Реалізація культурних стереотипів про жінок в іспанських жартах

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВСТУП

Стереотипи -це міждисциплінарне явище яке має наукове та практичне значення. Стереотип, як родове поняття, включає стандарт як немовнуреальність та існуючумовну норму. Як стереотипиможутьвиступати характеристики іншого народу і уявленняоднієїнації про культуру іншоїнації в цілому: загальніпоняття, нормимовногоспілкування, поведінки, моралі, етикету, забобони, традиції, звичаї та ін.

Воно є важливою частиною культури та має вплив на свідомість суспільстввсіх народівта поколінь.

Актуальність теми дослідження зумовлена тим,що стереотипи в жартах та анекдотах -цікава тема для вивчення, оскільки стереотипи оточують кожного із нас у повсякденному житті, навіть, коли ми про це не здогадуємося. У сім'ї нас навчають як поводитись, як сприймати ті чи інші речі, суспільство та ЗМІ нав'язують нам моделі та поведінку для наслідування, а також те, як ми маємо поводитись відповідно до нашої статті.

Мета дослідження полягає в проведенні комплексного аналізу стереотипів про жінок через призму іспанського анекдоту.Досягнення мети передбачає виконання таких завдань: комплексного аналізу стереотипів, культурно-лінгвістичного аналізу анекдотів та співставлення стереотипів з відповідними анекдотами.

Об'єктом дослідження є анекдоти сучасної іспанської мови, а предметом дослідження виступають гендерні стереотипи.

Матеріалом для дослідження служать популярні стереотипи, що відображаються ванекдотах, жартах, коротких смішних виразахіспанською мовою, які ми отримали із збірників анекдотів та інтернет-сайтів.

Основними методами дослідження стали описовий метод, метод традиційно-лінгвістичного аналізу, метод класифікації та систематизації, а також метод практичного зіставлення перекладів.

Методи дослідження. У процесі дослідження використовувались

загальнонаукові методи дослідження - теоретичні (аналіз, синтез,

узагальнення) та емпіричні (опис). Окрім того, у роботі було застосовано елементи кількісного аналізу, залученого фактичного матеріалу та соціологічних даних.

Теоретичними основами дипломної роботи стали наукові праці зарубіжних та вітчизняних лінгвістів з вище зазначеної проблематики, таких як Шмелева Е.Я.,Каган М.С, Синявський А.А.та інші.

Теоретичнезначення даної роботи полягає у визначені такласифікації основних культурних стереотипів, що стосуються жінок, через призму іспанського анекдоту.

Практичне значення дослідження полягає в тому, що його результати та основні положення, - можуть бути корисними, для визначеннянегативних стереотипів щодо жінок. Усвітлі сучасних тенденцій встановлення гендерної рівності на культурному, соціальному та навіть лінгвістичномурівнях, ідентифікація та вкорінення такого звичного-негативного та упередженого ставлення до жінки є важливим кроком до адекватного сприйняття жінки в суспільстві.

Структура роботи. Бакалаврська робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та резюме іспанською мовою. Повний зміст роботи викладено на 58 сторінках.

У вступі формулюється мета й конкретні завдання, обґрунтовується актуальність і наукова новизна роботи, вказується її зв'язок з науковими темами, визначаються методи дослідження, аргументується теоретичне і практичне значення одержаних результатів.

Перший розділ нашої дипломної роботи присвяченопоняттям анекдоту та стереотипу, виявлено основні особливості анекдоту та стереотипу та розкрито їх поняття, а саме, що стосується гендерного стереотипу.

Другий розділ роботи присвячено соціокультурним стереотипам жінок через призму анекдотів, які характеризують їх, а також визначенню структурних характеристик цих стереотипів. Останні підрозділи були присвячені причино-наслідковому зв'язку гендерної дискримінації та її подолання.

У висновках викладаються теоретичні та практичні результати проведеного дослідження.

Список використаних джерел включає 21 найменування

Роботу виконано в рамках наукової теми кафедри романської філології та порівняльно-типологічного мовознавства Інституту Філології Київського університету імені Бориса Грінченка «Розвиток європейських мов і літератур в контексті міжкультурної комунікації», номер державного реєстру 0116 U 006607.



РОЗДІЛ 1. КУЛЬТУРНИЙ АНАЛІЗстереотипів через призму анекдотів

Розділ 1.1 Поняття анекдоту

Анекдот, безсумнівно, має лінгвокультурне значення, тобто це текст, в якому на мовному рівні проявляються культурні особливості певного лінгвокультурного середовища, особливості національного характеру і менталітету, специфіка ціннісної картини світу і універсальні і національно-культурні стереотипи. Текст анекдоту - це одиниця комунікації, в ньому міститься значна культурна інформація; це внесок конкретної історичної епохи, оскільки в ньому міститься відгук на подію, яка відбулась в тому чи іншому суспільстві, він дуже сучасний; крім того, як будь-який текст, анекдот відображає психічну діяльність людини, систему цінностей, особливості національного світосприйняття.

Анекдомт - коротке жартівливе (здебільшого вигадане) оповідання про яку-небудь смішну подію; особливе місце займають народні анекдоти, в основі яких лежать кумедні вигадки, події або пригоди; стягнені анекдоти лягли в основу народних афоризмів.[1].

Спочатку це були кумедні або повчальні історії про видатних особистостей, а зараз це розмовно-побутовий (фольклорний або літературно-фольклорний жанр).

Словник Іспанської Королівської Академії (Real Academia Espaсola) тлумачить поняття anйcdotaтак: коротка розповідь про який-небудь веселий випадок, який може слугувати як повчальним прикладом, так і просто розвагою. [13].

На відміну від багатьох інших мовних жанрів, анекдот важливо не тільки розповідати, але й вміти відобразити його. Як зазначає М.С. Каган, гумористичний дискурс єплодом творчого синтезу словесного і виконавчого видів мистецтва, бо оповідач анекдоту є не тільки співавтором його словесного тексту, але свого родулюбительским актором.[12. C. 8].

Тут важливі і акцент, і інтонація, і міміка, і жести розповідача. Як зазначає в статті із соціолінгвістикивчений А.В. Захаров: справжній анекдот живе тільки в усному мовленні, в живому безпосередньому спілкуванні ... Анекдот на папері - вже не анекдот, а тільки його висохла шкірка або опудало. Читаючи анекдоти, не регочуть, а лише посміхаються.[14].

