Специфіка розвитку фестивального руху в контексті музичної культури України XXI століття

Размещено на http://www.allbest.ru/

СПЕЦИФІКА РОЗВИТКУ ФЕСТИВАЛЬНОГО РУХУ В КОНТЕКСТІ МУЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ XXI СТОЛІТТЯ

К.М. Федосенко

Анотація

В статті представлено специфіку вітчизняного фестивального руху. Музичний фестиваль є своєрідним комунікаційним осередком, який сприяє інтегруванню, рекреації публіки. Наголошується увага на тому, що фестиваль є невід 'ємною частиною музичної індустрії, тому їх проведення створює можливість для просування музичної продукції. Організація музичних фестивалів потребує урахування якості музичного матеріалу, рівня технічного оснащення, залучення знань менеджменту та маркетингу. Наголошено, що серед вітчизняних музичних фестивалів найбільш касовими та популярними є ті, на яких презентується різностильовий матеріал, що належить до напрямків неакадемічної музики. Внаслідок пандемії Covid-19 відбулись зміни у проведенні ряду фестивальних та концертних заходів, проте вони не втрачають своєї актуальності в контексті сучасної культури.

Ключові слова: фестиваль, культура, музична індустрія, менеджмент, комунікація.

Abstract

K. Fedosenko.

SPECIFIC FEATURES OF FESTIVAL MOVEMENT DEVELOPMENT IN UKRAINIAN MUSIC CULTURE OF THE XXI CENTURY.

The article presents the peculiar features of the domestic festival movement. A music festival is a kind of communication centre that promotes integration, recreation of the public. It is emphasized that a festival is an integral part of music industry, so holding festivals creates an opportunity to promote musical products. A festival is a type of a creative project, a mass form of leisure that effectively reflects the leading trends in culture. We can observe a gradual transformation of cultural and artistic events, which are beginning to play a significant role in the development of the city and even the country.

The most important feature of festival movement is the desire for establishing intercultural contacts between different countries, which resulted in the second half of the XX^th century - the beginning of the XXI^st century in the efforts to introduce international festivals, international concerts, actions that have become world famous. Festivals have a systemic character and allow creating a special space in which the creative potential of the representatives of different professions is realized. The organization of music festivals requires consideration of the quality of musical material, the level of technical equipment, the involvement of management and marketing knowledge. It is emphasized that among the domestic music festivals the most box office and popular ones are those that present a variety of material related to the areas of non-academic music.

As a result of the Covid-19 pandemic, there have been changes in a number of festival and concert events. The abolition of concert and festival events, limitation of the number of participants in the process of creating a musical product have affected the economic feasibility of this sphere. A number of problems have been identified in relation to the holding of events aimed at large audiences. The format of concert events has changed. In particular, the number of spectators has been reduced at the events that take place indoors.

Current trends in the music industry will continue to develop as the world and Ukrainian cultural space are in a state of struggle against the pandemic and its consequences. It can now be stated that a full return to the state that was inherent in the music industry until 2020 is impossible. At the same time, it cannot be said that the practice of holding festivals and concert events is a thing of the past. Although a number of projects have been cancelled, the largest and “cash” events, although reformatted, have not lost their relevance. It should be noted that the practice of holding events has come a long way in Ukraine. There has been the development of art projects, which demonstrates the steady evolution. Following the best traditions of Western festivals has contributed to the emergence of domestic projects at their level, which at the beginning of Ukraine's independence was unattainable.

Key words: festival, culture, music industry, management, communication.

Постановка проблеми

Музична індустрія є невід'ємною частиною сучасного культурного простору України. Розвиток музичної індустрії відбувається у нерозривній єдності із різноманітними чинниками, як такими, що мають соціально обумовлений характер, так і з суто технологічним рівнем. Як частина культури, формування музичної індустрії залежить від менеджменту соціокультурної сфери, сучасних трендів, які наявні у музиці, звукозаписуючих лейблів, організації фестивальних та концертних заходів. Трансформаційні процеси, що спостерігаються при організації вітчизняних музичних фестивальних та концертних заходів не були достатньо висвітлені в межах культурологічного дискурсу. Актуальним завданням постає окреслення шляхів розвитку фестивального руху в контексті музичної культури України XXI ст.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Специфіка фестивалю як соціокультурного феномену висвітлювалась в дисертаційному дослідженні О. Меньшикова. Основні тенденції розвитку вокальних фестивалів-конкурсів у сучасній Україні окреслено в статті Н. Овсяннікової. Особливості музичного контенту українських фестивалів аналізував Н. Бережник. Джазові фестивалі та їх роль у становленні вітчизняної музичної освіти представлено в статті Т. Пістунової. Питання взаємодії мистецтв в арт-фестивалях розробляла К. Рафикова.

