Середньополіські вірування про створення світу
Аналіз середньополіських традиційних уявлень про створення світу, зафіксованих в 55 населених пунктах Житомирської, Рівненської, Київської областей. Дослідження розповідей респондентів про створення світу. апокрифічний характер зафіксованих мікротекстів.
| Рубрика | Культура и искусство |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 29.05.2022 |
| Размер файла | 31,9 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Середньополіські вірування про створення світу
Г. І. Гримашевич, А. А. Плечко
У статті в етнолінгвістичному аспекті проаналізовано середньополіські традиційні уявлення про створення світу, зафіксовані в 55 населених пунктах Житомирської, Рівненської та Київської областей. Зауважено, що вивчення традиційних уявлень про створення світу - цінний автентичний матеріал для реконструкції традиційної народної духовної культури. Зазначено, що космогонічні міфи (зокрема про створення світу) та народні уявлення про походження небесних тіл посідають особливе місце серед різноманітних форм міфопоетичного сприйняття, оскільки відображають просторові та часові параметри світу. Застосування низки методів (методу експедиційного збирання етнолінгвістичного матеріалу, системного опису досліджуваного явища, зіставно-порівняльногота лінгвоститистичного) уможливило системний підхід до аналізу середньополіських вірувань про створення світу та виокремлення трьох ключових тем: теми створення світу, теми потопу, теми м.айбутнього кінця світу. У процесі аналізу розповідей респондентів про створення світу відзначено апокрифічний характер зафіксованих мікротекстів, щ^о дає підстави виокремити низку мотивів: мотив Бога, мотив зооніма, мотив тижня, мотив суботи Поліські мікротексти-дискурси про створення світу відображають явища духовної культури народу, а тому становлять собою систему вербальних і невербальних знаків. Вербальними одиницями є культурні тексти середньополіських вірувань про створення світу. Невербальні знаки представлені різноплановими одиницями агентивного, реалемного, акціонального, локативного, атрибутивного татемпорального планів. Фрагм,енти текстів середньополіських вірувань про створення світу засвідчують збереження структури міфу про створення світу Богом, хоч і мають деякі специфічні особливості в деталях змісту. Зібраний м,атеріал лише частково відображає знання про одну зі сторінок давньої історії цивілізації, тому системне вивчення таких вірувань у сучасному мовознавстві досі не втрачає своєї актуальності.
Ключові слова: духовна культура, вірування, Середнє Полісся, мікротекст, мотив, вербальні одиниці, невербальні знаки.
MIDDLE POLISSYA BELIEFS ABOUT THE CREATION OF THE WORLD
Hrymashevych H. I, Plechko A. A.
The article analyzes in the ethnolinguistic aspect the Middle Polissya traditional ideas about the creation of the world, recorded in 55 settlements of Zhytomyr, Rivne and Kyiv regions. The study of traditional ideas about the creation of the world is a valuable authentic material for the reconstruction of traditional folk spiritual culture. It is noted that cosmogonic myths (in particular about the creation of the world) and folk ideas about the origin of celestial bodies occupy a special place among the various forms of mythopoetic perception, as they reflect the spatial and temporal parameters of the world. Using a number of methods (method of expeditionary collection of ethnolinguistic material, systemic description of the studied phenomenon, comparative-correlative and linguostylistic methods) enabled a systemic approach to the analysis of Middle Polissya beliefs about the creation of the world and the identification of three key themes: the world creation, the Great Flood theme, the forthcoming end of the world. In the process of analyzing the respondents' stories about the creation of the world, the apocryphal naure of these microtexts was noted, which gives grounds to single out a number of motives: the motif of God, the motif of the zoonym, the motif of the week, the motif of the Sabbath. Polissya microtexts-discourses about the creation of the world reflect the phenomena of the spiritual culure of the people, and therefore (constitute a system of verbal and nonverbal signs. Verbal units are culural texts of Middle Polissya beliefs about the creation of the world Nonverbal signs are represented by various units of agent, real, action, vocative, attributive and temporal planes. Fragments of texts of Middle Polissya beliefs about the creation of the world testify to the preservation of the structurйe of the myth of the creation of the world by God, although they have some specific features in the details of the content. The collected material only partially reflects the knowledge of one of the pages of the ancient history of civilization, so the systematic study of such beliefs in modern linguistics still does not lose its relevance.
Key words: spiritual culture, belief, Middle Polissya, microtext, motive, verbal units, nonverbal signs.
Постановкапроблеми
Дослідження традиційних уявлень про створення світу можуть бути цінним матеріалом для реконструкції традиційної народної духовної культури. Космогонічні міфи (про створення світу) та народні уявлення про походження небесних тіл посідають особливе місце серед різноманітних форм міфопоетичного сприйняття, оскільки відображають просторові та часові параметри світу. Надзвичайно цінними є такі матеріали, зафіксовані в архаїчних ареалах Славії, до яких належить і Середнє Полісся, де збережено багато культурних та мовних особливостей буття поліщуків.