Походження слова анекдот датується грецькою мовою. Та було включено до іспанської мови приблизно в XVII столітті.

Анекдот займає ключове місце в іспанській культурі і іспаномовної системі жанрів і тому існує доволі широкий простір для дослідження. У сучасному тлумаченні анекдот - це короткий жарт про вигадану подію побутового або громадсько-політичного змісту з жартівливим чи сатиричним забарвленням і несподіваною дотепною кінцівкою, в якому діють постійні персонажі. [8. С. 256].

На тлі сучасного іспанськогоchiste розглядаються жанрові особливості даного різновиду гумористичного дискурсу і висновок такий, що chiste храктеризується жанровою різноманітністю і вбирає елементи, в основному, розмовно-повсякденного стилю.

Серед універсальних персонажів анекдотів багатьох лінгвокультурах слід назвати нестерпну змію - свекруха, невірну дружину, завістливого сусіда, пустотливогоВовочку (в іспанському варіанті - Хайміто), скупого і хтивого чоловіка.

Анекдот завжди розповідає про події, які виявляють інтерес або привертають увагу завдяки своїй унікальності, А також важливо знати, як внести особливу частку реальності та емоцій для пробудження співпереживання в інших, у тих, хто є слухачем. Слід зазначити, що, хоча кожен може зіграти головну роль і розповісти анекдоти, є люди, які мають особливий дар жартувати, як, наприклад, з жартами та гумором, вони знають, як розповісти у такій формі, що в кожному моменті вони знають, як захопити краще співпереживання, ніж ті, що не мають цього природного дару.

Також дуже важливо підтримувати злагоджений порядок під час переказу анекдоту, це додає не лише уваги, але й повного розуміння. Структура анекдоту подібна до структури будь-якої іншої історії: зачин, основна частина та кінцівка. У зачині події, що відбулися, будуть введені швидко, у основній частині представлений центральний конфлікт, який рухається і представляє напруженість історії, і, нарешті, у кінцівці буде сказано, як конфлікт чи проблема була вирішена, або закінченням історії. У будь-якому випадку, цілком можливо, що цей анекдот, що виник із реальних подій, людей та місць, з плином часу і з вуст в уста зазнає деяких модифікацій, які в підсумку перебільшують те, що сталося.

Однак, деякі харизматичні люди, які мають особливий хист до розповідей анекдотів, можуть розважити коло своїх друзів та родину анекдотами. Такі люди можуть розтопити будь-який лід та оживити будь-яку зустріч. Загалом, найсмішніші анекдоти - це ті, що представляють незручні ситуації, бо саме вони легше досягають громадськості; з іншого боку, ті, в яких існують внутрішні кодекси, які розуміють лише ті, хто наближений до доповідача, не викликають особливого інтересу. У будь-якому випадку, спосіб передачі фактів завжди відіграє дуже важливу роль, іноді навіть важливішу, ніж сама історія.[2]. Отже, переповідання жартів та анекдотів - це комунікативний процес між учасниками розмови - тими, хто звертається, і тими, до кого звертаються. Людина наділена мовою, яка є унікальною здібністю, що функціонує як інструмент спілкування. Мова дозволяє створювати та висловлювати жарти. Це дослідження стверджує, що жарти призначені не лише для розваги, а мають на меті виконання комунікативної функції, такі як, сміх, розвага, зняття напруги, висміювання та критика. У цьому дослідженні основним завданням було дослідження прояву стереотипів у жартах та анекдотах. Стереотипи ґрунтуються на расовій, культурній та етнічній основі. Головною метою цього дослідження було з'ясувати роль, яку відіграють стереотипи щодо жінок у жартах та анекдотах.

Розділ 1.2 Поняття стереотипу та стереотипізації

Вивчення стереотипів в західній науці почалося в 20-х рр. минулого століття, коли журналіст і політолог Уолтер Липпман(Walter Lippmann) вперше спробував дати визначення стереотипу: стереотипи - це упереджені думки, які вирішально керують всіма процесами сприйняття. Вони маркують певні об'єкти, як знайомі, так і незнайомі, що ледь знайомі здаються добре відомими, а незнайомі - доволі  чужими. [26]. Всучасній науці стереотипи розглядаються як стійкі, регулярно відтворювані в соціальній групі уявлення про будь-який клас об'єктів, що приписують цим об'єктам певний набір властивостей і за рахунок цього керуюче сприйняттям об'єктів, що входять до відповідного класу.

Стереотип - уявленнялюдини про світ, щоформуєтьсяпідвпливом культурного оточення у вигляді ментального образу абовербальноїоболонки. Стереотип, як родове поняття, включає стандарт як немовнуреальність та існуючумовну норму. Як стереотипиможутьвиступати характеристики іншого народу і уявленняоднієїнації про культуру іншоїнації в цілому: загальніпоняття, нормимовногоспілкування, поведінки, моралі, етикету, забобони, традиції, звичаї та ін.

Словник Іспанської Королівської Академії визначає стереотип як: зображення чи ідею яка є загальноприйнятою певною групою суспільства та має незмінний характер.[15].Отже, це образи, які ми легко ідентифікуємо і які ми впізнаємо, коли ділимося з ними іншими членами групи.

Поняття стереотипу обговорюється в лінгвістиці, психології, етнографії, соціології та когнітивній науці. Кожна з вищезазначених сфер має своє уявлення про явище стереотипу.Стереотипи, засновані на поведінці групи людей, обговорюються в рамках підгрупи соціальних стереотипів. Узагальнені уявлення про особливості громади чи етнічної групи формуються в рамках культурних стереотипів. Жарти формуються під впливом стереотипів. Слухаючи жарт, слухач або приймач відразу ж замислюється про певні характеристики, пов'язані з його стереотипними образами, отже, формуючи очікування.

Стереотипізація - важливий і потрібний для нашого пізнання механізм. Стереотипізація значно спрощує процес пізнання, особливо коли у людини не формується стійка неприязнь або не цілком обґрунтованаприязнь щодостереотипізованого об'єкта / явища. Проте, у випадку, коли стереотип має оцінююче навантаження і формує не тільки очікування від спілкування, а й власну активну комунікативну поведінку, стереотипізація може зіграти злий жарт з комунікантами і завдати реальної шкоди їхньому спілкуванню.