Мета статті - розкрити специфіку розвитку музичних фестивалів, які представлені в українському культурному просторі.

Виклад основного матеріалу

Фестиваль є типом творчого проєкту, масової форми дозвілля, що добре відображає провідні тенденції, наявні у культурі. Водночас можна спостерігати поступову трансформацію даних культурно-мистецьких заходів, які починають відігравати істотну роль у розвитку міста та навіть країни. «Лише у ХХ столітті фестивалі набувають нових рис, пропагують культурну діяльність конкретних країн або міст. Це всесвітньо відомі Венеціанський карнавал у Італії та фестиваль Святого Патрика в Ірландії. З цього часу також поширюються вузькоспеціалізовані фестивалі - етнічні, фольклорні, вокальні та театральні» (Овсяннікова, 2018, с.437). Особливо яскраво це проявляється у XX-XXI ст. Якщо за радянських часів проведення даних заходів не мало настільки комерційно орієнтованої спрямованості, то в умовах сьогодення організація фестивалів має на меті отримання прибутку. Водночас проводяться благодійні фестивалі, які впроваджуються задля привернення уваги до певної культурної чи соціальної проблеми, музичного напрямку чи культурного явища. Завдяки фестивалям відбувається комунікативний процес між учасниками, глядачами тощо, що власне є важливим компонентом музичної індустрії. «У всьому світі фестивалі успішно використовуються для просування територій. Вони також впливають на внутрішню аудиторію міст і регіонів, сприяючи розвитку їх креативного середовища. Сучасний фестиваль є не стільки оглядом, скільки комунікативним майданчиком і творчою лабораторією» (Рафикова, 2016, с.139).

Найбільш важливою рисою фестивального руху виступає прагнення до міжкультурних контактів представників різних країн, внаслідок чого друга половина XX ст. - початок XXI ст. знаменуються намаганням впроваджувати міжнародні фестивалі, міжнародні концерти-акції, які набувають всесвітньо відомого характеру. Фестивалі мають системний характер та дозволяють створити особливий простір, у якому реалізується творчий потенціал представників різних професій. О. Меншиков у своєму дослідженні наводить наступну класифікацію фестивалів, які мають стосунок до мистецьких практик: «універсальні (що охоплюють кілька видів мистецтва), спеціалізовані (по одному виду мистецтва - театральні, музичні, кінофестивалі тощо), монографічні (присвячені одному автору, драматургу, режисерові, композитору, актору), тематичні (присвячені певному жанру, епосі або стилістичному напрямку), вузькоспеціалізовані (наприклад, фестиваль народної, дитячої, молодіжної пісні)» (Меньшиков, 2004, с.7). Причому внаслідок того, що фестиваль пов'язаний генетично з синкретичними практиками, в ньому найбільш життєздатними виявляється прагнення до синтезування мистецьких та не мистецьких сфер.

Наразі функціонують різні типи музичних фестивалів. Їх можна розподілити за рядом критеріїв - за стильовим напрямком, за тривалістю та частотою проведення, за типом професіоналізму (аматорські та професійні), за охватом аудиторії та учасників (національні, регіональні, міжнародні) та т. п. Доволі важко виокремити ті риси, які будуть притаманні для усіх фестивалів. Водночас усі вони мають масовий характер, поєднують різні форми. Кожен фестиваль має по-своєму презентувати музичний продукт, створивши незабутнє враження про подію, адже здебільшого вони не мають державної підтримки, а є такими, що потребують обов'язкової спонсорської підтримки. «В умовах економіки вражень затребуваними стають ті культурні продукти, які пропонують унікальний досвід, реалізують нові форми культурної комунікації. У зв'язку з цим проблеми розробки художньої концепції фестивального проекту не можуть розглядатися як суто естетичні, від них безпосередньо залежить успішність, впізнаваність і затребуваність фестивального проєкту» (Рафикова, 2016, с.140).