Аналіз останніх досліджень і публікацій
Найпершою і, можливо, найдавнішою працею про створення світу є Біблія. Відповідно до Книги Буття (Розділ 1-2) Бог послідовно день за днем шість днів поспіль створював світло, твердь небесну, сушу та інші речі, бо на самому початку всього була темрява над безоднею і Дух Божий ширяв над поверхнею води [2: 7]. А сьомого дня Бог відпочив від своєї праці та благословив день відзначаємо світобудови в уявленнях слов'ян загалом та українців зокрема. Українські космогонічні легенди- апокрифи відображають насамперед дуалістичне творення світу Господом і Сатанаїлом (чортом) [3: 70-84; 6: 3637; 10: 144], Ісусом Христом, Петром і чортом [10: 142-144]; Господом, чортом та Іллею-громовиком або Михайлом-архангелом [1: ІІ: 155-157]. За віруваннями слов'ян, земна твердиня виникла як результат Божого творіння світу з піднятої з морського дна на поверхню жмені землі, піску, мулу тощо [8: І: 315]. Саме з неї Бог створив маленький клаптик суші, який був розсунутий у різні боки. При цьому Богові допомагає друга особа - святий або чорт. Як зауважував Г. Булашев, українські легенди в чомусь переплітаються з релігійно-міфічними уявленнями про світобудову американських індіанців чипеваї та легендами карелів Олонецького краю: за індіанськими легендами, спочатку була тільки вода, й у творенні суші брали участь Великий Дух Виска, бобер і миша. За карельськими легендами, землю творив Бог і представник злого начала Кенчу (Кару) [3: 84-86]. У дослідженні В. Войтовича зосереджено увагу на дохристиянськихвіруваннях
праукраїнців щодо творення світу (Вирію-раю, Дерева життя) із золотого яйця першоптаха Сокола-Роду, який у битві переміг безмежного Хаоса - всепоглинальну тьму. З того яйця зродився світ - земля та небо [4: 15]. Подібний мотив творення світу з яйця, де земля подібна до жовтка, а небо - шкаралупи, відомий у багатьох народів світу, зокрема давніх іранців, єгиптян та ін. [9:462,350].
Найтиповіший приклад - біблійна легенда про створення світу, де Бог - єдиний творець і всі стадії творення вкладаються в шестидень, в інших випадках - образ деміурга роздвоюється, або ним може бути тварина:ворон, койот, корова, ящірка, черв'як [9: 553]; у давніх віруваннях слов'ян - на 3 китах великих та 30 малих [6: 36-37]. Досить розповсюдженим є мотив творенняновихприродних об'єктівнезвичним способом:із частин тіла творця, з померлого чи зниклого творця, який при цьому перетворюється (Пуруша та Ману в давньоіндійських міфах, Імир у скандинавській міфології, Пань-гу в китайській традиції) [9:.551-552].
Отже, проблема створення світу здавна привертала увагу дослідників, що свідчить про неабияку її актуальність з огляду на особливості потрактування в різних народів, які зберігають вірування про цю подію й донині. духовна культура вірування середнє полісся
Мета статті - описати специфіку середньополіських вірувань про створення світу на сучасному етапі розвитку традиційної народної духовної культури поліщуків.
Поставленамета передбачає виконання таких завдань:1)
здійснитисистемнийопис середньополіськихномінацій, пов'язаних ізвіруваннями про створення світу, та інтерпретацію окремих елементів культурного явища на основі аналізу цілісного культурного тексту; 2) проаналізувати йузагальнитиматеріали етнографічних досліджень космогонічних міфів; 3) визначити основні темита мотиви, що формуютькультурнітексти середньополіськихвіруваньпро створення світу;4) визначити опозиції, у які вступають середньополіські номінації, пов'язані з віруваннями про створення світу.
Джерельноюбазою слугували матеріали польових досліджень середньополіськихвіруваньпро створення світу, зібрані на території українського Середнього Полісся в 55 населених пунктах Житомирської, КиївськоїтаРівненськоїобластей упродовж 2010-2012 років.
Предмет статті - середньополіські вірування про створення світу в традиційнійнароднійдуховній культурі.
Об'єкт дослідження - культурні тексти, пов'язані з віруваннями про створення світу,зафіксованів середньополіськихговірках,які досліджено у зв'язку зі звичаями в культурній традиції Середнього Полісся.
Методи дослідження - метод експедиційного збирання матеріалу, системного опису досліджуваного явища та зіставно-порівняльний.
Виклад основного матеріалу
За Результатами проведеного дослідження на території Середнього Полісся в космогонічних уявленнях сучасних поліщуків виокремлюємо три основні теми:тема створеннясвіту, тема потопу, тема майбутнього кінця світу.
Насамперед зауважимо, що тема потопу вже була об'єктомнашого зацікавлення [7]. Досліджуючи вірування про створення світу, ми пропонували інформантам відповісти на 5 запитань: Яким є образ світу в народних уявленнях? Що становить собою світ? Які його розміри й межі? Хто створив світ ? З чого він виник?
