Про образно-змістовні домінанти Пейзажної алеї в м. Києві

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний університет технологій та дизайну

Про образно-змістовні домінанти Пейзажної алеї в м. Києві

Михайлова Р.Д.

Кисіль С.С.

Анотація

Мета. Аналіз образно-змістовних акцентів Пейзажної алеї образотворчими і дизайнерськими засобами в контексті сучасного благоустрою історичного ландшафту м. Києва.

Методологія. Проведено дослідження щодо вивчення об'єкта на основі історико-мистецтвознавчого, функціонального, архітектурно-планувального, ландшафтного аналізу. Для загального оцінювання території здійснено натурні обстеження, аналіз наукових, публіцистичних джерел і проектних проробок попередніх років.

Результати. Визначено образно-змістовні домінанти Пейзажної алеї в історичному ландшафті м. Києва. Розкрито сутність та особливості мистецьких, дизайнерських засобів при формотворенні її художніх елементів, шляхом поєднання творів скульптури з дизайн-мистецтвом. Встановлено, що Пейзажна алея в м. Києві є прикладом нового дизайн-мислення образотворчого мистецтва як варіанту оформлення рекреаційної зони мегаполісу, що визначається симбіозом: ландшафту, сучасної урбаністики, традицій образотворчого мистецтва та модерного дизайну.

Наукова новизна. Вперше розкрито сенс образно-художнього рішення облаштування Пейзажної алеї - продукту співпраці діячів образотворчого мистецтва та дизайну. У результаті чого, історичний ландшафт перетворено на сучасний ігровий, розважальний та комфортний рекреаційний простір. Визначено зміст, роль та значення композицій паркових скульптур, арт - об'єктів скульптурної монументально-декоративної пластики в міському середовищі.

Практична значущість. Наукові і практичні результати дослідження можуть бути використані при впровадженні у практику ландшафтно-рекреаційного проектування міських зон - тематичних парків, скверів, з розробкою елементів благоустрою в них; в комп'ютерному проектуванні ландшафту і предметного середовища у ньому; у практиці образотворення в мистецтві та дизайні.

Ключові слова: ландшафтна архітектура, образно-змістовні засади, образно-художнє рішення, пластика, композиція, стиль, дизайн.

Аннотация

Об образно-содержательных доминантах Пейзажной аллеи в г. Киеве

Михайлова Р.Д., Кисиль С.С.

Киевский национальный университет технологий и дизайна

Цель. Анализ образно-содержательных акцентов Пейзажной аллеи изобразительными и дизайнерскими средствами в контексте современного благоустройства исторического ландшафта г. Киева.

Методология. Проведено исследование по изучению объекта на основе историкоискусствоведческого, функционального, архитектурно-планировочного, ландшафтного анализа. Для общей оценки территории осуществлено натурные обследования, анализ научных, публицистических источников и проектных проработок предыдущих лет.

Результаты. Определены образно-содержательные доминанты Пейзажной аллеи в историческом ландшафте г. Киева. Раскрыта сущность и особенности художественных, дизайнерских средств при формообразовании ее художественных элементов, путем объединения произведений скульптуры с дизайн-искусством. Установлено, что Пейзажная аллея в г. Киеве является примером нового дизайн-мышления изобразительного искусства, как варианта оформления рекреационной зоны мегаполиса и определяется симбиозом: ландшафта, современной урбанистики, традиций изобразительного искусства и современного дизайна.

Научная новизна. Впервые раскрыт смысл образно-художественного решения обустройства Пейзажной аллеи - продукта сотрудничества деятелей изобразительного искусства и дизайна. В результате чего, исторический ландшафт превращен в современное игровое, развлекательное и комфортное рекреационное пространство. Определено содержание, роль и значение композиций парковых скульптур, арт-объектов скульптурной монументально-декоративной пластики в городской среде.

Практическая значимость. Научные и практические результаты исследования могут быть использованы при внедрении в практику ландшафтно-рекреационного проектирования городских зон - тематических парков, скверов, с разработкой элементов благоустройства в них; в компьютерном проектировании ландшафта и предметной среды при нем; в практике образосоздания в искусстве и дизайне.

Ключевые слова: ландшафтная архитектура, образно-содержательные основы, образнохудожественное решение, пластика, композиция, стиль, дизайн.

