Сучасна музейна справа в історико-патріотичному вихованні військовослужбовців Збройних Сил України

Размещено на http://www.allbest.ru/

СУЧАСНА МУЗЕЙНА СПРАВА В ІСТОРИКО-ПАТРІОТИЧНОМУ ВИХОВАННІ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ

Сидоренко Л.В., кандидат мистецтвознавства, доцент, професор кафедри морально-психологічного забезпечення діяльності військ Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного

У статті розглянуто основні напрями діяльності військових музеїв у контексті історико-патріотичного виховання військовослужбовців Збройних Сил України. Метою дослідження є висвітлення особливостей системи організації військових музеїв на сучасному етапі. Методологічну основу дослідження становлять такі загальнонаукові методи, як: метод теоретичних узагальнень, соціокультурний, аналітичний, метод спостереження. Встановлено, що за період 2014-2022 років значну увагу при організації військових музеїв приділено оновленню експозицій та виставок з акцентом на воєнній історії України, подоланні радянських стереотипів та висвітленні інформації про героїчні вчинки військовослужбовців ЗС України в умовах збройної агресії проти України.

Ключові слова: музейна справа, військовий музей, історико-патріотичне виховання, культурологічна робота, Збройні Сили України.

Modern museum affairs in historical and patriotic education of military servants of the armed forces of Ukraine

The article considers the main activities of military museums in the context of historical and patriotic education of servicemen of the Armed Forces of Ukraine. The purpose of the study is to highlight the features of the system of organization of military museums at the present stage. The methodological basis of the study are such general scientific methods as: the method of theoretical generalizations, socio-cultural, analytical, method of observation. It was established that during 2014-2022 considerable attention was paid to updating expositions and exhibitions with an emphasis on Ukraine's military history, overcoming Soviet stereotypes and covering information about heroic deeds of

Ukrainian servicemen in the context of armed aggression against Ukraine.

Keywords: museum business, military museum, historical and patriotic education, culturological work, Armed Forces of Ukraine.

В умовах повномасштабної російсько-української війни, у тому числі й в інформаційній та культурно-історичній сферах, особливої актуальності набуває посилення історико-патріотичного виховання військовослужбовців ЗС України.

Відомий педагог В. Сухомлинський у свій час відзначав, що «патріотизм - це сплав почуття і думки, осягнення святині - Батьківщини не тільки розумом, а передусім серцем, де почуття любові до всього рідного, дорогого, близького переплітається з усвідомленням особистістю патріотичного обов'язку» [11, с. 274]. У вирішенні цього завдання чільне місце посідають військові музеї. Діяльність військових музеїв та кімнат бойових традицій як важливих виховних засобів спрямовується на поширення знань про історичне минуле України, виховання громадянина-патріота, формування шанобливого ставлення до національної воєнно-історичної спадщини з метою наслідування прикладів мужності, героїзму та звитяги борців за свободу та незалежність України як попередніх історичних періодів, так і сучасності, зокрема у російській збройній агресії проти України.

Серед науковців, що досліджували науково-теоретичні і практичні аспекти розвитку військової музейної справи в Україні, слід назвати Я. Тинченка, В. Карпова, В. Котвіцького, В. Машталіра, О. Пашкову, А. Мазного тощо. Проте проблема використання вітчизняних музейних закладів, які в процесі культурологічної роботи мають забезпечувати важливу державну функцію - виховувати захисників України, все ще в повній мірі не є вивченою. Потребує більш глибокого узагальнення історичний досвід, проблеми його трансформації в практиці сьогодення, вивчення новітніх форм і методів роботи військових музеїв.

Питання історико-патріотичного виховання військовослужбовців ЗС України засобами музейної справи на законодавчому рівні пов'язане зі змінами в системі чинного законодавства в Україні у 2014-2022 роках, що відбуваються в умовах збройної та інформаційної агресії проти України. Так була оновлена нормативно-правова база у сфері військово-патріотичного виховання, інформаційної безпеки, яка вплинула і на основні напрямки роботи військових музеїв та кімнат бойових традицій у ЗС України, а саме: Інструкція про організацію виконання у Збройних Силах України Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» від 9. 04. 2015 року [6], Постанова Верховної Ради України «Про вшанування героїв АТО та вдосконалення національно-патріотичного виховання дітей та молоді» від 12. 05.2015 року [5], Наказ Міністерства оборони України «Про затвердження Інструкції з організації діяльності військових музеїв, музеїв (кімнат) бойових традицій у Збройних Силах України» від 10.07. 2019 року [7], Проєкт Указу Президента України «Про концепцію військово-патріотичного виховання та громадського сприяння безпеці і обороні України» від 30. 04. 2020 року [10].