100 % респондентів (у 55 н. п.) зазначають, що світ створений Богом:Нас у\ч'іл'і бат'\к'і, шо у\се \створене \Богом; Гос\под' св'іт сотво\риу. Водночас простежуємо варіацію імені деміурга: Бог - 100% (усі н. п.); Гос\под' - 14% (Чрв, Слц, Вшв, РжВ, Кхр, Брст, Чдл, Глнг); хтос', йа\кас' \сила - 5% (Жрб, Клш, Мжр); \Космос -1,8% (Жрб);
Усе\вишнії - 1,8% (Прж). Поодиноко трапляться пояснення інформантів, що зем\л'а сто\йіт на сло\нах (Мкл, Дбв). Цю версію в дещо зміненому варіанті підтверджують сучасні етнолінгвістичні словники. Зокрема, В. Жайворонок указує, що, за народнимивіруваннями,земля покоїться на водах океану чи моря, на трьох китах, які спричиняють землетруси під час руху, на залізних стовпах [5: 310]; Представники Московської етнолінгвістичної школи розкриваютьзагальнослов'янські космогонічніуявленнята стверджують, що землю тримає на рогах бик або буйвіл, земля спочиває на змії, яка лежить на спині вола, а той, зі свого боку, стоїть на рибині, і вся ця піраміда тримається на величезнійчерепасі;земля тримається на гілках глоду, дерев'яномустовпі, доякого прикований диявол [8:ІІІ:315].
Зазначимо, що в поліських уявленнях про воду всі респонденти зазначають, що зем\л'а сто\йіт на во\д'е. На жаль, не вдалося зафіксуватиуявлення поліщуків про розміри та межі цього світу,оскількиінформанти
здебільшого не могли дати відповіді, лише спорадично (7 %) зауважували, щосв'іт мо без\межниї (РжВ);
без\межниї світ, не\ма н'ік'ін\ца н'і \крайу (Яцк); не\ма к'ін\ц'а-\крайу \св'іту (Мкл, Обл).
У результаті опитування було виявлено, що історію про створення світу респонденти та їхні батьки пізнали з різних джерел, зокрема з Біблії (24%). Установлено варіативний ряд номінації цієї книги: \Б'ібл'ійа (Вшв, Дбв, Птв, Млн, Рдн, Яцк, Чдл, Глн),\Бубл'ійа( Дрзд), за\кон \Божиї - к\н'іжката\кана\п'ісана
(Ігн), Оп'і\сан'ійе(Лзн,Птв),
П'і\сан'ійе (Чпв). 25 % респондентів отримували ці знання від родичів та інших людей: нас у\ч'іл'і бат'\к'і шо усе \створене \Богом (Жрб, Тх); рос\казувал'і (Тх, ЧВ, Млн); ка\зал'і (Стр, Срн), ка\зали (Обл, Крч, РжВ, Дтк);ба\лакал'і(Рдв); \баба Степа\нида при\учувала нас до \Бога(Срд);\бат'конам
перепов'і\дау, а в'ін од \інших чуу (ЧВ);\л'уде \в'ірили, бат'\к'іу \слухали (Брв).23 % інформантів давали негативну відповідь на прохання переповісти легенду, мотивуючи це тим, що забули (Лтк, Обл), не пам'ятають (Кшн, Клш, Кхр), не чули (Прж), не знають (Крс, Чбн, Блк, Срд, Мшв, Глн, Дрзд). 47 % респондентів не можуть переповісти повний варіант легенди про створення світу й дають коротку відповідь, що усе од \Бога у при\роді, Гос\под' усе ство\риу (Вст, Жрб, Срк, Тх, Стр, Чпв, Прг, Рдв, Уст, Бвс, ЧВ, Рсн, Лзн, РБ, Птв, Млн, Мйс, Рдн, Крч, РжВ, Мрн, Дтк, Лпк, Брст, Япл, Брв). Аналізуючи розповіді 30% респондентів про створення світу, відзначимо апокрифічний характер цих мікротекстів, що дає підстави виділити низку мотивів: мотив Бога, мотив зооніма, мотив тижня, мотив суботи.
Мотив Бога розкрито в таких культурних текстах:Гос\под'
сотво\риу \небо, \земл'уі \море. А по\том О\дама з \Божого \духа. Заб\рау йо\го у раї, сад. О\дам су\муйе. Зро\б'і \Йеву. М'ед\в'ед' споку\с'іу йіх з \Йевойу. Н'е \мона га\д'укойу\зм'ейанази\ват',
м'ед\в'ед'омназивал'і(Гш):тут
простежується табуїзація імені змія як образу злого духа та заміна його імені на більш нейтральне - м.єдвєдь; Буу \поун'іст'успо\чатку по\топ.
Сплош\на во\да. То\д'і Бог по\думау , шо \нада шос' \сд'елат', шоб бу\ла і тверд', і во\да. Бог \води зог\нау у мо\р'а і стау тверд'ро\б'іт', \з'емл'у. По\том\сталоназ'ем\л'е
вирас\тат' рас\т'ен'ачко \ус'аке. \Стал'іпр'іжи\ваца жи\вотнийе.