Abstract

About figurative and informative dominants of the Landscape alley in Kyiv

Mykhailova R. D, Kysil S.S.

Kyiv National University of Technologies and Design

Purpose. An analysis of figurative and informative accents of the Landscape Alley with graphic and design tools in the context of modern improvement of the historical landscape of Kyiv.

Methodology. Research was conducted to study the object on the basis of historical and art history, functional, architectural and planning, landscape analysis. For a general assessment of the territory, field surveys, analysis of scientific, journalistic sources and design studies of previous years were carried out.

Results. The figurative and meaningful dominants of the Landscape Alley in the historical landscape of Kyiv are determined. The essence and features of art and design tools are revealed during the shaping of its art elements, by combining sculpture with design art. It has been established that the Landscape Alley in Kyiv is an example of a new design thinking of fine art, as an option for designing a recreation zone of a metropolis and is determined by symbiosis: landscape, modern urbanism, traditions of fine art and modern design.

Scientific novelty. For the first time, the meaning of the figurative and artistic solution for the arrangement of the Landscape Alley, the product of the collaboration of artists and design, was revealed. As a result, the historical landscape has been turned into a modern gaming, entertaining and comfortable recreational space. The content, role and significance of compositions of park sculptures, art objects of sculptural monumental and decorative plastic in the urban environment are determined.

Practical significance. The scientific and practical results of the study can be used in the implementation of landscape-recreational design of urban areas - theme parks, squares, with the development of elements of improvement in them; in computer-aided design of the landscape and the subject environment with it; in the practice of image creation in art and design.

Keywords: landscape architecture, figurative and substantive foundations, figurative and artistic solution, plastic, composition, style, design

Основна частина

Вступ. Пейзажна алея - зона відпочинку в м. Києві, приклад формування рекреаційного простору, розміщеного на Старокиївській горі і створеного на місці зритих оборонних валів X-XIII ст.

Верхнього міста, які йшли понад яром над урочищем Гончарі. Фактично, дана алея - це пішохідна доріжка, яка повторює трасу валу з розміщеними об'єктами ландшафтного дизайну навколо неї: бордюрами, парковими скульптурами, арт - об'єктами, дитячими майданчиками, клумбами, лавами для сидіння, ліхтарями, урнами, тощо.

Актуальністю даного дослідження є розгляд існуючого вітчизняного досвіду збереження об'єктів культурної спадщини та історичних територій поставали у публікаціях дослідників: В.В. Вечерського і А. І. Звіряки, Ю.Г. Тютюнника, Є.Є. Водзинського, Л.В. Прибєги та ін. [2, 5, 7].

Огляд філософських концепцій і загалом онтології, гносеології архітектури, ландшафтної у тому числі, її естетики та етики архітектурної теології приділено увагу в дослідженнях А.Б. Бєломєсяцева [5].

Узагальнення і переосмислення практичного, теоретичного досвіду рекреаційної урбаністики проглядається у працях Д.В. Ніколаєнка, В.Л. Глазичева та ін. [6, 8, 9].

Постановка завдання. Метою статті є комплексний аналіз образно-змістовного рішення, зокрема - смислових, функціональних домінант і акцентів ландшафтно-рекреаційного проектування тематичних парків у контексті вдосконалення прийомів благоустрою міських рекреаційних зон. А саме, їх образно-змістовного, художнього вирішення шляхом залучення засобів мистецтва та дизайну.

Аналіз попередніх досліджень. Серед наукових робіт вітчизняних дослідників, що аналізували проблеми формування ландшафтно-рекреаційних територій на державному, регіональному, місцевому і локальному рівнях необхідно зазначити праці: Ю.М. Білоконя, Т.М. Панченко [10], М.М. Дьоміна, В.В. Шулика та ін. Питання щодо комплексного Пейзажної алеї образотворчими та дизайнерськими засобами в контексті сучасного благоустрою історичного ландшафту м. Києва.

