Сценічний імідж естрадного співака як чинник просування у музичній індустрії

Размещено на http://www.allbest.ru/

Сценічний імідж естрадного співака як чинник просування у музичній індустрії

А.В. Бурлака

Анотація

Музична індустрія є частиною сучасної культури, яка об'єднує лейбли та компанії, які організовують концертну діяльність. Композитор, аранжувальник, виконавець беруть участь у процесі створення музичного твору. Важливу роль відіграє продюсування музичного продукту. У статті проаналізовано сценічний імідж естрадного вокаліста крізь призму одного з базових його елементів - творчої індивідуальності співака. Імідж співака завдяки зусиллям команди іміджмейкерів і продюсерів, які працюють над сценічним образом виконавця, впливає на його просування в музичній індустрії. Водночас сценічний імідж прямо залежить від особистісних і фахових характеристик виконавця. На формування іміджу впливають вигадані образні ознаки персонажа виконуваного твору, міміка, грим, зачіска, пластики тіла на момент сценічного виступу. Процес відбору таких зовнішніх візуальних чинників, нарівні з вибором костюму, специфікою сценічної поведінки обумовлені завданням формування привабливого "товарного" вигляду. Існує залежність від жанру твору та індивідуалізованого підбору репертуару, акторського таланту та майстерності, акторської індивідуальності, вміння театралізувати пісню, спілкуватися із залом, співати на будь-якій сцені (універсальність), від індивідуального тембру голосу та яскраво вираженої сценічної чарівності та харизмі. Сценічний імідж виконавців виступає віддзеркаленням потреб цільової аудиторії та є таким, що здатний сприяти просуванню музичної продукції на сучасному медіа ринку. імідж сценічний естрадний вокаліст

Ключові слова: сценічний імідж, естрадний вокал, творча індивідуальність, музична індустрія, харизма.

А. Burlaka

STAGE IMAGE OF A POP SINGER AS A FACTOR OF PROMOTION IN THE MUSIC INDUSTRY

The music industry is a part of modern culture, which integrates labels and companies that organize concert activities. A composer, arranger, and later a performer are involved in the process of creating a piece of music. Also the producing agencies take part in the process of creating music product. Promotion of music products (audio and video recordings), its rotation in the media, and organization of festival and concert events is a part of music industry. In the article analyzes the stage image of a pop vocalist through the prism of one of its basic elements - the creative personality of the singer. Thanks to the efforts of a team of image-makers and producers working on the stage image of the performer, the singer's image influences his advancement in the music industry. At the same time, the stage image directly depends on the personal and professional characteristics of the performer. The formation of the image is influenced by fictional figurative features of the character of the performed work, facial expressions, makeup, hairstyle, body sculptures at the time of the stage performance. Selection such external visual factors, as the choice of costume, the specifics of stage behavior due to the task of forming an attractive "product". There is a dependence on the genre of the work and individualized selection of repertoire, acting talent and skill, acting personality, ability to dramatize a song, communicate with the audience, sing on any stage (universality), individual tone of voice and pronounced stage charm and charisma. The stage image of the performers reflects the needs of the target audience and is able to promote music products in the modern media market. The performer's activities aimed at advancing in the music industry should be one that takes into account the experience of previous generations and the example of modern representatives of the music industry, which provides a lot of useful information that can be taken into account in creating a unique stage image. On the way to developing a special and individual stage image, any performer should pay attention to the following components: the desire to be bright and not be afraid to experiment; a clear understanding of the main purpose of his performance and his own artistic mission; ability to find and reveal their strengths and original sides.

Key words: stage image, pop vocals, creative individuality, music industry, charisma.

