Мотив розквітлого хреста в оздобленні Святоуспенської Унівської лаври
Виявлення та висвітлення візантійських рис у рельєфах, створених у 1930-х рр. монахами Святоуспенської Унівської Лаври. Сакральне значення розквітлого хреста декоративної панелі балкону у внутрішньому подвір’ї монастиря на території Західної України.
| Рубрика | Культура и искусство |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 05.02.2023 |
| Размер файла | 657,9 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.Allbest.Ru/
Кафедра архітектури та реставрації
Національного Університету «Львівська політехніка»
Мотив розквітлого хреста в оздобленні Святоуспенської Унівської лаври
Н. Дацько, асистентка
Львів, Україна
Анотація
У статті розглядаються впливи візантійського мистецтва на території Західної України першої половини ХХ ст. на прикладі сюжету розквітлого хреста дерев'яної моделі для виготовлення декоративної панелі балкону, що розташований у внутрішньому дворі Святоуспенської Унівської Лаври. Пам'ятка створена у 1930-х рр. монахами іконописної школи новітньою на той час технологією - відлиття із залізобетону, що давало змогу тиражувати зображення. З обох боків балкону мотив розквітлого хреста доповнений двома мотивами зображення павичів, що п'ють з чаші. Сюжет із птахами зі свого боку поєднує балкон із пам'ятним хрестом присвяченим 950-літтю Хрещення Русі-України, оскільки цей сюжет використаний як на кубічному постаменті ювілейного хреста, так і на бокових сторонах балкону. Важливо зазначити те, що до наших днів збереглися дерев'яні моделі, з яких були зняті форми із сюжетами розквітлого хреста, двох павичів із чашею, а також розп'яття. Дерев'яна модель розп'яття була відреставрована у 2020-2021 рр. у межах магістерської роботи кафедри архітектури та реставрації Національного університету «Львівська політехніка», проте інші дві моделі перебувають у поганому стані та потребують реставрації.
Особливостями будь-якого релігійного оздоблення є те, що кожен знак несе в собі певне сакральне значення. Саме тому необхідно було встановити смисловий зміст, який виражає рельєф із зображенням розквітлого хреста та встановити взаємозв'язок цього сюжету з візантійським мистецтвом. У результаті вдалося встановити, що аналоги мотиву розквітлого хреста під аркою із солярними знаками часто трапляються в кам'яній пластиці, яка була поширена в Італії приблизно у УІІІ-Х ст. Зокрема, його часто використовували на колодязях із Венеції. Також у цьому дослідженні зроблено припущення, щодо прямого аналогу розквітлого хреста, оскільки ідентичне зображення такого хреста було виявлено в базиліці Святої Сабіни в Римі, у якій, зокрема, є одне з найперших зображень розп'яття. Безперечно вплив візантійського мистецтва поширився й на Київську Русь, про що свідчать подібні зображальні мотиви, які, наприклад, можна побачити у Софійському соборі.
Ключові слова: Святоуспенська Унівська Лавра, іконописна школа, неовізантійське мистецтво, розквітлий хрест.
Annotation
Motif of the foliated cross as a decoration of the Univ Holy Dormition Lavra
N. Datsko, Assistant at the Department of Restoration of Architectural and Artistic Heritage Lviv Polytechnic National University (Ukraine)
A wooden model of a decorative panel for casting a reinforced concrete balcony from the Museum of Univ Holy Dormition Lavra collection is considered. This decorative panel depicts a foliated cross and it is the evidence of the revival trend of Byzantine art in the first half of the 20th century. The relic was made in 1938 by the monks of the icon-painting school Roman (Raphaiil) Khomyn, who developed the project and Mykhailo (Marian) Pyhel, who did the carving. The motif of the foliated cross was placed in the centre of the balcony and complemented by two identical motifs of two peacocks drinking from a chalice on both lateral sides. The balcony and the cubic pedestal of the cross made on the occasion of the 950th anniversary of the Baptism of Rus-Ukraine was combined by the same image of peacocks. Thus, the motif with peacocks was the most replicated and repeated two times on the balcony and four times on the memorial cross. There was preserved three wooden models with the motives depicted on these relics. The model of the crucifix was conserved in 2020-2021. Another two models are in bad condition and need to be conserved.
An analogue of the decorative panel was found in the Basilica of St. Sabina in Rome. An identical image of the motif of a foliated cross was discovered. It is known that Raphaiil Khomyn studied in Rome, where he was ordained as a monk in 1932, and from the end of 1937, he was in Italy, in particular in Roseto. In the 3rd-4th issue of the magazine «Yasna Put» in March-April 1938, it was mentioned that Khomyn had returned from Rome to Univ at that time. Thus, it can be assumed that he could see those ornaments himself and later reproduced them in Univ Holy Dormition Lavra.