Результати дослідження. Пейзажна алея - визначний об'єкт сучасної комунікативної культури м. Києва, що бере свій початок від оглядового майданчика біля Національного музею історії України і завершується між будинками №36 та 40 по вул. Великій Житомирській. Сквер закладений на початку 1980-х рр. на Старокиївській горі за проектом арх. А. Мілецького. За задумом автора, метою спорудження комплексу було створення оглядового майданчика для ознайомлення з архітектурними пам'ятками Подолу і Задніпров'я з висоти історичного Верхнього міста. Пейзажна алея, закладена протягом 2006-2016 рр., займає площу 1,5 га, належить до комплексу архітектурно - історичного заповідника «Стародавній Київ», знаходиться під охороною ЮНЕСКО та визнана пам'яткою природи місцевого значення. Дана алея об'єднує кілька тематично різних арт-локацій: Дитячий ландшафтний парк, Дитячий арт-парк «Пейзажка. Два світи», «Kyiv Fashion Park» та парк «Пейзажна алея». Останній, в свою чергу, нараховує 75 мозаїчно-керамічних арт-об'єктів, скульптур. Найвідоміші з них - фігури химерних казкових тварин, містичних котів з розкритими пащами, Маленького Принца, Аліси та ін. [1, 4].

Згодом, для формування масштабного ландшафтного парку з декоративними і скульптурними композиціями, що сприятиме популяризації сучасного українського мистецтва, до проекту передбачається залучити Володимирську гірку, парк імені Тараса Шевченка та інші зелені зони м. Києва.

Скульптурні фігури тварин, птахів, тощо, належать до тематики «майданчику казок», що уособлюють дитячий світ, з них і починається знайомство на Пейзажній алеї. Вони мають безпосереднє функціональне призначення. Це стилізовані: лави-звірі, мозаїчний фонтан, у якому струмки води виходять із кольорових голів зебр, гірка у вигляді усміхненого зубастого кота, надбиті чашки за мотивами знаменитої казки «Аліса в країні чудес», кішка-стоніжка - розфарбована у синій колір витягнута скульптура, голова якої зроблена з мозаїчних елементів та двійко синіх котів викладених керамічною плиткою на стінах прилеглих гаражів та ін. [11].

Одними з центральних місць алеї є скульптури К. Скритуцького, в яких поєднано його особистий талант, глибинні традиції українського ужиткового мистецтва, організації архітектурного середовища, декоративних форм і сучасних технологій. Роботи скульптора оригінальні і неповторні. Його унікальна техніка - поєднання всього спектру матеріалів: кераміки, бронзи, мозаїки, металу, деревини, бетону, що свідчить про універсальність роботи майстра - поєднання непоєднуваних, на перший погляд, матеріалів.

Одна з робіт автора - скульптурна мозаїчна композиція «Маленький Принц», що зображує героя казки А. де Сент - Екзюпері. Це символ людини-мандрівника у Всесвіті, що шукає сенс речей і людського буття серед хаосу натяків та реальних образів ХХ ст. (рис. 1). Київський «Маленький Принц» - робота, що стала третьою мозаїчною скульптурною композицією даного персонажу в світі. Хлопчик з іграшковою шпагою у руці уособив дитячий світ і, водночас, його захист. У такому сенсі скульптура несе важливий образний зміст, підкреслюючи «дитячу» складову ідеї проекту всієї алеї.

Окреме тематичне навантаження отримав дитячий майданчик «Два світи», створений К. Скритуцьким у 2013 р. Цей проект призваний в алегоричній формі, але доступно донести дітям суть відносин між громадянином і державою. Візуально майданчик можна поділити на дві частини, два світи, між якими пролягає вузький металевий місточок. Міст символізує закон, під ним встановлено фонтан у вигляді знака гривні. З одного боку даного проекту - стилізовані фігури павука і змії, що символізують тіньову економіку, крокодил - бюрократія, скорпіон - контрабанда, жук - фінансова політика, черепаха - повільність розвитку тіньового держави. Територія з іншого боку містка символізує процвітання, там розміщенні яскраві крани, що символізують добробут, дитячі гірки у вигляді заводських труб, пряники та фрукти. Щоб перейти до успішної території майданчику треба перейти по містку закону.

Дещо іншу тематику відображає частина Пейзажної алеї, подарована місту меценатами - «Kyiv Fashion Park», закладений у 2011 р. Арт-об'єкти цієї частини парку підкреслюють соціальну спрямованість проекту - зону сучасної скульптури і інсталяції, що мала на меті підтвердити статус міста як європейської столиці. Встановлені тут твори відомих українських скульпторів і дизайнерів: П. Антипа, О. Алексєєва, Н. Білика, М. Вертуозова, О. Владімірова, Ж. Кадирової, В. Корчового, О. Лідаговського та ін., відображають оригінальні авторські ідеї і є унікальними артефактами.

