Поняття "міфологема": ступінь наукової розробленості та проблема концептуалізації в культурології

Размещено на http://www.allbest.ru/

ПОНЯТТЯ «МІФОЛОГЕМА»: СТУПІНЬ НАУКОВОЇ РОЗРОБЛЕНОСТІ ТА ПРОБЛЕМА КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЇ В КУЛЬТУРОЛОГІЇ

Л.С. Гоц



Анотація

міфологема культурологія тематичний

Оглядово-узагальнююча стаття присвячена аналізу досліджень міфологеми та проблемі концептуалізації цього поняття в культурології. Надається аналіз фундаментальних наукових праць та тематично-хронологічна класифікація тем дисертаційних робіт ближнього зарубіжжя й України за останні 20 років, предметом яких стала міфологема. Виявлено значну теоретичну лакуну в осмисленні міфологеми в українській культурології: майже всі дисертаційні дослідження проводяться в царині філології. Також давно на часі й проблема концептуалізації поняття «міфологема» в теорії культури. Виявлено дві панівних інтерпретації поняття «міфологема»: вузьке, але й вельми розмите трактування міфологеми у філологічних штудіях; більш концептуально - як структурна одиниця міфологічного тексту й культури взагалі, - міфологема розглядається у філософії, зокрема у річищі системного й структурного підходу до культури. Стверджується, що саме така оптика осмислення відповідає специфіці культурології як метадисципліни має стати теоретичним орієнтиром культурологічної концептуалізації феномену міфологеми як позаісторичної культуротворчої структури й невід 'ємної складової людської психіки й буття.

Ключові слова: міфологема, міф, аналіз літератури, концептуалізація, культурна універсалія, культурологія.



Annotation

L.Hots MYTHOLOGEME: THE DEGREE OF SCIENTIFIC ELABORATION AND THE PROBLEM OF CONCEPTUALIZATION IN CULTURAL STUDIES

The article is devoted to the research analysis of mythologeme and raises the problem of conceptualizing the term "mythologeme" in cultural studies. A review of fundamental scientific works, the subject of which is the mythologeme, is carried out. The topics of dissertation research of the near abroad and Ukraine over the past 20 years are analyzed. A significant theoretical gap has been found in the understanding of mythologeme in Ukrainian cultural studies. Almost all dissertation research is carried out in the field of philology. Furthermore, the problem of conceptualizing the term "mythologeme " in the theory of culture has been relevant for a long time. To summarizing, we can distinguish two dominant interpretations of the concept of "mythologeme". 1) Philological disciplines show a persistent tendency towards a narrow interpretation of mythologeme. First of all, it is interpreted as a phenomenon of language or a symbol. At the same time, the understanding of mythologeme is very vague, mythologeme is often identified with an archetype, archetypal image, author's image, and the like. 2) Mythologeme is studied in philosophy in the most conceptual way. In particular, in line with the systemic approach to culture and structuralism, mythologeme is interpreted as a structural unit of a mythological text, and, in a broader perspective, as a structural unit of culture in general. The author insists that taking into account the specifics of cultural studies as a meta-discipline, it is precisely this kind of optics that is optimal. Consequently, it can become the basis for the cultural conceptualization of mythologeme as a meta-historical structure that creates culture and is an integral part of the human psyche and life. At the same time in cultural studies philological methodology is often non-reflectively borrowed, which is due to a gap in theoretical understanding of mythologeme in the discipline. However, the analysis of scientific works shows that modern humanities have created a sufficient methodological basis for the creation of a universal theory of mythologemes as an important structural component of mythological consciousness as a whole.

Key words: mythologeme, myth, literary analysis, conceptualization, cultural universal, cultural studies.



Постановка проблеми

Вибір предметом наукового дослідження проблематики міфологеми зумовлений як її визначним культуротворчим значенням, так і браком теоретичного осмислення в культурології.

Міфологеми відносяться до ключових культуротворчих структур людської психіки, а значить і буття. Ряд дослідників у тій чи іншій формі висловлювали думку про те, що міфологема являє собою міфологічний метатекст, який експлікується із несвідомого, розгортаючись в поліфонічні за формою й сенсами тексти культури (Кереньи и Юнг, 1996, с.12; Хазов, 2009, с.5; Круталевич, 2016; Шишова, 2002, с.7-8). Філософ і культуролог В.К. Хазов робить влучне узагальнення: «Міфологеми... є структурними підставами різних феноменів культури, найчастіше визначаючи їх як у формальному, так і в змістовному плані. Таким чином, описавши систему міфологем, ми отримуємо ключ до розуміння ряду особливостей тієї чи іншої конкретно історичної культурної системи» (Хазов, 2009, с.5). Дослідження систем міфологем також дає змогу експлікувати основні структурні шаблони устрою окремих культур.

З іншого боку, термін «міфологема» в культурології та гуманітаристиці взагалі часто використовується без чіткого уявлення щодо його семантичного наповнення. Отже, проблема уточнення й концептуалізації поняття «міфологема», лишається актуальною для вітчизняної та закордонної гуманітаристики. Зазначена теоретична лакуна вимагає подальших досліджень, що і становить мету даної статті.