Similar motifs of decorative crosses can be traced to other early Christian monuments worldwide, particularly on the earliest (the 8th-10th centuries) wells in Venice and on other reliefs of that time. The sacred art of Kyivan Rus is no exception. Similar motifs of crosses and plaited ornaments are found on the sarcophagus of Yaroslav the Wise, on carved parapet slabs in St. Sophia Cathedral in Kyiv, and on the slate sarcophagus in the Church of the Tithes and on capitals of Sts. Borys and Hlib Cathedral of the 12th century in Chernihiv
Key words: Univ Holy Dormition Lavra, the icon-painting school, Neo-Byzantine art, foliated cross.
Постановка проблеми
Святоуспенська Унівська Лавра - визначна пам'ятка архітектурного та образотворчого сакрального мистецтва. Особливого розквіту цей духовний та мистецький центр пізнав на початку ХХ століття, коли Українську греко-католицьку церкву очолював митрополит Андрей Шептицький - меценат, опікун талановитих особистостей, промотор загального культурного піднесення українського творчого потенціалу, непересічна постать, яка відіграла важливу роль у процесі формування національного обличчя української культури та стратегії її розвитку в XX столітті. За його сприянням була створена іконописна школа. Митці Святоуспенської Унівської Лаври були добре обізнані у світовому мистецтві, зокрема, завдяки можливості пізнавати визначні пам'ятки на власні очі під час навчання у визначних культурних центрах Європи. Тому в оздобленні Святоуспенської Унівської Лаври присутні мотиви, характерні для західноєвропейського мистецтва.
На початку ХХ ст. у сакральному мистецтві відроджується традиція візантійського мистецтва. У дослідженнях творів мистецтва початку ХХ ст. проблема неовізантійських мотивів переважно висвітлюється щодо творів живопису, проте тема рельєфної пластики досі недостатньо опрацьована, тим більше поза увагою залишаються неовізантійські рельєфи Святоуспенської Унівської Лаври 1930-х рр. Якщо розписи храму Успіння Богородиці висвітлені в працях різних авторів, то рельєфи згадуються лише в контексті про пам'ятний хрест, проте без дослідження його характеристик.
Прикладами неовізантійського мистецтва в рельєфній пластиці Святоуспенської Унівської Лаври є пам'ятний хрест, присвячений 950-літтю Хрещення Русі-України, та балкон, розташований у внутрішньому дворі монастиря. Ці об'єкти створені у 1930-х рр. новітньою на той час технологією - відлиття із залізобетону, що давало змогу тиражувати зображення. Важливо зазначити те, що до наших днів збереглися не лише залізобетонні об'єкти, але і їхні дерев'яні моделі, з яких було знято форму.
Кожна дерев'яна модель представлена окремим мотивом: сюжетом розп'яття, сюжетом розквітлого хреста та сюжетом двох пав, що п'ють з чаші. У центрі балкону розміщений мотив розквітлого хреста, який на обох бокових сторонах доповнений мотивами павичів (Рис. 1). Цей мотив з птахами поєднує балкон із пам'ятним хрестом оскільки цей мотив продубльовано з однієї моделі. Зокрема, зображення павичів двічі повторюється на балконі та чотири рази на кубічному постаменті пам'ятного хреста. На постаменті три рельєфи є випуклими, а одне ввігнуте, що доводить те, що зображення відбито безпосередньо з дерев'яної моделі.
Рис. 1. Фотографія балкону (21.11.2020)
Аналіз досліджень. Пам'ятний хрест, присвячений 950-літтю Хрещення Русі-України, згадується у праці схимонаха Силуана Гомзи про мистецьку діяльність єромонаха Рафаїла Хомина (Гомза, 2017), у книзі спогадів про схимонаха Мар'яна Пигля (Михайло Пигель, 2013), а також у двох статтях Володимира Вуйцика про Святоуспенську Унівську Лавру (Вуйцик, 1997; Вуйцик, 2004). Натомість, жодних згадок про балкон та його оздоблення знайти не вдалося. Єдиним джерелом інформації для дослідження походження та історії балкону можна вважати архівні фотографії 1930-х рр. Важливо зазначити, що діяльність іконописної школи висвітлена у часописі «Ясна путь», який видавався у 1935-1939 рр. в монастирі.
