Потенціал культурної спадщини олімпійського руху в системі гуманітарної освіти школярів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Потенціал культурної спадщини олімпійського руху в системі гуманітарної освіти школярів

Кроль І.М.

Національний університет фізичного виховання і спорту України

Аналізуються роль, місце і значущість культурної спадщини олімпійського руху в системі гуманітарної освіти школярів. Визначаються мета, завдання і роль потенціалу мистецтва, художньої та естетичної культури, яка має вплив на молоде покоління на сучасному етапі її розвитку. Обґрунтовуються головні умови, за яких мистецтво і художня культура стають важливими чинниками у формуванні цілісної, ініціативної, всебічно розвиненої особистості, наділеної яскравою індивідуальністю, здатної до саморозвитку, самовдосконаленню.

Дослідження дозволили зазначити, що формування художньої культури у процесі виховання через твори мистецтва, багато з яких відображають культурну спадщину Олімпійських ігор Стародавньої Греції та сучасних Олімпійських ігор, сприяє розвитку творчого потенціалу особистості, її активності, керуванню у житті законами добра і краси, збагаченню емоиійно-естетичного досвіду, формуванню культури почуттів, розвитку загальних та художніх здібностей, художньо-образного мислення, універсальних якостей творчої особистості і є одним із важливих напрямів сучасної гуманітарної освіти. культурна спадщина олімпійського руху

Завдяки мистецтву людина не тільки розвиває естетичні здібності, а й відкриває необмежені можливості їхнього вдосконалення. Мистецтво виховує, освічує, дає можливість пізнати світ через його образний вислів у слові, у звуці, в кольорі, а слідом за цим і створити свій образ світу, який апріорі не зможе вміщати руйнівних понять.

Ключові слова: культурна спадщина олімпійського руху, мистецтво, художня культура, гуманітарна освіта, школярі.

Анализируются роль, место и значимость культурного наследияолимпийскогодвижения в системегуманитарногообразованияшкольников. Определяются роль, цели и задачипотенциалаэстетической культур котораяимеетрешающеевлияние на молодоепоколение на современномэтапеееразвития. Обосновываютсяглавныеусловия, при которыхискусство и художественная культура становятсяважными факторами в формированиицелостной, инициативной, всестороннеразвитойличности, наделеннойяркойиндивидуальностью, способной к саморазвитию, самосовершенствованию.

Исследования позволили отметить, чтоформированиехудожественнойкультуры в процессевоспитания через произведенияискусства, многиеизкоторыхотображаюткультурноенаследиеОлимпийскихигрДревнейГреции и современныхОлимпийскихигр, способствуетразвитиютворческогопотенциалаличности, ееактивности, управлению в жизни законами добра и красоты, обогащениюэмоционально-эстетическогоопыта, формированиюкультурычувств, развитии® общих и художественныхспособностей, художественно-образногомышления, универсальныхкачествличности и является одним изважных направлений современногогуманитарногообразования.

Благодаряискусствучеловек не толькоразвиваетэстетическиеспособности, но и открываетнеограниченныевозможностиихсовершенствования.

Ключевые слова: культурноенаследиеолимпийскогодвижения, искусство, художественная культура, гуманитарноеобразование, школьники.

Thearticletouchesupontheissueoftherole, placeandsignificanceoftheculturalheritageofOlympicMovementinthesystemofhumanitarianeducationofpupilsareanalyzed. Thegoal, taskandroleofthepotentialofaestheticculture, whichinfluencestheyoungergenerationatthepresentstageofitsdevelopment, aredetermined. Therearesubstantiatedthemainconditionsunderwhichartandartisticculturebecomeimportantfactorsintheformationof a coherent, initiative, fullydevelopedpersonality, endowedwithbrightindividuality, capableof self-development, self-improvement.

StudieshaveallowedtonotethattheformationofartisticcultureintheprocessofeducationthroughworksofartwhichreflectsculturalheritageofGamesofAncientGreeceandmodernOlympicGamesandcontributestothedevelopmentofcreativepotentialoftheindividual, itsactivity, themanagementoflifeinthelawsofgoodandbeauty, enrichmentofemotionalandaestheticexperience, theformationof a cultureoffeelings, developmentofgeneralandartisticabilities, artistic-figurative thinking, universalqualitiesofthecreativepersonalityandisoneoftheimportantdirectionsofmodernhumanitarianeducation.

Duetoartpeoplenotonlydevelopaestheticabilities, butalsoopenupunlimitedpossibilitiesfortheirimprovement. Arteducates, enlightens, makesitpossibletoknowtheworldthroughitsfigurativeexpressioninword, sound, color, andafterthat, createsitsimageoftheworld, whichatprioriwillnotbeabletocontaindestructiveconcepts.