Відтак, основними напрямками роботи військових музеїв та кімнат бойових традицій у Збройних Силах України за період 2014-20122 років було визначено: подолання радянської спадщини, звернення до воєнної історії України, висвітлення участі військовослужбовців ЗС України в зоні проведення бойових дій.

Протягом усього часу свого існування вітчизняні військові музеї як важливі чинники розвитку національної культури відігравали важливу роль у вихованні українського воїнства. Вони базувалися на історичних предметах військової діяльності і побуту, що зберігалися в фондах і експозиціях, і були скеровані на формування почуття гордості за свою країну, за приналежність до її Збройних Сил, на дотримання кращих військових традицій.

Визначаючи найважливіші напрямки розвитку країни на початку XXI століття, Воєнно-наукове управління ГШ ЗС України спільно з Національним університетом оборони України імені Івана Черняховського реалізує «Доктрину з воєнно-історичної роботи у Збройних Силах України» [1], метою якої є розвиток системи патріотичного виховання, здатної на основі формування патріотичних почуттів і свідомості забезпечити вирішення задач з консолідації суспільства. Особливе місце в цій програмі і посідає саме історико-патріотичне виховання, покликане формувати історичну пам'ять українського народу, забезпечувати зв'язок поколінь, збереження і послідовне збагачення національно-культурних традицій.

Так, О. Пашкова слушно виокремлює роль військових музеїв на сучасному етапі щодо «донесення до відвідувачів ідеї української державності як консолідуючого чинника розвитку суспільства і нації із урахуванням сучасних викликів та загроз національній безпеці України» [4, с. 239]. Цієї ж думки притримується і В. Карпов, зазначаючи, що саме військові музеї трактуються суспільством, як «хранителі підвалин державності, внутрішньої єдності нації та впливають на формування у військовослужбовців ідеї національного патріотизму, морально-бойових якостей: вірності присязі, мужності, хоробрості, героїзму» [2, с. 67].

Спираючись на національно-культурні раритети, музеї здатні відтворити історичні реалії, викликати високі почуття причетності до значимих подій минулого часу. Однак ці можливості військових музеїв сьогодні реалізуються не в повній мірі. Тому найважливіше завдання військового керівника полягає в тому, щоб активізувати культуротворчу діяльність музеїв та кімнат бойових традицій, розробити і впровадити науково обґрунтований механізм їх ефективного включення у вирішення актуальної сьогодні проблеми історико-патріотичного виховання у нових історичних реаліях.

У систему історико-патріотичного виховання включені всі музеї, незалежно від їх профілю. І художні, і природничо-наукові, і краєзнавчі, і літературні, і відомчі, і будь-які інші музеї містять достатній культуротворчий потенціал, щоб вирішувати завдання формування історичної пам'яті, виховання громадянина і патріота. Однак особливе місце серед них посідають військово-історичні музеї, уся колекція яких у першу чергу спрямована на те, щоб розкрити прийдешнім поколінням ратні подвиги батьків, показати витоки патріотизму, забезпечити спадкоємність громадянських традицій. Військові музеї України є суттєвою частиною вітчизняної культури. Їх виникнення і розвиток, увесь процес накопичення ними військово-історичних експозицій нерозривно пов'язані з героїчною історією боротьби нашого народу за свою свободу та національну незалежність, за утвердження української державності.

Основна мета військових музеїв на сучасному етапі полягає у веденні активної виховної та культурологічної роботи серед військовослужбовців і членів їх сімей, вихованні у воїнів вірності військовій присязі, поваги до своєї історії і героїчних традицій ЗС України, утвердженні у військових колективах славних бойових традицій, участі в організації повноцінного дозвілля військовослужбовців. Традиційно у військових музеях акумулюється виховний та освітній потенціал, діяльність якого спрямована насамперед на пропагування військової історії, утвердження національно- культурних цінностей, виховання у військовослужбовців і громадян України почуття любові до Батьківщини, патріотизму й відданості національно-історичним і бойовим традиціям українського народу.

