Роль мистецтв у реалізації завдань культурологічного аналізу тексту

Размещено на http://www.allbest.ru/

РОЛЬ МИСТЕЦТВ У РЕАЛІЗАЦІЇ ЗАВДАНЬ КУЛЬТУРОЛОГІЧНОГО АНАЛІЗУ ТЕКСТУ

Розман І.І., Яким О.М.

Анотація

У статті розглядається питання взаємодії зарубіжної літератури та мистецтва.

Зазначена необхідність використання культурологічного аналізу на уроках зарубіжної літератури. Акцентована увага на необхідності визначення психолого-педагогічних умов використання комплексу мистецтв на уроках літератури; аналізу інтегрованого підходу у викладанні зарубіжної літератури.

Ключові слова: культурологічний аналіз, студенти, соціалізація молоді.

культурологічний зарубіжний література педагогічний

Abstract

The role of arts in the implementation of tasks cultural analysis of the text. Rozman Iryna, Yakym Olga

The article deals with the interaction of foreign literature and art. The necessity of using cultural analysis in foreign literature lessons is noted. Attention is focused on the need to determine the psychological and pedagogical conditions for using the complex of Arts in Literature lessons; analysis of an integrated approach in teaching foreign literature. It is proposed to consider the methodology of comparative analysis of original and translated texts. The necessity of using the hermeneutical approach in the literary education of schoolchildren is justified. At the present stage of development of methodological science, knowledge of techniques for using a complex of Arts in the implementation of tasks of cultural analysis of the text becomes relevant for a teacher offoreign literature. In this regard, the creative laboratory of a literature teacher is also changing.

One of the tasks of a creative teacher is to master the concept of "aesthetically beautiful" in the ideological content of a particular work of art.

An important component of effective learning is the correspondence of knowledge on culture and art and educational program material. Students should have a good knowledge of artistic trends and trends, cultural and historical realities of the era, which are reflected in a particular work of literature.

Key words: cultural analysis, students, socialization of young people.

Впровадження культурологічного підходу на заняттях з літератури в різних формах навчання підвищить показники ефективності підготовки студентів з предмету «Зарубіжна література».

У зв'язку з цим якісно змінюються не тільки зміст освіти, а й структура навчальних предметів, технологія їх викладання, методи і прийоми, орієнтовані на ідею гуманізації процесу навчання і формування гуманітарного мислення.

Серед традиційних предметів загальноосвітнього циклу, що грають найважливішу роль у формуванні свідомості підростаючого покоління, його «вживання» в культуру, займає мистецтво слова - література. Воно, поряд з іншими мистецтвами, будучи самосвідомістю культури, в концентрованому вигляді відображає духовне життя людства, стає найсильнішим засобом виховання особистості. У сучасному розумінні філології закладено глибокий культурологічний зміст [1].

Найбільш значними для використання синтезу мистецтв на уроках літератури є вивчення праць психологів Л. Виготського, А. Брудного, А. Леонтьєва; зарубіжних і вітчизняних філософів В. Біблера, Г. Гачева, М. Мамардашвілі, Г. Сковороди, Х.-Г. Гадамера, М. Хайдеггера; вчених-педагогів В. Стоюніна, В. Водовозова, В. Канкаліка, Б. Юсова, Б. Ліхачева; культурологів М. Бахтіна, д. Чихачева, Ю. Лотмана, В. Топорова, А.Лосєва; методистів В. Маранцман, Г. Біленького, Н. Молдавської, Е. Квятковського, В. Гречинської, Е. Колокольцева, Т. Бугайко, Ф. Бугайко, М. Рибникова, Н. Волошиної, Ю. Ковбасако, Л. Мірошниченко, Е. Ісаєвої, Ж. Клименко та ін., які бачать вирішення проблеми творчого розвитку молоді у необхідності долучитися до мистецтва слова і організації самостійно художньо-творчої діяльності на уроках літератури [1].

Гуманітарне виховання завжди є і буде надзвичайно важливим для соціуму. Розвиток і виховання духовного потенціалу молоді надає літературна освіту студентів. Гуманітаризація освіти, використання творчо-пояснювального підходу в педагогіці, взаємозв'язок суміжних їй дисциплін: історії, культурології, лінгвістики, психології, філософії, мистецтвознавства, - все більше і більше розширюють межі літературної освіти.

Однією з вагомих дисциплін, яка покликана вирішувати завдання різнобічного розвитку особистості, а також розвитку його загальної культури, є «Зарубіжна література».

Розвиток креативного мислення, вміння аналізувати, співставляти, робити висновки на основі літературно-мистецьких алгоритмів надає можливість викладачу залучити молодь до гуманізації суспільства. Опрацьовуючи та аналізуючи художні тексти, студенти знайомляться із шедеврами світового літературного мистецтва [4, а 56-58].

