Соціокультурна діяльність бібліотеки в умовах її цифровізації

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кафедра гуманітарних наук, культури і мистецтва

Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського

Соціокультурна діяльність бібліотеки в умовах її цифровізації

Бутко Лариса Валентинівна, кандидат філологічних наук, доцент

Василенко Дар'я Павлівна, старший викладач

Саранча Віктор Іванович, кандидат історичних наук, доцент

Мета статті полягає в окресленні основних найефективніших мережевих засобів комунікації, що сприяють реалізації соціокультурних завдань бібліотеки в аспекті її гуманістичної місії. Методологія дослідження ґрунтується на використанні загальнонаукових методів, а саме: синтезу, дедукції, індукції, опису, пояснення. Наукова новизна. У дослідженні схарактеризовано основні найефективніші цифрові засоби, що сприяють реалізації соціокультурних завдань бібліотеки в аспекті її гуманістичної місії. Авторами наголошується на тому, що саме цифровізація є одним з основних напрямів модернізації бібліотечної установи, окреслюються її переваги, у той же час, акцентується увага на неоднозначності впливу цифровізації на суспільство. У дослідженні репрезентовано рівень продуктивності основних мережевих засобів комунікації в процесі реалізації соціокультурних завдань бібліотеки з точки зору практиків бібліотечної сфери. Сьогодні актуалізуються питання трансформації вітчизняної бібліотечної системи, що зумовлене загальносвітовими тенденціями перетворення класичної бібліотеки на сучасний соціокультурний та інформаційний інститут нового типу, який був би цікавим для суспільства. Одним з основних напрямів модернізації бібліотечних послуг є її цифровізація, адже цифрові технології активно проникають у всі сфери життєдіяльності сучасного суспільства. Висновки. Серед найефективніших цифрових засобів, що сприяють реалізації соціокультурних завдань бібліотеки, можна виділити дві групи: по-перше, мережеві засоби комунікації, до яких належать сайти бібліотек, сторінки в соціальних мережах, бібліотечні блоги, віртуал ьні виставки, віртуальний огляд літератури, подкасти, буктрейлери, оцифровані бібліотечні фонди, по-друге, більш традиційні заходи, під час проведення яких застосовуються цифрові технології.

Ключові слова: бібліотека, цифровізація, мережеві засоби комунікації, сайт, сторінки в соціальних мережах, бібліотечний блог, віртуальна виставка, віртуальний огляд літератури, подкаст, буктрейлер, оцифровані бібліотечні фонди.

Butko Larysa, Ph.D. (Candidate of Philology), Associate Professor, of the Department of Humanities, Culture and Arts, Kremenchuk Mykhailo Ostrohradskyi National

Vasylenko Daria, Senior Lecturer of the Department of Humanities, Culture and Arts, Kremenchuk Mykhailo Ostrohradskyi National

Sarancha Viktor, Ph.D. (Candidate of Historical Sciences), Associate Professor, of the Department of Humanities, Culture and Arts, Kremenchuk Mykhailo Ostrohradskyi National

Socio-cultural activity of the library in the conditions of its digitalization

The purpose of the article is to outline the main most effective online means of communication that contribute to the socio-cultural objectives of the library in terms of its humanistic mission. Today the issues of transformation of the national library system are relevant, which is due to global trends in the transformation of the classical library into a modern socio-cultural and information institution of a new type, which would be interesting for society. One of the main directions of modernization of library services is its digitalization because digital technologies are actively entering all spheres of modern society. The digital economy sets the vector by which socio-cultural institutions will develop. The methodology is based on the use of general scientific methods, namely synthesis, deduction, induction, description, and explanation. Scientific novelty. The study describes the main most effective digital tools that contribute to the socio-cultural objectives of the library in terms of its humanistic mission. The authors emphasize that digitalization is one of the main directions of modernization of the library institution, and outline its advantages while emphasizing the ambiguity of the impact of digitalization on society. The study represents the level ofproductivity of the main network means of communication in the implementation of socio-cultural objectives of the library in terms of library practitioners. Research of socio-cultural activity of the library in the conditions of its digitalization allows use in the practice of the basic network means of communication taking into account their productivity. Today libraries are faced with the need to digitize their activities, which is the focus of public policy in the library field. Conclusions. Among the most effective digital tools that contribute to the socio-cultural objectives of the library, there are two groups: first, online communication tools, which include library sites, social media pages, library blogs, virtual exhibitions, virtual literature reviews, podcasts, book trailers, digitized library holdings, and second, more traditional events that use digital technology.