Keywords: culturalheritageofOlympicMovement, art, artisticculture, humanitarianeducation, schoolchildren.

Постановка проблеми, аналіз останніх досліджень та публікацій

Дослідження дозволяють зазначити, що в останні роки зросла увага до проблеми формування всебічно розвиненої, духовно багатої і креативної людини. Дослідження свідчать, що особистість підлітка, його духовний і моральний образ формуються, передусім, у процесі виховання. В системі гуманітарної освіти особливе місце займає естетичне виховання, що сприяє активізації розвитку світогляду, інтелектуальних і творчих потенціалів особистості. Проте у будь-якої системи є стрижень, основа, на яку вона спирається. Такою основою в системі гуманітарної освіти фахівці вважають мистецтво: архітектуру, скульптуру, живопис та інші види художньої творчості, багато з яких відображають культурну спадщину Олімпійських ігор Стародавньої Греції та сучасного олімпійського руху.

Гуманітарна освіта - сукупність знань у галузі суспільних наук і пов'язаних з ними практичних навичок та вмінь. Вона є важливішим засобом формування світогляду та відіграє важливу роль у загальному розвитку підлітків, в їхньому розумовому, моральному та естетичному вихованні.

Таким чином гуманітарна освіта являє собою цілеспрямований процес освоєння культурної спадщини, духовних цінностей і знань, накопичених поколіннями. Мистецтво і художня культура стає наріжним каменем освіти, в той час як загальнокультурний розвиток особистості стає умовою гармонійного її зростання і становлення.

Аналіз літературних джерел дозволяє зазначити, що сьогодні існує значна кількість літературних джерел, присвячених висвітленню значущості творів мистецтва в естетичному вихованні дитини [1], у формуванні творчої особистості; в навчальних виданнях з культурології систематизовано форми, в які можна об'єднати мистецькі твори [8]; значною популярністю серед освітян користуються художні альбоми [3], при цьому дослідження потенціалу культурної спадщини олімпійського руху в системі гуманітарної освіти школярів залишається актуальним питанням наукових досліджень.

Зв'язок роботи з науковими програмами

Дослідження виконано в рамках теми 1.11. «Олімпійська освіта в системі навчально-виховного процесу підростаючого покоління» (№ державної реєстрації 0115U002373) Зведеного плану НДР в сфері фізичної культури і спорту на 2015-2017 рр. Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту.

Мета дослідження: висвітлення ролі культурної спадщини олімпійського руху в системі гуманітарної освіти школярів.

Методи дослідження

Аналіз науково-методичної літератури і документальних матеріалів, синтез та узагальнення.

Результати дослідження

Мистецтво є складовою частиною світу цивілізації і культури; воно продукує різноманітні типи світоглядного ставлення до дійсності, сприяє становленню людини як культурної істоти.

В.С. Мовчан зазначає, що специфічність мистецтва полягає в тому, що воно є духовно-практичним способом освоєння дійсності. Мистецтво здатне до цілісного, загального охоплення дійсності, до синтезування узагальненого людського досвіду, осягаючи світ у суперечливій єдності реального й ідеального, дійсного і можливого, скінченного і нескінченного. Мистецтво освоює наявне та спрямоване на майбутнє. Особливо важлива сфера дії мистецтва - вираження повноти та різноманітності людських зв'язків із оточуючим світом, виявлення проявів гармонії та універсальності. При цьому мистецтво не просто утримує в пам'яті культури людський спосіб буття, а виявляє чутливість до принципово нового, ще не відображеного в інших сферах суспільної свідомості. Саме тому мистецтво здатне розкривати такі сторони взаємин людини і світу, які не виявляються іншими способами духовно-практичного освоєння дійсності. Мистецтву властивий інтерес до проявів людської індивідуальності, до змін у сфері свідомості. Воно відповідає глибинній людській потребі розпізнавання мотивів діяльності та вчинків, виявлення істинно людського в людині. Мистецтво не тільки дає уявлення про світ, а й визначає спосіб бачення світу, певні світоглядні орієнтації. Воно сприяє моральному й естетичному вдосконаленню особи [12].