На сучасному етапі розвитку методичної науки актуальними для викладача зарубіжної літератури стають володіння прийомами використання комплексу мистецтв у реалізації завдань культурологічного аналізу тексту. У зв'язку з цим змінюється і творча лабораторія викладача літератури.

Одним із завдань творчо-працюючого викладача є оволодіння студентами поняття «естетично прекрасного» в ідейному змісті конкретного художнього твору.

Важливою складовою результативного навчання є відповідність знань з культури та мистецтва та навчальний програмовий матеріал. Студенти мають добре оволодіти знаннями щодо художніх напрямів і течій, культурно-історичних реалій епохи, які знайшли відображення в тому чи іншому творі літератури.

Актуальним стає питання про механізм передачі знань студентам, що забезпечують виховання моральних і естетичних категорій: прекрасного - потворного, добра - зла, любові - ненависті і т.д. На думку відомого психолога-педагога В. Канкаліка, для викладача важливо оволодіти механізмами естетичної педагогічної творчості, яка визначає «естетичну та творчу здатність». Під нею вчений має на увазі «сукупність психологічної освіти в структурі особистості вчителя літератури, завдяки якій естетичний досвід (знання, судження, смаки та ін.) переходять в площину художньо-педагогічної дійсності, стають інструментом її ефективного здійснення» [3, с. 135].

На етапі навчання у освітньому закладі для молоді важливим є розвиток здатності сприйняття прекрасного, усвідомлення ролі мистецтва в житті і творчості авторів художніх творів. З метою проведення аналогії під час роботи над аналізом художнього твору, студенти шукають відповіді на поставлені життям питання не тільки в спілкуванні з оточуючими, але і в книгах, творах мистецтва. Творчо-працюючий викладач створює атмосферу пошуку для визначення об'єктивних критеріїв і підтвердження своїх життєвих спостережень. Так, на думку Симакової Л.А., вченої-методиста, культурологічний підхід при вивченні літератури в навчальних закладах на сучасному етапі розглядається як найважливіший компонент культури і один з основних складових для підростаючого покоління. Враховуючи інтереси та уподобання молоді різного віку в галузі художньої культури і чітко представляючи особливості сприйняття ними художнього тексту, можна виокремити вікову домінанту в сприйнятті художньої культури, що дає можливість розв'язання задачі введення студентів у контекст культури [5, с. 36]. Природно, що в старшому віці студенти відкриті до переживання не тільки літературних творів, а й творів мистецтва.

Спостерігається певний підйом творчої уяви і фантазії студентів, прояв інтересу і здатності до власної творчості, естетичної насолоди від творчого втілення художньої ідеї, що виступає кінцевою метою уроку літератури з використанням різних видів мистецтв.

Надзвичайно позитивним є те, що спостерігається інтерес до різноманітних видів мистецтва: музики, живопису, театру, кіно та їх взаємодії, а також в тісному взаємозв'язку з літературою. Все це вимагає створення певної системи використання мистецтва в літературному розвитку.

У зв'язку з проблемою використання інтеграції мистецтв на уроках зарубіжної літератури, а також методики порівняльного аналізу текстів різних видів мистецтв і літератури слід виділити особливий тип інтегрованого уроку літератури [4].

Методику інтегрованого уроку літератури, що має принципові відмінності від методики використання міжпредметних зв'язків на уроці літератури, розробляли С. Жила (Чернігів), Б. Юсов (Москва), Т. Недайнова (Луганськ). Інтегрований підхід до аналізу художнього тексту передбачає глибоке проникнення у твори різних видів мистецтв та їх синтез на рівні теми, сюжету, ідейно-естетичної значущості [1].

У процесі інтеграції мистецтва і літератури виникає художній образ, що допомагає відтворити картину світу художника, образ автора або героя твору середовища через музику, живопис і літературу. Так, учитель-методист С. Леонов підкреслює: «інтеграція - явище більш глибоке, як залучення знань суміжних наук і видів мистецтва. Вона являє собою розгляд предмета або образ епохи, що викликав до життя той чи інший твір, історичне обличчя, художній образ, культурний напрямок і т.д. в єдності і цілісності, при зіставленні точок зору, висловлених представниками різних наук, засобами різних видів мистецтв. Так, при цьому в ході інтегрованого уроку дуже важливо розглянути факти використання літературних творів або сюжетів в інших видах мистецтва-живопису, музиці, архітектури, театрі і кіно» [2, с. 10].