(Ігн); Сотво\р'іу Бог \н'ебо. А то\д'і розд'і\л'іу \воду і сотво\р'іу тв'ерд' з'ем\ну. А то\д'і зро\б'іу, шоб бу\ла ноуч і ден' (тобто небесні світила). Це мо уже чет\вертиї д'ен'. А то\д'і уз'ау да засе\л'іу\з'емл'у\ус'акойу
рос\линкойу. А то\д'і тва\рини на \з'емл'у дау. То\д'і сотво\р'іу О\дама, а з його р'еб\ра сотво\риу \ж'інку \Йеву,і йіх у \раї пос'е\л'іу. \Посл'е Бог \вигнау йіх з \райу за не\послух і ска\зау: "Ти \буд'еш сво\йім тру\дом зароб\л'ат' хл'еб(Адаму),а ти \буд'еш у \бол'ахро\дит' (Йеві)" (Пщ); св'ет сотво\риуГос\под',у\церкв'і
нама\л'оване, шо \земл'у, а то\д'е рос\лини, \пт'іци (Слц); Гос\под' ство\риу \першийе \л'уде А\дам і \Йеву... В \Б'ібл'ійі \пишеца, йак св'іт, і \земл'у, і \воду ко\лис' ство\риу (Чдл). У культурних текстах, пов'язаних із м.отивом Бога, простежуємо реалізацію опозицій Бог : людина; Бог : змій (ведмідь); вода : твердь (земля); небо : земля, Одам (Адам) :Єва, чоловік :жінка,
праведність : гріх.
Досить часто в аналізованих мікротекстах відзначаємо мотив
тижня:Ко\лис' бу\ла тв'ер\дин',
\небо і зем\л'а \ум.'ест'е бу\ли. Бу\ла темно\та. \Бог розсойеде\ниу йіх - \небо і \земл'у. \Дау л'е\са, во\ди, \р'ек'і, \рибу. \Нада \сторож. Дау А\дама. Уси\п'іу А\дама, \узау р'еб\ро з \н'ого і сотво\риу \ж'інку. Шест' дн'еї \створ'увау св'іт(Птп); \П'ершиї д'ен' сотво\р'іу Ґос\под' \н'ебоі\земл'у,апо\том
пр 'есми\кайушч 'ійе, на\п 'ісано так, а по\том \треба, шоб хтос' ула\дичествувау над цим ус'ім. То соз\дау од \праха з'ем\л'і О\дама, з О\дама \в'ітяг р'еб\ро і соз\дау \жонку-по\м.ошн'іцу. Так на \шостиї ден' у\се сотво\р'іу, а на \с'омиї д'ен' по\чиу (Чрв); \Богом \створене усе: і зем\л'а, і л'у\дина. \Ц'ілиї \тижден' Бог \створ'увау по од\н.ої \реч'і, а на\с'омиї ден'од:и\хау.\Саме
\перше \земл'у ство\риу:\сонце,
л'у\дину, \птаство, шо за ч'ім, не \знайем (Мдв); \Богом с\творениї, йе ле\генда:за \тижден' сотво\риу,
\перша зем\л'а, а йак А\дама і \Йеву \вигнали з \райу, то \л'уди на зем\л'і п'іш\ли (Мкл); перш засну\вау св'ет, а то\д'е уж,е \небо, а то\д'е зем\л'а, тва\рин, не бу\ло назв, а ш'іст' дн'еї прац'у\вау, а тод'е од:и\хау (Мжр); Бог ство\риу за с'ім ден': скр'із во\да бу\ла, да шос' по\бачиу Бог на во\д'і і ство\риу на во\д'е твер\дин'у, поди\виус', шо \добре, а то\д'е св'і\тило дн'е\уне св'і\тило, а то\д'і ноч\не, поди\виус', шо \добре, і ство\риу чоло\в'іка, ато\д'і тва\рин і рос\лини, стау нази\ват 'чоло\в'ек, йо\му \скучно са\м.ому і ре\ш'іу Бог, шо \треба йому по\м.ошн'іцу, і ство\риу. А то\д'і зм'еї поу\зучиї споку\сиу \Йеву, шо ви \слухайте, шо не \м.ожна \йісти, уку\с'іт' з \ц'ого \дерева і \будете йак Бо\г'і і по\бачили, шо \гол'і і згр'і\шили, і про\гнау Бог на \земл'у л'у\деї: "\д 'іт ' на \земл 'у і здобу\ваїте хл 'іб. З зем\л'і ти \уз'атиї і у\земл'у п'і\де прах. Чоло\в'ек з зем\л'і, а \Йева з реб\ра А\дама., ко\ли тої спау (Дбв);
шіст' ден', ска\зау, \треба ро\бит', а на \с'омиї в'ідпочи\вау. Во\да то бу\ла, \земл'у вон \створ'увау на во\д'і (РдУ); бу\ла ле\генда, за с'ім дн'іу ка\зали, а не\д'іл'а в'ідпоч'і\вау \с'омиї ден' (Срн); за шест' ден', йак у \Б'ібл'ійі на\п'ісано. Бу\ло т'ма і \б'ездна. І \б'ездна но\силас'а над \т'м.ойу, н'і\чого не бу\ло, а Бог с'ем ден' в о\дин ден' ство\риу св'ет, \друг'ії ден' ство\риу \земл'у, а во\да бу\ла, і \б'ездна но\силас' над во\дойу, і так шест' ден' вон тво\риу і \земл'у, і \зор'і, і \небо і \м.'ес'ац. І ок\ремо \стала зем\л'а, во\да і \суша., так \стала \наша зем\л'а. Так Бог ство\риу св'іт (Яцк).