Постановка проблеми. Сучасна музична індустрія є сферою, яка пов'язана зі створенням, виробництвом і поширенням музичних творів. Вона напряму залежить від слухацького попиту, а також і формує його. Ключовою фігурою, яка постає в центрі музичної індустрії, є естрадний виконавець. Професія естрадного артиста пов'язана з виступами на сцені та спілкуванням з аудиторією, тому велике значення в його роботі має неповторний, індивідуальний образ. Необхідною умовою для існування артиста у своїй творчій професії є вміння сформувати власний імідж, що також стосується і естрадного вокаліста. При цьому важливо не лише сформувати, але й набути навичок правильного презентування власного образу, адже естрадний виконавець повинен вміти працювати з публікою, ЗМІ та колегами. Важливим чинником, який сприяє вдалій самопрезентації виконавця, є його знання цільової аудиторії та її запитів. Саме тому актуальним завданням постає висвітлення комплексних завдань, які висуваються по відношенню до естрадного виконавця, в тому числі роль сценічного іміджу та творчої індивідуальності виконавця задля просування у музичній індустрії.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Теоретичні положення та ідеї зарубіжних і вітчизняних фахівців в галузі іміджеології, PR і менеджменту, а також вивчення особливостей формування іміджу відомих персон шоу-бізнесу та естради викладені в роботах Г. Почепцова, М. Марк і К. Пірсон, О. Федоркіної та Р. Ромашкіної, І. Федорова та ін. У контексті дослідження сценічного іміджу естрадного співака, враховуючи феномен творчої індивідуальності, цікавими є роботи К. Бикової, В. Горчакової, А. Готсдінера, В. Шепель та ін. Особливості музичної індустрії як соціокультурного феномену представлені в роботі М. Снежинської та Д. Хезмондалша.

Мета статті. Метою статті є аналіз ролі сценічного іміджу естрадного співака як чинника просування в музичній індустрії.

Виклад основного матеріалу. Музична індустрія є цілісною системою, в якій взаємодіють різні чинники, як суто мистецькі, так культурні, економічні, соціологічні. "Музична індустрія - це характерний для сучасного етапу розвитку суспільства тип виробництва і відтворення музики, культурної музичної спадщини, який визначається цінностями і роллю музики в житті людини і суспільства" ^нежинская, 2018, с.16). Просування музичної продукції (аудіо та відеозаписів), її ротація в ЗМІ, організація фестивальних та концертних заходів відбувається у прямій залежності від естрадного виконавця. Д. Хезмондалш вказує, що музична індустрія інтегрує лейбли та компанії, що організовують концертну діяльність. Саме тому її доречно віднести до індустрії культури, що набуває значення галузі економіки, яка займається промисловим виробництвом і розповсюдженням текстів (Hesmondhalgh, 2002). До процесу створення музичного твору залучається композитор, аранжувальник, згодом виконавець, але також він має обов'язково продюсуватись агенціями, після чого він стає надбанням публіки.

Внаслідок того, що музична індустрія у своєму сутнісному вимірі орієнтована на масову аудиторію, яка сприймає нові цифрові форми презентації творчості виконавця, в ній виникають певні стратегії реалізації музичного продукту. Задля того, щоб відбулась комунікація між аудиторією та виконавцем, застосовуються потужні засоби розкрутки артиста, які нерідко знаходяться у візуальному полі. Індивідуальна творча манера, сценічний імідж виступають віддзеркаленням запитів аудиторії, стають підґрунтям для функціонування певних культурних цінностей. Саме тому доцільно окреслити вплив візуальних та аудіальних чинників, які наявні у сценічному іміджі.

Якщо поглянути на сучасну українську естраду, то можна помітити, що більшості виконавцям необхідне коригування іміджу, без якого неможливо просуватись у музичній індустрії сьогодення. Безумовно, що коли йдеться про сценічний імідж, то тут не обійтися без належного костюму та спеціального гриму, які допоможуть осягнути театральну значимість професії артиста, відчути її. Всі ці деталі сценічного образу народжують у публіки позитивні емоції, враження та схвалення, оскільки відповідають уявленню людей про ідеальний образ. Даний феномен виявляється точкою взаємодії індивідуальних уподобань суб'єктів та певних загальних тенденцій, які формуються у соціумі.