Key words: archive, innovation, management, digitization, information, rebranding, technologization, fund.

Вступ

Актуальність теми дослідження. Сьогодні актуалізуються питання трансформації вітчизняної бібліотечної системи, що зумовлене загальносвітовими тенденціями перетворення класичної бібліотеки на сучасний інститут нового типу, який був би цікавим для суспільства. При цьому не існує єдиної точки зору щодо концепції сучасної бібліотеки, її межі досить розмиті й нечітко окреслені. Проте однозначно зрозуміло, що консервативні традиційні бібліотеки з архаїчним підходом до обслуговування споживачів бібліотечних послуг здебільшого втрачають статус затребуваної суспільством установи, що й зумовлює виникнення широких поглядів на соціокультурну природу бібліотеки, ідеї перетворення її на дозвіллєвий центр, інноваційну просвітницьку територію, центр живого спілкування, зустрічей тощо [2, 49].

Одним з основних напрямів модернізації бібліотечних послуг є її цифровізація, адже цифрові технології активно інтегруються в усі сфери життєдіяльності сучасного суспільства. Цифрова економіка задає вектор, за яким будуть розвиватися, у тому числі, й соціокультурні інститути.

Тому в умовах швидкоплинних змін сьогодення основний соціокультурний інститут сучасності, яким є бібліотека, не може працювати за старими моделями, він повинен змінюватися надшвидкими темпами, інакше є великий ризик не лише залишитися позаду конкурентів, але й узагалі стагнувати. Отже, бібліотекам потрібно приймати нові правила гри та випробувати на собі процес цифровізації.

У той час, коли в усьому світі активно вивчаються питання впровадження продуктів на основі штучного інтелекту та машинного навчання в бібліотеках, що зумовлено великим обсягом оцифрованих та електронних видань, який постійно збільшується [11], в українських бібліотеках досить повільно здійснюється процес цифровізації. Так, у сучасних бібліотекознавчих студіях зазначається, що в цьому аспекті бібліотеки України відстають від усього світу мінімум на 20-25 років [1].

Така ситуація й окреслила основні напрями державної політики у сфері бібліотек, яким є їхня цифровізація [10], що повинна охопити весь спектр діяльності бібліотеки із задоволення інформаційних, науково-дослідних, освітніх, культурних чи рекреаційних потреб користувачів [6]. Бібліотека традиційно є соціокультурним інститутом, що не може сьогодні повноцінно реалізувати свої функції без застосування цифрових технологій. Але в той же час, як зазначають зарубіжні дослідники, потрібно пам'ятати про неоднозначність впливу цифровізації на суспільство [13; 14].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Увага бібліотекознавців сьогодні прикута до проблем реформування бібліотечної системи в аспекті її цифровізації (О. Бруй, О. Воскобойнікова-Гузєва, Ю. Горбань, І. Сосідко та інші). Не залишаються осторонь уваги науковців і такі важливі питання розвитку бібліотеки, як оцифрування її документного фонду (О. Будецька, Ж. Мина, Н. Пасмор, М. Шевченко, С. Шульженко, У. Ярка, В. Ярмолович та інші). Соціокультурній складовій діяльності бібліотеки присвячували праці Н. Бура, С. Кравченко, Л. Лупіка, О. Матвійчук, Ю. Новальська, І. Цуріна та інші.

Проте активного розвитку, на нашу думку, сьогодні потребує розгляд питання цифровізації бібліотечної установи в аспекті реалізації саме її соціокультурного потенціалу, адже потрібно пам'ятати, що бібліотека була й залишається, перш за все, інститутом соціокультурним. Саме активне застосування інформаційних технологій в соціокультурну діяльність бібліотеки зумовить трансформацію цієї установи, сприятиме її перетворенню на сучасний соціокультурний інститут, який буде актуальним в аспекті підвищення загальнокультурного рівня сучасного суспільства, долучення його до культурних надбань людства.

Мета статті полягає в окресленні основних найефективніших мережевих засобів комунікації, що сприяють реалізації соціокультурних завдань бібліотеки в аспекті її гуманістичної місії.

Виклад основного матеріалу

соціокультурний бібліотека мережевий комунікація

Соціокультурна діяльність бібліотек визначається як цілеспрямована й спеціально організована система дій і заходів, метою яких є сприяння вдосконаленню інтелектуального, матеріального та естетично-духовного стану суспільства шляхом доведення до свідомості різних соціальних груп громадян, конкретних користувачів наукових знань, емпіричних фактів, естетичних і морально-етичних цінностей, акумульованих у бібліотечних документних зібраннях на різних носіях, організації різних виставок, творчих зустрічей із письменниками, митцями, політиками та ін. [5, 155].