Будучи складовою духовної культури, мистецтво дає можливість людині виявити свої художньо-творчі здібності, утвердитися на рівні самодостатнього суб'єкта. Мистецтво включає в себе всі види художньої творчості - літературу, архітектуру, скульптуру, живопис, графіку, декоративно-прикладне мистецтво, музику, танок, театр, кіно та інші види людської діяльності. Розкриваючи питання про співвідношення культури та мистецтва, необхідно враховувати характерні особливості мистецтва: по-перше, його тісний зв'язок з переживаннями й чуттєвими емоціями, по-друге, його чуттєве сприйняття та суб'єктивне бачення дійсності, по-третє, образність і творчий характер, по-четверте, його неперевершене значення як могутнього засобу спілкування людей [11].

Л. Виготський вважав мистецтво способом соціалізації особистості. Він відзначав, що мистецтво втягує в коло соціального життя найінтимніші та найособистіші складники людської істоти. Для цього мистецтво володіє значним арсеналом специфічних засобів, відсутніх в інших формах людської свідомості [4].

Мистецтво, як зазначає О.І. Андрєєва виховує, освічує, дає можливість пізнати світ через його образний вислів у слові, у звуці, в кольорі, а слідом за цим і створити свій образ світу, який апріорі не зможе вміщати руйнівних понять. Культурна людина - це не та людина, яку привчають до духовних цінностей насильно, а це особистість, яка отримує від цього спілкування радість, відчуває повноту буття, радіє гармонії свого «Я» і світу, черпаючи духовну енергію з полотен художників, поетичних рядків, творінь скульпторів. «Художник, творець мистецтва, звертається спочатку до серця людини. Твори мистецтва завжди несуть в собі переживання творця, його погляд на світ, на своє місце в ньому. Тому така велика сила впливу мистецтва на людей: вона пробуджує в людині почуття» [7].

Основним джерелом, завдяки якому мистецтво може проникнути у сферу духовності, є переведення художніх цінностей у внутрішній світ особистості. У мистецтві сконцентровані загальнолюдські програми спілкування й міжособистісної взаємодії. Образи і стани, що репрезентуються у художніх творах, спрямовані на суб'єктивність, у зв'язку з чим перед «обличчям» художнього твору можна відчути біль, каяття совісті, необхідність що-небудь змінити в собі та інших [6].

Сила мистецтва в його цілісному впливі на людину, що обумовлено образною природою художніх творів. На кожному творі мистецтва лежить відбиток часу. Він завжди є дитям своєї епохи, продуктом її глибинного розвитку та певної духовної атмосфери. Видатні твори мистецтва долають тяжіння свого часу, стають надбанням наступних поколінь. Це можливо завдяки тому, що справжні шедеври мистецтва, які уособлюють його нескінченне сходження, в історично-часовому схвачують загальнолюдське, в минущому «фіксують» вічне. Тим самим вони як би піднімають над своєю епохою, над тими соціальними умовами і потребами, які були викликані до життя, і включаються до загальнолюдського фонду художньої культури [5].

Одним із найефективніших засобів впливу на молоде покоління є формування естетичної культури та пізнання світу через мистецтво як унікальну форму суспільної свідомості, вид людської діяльності, що являє собою відображення дійсності в художніх образах, один з найважливіших способів освоєння естетичного світу, універсальну форму відображення, оцінки чи пізнання явища, а не його власне буття. У процесі виховання засобами мистецтва народжується особистий духовний світ людини[8].

Естетична й художня культура особистості виступає важливим чинником організації та самого процесу матеріально перетворювальної діяльності, усієї трудової практики. Її спрямованість на творчість, на досягнення художньо-образної виразності створюваних предметів, на майстерність дозволяє створювати справжні шедеври [5].

З рівнем естетичного розвитку особистості і суспільства, зі здатністю людини відгукуватися на красу і творити за законами краси закономірно пов'язують прогрес людства у всіх сферах життєдіяльності, самі результативні прояву творчої енергії і ініціативи людей, наочно представлені в різноманітних досягненнях світової культури - поетичної й драматургічної спадщини Гомера, Софокла, Есхіла, Євріпіда, Арістофана, досягнень філософської думки Геракліта, Демокріта, Сократа, Платона, Аристотеля, історичних досліджень Геродота, Плутарха, наукових відкриттів Архімеда, Піфагора, Евкліда, Ератосфена, безсмертних творінь архітекторів і скульпторів Агілада, Поліклета, Мирона, Фідія, Скопаса, Праксителя, Лісіппа. [10].

Відбиваючись у свідомості людей, художня культура формує естетичну свідомість і її культурні форми. Становлення і розвиток естетичної культури особистості - процес поетапний, що протікає під впливом демографічних, соціальних і соціально-психологічних та інших факторів. У ньому задіяні механізми як стихійного, так і свідомого (цілеспрямованого) характеру, які визначаються середовищем спілкування і умовами діяльності, їх естетичними параметрами [9].

