Культурні та природні пам'ятки Європи у списку всесвітьної спадщини ЮНЕСКО, що знаходиться під загрозою

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський Національний університет імені Тараса Шевченка

КУЛЬТУРНІ ТА ПРИРОДНІ ПАМ'ЯТКИ ЄВРОПИ У СПИСКУ ВСЕСВІТНЬОЇ СПАДЩИНИ ЮНЕСКО, ЩО ЗНАХОДИТЬСЯ ПІД ЗАГРОЗОЮ

Вікторія Пількевич

кандидат історичних наук, асистент

Анотація

культурний пам'ятка спадщина юнеско

В статті досліджено Список всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, що знаходиться під загрозою. Визначено культурні та природні пам'ятки країн Європи, які внесено в даний Список, які перебували в ньому і були повернуті в Список всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, і продовжують бути під охороною світової спільноти, та об'єкт, який був виключений з Списку. Проаналізовано діяльність Організації Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури в сфері збереження світової спадщини. Висвітлено причини занесення пам'яток у Список всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, що знаходиться під загрозою. В ході написання роботи авторкою було з'ясовано роль Комітету всесвітньої спадщини щодо охорони культурних пам'яток. Наведено критерії відбору культурних і природніх об'єктів у Список всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, а також визначено поняття «культурної спадщини» та «природньої спадщини» відповідно до Конвенції «Про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини» (1972 р.). В результаті були сформовано пропозиції щодо вдосконалення роботи країн Європи в сфері збереження культурних і природніх пам'яток та визначено перспективи повернення об'єктів, які перебувають у Списку всесвітньої спадщини, що знаходиться під загрозою, у Список всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Ключові слова: ЮНЕСКО, Список всесвітньої спадщини, культурні та природні пам'ятки, критерії, Конвенція.

Abstract

Viktoriia Pilkevych, Ph.D., Assistant Professor, Taras Shevchenko National University of Kyiv

CULTURAL AND NATURAL SITES OF EUROPE ACCORDING TO UNESCO LIST OF WORLD HERITAGE IN DANGER

The author studies UNESCO's activities in the cultural sphere, especially the protection and preservation of cultural heritage around the world. There is World Heritage List. Sites must be of outstanding universal value and meet the special criteria to be included on this List. Countries are trying to include their cultural objects for protection. Cultural heritage is architectural works, works of monumental sculpture and painting, elements or structures of an archaeological nature groups of buildings which are of outstanding universal value. The World

Heritage Committee is responsible for the implementation of the World Heritage Convention («Convention Concerning the Protection of the World Cultural and Natural Heritage»,1972), gives financial assistance and decides on the listing or deletion of properties in the List of World Heritage in Danger. The List of World Heritage in Danger informs the international community of threat and to encourage corrective action.

Special attention was given to European cultural and natural sites which are in this list. These are sites in Serbia (Medieval Monuments in Kosovo (2006)), United Kingdom of Great Britain and Northern Ireland (Liverpool - Maritime Mercantile City (2012)), Austria (Historic Centre of Vienna (2017)). This article focuses on the reasons for listing in the List of World Heritage in Danger (different conflicts, war, natural disasters, pollution, poaching, uncontrolled urbanization, tourist development etc.).

Author outlines problems of protection world cultural heritage that need to be solved in the future. International community can help in this problem because each site in World Heritage List has outstanding universal value in our life.

The author emphasizes on high importance of cultural sphere of the UNESCO's activities.

Key words: UNESCO, The List of World Heritage in Danger, cultural and natural sites, criteria, Convention.

Виклад основного матеріалу

Питання збереження культурної та природньої спадщини є актуальним для кожної країни з своєю історією. Особливо на сьогоднішній день, коли у світі йдуть постійні збройні конфлікти, громадянській війни, терористичні акти. Світова спільнота розуміє всю хиткість мирного співіснування і ставить на порядок денний об'єднання зусиль для захисту світового надбання людства в умовах небезпеки. Окрім того, серйозну проблему складають природні зміни: землетруси, зсуви, повені тощо, що несуть загрозу знищення пам'яток культури. Беззаперечна увага в сфері охорони в першу чергу надається тим культурним цінностям, які визнані надбанням всього людства.