Сучасна державна політика України спрямована саме на формування всебічно розвиненої людини, патріота України, сприяння духовному розвитку та створення можливостей для творчого самовираження й самореалізації в культурному та спортивному напрямах [8].

Тому сьогодні можна говорити про формування в державі установки на особистісно орієнтовану діяльність усіх соціокультурних інститутів, підвищення ролі соціокультурних установ у справі виховання й просвітництва, зміни категоріальної парадигми оцінки результатів їхньої діяльності, формування нової системи управління процесами культурного розвитку. Державна політика направлена на формування культуроцентричного суспільства та особистісноорієнтованих підходів у діяльності бібліотеки як соціокультурного інституту. Бібліотека традиційно має гуманістичну природу, саме гуманістичні цінності формували бібліотеку протягом багатьох століть, надавали цілеспрямованість її розвитку [4, 29]. Отже, бібліотеки повинні, перш за все, стати центрами гуманізму, тобто виконувати освітні, ціннісно орієнтовані, морально-етичні, меморіальні, культурно-екологічні функції.

З метою з'ясування дискусійного питання пріоритетності основних складових діяльності бібліотеки: інформаційної чи соціокультурної, у межах пропонованого дослідження в 2015 р. та 2021 р. було здійснено опитування працівників бібліотек різного типу м. Кременчука й регіону (Рис. 1).

Рисунок 1. Результати опитування працівників бібліотечної сфери щодо пріоритетності інформаційної чи соціокультурної діяльності сучасної бібліотеки

У результаті проведеного анкетування було з'ясовано, що в 2021 р. кардинально змінився порівняно з 2015 р. основний вектор діяльності бібліотеки на думку представників бібліотечної сфери. Якщо в 2015 р. пріоритетним завданням бібліотеки було задоволення інформаційних потреб споживачів бібліотечних послуг (відповідно 76% і 34%), то в 2021 р. основним завданням стала соціокультурна діяльність (відповідно 72% і 38%). Зрозуміло, що реалізувати соціокультурну складову діяльності в повній мірі неможливо без цифровізації бібліотечної системи, саме активне застосування інформаційних технологій є засобом здійснення гуманістичної місії бібліотеки, адже формування нових видів соціокультурних практик орієнтоване саме на споживача цього продукту, який сьогодні активно застосовує інформаційні технології. Основними перевагами цифровізації бібліотечної системи вважаємо такі: підвищення конкурентоздатності, економію ресурсів, спрощення роботи з ресурсами, створення позитивного іміджу, підвищення лояльності споживачів бібліотечних послуг та потенційних донорів(Рис.2)

Рисунок 2. Основні переваги цифровізації бібліотечної системи

Серед найефективніших цифрових засобів, що сприяють реалізації соціокультурних завдань бібліотеки, можна виділити дві групи: по-перше, мережеві засоби комунікації, до яких належать сайти бібліотек, сторінки в соціальних мережах, бібліотечні блоги, віртуальні виставки, віртуальний огляд літератури, подкасти, буктрейлери, оцифровані бібліотечні фонди; подруге, більш традиційні заходи, під час проведення яких застосовуються цифрові технології. У пропонованому досліджені основна увага була зосереджена саме на першій групі мережевих засобів комунікації. Безперечно, основним засобом представлення бібліотеки в мережі інтернет є її сайт, який максимально інформує про установу та є основним майданчиком віртуальної діяльності бібліотеки.

Проте сучасному споживачу бібліотечних послуг цього вже замало. Він прагне брати активну участь в обговоренні цікавих для нього питань, бажає сприймати бібліотечного працівника як співбесідника. Цьому саме й сприяє бібліотечний блогінг. Читач бажає встановлювати об'єктивність та повноту повідомлень блогера під час взаємодії з ним. До того ж, бібліотечні блоги приваблюють відкритістю та доступністю, дозволяють оперативно отримувати реакцію читача та швидко реагувати на неї. Для бібліотек, наприклад, невеликих сільських, що не мають сайтів, блог узагалі є єдиним засобом представлення в мережі інтернет.

Сьогодні зростає споживання книг в аудіоформаті. Прогнози свідчать про подальше зростання популярності аудіокниг [3; 9].