Поодиноко у віруваннях поліщуків про створення світу відзначаємо м,отив зооніма: На сло\нах сто\йау св'іт (Мкл); ко\лис'\даже бу\ла
\верс'ійа, шо зем\л'а \плоска і сто\йіт на сло\нах (Дбв).
Аналізований матеріал дає підстави виділити реалізацію опозицій небо : земля, Бог : зм.єй (злий Дух), Адам : Єва, один : шість (сім), тьм.а : свєт, день : ніч, світило днєвне : світило ночне, праця: відпочинок.
Крім мотиву тижня, у середньополіському дискурсі про створення світу відзначаємо мотив суботи: а \с'оми'ї ден' - су\бота, Бог опо\чиу (Яцк); Ко\лис' бу\ла не не\д'ел'а \празник, а су\бота. \Ба.ба \просит':'\Д'іточки у \пйатницу
по\мажте \земл'у (помаза ти підлогу глеєм), шоб \заутра ви по\б'ігали, погу\л'али. У су\боту ве\лик'й \празник, бо Гос\под' почи\нау созда\ват' \св'іт у су\боту, \ком.'іна коло\тит і \хату \м.азат у су\боту не \мона, і \плат':а зо\лит' не \мона у су\боту (Вшв). Зазначимо, що сьогодні українці шанують саме неділю як святковий день, коли потрібно в церкву ходити й відпочивати, а не суботу. Якщо раніше суботу сприймали як свято, як день створення світу, то неділя в біблійному розумінні - день Воскресіння Бога з мертвих. Можливо, подія Воскресіння переважила усвідомості людей подію створення світу, тому цьому дню (неділі) стали надавати перевагу й зробили його святковим.Узазначених мікротекстахспостерігаємо реалізацію опозицій: субота : неділя, празник: робота.
Поліські мікротексти-дискурси про створення світу є прикладом явища духовної культури народу, тому становлять собою систему вербальних і невербальних знаків. Вербальними одиницями є культурні тексти середньополіських вірувань про створення світу. Невербальні знаки представлені різноплановими одиницями агентивного, ралемного, акціонального,атрибутивного, вокативного та темпорального планів.
Агентивний план репрезентований такими невербальними компонентами:Бог, Господь,
Всевишній, Божий Дух - “творець світу'; Одам (Адам), Єва -“Божі
творіння, перші люди в новоствореному світі'; змій, медвідь - `спокусник перших людей'; люди, батьки, батько, баба Степанида - `оповідачі легенд про створення світу'.
Одиниці реалемного плану представлено такими реаліями: сонце : світило днєвне, месяц : світило ночне, води, моря, рєкі, земля, твердь, твердиня: суша - `номінація об'єктів неживої природи, створених Богом'; рослини,ліса,тварини,
прєсмикающіє, птаство (птіци), риби, людина - `номінація об'єктів живої природи, створених Богом'.
Акціональнийплан
репрезентований такими одиницями: сотворив : створив, создав, заснував - `номінація процесу творення'; зогнав, отдєлив, розділив:розсоєденив -
`номінація процесу відокремлення суші від води'; заселив, поселив - `номінація процесу заселення Богом живих організмів'; спокусив, згрішили -`номінація процесу негативного
вчинку перших людей'; вигнав, прогнав, отдихав, відпочивав - `номінація дій Бога'.
Одиниці атрибутивного плану представленікомпонентами:
созданий, створений, безмежний - `ознаки,пов'язанізісвітом';
ночне;днєвне - `ознаки світила в небі'.
Локативний план репрезентовано такими одиницями: світ, небо - `локуси, створені Богом'; на слонах, на водє -`локус розташування світу'; рай : сад, земля -`локус перебування перших людей'.
Одиниці темпорального плану представлено такими елементами: ніч, день - `період появи світил на небі', п'ятниця, субота, неділя, тиждень- `назви днів тижня, важливі періоди в житті перших людей'.