На думку О. Федоркіної та Р. Ромашкіної, імідж є "соціально-психологічним явищем, що відображає вплив на нього не тільки свідомого, а й несвідомого компонентів психіки різних соціальних груп, мотивації їх поведінки, а також формування образів..., які затребувані сьогодні народними масами" (Федоркина и Ромашкина, 1996). Окремі автори говорять про імідж у множині. Приміром, І. Федоров визначає імідж як "систему соціального програмування духовного життя і поведінки суб'єктів (індивідів і груп) загально цивілізаційними та ментальними стереотипами й символами групової поведінки, яка опосередкована міццю мотивації успіху, еталоном бажаного враження, міметичними здібностями суб'єкта та ситуацією" (Федоров, 1998, с.18).

У деяких визначеннях отримала відображення знакова, інформаційно-символічна основа іміджу. Так, В. Маркін зазначає: "Імідж - це не маска, не прикрашання свого професійного вигляду. У реальному житті, звичайно, існує і це. Але цей аспект в технології іміджу, на мій погляд, не головне. Стрижневе тут - можливість передати інформацію про себе, про свої справжні (особистісні й професійні) підвалини, ідеали, плани, діяння" (Маркин, 1996, с.122). Під іміджом виконавця варто розуміти

формування та підтримку стійкого позитивного враження, способу, яким бачить його аудиторія та громадськість. І він по-своєму поліфонічний, багатофункціональний та різноманітний, оскільки повинен не лише відповідати поняттям краси, добра чи надійності, що існують в тій чи іншій культурі, але репрезентувати багатогранність й індивідуальність артиста.

Працюючи над створенням іміджу, необхідно оцінити особистий потенціал виконавця, і якщо він "бідний", то жодні витрати на штучно створений образ себе не виправдають. Як приклад, явище "одноразових зірок", яке зустрічається досить часто в шоу-бізнесі, коли артист з'являється на TV-шоу програмах або реаліті-шоу. Якийсь час глядачі стежать за виконавцем, що дає йому впевненість у кар'єрному зростанні в музичному шоу-бізнесі, але найчастіше після шоу закінчується і слава артиста, інтерес публіки до нього пропадає.

В. Шепель і В. Горчакова у своїх працях пропонують наступні рекомендації щодо створенню сценічного іміджу естрадного співака:

1) створення картограми естрадного виконавця - виявлення індивідуальних, особистісних та професійних характеристик;

2) створення картограми художнього персонажа твору, що виконується - це сукупність особистісних, індивідуальних і професійних якостей виконавця з вигаданими особистісними характеристиками, властивими образу персонажа;

3) особистісний настрій виконавця: вмотивованість естрадного виконавця на створення образу персонажа твору;

4) "фейсбілдінг" (термін В. Шепеля): міміка, макіяж, грим, волосся, зачіска - цілий ряд положень, які пов'язані зі створенням відповідної особи, адекватної задуму іміджу;

5) кінесика і жести (інформативність, мова рухів) - мистецтво використання тілесних даних виконавця з метою створення цілісного образу музично-художнього номера;

6) дизайн одягу - одяг виступає як засіб спілкування виконавця з глядачем, як інструмент впливу на аудиторію, допомагаючи детальніше донести основну думку та особистісні характеристики образу персонажа музично-художнього номера;

7) "чарування словом" (термін В. Шепеля) - вміння донести основну думку, що міститься в тексті твору;

8) "чарування звуком" - володіння різними вокальними методиками та прийомами, індивідуальне темброве забарвлення голосу, діапазон виконавця;

9) енергетика та харизматичність естрадного виконавця - це спроможність привернути й утримати увагу публіки;

10) система самозахисту - самовладання та чітка орієнтація під час прорахунку варіантів своїх можливих дій (Горчакова, 2011; Шепель, 2008).

