Основні показники розвитку кульурно-дозвіллєвої інфраструктури Тернопільської області

Размещено на http://www.allbest.ru/

ОСНОВНІ ПОКАЗНИКИ РОЗВИТКУ КУЛЬУРНО-ДОЗВІЛЛЄВОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ФЛШТА Н., АНДРУСИШИН Я.

Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка

Публікація розкриває актуальність вивчення культурно-дозвіллєвої сфери та її інфраструктури Тернопільської області. Проведено аналіз основних показників культурно-дозвіллєвої інфраструктури регіону за період 2000 по 2020 рік в розрізі адміністративних районів. Визначено основні причини змін у динаміці кількості культурних закладів.

Ключові слова: культурно-дозвшєвий заклад, музеї, театри, бібліотеки, клубні заклади.

Flinta N., Andrusyshyn J.

MAIN INDICATORS OF CULTURAL AND LEISUREINFRASTRUCTURE DEVELOPMENT OF TERNOPIL REGION

The publication reveals the relevance of studying the cultural and leisure sphere and its infrastructure of Ternopil region. An analysis of the main indicators of cultural and leisure infrastructure of the region for the period 2000 to 2020 in terms of administrative districts. The main reasons for changes in the dynamics of the number of cultural and leisure institutions are identified.

Key words: cultural and leisure institution, museums, theaters, libraries, club establishments.

На нинішньому етапі розвитку культурно-дозвіллєвої сфери формується нова система принципів культурно-дозвіллєвої діяльності, зумовлена економічними, соціальними, культурними, політичним процесами в суспільстві. Принципи культурно-дозвіллєвої діяльності відбивають ті вимоги, що висуваються суспільством перед культурно-дозвіллєвою сферою, а рівень розвитку такої діяльності багато в чому залежить від стану цієї інфраструктури. Тому, безперечним є той факт, що для успішного виконання суспільного призначення дозвілля, необхідно мати якісну інформацію про стан і тенденції розвитку мережі культурно-дозвільних закладів. Остання дасть змогу правильно спрогнозувати і визначити потребу в її подальшій розбудові та фінансуванні.

Роль Тернопільської області на українському туристичному ринку постійно зростає. Туристичні послуги надають 29 туроператорів, із них внутрішнім туризмом займаються приблизно 10, а також понад 100 турагентів, постійно відкриваються філії всеукраїнських туроператорів.

Сфера гостинності Tepнoпiльcькoп області активно розвивається. За час дії програми відкрилися нові заклади розміщення у всіх районах та обласному центрі. Станом на 1 листопада 2020 року, за інформацією об'єднаних територіальних громад, діє понад 100 закладів розміщення (готелів, мотелів, хостелів, баз відпочинку) і понад ЗО садиб сільського зеленого туризму. Два готельні заклади споруджуються у Теребовлянському районі. За інформацією з відкритих інтернет-джерел, фактична кількість таких закладів є значно більшою, що є підтвердженням зростання попиту на відпочинок у нашому краю. Туристів радісно зустрічають 6 туристично-інформаційних центрів та інші туристичні підприємства інформаційного спрямування [3].

Розроблення та впровадження нових туристичних продуктів і екскурсійних маршрутів на основі місцевих брендів забезпечило зростання потоку вітчизняних та іноземних туристів до нашого регіону. Міста Кременець, Бережани, Збараж, Бучач, Теребовля і Чортків перетворюються на туристичні центри, що сприяє підвищенню позитивного іміджу Тернопільщини на туристичному ринку України та за кордоном.

Слід зазначити, що сфера гостинності виявилася однією з найбільш постраждалих від кризи, спричиненої пандемією СОУШ-19. Заборона проведення масових заходів, закриття об'єктів показу, музеїв, заповідників, ресторанів тощо спричинили зменшення туристичного потоку в область і не дали можливості в повному обсязі виконати завдання програми на 2020 рік [3].

Зважаючи на недосконалість статистичного обліку в туристичній сфері, за прикладом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, який, за даними операторів мобільного зв'язку, здійснює моніторинг туристичної активності в Україні, у рамках співпраці управління туризму облдержадміністрації і телекомунікаційного оператора „Кшвстар” проведено аналіз згаданих переміщень абонентів мобільного зв'язку протягом 2017-2019 років до Тернопільської області.