Висновки та перспективи дослідження
Здійснений системний опис середньополіських номінацій, пов'язаних із віруваннями про створення світу, та інтерпретація зафіксованих елементів культурного явища на основі аналізу цілісного культурного дискурсу дали підстави зробити висновок про те, що представлені фрагменти текстів середньополіських вірувань та наші спостереженнязасвідчують
збереження структури міфу про створення світу Богом, хоч і мають деякі специфічні особливості в деталях змісту. Це уможливило визначенняосновнихтем
(створеннясвіту, потопу, майбутнього кінця світу) і мотивів (Бога, зооніма, тижня, суботи), які формують культурні тексти середньополіських вірувань. Зібраний матеріал лише частково відображає знання про одну зі сторінок давньої історії цивілізації, тому системне вивчення таких вірувань у сучасному мовознавстві досі актуальне.
Перспективи наукових пошуків убачаємо в дослідженні номінації елементів живої та неживої природи в говірках Середнього Полісся в етнолінгвістичному аспекті для створення цілісної картини сучасної духовної культури поліщуків.
Список обстежених населених пунктів та їх скорочень:Вст -
Виступовичі Овруцькогор-ну
Житомирської обл.; Гш - Гошів Овруцькогор-ну;Жрб-Журба
(Невгоди) Овруцького р-ну; Ігн - Ігнатпіль Овруцького р-ну; Крс - Красилівка Овруцького р-ну; Пщ - Пішаниця Овруцького р-ну; Птп - Потаповичі Овруцького р-ну; Срк - Сорокопені Овруцького р-ну; Тх - Тхорин Овруцького р-ну; Чбн - Чабан Овруцького р-ну; Чрв - Черевки Овруцькогор-ну;Стр-Стирти
Черняхівського р-ну;Прж -
с. Пиріжки Малинського р-ну; Чпв - Чоповичі Малинського р-ну; Блк - Білокоровичі Олевського р-ну; Кшн - Кишин Олевського р-ну; Прг - Перга Олевського р-ну; Рдв - Радовель Олевського р-ну; Уст - Устинівка Олевського р-ну;Бвс-Бовсуни
Лугинського р-н; Лтк- Літки
Лугинськогор-ну;ЧВ-Червона
Волока Лугинського р-ну; Клш - Куліші Ємільчинського р-ну; Мдв - Медведове Ємільчинського р-ну; Мкл
- Миколаївка Ємільчинського р-ну; Рсн - Рясне Ємільчинського р-ну; Срд
- Середи Ємільчинського р-ну; Лзн - Лозниця Народицького р-ну; РБ - Рудня Базарська Народицького р-ну; Слц - Селець Народицького р-ну; Хрс
- Христинівка Народицького р-ну; Мжр - Межирічка Радомишльського р-ну; Вшв - Вишевичі Радомишльського р- ну; Дбв - Дубовик Радомишльського р-ну; Обл - Облітки Радомишльського р-ну; Птв - Потіївка Радомишльського р-ну; Млн - Мелені Коростенського р- ну; Мйс - Мойсіївка Коростенського р- ну;Рдн - Рудня Коростенського р-ну; РдУ - Рудня Ушомирська Коростенського р-ну; Срн - Сарновичі Коростенського р-ну; Крч - Курчиця Новоград-Волинського р-ну; РжВ - Рижани Володарсько-Волинського (зараз Хорошівського) р-ну; Кхр - Кухарі Іванківського р-ну Київської обл.; Мрн - Мар'янівка Поліського р-ну; Дтк - Дитятки Чорнобильського р-ну; Мшв - Машеве Чорнобильського р-ну (с. Лукаші Барашівського р-ну); Яцк - Яцковичі Березнівського р-ну Рівненської обл..; Лпк - Липки Гощанського р-ну; Брст - Берестя Дубровицького р-ну; Япл - Яполоть Костопільського р-ну; Чдл - Чудель Сарненського р-ну; Брв - Борове Рокитнянського р-ну; Глн - Глинне Рокитнянського р-ну; Дрзд - Дроздинь Рокитнянського р-ну.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ
1. Афанасьев А. Н. Поэтические воззрения славян на природу: Опыт сравнительного изучения славянских преданий и верований в связи с мифическими сказаниями других родственных народов : в 3 т. Москва : Современный писатель, 1995.
2. Біблія або Книги Святого
Письма / На українську мову переклав Митрополит Іларіон. Лондон:Британське й Закордонне
Біблійне товариство, 1962. 1529 с.
3. Булашев Г. О. Український народ у своїх легендах, релігійних поглядах та віруваннях. Космогонічні українські народні погляди та вірування. Київ: Довіра, 1993. 412 с.
4. Войтович В. М. Міфи та легенди давньої України. Тернопіль: навч. кн. Богдан, 2008. 392 с.
5. Жайворонок В. Знаки української етнокультури. Словник- довідник. Київ: Довіра, 2006. 703 с.
6. Іларіон,митрополит.
Дохристиянськівірування
українського народу:історично-
релігійна монографія. Київ: Обереги, 1992. 424 с.
7. Плечко А. Поліські легенди
про Всесвітній потоп. Лінгвістика: збірник наукових праць. № 1 (40). Старобільськ:Луганський
національнийуніверситетімені
Тараса Шевченка, 2019. С. 46-54.