Велике значення при проведенні фестивалю має вибір того чи іншого музичного напрямку. Адже в рамках академічної та естрадної музичної практики було сформовано різні традиції, які стосуються організації та проведення фестивальних рухів. І академічні, і рок-фестивалі можуть проходити на відкритому повітрі, у приміщеннях, концертних залах тощо. Проте академічні частіше відбувались у залах, в той час як рок- фестивалі та поп-фестивалі - на відкритому повітрі, з наметами або на дахах. Виконавці виступали на тимчасово побудованих сценах.

Треба окреслити, що фестиваль та концерт є явищами взаємопов'язаними, проте не тотожними. Окремі концерти є складниками музичних фестивалів, які є більш масштабними подіями, де за певною тематикою поєднані окремі івенти. Водночас нерідко спостерігається ситуація, коли концерт називають фестивалем. Це стосується фестивалю «Чайка», який на думку Н. Овсяннікової скоріше є концертом. «Буває так, що фестивалем називається масштабний концерт за участю популярних виконавців (наприклад, фестиваль «Чайка» у Києві), що проходить раз у певний період» (Овсяннікова, 2018, с.438). Тобто відбувається підміна понять, обумовлена позицією організаторів проєкту. Водночас, фестиваль, будучи не лише музичним явищем (концертом) може нараховувати й інші форми заходів, як такі, що мають стосунок до мистецтва, так і ні.

Прикладом академічних музичних фестивалів можуть слугувати такі міжнародні проєкти, як «Бакинський Міжнародний Фестиваль Мстислава Ростроповича», «Дні музики в Донауешінґені», «Зальцбурзький фестиваль», «Міжнародний Музичний фестиваль, присвячений Узеїру Гаджибекову» та ряд вітчизняних - «Марафон пам'яті Василя Сліпака», «Музична Трибуна Київської Молоді», «Kyiv Contemporary Music Days», «Контрасти», «Київ Музік Фест», «Музичні прем'єри сезону», «Музичні імпрези України», Міжнародний фестиваль сучасного мистецтва «Два дні і дві ночі нової музики» та ряд інших заходів. Вітчизняні фестивалі переважно проходили у приміщенні філармоній, консерваторій та інших концертних залів. Їх контент складається з творів академічної (класичної) та авангардної композиторської творчості та рідко коли включає приклади музичних творів, що стосуються інших стилів.

Так само і джазові фестивалі поєднують виключно джазових виконавців, причому, як вітчизняних, так і зарубіжних. Репертуар джазменів може включати як джазові стандарти, так і класичні та фольклорні твори, які будуть представлені в певних стилях джазу. Серед джазових фестивалів виокремлюються «Leopolis Jazz Fest» (до 2017 р. називався «Alfa Jazz Fest»), «Jazz in Kiev», «Art Jazz Cooperation», «Jazz Bez», «Odessa JazzFest», «Додж», «Jazz Koktebel». Їх проведення сприяє розвитку музичної культури України. Нерідко в них приймають участь провідні джазові виконавці з усього світу. Серед них був Боббі Макферін, Хербі Хенкок, Маркус Міллер, Джордж Бенсон та ін. джазмени, виступи яких збирають велику аудиторію по всьому світу. Зокрема саме у Львові проходили найяскравіші фестивалі джазу, які давали змогу побачити на власні очі, та ще й прийняти участь з тими, ким захоплюється джазова публіка. Т. Пістунова відмічає роль «Leopolis Jazz Fest» та подібних фестивалів для розвитку українського джазу: «Завдяки їм українська публіка змогла побачити виступи зірок джазу: Джорджа Бенсона, Ела Джерро, Хербі Хенкока, Чіка Коріа, Маркуса Міллера, Уінтона Марсаліса, Касандри Уілсон, Джино Ваннеллі, Джона Маклафліна» (Пістунова, 2017, с. 137-138). Робота даного джазового фестивалю включає не лише такі форми, що наявні і на інших проєктах, як концерти, майстер - класи, кінопокази, а таку, яка притаманна саме для джазових івентів - jam session. Jam session (джем-сесія) є формою імпровізації різних виконавців без попередньої підготовки. Вона сприяє творчому взаємообміну музикантів, до того ж нерідко у них можуть приймати участь відомі джазові виконавці, до яких можуть долучитись будь - хто з присутніх. Інші українські джазові фестивалі також можуть включати такі форми, як джем-сесія, майстер-класи тощо. Проте не кожен фестиваль проходить одночасно на декількох сценах, як на «Leopolis Jazz Fest», де є головна сцена в парку ім. Б. Хмельницького - сцена імені Едді Рознера, сцена на площі Ринок та у дворику палацу Потоцьких. музичний фестиваль публіка культура