Питання збереження культурної спадщини знаходиться в колі інтересів науковців В. І. Акуленка [1], І. Е. Мартиненка [6], В. В. Максимова [5], О. І. Мельничук [7], Т. Г. Каткової [3] тощо. Науковий доробок даних вчених знаходиться в сфері юридичної науки, правовому аналізі документів ЮНЕСКО в даній сфері тощо. На наш погляд, особливо доцільним є дослідження проблеми виключення пам'яток зі Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО з попереднім занесенням їх у Список всесвітньої спадщини, що знаходиться під загрозою. Цікавість становлять європейські пам'ятки, оскільки цивілізаційна складова розвитку країн Європи показує, що кількість об'єктів-претендентів на виключення є незначною, на відміну від східних країн. Але проблема всеодно є, оскільки періодично культурні цінності європейських країн потрапляють у Список всесвітньої спадщини, що знаходиться під загрозою. Тому, на нашу думку, варто проаналізувати основні критерії, за якими об'єкти вносяться у Список всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, виділити основні причини внесення пам'яток у Список всесвітньої спадщини, що знаходиться під загрозою, показати, як можна вирішити це питання на прикладі тих цінностей, які були повернуті під захист світової спільноти, визначити перспективи у збереженні культурної спадщини країн Європи.

Визнання світовою спільнотою, захист, підтримка, отримання нового досвіду в питанні охорони роблять свій внесок у формування статусу країни на міжнародній арені. В 1945 році (у 1946 році - ратифіковано Статут) була створена Організація Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО), яка одним з своїх завдань поставила охорону всесвітньої спадщини людства. Зокрема, вже у 1954 р. була прийнята Конвенція «Про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту». Але найважливішим документам для дослідження нашої теми є Конвенція 1972 р. «Про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини», де у статтях 1 і 2 зазначено, що «культурна спадщина» це - «пам'ятки: твори архітектури, монументальної скульптури і живопису, елементи або структури археологічного характеру, написи, печери і групи елементів, які мають видатну універсальну цінність з точки зору історії, мистецтва чи науки; ансамблі: групи ізольованих чи об'єднаних побудов, архітектура, єдність чи зв'язок з пейзажем яких являє видатну універсальну цінність з точки зору історії, мистецтва чи науки; визначні місця: твори людини або спільні творіння людини і природи, а також зони, включаючи археологічні визначні місця з точки зору історії, естетики, етнології чи антропології»; «природна спадщина» - це «природні пам'ятки, створені фізичними і біологічними утвореннями або групами таких утворень, які мають видатну універсальні цінність з точки зору естетики або науки; геологічні і фізіографічні утворення; і строго обмежені зон, які представляють ареал видів тварин і рослин, що під загрозою, і мають видатну універсальну цінність з точки зору науки або збереження; природні визначні місця або строго обмежені природні зони, що мають видатну універсальну цінність з точки зору науки, збереження або природньої краси» [4].

При ЮНЕСКО було створено Міжурядовий комітет охорони світової культурної та природньої спадщини. Даний Комітет складає, обновлює та публікує так званий «Список всесвітньої спадщини», тобто список пам'яток культури і природи, якщо вони відповідають статтям 1 і 2 вищезазначеної Конвенції. Ці об'єкти повині мати видатну універсальну цінність відповідно до визначених критеріїв. Об'єкт визнається носієм універсальної цінності і включається до Списку, якщо він відповідає хоча б одному критерію і відповідним умовам цілісності Таким чином, для ширшого розуміння даного питання варто навести список критеріїв.