8. Славянскиедревности.
Этнолингвистический словарь: в 5 томах /Под общейред.
Н. И. Толстого.Москва:
Международныеотношения,1995
2012.
9. Токарев С. А. Мифы народов мира. Энциклопедия. Электронное издание. Москва, 2008. 1148 с.
10. Чубинський П. П. Труды этногр афическо - статистической экспедиции въ Западно-Русскій край. Матеріальї и изслйдованія, собранный д. чл. П. П. Чубинскимъ. Т. 1. С.- Петербургъ, 1872. 468 с.
REFERENCES (TRANSLATED &TRANSLITERATED)
1. Afanas'ev A. N. (1995). [Poetic
views of Slavs on nature:The
experience of comparative study of Slavic legends and beliefs in connection with the mythical tales of other related peoples] Poeticheskie vozzreniya slavyan na prirodu: Opyt sravnitel'nogo izucheniya slavyanskih predanij i verovanij v svyazi s mificheskimi skazaniyami drugih rodstvennyh narodov : v 3 t. Moskva : Sovremennyj pisatel'. [in Russian].
2. Bibliia abo Knyhy Sviatoho Pysma [The Bible or the Books of Scripture] (1962)/ Na ukrainsku movu pereklav Mytropolyt Ilarion. London: Brytanske y Zakordonne Bibliine tovarystvo. 1529 s. [in Ukrainian].
3. Bulashev H. O. (1993). Ukrainskyi
narod u svoikh lehendakh, relihiinykh pohliadakhtaviruvanniakh.
Kosmohonichni ukrainski narodni pohliady ta viruvannia [Ukrainian people in their legends, religious views and beliefs. Cosmogonic Ukrainian folk views and beliefs]. Kyiv: Dovira. 412 s. [in Ukrainian].
4. Voitovych V. M. (2006). Mify ta lehendy davnoi Ukrainy [Myths and legends of ancient Ukraine]. Ternopil: navch. kn. Bohdan. 392 s. [in Ukrainian].
5. Zhaivoronok V. (2006). Znaky
ukrainskoi etnokultury. Slovnyk- dovidnyk[Signsof Ukrainian
ethnoculture. Dictionary-reference]. Kyiv:Dovira, 2006.703 s. [in
Ukrainian].
6. Ilarion, mytropolyt (1992).
Dokhrystyianskiviruvannia
ukrainskoho narodu:istorychno-
relihiina monohrafiia [Pre-Christian beliefs of the Ukrainian people:a
historical and religious monograph]. Kyiv: Oberehy. 424 s.
7. Plechko A. (2019). Poliski lehendy
pro Vsesvitnii potop [Polissya legends about the Great Flood]. Linhvistyka: zbirnyk naukovykh prats. № 1 (40). Starobilsk:Luhanskyi natsionalnyi
universytet imeni Tarasa Shevchenka, 2019. S. 46-54. [in Ukrainian].
8. Slavyanskie drevnosti [Slavic
antiquities]. Etnolingvisticheskij slovar': v 5 tomah (1995-2012) / Pod obshchej red.N. I. Tolstogo.Moskva:
Mezhdunarodnye otnosheniya. [in Russian].
9. Tokarev S. A. (2008). Mify
narodov mira.Enciklopediya.
Elektronnoe izdanie [Myths of the peoples of the world. Encyclopedia. Electronic edition]. Moskva. 1148 s. [in Russian].
10. CHubins'kij P. P. (1872). Trudy
etnografichesko-statisticheskoj ekspedicii v” Zapadno-Russky kraj. Materialy i izslhdovarnya, sobrannyya d. chl. P. P. CHubinskim” [Proceedings of the ethnographic and statistical expedition to the Western Russian region. Materials and research collected by Art. PP Chubinsky]. T. 1.S.-
Peterburg”. 468 s. [inRussian].
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Формування теоретичних і практичних знаннь про музеєзнавство як сферу знань, необхідну в професійній діяльності. Характер збірок найбільших музеїв світу та України. Практичні навички із створення музею, ведення фондової документації, побудови експозиції.
методичка [53,3 K], добавлен 13.04.2009Огляд декількох відомих шедеврів світової культурної скарбниці з куту зору проекту, організованого фондом "Нові сім див світу": Великий китайський мур, Петра (столиця Едома), статуя Христоса-Спасителя, історичне святилище Мачу-Пікчу, Чічен-Іца і Колізей.
реферат [2,0 M], добавлен 19.11.2010Головною художньою особливістю первісного мистецтва Древнього світу вважається символічна форма та умовний характер зображення. Духовним стрижнем древньокитайської культури стала філософсько-релігійна тріада вчень буддизму, даосизму та конфуціанства.
реферат [26,4 K], добавлен 28.06.2010Виникнення нових, синтетичних видів творчої діяльності. Модернізм – художній феномен ХХ століття. Течія постмодернізму в культурі. Використання символу як засобу пізнання і відтворення світу. Перевага форми над змістом. Комерційне мистецтво і література.