Окремим завданням статті є висвітлення ступеню наукової розробленості та тематики праць, присвячених міфологемі. Це має встановити орієнтири для подальших розвідок науковців. Фокус уваги зосередимо на монографіях та дисертаційних дослідженнях ближнього зарубіжжя та України за останні 20 років, в назві яких міфологема заявлена як об'єкт чи предмет дослідження. Автор не претендує на вичерпне охоплення наукових джерел, адже міфологеми часто досліджуються без експлікації терміну «міфологема» - крізь призми архетипу, міфу та інших форм міфічної свідомості. Також поза увагою цієї наукової розвідки, зважаючи на її обмежений обсяг, залишились статті із проблематики міфологеми в різних галузях гуманітарних штудій.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Окремих статей, присвячених історіографії досліджень міфологеми та проблемі концептуалізації міфологеми в культурології дуже мало (Костюк, 2011, с.408). Водночас такі розвідки більшою чи меншою мірою наявні в закордонних дисертаційних працях - нечисельних культурологічних (Булычева, 2001; Едошина, 2002; Рыльская, 2010) та філософських (Туркина, 2001; Бетенькова, 2005; Клюкина, 2005; Шульга, 2006; Гулюк, 2007; Хазов, 2009; Коблева, 2012; Чернышков, 2012; Шахматова, 2018). Разом з тим, актуальність означеної теми і критична нестача концептуальних українських досліджень міфологеми зумовлює необхідність подальших студій та наукову новизну нашої роботи.

Виклад основного матеріалу

Міф як предмет дослідження привертав увагу ще з часів античності. Проте у другій половині ХХ століття, після винайдення К. Леві - Строссом структур свідомості, вивчення міфу отримало концептуально нове висвітлення і стало однією з вузлових тем світової гуманітаристики. Поняття міф є ґрунтовно розробленим в річищі різних галузей: культурології, лінгвістики, літературознавства, філософії, історії.

На відміну від нього, термін «міфологема» отримав замало уваги теоретиків культури. Водночас ціла плеяда авторві проводила дослідження констант міфологічного мислення, структурних одиниць, наближених за семантичним до міфологеми - але не тотожних їй. Ж. Польті (1895) висунув теорію про 36 базових ситуацій, на яких побудовані всі драматичні твори. В.Я. Пропп (1928) виокремив сім типів персонажів (герой, шкідник, відправник, дарувальник, помічник, царівна, помилковий герой) і тридцять одну константну функцію, що складають єдиний композиційний стрижень для всіх фольклорних чарівних казок. Х. Борхес виокремлював чотири основних сюжетів а Дж. Кемпбелл (1949) висунув теорію мономіфу, що є універсальним метасюжетом, патерном створення міфів усіх часів й народів світу, суперструктурою, що об'єднує всі міфології, міфи і міфологеми в одну гігантську метаміфологічну систему. Подібні ідеї розвивали й інші дослідники, зокрема Д. Лімінг (1981), Ф. Кузіно (1990), К. Воґлер (2007), К. Букер (2020) та інші.

Проте цілком слушним є зауваження В.К. Хазова про те що «саме міфознавство все ще залишається відносно молодою дисципліною, і теми, що належать цій сфері знання, поки ще слабо вивчені» (Хазов, 2009, с.5).'До недостатньо розроблених в гуманітаристиці й культурології відноситься й поняття міфологема, яке є «основним конституентом сучасної теорії міфу» (Кобилко, 2017, с.9), тобто смислопороджувальною матрицею, наділеною конститутивними ознаками, патерном, що зумовлює простір актуалізації супутніх міфу структур.

Уведення у науковий обіг терміна «міфологема» відбулось завдяки праці Дж. Фрезера «Золота гілка» в якій дослідник одним з перших застосовує поняття міфологема, - радше за все, на позначення сюжету міфу. Проте британський вчений не розглядав семантику цього поняття. Більшою мірою термін було популяризовано у монографії К.Кереньї, К.Г. Юнга «Введення в сутність міфології» (1941), проте і ця інтерпретація залишила багато питань. В дослідженнях міфологеми в сучасній науці можна виокремити два основні варіанта інтерпретації, що виразно прослідковуються у філологічному та філософському й культурологічному підходах.

І. Філологічний підхід. Переважна більшість сучасних досліджень міфологеми у вітчизняній науці, як і в ХХ ст., проводиться філологами - спеціалістами з проявів культури, втілених в мовних засобах. Водночас цілком можна погодитись з думкою вчених що зазначають стійку тенденцію до вузького трактування міфологеми у філологічних дисциплінах (Хазов, 2009, с.59.; Круталевич, 2016), ототожнення її з архетипом, архетиповим образом, словесним метаобразом, авторським образом; розуміння міфологеми як запозиченого у первинного міфу мотиву, теми чи її частини що перетворюється в образ вторинної міфології, літературних творів тощо спостерігається в більшості філологічних праць різних років. Так, українська дослідниця І. Костюк визначає міфологему як міфему, що є найменшою структурною одиницею міфічної свідомості (Костюк, 2011, с.408); Ю.В. Вишницька - як спресовані мовні етнокоди (Вишницька, 2016, с.50.); Н.А. Кобилко розуміє під міфологемою авторський образ- символ, побудований на основі міфологічного матеріалу (Кобилко 2017).

Визнаючі значні досягнення філологічних досліджень образів й сюжетів-універсалій - з якими мають бути ґрунтовно ознайомлені йкультурологи, не можемо ігнорувати те, що вищезазначене розуміння міфологеми є суперечливими і спеціалізовано-редукованим. Отже, механічна рецепція філологічного підходу, у порівнянні з іншими теоретичними напрацюваннями в дослідженні міфологічної свідомості, не відповідає дискурсу культурології, культурної антропології як метадисципліни, що претендує на пізнання універсальних механізмів культури.