Для дослідження мотиву розквітлого хреста важливими джерелами інформації є книга «Венеція» Аллена Гранта (Grant, 1912), шеститомник «Історії Українського мистецтва» (Історія Українського мистецтва, 1966), а також дослідження історії українського мистецтва Костя Шонк-Русича (Шонк-Русич, 1978; Шонк-Русич, 1982).
Метою статті є виявлення та висвітлення візантійських рис у рельєфах створених у 1930-х рр. монахами Святоуспенської Унівської Лаври, зокрема, у мотиві розквітлого хреста декоративної панелі балкону у внутрішньому подвір'ї монастиря. А також введення в мистецтвознавчий обіг інформацію про неовізантійські рельєфи Святоуспенської Унівської Лаври.
Виклад основного матеріалу
Рис. 2. Оздоблення стінописами зовнішніх стін (приблизно 1935-1937)
Рис. 3. Завершені розписи зовнішніх стін (дата невідома)
Рис. 4. Фотографія з Митрополитом Андреем Шептицьким (дата невідома)
Рис. 5. Внутрішнє подвір'я Святоуспенської Унівської Лаври (дата невідома)
Історіографія
сакральний візантійський розквітлий хрест унівський лавра
Як було згадано в аналізі досліджень, про балкон писемних згадок нема, можна хіба зробити припущення щодо дати його створення, проаналізувавши тогочасні фотографії. Стрілками на світлинах вказано місце розміщення балкону.
На першій фотографії (Рис. 2) видно процес оздоблення зовнішніх стін монастиря. Те зображення відіграє важливу роль у датуванні балкону, оскільки на ньому видно, що кілька осіб стоять на основі майбутнього балкону. Відомо, що розписи храму виконувалися у 1935-1936 рр. У 7-8 числі часопису «Ясна путь» (Ясна путь, 1936: 22-23) описується, що вівтарна частина храму Успіння Богородиці була виконана 1935 р., коли, «...перепроваджувалась реставрація долішньої части храму.», а наступного року робота продовжилася: «8. липня прилип перший мазок кисті іконописців. Впраці взяли участь: п. Іван Курах, студ. академії, учитель п. Микола Дюк, бр. Микола, бр. Харітон (Куць), схм. Ювеналій (Мокрицький), схм. Фільотей (Коць), і єром. Роман. 27. липня є вже готових 20 композицій. З того 15 присвячено виключно Преч. Богородиці. Храм розмальовується чистою фрескою у строго візантійському стилі». Очевидно, що розписи зовнішніх стін відбувалися приблизно в той же проміжок часу, можливо, це був наступний етап після завершення розписів храму.
На іншій світлині (Рис. 3) видно завершені розписи стін, проте на ній же можна помітити ту ж частину армування балкону, що й на попередньому фото. А вже на фотографії з Митрополитом Андреєм Шептицьким з'являється балкон (Рис. 4), також частину готового балкону помітно на четвертій фотографії (Рис. 5). Проте, найбільш ймовірно, що балкон виконано разом із хрестом присвяченим 950-літтю Хрещення Русі-України, оскільки на них обох повторюється мотив павичів, які п'ють із чаші. Датувати пам'ятний хрест легше, оскільки є достатньо згадок про його створення. Зокрема, у 10-11 числі часопису «Ясна путь» за 1938 р. чітко вказано дату освячення: «Дня 2. Х. ц. р. в день Ювілею Хрещення України відбулася торжественна Божа Служба на манастирській площі. При кінці Божої Служби відбулося посвячення ювілейного хреста.» (Ясна путь, 1938Ь: 16). Проект ювілейного хреста та відповідно балкону розробив єромонах Рафаїл Хомин, а схимонах Мар'ян Пигель вирізьбив дерев'яні моделі, з яких було знято форму для виготовлення пам'ятного хреста (Гомза, 2017: 39).
У часи підпілля модель декоративної панелі переховувалася на балконі хорів цвинтарної каплиці Св. Івана Хрестителя, що на пагорбі Коро- ната, неподалік монастиря. Відомо, що в часи лихоліття радянського переслідування і підпілля УГКЦ, коли монастир припинив існування, у збереженій старовинній каплиці Св. Івана Хрестителя (Унів- ський монастир-лавра, 2015) християни здійснювали таємні богослужіння - вінчання, хрещення, сповідь. На жаль, за довгий період існування оригінальну архітектуру каплиці та інтер'єри втрачено, споруда неодноразово перебудовувалася, до наших днів дожила поруйнованою. Каплиця мала інвентарний номер як пам'ятка, проте через численні втручання втратила право бути нею.