Можна виділити чимало фестивалів, які спрямовані на розвиток рок-музики. Серед найбільш масштабних фестивалів, що вже неодноразово з успіхом проходили в українському культурному просторі, можна виділити такі, як «Stare Misto», «Файне місто», «Західфест», «Країна мрій» та ряд інших. Менш масштабними та такими, які спрямовані на розвиток певного стилю рок-музики є «Terroraiser Metal Fest», «Коловорот», «Мазепа-Фест», «Рок Січ», «Руйнація», «Схід-рок», «Тарас Бульба», «Бандерштат». Доволі прогресивне значення мають етно-фестивалі, як, наприклад, «Країна мрій», в рамках якого проходить чимало виступів рок-колективів та народних фольклорних гуртів. Подібний синтез різних сфер музичної культури вбачається одним з таких, що мають перспективний характер та дозволяють створювати національно забарвлений музичний продукт.

Якщо ж казати про фестивалі, які стосуються інших неакадемічних напрямків музики, то їх також є чимало, причому нерідко вони стосуються різних музичних стилів, які презентуються одночасно з різних сцен однієї події. Фестиваль «Woodstock Україна», «Atlas Weekend» є такими, що поєднують різних виконавців та гурти, належних і до рок-напрямків, і до поп-напрямків (електро, техно, реп, поп). Їх універсальність, особливо останнього фестивалю, дозволяє збирати чималу слухацьку аудиторію. Водночас їх рисою є велика еклектичність. При їх формуванні було засвоєно світовий досвід проведення масштабних фестивалів, які проходять у різних країнах: Sziget Festival (Будапешт, Угорщина), Roskilde (Роскілле, Данія), Summerfest (Мілуокі, США), Rock In Rio (Ріо-де-Жанейро, Бразилія), Woodstock Music & Art Fair (США).

Музичний фестиваль є феноменом культури, який сприяє консолідації людей з певними спільними смаками. Значення цього культурного феномену полягає у тому, що завдяки фестивалям виникає особливий комунікативний простір, який сприяє інтеграції представників різних соціальних груп. «Фестивальний рух є одним із основних способів творчої комунікації, а пісня здатна донести будь-яку інформацію через звукообразну символіку» (Овсяннікова, 2018, с.436). Також можна відзначити, що фестивалі нерідко мають інтерактивний характер, містять ігрове начало. Фестивальні практики останніх років дають змогу казати про зростання ролі не лише менеджменту їх організації, а й кураторської справи. В багатьох фестивалях куратори не лише займаються підбором музичного матеріалу, учасників, а й вибудовують певний концепт для кожної події, що сприяє мінливості навіть тих фестивалів, які мають циклічний характер. На думку дослідників, можна навіть казати, що деякі арт-фестивалі можуть розглядатися не лише в якості форми показу музичних творів, а й можуть навіть сприйматись як певна самодостатня художня самість. «Вони стають не тільки формою демонстрації окремих творів, а й самі можуть розглядатися як більш-менш цілісні художні тексти, організовані на основі принципів поліглотізма і інтермедіальності» (Рафикова, 2016, с.143).