Надамо тематично-хронологічну класфікацію дисертаційних досліджень міфологеми в філологічних працях ближнього зарубіжжя та України за останні 20 років. Значний інтерес дослідників викликають дуалістичні мифологеми, наприклад: міфологема добра і зла в індоєвропейських мовах (Батуева, 2008), міфологема хвороби і зцілення в вірменських казках (Закарян, 2011), просторові міфологеми - в творчості У.Голдінга (Кузнецова 2004), міфологеми неба і землі (верха та низу) в германських мовах (Жакова, 2001), води і повітря в творчості Й.Бродського (Александрова, 2007), острова в російській літературі (Горницкая, 2012), дому (Анисимова, 2007); міфологеми шляху в сучасній англомовній літературі (Шишова, 2002; Холина, 2013), міфологема «дорога» в українському літературному дискурсі, укр. дослідниця (Кобилко, 2017), міфологічні сценарії в сучасному художньому та публіцистичному дискурсах, зокрема й міфологеми шляху, віднайденого та втраченого Раю, укр. дослідниця (Вишницька, 2016); міфологеми особистості - героя в поетичній творчості Н.С. Гумільова (Тадевосян, 2008) ; поета (Димитренко, 2009), народження і смерті художника в російській постсимволістській прозі (Бучкина, 2011); міфологема Мазепи в західноєвропейській літературі (Дементьева, 2003); а також інші: міфологема «чорт» в експресивно-зниженому узусі української, польської та англійської мов, укр. дослідник (Гуторов, 1996); міфологема «бал» в російській літературі 20 - 40-х рр. ХІХ ст. (Юрченко, 2001); міфологеми «злочин», «покарання», «свобода», «правосуддя», «закон» в американській лінгвокультурі (Щепотина, 2006); міфологема Каїна в українській літературі ХІХ-ХХ століть, укр. дослідниця (Вардеванян, 2007); міфологема східноєвропейської культури у творчості Ґреґора фон Реццорі, укр. дослідниця (Басняк, 2010); міфологема в українській поетичній моделі світу першої третини XX століття, укр. дослідниця (Белевцова, 2010); міфологема дитинства - в російській прозі 20-40-х рр. XIX ст. (Пустошкина, 2011) та в ліриці Ф. Ґарсіа Лорки (Москаленко, 2014); міфологема місяця в українській поезії XX століття, укр. дослідниця (Цепкало, 2018); міфологеми Святий Грааль в американській літературі XX - XXI століть (Нефедова, 2019); міфологеми в творчості Спиридона Черкасенка, укр. дослідниця (Мошноріз, 2021) та ін. Також існують наукові монографії, присвячені міфологемі землі в канадській і українській прозі, укр. дослідниця (Овчаренко, 1996) та міфологемі Еросу в античних та середньовічно-ренесансних вимірах, укр. дослідниця (Майстренко, 2018).

ІІ. У філософії, теорії культури, та порівняльній міфології поряд із запозиченням літературознавчої інтерпретації виразніше помітний вплив системного підходу до культури та структуралізму. У цьому випадку міфологема тлумачиться не тільки як структурна одиниця міфологічного тексту, а у широкій перспективі - як структурна одиниця культури. Підкреслимо що саме така оптика й повинна визначати теоретичні орієнтири культурологічного дослідження міфологеми.

Вагомий теоретичний внесок зробили закордонні філософи та культурологи, що концептуалізували міфологему у річищі структурного й системного підходу як позаісторичну культуротворчу структуру людської психіки й буття. В. Топоров робить важливе концептуальне уточнення, стверджуючи, що міфологема є міфологічним метатекстом і не може бути зведена до якогось конкретного міфу, цілковито вона проявляється лише в реконструйованому вигляді (Кобилко, 2017). А.А. Пелипенко та І.Г. Яковенко у річищі підходу «культура - це система» підкреслюють культуротворчу функцію міфологеми: «Міфологема це замкнута і самодостатня смислова структура, що моделює внутрішньо цілісні образи просторово- часового континууму» (Пелипенко и Яковенко, 1998, с.96). А.В. Смірнов концептуалізує міфологему як «структурну одиницю міфологічного тексту, що є невіддільною від міфу як від позаісторичного явища, яке відображає глибинні структури людської свідомості» (Смирнов, 2001). В.К. Хазов розвиває твердження вищезазначених дослідників і трактує міфологему одночасно і як квінтесенцію міфу у формі згорнутого сюжету, що виступає смисловим структурним ядром міфу і є невіддільною від міфу і як міфологічний метатекст, константний структурний елемент культури. Дослідник пише: «Міфологеми розглядаються нами як «протомоделі», патерни ситуацій, що мають зовнішнє (онтологічне) і внутрішнє (психологічне) походження, як реакція колективної психології на ті чи інші ситуації в природі та культурі» (Хазов, 2009, с.60).

У наукових публікаціях розробляється й проблема класифікації міфологем. Фундаментальними є дослідження міфологічних сюжетів Ю.Є. Березкіна. Дослідник надає класифікацію сюжетів світової міфології в структурно-функціональному текстологічному контексті. При цьому кожна міфологема відповідає й специфічному стану культурної системи.