Причому експерти, які займаються вивченням цього феномену, зазначають, що завдяки аудіоформату долучилися до споживання паперових книг люди, які раніше практично не читали, тобто вони інкорпорувалися до книжкової культури через аудіокниги.

Тому бібліотеки активно застосовують у своїй діяльності подкастинг - процес створення та розповсюдження звукових або відеофайлів у мережі інтернет. У вітчизняній бібліотечній спільноті подкастинг набув популярності зовсім нещодавно. Як правило, подкасти мають певну тематику й періодичність виходу, припускають можливість підписки на нові випуски, цікаві своєю ідеєю та авторською належністю. Подкасти сприяють більш усвідомленому споживанню книжкового контенту в цілому (в електронні колекції користувачі часто переходять за посиланнями саме з подкастів, відеолекцій) і літературного мейнстриму зокрема (основний акцент робиться на новинки).

Подкаст є, по суті, різновидом відеоблогу (влогу), який також останнім часом набуває популярності серед бібліотечних працівників в аспекті соціокультурної діяльності бібліотеки як майданчика для обговорення книг (і не лише новинок). Увійшло до активного ужитку поняття букстаграму - книжкового блогу в мережі Інстаграм і буктьюбу - книжкового сегменту відеохостингу YouTube. Спільною характеристикою цих форматів представлення книги є домінуюча візуалізація.

Саме прагнення до візуалізації інформації споживачів бібліотечних послуг зумовило активне використання бібліотекарами такого мультимедійного продукту як буктрейлер - своєрідного рекламного відеоповідомлення, що містить інформацію про продукт і сприяє його споживанню. Слід зазначити, що під час аналізу буктрейлерів, створених вітчизняними бібліотекарями, було з'ясовано, що бібліотекарі створюють буктрейлери в різній техніці (ігрові, анімаційні, фотофільми, відеоролики з використанням спеціальних комп'ютерних програм, програм, цифрових ефектів). Особливо цікавою, на наш погляд, є організовані бібліотеками конкурси буктрейлерів серед читачів, що підвищує інтерес до книги, тим самим, реалізуючи соціокультурний аспект діяльності бібліотекарів.

Важливою складовою соціокультурної діяльності бібліотеки є віртуальні виставки - тобто виставки на сайтах бібліотек, основною метою яких є інтернет-подання різних джерел, згрупованих за тематичним принципом. Віртуальні виставки, з одного боку, дублюють традиційні книжкові виставки та заходи, з іншого - відображають тенденції суспільства. Форматом надання матеріалів є презентації, аудіо- та відеоматеріали, текстові та ілюстративні матеріали, у вітчизняних бібліотек загалом переважає формат презентацій із можливістю скачування. Переважають тематичні та календарні виставки.

Серед переваг віртуальних виставок є, перш за все, охоплення експозиції (обмеження в наданні джерел умовні та визначаються самими експонентами), підготовка розгорнутих супровідних матеріалів до джерел (історична довідка, анотація, інформація про автора, ілюстративні матеріали, аудіо- та відеоматеріали), можливість збереження матеріалів виставки та роботи з ними споживачів тощо. До того ж, сьогодні передові зарубіжні бібліотеки розвивають сервіси, пов'язані з умінням створювати різні тексти, безпечно користуватися інтернет-технологіями, вести блоги, розміщувати аудіовізуальні матеріали на YouTube. Вони стають воротами у світ технологій, навчають азам програмування та інформаційної безпеки [12]. У межах пропонованого дослідження в діахронічному Бутко Л. В., Василенко Д. П., Саранча І. В. аспекті було з'ясовано, які мережеві засоби комунікації, на думку бібліотекарів, є найбільш продуктивними для реалізації соціокультурних завдань бібліотеки (Рис. 3).

Рисунок 3. Результати опитування бібліотекарів щодо продуктивності мережевих засобів комунікації в процесі реалізації соціокультурних завдань бібліотеки

У результаті опитування було з'ясовано, що як в 2015 р., так і в 2021 р. основним мережевим засобом комунікації є сайт бібліотеки (34%), не змінилася й думка щодо подкастів (7%), дещо з часом підсилилась роль сторінок у соціальних мережах (відповідно 14% і 15%), бібліотечних блогів (відповідно 9% і 10%), віртуальних оглядів літератури (відповідно 6% і 7%), буктрейлерів (відповідно 5% і 7%) та оцифрування бібліотечних фондів (відповідно 15% і 18%). Проте зменшилася затребуваність у соціокультурній діяльності бібліотек віртуальних виставок (відповідно 10% і 4%). До того ж, у 2021 р. порівняно з 2015 р. збільшилася на 37% частка працівників бібліотеки, які готові застосовувати мережеві засоби комунікації в соціокультурній діяльності бібліотеки.