Всі ситуації - ми підводимо під конкретний випадок та під поділену категорію,спрощуючи їх, та полегшуючи процес пізнання, але й знижуючи гостроту відчуттів. Завдяки стереотипам ми виробляємо поведінкові моделі, які підходять для цілого ряду ситуацій, нам не доводиться вигадувати їх заново кожен раз. Завдяки стереотипам сприйняття навколишнього світу спрощується і впорядковується.

Отож, стереотипізація, з метою гармонізації комунікації, складається з трьох складових:

1) усвідомлення стереотипів;

2) деактуалізація негативних стереотипів;

3) актуалізація позитивних стереотипів.

Перше завдання може бути вирішене в тому випадку, якщо ми розуміємо соціально-психологічну природу стереотипів і намагаємося співвіднести свої знання про природу стереотипів з реальним комунікативним досвідом, який у нас вже є.

Другий крок передбачає деактуалізацію негативних стереотипів. Це можливо, наприклад, в таких ситуаціях, в яких представники різних гендерна працюють спільно над яким-небудь загальним проектом. Усвідомлення спільності цілей змушує інакше ставитися до інших представників, виробляти спільні шляхи вирішення проблем, виявляючи близькість соціокультурної диспозиції. Таким чином, в практиці реальної взаємодії, відбувається поступове перекодування негативних стереотипів.

Третій крок спрямований на закріплення позитивних стереотипів. Одного разу, виявивши у окремого гендерного представникапозитивну якість, варто звернути увагу на цей факт, а також постаратися генералізувати властивість, приписавши її всім представникам відповідного гендеру.

Таким чином, керування стереотипами здійснюється за допомогою: а) постійного виявленняприкладів стереотипних установок по відношенню до іншого гендерного представника;

б) систематичного акцентування стереотипного характеру цих уявлень;

в) систематичного акцентування позитивних якостей і їх послідовної стереотипізації.

Розділ 1.3 Походження гендерного стереотипу

Гендерний стереотип - загальний термін, який позначає структурований набір вірувань щодо особистих властивостей чоловіків і жінок.Такі переконання можуть включати різні компоненти: характер особистості, поведінку та соціальні ролі, фізичні характеристики та зовнішній вигляд або вид діяльності, а також припущення щодо сексуальної орієнтації. Отож, давайте розглянемо ще одне визначене стереотипу: гендерний стереотип - загальний термін, який позначає структуровану групу переконань щодо особистих властивостей чоловіків і жінок. Такі переконання можуть включати різні компоненти, включаючи характеристики особистості, поведінку та ролі, фізичні характеристики та зовнішній вигляд чи заняття, а також припущення щодо сексуальної орієнтації.[16].

Тобто, це переконання щодо властивостей жінок та чоловіків, починаючи від рис особистості (жінки більш суб'єктивні та емоційні, чоловіки об'єктивні та раціональні), поведінки (жінки більш пасивні статево, чоловіки більш агресивні на цьому рівні), ролі ( жінки повинні взяти на себе завдання по догляду, а чоловік повинен бути годувальником), фізичні характеристики (жінки слабші за чоловіків) та зовнішній вигляд (чоловіки повинні бути сильними), заняття (гонки та зброя не для жінок, чоловіки не можуть бути дошкільнятами).

Генденрий стереотип посилається на той факт, що в культурній практиці, у мові, переконаннях та в образах, а також у концепціях (соціальних та правових, існує дві категорії чоловік та жінка.

Гендерні стереотипи походять з:

* Сім'ї

Сімейне середовище - це перше ядро, де вивчаються гендерні ролі. Батьки навчають своїх як поводитися. У багатьох випадках дівчат і хлопців цінують, винагороджують або карають, якщо вони виявляють якусь певну поведінку, інтереси чи вираження емоцій, відповідно до того, що від них очікують.Сім'япродовжує передавати ці стереотипи покоління за поколінням, і більшість з них досі вважаються природними та очевидними.

* Соціального контексту

Суспільство диктує роль того, як ми повинні поводитися відповідно до статі, яку маємо при народженні. Іншими словами, суспільство встановлює те, що очікується від нас, як від жінок, так і від чоловіків. Це відзначається різними способами - від відмінностей в одязі (рожевий для дівчаток та блакитний для хлопчиків) до виразів, які ми чуємо протягом усього життя. Традиційно чоловіки та жінки сприймають ці гендерні стереотипи як спосіб відповідати решті суспільного ладу.

* ЗМІ

Засоби масової інформації, як традиційні, так і цифрові, відіграють дуже важливу роль у створенні стереотипного чоловічого та жіночого образу; вони диктують моделі та поведінку для наслідування, що є ефективним способом збереження ідеї нерівності між чоловіками та жінками. Повідомлення, які щоденно транслюють засоби масової інформації, включаючи рекламу, спрощують реальність та людей, не дозволяючи виявити більш егалітарну модель суспільства.

Розділ 1.4 Особливості стереотипів про жінку

Один із найпопулярніших стереотипів стосується ставлення до жінки.

Ще з первинних часів чоловік був годувальником, а жінка завжди була хранителькою домашнього вогнища, матір'ю, уособлювала в собі ніжність, доброту. І разом з тим, була наполегливою, принциповою та рішучою. У ті далекі часи жінки навіть подумати не могли, що обмежуються їхні права. А права слабкої половини людства, як відомо, зводилися до обов'язків материнства та збереження домашнього вогнища.

Традиційно у жінки запитують, як виховувати дітей, натомість у чоловіка - як правити країною. Причому це вважається нормою. Втім, все це призвело до вкорінення стереотипів щодо традиційної ролі жінки - кухня-сім'я-діти. А також, що жінка неспроможна ні приймати важливі політичні рішення, ні очолювати керівні посади, ні вести бізнес.

Ролі та стереотипи - це вкорінені культурні зразки, що відтворюються між поколіннями. З ними дівчата та хлопці отримують освіту з народження, як у сім'ї, так і в школі.

Це також відображається у кожній громаді, у засобах масової інформації та у використанні мови. У всіх цих сферах наполегливо підкреслюється те, чим мають бути і що повинні робити жінки та чоловіки. Гендерні ролі надають більшої престижності та цінності діяльності та простору чоловікам, ставлять жінок у становище неповноцінності порівняно з чоловіками, а їхні вміння та знання обмежуються домашнім простором, обов'язкам по дому, турботою та увагою.