реферат [31,0 K], добавлен 09.01.2011Історія заснування та розвитку, зміст та значення Фонду "Нові сім чудес світу" (NOWC). Сім переможців даного рейтингу, їх характеристика та особливості: Великий китайський мур, Петра, Христос-Спаситель, Чічен-Іца, Тадж-Махал, Колізей, Мачу-Пікчу.
реферат [428,6 K], добавлен 18.12.2010Привітальні жести різних країн світу: Мексики, Франції, Лапландії. Обґрунтування використання великого та вказівного пальця для виявлення емоцій. Особливості застосування жестів "так" і "ні". Привітальна етика та правила невербального спілкування.
презентация [997,5 K], добавлен 15.06.2017Історіографія літописання Київської Русі. Відтворення в "Повісті минулих літ" картини світової історії, місця слов’ян і Русі в системі тодішнього світу, ствердження прогресивної філософської ідеї взаємозв’язку і взаємообумовленості історії всіх народів.
реферат [43,8 K], добавлен 05.12.2009Спадкоємиця греко-римського світу і Сходу. Місце Візантії в культурі світу. Історія формування філософії, релігії і світогляду Візантії. Історія, пам'ятники і значення Візантійського мистецтва. Література Візантії: історія і діячі.
курсовая работа [21,6 K], добавлен 02.04.2003Розглянуто творчу спадщину періоду Київської Русі на прикладі мозаїк собору Софії Київської. Проаналізовано синтез візантійської культури з давньоруською, огляд та дослідження зародження мозаїчного мистецтва. Розглянуто технології створення мозаїк.
статья [19,6 K], добавлен 07.02.2018Формування давньоруської народності. Вплив Візантії на культуру Київської Русі. Створення бібліотек та літописного зводу. Виникнення монументальної кам’яної архітектури. Характерні особливості забудови Києва. Моральні норми та алфавіт "Велесової книги".
реферат [20,5 K], добавлен 13.11.2009Найстаріша культура світу. Вірування й релігії Індії і їх значна роль для Південної та Південно-Східної Азії. Специфіка та культурні особливості Індії. Планування якнайдавніших міських поселень Індськой цивілізації. Образотворче мистецтво та архітектура.
реферат [29,7 K], добавлен 26.02.2012Вторинний документ як результат аналітико-синтетичної переробки первинних документів. Реферування як процес згортання вихідної інформації. Аналіз діяльності Рівненської державної обласної бібліотеки у створенні вторинних інформаційних ресурсів.
дипломная работа [92,0 K], добавлен 13.02.2011Рівненська державна обласна бібліотека як головна книгозбірня регіону, оцінка фонду та цінні екземпляри, історія створення та етапи розвитку, сучасний стан. Веб-сайт РДОБ як складова інформаційних ресурсів. Сектор краєзнавчої літератури та бібліографії.
дипломная работа [1,6 M], добавлен 14.05.2011Історія створення та відродження Софії Київської - головного храму держави. Опис архітектурних особливостей собору та його внутрішнього оздоблення. Ознайомлення із найбільш відомими мозаїками, фресками, графіті. Доля позолочених царських врат іконостасу.
реферат [134,9 K], добавлен 14.12.2010Біографія кінорежисера, сценариста, письменника, художника і публіциста Довженко. Характеристика творчого доробку митця та створення жанру кіноповісті засобами створення кількох сюжетних ліній, монтажу не пов'язаних діалогів і переміщенням часових площин.
презентация [116,1 K], добавлен 29.04.2011Основні етапи створення кліпів. Особливості підготовки до зйомок. Біографія Алана Бадоєва - талановитого сучасного кліпмейкера. Краща десятка яскравих робіт режисера. Специфіка роботи з видатним українським кліпмейкером, її творча та фінансова сторони.
курсовая работа [111,0 K], добавлен 14.06.2015Процес докорінних перетворень в сферах життя суспільства. Українське народне, професійне декоративно-прикладне мистецтво. Основні джерела створення орнаменту. Створення узагальненого декоративного образу. Синтез пластичної форми з орнаментальним образом.
реферат [21,8 K], добавлен 15.11.2010Ікебана як традиційне японське мистецтво аранжування, створення композицій із зрізаних квітів, пагонів у спеціальних посудинах і розміщення їх в інтер'єрі. Історія створення та розвитку даного напрямку, найвідоміші школи. Виготовлення зимової ікебани.
реферат [362,7 K], добавлен 06.12.2010Дослідження історії становлення та поширення карнавалу як свята, пов'язаного з переодяганнями, маскарадами і барвистими ходами, що відзначається перед Великим постом. Огляд особливостей його підготовки та проведення на прикладі різних країн світу.
презентация [2,2 M], добавлен 23.11.2017Зародження у Франції в другій половині ХІХ століття імпресіонізму як художнього напряму, заснованого на принципі безпосередньої фіксації вражень, спостережень та співпереживань. Дослідження впливу імпресіонізму у живописі, в літературі та музиці.
презентация [1,6 M], добавлен 23.10.2013