У Наказі МО України «Про затвердження Положення про організацію діяльності військових музеїв» зазначено, що військові музеї - це науково-дослідні та культурно-освітні заклади ЗС України, які здійснюють комплектування, облік, зберігання, вивчення і популяризацію музейних предметів та музейних колекцій воєнної історії (прапорів, зброї, орденів і медалей, предметів, що належали героям, унікальних друкованих видань), залучення особового складу військ (сил), громадян до надбань національної військової історико-культурної спадщини [8]. Засновником військових музеїв є Міністерство оборони України; рішення про створення штатного музейного утворення приймається Генеральним штабом ЗС України через подання відповідного начальника, попередньо узгоджене з Головним управлінням виховної роботи МО України.

Організацію діяльності військових музеїв регламентує Наказ МО України «Про затвердження Інструкції з організації діяльності військових музеїв» [7]. У керівному документі зазначаються основні напрями діяльності військових музеїв, якими є: науково-дослідна, культурологічна діяльність, комплектування музейних зібрань, експозиційна, фондова, видавнича, реставраційна, виставкова, пам'яткоохоронна робота, а також діяльність, пов'язана з науковою атрибуцією, експертизою, класифікацією, оцінкою предметів, які можуть бути визначеними як культурні цінності.

Основу музейної мережі ЗС України складають музеї військово-історичного профілю. Їхні зібрання документують основні етапи державотворення в Україні, історію війн, військового мистецтва, будівництва 3С України, військової думки, зброї, військової техніки, обмундирування, спорядження, зразків розрізнення, а також бойовий досвід військових частин, заходи щодо відображення подій, пов'язаних з участю ЗС України у відбитті російської збройної агресії, життєвий шлях і діяльність визначних воєначальників, національних героїв, заслужених діячів у галузі військової науки і техніки.

Головним військовим музеєм ЗС України є Центральний музей ЗС України, основними завданнями якого є виявлення і збір предметів музейного значення з метою постійного поповнення музейних зібрань, всебічне дослідження їх інформаційної цінності; цілеспрямоване й об'єктивне відбиття в музейному зібранні різних військово-історичних та соціальних процесів, подій та явищ; створення умов, що забезпечують повне збереження культурних цінностей; активне сприяння бойовій і гуманітарній підготовці, науковій, навчально-педагогічній, виробничій та іншій груповій діяльності особового складу Збройних Сил; участь у морально-естетичному та військово-патріотичному вихованні, підвищенні загальноосвітнього рівня громадян України, у тому числі заходів культурно-дозвільного характеру.

Основними типами військових музеїв ЗС України є військові музеї просвітницького, академічного та навчального типів формування. Просвітницькі військові музеї широко використовують музейні зібрання в освітніх та виховних цілях і зорієнтовані на масового відвідувача. У військових музеях академічного типу, зорієнтованих переважно на спеціалістів, використання музейного фонду здійснюється головним чином в дослідницьких цілях. У військових музеях (музейних утвореннях) навчального типу формування і класифікація музейних колекцій та створення експозицій зорієнтовані, перш за все, на завдання навчальних програм та реалізацію певних педагогічних методик.

До музейних утворень, що займаються історико-патріотичним вихованням військовослужбовців, належать і кімнати бойових традицій, які у своїй діяльності спираються на роботу громадських організацій, що діють у частині, взаємодіють із клубами та бібліотеками військових частин, що надають їм методичну, матеріально-технічну та організаційну допомогу.

У Наказі МО України «Про затвердження Положення про організацію діяльності військових музеїв» визначено й основні завдання музейної справи, які впливають на історико-патріотичне виховання військовослужбовців, а саме:

- проведення заходів меморіального, ритуального, військово-історичного та патріотичного характеру із використанням досвіду ведення бойових дій проти російської агресії, участю Збройних Сил України у миротворчих операціях;

- надання допомоги військово-навчальним закладам та частинам у вивченні та пропаганді героїчного минулого та бойових традицій ЗС України;

- вивчення накопичених у музеї зразків військової техніки та матеріалів для використання їх в експозиціях, у навчальних цілях, виховній та військово-патріотичній роботі;

- активне сприяння бойовій та громадсько-державній підготовці військовослужбовців, науковій, навчально-педагогічній, іншій службовій діяльності особового складу військових частин з використанням різних форм науково- освітньої роботи;

- участь у моральному, естетичному та ге- роїко-патріотичному вихованні військовослужбовців, у підвищенні їх загальноосвітнього та культурного рівнів та організації повноцінного культурного дозвілля [8].