Найпоширеніші стереотипи про жінок:

* Жінка - матір та домогосподарка

* Жінка емоційна та ревнива

* Жінка нестійка і покірна

* Жінка ніжна і любляча

* Жінка повинна бути вірною

* Жінка повинна дбати про честь сім'ї.

* Жінка турбується про інших членів сім'ї.

Гендерні стереотипи-це переконання людей щодо особливостей чоловік та жінок. Зміст стереотипів різниться залежно від культур і з плином часу. Ці стереотипи часто пов'язані з роллю, яку гендерні групи виконують у культурі.

Детальніше про найпоширеніші стереотипи буде розглянуто в наступному розділі.



РОЗДІЛ II. СОЦІОКУЛЬТУРНІ СТЕРЕОТИПИ ПРО ЖІНОК

Розділ 2.1 Причини виникнення гендерної дискримінації

Дискримінація - ситуація, за якої особа тагрупа осіб за їх ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, місця проживання, мовними або іншими ознаками, які були, є та можуть бути дійсними або припущеними (далі - певні ознаки), зазнає обмеження у визнанні, реалізації або користуванні правами і свободами в будь-якій формі, встановленій цим Законом, крім випадків, коли таке обмеження має правомірну, об'єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними. [21].

Гендерна рівність - рівний правовий статус жінок і чоловіків та рівні можливості щодо його реалізації, що дозволяє особам обох статей брати однакову участь у всіх сферах життєдіяльності суспільства. Гендерна рівність стосується як жінок, так і чоловіків, але надання привілеїв або переваг одній статі одразу ж позначається на становищі іншої, а в результаті - на розвитку суспільства. [20].

Існує безліч факторів, які впливають на те, як відносяться до жінки та чоловіка, в певному суспільстві чи державі. З огляду на все, що нас оточує протягом усього життя, спробуємо виокремити причини гендерної дискримінації:

- Біологічна.

Жінкам потрібно багато енергії і сил народження і подальше виховання дитини; до того ж чоловіки фізично, сильніші жінок.

- Економічна.

Залежно від тієї економіки країни, в якій живе жінка, біологічні особливості можуть бути більш-менш релевантні. Наприклад, чим більшу роль в житті суспільства відіграє сільське господарство, тим важливіше фізична сила і тим більша перевага у чоловіків.

- Культурна.

Певні усталені соціальні норми в сучасному світі в питаннях гендерної нерівності відіграють важливу роль. Суспільство диктує жінку та чоловіка, як вони повинні себе вести, які цілі переслідуватимуть, який спосіб життя вестимуть.

Це не випадкова або поодинокадискримінація, тому необхідно оцінити стереотипи, що пропагують та заохочують дискримінаційну та насильницьку поведінку, яка виробляється та відтворюється в різних сферах, таких як: засоби масової інформації, вдома, школа, друзі, на вулиці, в літературі, в рекламі, а також у звичаях чи традиціях, які передаються з покоління в покоління приказками, загадками, піснями, історіями чи жартами. Адже, багато висловів, жартів та пісень містять і передають стереотипи та упередження, які викликають та пропагують гендерну дискримінацію.

Розділ 2.2 Найпопулярніші стереотипи про жінок

Стереотип - це загальновизнане судження чи упередження щодо людини чи групи - хоча воно надто спрощене та не завжди точне. Стереотипи щодо статі можуть спричинити вороже та несправедливе ставлення до людини, зважаючи на її статі. Це називається сексизмом.

Гендерні стереотипи - уявлення про те, якими повинні бути чоловіки та жінки, існують поколіннями. З цієї причини вони вкорінені в суспільстві та установах і формують поведінку та соціальні правила поведінки між людьми. Це означає, що дискримінація жінок не є поодинокою або випадковою: вона трапляється щодня у всіх сферах і відображається на нерівних, дискримінаційних, узагальнених та масових рівнях.

Гендерні ролі в суспільстві означають, що від нас очікують, як говорити, одягатися, доглядати та поводитись відповідно до статі. Наприклад, дівчата та жінки, як правило, одягаються типово по-жіночому, бувають ввічливими, поступливими та вихованими. Як правило, від чоловіка очікують бути сильним, агресивним і сміливим. Кожне суспільство, етнічна група та культура мають очікування щодо гендерних ролей, але вони можуть сильно відрізнятися від групи до групи. Вони також можуть змінюватися в одному і тому ж суспільстві з часом.

В нашій роботі ми виокремили три основних типи гендерних стереотипів про жінок:

1. Риси характеру,притаманні виключно жінкам. Наприклад, від жінок часто очікують поступливості, емоційності, прояву любові, стриманості, відданості, ніжності, підтримки, співчуття та вміти висловлювати свої почуття. Хоча, жінки також бувають дуже ревниві та злопам'ятні. В уявлені чоловіків жінка повинна бути доброю, вірною, турботливою, кохати свого чоловіка, вірити у нього поважати його особистий простір та прагнути догодити чоловіку. Незалежні, самостійні, кмітливі, креативні та енергійні, та жінки, які мають свою думку також приваблюють чоловіків.

2. Соціальна роль жінки - наприклад, деякі люди очікують, що жінка (мати, дружина, теща) буде відповідальною та дорослою, буде нести відповідальність за планування сім'ї, буде піклуватися та виховувати дітей, допомогати їм з домашнім завданням, готувати їжу, прибирати вдома та зберігати оселю в чистоті та порядку, вміти уникати і згладжувати конфлікти в сім'ї, наповнити будинок щастям та любов'ю та бути підтримкою для всіх членів сім'ї.

3. Зовнішність - наприклад, від жінок очікується, що вони:

a. будуть гарні та охайні

b. вишукані та елегантні

c. Жінкам притаманно одягати сукні, робити зачіску та макіяж.

d. На конференціях та ділових зустрічах і в клубах, жінці потрібно взяти з собою туалети, які підходять для різних ситуацій, купальний та спортивний костюми, і т.д. На таких зустрічах до сукні можна ставитися більш вільно, ніж в умовах повсякденної роботи.

e. Також існує стереотип, який виділяє жінок за кольором волосся. Наприклад, блондинки - не розумні, але привабливі.