Наукова новизна полягає в аналізі основних найефективніших цифрових засобів, що сприяють реалізації соціокультурних завдань бібліотеки в аспекті її гуманістичної місії. Відзначено, що саме цифровізація є одним з основних напрямів модернізації бібліотечної установи, окреслюються її переваги, у той же час, акцентується увага на неоднозначності впливу цифровізації на суспільство. У дослідженні репрезентовано рівень продуктивності основних мережевих засобів комунікації в процесі реалізації соціокультурних завдань бібліотеки з точки зору практиків бібліотечної сфери.

Висновки

У соціокультурній роботі бібліотек відзначається перехід від парадигми «впливу» до парадигми взаємодії з читачами, користувачами, клієнтами. У цьому зв'язку актуально прогнозувати появу бібліотекарів нового покоління, модераторів, які й повинні формуватися в новому інтелектуальному середовищі, щоб бути готовими швидко реагувати на зміни потреб у соціокультурному середовищі.

Отже, у межах реалізації соціокультурної інтенції сучасна бібліотечна установа повинна активно застосовувати всі можливості цифровізації, що усвідомлюють практики бібліотечної сфери. Проте, застосовуючи цифрові технології в соціокультурній діяльності бібліотеки, потрібно враховувати, що цей процес ставить перед професіональною спільнотою нові питання, зокрема, це питання відповідального ставлення до інформації та етичного використання технологій, що, у тому числі, можуть генерувати спотворену та шкідливу інформацію.

Список використаних джерел

1. Бруй О. Відставання на 20 років: цифрова трансформація бібліотек та реальні можливості змін. https://chytomo.com/vidstavannia-na-20-rokiv-tsyfrova-transformatsiia-bibliotek-ta-realni-

mozhlyvosti-zmin/ (дата звернення: 15.10.2021).

2. Бутко Л., Василенко Д., Разно К. Оцифрування документного фонду бібліотеки як засіб її ребрендингу. Актуальні питання гуманітарних наук. 2021. Вип. 43. Т. 1. С. 49-55.

3. Водолазька С. Аудіокниги як інноваційний спосіб популяризації книги. Наукові записки Інституту журналістики. 2013. № 51. С. 101-106.

4. Грабар Н. Г. Гуманістичний напрям діяльності бібліотеки ВНЗ. Бібліотека вищої школи на новому етапі розвитку соціальних комунікацій: матеріали наук.-практ. конференції. 24-25 жовтня 2013 р. С. 28-30. URL: http://eadnurt.diit.edu.Ua/jspui/bitstream/123456789/1765/1/008_grabar.pdf (дата звернення: 15.10.2021).

5. Матвійчук О. Є. Бібліотека як соціокультурний інститут: освітньо -виховна місія. Вісник Національного авіаційного університету. Сер.: Філософія. Культурологія. 2010. № 2. С. 155-160.

6. Про внесення змін до закону України «Про бібліотеку і бібліотечну справу»: проект Закону України № 5002. URL: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/JI04216A.html (дата звернення: 15.10.2021).

7. Про схвалення Стратегії розвитку бібліотечної справи на період до 2025 року «Якісні зміни бібліотек для забезпечення сталого розвитку України»: розпорядження Кабінету Міністрів України від 23 березня 2016 р. №219-р. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/219-2016-%D1%80#Text. (дата звернення: 15.10.2021).

8. Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14 травня 2021 року «Про стратегію людського розвитку»: указ Президента України від 02 червня 2021 року № 225/2021. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/225/2021#Text (дата звернення: 15.10.2021).

9. Тимошик М. Книга для автора, редактора, видавця. К.: Наша культура і наука, 2010. 560 с.

10. Цифровізація бібліотек: Проект Мінцифри та FAVBET від 21 травня 2021 року. URL: https://www.kmu.gov.ua/news/proekt-mincifri-ta-favbet-cifrovizaciya-bibliotek-stav-najkrashchoyu- praktikoyu-vzayemodiyi-biznesu-z-derzhavoyu. (дата звернення: 15.10.2021).

