Створення натюрморту в акварельній техніці на гурткових заняттях з образотворчого мистецтва

Размещено на http://allbest.ru

Створення натюрморту в акварельній техніці на гурткових заняттях з образотворчого мистецтва

Анна Іванова (студентка II курсу другого (магістерського)

рівня вищої освіти

факультету педагогіки, психології та мистецтв)

Науковий керівник - доцент Кириченко О. І.

кандидат мистецтвознавства,

Анотація

У статті розглядається специфіка створення натюрморту в акварельній техніці на гурткових заняттях з образотворчого мистецтва. Виявляються етапи роботи над натюрмортом, визначаються методологічні прийоми, завдяки яким учні можуть зрозуміти специфічні якості акварельного живопису та освоїти його технічні особливості. Відмічаються завдання, спрямовані на виразність кольорового вирішення в натюрморті за допомогою освітлення, конструювання форми, колориту та власне обраних прийомів акварельної техніки.

Ключові слова: акварельна техніка, натюрморт, композиція, колорит, освітлення, прийоми акварельного живопису, гурткові заняття.

Вступ

Постановка проблеми. Робота з натюрмортом є особливо цінною в процесі освоєння основ образотворчої грамоти в школі. При створенні живописного натюрморту учні опановують різні техніки живопису, прийоми письма, вирішують проблеми колірного співвідношення, побудови форми предметів та відображення засобів освітлення натюрмортної композиції. Під час опрацювання теми «Натюрморт» ефективним є використання різних прийомів акварельного живопису. Акварельна техніка має багато виразних можливостей, у процесі ознайомлення з нею в учнів розвивається колористичне сприйняття навколишньої реальності в усьому різноманітті світлокольорових відносин. Для більш поглибленого освоєння етапів створення натюрморту в акварельній техніці доцільно вивчати дану тему на гурткових заняттях з образотворчого мистецтва, що надасть значних результатів у творчому процесі.

Аналіз досліджень і публікацій. До виявлення специфіки жанру натюрморту в навчальному процесі звертались багато дослідників, зокрема Г. Виборнова виявляє проблеми освітлення в натюрморті, С. Євтих розглядає засоби створення виразної композиції предметної постановки. Проблемам створення натюрморту в техніці акварелі присвячені праці І. Грищенка, В. Мухаметдінової, В. Чурсіної, А. Пучкова і А. Трисельова. Автори виявляють багатогранні прийоми акварельного письма, розглядають різні засоби в роботі з аквареллю, визначають особливості створення натюрморту з використанням різних прийомів акварельного живопису. Власне технічні і художні можливості акварелі розглядають А. Кальнінг, О. Михайлов, Б. Айзенбарт, А. Назаров, П. Ревякін, Т. Баталліні та інші. Навчальні програми з образотворчого мистецтва для учнів середнього шкільного віку загальноосвітніх шкіл, що розроблені в останні п'ять років, відводять вивченню натюрморту певну увагу, але в них не уточнюється техніка виконання (частіше за все пропонується гуаш). Техніка акварелі на уроках образотворчого мистецтва в 5 - 7 класах загальноосвітньої школи детально не вивчається. Тому залишається багато відкритих питань, які потребують опрацювання окремих аспектів.

Мета статті полягає у виявленні ефективних прийомів для створення натюрморту в акварельній техніці на гурткових заняттях з образотворчого мистецтва, які дозволять розвинути в учнів середнього шкільного віку здатність бачити кольорову різноманітність оточуючого предметного світу та відтворювати її у власних живописних творах.

Виклад основного матеріалу

Вивчення жанру натюрморту на гурткових заняттях у загальноосвітній школі сприяє більш поглибленому освоєнню самих різних аспектів, зокрема проблем виразності композиції та впливу техніки живопису на виразність художнього образу. Виконання натюрморту в акварелі припускає оволодіння знаннями про якості акварельних фарб, про те, що ця техніка заснована на взаємодії води, фарбового пігменту, фону білого паперу, який дозволяє досягати цікавих світлових ефектів, на тонкощі тональних переходів, а також прозорості барвистого шару, що є головною якістю акварелі [9]. Нанесення акварельних фарб на папір проводиться послідовно - від світлого тону до темного. Роботу починають з нанесення світлих тонів, оскільки в акварельній техніці світлі тони неспроможні перекрити темні. Прийомом багаторазового нанесення барвистих шарів в акварельному живописі досягається інтенсивність кольору [5, с. 5]. Ці базові загальні знання при роботі над натюрмортом в акварельній техніці доцільно надати учням на початку занять, створивши педагогічні умови для усвідомленого використання даного виду живопису. Подібні умови найбільш вдало можна реалізувати у формах позашкільної освіти, наприклад, у студії або в гуртку образотворчого мистецтва. акварельний живопис натюморт мистецтво