Як вже відзначалось, окрім того, що фестиваль відіграє важливу роль у розвитку музичного мистецтва, вони є частиною музичної індустрії. Нерідко саме на фестивалях презентуються нові альбоми, або сингли з них. Може відбуватись просування того чи іншого виконавця. Фестиваль виступає точкою перетину багатьох фахівців, що мають стосунок до музичної індустрії - виконавців, продюсерів, звукозаписуючих лейблів, радіостанцій, творців різних підкатів тощо. Їх взаємодія та власне факт проведення події сприяє приверненню уваги до певного регіону, зростанню туризму та є фактором просування креативних індустрій. Наразі ряд фестивалів, які виникли в українському культурному просторі, можуть поєднувати не лише презентацію музичного матеріалу, а й рекреацію. Н. Овсяннікова відзначає групу фестивалів, які проходили у літній період та виступали приводом для відпочинку учасників. «На сьогодні популярними стають літні фестивалі, які передбачають відпочинок учасників з одночасною конкурсною програмою - «Азовська субмарина», «Зірки виходять на сцену», «Перлина біля моря», «Зірки Чорного моря», «Феєрверк талантів», «Зіркові хвилі талантів», «Форт-місія», «Inter Fest Kiten» та інші» (Овсяннікова, 2018, с.438).

Розвиток музичної індустрії зазнав модифікації упродовж XX ст. Значну роль відігравала поява нових технологій, змінюючи стратегії просування даної сфери. Також варто відзначити, що будучи об'єктом соціокультурного проєктування, фестиваль має бути орієнтований на підтримку перспективних культурних починань і програм, на розвиток вітчизняних мистецьких практик та планомірний розвиток міст і регіонів. Саме тому фестивалі гнучко адаптуються до певних змін, що спостерігаються у сфері культурної політики. В них задіяні ресурси задля інтерактивного обміну. Просування музичного продукту на фестивалі потребує урахування основ маркетингу, адже будучи продуктом колективної творчості багатьох професіоналів, він потребує самоокупності. Водночас наявність на фестивалі різних виконавців - як тих, що мають світове визнання та є хелдайнерами, так і маловідомих - дозволяє уникнути збитковості даних подій. Внаслідок посилення конкурентної боротьби в сфері культури і мистецтва, унаочнюється потреба формування фестивалів, як креативного простору, в якому мають враховуватись усі показники. «Ситуація вимагала перегляду засобів і методів управління в сфері культури. Відповіддю на такі вимоги стали фестивалі, як перехрестя ідей, як ярмарки талантів та джерело інформації, як своєрідна площадка для справжньої творчої змагальності» (Меньшиков, 2004, с.12). При організації фестивалів має враховуватись можливість побудови загальної картини подій, що плануються до проведення. Це дозволить уникнути зайвого суперництва та створити простір для творчого самовиявлення усіх учасників.

Водночас, можна зазначити, що початок 20-х років XXI ст. сприяв появі нових практик у проведенні фестивалів. Пандемія Covid-19, яка охопила світ у 2020-2021 рр., продемонструвала докорінну трансформацію музичної індустрії. Скасування концертних та фестивальних заходів, зменшення кількості учасників процесу створення музичного продукту вплинуло на економічну доцільність цієї сфери. Унаочнився ряд проблем, які стосувались проведення заходів, що були розраховані на великі глядацькі аудиторії. Змінився формат проведення концертних заходів. Зокрема, було змінено кількість глядачів у бік зменшення, у заходах, що проходили у закритих приміщеннях.

Зазнали змін і ті концерти, що відбувались на пленері. Якщо в 2020 р. ряд фестивалів було скасовано, то в 2021 р. набула поширення практика проведення концертів із «регульованою» чисельністю відвідувачів. Наочним прикладом може слугувати масштабний та один з найбільш популярних фестивалів України - Atlas Weekend. В 2021 р. було зменшено кількість зірок, які мали виступати на сценах. Здебільшого надано перевагу вітчизняним колективам та окремим учасникам, в той час як закордонні музиканти фактично були відсутні. Серед них прийняли участь такі відомі гурти, як «ВВ», «Океан Ельзи», «Друга Ріка», «Kozak System», «Скай», «ТНМК», «Скрябін & Юркеш», «The Hardkiss», «Оо-A». Також прийняли участь провідні виконавці: Тіна Кароль, Jamala, Verka Serduchka, Валерій Меладзе, Onuka, Melovin, NK, Dorofeeva, Lida Lee, Нікіта Ломакін, Dantes, Tarabarova, Alekseev, Konstantin, Khayat, Laud, Артем Пивоваров та інші виконавці. Навіть на перші два дні фестивалю, коли був безкоштовний вхід до заходу, була передбачена реєстрація глядачів із «продажем» безкоштовних квитків. Це дозволило моніторити кількість відвідувачів й обмежувати її.