Більшість військово-історичних музеїв виникла після початку російсько-української війни з метою збереження пам'яті про безсмертний подвиг українського народу, його Збройних Сил. Відтак, комплектування військових музеїв та кімнат бойових традицій за період 2014-2022 років здійснюється на основі оновлення наочної агітації та експозицій, враховуючи, з одного боку, демонтаж залишків радянської символіки, а з іншого, - висвітлення участі військовослужбовців ЗС України в зонах проведення бойових дій, що сприяє військово-патріотичному вихованню майбутніх офіцерів ЗС України на прикладах героїзму їхніх сучасників. Відтак, оновлення експозицій військових музеїв та кімнат бойових традицій на сучасному етапі здійснюється за двома основними напрямами:

- висвітлення подій, пов'язаних із відбиттям російської збройної агресії проти нашої держави;

- відповідність вимогам Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» [6] та «Програмі заходів щодо відновлення та впровадження національних бойових традицій у Збройних Силах України» [9].

Реалізація вимог цих законів має на меті сприяння національній самоідентифікації, необхідній для формування у військовослужбовців ЗС України стійких ідейних переконань, національних ідеологічних і світоглядних орієнтирів, що мають базуватися на вітчизняних військових традиціях.

Військові музеї, кімнати бойових традицій покликані на основі військової історії та військових традицій Українського народу повсякчас надавати активну допомогу командирам, їх заступникам з морально-психологічного забезпечення у мобілізації особового складу на сумлінне виконання завдань бойової підготовки, постійну готовність до збройного захисту держави, сприяють розвиткові музейної справи та військово-історичної науки. Окрім того, військові музеї підтримують тісний контакт з Будинками офіцерів, клубами військових частин, бібліотеками, архівами, військово-науковими спілками, місцевими ветеранськими організаціями, а також взаємодіють із творчими спілками, засобами масової інформації та різними громадськими організаціями, підтримують контакти з музеями та іншими установами культури.

Як джерело первинної, достовірної та наочної інформації про національно-культурні традиції та матеріальні цінності минувщини українського війська музеї володіють унікальним потенціалом, що дозволяє здійснювати історико-патріотичне виховання військовослужбовців, яке може бути успішно реалізоване лише за умови того, коли:

- найбільш типова для музею екскурсійна форма роботи будуватиметься не за традиційним принципом «екскурсовод - музейний предмет», а на основі суб'єкт-суб'єктних відносин: «екскурсовод - відвідувач», де обидві сторони вступають в активний діалог, а музейні предмети служать його ілюстрацією;

- експозиція музею і морально-психологічна атмосфера в ній створять ситуацію включеності відвідувача в світ історії своєї Батьківщини, викличуть «ефект» причетності до національно-культурних традицій;

- музей досягне нової якості соціально-педагогічної діяльності, забезпечить завершеність реалізованої методики виховного процесу, доповнивши традиційний інформаційно-освітній вплив системою залучення відвідувачів у соціально-культурну творчість історико-патріотичної спрямованості, у процесі якої історичні знання перетворюються в моральні переконання, в норми і принципи високої громадянськості.

Таким чином, діяльність військових музеїв з історико-патріотичного виховання військовослужбовців зосереджується на якісному проведенні різних культурологічних заходів шляхом широкого використання історичних, бойових реліквій та унікальних експонатів, що відображають славетні бойові сторінки героїчної історії ЗС України.

До 2014 року військові музеї доживали свій час як забуті осередки тоталітарної радянської системи. Проте, зараз майже у кожній військовій частині є хоча б один стенд, присвячений Майдану та бойовим подіям в Україні, пов'язаних з участю ЗС України у відбитті російської збройної агресії. За останні роки відкрилися нові музеї та стали відповідати вимогам нового часу старі, створено принципово нову військово-музейну мережу. Функціонування військових музеїв на сьогоднішньому етапі тісно пов'язане з необхідністю збору і збереженням документів і матеріалів, присвячених бойовим діям українського війська.