Туристичний потік у Тернопільській області впродовж 2017--2019 років постійно зростав. Загальна кількість туристів, що відвідали регіон, у 2017 році становила 5,4 млн осіб, 2018 році - 6,1 млн осіб, 2019 році - 6,3 млн осіб. У 2019 році в порівнянні з 2018 роком у процентному відношенні кількість туристів зросла на 3,2 %. Кількість іноземних туристів відповідно у 2019 році зросла на 332 %. Це пояснюється тим, що показник містить значний відсоток трудових мігрантів, що властиво всім регіонам Західної України [2].

У 2019 році зменшилася кількість екскурсантів у порівнянні з 2018 роком. Причиною цього стало зростання кількості закладів розміщення, що дозволило збільшити тривалість перебування туристів у області, а кількість внутрішніх туристів зросла завдяки екскурсантам.

За даними Державної фіскальної служби України, надходження туристичного збору до місцевих бюджетів постійно зростають. У 2018 році він становив 402,0 тис. грн, у 2019 році - 1095,3 тис. грн, що на 273 % більше, ніж у попередній період. Найбільші показники надходжень забезпечували суб'єкти господарювання Борщівського, Кременецького, Заліщицького і Тернопільського районів, Кременецької і Тернопільської міських рад.

Упродовж 2020 року в області працювало 2 театри та 1 філармонія: Тернопільський академічний обласний драматичний театр імені Т. Шевченка, Тернопільський обласний театр актора і ляльки, Тернопільська обласна філармонія.

За 2020 рік театрами було проведено 693 театральні вистави (у 2018 році - 657), які відвідало 79,3 тис. глядачів (у 2018 році - 77,1 тис.).

У 2020 році в області діяло 30 комунальних музеїв (з яких 8 обласного підпорядкування): Тернопільський обласний краєзнавчий музей, Тернопільський обласний художній музей, Борщівський краєзнавчий музей, Велеснівський етнографічно-меморімьним музей Володимира Гнаттока, Меморіальний музей-садиба Леся Курбаса (село Старий Скалат Підволочиського району), Меморіальний музей Богдана Лепкого (м. Бережани), Літературно-меморіальний музей Юліуша Словацького (м. Кременець), Музейний комплекс «Лемківське село» (м. Монастириська), Бібліотека- музей «Літературне Тернопілля».

Інші музеї мають статус районних комунальних: Бережанський краєзнавчий музей, Бережанський музей книги, Бучацький краєзнавчий музей, Гусятинський краєзнавчий музей, Денисівський краєзнавчий музей, Заліщицький краєзнавчий музей, Копичинецький музей театрального мистецтва, Кременецький краєзнавчий музей, Теребовлянський краєзнавчий музей, Чортківський краєзнавчий музей, Шумський краєзнавчий музей. Меморіальні районні комунальні музеї: Соломії Крушельницької (с. Біла, Тернопільського району), Леопольда Левицького (село Бурдяківці Чортківського району), Олександра Неприцького-Грановського (с. Великі Бережці Кременецького району), Уласа Самчука (с. Тилявка Кременецького району), музеї «Зборівська битва» (м. Зборів), «Молотківська трагедія» (с. Молотків Кременецького району), Почаївський історико- художній музей.

Нині в області діють 140 громадських музеїв: 38 історичних, 14 краєзнавчих, 49 етнографічних, 16 меморіальних, 13 літературних, 10 мистецьких. 15 громадських музейних закладів мають звання «народний»: історії смт Коропець, історії смт Товсте Чортківського району, сіл Ягільниця Чортківського і Стіжок Кременецького районів та інші.

Сьогодні в області нараховується 914 клубних закладів на 190 тис. місць, у яких діяло 2,9 тис. клубних формувань. Діяльність клубів забезпечувало 1235 працівників. Треба відзначити, що мережа клубної інфраструктури регіону за 20-річний період з 2000 по 2020 рр. неухильно зменшується. Так, на початку XXI ст. в області діяло на 39 клубних закладів більше, ніж цьогоріч. Різки спад спостерігався клубних закладів відбувся за останні 10 років, після чого знаходиться, практично, на сталому рівні.

Протягом 2020 року в області діяло 801 бібліотек. Книжковий фонд бібліотек зменшився на 0,8% і становив 6,5 млн. примірників. Динаміка їхньої кількості є теж спадною.

культурний інфраструктура екскурсійний адміністративний

Таблиця 1 Основні заклади культури та мистецтва Тернопільської області*

Загальна динаміка розвитку згаданих видів культурно-мистецьких закладів уже тривали час має, на жаль, регресійну тенденцію. Вона відображає спад розвитку усієї інфраструктури заклади культури та мистецтва окрім музеїв.

Таблиця 2

*(за даними департаменту культури та туризму Тернопільської обласної державної адміністрації в розрізі адміністративних районів станом на 2020 рік, од.)