Гурткова діяльність у загальноосвітній школі є важливою ланкою як у навчальному процесі, так і в позакласній роботі. Вона дозволяє розширити спектр освоєння образотворчої грамоти, звернути увагу на певні навчальні проблеми, вирішенню яких на уроках образотворчого мистецтва не приділяється достатньої уваги [6; 10], та може надати високий результат у розвитку творчих здібностей учнів середнього шкільного віку. Діяльність гуртків спрямована на врахування інтересів, потреб і запитів дітей завдяки їхній добровільній участі в позакласному навчальному процесі [5]. Формування художньо-творчих здібностей потребує особливої методики, яка припускає інтегровані форми та активне використання міждисциплінарних методів навчання, що можна ефективно робити саме в гуртках. Крім того, власне тут учні можуть розширити свої знання з техніки акварельного живопису, а це, в свою чергу, залежить від рівня досвідченості керівника гуртка, який має володіти різними прийомами роботи з аквареллю, створювати цікаві власні твори та користуватися новітніми методиками викладання.

Перш за все учням необхідно пояснити, в чому полягає специфіка жанру натюрморту та які завдання вони мають вирішувати в процесі створення власної творчої композиції, яка має бути кінцевою метою вивчення теми. Натюрморт як жанр мистецтва спрямований на зображення предметів побуту, фруктів, квітів у певній постановці. Порівняно з іншими жанрами, які часто потребують деякого пояснювального наративу, натюрморт більш зрозумілий і доступний. Його основна функція полягає в тому, що його необхідно уважно розглядати, «занурюватися» в зображений світ речей. Він вчить розуміти життя через те, що добре знайомо, тому що предмети і речі оточують нас всюди, в натюрморті можна милуватися їхньою красою, відчувати переживання автора. Сутність «змісту» натюрморту криється у відношенні людини до предмету, у відчутті предметності життя, єства матерії, «в певному сенсі це ціле світобачення, певне розуміння видимості, відчуття реальності» [3, с. 55]. Ознайомлення зі специфікою даного жанру необхідно починати з демонстрації репродукцій художніх творів відомих митців світу та України, таких, наприклад, як Ж. Б. С. Шарден, імпресіоністи, П. Сезанн, І. Машков, А. Ерделі, О. Осмьоркін, Т. Яблонська, В. Зарецький, О. Шовкуненко. Коли учні розглядають роботи майстрів живопису, вони спостерігають їхню різноманітність за темами, за обраними засобами виразності, за авторською манерою художників та за технікою виконання.

Вдале конструювання предметної композиції - це майже половина успіху в створенні виразного художнього образу. Коли будується предметна композиція, головним завданням у роботі з нею є передача матеріальної та об'ємної сутності зображуваних речей, їхніх кольорових співвідношень, а також відтворення вражень власного ставлення до зображення. Натюрморти в контексті навчального процесу розподіляються як учбовий, учбово-творчий, сюжетно-тематичний та творчий. Крім того, виокремлюють натюрморти за колоритом (теплий, холодний), за кольором (зближений, контрастний), за засобом освітлення (пряме освітлення, бічне освітлення, контражур), за принципами навчальних завдань (реалістичний, декоративний). Також визначають натюрморт за місцем розташування (натюрморт в інтер'єрі, в пейзажі) та натюрморт за часом виконання - короткостроковий та довгостроковий [8; 12]. Всі ці характеристики надають можливість шукати найбільш ефективні прийоми в навчально-творчому процесі, а сучасні навчальні програми пропонують для цього орієнтуватися на інтегрований підхід [7]. Після засвоєння першопочаткових задач необхідно сформувати такі завдання, які спрямовують на удосконалення техніки виконання, та підкреслити особливості акварельної техніки, якщо натюрморт створюється саме в ній.

Зазвичай дослідники розглядають наступні техніки акварельного живопису: акварель «по-мокрому», коли розчин фарби наноситься на вологий папір; акварель «по-сухому» (Alla Prima), коли фарби накладаються на сухий папір мазками та заливками кольору з елементами нашарування; лесування - коли фарба накладається декількома прозорими шарами один на один [2; 9; 12]. Проте на гурткових заняттях можна, та навіть доцільно, надати учням знання й про інші технічні засоби, наприклад, вони можуть працювати комбінованими та змішаними прийомами. До таких виразних прийомів належить акварель «по-сухому» з набризкуванням, комбінована техніка акварельного живопису з використанням солі, акварель у поєднанні з восковою крейдою тощо. Особливої виразності твору надають заливки по сухій поверхні паперу в поєднанні з прийомом багатошарового письма або з прийомом письма кольоровою лінією; а таким прийомам, як змивка, вибирання фарби пензлем або лезом попередньо передує письмо «по-сирому» [1; 2; 8]. При ознайомленні з розмаїттям прийомів акварельного письма поєднуються теоретичні та практичні методи навчання, що сприяє формуванню знань у учнів та розвитку певних художніх навиків. Повноцінне освоєння навиків у процесі виконання акварельної роботи вимагає багаторазових вправ. Використовуючи різні постановки, необхідно допомогти учням засвоїти обов'язкові вміння та навики виконання живописної роботи з натури та навчити їх аналізувати колірний лад натюрморту, розрізняти колірні відтінки; передавати загальні колірні відносини предметів у натюрморті; зображати кольором форму предметів та характер їх освітлення; використовувати різні технічні прийоми праці акварельними фарбами (заливання кольором, лесування, робота окремими мазками) [8; 9].

Оволодіння теоретичними знаннями та практичними навиками формує в учнів художні компетенції, спрямовані на розвиток творчих здібностей та творчої уяви, зорової пам'яті, асоціативно-образного та просторового мислення, художнього смаку, уявлень про сутність жанрів образотворчого мистецтва та особливості художньо-образної мови. На формування даних компетенцій впливає система вправ, яку пропонує кервіник гуртка. Вона заснована на поступовому ускладненні завдань - починаючи працювати над простими вправами, учні рухаються до виконання творчої роботи. Проте навіть кожна проста вправа має носити творчий характер. Припускається, що учні можуть вже бути ознайомленими в попередні навчальні роки з технікою акварелі «по-мокрому» та з технікою акварелі «по-сухому», тому що в початкових классах, як правило, діти працюють у цих техніках, вони є базовими [8]. Повторення на початку занять знайомих прийомів акварельного письма, таких, як рівномірне заливання кольору, «розтяжка» кольору від насиченого майже білого кольору паперу і навпаки - від водяного до насиченого розчину, лесування, виконання акварелі «по-мокрому» та «по-сухому» [9; 12], нагадає попередньо вивчене та підготує учнів до освоєння нових прийомів. Використовуючи дані базові техніки, доцільно розробити комплекс вправ з комбінованими та змішаними техніками, що значним чином збагатить якість акварельного живопису та дозволить сформувати навики різноманітного письма.

Так, наприклад, виконання такої простої вправи, як створення смуг із вигинами різної ширини одного мазка, надасть згодом можливість зробити цікаві акценти в творчій роботі. Крім того, ця вправа продемонструє, що різні кольори лягають на папір по-різному, а також допоможе навчитися контролювати пензель та мазок [11]. Вправа із сіллю полягає в тому, що на вологу ділянку акварелі насипається сіль будь-якого помелу, і це надає більш активне звучання колориту та певну фактурність живопису. Вправа з живописними мазками дозволить навчитися писати у розслабленій, вільній манері. Для письма мазками бажано використовувати круглий пензель. Суть вправи полягає в тому, що пензель необхідно повністю притиснути до паперу, а потім підняти - вийде відбиток пензля наповненого фарбою. Накладаючи мазки під різними кутами, змішуючи їх, можна досягти колірної динаміки [11]. Вправа з парафіном надасть можливість досягти ефекту батику - ті ділянки паперу, які залишаються незафарбованими, покриваються парафіном, а потім поверх парафінового малюнка наносять акварель [1; 4]. Особливу виразність надає техніка «удар»: пензель необхідно «розтріпати» і притискати до паперу, але тільки до основи волосяного пучка. До «тичків» можна додавати поворот, змінювати кут нахилу пензля, сповільнювати мазок, що наноситься. Так учень знайде органічні форми і текстури живопису. Вправа на виконання чітких контурів розвиває навик володіння пензлем під час зображення контурів різних фігур [11]. При виконанні даної вправи можна спробувати поєднати різні, описані вище, прийоми.

Після перших занять, які спрямовані на тренування та доведення до легкості написання аквареллю, керівник може надати учням завдання на виконання учбового натюрморту з використанням набутих технічних прийомів. При виконанні учбового натюрморту суттєвим є точно поставлені завдання, які мають допомогти учням перейти від простих вправ до створення більш складного типу кольорової композиції. Для учнів середнього шкільного віку це можуть бути учбово-творчий або сюжетно-тематичний натюрморт. Учні мають зрозуміти, якою є головна мета виконання предметної композиції, зокрема - яким чином будується композиція, для чого узгоджуються предмети за розміром, пропорціями, кольоровими відношеннями, тоном, фактурою. Викладач повинен пояснити, як розкрити конструктивні особливості предметів, як дотримуватися пропроційних відношень, як виявити закономірності пластики різних форм за допомогою кольору [4].

Власне створення натюрморту має свої жанрові особливості, тому спочатку необхідно запропонувати учням нескладну композицію з двох - трьох побутових предметів та драпіруванням. При цьому «підбір предметів і драпіровок визначає колірний лад живописної роботи. Він може бути контрастним (предмети пофарбовані в контрастні, протилежні за характером кольори) або зближеним (забарвлення предметів відрізняється незначною мірою)» [4, с. 2].

Освітлення натюрморту має бути природним, денним, бічним. Починаючи малювання натюрморту, необхідно правильно обрати певну точку зору або ракурс, потім композиційно розмістити зображення групи предметів на аркуші. Далі виконується конструктивне рішення форми предметів з урахуванням їх просторового розташування. Потім розробляється світло-тіньове рішення та встановлюються основні кольорово-тональні відношення, після чого форми детально пророблюються кольором і тоном. Останній етап узагальнюючий [4; 8].

Після побудови форм предметів оливцем учні починають працювати акварельними фарбами, використовуючи спосіб накладання фарби від світлого до темного, тобто - від освітлених частин предметів до тіньових. Саме тут доцільно показати учням найбільш ефективні прийоми нанесення фарби на різні ділянки предметів та на драперію. Учбовий натюрморт звичайно ж має конкретні методичні задачи. Педагогічною метою створення учбового натюрморту є навчання аналізу колірного ладу композиції та розрізненню колірних відтінків, вмінню передавати загальні кольорові відношення, зображувати кольором форму предметів та характер іхнього освітлення, використовуючи при цьому різноманітні технічні прийоми [4, с. 22]. Велике значення при написанні натюрморту фарбами має мазок, його ширина, масштаб, напрямок, ритм мазків та засіб їхнього накладання. Фарбовий мазок здатний передати фактуру матеріала - поверхню скла, метала, матову поверхню дерева, глини тощо. Масштаб мазка впливає на побудову простору на площині [8, с. 20]. Після засвоєння всіх етапів створення натюрмортної композиції за допомогою різних засобів акварельного письма учні можуть приступати до творчої роботи, тематику якої визначає керівник гуртка.

Праця над учбово-творчою композицією дозволить учням проявити деяку самостійність та продемонструвати рівень володіння всіма прийомами акварельного живопису. Творчий натюрморт відрізняється від учбового тим, що учні вже усвідомлено використовують набуті знання і навики, демонструють вільне володіння образотворчою грамотою, вони здатні грамотно закомпонувати і побудувати предмети, вони фантазують, можуть працювати за уявою і по пам'яті (це залежить від рівня засвоєності теми в цілому), можуть стилізувати зображення, змінюючи об'єкти навколишнього світу. Керівник гуртка разом з учнями створює постановку за темою, яка буде дітям цікавою.