За умови цілеспрямованого впливу на особистість, дотримуючись умов і факторів організації і змістовного наповнення естетичного виховання, можна здійснити наближення до високого ступеня сформованості всіх складових естетичної культури особистості[8].

Враховуючи особливу значущість мистецтва в житті суспільства і людини, домінантою естетичної культури особистості є її художня культура, рівень якої залежить від ступеня художньої освіченості, широти інтересів у сфері мистецтва, глибини його розуміння і розвиненою здібністю адекватної оцінки художніх достоїнств творів.

Одна з важливих ролей у вирішенні питання формування особистості належить художній культурі, в тому числі її духовної складової - мистецтву. Ще в ХІХ ст. відомий скульптор М. Антокольський стверджував: «За допомогою мистецтва ми висловлюємо свої почуття любові, смутку і радості, під звуки музики ми сміливіше йдемо до перемоги, під ті ж звуки оплакуємо занепалих героїв... Мистецтво говорить ясніше, конкретніше, красивіше за те, що кожен хотів би сказати, та не може. Мистецтво подібно до дороговказної зірки, яка висвітлює шлях тим, хто прагне вперед, до світла ... ».

Сприйняті і засвоєні художні образи стають мотивуючою силою людської поведінки, смислоутворюючими чинниками життя людей. Художня культура формує особливе ставлення до творів мистецтва, яке в подальшому має трансформуватись у сприйнятті та осмисленні людиною життєво значущі для неї сценарії буття. Змістовність художньої культури засвоюється в почуттєво-емоційній формі через особистісне ставлення, яке має життєве значення та смисл [2].

Висновки

1. Узагальнення думок провідних фахівців дозволяє зазначити, що формування художньої культури у процесі виховання через твори мистецтва сприяє розвитку творчого потенціалу особистості, її активності, керуванню у житті законами добра і краси, збагаченню емоційно-естетичного досвіду, формуванню культури почуттів, розвитку загальних та художніх здібностей, художньо-образного мислення, універсальних якостей творчої особистості і є одним із важливих напрямів сучасної гуманітарної освіти.

2. Дослідження дозволяють зазначити, що гармонійний розвиток особистості передбачає вплив на дитину різних видів мистецтва. Особливого значення набуває залучення учнів до багатющих традицій світової і вітчизняної культури, гідне місце в яких посідає культурна спадщина олімпійського руху.

Література

1. Аристова Л. С. Стан сформованості естетичного ставлення старшокласників до мистецтва // Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді: Зб. наук. пр. - Вип. 10, Т.1. - Кам'янець-Подільський - К.: Інститут проблем виховання АПН України, 2007 - С. 438-444.

2. Асмолов А. По ту сторону сознания: методологическиепроблемынеклассическойпсихологии. - М.: Смысл, 2002 - 480 с.

3. Баталина А. Я. Некоторыекатегориисистемыэстетическоговоспитания // Вісник ЛДПУ імені Тараса Шевченка. Педагогічні науки. - №11(55), 2002 - С. 85-88 с.

4. Выготский Л. Психологияискусства/ Л. Выготский. - М.: Современныйгуманитарныйинститут, 2001 - 211 с.

5. Зеленська Н. О.Естетична й художня культура - найважливіші складові формування творчої особистості / Н. О. Зеленська // Вісник Житомирського державного університету. Випуск № 2 (74). 2014 - 74-78 с.

6. І ванова О. І. Виховні можливості художньої культури та мистецтва у духовному розвитку особистості студентів / О. І. Іванова // Духовність особистості: методологія, теорія і практика. № 3 (44). 2011 -44-53 с.

7. Andreeva O. WorldArt / O. Andreeva - Textbook. Thefourthedition. - Gallery "Yula", 2008 - 414 p.

8. Anuchina L., Umanec O. Aesthetics. / L. Anuchina, O. Umanec - Textbook - Kharkiv: "Right", 2010 - 232 p.

9. BorevYu. Aesthetics: textbook / Yu. Borev. - Moscow: HigherSchool, 2002 - 511 p.

10. Bubka S., Bulatova M. CulturalheritageofAncientGreeceandOlympicgames / S. Bubka, М. Bulatova. Kyiv: Olympicliterature, 2013. - 408 p. - illustrated.

11. Gritsenko T., Gritsenko S., Kondratyuk A.. Culturology: textbook / K.: Centeroftheeducationalliterature, 2007 - 392 p.

12. Movchan V. Aesthetics [Text]: textbook - K.: Knowledge, 2011 - 527 p.

Размещено на Allbest.ru