Історико-патріотична робота з 2014 року не тільки не ослабшала, але значно посилилася; змінилися її зміст і форми. Почуття патріотизму та особистої відповідальності за долю своєї Батьківщини, активна участь у боротьбі з ворогом стали головними аспектами виховної роботи не лише серед військовослужбовців, а й серед цивільного населення. Саме з цією метою стали створюватися та широко поповнюватися колекції військових музеїв. яльність музеїв тісно пов'язується і з бойовими завданнями, що виконуються українськими воїнами зараз у зонах проведення бойових дій, адже військові музеї займаються збором матеріалів про російсько-українську війну в нашій державі (фото- та відеоматеріали, особисті речі військовослужбовців, які відзначились під час бойових дій, предмети уніформи, відзнаки, елементи державної символіки, що використовувались військовослужбовцями у районі проведення бойових дій тощо), які увіковічнюють подвиги українських захисників і є прикладом для молоді.

Власне підйом військово-музейної роботи з 2014 року пояснюється саме залученням до неї широкого активу, спільною роботою музеїв і волонтерів, військових частин, шкіл, ВВНЗ. Відповідно до цього на новостворені музеї покладаються нові задачі:

- використовувати збережені в музеї експонати для розкриття славетної новітньої історії України;

- забезпечувати постійний зв'язок з навчальними закладами, військовими підрозділами, трудовими колективами в роботі з виховання військовослужбовців та цивільного населення на патріотичних традиціях українського народу;

- розширювати існуючі та створювати нові експозиції, які б сприяли патріотичному вихованню населення, і в першу чергу молоді.

За період 2014-2022 років питання покращення музейної справи стало необхідною умовою культурно-виховного процесу в ЗС України. Були удосконалені та створені нові форми культурологічної роботи серед військовослужбовців стосовно створення музеїв та кімнат бойових традицій, які доцільно використовувати офіцерам структур морально-психологічного забезпечення, а саме:

- лекції-екскурсії (у тому числі online), доповіді та бесіди (нерідко циклами) з військово-патріотичної тематики;

- проєкти виставок, фотовиставок, виста- вок-реквіємів;

- створення персональних веб-сторінок у «Facebook», де міститься інформація про оновлення та життя музеїв та кімнат бойових традицій;

- створення інтерактивних, пересувних виставок;

- військово-історичні читання, теле- та радіорепортажі про музейні предмети та музейні колекції;

- проведення Уроків мужності;

- героїко-паторіотичні, військово-історичні та тематичні вечори;

- випуск журналів, буклетів про героїзм військових - учасників бойових дій російсько-української війни;

- зустрічі з видатними постатями, учасниками бойових дій, ветеранами російсько-української війни;

- створення військово-патріотичних гуртків при музеях;

- проведення спільних заходів з іншими організаціями та закладами.

Реалізація історико-патріотичного виховання у військових музеях також здійснюється шляхом створення мережі військових музеїв безпосередньо у військах, у регіонах, де вони дислокуються. Це дає можливість використання ряду позитивних моментів, серед яких:

- близькість тематики музеїв, артефактів, що в них зберігаються, історичних досліджень, які там проводяться, до військовослужбовців цих частин, а також до історичних місцевостей України з їх військовою історією;

- ефективність виховної роботи серед військовослужбовців;

- реалізація ефекту причетності сучасного покоління військовослужбовців до славетної історії минулого Батьківщини, як продовження і розвиток військових традицій.

Проте, досвід духовного життя українського суспільства початку XXI століття переконливо свідчить, що музеєзнавство, педагогіка і культурологія до останнього часу мало озброювали практику ефективними методиками формування історичної свідомості військовослужбовців. Ще і сьогодні багато музеїв ведуть роботу з історико-патріотичного виховання, обмежуючись лише культурно-освітніми акціями, не намагаючись закріпити історико-культурну інформацію залученням відвідувачів у різні форми соціально-культурної творчості, що сприяло би перетворенню історичних знань у моральну позицію, у норми і принципи патріотичної поведінки і діяльності. Деякі музеї намагаються будувати цю роботу без зв'язку і взаємодії з іншими інститутами соціально-культурної сфери, що вже із самого початку прирікає їх на невдачі, бо такі якості, як історична свідомість або патріотичні почуття формуються лише в умовах комплексного впливу.