Рис. 1. Мозаїчна скульптура «Маленький принц» (скульптор К. Скритуцький, 2010)

Рис. 2. Скульптура «Дощ» (скульптор Н. Білик, 2010)

Бронзова шестиметрова скульптура Н. Білика «Дощ» символізує зв'язок між людським видом і навколишнім світом. Дана скульптура являє собою людину, яка дивиться вертикально в небо, а на її обличчі розташована величезна скляна крапля дощу. При цьому помітно, що самотня фігура і крапля прекрасно збалансовані разом та здається, що між ними відбувається спокійне спілкування. Збільшена у розмірах скляна крапля дощу на обличчі людини передає єдність природи і людини як конкретних представників реального світу, по суті - форм життя. Концепція твору лежить у площині осмислення місця людини у природному просторі, їх взаємодії (рис. 2).

Композиція О. Лідаговського «Ріка - Любов», присвячена світлому почуттю кохання, представляє собою пластично закомпановані силуети двох закоханих, суцільно злитих і з'єднаних між собою металевих пластин (рис. 3).

Інсталяція Ж. Кадирової «Форма світла» у вигляді велетенського восьмитонного бетонного проміння прожектора, візуалізує непомітне для ока світло, що начебто ллється з ліхтаря. У такий спосіб авторка звертає увагу глядача на те, наскільки «невидиме» втручається у наш життєвий простір. Ліхтар, який використовують для знімання кіно, «проливає» бетонне світло, оголюючи точки суспільного напруження українського публічного простору. Тематично робота зачіпає злободенні соціально-політичні сфери.

Натомість формально-пластично вона відповідає естетичним вимогам образотворення щодо творення прекрасного. Ідейно робота Ж. Кадирової звертає до взаємозв'язків з минулим, в тому числі мистецьким, асоціативно - до поп-арту, мінімалізму, супрематизму, процесуального мистецтва як специфічного набору формальних заготовок, з яких сконструйовано новий образ (рис. 4).

Рис. 3. Композиція «Ріка-Любов» (дизайнер О. Лідаговський, 2009)

Рис. 4. Інсталяція «Форма світла» (художник Ж. Кадирова, 2011)

Ланшафтне мистецтво Пейзажної алеї доповнюють арт-об'єкти українських дизайнерів, серед яких - А. Тан, О. Залевський, З. Ліхачова, Л. Літковська, Л. Пустовіт, В. Кузнєцов, К. Скритуцький та ін. За їх ескізами, створені лави для сидіння, відпочинку - «паркові меблі», зміст яких, завдяки творчому підходу і креативному рішенню насичений певною змістовною, образною та буттєвою філософією. Дерев'яна в основі лава-гойдалка «Баланс», спроектована А. Таном, тяжіє до теми дуалістичності життєвого балансу і спрямована на зв'язок автора з глядачем, а також глядачів між собою: на лавці можливо сидіти лише удвох (рис. 5). Лава - скульптура «Наче вдома» дизайнера В. Кузнєцова створює ілюзію «дому-вулиці»: поверхня, що вкрита стилізованим пледом і подушками, відображає домашній затишок, неоднозначно спрямований у своїй ідейній багатомірності (рис. 6). Мозаїчна лава - скульптура «Окуляри» дизайнера С. Данчинова виконана у мінімалістичному стилі. Це стилізація окулярів, через які проглядаються очі, які «стежать» за тим, що відбувається навколо (рис. 7). А дерев'яна лава-скульптура «Килим», запроектована дизайнеркою Л. Пустовіт, вирішена у національному стилі і є стилізацією «вишитого» керамічного килиму (рис. 8). Елемент абсурду і парадоксу - це встановлена посередині пішохідної доріжки лава-скульптура «Руки» Л. Літковської. Вона представляє собою бронзову скульптуру у вигляді кистей рук, що наче з під землі вхопилися за дерев'яну лаву (рис. 9). Лава - скульптура «На даху», створена О. Залевським, передає образ стилізованого даху будинку, на якому можна сидіти, спостерігаючи за життям (рис. 10).