Розділ 2.3 Риси характеру жінки

2.3.1 Стереотип, що жінки багато розмовляють

Використання мови жінкою вже стало стереотипом, так, що їм приписується така характеристика. Особливо критикується розмова між жінками, один із небагатьох просторів, у якому суспільство дозволило їм зустрічатися та спілкуватися про свої домашні справи... Крім того, існує чітка ідеальна модель тихої, розсудливої та слухняної жінки, протиставляючи її поганій жінці.

А одним із способів закріпленнястереотипів в мові є, зокрема прслів'я та приказки. Найпопулярнішим гендерним питанням є те, що жінки занадто багато говорять.

Спілкування між жінками узагальнено прислів'ями про безглузду балаканину.

Ось кілька прикладів вищезазначеного:

Ni al perro que mear, ni a la mujer que hablar, nunca les ha de faltar.

Ні собака яка гавкає, ні жінка, яка говорить, ніколи їм не буде достатньо.

La mujer y el horno, por la boca se calientan

Жінка та піч гріються ротом.

Mujer y perra, la que calla es buena.

Жінки та собаки - краще всього коли вони мовчать.

Antes se queda el ruiseсor sin canciуn que la mujer sin conversaciуn

Соловей без пісні, як жінка без балачки.[17].

Продовжуючи тему стереотипу про жінок, можна сказати, що окрім висловів, існують і інші культурні жарт , які наголошують на тому, щоб жінки замовчали або скаржаться на балачки жінок.

Наприклад в нижче зазначеному анекдоті, доводиться, що жінкам і справді приходиться говорити більше, але тільки тому, щоб чоловіки їх зрозуміли:

Una encuesta realizada en Estados Unidos mostrу que los hombres usan de media unas 1.500 palabras por dнa, mientras que las mujeres usan un minimo de 3.000. (DOBLE) En el congreso en el que este estudio fue presentado, una mujer se levantуy dijo:

- Es logico que las mujeres hablen el doble que los hombres. Nosotras tenemos que repetir todo lo que decimos para que los hombres nos entiendan. [24].

Опитування, проведене в США, показало, що чоловіки в середньому використовують 1500 слів на день, тоді як жінки використовують мінімум 3000. (Вдвічі більше) На конференції, де було представлено це дослідження, жінка підвелася і сказала:

- Логічно, що жінки говорять удвічі більше, ніж чоловіки. Ми повинні повторювати все, що говоримо, щоб чоловіки нас розуміли.

2.3.2 Стереотип про те, що жінки ревниві

Ревнощі, здається, такі ж старі, як і історія самого людства, і навіть в різних біблійних уривках їх ідентифікують. Оскільки явище пов'язане з любов'ю до Бога, то вимагає винятковості. Людина, яка одержима ідеєю невірності і демонструє низку форм поведінки, які проявляються, намагаючись знайти докази, щоб довести це, наприклад, зайти  в комп'ютер або подивившись в мобільний телефон свого партнера. Це також може бути доволі принизливо з боку іншого партнера.

Кажуть, що в стосунках завжди присутні ревнощі, але є жінки, які перебільшують і, як правило, переслідують своїх партнерів, щоб з'ясувати, вірні вони чи ні. Пропонуємо переглянути жарт А, у якому жінка начебто досліджує таємне життя свого чоловіка набагато краще, ніж ФБР:

А. Una mujer celosa, investiga mejor que el FBI y la CНA juntos.[3].

Рівнива жінка досліджує краще ніж ФБР і ЦРУ разом взяті.

У наступному жарті показано, як жінка ревнує чоловіка і саркастично каже, щоб той цілував іншу, бо його поцілунки їй не потрібні:

Б. .-їEstбs celosa mi amor ?

-ЎNo!

-їEstбs celosa?

-No, ya te dije que NO!!

-їMe das un beso?

-Que te lo de tu amiguita. [4].

-Люба, ти ревнуєш?

-Ні!

-Ти евнуєш?

-Ні, я вже сказала, що ні!

-Поцілуєш мене?

-Нехай тебе цілує твоя подружка.

Отож, чомужінкиревнуютьбільшечоловіків? Згідно з дослідженнями, жінкибільшчутливі до питанняемоційноїзради, ніжчоловіки. Жінки відчуваютьзагрозусексуальноїневірностісвого партнера. Фахівціприпускають, що пари повиннібагатоспілкуватисяміж собою, інакшеревнощіможутьповністюзруйнуватилюбов, яка їхспочаткуоб'єднала. [3].

Розділ 2.4 Соціальна роль жінки

Жінки завжди відігравали важливу роль у суспільстві ще з давніх часів, коли вони відповідали за збирання врожаю та піклування про сім'ю протягом багатьох років. Та все ж жінки пробились у патріархальному та мачо-середовищі, яке, хоча, і не сприяло їхньому професійному та академічному розвитку, але й не заважало приймати участь у всіх соціальних аспектах, таких як економіка, політика, наука, технології тощо.

Отож, ким являються жінки сьогодні?

Дружинами, матерями, робітниками, адміністраторами, професіоналами і тд. Жінка може вчитися та працювати там де їй подобається чи робити те, чим вона захоплюється, оскільки жінка завоювала своє місце в різних сферах: культурних, соціальних, трудових, політичних і навіть релігійних. Незважаючи на всі перешкоди, які їм нав'язує саме суспільство.

Боротьба жінок у розвинених країнах виникла завдяки поступовому доступу жінок до формальної освіти та фундаментальної платформи, які надали їм таку потужну зброю, як знання, через яку вони спрямовували свої прагнення, соціальні та політичні вимоги на на ринок праці.[25].

2.4.1 Стереотип про дружину-голову сім'ї

Сучасні жінки працюють і заробляють нарівні з чоловіками, але деякі чоловіки по інерції вважають, що дами повинні бути красивими та займатись домогосподарством. Ми вже достатнього відійшли від покоління коли всі жінки тільки й виконували домашні справи. На сьогодення існує ринок праці не тільки для чоловік, але й для жінок. Жінки заробляють на рівні з чоловіками і навіть більше.Сьогоднішні реалії це коли чоловік без роботи, виховує дітей, а жінка ходить на роботу і годує сім'ю.Такі чоловіки більш покірні і виконують вказівки жінок.

У деяких дослідженнях наголошується, що через прихід  жінки на роботу та задоволення основних потреб своєї сім'ї,жінки ставлять під сумнів, що з згідно з гендерним стереотипом, чоловік - годувальник. [19].