Формування таланту, харизми виконавця, що виправдовують очікування слухачів, гарантують найбільшу і довготривалу популярність музиканта. Підбір репертуару, вибір стрижки, гриму, театрального вбрання, постановка сценічних рухів - все без винятку є основними складовими формування стилю і власного іміджу артиста. Можна виділити такий тип, як харизматичний імідж - це образ, який завдяки величезній внутрішній енергії притягує до себе оточуючих. Харизматична особистість привертає увагу, породжує сильні почуття, веде за собою. Сам термін "харизма" увів німецький соціолог Макс Вебер, визначивши її як якість особистості, позначену надприродними якостями, які не доступні іншим людям. Правильно підібраний імідж дає змогу публіці виділити артиста серед інших на естраді й сформувати довгострокову прихильність до нього. Таким чином підвищується можливість просування музичної продукції, яка формується у процесі творчої діяльності виконавці - аудіозаписи, відеокліпи та його успішну концертну справу.

Як вже зазначалось, імідж виконавця, його діяльність власне напряму залежить від його творчої індивідуальності. Стосовно проблеми творчої індивідуальності та особистості вокаліста, то вона широко сьогодні висвітлюється у працях багатьох авторів (Б. Мейлах, Л. Дмітрієв, В. Петрушин, М. Старчеус та ін.), які приходять до різних висновків, що, очевидно, пов'язано з зовнішніми (соціокультурними) та внутрішніми (психологічними, психофізіологічними) факторами. Не зважаючи на це, висунуті вченими положення багато в чому сходяться, що дає змогу розглянути існуючу на сьогодні картину творчої індивідуальності естрадного співака.

Найперше на чому варто закцентувати увагу - на яскравих індивідуально-творчих проявах вокаліста, іншими словами, творчість завжди передбачає реалізацію творчої особистості. У зв'язку з цим, К. Бикова пропонує наступне визначає творчої індивідуальності музиканта та вокаліста: "це інтегральна якість особистості, яке виражається у здатності перетворювати власні суб'єктивні переживання та елементи внутрішнього досвіду на нові форми музичної діяльності на підставі індивідуальних задатків, навичок, умінь, знань" (Быкова, 2015, с.71).

Важливішим за талант і здібності в структурі творчої діяльності людини є потреба у творчому самовираженні, яка доповнюється наявністю здібностей та потреби особистості у винахідництві, творчості, інакше кажучи, креативності, що проявляється в готовності продукувати нові ідеї. До цього А. Готсдінер ще додає музичність як особливу властивість творчої особистості, під якою в сучасній науці розуміють не лише наявність музичного слуху, пам'яті і т. ін., але й наявність головної складової - емоційної чуйності до музики (Готсдинер, 1993, с.5).

Емоційна чуйність до музики підживлюється стабільною мотивацією, тим більше, культивується шляхом підбору репертуару, слуханням записів, відвідинами концертів. Палітра можливостей людського голосу, коли йдеться про обдаровану особистість, дозволяє відтворювати різні емоційні стани, варіюючи забарвлення тембру, динаміку, артикуляцію та розкриваючи у повній мірі художній задум твору. Додавши сюди ще й високий рівень працездатності, мається на увазі нелегке випробування на фізичну, інтелектуальну та психологічну витривалість, метою якого є самовдосконалення, можна зрозуміти ступінь самовіддачі, без якої творча індивідуальність не розкриється багатогранно. Відомі співаки відводять левову частку часу на відпрацювання технічних прийомів, складають музичні фрази, аналізують власну творчість, переглядаючи й прослуховуючи записи виступів на предмет виявлення неточностей. Розширюючи музичний кругозір та засвоюючи нові елементи вокальної виразності, виконавець збільшує інструментарій творчого самовираження.