Функцію лави для сидіння виконують також кам'яні скульптури К. Скритуцького вкриті мозаїкою, виконані у силізованих широко відкритих пащах кота, зайця, дзьобі птиці, тощо (рис. 11). Скульптури відображають «ігровий принцип» постмодернізму, що унаочнюється у даному випадку через парадоксальну іграшку - ягоду, відомого Кота-сороконіжку, тощо [11].

Дещо випадає за тематикою поряд з іншими історична скульптурна композиція, присвячена князю Святославу створена О. Пергаменщиком у 2004 р. Це єдиний кінний пам'ятник у м. Києві, вирубаний з цільного каменю. Надмірна м'язистість тіла Святослава і його коня, а також специфічна трактовка образу давньоруського князя - вояка, дещо тяжіє до образів американських коміксів і несе у собі риси, притаманні гротесковій манері. Скульптура князя Святослава, автор О. Пергаменщик, 2004 р. (рис. 12).

Відтак, унікальність ландшафтного рекреаційного парку Пейзажна алея полягає у поєднанні ігрових «дитячих» і «дорослих» зон та відображає архітектурно-смислове рішення певної філософії буття через призму різноманітних тем, актуальних для людини ХХІ ст. Образно-смислові домінанти Пейзажної алеї полягають у реалізації ідеї життя як мрії та гри і водночас, - багатомірного явища. Ці ідеї відображені через призму поєднання вікового, що непомітно перетікає з одного часового проміжку людського життя у інший, національного, що переходить у позанаціональне, традиційного, що знаходить вихід у сучасному, модернове, яке передається шляхом відтворення знаків-асоціацій та візуальних кодів, як от арт-об'єктів з характерною українською орнаментикою та ін. [12].

Висновки. Задумана як оглядовий майданчик історичної частини м. Києва - Пейзажна алея є ландшафтно - рекреаційною зоною, яка поєднала перший український парк сучасної скульптури, інсталяції та дитячу ігрову зону. Розміщені на алеї роботи вітчизняних скульпторів та дизайнерів надали їй характеру сучасного філософського осмислення життя, як об'єктивних фаз: дитинства, молодості, зрілості.

Рис. 5. Лава-гойдалка «Баланс» (дизайнер А. Тан, 2011)

Рис. 6. Лава-скульптура «Наче вдома» (дизайнер В. Кузнєцов, 2011)

Рис. 7. Лава-скульптура «Окуляри» (дизайнер С. Данчинов, 2011)

Рис. 8. Лава-скульптура «Килим» (дизайнер Л. Пустовіт, 2011)

пейзажний алея ландшафт дизайн

Рис. 9. Лава-скульптура «Руки» (дизайнер Л. Літковська, 2011)

Рис. 10. Лава-скульптура «На даху» (дизайнер О. Залевський, 2011)

Поєднання скульптури з дизайн - мистецтвом, у свою чергу, є прикладом нового дизайн-мислення образотворчого мистецтва, як варіанту оформлення рекреаційної зони у найкрупнішому місті. Такі арт-об'єкти покликані внести свої актуальні смисли та взаємодіяти з самим місцем і простором.

Пейзажна алея - приклад використання ігрового принципу постмодернізму щодо урбаністичної скульптури. Організація простору демонструє відсутність дистанцій між арт - об'єктами і глядачами. Багатозначність образів досягається широтою і свободою історичних запозичень з одного боку, парадоксів, гротеску та іронії як виразних прийомів сучасного формотворення - з іншого. Образно-змістовні домінанти «Пейзажної алеї» м. Києва визначаються поєднанням своєрідного ландшафту, сучасної урбаністики, традицій образотворчого мистецтва і модерного дизайну.

Література

1. Almusaed A. Landscape architecture: the sense of places, models and applications. London: IntechOpen, 2018. 352 p.

2. Бєломєсяцев А.Б. Філософські основи архітектури. К. ІПСМ АМУ, 2005. 488 с.

3. Водзинський Є. Є. Охорона ландшафтів як складова збереження культурної спадщини. Праці Науково-дослідного інституту пам'яткоохоронних досліджень. Випуск 5. К. Фенікс, 2010. С. 301-317.

4. Глазычев В.Л. Урбанистика. М. Изд-во Европа, 2008. 220 с.

5. Звіряка А.І., Вечерський В.В. Історичний ландшафт Київських гір і долини р. Дніпра як ландшафтна пам'ятка. Праці науково-дослідного інституту пам'яткоохоронних досліджень. Випуск 5. К. Фенікс, 2010. С. 198-235.