Отже, дослідивши систему організації музеїв у Збройних Силах України та в деякій мірі її стан, можна дійти висновку, що військові музеї у проведенні історико-патріотичного виховання військовослужбовців ґрунтуються на виконанні вимог Наказів МО України, ГШ ЗС України і мають на меті відновлення пріоритету українських національних і духовно-моральних цінностей: державності, патріотизму, вірності військовому обов'язку, честі та гідності, готовності захищати інтереси України, сприяння національній самоідентифікації, необхідній для формування в майбутніх офіцерів ЗС України стійких ідейних переконань, національних ідеологічних і світоглядних орієнтирів.

військовий музей патріотичний виховання

Список використаних джерел

1. Доктрина з воєнно-історичної роботи у Збройних Силах України. Воєнно-наукового управління ГШ ЗС України спільно з Національним університетом оборони України імені Івана Черняховського від 07. 10. 2020 року. URL: https://dovidnykmpz.info (дата звернення 06. 09. 2021).

2. Карпов В. Досвід актуалізації військово-технічної спадщини в пам'яткоохоронній та музейній діяльності. Музейна справа та освіта в Україні: матеріали науково-практичної конференції в Національній академії керівних кадрів культури і мистецтва. 13-14 листопада 2014 року. Київ: НАК- ККіМ, 2014. С. 65-69.

3. Котвіцький В. Проблеми утворення та розвитку музейних інституцій в Збройних Силах України (1991-1996). Відродження Українського війська: сучасність та історична ретроспектива: Збірник матеріалів Міжнародної наукової конференції 1-2 грудня 2016 р. Київ: НУОУ, 2016. С. 99-104.

4. Пашкова О. Роль військових музеїв у військово-патріотичному вихованні курсантів вищих військових навчальних закладів в умовах збройної агресії проти України. Воєнно-історичний вісник. Том 38 №4. Національний університет оборони України імені Івана Черняховського. Науково-дослідний центр воєнної історії. Київ, 2020. С.238- 244. URL: http://viv.nuou.org.ua/artide/view/229856 (дата звернення: 18. 05. 2022).

5. Про вшанування героїв АТО та вдосконалення національно-патріотичного виховання дітей та молоді. Постанова Верховної Ради України № 373/VIII від 12. 05. 2015. Верховна Рада України. URL: https://dovidnykmpz.info (дата звернення 12. 09. 2021).

6. Про засудження комуністичного та націо- нал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки. Закон України № 317-УШ від 9. 04. 2015 року. URL: https://zakon.rada.gov.ua (дата звернення 09. 2021).

7. Про затвердження Інструкції з організації діяльності військових музеїв, музеїв (кімнат) бойових традицій у Збройних Силах України. Наказ Міністерства оборони України № 374 від 10. 07. 2019 року. URL: https://zakon.rada.gov.ua (дата звернення 02.10.2021).

8. Про затвердження Положення про організацію діяльності військових музеїв, музеїв (кімнат) бойових традицій у Збройних Силах України. Наказ Міністерства оборони України № 343 від 17. 07. 2018 року. URL: https://zakon.rada.gov.ua (дата звернення 08. 05. 2022).

9. Про затвердження Програми заходів щодо відновлення та впровадження національних бойових традицій у Збройних Силах України. Наказ ГШ ЗС України №166 від 25. 04. 2018. URL: https://mva. gov.ua (дата звернення 18.04.2022).

10. Про концепцію військово-патріотичного виховання та громадського сприяння безпеці і обороні України. Проєкт Указу Президента України від 30. 04. 2020 року. URL: https://www.mil.gov.ua (дата звернення 10. 09. 2021).

11. Ціпан Т Провідні ідеї патріотичного виховання В. Сухомлинського у контексті сучасної освіти і виховання. Інноватика у вихованні. Рівн. держ. гуманітар. ун-т. Рівне: Вид-во РДГУ, 2018. Вип. 8. С. 272-284. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ inuv_2018_8_29 (дата звернення 11. 02. 2022).

References

1. Doktryna z voienno-istorychnoi roboty u Zbroinykh Sylakh Ukrainy. Voienno-naukovoho upravlinnia HSh ZS Ukrainy spilno z Natsionalnym universytetom oborony Ukrainy imeni Ivana Cherniakhovskoho vid 07. 10. 2020 roku. URL: https:// dovidnykmpz.info (data zvernennia 06. 09. 2021).