Етнічну культуру Ю.Є. Березкін розглядає як текст, а загальнолюдську - як гіпертекст. Кожна культура має умовну точку початку (зазвичай певну знакову подію, встановлену групою виробників цієї культури), розвиток, кульмінацію і завершення. Початок - відкриття тексту культури. За Ю.Е. Березкіним йому відповідає категорія «міфологем початку»: це міфологеми «первинного розділення», «народження», «пробудження», «творіння світу» та ін. Стадію розвитку культури маркують «міфологеми розвитку» - «становлення», «подорож», «відправлення на небо», «випробування» тощо. «міфологеми кульмінації» - це різні форми «битви з ворогом». «міфологеми трансформації» включають міфологеми «перетворення», «трансформації», «просвітлення», «весілля-коронацію» та інші. «міфологеми завершення» - формули «відходу», «повернення додому» (Березкин, 2009).

Великий внесок в теорію міфологічної свідомості роблять й праці дослідників, присвячені окремим міфологемам. Підвищену цікавість до міфологеми долі демонструють монографії, присвячені давньогрецькій міфологемі долі (Горан, 1990), жінці-долі у стародавніх кельтів і германців (Михайлова, 2005); долі в західноєвропейській культурі (Волкова, 2016).

Надамо тематично-хронологічну класифікацію дисертаційних досліджень міфологеми у філософських і культурологічних працях ближнього зарубіжжя та України за останні 20 років.

Філософські праці домінують в цей царині - проте серед них нема українських. Значний інтерес дослідників викликає тематика масової свідомості: міфологема героя і масова свідомість (Туркина, 2001); міфологема в структурі масової політичної свідомості (Шульга, 2006); глобалізація як міфологема суспільної свідомості (Чернышков, 2012); біблійна міфологема шляху людини в культурфілософії екзистенціалізму (Бетенькова, 2005) ; міфологема імперії в російській культурі XV-XXI ст. (Клюкина, 2005); міфологема жіночності в культурі Срібної доби (Гулюк, 2007) й міфологема «Схід» в філософсько- езотеричному контексті культури Срібного століття (Шахматова, 2018); міфологеми російської культури пострадянського періоду (1990-ті роки) (Хазов, 2009); багатство як міфологема суспільства постмодерну (Коблева, 20)12).'

Культурологічні праці ближнього зарубіжжя нечисельні, в них надається аналіз міфологем в авангардному мистецтві Росії (Булычева, 2001); міфологем художньої свідомості модернізму (Едошина, 2002); міфологема смерті в проблемному полі візуальної культури (Рыльская, 2010). В українській культурології роботи, присвячені безпосередньо міфологемі також поодинокі, це дослідження міфологеми трикстеріади (Кулєшов, 2008); трансформації міфологеми мага у традиційній та інноваційній культурі (Гоц, 2014); міфологема світла і темряви в православній культурній традиції (Чумаченко, 2018).



Висновок

Завершуючи аналіз основних досліджень міфологеми, можна відзначити, що останні 20 років в ближньому зарубіжжі домінують філологічні та філософські праці й значно менше репрезентовані культурологічні. В Україні майже всі дисертаційні штудії міфологеми відбуваються у рамках філології; культурологічні праці, присвячені певним міфологемам, поодинокі, як і поодинокі праці у царині історії, мистецтвознавства тощо. Відповідно й проблема концептуалізації поняття «міфологема» в культурології лишається відкритою.

Узагальнюючи, можна окреслити дві панівних інтерпретації поняття «міфологема». 1) Стійку тенденцію до вузького трактування міфологеми - передусім як мовного феномену, і разом з тим вельми розмитого, демонструють філологічні дисципліни, в яких переважає ототожнення міфологеми з архетипом, архетиповим чи авторським образом тощо. 2) Найбільш концептуально міфологема розглядається у філософії - зокрема у річищі системного підходу до культури та структуралізму міфологема тлумачиться і як структурна одиниця міфологічного тексту, і у широкій перспективі - як структурна одиниця культури.

Підкреслимо, що з огляду на специфіку культурології як метадисципліни саме така оптика осмислення є оптимальною. Отже, вона має стати підґрунтям культурологічної концептуалізації міфологеми як позаісторичної культуротворчої структури та невід'ємної складової людської психіки й буття. Проте, наразі, культурологія незрідка нерефлексивно бере за точку відліку міркувань популярну у філології вузьку інтерпретацію міфологеми як мовної одиниці, чи занадто широку - будь-якого образу взагалі, що зумовлено великою лакуною у сфері теоретичного осмислення міфологеми в культурології. Водночас аналіз наукових праць показує, що сучасна гуманітарна наука створила достатню методологічну базу для створення універсальної теорії міфологем як важливої структурної складової міфологічної свідомості.

Перспективу подальшого вивчення теми становить необхідність теоретичної розробки й концептуалізації поняття «міфологема» в рамках культурології. Великий інтерес становить також вивчення й класифікація окремих міфологем та механізмів активізації міфологем у просторі сучасної культури, яке б сприяло удосконаленню теорій міфу та культури.



Бібліографічний список

1. Александрова, А.А., 2007. Мифологемы воды и воздуха в творчестве Иосифа Бродского. Кандидат филологических наук. Диссертация. Московский государственный университет имени М.В.Ломоносова.

2. Анисимова, М.С., 2007. Мифологема «дом» и ее художественное воплощение в автобиографической прозе первой волны русской эмиграции. Кандидат филологических наук. Диссертация. Нижегородский государственный педагогический университет.