Культурні: (і) Об'єкт є шедевром людського творчого генія; (іі) Об'єкт свідчить про значний взаємовплив людських цінностей в даний період часу або в певному культурному просторі, в архітектурі або в технологіях, в монументальному мистецтві, в плануванні міст або створенні ландшафтів; (ііі) Об'єкт є унікальним або принаймні винятковим для культурної традиції або цивілізації, яка існує до цих пір або вже зникла; (Н) Об'єкт є видатним прикладом конструкції, архітектурного або технологічного ансамблю або ландшафту, що ілюструє значущий період людської історії; (V) Об'єкт є видатним прикладом людської традиційної споруди, з традиційним використанням землі або моря, будучи зразком культури (або культур) або людської взаємодії з навколишнім середовищем, особливо якщо вона стає вразливою через сильний вплив необоротних змін; (Н) Об'єкт безпосередньо або матеріально пов'язаний з подіями або існуючими традиціями, з ідеями, віруваннями, з художніми або літературними творами і має виняткову світову важливість. (На думку комітету ЮНЕСКО цей критерій повинен переважно використовуватися разом з яким-небудь ще критерієм або критеріями); природні: (Ні) Об'єкт є природним феноменом або простором виняткової природної краси і естетичної важливості; (Ніі) Об'єкт є видатним зразком головних етапів історії Землі, зокрема пам'ятником минулого, символом геологічних процесів, що відбуваються, розвитку рельєфу або символом геоморфічних або фізіографічних особливостей; (іх) Об'єкт є видатним зразком екологічних або біологічних процесів, що відбуваються, в еволюції і розвитку земних, прісноводих, берегових і морських екосистем і рослинних і тваринних співтовариств; (х) Об'єкт включає найбільш важливе або значне природне місце існування для збереження в ній біологічного різноманіття, зокрема зникаючих видів виняткової світової цінності з погляду науки і охорони [11].

Країни Європи займають активну позицію в напрямку включення своїх пам'яток у Список всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Загалом, європейські держави, у більшості своїй маючи достатній рівень розвитку, намагаються представляти всьому світу своє культурне та природнє надбання, захищати свої цінності, піднімаючи свою історію, популяризуючи свою культуру та заохочуючи новий потік туристів до своєї країни.

Місія ЮНЕСКО щодо світової спадщини: заохочувати країни до підписання Конвенції 1972 року і сприяти охороні їхньої культурної та природної спадщини; спонукати країни-члени Конвенції подавати пропозиції про включення їхніх пам'яток до Списку всесвітньої спадщини; заохочувати країни-члени регулярно подавати доповіді про стан збереження пам'яток світової спадщини; подавати експертну допомогу в разі виникнення очевидної загрози знищення пам'яток світової спадщини; сприяти популяризації культурної та природної спадщини; заохочувати міжнародну співпрацю в галузі збереження культурної та природної спадщини [8, с. 31].

Але Комітет також формує Список всесвітньої спадщини, що знаходиться під загрозою. Це ті пам'ятки, які потребують значної роботи для їхнього збереження. В даний список включаються лише ті культурні і природні об'єкти, яким загрожує серйозна і конкретна небезпека (зокрема, активний розвиток міст, туризму, загроза зникнення у зв'язку з швидкою руйнацією, масштабні будівельні роботи, стихійні лиха, військові конфлікти тощо).

Особлива роль щодо збереження пам'яток належить країні, на території якої даний об'єкт знаходиться. Держави мають постійно звітувати про стан пам'яток та заходи щодо їхнього збереження. Такі доповіді не формальний звіт, вони можуть дати поштовх до розв'язання важливих проблем збереження спадщини. Доречно привести слова колишнього виконуючого обов'язки постійного представника України при ЮНЕСКО О. Дем'янюка: «Співробітництво країн-членів з ЮНЕСКО має бути «магістраллю з двохстороннім рухом», інтенсивність якого визначається взаємними інтересами» [2, с. 75]. Саме держава повинна брати на себе відповідальність за охорону своєї культурної цінності, звітуючи перед світової спільнотою про стан пам'ятки.

В Україні дана проблема є особливо актуально. Нещодавно стояло питання включення до даного Списку культурних пам'яток нашої столиці Софії Київської з прилеглими монастирями і Києво -Печерської Лаври, оскільки постійна забудова навколо об'єктів є недопустимою з точки зору збереження культурної спадщини.

В Європі також існує проблема включення культурних і природніх пам'яток у Список всесвітньої спадщини, що знаходиться під загрозою, а деякі об'єкти були, взагалі, виключені з Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Зупинимося більш детально на деяких «проблемних» пам'ятках Європи.