Рис. 6. Внутрішнє подвір'я Святоуспенської Унівської Лаври після повернення монастиря церковній громаді (1990-ті)
На відміну від пам'ятного хреста, у часи заборони Української греко-католицької церкви та нищення її церковного майна, балкон не був зруйнований, що можна побачити на фотографії двору 1990-х рр. (Рис. 6), яка була зроблена в період після повернення монастиря церковній громаді. На ній видно, що на противагу стінописам, які були замальовані, балкон зберіг свій первісний вигляд.
Рис. 7. Дерев'яна модель декоративної панелі балкону
Композиція та символіка декоративної панелі
Декоративна панель (Рис. 7) має форму наближену до квадрату. Пропорції вертикальної прямої хреста дорівнюють двом частинам згори та трьом знизу, ширина листя щодо їхньої висоти пропорційна один до двох. Плетінка, яка утворює хрест, з'єднує його із пальмовим листям та утворена подвійною лінією. Вона не має ні початку, ні кінця. Кола обабіч хреста нагадують квітки - зліва шестипелюсткову квітку, справа - дев'ятипелюсткову.
Загальні розміри декоративної панелі: довжина - 770 мм, ширина - 697 мм, висота рельєфу - 22 мм, висота основи - 35 мм, загальна висота - 57 мм. Декоративна панель складається з окремих елементів. Як і модель розп'яття, хрест декоративної панелі складено з вертикальної та горизонтальної дошок, накладених одна на одну. У нижній частині хрест з'єднується з пальмовим листям, яке виконане відокремленими елементами. Вертикальна частина хреста вирізьблена з дошки завширшки в 190 мм, дошка пальмет має ширину 225 мм.
Варто зазначити, що оскільки дерев'яна модель зберігалася в поганих умовах, вона має різні пошкодження, зокрема, втрати завитків на кінцях хреста та у місці з'єднання хреста з пальметами, тріщини, численні ураження короїдом, неоригінальні пофарбування, тому модель декоративної панелі потребує реставрації.
У праці Михайла Станкевича «До типології хреста» (Станкевич, 1994: 58) згадується базиліка Святої Сабіни в Римі, яка датується 422-432 рр. та на дверях якої є одне з найдавніших зображень розп'ять. У цьому ж храмі мені вдалося виявити ідентичне зображення мотиву розквітлого хреста, такого ж як на балконі. Цей мотив зображено на кам'яних плитах панелей балюстради, яка відокремлює головний вівтар від нефу (Рис. 8). У 1919 та 1936 рр. у базиліці було проведено реконструкцію цих панелей, оскільки вони були демонтовані та використані як підлогове покриття під час робіт 1586 року, якими керував відомий італійський архітектор доби пізнього Відродження - Доменіко Фонтана (Уіаг, 2019).
Відомо, що о. Рафаїл Хомин навчався у Римі, де у 1932 р. був пострижений в монахи (Гомза, 2017: 31), а також із кінця 1937 р. перебував в Італії, зокрема, у Римі та Розето, де проходив курс лікування і де також разом з о. Робертом де Калюве долучився до розпису Свято-Іванівської церкви (Гомза, 2017: 42-43). Як згадується у 3-4 числі часопису «Ясна путь» (березень-квітень 1938 р.) у той період він повернувся з Риму в Унів (Ясна путь, 1938a: 25). Отож, цілком ймовірно, що він міг бачити наживо ці орнаменти і згодом відтворити їх у Святоуспенській Унівській Лаврі, оскільки згадані орнаменти балюстради базиліки та декору балкону внутрішнього подвір'я монастиря збігаються майже один до одного.
Зображення масивного хреста під аркою, обабіч якого розташовано стилізоване листя та солярні кола, було одним із поширених мотивів на багатьох візантійських рельєфах. Таке оздоблення було характерне для найдавніших (VIII-X ст.) колодязів у Венеції. Оточена з усіх боків морем, Венеція історично мала проблеми з прісною водою, тож завжди була потреба у постачанні та зберіганні питної води. Це стало причиною появи великої кількості колодязів, число яких ймовірно перевищувало шість тисяч (Well Head. V&A). Вони потребували захисту від забруднення морською водою, особливо під час повеней. Варто зазначити, що колодязями у Венеції називали не справжні криниці, а спеціальні підземні резервуари для збору дощової води. Найбільш ранні колодязі датуються сьомим століттям, вони мали просту кубічну форму. Згодом їхня форма та оздоблення ускладнювалися, почали з'являтися циліндричні колодязі та колодязі з розмаїтим декором. Часто їхнє багате різьблене оздоблення зображало різні геометричні, рослинні, тваринні, релігійні мотиви, криниці приватних домів були декоровані гербами венеційських династій, які в свою чергу вкладали кошти у будівництво криниць.