3. Басняк, Т.А., 2010. Міфологема східноєвропейської культури у творчості Ґреґора фон Реццорі. Кандидат филологических наук. Диссертация. Інститут літератури імені Т.Г. Шевченка, Київ.

4. Батуева, А.А., 2008. Мифологема добра и зла в индоевропейских языках. Кандидат филологических наук. Диссертация. Военный университет Министерства обороны Российской Федерации, Москва.

5. Белевцова, С.О., 2010. Міфологема в українській поетичній моделі світу першої третини XX століття. Кандидат філологічних наук. Дисертація. Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди.

6. Березкин, Ю.Е., 2009. Из Старого в Новый Свет: Мифы народов мира. Москва: Астрель, АСТ.

7. Бетенькова, Е.М., 2005. Трансформация библейской мифологемы пути человека в культурфилософии экзистенциализма. Кандидат философских наук. Диссертация. Барнаульский государственный педагогический университет.

8. Булычева, Е.И., 2001. Культурологический анализ мифологем в авангардном искусстве России. Кандидат культурологии. Диссертация. Нижегородский государственный архитектурно-строительный университет.

9. Бучкина, Е.А., 2011. Мифологема рождения и смерти художника в русской постсимволистской прозе. Кандидат филологических наук. Диссертация. Удмуртский государственный университет, Ижевск.

10. Вардеванян, С.І., 2007. Міфологема Каїна в українській літературі ХІХ-ХХ століть. Кандидат філологічних наук. Дисертація. Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича.

11. Вишницька, Ю.В., 2016. Міфологічні сценарії в сучасному художньому та публіцистичному дискурсах. Доктор філологічних наук. Дисертація. Київський університет імені Б. Грінченка.

12. Волкова, Д.В., 2016. Мифологема судьбы в западноевропейской культуре. Москва: Русайнс.

13. Горан, В.П., 1990. Древнегреческая, мифологема, судьбы. Новосибирск: Наука.

14. Горницкая, Л.И., 2012. Мифологема острова в русской литературе: генезис, структура, семантика. Кандидат филологических наук. Диссертация. Волгоградский государственный социально-педагогический университет.

15. Гоц, Л.С., 2014. Репрезентація магії в сучасній медіакультурі. Кандидат культурології. Дисертація. Харківська державна академія культури.

16. Гулюк, Л.А., 2007. Мифологема женственности в культуре Серебряного века.

17. Кандидат философских наук. Диссертация. Белгородский государственный университет.

18. Гуторов, В.О., 1996. Міфологема «чорт» в експресивно- зниженому узусі української, польської та англійської мов. Кандидат філологічних наук. Дисертація. Харківський державний університет.

19. Дементьева, Н.Г., 2003. Мифологема Мазепы в западноевропейской литературе. Кандидат филологических наук. Диссертация. Череповецкий государственный университет.

20. Димитренко, М.В., 2009. Димитренко, М. В. Мифологема «Поэт» в русском поэтическом дискурсе XIX-XXвв.... Кандидат филологических наук. Диссертация. Волгоградский государственный педагогический университет.

21. Едошина, И.А., 2002. Художественное сознание модернизма (Истоки и мифологемы). Кандидат культурологии. Диссертация. Костромской государственный университет.

22. Жакова, Т.Е., 2001. Мифологема неба и земли (верха и низа) в германских языках... Кандидат филологических наук. Диссертация. Московский педагогический государственный университет.

23. Закарян, Е.Л., 2011. Мифологема болезни и исцеления в армянских сказках. Кандидат филологических наук. Диссертация. Ереванский государственный университет языков и социальных наук имени В.Я. Брюсова.

24. Кереньи, К. и Юнг, К.-Г., 1996. Введение в сущность мифологии. В: К.-Г. Юнг. Душа и миф: шесть архетипов. Киев: Государственная библиотека Украины для юношества, с.11-202.

25. Клюкина, Л.А., 2005. Мифологема и идея империи в русской культуре XV-XXI вв. Кандидат философских наук. Диссертация. Санкт-Петербургский государственный университет.

26. Кобилко, Н.А., 2017. Міфологема «дорога» в українському літературному дискурсі (на матеріалі творів химерної прози). Кандидат філологічних наук. Дисертація. Бердянський державний педагогічний університет. Ph.D. Dissertation. Berdiansk State Pedagogical University. (in Ukrainian).

27. Коблева, Э.А., 2012; Богатство как мифологема общества постмодерна. Кандидат философских наук. Диссертация. Майкопский государственный технологический университет.

28. Костюк, І.В., 2011. Міфологема: історія поняття в науковому дискурсі. Вісник Львівської національної академії мистецтв, 22, с.405-416.

29. Круталевич, А.Н., 2016. «Мифологема» в понятийном аппарате культурологии. Культура и цивилизация, 1, c.10-21.

30. Кузнецова, А.И., 2004. Пространственные мифологемы в творчестве У.Голдинга. Кандидат филологических наук. Диссертация. Московский педагогический государственный университет.

31. Кулєшов, Р.М., 2008. Міфологема трикстеріади та її транформація в посткласичній культурі: структурно-семіотичний аналіз. Кандидат культурології. Дисертація. Харківська державна академія культури.

32. Майстренко, М.І., 2018. Міфологема Еросу в античних та середньовічно-ренесансних вимірах. Миколаївський національний університет імені В.О. Сухомлинського.

33. Михайлова, Т.А., 2005. Мифологема женщины-судьбы у древних кельтов и германцев. Москва: Индрик.