З 1979 по 2003 рр. у Список всесвітньої спадщини, що знаходиться під загрозою, було занесено місто Котор (Черногорія), через землетрус 1979 р.

Соляна шахта Величка (Польща) перебувала у Списку з 1989 по 1998 рр. Причиною стало збільшення вологісті через туризм. Але питання було вирішено шляхом налагодження у шахті кондиціювання, а потік туристів обмежили.

Місто Дубровник (Хорватія) був у Списку через війну з 1991 по 1998 рр.

Плітвіцькі озера (Хорватія) - через війну у Хорватії, оскільки територія була замінована (1992 - 1997).

Природний заповідник Сребирна (Болгарія) був у Списку з 1992 по 2003 рр. Причина: використання у сільському господарстві, що призвело до зменшенню видів птахів.

Бутрінті (Албанія): 1997 - 2005 - роки перебування у Списку. Причина: громадянська війна.

Кельнський собор (Німеччина) теж був у даному списку через забудова високими спорудами навколо собору (2004 - 2006 рр.).

Ці об'єкти змогли уникнути повного виключення та повернулися у статус всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Нажаль, не всі пам'ятки знову були включені у Список всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Зокрема, Долина Ельби у Дрездені (Німеччина). Причина внесення - будівництво Вальдшлесхенського мосту [9].

На сьогоднішній день у Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, що знаходиться під загрозою, перебувають наступні пам'ятки:

- Середньовічні пам'ятки у Косово (Сербія). Включення у Список пов'язане з громадянською війною. Рік внесення - 2006.

- Ліверпуль (Великобританія) - у зв'язку з будівництвом, в результаті чого можлива масштабна зміна історичних доків. Рік внесення - 2012.

- У 2017 році історичний центр Відня був внесений у Список всесвітньої спадщини, що знаходиться під загрозою, оскільки забудова високими спорудами псує зовнішній вигляд об'єкту [10].

Таким чином, можна зробити висновки, що країни Європи мають проблеми у збереженні своїх пам'ятків. На сьогоднішній день, три об'єкти знаходяться у Списку всесвітньої спадщини, що знаходиться під загрозою. Відзначимо, що два з них, є культурними цінностями країн, що мають високий рівень розвитку у світі (Великобританія і Австрія), але це не допомогло їм уникнути потрапляння їхніх пам'яток у даний Список. До того ж є приклад повного виключення зі Списку культурного об'єкту ще однієї розвинутої країни - Німеччини.

Можна побачити, що головна проблема з виключенням пов'язана з активною забудовою даних об'єктів. Сучасний світ несе модернізацію міст, новітні технології, що має й іншу сторону - псування історико-архітектурного ландшафту, зовнішнього вигляду, автентичності пам'яток.

Також доцільним, на наш погляд, буде порівняти кількість пам'яток, внесених у Список всесвітньої спадщини, що знаходиться під загрозою, європейських та країн інших континентів. Результатом є те, що у статистичному співвідношенні пам'яток країн Європи у даному Списку набагато менше. Це пояснюється подіями, які відбуваються на тих територіях, де знаходяться об'єкти. Постійні війни, конфлікти, атаки, терористичні акти в країнах Азії призвели до включення великої кількості пам'яток до Списку. Зокрема, можна привести приклад з Сирією.

Отже, культурні та природні пам'ятки країн Європи займають чільне місце у Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. В своїй більшості європейські держави виділяються цивілізаційно-культурною складовою, швидким розвитком науки і техніки, інноваційними підходами. Країни працюють в напрямку збереження своєї культурної і природньої спадщини, представляють своє надбання на міжнародній арені. Але навіть дані країни не уникають проблеми включення своїх культурних і природніх пам'яток у Список всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, що знаходиться під загрозою. На сьогоднішній день, це пов'язано передусім з сучасної забудовою, що несе за собою порушення історико-архітектурного ландшафту, змін тих пам'яток, які були внесені у Список всесвітньої спадщини завдяки своїй унікальності або особливості. Але історія показала на прикладі тих пам'яток, які змогли уникнути повного виключення зі Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, що при спільній роботі країни, на території якої знаходиться дана пам'ятка та міжнародної організації ЮНЕСКО, можна зберегти культурну та природню спадщини для майбутніх поколінь.