Велику роль в культурі естрадного вокаліста відіграє артистизм, завдяки якому він чинить емоційно-естетичний вплив на публіку, приковує її увагу до свого виступу. При цьому, набагато продуктивнішим артистизм стає, коли його підсилюють інтелектуальні якості естрадного виконавця, які проявляються під час застосування теоретичних знань на практиці, у межах аналізу творчості відомих виконавців. Навчаючись, молоді виконавці активно долучають уяву, щоб краще розібратися в роботі вокального апарату. Допомагає їм у цьому багатогранність таланту, так, багатогранність, адже якщо талант одновимірний, то він нетривалий, нестійкий. Як зазначає В. Дранков: "творчі можливості утворюються всеосяжною культурою особистості, яка усвідомлює нескінченність буття людства і живе долями людей свого часу, всебічним розвитком індивідуальності, незалежної єдності внутрішнього світу людини, налаштованої не повторювати, а створювати неповторне, осягати загальне, перспективу розвитку навколишнього світу" (Дранков, 1983, с.124).

Діяльність виконавця, спрямована на просування в музичній індустрії, має бути такою, при якій враховано досвід попередніх поколінь й приклад сучасних представників музичної індустрії, внаслідок яких здобувається чимало корисної інформації, яка може бути врахована під час формування неповторного сценічного іміджу. На шляху до вироблення особливого та індивідуального сценічного іміджу, будь-який виконавець має звернути увагу на наступні компоненти: прагнення бути яскравим й не боятися експериментувати; чітке розуміння основної мети свого виступу та власної артистичної місії; уміння знайти та розкрити свої сильні та оригінальні сторони у зовнішності, голосі та поведінці на сцені; розуміння бути відкритим і робити акцент на багатогранність у своєму творчому пошуці; наявність мотивації, потреби у творчому самовираженні, необхідних інтелектуальних рис, вимогливості, загальних і спеціальних знань. Водночас цей процес має супроводжуватись впливом технологій, спрямованих на просування продукції, адже творча індивідуальність, імідж виконавця не є єдиними компонентами, які є дієвими у музичній індустрії. "Сьогодні популярність того чи іншого виконавця - не наслідок таланту, а результат праці серйозних фахівців і організацій, що займаються маркетингом. Реклама, афіші, рецензії, журнальні обкладинки, скандали, сенсації - все це працює на створення відповідного образу виконавця" ^нежинская, 2019, с.59). Саме тому розвиток музичної індустрії відбувається у зв'язку з іншими сферами - менеджментом, PR, рекламою тощо.

Висновки та перспективи подальших досліджень

Сценічний імідж естрадного вокаліста прямо залежить від індивідуальних, особистісних та професійних його характеристик. Серед них можна виокремити змістовний рівень, що залежить від вигаданих образних характеристик персонажа виконуваного твору; візуальний рівень, який проявляється у певній міміці, гримі, зачісці, костюмі, що є відповідними музично- художньому образу номера. Так само візуальний рівень представлений пластикою тіла в момент сценічних виступів, акторським талантом та майстерністю театралізувати пісню. Музичний рівень втілюється у персональній вокальній манері співака, особливостях аранжування, специфіці жанру творів та індивідуалізованому репертуарі. Всі ці показники є такими, що обумовлені завданнями досягнення комунікації із глядачами. Сценічний імідж виконавців виступає віддзеркаленням потреб аудиторії та є таким, що здатний сприяти просуванню музичної продукції на сучасному медіа ринку.

Бібліографічний список

1. Быкова, К.П., 2015. Феномен творческой индивидуальности в современной джазовоэстрадной вокальной педагогике. Мир науки, культуры, образования, 6(55), с.7072.

2. Горчакова, В.Г., 2011. Имиджелогия. Теория и практика. Москва: Юнити-Дана. Готсдинер, А.Л., 1993. Музыкальная психология. Москва: МИП "NB Магистр".