11. Cordell R. Machine Learning + Libraries A Report on the State of the Field. 2020. 97 р. URL: https://labs.loc.gov/static/labs/work/reports/Cordell-LOC-ML-report.pdf (accessed: 28.12.2021).

12. Garland J. Current technology trends in libraries. Princh. 2020. URL: https://princh.com/current- technologytrends-in-libraries (accessed: 10.02.2020).

13. Horrigan J. B. How people approach facts and information. Pew Research Center. 2017. URL: https://www. pewresearch.org/internet/2017/09/11/how-peopleapproach-facts-and-information (accessed: 05.10.2021).

14. Vogels E. A. and Anderson M. Americans and digital knowledge. Pew Research Center. 2019.

URL: https://www. pewresearch.org/internet/2019/10/09/americans-anddigital-knowledge (accessed: 06.02.2021).

References

1. Bruy, O. 20 Years Behind: Digital Transformation of Libraries and real Opportunities for Change. Retrieved from https://chytomo.com/vidstavannia-na-20-rokiv-tsyfrova-transformatsiia-bibliotek-ta-realni- mozhlyvosti-zmin/. [in Ukrainian]

2. Butko, L., Vasylenko, D., Razno, K. (2021). Digitization of the Library's Documentary Fund as aMmeans of its Rebranding. Aktual'ni pytannya humanitarnykh nauk, 43, 1, 49-55. [in Ukrainian]

3. Vodolaz'ka, S. (2013). Audiobooks as an Innovative Way to Promote a Book. Naukovi zapysky Instytutu zhurnalistyky, 51, 101-106. [in Ukrainian]

4. Hrabar, N. H. (2013). Humanistychnyy napryam diyal'nosti biblioteky VNZ. Biblioteka vyshchoyi

shkoly na novomu etapi rozvytku sotsial'nykh komunikatsiy: materialy nauk. -prakt. konferentsiyi. 24-25 zhovtnya 2013. 28-30. Retrieved from

http://eadnurt.diit.edu.ua/jspui/bitstream/123456789/1765/1/008_grabar.pdf [in Ukrainian]

5. Matviychuk, O. Ye. (2010). Library as a Socio-cultural Institution: Educational Mission. Visnyk Natsional'noho aviatsiynoho universytetu. Ser.: Filosofiya. Kul'turolohiya, 2, 155-160. [in Ukrainian]

6. On Amendments to the Law of Ukraine «About Library and Library Affairs»: Law of Ukraine № 5002. Retrieved from http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/JI04216A.html. [in Ukrainian]

7. About Approval of Strategy of Development of Library Business for the Period till 2025

«Qualitative Changes of Libraries for Maintenance of Sustainable Development of Ukraine»: the Order of the Cabinet of Ministers of Ukraine from March 23, 2016. № 219-р. Retrieved from

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/219-2016-%D 1%80#Text. [in Ukrainian]

8. Pro rishennya Rady natsional'noyi bezpeky i oborony Ukrayiny vid 14 travnya 2021 roku «Pro stratehiyu lyuds'koho rozvytku»: ukaz Prezydenta Ukrayiny vid 02 chervnya 2021 roku № 225/2021. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/225/2021#Text. [in Ukrainian]

9. Tymoshyk, M. A. (2010). Book for the Author, Editor, Publisher. K.: Nasha kul'tura i nauka. [in Ukrainian]

10. Library Digitization: The Mincifier and FAVBET Project of 21 May 2021. Retrieved from https://www.kmu.gov.ua/news/proekt-mincifri-ta-favbet-cifrovizaciya-bibliotek-stav-najkrashchoyu- praktikoyu-vzayemodiyi-biznesu-z-derzhavoyu._[in Ukrainian]

11. Cordell, R. (2020). Machine Learning + Libraries A Report on the State of the Field. 97 p. Retrieved from https://labs.loc.gov/static/labs/work/reports/Cordell-LOC-ML-report.pdf. [in English].

12. Garland, J. (2020). Current technology trends in libraries. Princh. Retrieved from https://princh.com/current-technologytrends-in-libraries. [in English].

13. Horrigan, J. B. (2017). How people approach facts and information. Pew Research Center. Retrieved from https://www. pewresearch.org/internet/2017/09/11/how-peopleapproach-facts-and- information. [in English].

14. Vogels, E. A. & Anderson, M. (2019). Americans and digital knowledge. Pew Research Center. Retrieved from https://www. pewresearch.org/internet/2019/10/09/americans-anddigital-knowledge. [in English].

Размещено на Allbest.ru