2. Karpov V. Dosvid aktualizatsii viiskovo- tekhnichnoi spadshchyny v pamiatkookhoronnii ta muzeinii diialnosti. Muzeina sprava ta osvita v Ukraini: materialy naukovo-praktychnoi konferentsii v Natsionalnii akademii kerivnykh kadriv kultury i mystetstva. 13-14 lystopada 2014 roku. Kyiv: NAKKKiM, 2014. S. 65-69.

3. Kotvitskyi V Problemy utvorennia ta rozvytku muzeinykh instytutsii v Zbroinykh Sylakh Ukrainy (1991-1996). Vidrodzhennia Ukrainskoho viiska: suchasnist ta istorychna retrospektyva: Zbirnyk materialiv Mizhnarodnoi naukovoi konferentsii 122 hrudnia 2016 r. Kyiv: NUOU, 2016. S.99-104.

4. Pashkova O. Rol viiskovykh muzeiv u viiskovo- patriotychnomu vykhovanni kursantiv vyshchykh viiskovykh navchalnykh zakladiv v umovakh zbroinoi ahresii proty Ukrainy. Voienno-istorychnyi visnyk. Tom 38 №4. Natsionalnyi universytet oborony Ukrainy imeni Ivana Cherniakhovskoho. Naukovo- doslidnyi tsentr voiennoi istorii. Kyiv, 2020. S.238- 244. URL: http://viv.nuou.org.ua/article/view/229856 (data zvernennia: 18. 05. 2022).

5. Pro vshanuvannia heroiv ATO ta vdoskonalennia natsionalno-patriotychnoho vykhovannia ditei ta molodi. Postanova Verkhovnoi Rady Ukrainy №373/ VIII vid 12. 05. 2015. Verkhovna Rada Ukrainy. URL: https://dovidnykmpz.info (data zvernennia 09. 2021).

6. Pro zasudzhennia komunistychnoho ta natsional- sotsialistychnoho (natsystskoho) totalitarnykh rezhymiv v Ukraini ta zaboronu propahandy yikhnoi symvoliky. Instruktsiia pro orhanizatsiiu vykonannia u Zbroinykh Sylakh Ukrainy Zakonu Ukrainy vid 9. 04. 2015 roku №317-VIII. URL: https://zakon.rada. gov.ua (data zvernennia 04. 09. 2021).

7. Pro zatverdzhennia Instruktsii z orhanizatsii diialnosti viiskovykh muzeiv, muzeiv (kimnat) boiovykh tradytsii u Zbroinykh Sylakh Ukrainy. Nakaz Ministerstva oborony Ukrainy №374 vid 10. 07. 2019 roku. URL: https://zakon.rada.gov.ua (data zvernennia 02. 10. 2021).

8. Pro zatverdzhennia Polozhennia pro orhanizatsiiu diialnosti viiskovykh muzeiv, muzeiv (kimnat) boiovykh tradytsii u Zbroinykh Sylakh Ukrainy. Nakaz Ministerstva oborony Ukrainy №343 vid 17. 07. 2018 roku. URL: https://zakon.rada.gov.ua (data zvernennia 08. 05. 2022).

9. Pro zatverdzhennia Prohramy zakhodiv shchodo vidnovlennia ta vprovadzhennia natsionalnykh boiovykh tradytsii u Zbroinykh Sylakh Ukrainy. Nakaz HSh ZS Ukrainy №166 vid 25. 04. 2018. URL: https://mva.gov.ua (data zvernennia 18.04.2022).

10. Pro kontseptsiiu viiskovo-patriotychnoho vykhovannia ta hromadskoho spryiannia bezpetsi i oboroni Ukrainy. Proiekt Ukazu Prezydenta Ukrainy vid 30. 04. 2020 roku. URL: https://www.mil.gov.ua (data zvernennia 10. 09. 2021).

11. Tsipan T Providni idei patriotychnoho vykhovannia V. Sukhomlynskoho u konteksti suchasnoi osvity i vykhovannia. Innovatyka u vykhovanni. Rivn. derzh. humanitar. un-t. Rivne: V/d-vo RDHU, 2018. Vyp. 8. S. 272-284. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ inuv_2018_8_29 (data zvernennia 11. 02. 2022).

Размещено на Allbest.ru