34. Москаленко, О.О., 2014. Міфологема дитинства в ліриці Ф. Ґарсіа Лорки. Кандидат філологічних наук. Дисертація. Таврійський національний університет імені В.И. Вернадського, Сімферополь.

35. Мошноріз, М.М., 2021. Міфопоетика творчості Спиридона Черкасенка. Кандидат філологічних наук. Дисертація. Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, Київ.

36. Нефедова, О.И., 2019. Этапы художественного осмысления мифологемы «Святой Грааль» в американской литературе XX - XXI веков. Кандидат филологических наук. Диссертация. Московский городской педагогический университет.

37. Овчаренко, Н.Ф., 1996. Міфологема Землі в канадській і українській прозі. Київ: Київська правда.

38. Пелипенко, А.А. и Яковенко, И.Г., 1998. Культура - как система. Москва: Языки русской культуры.

39. Пустошкина, Т.В., 2011. Мифологема детства в русской прозе 20-40-х гг. XIX века, ее своеобразие и развитие. Кандидат филологических наук. Диссертация. Псковский государственный педагогический университет имени С.М. Кирова.

40. Рыльская, Т.П., 2010. Мифологема смерти в проблемном поле визуальной культуры. Кандидат культурологии. Диссертация. Краснодарский государственный институт культуры.

41. Смирнов, А.В., 2001. Миф как дискурс. В: М.М. Шахнович, ред. Смыслы мифа: мифология в истории и культуре. Сборник в честь 90-летия профессора М.И. Шахновича. Серия: Мыслители, [онлайн]. Доступно: <http://anthropology.ru/ru/text/smirnov-av/mif-kak-diskurs> [Дата звернення 10 сентября 2021].

42. Тадевосян, Т.В., 2008. Мифологема героя в поэтическом творчестве Н.С. Гумилева. Кандидат филологических наук. Диссертация. Московский педагогический государственный университет.

43. Туркина, В.Г., 2001. Мифологема героя и массовое сознание. Кандидат философских наук. Диссертация. Саратовский государственный университет имени Н.Г. Чернышевского.

44. Хазов, В.К., 2009. Мифологемы российской культуры постсоветского периода (1990-е годы): философский анализ. Кандидат философских наук. Диссертация. Астраханский государственный университет.

45. Холина, Д.А., 2013. Языковая репрезентация мифологемы "Путь" в индивидуальноавторской картине мира У.Б. Йейтса. Кандидат филологических наук. Диссертация. Воронежский государственный университет.

46. Цепкало, Т.О., 2018. Міфологема місяця в українській поезії XX століття. Кандидат філологічних наук. Дисертація. Київський університет ім. Б. Грінченка.

47. Чернышков, Д.В., 2012. Глобализация как мифологема общественного сознания. Кандидат философских наук. Диссертация. Алтайский государственный технический университет имени И.И. Ползунова, Барнаул.

48. Чумаченко, М.О., 2018. Міфологема світла і темряви в православній культурній традиції. Кандидат культурології. Дисертація.

49. Шахматова, Е.В., 2018. Мифологема «Восток» в философско-эзотерическом контексте культуры Серебряного века. Доктор философских наук. Диссертация. Белгородский государственный университет.

50. Шишова, Ю.Л., 2002. Лингвистическая объективизация мифологемы пути в современной англоязычной литературе. Кандидат филологических наук. Автореферат. Российский государственный педагогический университет им. А.И. Герцена. Санкт-Петербург.

51. Шульга, Н.В., 2006. Мифологема в структуре массового политического сознания. Кандидат философских наук. Диссертация. Омский государственный технический университет.

52. Щепотина, Е.В., 2006. Вербализация мифологем crime, punishment, freedom, justice, law в американской лингвокультуре. Кандидат филологических наук. Диссертация. Курский государственный университет.

53. Юрченко, Т.Н., 2001. Мифологема бала в русской литературе 20 - 40-х гг. XIX в. Кандидат филологических наук. Диссертация. Горно-Алтайский государственный университет.

References

1. Aleksandrova, A.A., 2007. Mifologemy vody i vozdukha v tvorchestve losifa Brodskogo. Ph.D. Dissertation. Lomonosov Moscow State University. (in Russian).

2. Anisimova, M.S., 2007. Mifologema "dom" i yeye khudozhestvennoye voploshcheniye v avtobiograficheskoy proze pervoy volny russkoy emigratsii. Ph.D. Dissertation. Nizhny Novgorod State Pedagogical University. (in Russian).

3. Basnyak, T.A., 2010. Mifolohema skhidnoyevropeys'koyi kul'tury u tvorchosti Gregora fon Retstsori. Ph.D. Dissertation. Shevchenko Institute of Literature, Kiev. (in Ukrainian).

4. Batuyeva, A.A., 2008. Mifologema dobra i zla v indoyevropeyskikh yazykakh. Ph.D. Dissertation. Military University of the Ministry of Defense of the Russian Federation, Moscow. (in Russian).

5. Belevtsova, S.O., 2010. Mifolohema v ukrayins'kiy poetychniy modeli svitu pershoyi tretyny XX stolittya. Ph.D. Dissertation. Kharkiv National Pedagogical University named after GS Frying pans. (in Ukrainian).

6. Berezkin, Yu.Ye., 2009. Iz Starogo v Novyy Svet: Mify narodov mira [From the Old to the New World: Myths of the Nations of the World], Moscow: Astrel, AST. (in Russian).