Список використаних джерел та літератури

1. Акуленко В. І. Міжнародне право охорони культурної спадщини / В. І. Акуленко, О. І. Мельничук // Пам'ятки України: історія та культура. 2005. № 2. С. 140-147.

2. Дем'янюк О. П. Гуманітарними засобами. ЮНЕСКО - магістраль з двостороннім рухом // Політика і час. 2001. №11. С. 70-77.

3. Каткова Т. Г. Діяльність ЮНЕСКО у сфері збереження культурної спадщини: правові аспекти / Т. Г. Каткова - Х.: Титул, 2007. 181 с.

4. Конвенция об охране всемирного культурного и природного наследия [Електронний ресурс] / Сайт Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Режим доступу: http://whc.unesco.org/archive/convention-ru.pdf). Дата звернення - 26.02.2019.

5. Максимов В. В. Правова охорона культурних цінностей у конвенціях ЮНЕСКО: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.11 / В. В. Максимов - К., 1997. 16 с.

6. Мартыненко И. Э. Конвенции ЮНЕСКО по защите культурного наследия: проблемы реализации в национальное законодательство / И. Э. Мартыненко// Університетські наукові записки. 2007. № 2. С. 386-395.

7. Мельничук О. І. Міжнародно-правові засади формування Списку всесвітньої культурної та природної спадщини / О. І. Мельничук // Університетські наукові записки. 2005. № 4. С. 285-288.

8. Що таке світова спадщина // Кур'єр ЮНЕСКО. К., 1997. № 11. С. 31-33.

9. Dresden is deleted from UNESCO's World Heritage List / Офіційний сайт ЮНЕСКО http://whc.unesco.org/en/news/522). Дата звернення - 27.02.2019.

10. List of World Heritage in Danger / Офіційний сайт ЮНЕСКО http://whc.unesco.org/en/danger/). Дата звернення - 26.02.2019.

11. The Criteria for selection. [Електронний ресурс] / Офіційний сайт ЮНЕСКО. Режим доступу: http://whc.unesco.org/en/criteria/. Дата звернення: 27.02.2019.

References

1. Akulenko, V. I., Mel"nychuk O. I. (2005). Mizhnarodne pravo oxorony kul"tumoyi spadshhyny. Pam'yatky Ukrayiny: istoriya ta kul"tura,2, 140 - 147.

2. Dem'yanyuk, O. P. (2001). Humanitarnymy zasobamy. YuNESKO - mahistral" z dvostoronnim ruxom. Polityka i chas, 11, 70 -77.

3. Katkova T. H. (2007). DiyaV'nist" YuNESKO u sferi zberezhennya kul"turnoyi spadshhyny: pravovi aspekty. X.: Tytul.

4. Konvencyya ob oxrane vsemyrnoho kul"turnoho y pryrodnoho nasledyya. Retrieved from http://whc.unesco.org/archive/convention-ru.pdf.

5. Maksymov V. V. (1997). Pravova oxorona kul”turnyx cinnostej u konvenciyax YuNESKO: avtoref. dys. na zdobuttya nauk. stupenya kand. yuryd. nauk: spec. 12.00.11.

6. Martbinenko Y. 3. (2007). Konvencyy YuNESKO po zashhyte kul"turnoho nasledyya: problembi realyzacyy v nacyonal"noe zakonodat el"stvo. Universytets”ki naukovi zapysky, 2, 386-395.

7. Mel"nychuk O. I. (2005). Mizhnarodno-pravovi zasady formuvannya Spysku vsesvitn"oyi kul"turnoyi ta pryrodnoyi spadshhyny. Universytets”ki naukovi zapysky, 4, 285-288.

8. Shho take svitova spadshhyna. (1997). Kur'yer YuNESKO, 11, 31 - 33.

9. Dresden is deleted from UNESCO's World Heritage List. Retrieved from http://whc.unesco.org/en/news/522.

10. List of World Heritage in Danger. Retrieved from http://whc.unesco.org/en/danger/

11. The Criteria for selection. Retrieved from http://whc.unesco.org/en/criteria/

Размещено на Allbest.ru