6. Киселева А. Тенденции развития public art объектов в архитектурно-исторической среде г. Киева. Вісник ХДАДМ. 2011. №7. С. 61-64.

7. Кисіль С.С. Modern methods of landscaping architectural environment of transport buildings exemplified be the multistory parking garages. Архітектурний вісник КНУБА. 2018. Вип.14-15. С. 365-370.

8. Николаенко Д.В. Рекреационная география. М. ВЛАДОС, 2001.288 с.

9. Панченко Т.Ф. Ландшафтно - рекреаційне планування природно-заповідних територій. К. Логос, 2015. 176 с.

10. Прибєга Л. Історичне середовище як пам'яткоохоронна категорія. Українська академія мистецтва. Вип. 11. К. 2004. С. 177-185.

11. Прогулянка Києвом не без моралі: путівник / упорядкув., передм. В.В. Чубатюк. К. Тюльпан, 2011. 64 с. (Серія «Пам'ятники України»).

12. Яцик І. Public Art у сучасному просторі Києва. Інсталяція. Перформанс. Акціонізм. Сучасне мистецтво: наук. зб. ІПСМ НАМУ. 2008. №5. С. 157-162.

References

1. Almusaed, A. (2018). Landscape architecture: the sense of places, models and applications. London: IntechOpen, 352. [in English].

2. Bielomiesiatsev, A.B. (2005). Filosofski osnovy arkhitektury [Philosophical foundations of architecture]. K. IPSM AMU [in Ukrainian].

3. Vodzynskyi, Ye. Ye. (2010). Okhoronalandshaftiv yak skladova zberezhennia kulturnoi spadshchyny [Landscape protection as a component of cultural heritage preservation]. Pratsi Naukovo-doslidnoho instytutu pam'iatkookhoronnykh doslidzhen - Proceedings of the Research Institute of Monumental Research. 5. 301-317 [in Ukrainian].

4. Glazychev, V.L. (2008). Urbanistika [Urban studies]. M. Publishing House Europe. [in Russian].

5. Zviriaka, A.I., Vecherskyi V.V. (2010). Istorychnyi landshaft Kyivskykh hir i dolyny r. Dnipra yak landshaftna pam'iatka [The historic landscape of the Kiev Mountains and the Dnieper River valley as a landmark]. Pratsi Naukovo - doslidnoho instytutu pam'iatkookhoronnykh

6. doslidzhen - Proceedings of the Research Institute of Monumental Research. 5. 198-235 [in Ukrainian].

7. Kiseleva, A. Tendentsii razvitiya public art ob''ektov v arkhitekturno-istoricheskoy srede g. Kieva [Trends in the development of public art objects in the architectural and historical environment of Kyiv]. Visnyk KhDADM. 7. 61-64 [in Ukrainian].

8. Kysil, S.S. (2018). Modern methods of landscaping architectural environment of transport buildings exemplified be the multistory parking garages. Arkhitekturnyi visnyk KNUBA - Architectural Bulletin of KNUBA. 14-15. 365-370 [in Ukrainian].

9. Nikolaenko, D.V. Rekreatsionnaya geografiya [Recreational Geography]. M. VLADOS. [in Russian].

10. Panchenko, T.F. (2015). Landshaftno - rekreatsiine planuvannia pryrodno-zapovidnykh

11. terytorii [Landscape and recreational planning of nature reserves]. K. Lohos. [in Ukrainian].

12. Prybieha, L. (2004). Istorychne seredovyshche yak pam'iatkookhoronna katehoriia. Ukrainska akademiia mystetstva [Historic environment as a conservation category]. Ukrainska akademiia mystetstva - Ukrainian Academy of Arts. 11. 177-185. [in Ukrainian].

13. Chubatiuk, V.V. (2011). Prohulianka Kyievom ne bez morali: putivnyk [A walk in Kyiv is not without morals: a guide]. Tiulpan. [in Ukrainian].

14. Yatsyk, I. (2008). Public Art y suchasnomu prostori Kyieva. Instaliatsiia. Performans. Aktsionizm [Public Art in the modern space of Kyiv. Installation. Performance. Actionism]. Suchasne mystetstvo: nauk. zb. IPSM NAMU - Contemporary art: a scientific collection IPSM NAMU. 5. 157-162 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru