Сучасні драматургічні антології для дітей: необхідність українських смислів

Размещено на http://www.allbest.ru

Сучасні драматургічні антології для дітей: необхідність українських смислів

Олена Бондарева

Анотація

драматургічна антологія діти

Бондарева Олена. Сучасні драматургічні антології для дітей: необхідність українських смислів

Розглянуто особливості концепцій, структури та змісту нещодавно виданих драматургічних антологій: «Драмовичок» (Київ, Національний центр театрального мистецтва імені Леся Курбаса, 2017), «Книжка на сцені» (Львів, Видавництво Старого Лева, 2021), «Дощ в акваріумах площ» (Київ, Національний центр театрального мистецтва імені Леся Курбаса, 2021). У розвитку сучасних драматургічних антологій в Україні усі три видання належать до розпочатого 2015 року етапу колекцій, розраховані на дитячу та підліткову аудиторію, тобто, формують гендерно -вікову колекцію, а також репрезентують різні концепції і принципи укладання подібних корпусів текстів. Для антології «Драмовичок» це принцип збереженого архіву, тобто максимальної повноти імен і текстів різнопокліннєвих авторів; для збірки «Книжка на сцені» - це можливість відкрити для театру улюблені твори сучасної дитячої літератури; для корпусу текстів «Дощ в акваріумах площ» - це відверта розмова з дітьми та підлітками, що відбувається засобами театру, і формування у такий спосіб глибокої діалогічної культури.

Ключові слова: антологія, п 'єси для дітей, естетичний рівень, реципієнт, укладач, діалогічна культура.

Summary

Bondareva Elena. Modern dramatic anthologies for children: the need for Ukrainian meanings

Features of the concepts, structure and content of recently published dramatic anthologies are considered: «Dramovychok» (Kyiv, Lesy Kurbas National Center for Theater Arts, 2017), «Book on Stage» (Lviv, Old Lion Publishing House, 2021), «Rain in Aquariums Square» (Kyiv, Lesy Kurbas National Center for Theater Arts, 2021). In the development of modern drama anthologies in Ukraine, all three editions belong to the stage of collections started in 2015, designedfor children and adolescents, ie, form a gender and age collection, as well as represent different concepts and principles of such corpora. For the anthology «Dramovychok» this is the principle of the preserved archive, the maximum completeness and texts of various authors; for the collection «Book on Stage» it is an opportunity to open for the theater favorite works of modern children's literature; for the corpus of texts «Rain in the Aquariums of the Square» is an open conversation with children and teenagers that the theater uses, and thus the formation of a deep dialogical culture.

Key words: anthology, plays for children, aesthetic level, recipient, compiler, dialogic culture.

Специфіка розвитку сучасної української драматургії сьогодні ще багато в чому визначається її попереднім досвідом, коли її автори і тексти опинилися поза межами активного літературного процесу, своєчасної театральної реалізації, а відтак - поза увагою видавців і читацько-глядацької аудиторії. Вирівнювання такої ситуації вбачається проблематичним без державної програми для українських театрів, що ставлять сучасну українську драму, державних грантів на підтримку знакових сучасних п'єс та видавництв, готових долати комунікаційні розриви між сучасними драматургами та читацькою аудиторією. Зі свого боку ми, літературознавці, можемо також брати активну участь у популяризації творчості наших драматургів-сучасників через відповідні наукові доповіді, статті, презентації, літературно -критичні огляди.

Тож мета моєї статті - презентувати колегам-філологам три антологійні проєкти сучасних п'єс для дітей та юнацтва, завдяки яким відповідні театри зможуть поповнити свій репертуар п'єсами, що нестимуть сучасні українські смисли.

Усі три проєкти репрезентують сучасний етап розвитку драматургічних антологій в Україні, який я визначила як «етап колекцій», розпочатий 2015 року виданням кількох новоформатних антологій сучасних українських п'єс: антології нового покоління «охоплюють різні жанри, проблемно -тематичні модуси, різні вікові групи реципієнтів. У таких принципах укладання починає активно працювати формат “колекції”, коли колекціонер чітко знає, що саме він шукає і за якими критеріями артефакт може бути до колекції долучений або ж із неї вилучений, а також трансформується сама особистість колекціонера - не як “збирача”, а як “дослідника” і “співтворця” нової художньої реальності» [3, с.74 - 75]. Ця ініціатива належала відділу драматургічних проєктів Національного центру театрального мистецтва імені Леся Курбаса.

Антології п'єс, розрахованих на маленьких та юних реципієнтів, становлять частину відкритої гендерно -вікової колекції і вбачаються надзвичайно важливими корпусами текстів.

В антології «Драмовичок» (2017) упорядниця Надія Мірошниченко (вона ж сучасна авторка Неда Неждана) здійснила спробу представити читачам і театрам максимально репрезентативний корпус української драматургії для дітей, створеної упродовж кількох останніх десятиліть - від класика української дитячої літератури Всеволода Нестайка до молодих драматургів, які стартували з п'єсами вже у ХХІ столітті. У передмові вона наголосила, як виходила з того, що «саме цей тип сучасної драматургії має найбільший театральний попит, оскільки охоплює і дорослі, і дитячі, і лялькові, і музичні театри, а, крім того, численні студентські, студійні та аматорські колективи включно з підлітковими та дитячими» [5, с. 6].

Також важливим для укладачки і видавця було усвідомлення того, що дитяча й підліткова аудиторії вельми чутливі до сучасних контекстів, яких дуже бракує драматургії цієї ланки, так само як і сучасним дитячим театрам.

У цьому корпусі знайшлося місце для визнаних метрів літератури в цілому і драматургії зокрема: адже були надруковані створені далеко не сьогодні п'єси «Загадка рудого Жевжика» Всеволода Нестайка, «Червона ружа на вербі» («Зелена гора») Ярослава Верещака та Олександра Вратарьова, «Принц Чупринка і співуча ялинка» Олександра Вратарьова, «Сонячний сторож» Ярослава Верещака, «Задерикуватий півень» Богдана Мельничука, «Пригоди лівого черевичка» Олега Гончарова, «Петрик П'яточкін: образа, помста і пригоди» Наталії Гузєєвої, «Знай, хто Мамай» Богдана Жолдака, «Коломбіна, П'єро, Арлекін» Світлани Лелюх. На сьогодні ці тексти не втратили своєї актуальності, але театри практично не мали до них доступу. Тобто, по суті, можемо констатувати, що антологія «Драмовичок» запропонувала насамперед відносно цілісний доробок сучасної української драматургічної класики для дітей.

Маємо в антології й маємо чималу добірку сучасних професійних драматургів середнього покоління. Це вже доволі відомі такі твори: «Як подружитися з Чакалкою» Івана Андрусяка, «Як стати справжнім бегемотом» та «Не дуже солодка казка» Олександра Вітра, «Зачаклований ховраш ок» та «Зоряна мандрівка» Неди Нежданої, «Свято зірки, або Бажання, здійснись!» та «Марко з Котигорошівки» Надії Симчич, «Цирк Івана Сили» Олександра Г авроша, «Амазономахія» Олега Миколайчука-Низовця, «Козак Мамай і ключі від Раю» Артема Вишневського. Наймолодша авторка антології Анна Багряна представлена п'єсою «Шовкова зоря, або Навчи мене співати».

Саме віком тих, хто потенційно дивитиметься вистави за представленими в антології п'єсами, була визначена її внутрішня структура з трьох розділів - «Драмовенятко» (найменші глядачі, яким на початковому етапі знайомства з театром конче необхідні «національна самобутність, що проявляється на рівні імен, персонажних характеристик, мізансцен, зонгів, ритмомелодики, природного гумору, “лагідної” дидактичності» [2, с. 314], а також гарний естетичний смак); «Драмовичок» (молодші та середні школярі: «Для творів цього розділу характерним є бажання говорити з дитячою аудиторією на серйозні теми, які корелюють з позитивними ментальними цінностями українців: тут багато простору і пісень, добра і молитов, праці та світлих казкових перетворень, хазяйновитості та самоповаги, любові до своєї родини і своєї країни. Такі твори можуть суттєво скоригувати репертуари сучасних театрів юного глядача, та й вибірка в антології доволі презентабельна, на будь-який режисерський та акторський попит» [2, с. 314]); «Драмовик» (підлітки, яким запропоновані «моделі національних супергероїв та моральні дилеми, ненав'язливе обговорення гендерних проблем та спільні міркування про те, як майбутнє визначається минулим і теперішнім» [2, с. 314-315]).

У контексті антологій сучасних драматургічних творів, розрахованих на реципієнта-дитину, варто також назвати збірку п'єс «Книжка на сцені» [6] від Видавництва Старого Лева, 2021: усі п'єси створено на основі популярних дитячих книжок («Хтось або водяне серце» Вікторії Амеліної, «Пан Сирник і різдвяний пампушок» Світлани Лінинської, «34 сонячних дні і один похмурий» Ірини Шамахіної, «Пошта Святого Миколая» та «Догхантер» Наталки Малетич, «Задзеркалля» Оксани Лушевської, «Марічка і Червоний Король. Подорож туди, де сніг» Марини Рибалко).

Ірина Магдиш, ініціаторка цього проєкту, розповідає: «Задум збірки п'єс для дитячого театру, що є сценічною адаптацією найбільш популярних дитячих книжок сучасних українських авторів, народився ще у доісторичну, тобто доковідну епоху. І тоді, і тепер ми впевнені: читання і театр є надважливими чинниками в емоційному і інтелектуальному розвитку дитини. Якщо ринок дитячої книги є чи не найуспішнішим в Україні, то дитяча і юнацька драматургія інколи не встигають за змінами у світі і потребами сучасного театру та його глядача. Завдання цієї книги - запропонувати дитячому театру п'єси, які вивели б на сцену улюблених героїв з улюблених книжок» [ 1]. Особливістю цього видання є те, що ніхто з-поміж його авторок не є професійним драматургом, що, безумовно, позначається на рівні п'єс, написаних не як драматургічні твори, а як інсценізація прози, причому Світлана Лінинська, Наталка Малетич, Марина Рибалко інсценізують власні твори, а Тетяна Янко та Софія Юрченко - твори інших авторок Видавництва Старого Лева.

Видання кожного нового репертуарного корпусу текстів, з якими може працювати сучасний «недорослий» український театр, - це неабияка подія. У цьому контексті для дитячих театрів і театрів юного глядача, а також для тих театральних колективів, які формують «свого» глядача, маючи в репертуарі не лише «дорослі», але водночас і дитячі та підліткові вистави, буде дуже цікавою антологія від Центру Курбаса «Дощ в акваріумах площ», упорядкована Надією Мірошниченко та видана 2021 року.

Адже саме зараз суттєво і стрімко змінюються обставини, у яких формуються нові покоління українців: підростають діти, які не жили у країні, що не знала війни, діти, які у школі сідають за одну парту з тими, у чиїх родин війна забрала все, діти, які мають можливість у ранньому віці мандрувати світом завдяки статкам батьків; у світ приходять споживачі надшвидкої інформації, яка далеко не завжди є правдивою, багато хто з сучасних дітей значно більше спілкується з віртуальною реальністю, аніж із живими людьми. Де ж проговорювати це все, як не в площині художньої культури, до якої дитячі душі відкриті й перед якою вони вразливі?

Чим прикметне саме це видання? Найперше, тим, що з-поміж його авторів немає новачків та дилетантів на театральній ниві. Усі автори запропонованих п'єс - це відомі та «репертуарні» сучасні українські драматурги, які давно і результативно пишуть цікаві твори, у тому числі розраховані на дитячу та юнацьку аудиторію: Анна Багряна, Олександр Вітер, Олег Миколайчук- Низовець, Неда Неждана, Надія Симчич. Відповідно, художній рівень запропонованих у збірці творів є вельми високим, тобто, театрам не доведеться працювати над «удосконаленням» партитури для вистав: у творах чимало яскраво драматичних ситуацій і перевтілень, вони написані добірною українською мовою, в них оприявнюються сучасна лексика, у тому числі підліткова, та близькі сучасній людині інтонаційні рішення, вистачає влучних авторських афоризмів, які можуть запам'ятатися і підсилити враження від вистав, зацікавити юних глядачів українським художнім і сценічним словом.

Упорядниця Надія Мірошниченко у «Пролозі» що слугує своєрідною передмовою до збірки, тонко вловила її концептуальну настанову, яка об'єднує такі несхожі драматургічні тексти - це усвідомлення і подолання власних страхів і Страху як такого: «Спільною є тенденція до подолання страхів, які чатують на людину і заважають їй бути вільною. У кожному віці вони різні, і автори висловлюють їх і стають провідниками у лабіринтах небезпечних зон» [4, с. 3].

Сучасні драматурги ведуть зі своїми потенційними юними реципієнтами принципову і чесну розмову про те, що боятися треба не страшних ситуацій, а неможливості долати їх гідно.

Кожній із включених до збірки п'єс упорядниця приписує окремий різновид страху - і підказує, як саме автори його долають: у п'єсі «Читотінь» герої Анни Багряної здолали страх пітьми силою казкової фантазії, з якою діти можуть чутися справжніми чарівниками та креаторами; співпереживаючи героїні твору Надії Симчич «Казка тропічного лісу, або Мальва», читачі/глядачі перестануть боятися чужого та незвіданого, оскільки навчаться за будь -яких обставин лишатися собою, зберігати природну мудрість та життєвий оптимізм; страхи дорослішання юні читачі/глядачі долатимуть разом із персонажами «Не дуже солодкої казки» Олександра Вітра - і разом із ними вчитимуться нонконформізму, критичному мисленню, вмінню обстоювати власну позицію; протагоністка п'єси Неди Нежданої «Не така, як треба, або Дощ в акваріумах площ» допоможе підліткам не сприймати власну індивідуальність як тавро чи недолік, а навпаки - бачити в цьому унікальний шанс вирізнятися з -поміж багатьох і не ставати частиною натовпу, не губитися у лабіринтах людського негативу та карколомних життєвих подій; зрештою, разом із героїнею тексту Олега Миколайчука-Низовця «Нетудидитина, або Це стається раптово» підліткова молодь обмірковуватиме своє ставлення до власної країни та її цінностей, усвідомлюючи, що зрада та зневага - це шлях в нікуди, який лише руйнує людину та її оточення.

Важливо, що драматурги не лакують проблеми, з якими у житті обов'язково зустрінуться дитина-школяр-підліток. Відбувається відверта розмова про те, що в дитячому-підлітковому-юнацькому середовищі треба прожити, пережити і збагнути: про те, що власною силою і творчістю можливо змінювати світ; про те, що в світі можна бути цікавими, лише репрезентуючи себе та свої власні світогляд, націю, культуру; про те, що не всі офіційні рішення є правильними та моральними, і кожна людина для себе має визначити, що особисто для неї є неприпустимим.

Разом із персонажами збірки до її реципієнтів приходять розмисли про неповні родини, війну ХХІ століття на українських територіях, біженців, вимушених переселенців, потенційних та реальних зрадників своєї країни. Приходить усвідомлення того, що не сила і здоров'я визначають людську привабливість, так само як не особливі фізичні потреби чи інвалідність визначають людське каліцтво - справжнім каліцтвом є зрада, моральна деградація, психологія натовпу, неспротив злу, тому, скажімо, лю дина на інвалідному візочку може бути моральнішою та духовно вищою за багатьох фізично здорових, але внутрішньо спустошених персонажів. Для дітей та молоді це насправді дуже важливий діалог, оскільки непроговорені та не відрефлектовані страхи задавнюються у травми, духовно калічать людей і унеможливлюють тяглість добра та порозуміння.

Попри такі серйозні контексти, збірка вийшла світлою та легкою у сприйнятті, тому її приємно читати, і, сподіваюся, її твори реалізуватимуться у наших театрах з легкістю і натхненням, а, можливо, й із глядацькими рефлексіями.

Як бачимо, сучасні драматургічні антології етапу колекцій враховують різні типи читацької'/глядацької аудиторії, а надруковані у трьох проаналізованих антологіях п'єси можуть суттєво змінити обличчя дитячих та юнацьких театрів в Україні, привносячи в них актуальні зміст, мову, діалогічну культуру, а головне - такі сьогодні необхідні нам усім українські смисли.

Список використаної літератури

Аплодисменти для «Книжки на сцені»! Виходить збірник п'єс. URL: https://starylev.com.ua/news/aplodysmenty-dlya-knyzhky-na-sceni-vyhodyt-zbirnyk- pyes .

Бондарева О. Є. Критерії формування та перспективи дослідження сучасних драматургічних антологій в Україні. Сучасна філологічна наука : актуальні питання та вектори розвитку: колективна монографія / відп. за випуск М. В. Мамич. Львів-Торунь : Ліга-Прес, 2021. С. 300-326.

Бондарева О. Є. Сучасні драматургічні антології у контексті антологізації українських культурних процесів. Стаття 1. Етап пошуку форматів (1979-2014). Курбасівські читання. Науковий вісник НЦТМ ім. Л. Курбаса. Київ, 2021. № 16. С. 50-86.

Дощ в акваріумах площ : П'ять п'єс для дітей та юнацтва / упоряд. Н. Мірошниченко. Київ : НЦТМ ім. Л. Курбаса, 2021. 184 с.

Драмовичок : антологія сучасної української драматургії для дітей та підлітків / упоряд. Н. Мірошниченко та ін. Київ : НЦТМ ім. Л. Курбаса, 2017. 464 с.

Книжка на сцені : збірник п'єс за мотивами книжок українських авторів. Львів : Видавництво Старого Лева, 2021. 304 с.

Размещено на Allbest.ru