Цей фестиваль, який проходить майже тиждень одночасно на декількох сценах, добре інтегрований в міську культуру столиці. Серед даних показників можна згадати місце розташування (на території ВДНГ - Національного комплексу «Експоцентр України»), що знаходиться у доволі зручній з боку транспортної інфраструктури локації, велику територію, на якій достатньо місця для розташування усіх бажаючих. Об'єктивно даний фестиваль був якнайкраще підготовлений з урахування тих вимог, що висувались до масових заходів до пандемії. Проте подібний масштаб став не надто прийнятним в умовах можливостей впровадження карантинних заходів.

Набрали поширення концерти на відкритому повітрі, на тих майданчиках, що раніше або не мали такої популярності, або взагалі не існували. Зокрема йдеться про концерти у ботанічному саду, на даху (Дах ЦУМ) та інших локаціях. Зокрема саме культурна агенція SVITLO CONCERT! почала облаштовувати заходи та музичні івенти у Національному Ботанічному саду імені Гришка. В даному форматі почали проводитись сольні концерти різної стильової спрямованості - джазові, академічні, естрадні. Зокрема літній сезон 2021 р. був майже повністю присвячений джазовим концертам на Даху ЦУМ. У Львові концерти проходили у FESTrepublic, Арена «Львів», Митрополичі сади (Сад собору Святого Юри). Це дозволило не лише інтенсифікувати концертне життя та підтримати функціонування музичної індустрії.

Поточні тенденції музичної індустрії будуть продовжувати свій розвиток, адже світовий та український культурний простір знаходяться у стані боротьби з пандемією та її наслідками. Наразі можна констатувати, що повне повернення до того стану, який був притаманний для музичної індустрії до 2020 р., неможливе. Водночас, не можна казати, що практика проведення фестивалів та концертних заходів пішла у минуле. Ряд з проєктів хоча й скасовуються, проте найбільш масштабні та «касові» івенти хоча й переформатовуються, але не втрачають своєї актуальності. Доречно буде зазначити, що практика проведення заходів пройшла в українському просторі чималий шлях. Відбувається розвиток мистецьких проєктів, який демонструє неухильне еволюціонування. Наслідування найкращим традиціям західних фестивалів, сприяло виходу вітчизняних проєктів на їх рівень, що на початку періоду незалежності України було недосяжним. Прогнози С. Бережника щодо майбутнього українських музичних івентів є такими, що мають вірогідний характер. «Музичні фестивалі й гастрольні тури в Україні виходять на більш новий, європейський рівень, і з такими темпами вони вже за декілька років зможуть конкурувати з європейськими» (Бережник, 2017, с.43). Дійсно, на даний час вітчизняні фестивалі та концертні заходи демонструють високий рівень підготовки у питанні організації та реалізації музичного продукту.

Висновки та перспективи подальших розвідок

В сучасному просторі України наявний бурхливий розвиток фестивального руху. Музичні фестивалі презентують різностильовий матеріал. Серед фестивалів, що мають найбільш високу продуктивність та значний інтерес публіки, виокремлюються мультижанрові заходи, в яких представлено неакадемічну музику. Фестивалі виконують інтегративну роль, поєднуючи людей зі спільними музичними смаками. Завдяки фестивалям виникає особливий комунікативний простір, який поєднує естетичну, рекреаційну, інтегративну функцію. Внаслідок пандемії Covid-19 почали трансформуватись умови проведення фестивалів. Сучасні івенти мають відтепер менший масштаб та охоплюють переважно вітчизняних виконавців. Водночас високий рівень організації даних івентів дає можливість казати, що ці заходи не втрачають своєї актуальності.

Бібліографічний список