Складання постановки за допомогою учнів або самими учнями є важливим навчальним моментом: тут самі діти прагнуть зрозуміти майбутнє пластичне рішення натюрморту, тому вони будуть обирати найбільш вдалі сполучення предметів. У тої же час постановка, як і тема, мотив натюрморту, повинна спонукати учнів до пошуку нового, народжувати в них інтерес до створення оригінальної роботи. Підсумковим результатом має бути не механічне виконання роботи, а художня творчість, в якій буде відображена індивідуальність учня, його творчі здібності [5]. Саме тут дітям буде цікаво використати всі набуті знання акварельних технік, завдяки яким їхня робота стане неповторною та виразною. Використовуючи традиційні та новітні методологічні підходи, керівник гуртка може досягти максимально високого результату в розвитку художніх компетенцій у учнів, розвинути у них естетичне відношення до навколишнього світу та велику зацікавленість працювати акварельними фарбами, за допомогою яких зображені речі набувають яскраво вираженого емоційного звучання, а відображення їх у творчій роботі на тонких відносинах акварельних фарб може розвинути відчуття тонкощі та гармонійності світу кольору.

Висновки та перспективи подальших пошуків у напрямі дослідження

Таким чином, гурткові заняття з образотворчого мистецтва сприяють появі стійкого інтересу до зображення натюрморту та до акварельного живопису. Учні навчаються грамотно і виразно розміщувати предмети композиції у форматі аркушу, визначати загальний колір предметів з виявленням різних колірних відтінків залежно від освітлення, аналізувати кольоровий лад натюрморту, розрізняти кольорові тони, в чому допомагає освоєння різних технік і прийомів акварельного письма. Збагачення можливостей використання в творчій роботі різноманітних технічних прийомів акварелі завдяки запропонованим вправам розвиває в учнів здатність сприймати предметний світ у його кольоровому розмаїтті. В подальшому необхідно виявити виразність акварелі при роботі з іншими жанрами образотворчого мистецтва, знайти власні закони створення кольорової гармонії в акварельному пейзажі та образі людини.

Список використаних джерел

1. Айзенбарт Б. Полный курс акварели: Для начинающих и студентов художественных вузов / Пер.: Панкратова Н. П. Москва: Внешсигма: АСТ, 1999. 64 с.

2. Бурчик А.И. Основы акварельной живописи: Уч. пос. по курсу «Живопись» для студентов специальности 1-03.01.01 - Изобразительное искусство. Гродно: ГрГУ, 2009. 147 с. URL: http://ebooks.grsu.by/burchik/index.htm

3. Виппер Б. Р. Проблема и развитие натюрморта. Санкт-Петербург: Азбука-классика, 2005. 384 с.

4. Грищенко И. В. Методика выполнения натюрморта в технике акварели. Методическое пособие для абитуриентов. Нижний Тагил, 2020. 22 с.

5. Ларионова Н. В. Влияние акварельной живописи на активизацию детского творчества. Казань, 2010. 34 с.

6. Мистецтво. Програма для 5 - 9 класів (2012). Затверджена наказом МОН від 07.06.2017 № 804 / Автори: Масол Л., Коваленко О., Сотська Г. та інші. Київ, 2017. 42 с.

7. Модельна навчальна програма «Мистецтво. 5 - 6 класи» (інтегрований курс) для закладів загальної середньої освіти / Автори: Комаровська О. А., Лємєшева Н. А. Київ, 2021. 24 с..

8. Мухаметдинова В. Н. Как писать акварелью: Учебн. пос. URL: https://rbart1.rU/wp-content/uploads/2019/02/.pdf (дата звернення 01.02.2022)

9. Ревякин П.П. Техника акварельной живописи. URL: http://hudozhnikam.ru/tehnika_akvarelnoi.html

10. Типова навчальна програма з навчальної дисципліни «Образотворче мистецтво (станкове та декоративне)» елементарного підрівня початкової мистецької освіти / Укладачі: Кутняхов М. І., Кунець М. В., Рябічева О. В. та інші. Київ, 2019. 25 с.

11. Уроки акварели. 6 важных упражнений по управлению кистью. URL: https://urokiakvareli.ru/6-vaznyh-upraznenii-po-upravleniu-kistu

12. Чурсіна В. І. Техніка акварельного живопису у вирішенні зображувальних задач. Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв. 2011, № 10. С. 122-124. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/had_2011_10_32

Размещено на Allbest.ru