7. Beten'kova, Ye.M., 2005. Transformatsiya bibleyskoy mifologemy puti cheloveka v kul'turfilosofii ekzistentsializma. PhD. Dissertation. Barnaul State Pedagogical University. (in Russian).

8. Bulycheva, Ye.I., 2001. Kulturologicheskiy analiz mifologem v avangardnom iskusstve Rossii [Cultural analysis of mythologemes in the avant-garde art of Russia]. PhD. Dissertation. Nizhny Novgorod State University of Architecture and Civil Engineering. (in Russian).

9. Buchkina, Ye.A., 2011. Mifologema rozhdeniya i smerti khudozhnika v russkoy postsimvolistskoy proze. Ph.D. Dissertation. Udmurt State University, Izhevsk. (in Russian).

10. Vardevanyan, S.I., 2007. Mifolohema Kayina v ukrayins'kiy literaturi ХІХ-ХХ stolit'. Ph.D. Dissertation. Yuriy Fedkovych Chernivtsi National University. (in Ukrainian).

11. Vyshnytska, Yu.V., 2016. Mifolohichni stsenarii v suchasnomu khudozhnomu ta publitsystychnomu dyskursakh [Mythological scenarios in modern literary and journalistic discourses], Ph.D. Dissertation. Borys Grinchenko Kyiv University. (in Ukrainian).

12. Volkova, D.V., 2016. Mifologema sud'by v zapadnoyevropeyskoy kul'ture. Moscow: Rusayns. (in Russian).

13. Goran, V.P., 1990. Drevnegrecheskaya, mifologema, sud'by. Novosibirsk: Nauka. (in Russian).

14. Gornitskaya, L.I., 2012. Mifologema ostrova v russkoy literature: genezis, struktura, semantika. Ph.D. Dissertation. Volgograd State Socio-Pedagogical University. (in Russian).

15. Gots, L.S., 2014. Reprezentatsiya mahiyi v suchasniy mediakul'turi. Ph.D. Dissertation. Kharkiv State Academy of Culture. (in Ukrainian).

16. Gulyuk, L.A., 2007. Mifologema zhenstvennosti v kul'ture Serebryanogo veka. Ph.D. Dissertation. Belgorod State University. (in Russian).

17. Hutorov, V.O., 1996. Mifolohema «chort» v ekspresyvno- znyzhenomu uzusi ukrayins'koyi, pol's'koyi ta anhliys'koyi mov. Ph.D. Dissertation. Kharkiv State University. (in Ukrainian).

18. Dement'yeva, N.G., 2003. Mifologema Mazepy v zapadnoyevropeyskoy literature. Ph.D. Dissertation. Cherepovets State University. (in Russian).

19. Dimitrenko, M.V., 2009. Dimitrenko, M. V. Mifologema «Poet» v russkom poeticheskom diskurse XIX-XX vv. Ph.D. Dissertation. Volgograd State Pedagogical University. (in Russian).

20. Yedoshina, I.A., 2002. Khudozhestvennoe soznanie modernizma (Istoki i mifologemy) [Artistic Consciousness of Modernism (Origins and Mythologemes)]. Ph.D. Dissertation.. Kostroma State University. (in Russian).

21. Zhakova, T.Ye., 2001. Mifologema neba i zemli (verkha i niza) v germanskikh yazykakh... Ph.D. Dissertation. Moscow Pedagogical State University. (in Russian).

22. Zakaryan, Ye.L., 2011. Mifologema bolezni i istseleniya v armyanskikh skazkakh. Kandidat filologicheskikh nauk. Dissertatsiya. Ph.D. Dissertation. Yerevan Brusov State University of Languages and Social Sciences. (in Armenian).

23. Kereni, K. and Yung, K.-G., 1996. Vvedenie v sushchnost mifologii [Introduction to a science of mythology]. In: K.-G. Yung. Soul and Myth: Six Archetypes. Kiev: Gosudarstvennaya biblioteka Ukrainy dlya yunoshestva, pp. 11-202. (in Russian).

24. Klyukina, L.A., 2005. Mifologema i ideya imperii v russkoy kul'ture XV-XXI vv. Ph.D. Dissertation. Saint Petersburg State University. (in Russian).

25. Kobylko, N.A., 2017. Mifolohema «doroha» v ukrainskomu literaturnomu dyskursi (na materiali tvoriv khymernoi prozy) [The “trip” mythologeme in the scope of Ukrainian literature discourse (based on chimerical prose opuses matter)]. Ph.D. Dissertation. Berdiansk State Pedagogical University. (in Ukrainian).

26. Kobleva, E.A., 2012; Bogatstvo kak mifologema obshchestvapostmoderna. Ph.D. Dissertation. Maykop State Technological University (in Russian).

27. Kostiuk, I.V., 2011. Mifolohema: istoriia poniattia v naukovomu dyskursi [Mythologema: the history of term in the scientific discourse]. Bulletin of the Lviv National Academy of Arts, 22, pp.405-416. (in Ukrainian).

28. Krutalevich, A.N., 2016. «Mifologema» v ponyatiynom apparate kulturologii ["Mythologem" in the system of culturological concepts]. Culture and Civilization, 1, pp.10-21. (in Russian).

29. Kuznetsova, A.I., 2004. Prostranstvennyye mifologemy v tvorchestve U.Goldinga. Ph.D. Dissertation. Moscow Pedagogical State University. (in Russian).