Необхідно наголосити студентам на незліченні приклади кращих «перекладів» літературних творів у музиці: опера П.І. Чайковського «Євгеній Онєгін», опера Ш. Гуно «Фауст», опера С. Прокоф'єва «Війна і мир», «Сон в літню ніч» Мендельсона. Дані приклади служать яскравим зразком інтерпретації композиторами «вічних» літературних сюжетів.

Порівнюючи на уроці зарубіжної літератури переклади віршів Р. Бернса, виконані Т. Щепкіної-Куперник і С. Маршаком, стає зрозумілим, чому простий пісенний стиль С. Маршака, на відміну від високого стиля Т. Щепкіної-Куперник, займає гідне місце в ряду кращих перекладів Р. Бернса на російську мову.

На наш погляд, на уроках зарубіжної літератури доцільно запропонувати студентам наступні проблемні питання і завдання: чи можлива повне або часткове «співпадіння» при перекладі, згідно з яким в ідеальних умовах при зворотному перекладі можна отримати щось на зразок «клону» оригінального твору? що потрібно додати у текст, щоб отримати художній переклад? що найбільш і найменш важливо при перекладі: а) стиль автора; б) лексичні і синтаксичні співвідношення; в) точність в передачі сенсу; г) вірність оригіналу? як співвідносяться поняття форми і змісту і яка їх важливість при перекладі поезії і прози? як ви розумієте таке визначення: переклад - вільна інтерпретація з урахуванням широкого контексту, мовної та фонової інформації?

У процесі порівняльного аналізу оригінального і перекладного текстів у навчальному закладі учням важливо давати установку не стільки на критику перекладача, скільки на аргументований аналіз вибору відповідного еквівалента. Як правило, студенти стикаються з кращими перекладами світової класики. Відповідно, тексти-переклади з Ч. Діккенса, Д. Лондона, О. Уайльда, М. Твена сприймаються як тексти рідною мовою. Проте на уроках зарубіжної літератури слід звертати увагу учнів на значний внесок російської та української перекладацьких шкіл у розвиток світового літературного процесу.

Імена відомих авторів-перекладачів завжди залишаються в тіні, проте їх праця не менш важлива і відповідальна, ніж праця письменника або поета, автора оригінального художнього твору. Проблема методики аналізу оригінальних і перекладних текстів на заняттях літератури тісно пов'язана з проблемою розгляду художнього твору в широкому культурологічному контексті.

Отже, використання викладачами сучасних підходів до аналізу художнього твору, зокрема культурологічної увазі аналізу, дає можливість розглядати проблему культурології у світлі сучасного підходу до викладання зарубіжної літератури.

Список використаних джерел

1. Гусакова О. Я. Мотивації читацької та творчої діяльності [Електронний ресурс] / О. Я. Гусакова. - Режим доступу: https://www.cyberleninka.ru > article >mo.

2. Леонов С. А. Інтегрований урок літератури: книга для вчителя та учнів / С. А. Леонов.- М.: МПГУ, 1999. - 245 с.

3. Канкалік В. А. Психолого-педагогічні основи викладання літератури в школі / В. А.Канкалік, В. І. Хазан. - М.: Просвітництво, 1988. - 255 с.

4. Покатилова Е. А. Культурологический подход в системе литературного образования школьников [Електронний ресурс] / Е. А. Покатилова. - Режим доступу: https://www.kulturologicheskiv-podhod-v-sisteme-literaturnogo-obrazovaniva-shkolnik.

5. Симакова Л. А. Домінантні аспекти культурологічного підходу до вивчення літератури в школі / Л. А. Симакова // Всесвітня література в сучасній школі. - 2012. - № 11-12. - С. 36-38.

References

1. Husakova, O. Ya. 2016. Motyvatsiyi chytats'koyi ta tvorchoyi diyal'nosti [Motivation of reading and creative activity]. [online] Available at: https://www.cyberieninka.m>artide>mo.

2. Leonov, S. A. 1999. Intehrovanyy urok literatury [Integrated literature lesson]. Moscow: MPGU.

3. Kankalik, V. A. and Khazan, V. I. 1988. Psykholoho-pedahohichni osnovy vykladannya literatury v shkoli [Psychological and pedagogical bases of teaching literature at school]. Moscow: Enlightenment.

4. Pokatylova, E. A. Kul'turolohycheskyy podkhod v systeme lyteraturnoho obrazovanyya shkol'nykov [Culturological approach in the system of literary education of schoolchildren]. [online] Available at: https://www.kulturologicheskiy-podhod-v-sisteme-literaturnogo-obrazovaniya-shkolnik.

5. Symakova, L. A., 2012. Dominantni aspekty kul'turolohichnoho pidkhodu do vyvchennya literatury v shkoli [Dominant aspects of culturological approach to the study of literature in school]. World literature in modern school, 11-12, pp. 36-38.

Размещено на Allbest.ru