3. Дранков, В.Л., 1983. Многогранность способностей как общий критерий

4. художественного таланта. В: Б.С. Мейлах, ред. Художественное творчество. Вопросы комплексного изучения. Ленинград: Наука, Ленинградское отделение, с.123-139.

5. Маркин, В.М., 1996. "Я" как личностная характеристика государственного служащего. В: Российская академия государственной службы при Президенте Российской Федерации. Имидж госслужбы. Москва: СПА Консалнтинг, с. 122-132.

6. Снежинская, М.Г., 2019. Музыкальная индустрия как социокультурный феномен.

7. Кандидат наук. Диссертация. Российский государственный гуманитарный университет. Москва.

8. Федоркина, А.П. и Ромашкина, Р.Ф., 1996. Проблемы имиджа в контексте социального психоанализа. В: Российская академия государственной службы при Президенте Российской Федерации. Имидж госслужбы. Москва: СПА Консалтинг, с.694696.

9. Федоров, И.А., 1998. Индивидуальный имидж как сторона духовной жизни общества. Доктор наук. Диссертация. Институт социально-политических исследований РАН. Москва.

10. Шепель, В.М., 2008. Профессия имиджмейкер. Ростов н/Д: Феникс.

11. Hesmondhalgh, D., 2002. The Cultural Industries. London: Sage.

12. References

13. Bykova, K.P. 2015. Fenomen tvorcheskoy individualnosti v sovremennoy dzhazovo- estradnoy vokalnoy pedagogike [The phenomenon of creative individuality in contemporary vocal pedagogy]. Mir nauki, kul'tury, obrazovanija, 6(55), рр.70-72. (in Russian).

14. Drankov, V.L., 1983. Mnogogrannost sposobnostey kak obshchiy kriteriy

15. khudozhestvennogo talanta [The versatility of abilities as a general criterion for artistic talent]. In: B.S. Meilakh, ed. Artistic creativity. Complex study issues. Leningrad: Nauka, Leningradskoe otdelenie, pp.123-139. (in Russian).

16. Fedorkina, A.P. and Romashkina, R.F. 1996. Problemy imidzha v kontekste sotsialnogo psikhoanaliza [Image problems in the context of social psychoanalysis]. In: Russian Academy of Public Administration under the President of the Russian Federation. The image of the civil service. Moscow: SPA Consulting, pp.694-696. (in Russian).

17. Fedorov, I.A., 1998. Individualnyy imidzh kak storona dukhovnoy zhizni obshchestva

18. [Individual image as a side of the spiritual life of society]. Ph.D. Dissertation. Institute of Socio-Political Research under the Russian Academy of Sciences. Moskva. (in Russian).

19. Gorchakova, V.G., 2011. Imidzhelogiya. Teoriya i praktika [Imageology. Theory and practice]. Moskva: Yuniti-Dana. (in Russian).

20. Gotsdiner, A.L., 1993. Muzykalnayapsikhologiya [Musicalpsychology], Moskva: MIP "NB Master".(in Russian).

21. Hesmondhalgh, D., 2002. The Cultural Industries. London: Sage.

22. Markin, V.M., 1996. "Ja" kak lichnostnaja harakteristika gosudarstvennogo sluzhashhego ["I" as a personal characteristic of a civil servant]. Imidzh gossluzhby]. In: Russian Academy of Public Administration under the President of the Russian Federation. The image of the civil service. Moskva: SPA Consulting, pp. 122-132. (in Russian).

23. Shepel, V.M., 2008. Professiya imidzhmeyker [The profession of image maker]. Rostov n/D: Feniks. (in Russian).

24. Snezhinskaya, M.G., 2019. Muzykalnaya industriya kak sotsiokulturnyy fenomen [The music industry as a socio-cultural phenomenon], Ph.D. Dissertation. Russian State University for the Humanities. Moskva. (in Russian).

Размещено на Allbest.ru