30. Kulyeshov, R.M., 2008. Mifolohema tryksteriady ta yiyi tranformatsiya v postklasychniy kul'turi: strukturno-semiotychnyy analiz. Ph.D. Dissertation. Kharkiv State Academy of Culture. (in Ukrainian).

31. Maystrenko, M.I., 2018. Mifolohema Erosu v antychnykh ta seredn'ovichno-renesansnykh vymirakh. Ph.D. Dissertation. У.О. Sukhomlynskyi National University of Mykolaiv. (in Ukrainian).

32. Mikhaylova, T.A., 2005. Mifologema zhenshchiny-sud'by u drevnikh kel'tov i germantsev. Moscow: Indrik.

33. Moskalenko, O.O., 2014. Mifolohema dytynstva v lirytsi F. Garsia Lorky. Ph.D. Dissertation. V.I. Vernadsky Taurida National University, Simferopol. (in Ukrainian).

34. Moshnoriz, M.M., 2021. Mifopoetyka tvorchosti Spyrydona Cherkasenka. Ph.D. Dissertation. National Pedagogical Dragomanov University. (in Ukrainian).

35. Nefedova, O.I., 2019. Etapy khudozhestvennogo osmysleniya mifologemy «Svyatoy Graaf» v amerikanskoy literature XX - XXI vekov. Ph.D. Dissertation. Moscow City Pedagogical University. (in Russian).

36. Ovcharenko, N.F., 1996. Mifolohema Zemli v kanads'kiy i ukrayins'kiy prozi. Kiev: Kyyivs'ka pravda.

37. Pelipenko, A.A. and Yakovenko, I.G., 1998. Kultura - kak sistema [Culture as a system], Moskva: Yazyki russkoy kultury. (in Russian).

38. Pustoshkina, T.V., 2011. Mifologema detstva v russkoy proze 20-40-kh gg. XIX veka, yeye svoyeobraziye i razvitiye. Ph.D. Dissertation. Pskov State Pedagogical University named after S.M. Kirov. (in Russian).

39. Rylskaya, T.P., 2010. Mifologema smerti v problemnom pole vizualnoy kultury. kultury [Mythologeme of death in the problem field of visual culture]. Ph.D. Dissertation. Krasnodar State Institute of Culture. (in Russian).

40. Smyrnov, A.V., 2001. Myf kak dyskurs [Myth as a discourse]. In: MM. Shakhnovich, ed. Meanings of myth: mythology in history and culture. Collection in honor of the 90th anniversary of Professor M.I. Shakhnovich. Series: Thinkers, [online]. Available at: <http://anthropology.ru/ru/text/smirnov-av/mif-kak-diskurs> [Accessed 10 September 2021]. (in Russian).

41. Tadevosyan, T.V., 2008. Mifologema geroya v poeticheskom tvorchestve N.S. Gumileva. Ph.D. Dissertation. Moscow Pedagogical State University. (in Russian).

42. Turkina, V.G, 2001. Mythologeme of the hero and mass consciousness. Ph.D. Dissertation. Saratov State University named after N.G. Chernyshevsky. (in Russian).

43. Khazov, V.K., 2009. Mifologemy rossiyskoy kultury postsovetskogo perioda (1990-e gody): filosofskiy analiz [Mythologemes of Russian culture of the post-Soviet period (1990s): philosophical analysis]. Ph.D. Dissertation. Astrakhan State University. (in Russian).

44. Kholina, D.A., 2013. YAzykovaya reprezentatsiya mifologemy "Put'" v individual'no- avtorskoy kartine mira U.B. Yyeytsa. Ph.D. Dissertation. Voronezh State University. (in Russian).

45. Tsepkalo, T.O., 2018. Mifolohema misyatsya v ukrayins'kiy poeziyi XX stolittya. Ph.D. Dissertation. Borys Grinchenko Kyiv University. (in Ukrainian).

46. Chernyshkov, D.V., 2012. Globalizatsiya kak mifologema obshchestvennogo soznaniya. Ph.D. Dissertation. Polzunov Altai State Technical University, Barnaul. (in Russian).

47. Chumachenko, M.O., 2018. Mifolohema svitla i temryavy vpravoslavniy kul'turniy tradytsiyi. Ph.D. Dissertation. Kharkiv State Academy of Culture. (in Ukrainian).

48. Shakhmatova, Ye.V., 2018. Mifologema «Vostok» v fdosofsko-ezotericheskom kontekste kul'tury Serebryanogo veka. Ph.D. Dissertation. Belgorod State University. (in Russian).

49. Shishova, Yu.L., 2002. Lingvisticheskaya obektivizatsiya mifologemy puti v sovremennoy angloyazychnoy literature [Linguistic objectification of the mythologeme of the path in modern English-language literature], Ph.D. Abstract. Herzen University. Sankt-Peterburg. (in Russian).

50. Shul'ga, N.V., 2006. Mifologema v strukture massovogo politicheskogo soznaniya. Ph.D. Dissertation. Omsk State Technical University. (in Russian).

51. Shchepotina, Ye.V., 2006. Verbalizatsiya mifologem crime, punishment, freedom, justice, law v amerikanskoy lingvokul'ture. Ph.D. Dissertation. Kursk State University. (in Russian).

52. Yurchenko, T.N., 2001. Mifologema bala v russkoy literature 20 - 40-kh gg. XIX v. Ph.D. Dissertation. Gorno-Altai State University. (in Russian).

Размещено на Allbest.ru

...