В основному, випадки, у яких голова сім'ї це жінка-постачальниця, є наслідком відсутності подружжя, оскільки такі жінки, як правило, розлучені або овдовіли; необхідність стикатися з різними економічними обставинами змушує їх приєднуватися до ринку праці. Хоча, хочу зазначити випадки, коли  заміжні  жінки виконували головну функцію в сім'ї, та були годувальницями, але вони себе такими не вважають, навіть коли саме вони здійснюють більші повноваження.

Хочу навести до прикладу жарт, як чоловіки підкоряються своїм дружинам:

А. 8 de cada 10 hombres son maltratados por su mujer…los otros dos si hacemos caso.

А. 8 з 10 чоловіків потерпають від насилля своїх жінок… інші 2лестять.

Отже, сучасні реалії вже надто далекі від закоріненого стереотипу про домогосподарку. І жінки мають ті ж самі права, що й чоловіки і можутьпіклуватись та утримувати свою сім'ю власноруч.

2.4.2 Стереотип про домогосподарку

В даний час сексизм у комерційних комунікаціях - досить розповсюджене явище. Жінку представляють домогосподаркою у 43,4 відсотках рекламних оголошень, тоді як у 28,9 відсотків рекламних роликів пропонують професійну роль. Роль жінок у рекламному сюжеті в багатьох випадках - необхідність, оскільки немає чоловіків, які виконують роботу по дому; а коли потрібно взаємодіяти разом із жінкою, чоловік виступає головним чином як другорядна дійова особа, будучи пасивним одержувачем жіночої активності в побутовій діяльності, або, меншою мірою, як помічник чи співавтор.

Пропоную розглянути жарт, який наглядно показує, що місце жінкам - на кухні:

А. Por quй las mujeres tienen los pies mбs pequeсos: para que les quepan delante del fregadero.

Чому у жінок маленькі ноги : щоб поміщались під раковиною.

Б. їQuй tiene la mujer una vez al mes y les dura tres o cuatro dнas? El sueldo de su marido.

Що має жінка один раз на місяць протягом 3-4 днів? Зарплата чоловіка.

А також анекдот Б, в якомучоловік, замість того, щобвідвести дружину у відпуску, пропонуєїй провести час на кухні, тому, щовона дужелінива.

Б. Se acerca la temporada de descanso asн que la esposa (bastante perezosa y poco dada a los oficios de la casa) le dice romбnticamente a su marido:

-Mi amor, me gustarнa pasar estas vacaciones en un lugar misterioso para mн en donde nunca haya estado antes!

El pobre marido responde socarradamente:

-їQue tal si las pasas en la cocina? [5].

Наближається літо і дружина (доволі лінива і яка майже нічого не робить по дому) грайливо каже чоловіку:

-Любий, мені хотілось би провести відпочинок в якомусь містичному місці, де я ще ніколи не була!

Знахабнілий чоловік відповідає:

-Як щодо того, щоб ти провела відпустку на кухні?

Отже, жарт А відображає закорінений стереотип, що жінка призначена для виконання роботи по дому, хоча цю ж саму роботу може виконувати чоловік, якщо правильно розподілити обов'язки.

2.4.3 Стереотип про тещу

У багатьох подружніх парах трапляється конфлікти через матерів жінки. Свекруха любить у всьому повчати молоду господиню, а чоловік часто недолюблює тещу.

Взаємовідносини між мамою дружини та чоловіком можуть породжувати конфлікти, які навіть можуть призвести до домашнього насильства. Ось декілька висловів про те, що чоловіки думають про своїх тещ:

– Тещі існують, тому що диявол не може про все подбати ...

– коли вони не нападають на вас безпосередньо, вони на мовляють вашу дружину

- кажуть, вони повинні бути як пиво: холодне і піниться в роті

- хай живутьтещі, але хай живуть далеко.[6].

Майже всі анекдоти про тещ негативні, тому що їх писали чоловіки.

Наприкладанекдот А:

А. - A mi me gustarнa que mi suegra fuera una estrella.

- їSi? їPara que os llevase a Hollywood?

- No, para que estuviese a 3.000 aсos luz.

- Я б хотів, щоб моя теща була зіркою.

- Навіщо? Щоб поїхати з нею до Голлівуду?

- Та ні, щоб вона була за 3.000 світових років від мене. [7].

Існує ще багато жартів та смішних ситуацій про тещ, але цей найвлучніший, так як не є образливим, але доволі смішний.

Хочу навести до прикладу анекдот B, в якому жінка повідомляє чоловіку щасливу новину, що до них в гості приїде її мама:

B. Cinco aсos de matrimonio lleva la solitaria pareja. la esposa irrumpe en la sala y le dice a su esposo:

-Amor, ЎVamos a ser tres!

El hombre salta entusiasmado y abrazando a su mujer le dice:

-їEn serio? їEstбs embarazada?

-No. ЎMi mamб viene a pasar vacaciones!

*-Любий, тепер нас буде троє!

Чоловік повний ентузіазму, обнімаючи свою дружину каже:

-Справді? Ти вагітна?

Ні. Моя мама приїжає до нас в гості!

Отже, тема про тещу завжди була і буде актуальною, тому що сімейні конфлікти присутні у кожній сім'ї.



Розділ 2.5 Зовнішність жінки

Зовнішнійвиглядлюдини - це те, як інші люди бачать і сприймаютьїх. Це одна з основнихскладовихневербальноїкомунікації.

Зовнішнійвиглядтакожвпливає на суспільство, коли йдеться про стосунки з іншими, оскількителебачення та іншізасобимасовоїінформаціїзмусили людей брати до увагизовнішнійвиглядіншоїлюдини.

2.5.1 Стереотип про білявок

Кількадосліджень показали, щоколірволоссямаєпевнесприйняття, як правило, пов'язанеіз стереотипами. Стереотипи про блондинок полягають у тому, що вони і виявляютьсяпривабливими, вони не балакучі, як це видно з поширеністюнімихжартів про блондинок. Відповідно до вислову про те, що з блондинкам веселіше, люди схильнісприймати блондинок як більшпопулярних, (Weir&Fine-Davis, 1989) більшжіночих та красивих, ніж брюнеток та рудоволосих (Clayson&Maughan, 1986). Блондинки також, як правило, оцінюються як багатші (Synnott, 1987). [8].

Хоч і блондинки надмірнопредставлені в журналах, вони недостатньопредставлені в розділах про кар'єристок.

Термін дурна блондинка - це принизливий стереотип, який стосується архетипу блондинки, яка є привабливою, дуже стурбованою своєю зовнішністю та матеріалістичною, але з дуже низьким IQ. Цей стереотип використовували як комічний ресурс у жартах та анекдотах.

Перша  згадка  про міф дурна блондинка була в 1775 році, коли талановита танцівниця на ім'я Розалі Дюте , стала дуже відомою як куртизанка знаті. Відповідно, це викликало заздрість багатьох людей.

Проте, її характеризували тим, що вона робила довгу паузу перед тим як говорити.

Пізніше ще один прояв цього стереотипу відображається у романі письменника Уілкі Коллінза La Mujer de Blanco 1859 р., в якому блондинки зображені млявими та безініціативними, тоді як брюнетки виглядають більш ініціативними та боролися за свою незалежність.

Пропоную роглянути два коротких жарти про білявок, які відображають, що дівчата з білявим волоссям не зовсім розумні. [9].

А. їCuбl es la frase favorita de una rubia?… “No sй”.

Яка найулюбленіша фраза блондинки?... «Не знаю».

Жарт А мабуть чули всі, він не є образливим, але багато хто з ним погодиться.

Б. їComo se llama una rubia en una instituciуn de estudios superiores? -Visitante.

Як назвати блондинку яка прийшла у вищий навчальний заклад?

-Проходила повз.

Жарт Б демонструє, що білявки, у порівняні з іншими дівчатами, не надто розумні, щоб навчатись у вищому навчальному закладі.

На справді, ще жодне із досліджень не показало, що колір волосся впливає на рівень інтелекту.Отже стереотип про колір волосся - не менше ніж міф.

2.5.2 Чоловіки надають перевагу блондинкам

Згідно з деякими дослідженнями, чоловіки виявляють, що білявий тип волосся більш ніжний, світлий і, отже, в основному м'який на дотик. Коли вони контактують з ним, вони відчувають, що цей момент більш інтимниий і чуттєвий. Деякі вважають, що блондинки мають більш дитячий або більш невинний образ, ніж брюнетки, тому, схоже, їм потрібен чоловік, який буде поруч, щоб захистити їх. Біляві дівчата виявляються більш привабливими в певних місцях планети. Зазвичай, блондинки привертають набагато більше уваги в районах, де когось із жіночої статі з цією характеристикою дуже рідко можна побачити, тому вони стають об'єктом бажання. Чоловіки також віддають їм перевагу, оскільки біляві жінки вважться но зовсім розумним, а отже, з'являється відчуття переваги та контролю, яке деякі чоловіки бажають здійснювати над жінками. Чоловіки вважають білявих дівчат більш жіночними, витонченими та гламурними, ніж інших жінок.

Наприклад:

A.. -Rubia, te voy a hacer un pregunta pero tienes que contestar rбpido.

- Dale.

- їQuieres ser mi novia?

- Rбpido.

- Білявко, я тебе дещо запитаю, але ти маєш відповісти швидко.

- Ну давай.

- Хочеш бути моєю дівчиною?

- Швидко.

Б.- їMe das tu telйfono, Rubia?

- No, que eres muy feo.

- Pero si te estoy robando, boluda.

- Ah…

- Ти мені дасиш свій телефон, білявко?

- Не дам, бо ти потворний.

- Я тебе взагалі-то грабую.

- А…

Це стереотип, створений ЗМІ та рекламою, який укорінився з роками, і насправді чоловіки не знають, чи справді вони віддають перевагу цьому типу жінок, можливо, вони їм не подобаються і вони цього не знають.

2.5.3 Стандарти жіночої зовнішності

Міф 90-60-90. У різні епохи люди уявляли собі ідеальне жіноче тіло по-різному. У моді були і дуже повні жінки, і жінки з фігурою хлопчика-підлітка. Так від чого ж залежать стандарти краси? І звідки взялися параметри сучасної фігури?

Міф про стандартну фігуру з параметрами 90-60-90 насправді - всього лише міф. Однак міфи теж не з'являються з нізвідки. Худенькі моделі вигідні сучасної індустрії краси. В першу чергу, виною тому телебачення. Всім відомо, що на екрані людина здається повніше, ніж він є насправді. Тому худі дівчата виглядають на відеозаписах більш ефектно. По-друге, заданий стандарт полегшує роботу самим дизайнерам - шити на худеньких простіше. Отож на багатьох обкладинках популярних журналів чоловіки можуть любуватися жіночими формами 90-60-90, а звідси і виникає стереотип, що еталон ідеальної жінки це 90-60-90.

Хочу навести ло прикладу жарт, в якому чоловік описує зовнішність своєї дівчини і жартує що вона має 90-60-90, але тільки на одній році.

Mi novia no es tan gorda, sus medidas son 90 60 90. y en el otro brazo mide exactamente lo mismo.

Моя дівчина не така вже й товста, вона 90-60-90 і на іншій руці так само. анекдот гендерний стереотип дискримінація

Насправді, не всім чоловікам подобаються жінки 90-60-90, це всього лиш вкорінений стереотип, який нам диктує соціум. У кожного свої стандарти.

Розділ 2.6 Знецінення та другорядна роль жінки

Коли ми говоримо про дискримінацію, ми говоримо про знецінення, несприятливе ставлення або презирство, яке здійснюється, свідомо чи несвідомо, групі, особі, установі чи переконанню за простий факт вважати її іншою. Така поведінка породжується стереотипами та упередженнями, які виявляються, коли когось сприймають як неповноцінного , тоді вони оцінюються за негативними параметрами та з ворожими почуттями, що породжує позицію виключення.

Жінки стикаються з різними формами дискримінації, які обмежують їхні права і свобод. Це ґрунтується на прикладі сексистських стереотипів та практик, які знецінюють жіночий стан та жінок як групу населення. Цей стереотип глибоко вкорінений у переконання про зовнішній вигляд, обов'язки та повіднку жінок, які перетворюються на зобов'язання, які жінки повинні виконувати за своєю природою в сім'ї та в суспільстві.

Жарти, що зневажають жінок, не є нейтральними, навпаки, вони відображають реальність сексистського та мізогіністичного суспільства, яке історично боролося за те, щоб утримати жінок у нижчому та вразливому місці. Такі жарти про жінок є психічними механізмами, які спонукають до насильства та жорстокого поводження щодо жінок. Такі стереотипи, пропагують думку, що жінки поступаються чоловікам, що вони не розумні і що вони повинні присвятити себе домашній роботі. Жарти про жінок жодним чином не боряться зі зруйнуванням стереотипу (скоріше, їх намір полягає в їх зміцненні), вони завжди належать до найсуворішого принизливого сексизму жіночого населення, відтворюючи забобони, які диктує і приймає суспільство.

Пропоную розглянути приклад анекдоту, в якому права жінки це вигадка:

А. Una chica pregunta a la bibliotecaria:

- їDerechos de la mujer?

- Ciencia ficciуn, ъltimo estante.

Одна дівчина запитує бібліотекаршу:

- У якому розділі можна знайти книгу про права жінки?

- У розділі про наукову фанатастику, останній ряд.

Ще один приклад, який знецінює право жінки та принжує її, а чоловік виступає в ролі домінанта та повелителя.

Б. En quй se parece una mujer y una baldosa: en que las dos estбn a nuestros pies.

У чому схожість між жінкою і цементною плиткою: вони - в наших ногах.

У безперечно мачо-суспільстві стереотипи, упередження та дискримінація систематично та загострено спрямовані проти жінок, які через свою стать вважаються нижчими істотами і, отже, є об'єктами насмішок та зневаги. Культура протягом історії відводила жінкам підпорядковану роль у чоловічому баченні, яке залишала їх без прав та влади і, крім того, вразливими до всіх видів жорстокого поводження та насильства. Насильство проти жінок приймає всі види, починаючи від психологічного чи емоційного насильства, до вербальної та фізичної агресії, переслідування та сексуального насильства, головним чином.

Окрім яскравих прикладів словесного насильства, чоловіки відтворюють стереотипи та упередження з метою сприяння гендерній дискримінації.

Як приклад сказаного, давайте проаналізуємо деякі вислови:

- La mujer es un animal de pelo largo y pensamiento corto

Жінка це тварина з довгим волоссям та обмеженими мислення

- En cojera de perro y lбgrimas de mujer: no hay que creer

Кульгавій собаці і сльозам жінки - не вірити

- Cuando Dios hizo al hombre, ya el diablo habнa hecho a la mujer

Коли Бог створив чоловіка, диявол вже створив жінку

- Las mujeres y las pistolas para funcionar necesitan hombre

Жінці та зброї потрібен чоловік, щоб запрацювати

- Guбrdeme Dios de las malas mujeres, que de las buenas ya me guardarй yo.

Боже, збережи мене від поганих жінок, а від хороших я вже сам себе збережу

- No hubiera malos hombres, si no hubiera malas mujeres

Не було б поганих чоловіків, якби не будо поганих жінок

- Las mujeres son la perdiciуn de los hombres

Жінка - це падіння чоловіка [22].

Розділ 2.7 Сексизм

Сексизм - це будь-який акт, жести, візуальна репрезентація, сказані чи написані слова, практика чи поведінка, які базуються на ідеї, що особа чи група осіб є малозначимими через їхню стать. Сексизм - прояв історично нерівних владних відносин між жінками й чоловіками, що веде до дискримінації та перешкоджає повному поліпшенню становища жінок у суспільстві, - йдеться у документі. [23].

Як ворожий, так і доброзичливий сексизм впливають на працюючих матерів. Вороже приписування стереотипів передбачає різку критику жінкам, які не погоджуються з традиціоналістичними нормами материнства.Деградація жінок, погіршення їхньої гідності або маргіналізація. Гендерні стереотипи можуть погіршити стан жінок різними способами. Прикладом є зниження статусу, становища чи рангу жінок у шлюбі, сім'ї чи громаді. Є дані про цю шкоду в законах, політиці чи практиці, які відмовляють жінкам у дієздатності у питаннях, пов'язаних з представництвом своїх дітей, управління загальними товарами або мінімізують можливості жінок, наприклад, коли стереотипи постулюють, що жінки є нездатний мислити суворо або абстрактно.

Прикладом сексизму може слугувати те, що жінкам приписують невміння керування машиною.Навколо жінок-водіїв роками існує нескінченний список сексистських висловів, приказок та жартів, які прагнуть дискредитувати їхні навички водіння. Будемо чесними. Автомобільна культура в переважній більшості чоловіча. Таким чином, виникає упередження щодо того, що жінки не дуже вмілі за кермом і не вміють керувати автомобілем. Проблема виникає при узагальненні стереотипів. Якщо чоловік вважає, що подорожує другим пілотом, а жінка - водієм, він, ймовірно, візьме на себе інструктаж та виправлення  водіння жінки.

Наприклад анекдот А, у якому чоловік натякає на невміння жінки паркуватися, нібито вона ніколи не чула це слово.

А. - Cariсo estas preciosa.

- Dime algo que no sepa.

- Aparcar.

- Люба, ти чарівна.

- Скажи мені щось, чого я ще не знаю.

- Як припаркуватися.

У анекдоті Б чоловік розповідає, що його жінка настільки жахливо водить машину, що навіть навігатор хоче втекти.

Б. Mi mujer conduce tan mal que el GPS acaba de decir : «En 200 metros pare a la derecha, que yo me bajo»

Моя жінка - настільки жахливий водій, що GPS щойно їй сказав: «Через 200 метрів зупинись праворуч і я вийду».

Анекдоти А і Б є гіперболізованими, які висміюють здатність жінок водити машину.

Жінки піддаються жорсткій критиці з боку чоловіків, коли вони за кермом. Це зменшує їхнє бажання водити машину. Якщо вони не мають практики за кермом, це збільшує їх невпевненість і, звичайно, критику з боку чоловіків. Або навіть паніка та нервозність можуть виникнути лише тоді, коли вони подорожують як пасажири.

На щастя, існує безліч досліджень, котрі спростували цей стереотип, що жінки погані водії. І доводять, що жінки не тільки найкращі за кермом, але, як наслідок, спричиняють менше автомобільних аварій.



ВИСНОВКИ

У бакалаврській роботі наведено теоретичне узагальнення й вирішення поставленої наукової проблеми щодореалізації культурних стереотипів про жінок в іспанських жартах.

Після ознайомлення з деякими роботами вітчизняних та зарубіжних мовознавців, був проведений комплексний аналіз гендерних стереотипів та виокремленнянайпопулярні стереотипи про жінок.

...