У книзі «Венеція» Аллена Гранта (Grant, 1912: 262-263) описується, що у цьому мотиві Хрест мав значення не Розп'яття, а тріумфу Воскресіння. Два дерева чи пальмове листя обабіч Хреста могло означати Життя, Воскресіння чи просто Рай. Орнамент плетінки, який заповнює увесь Хрест, не має ні початку ні кінця, тим самим вказує на Вічність, а саме на Альфу й Омегу. Два круглі орнаменти над Хрестом означають сонце і місяць, а похилені дерева в бік Хреста, знаменують поклоніння.
Ця іконографія була детально проаналізована Ернстом Кітцінгером (Well Head. V&A) та іншими вченими, які припустили, що «хрест, який дарує життя», як про нього часто згадують у візантійських текстах, частково покликається на Дерево Життя, встановлене посеред Саду Едем (Буття 2: 9); похилене листя, знайдене на деяких прикладах, може відображати апокрифічну історію великого дерева в Гермополісі, яке схилилося до землі, щоби поклонитися немовляті Ісусу; а арка являє собою важливу ознаку честі та благоговіння того, що вона обрамлює. З іншого погляду, Джон Осборн припустив, що цей мотив міг нести значення збереження чистоти води в криниці, а отже, і здоров'я населення, яке її пило.
Рис. 8. Кам'яна плита із базиліки Святої Сабіни в Римі
Мотив розквітлого хреста був поширеним у всій Італії, проте лише у Венеції він став домінантним (Well Head. V&A). Орнамент «розквітлого хреста» можна побачити на численних фрагментах, які використовувалися для оздоблення собору Святого Марка, собору Санта-Марія-Ассунта, церкви Санта-Фоска на острові Торчелло, собору Санта-Марія е Донато на острові Мурано, а також його видно на групі ранньосередньовічних колодязів, зібраних у дворі музею Коррер. Іншими яскравими прикладами візантійських рельєфів є баптистерія кафедрального собору в Чивідале (Музей Християнства, Чивідале, Італія), а також фрагмент віднайдений у Брешії (Фундація Сальваторе Романо, Флоренція, Італія).
Вплив візантійського мистецтва поширювався і на сакральне мистецтво Київської Русі. У книзі Костя Шонк-Русича «Історія Українського мистецтва в ілюстраціях» (Шонк-Русич, 1978: 157) подається зображення шиферних різьблених парапетних плит із Софійського собору, на яких видно подібний плетінчастий взір, а також ружі, що дає нам підставу стверджувати, що такий орнамент був поширений і на території Київської Русі. Подібні рельєфи хрестів та плетінчастих орнаментів описуються і в першому томі шеститомника «Історії Українського мистецтва» (Історія Українського мистецтва, 1966: 224-245), зокрема, на саркофазі Ярослава Мудрого та на плитах із Софійського собору в Києві, також на шиферному саркофазі з Десятинної церкви в Києві та на капітелях із Борисоглібського собору в Чернігові ХІІ ст.
Низка плит із Софійського собору мали зображення розеток та руж. У давнину вони мали значення сонячних, або солярних, знаків, які з'явилися у зв'язку з поклонінням силам природи, зокрема, Сонцю. Солярні знаки були дуже поширеним оздоблюваним елементом у слов'ян, вони надовго збереглися у мистецтві, з часом втративши первісний символічний зміст, набули декоративного значення. У такий спосіб, розетки на плитах Софійського собору відігравали лише орнаментальну роль. Їхні форми були дуже різноманітні: одні розетки мали вигляд квітки з заокругленими чи загостреними пелюстками, інші - трикутника, вписаного в коло. В іншій книзі Костя Шонк-Русича «Дерев'яна різьба в Україні» (Шонк-Русич, 1982: 16) згадується, що у давньоруській скульптурі мотив плетінки набуває широкого застосування. Зокрема, такий орнамент бачимо на капітелі з Борисоглібського собору в Чернігові, ХІІ ст., згодом мотив плетива зустрічаємо у друкованих шрифтах, в ініціалах та заставках.
Іншими характерними для візантійського мистецтва того часу було оздоблення у вигляді хрестів та рослинного орнаменту, про що згадується у першому томі «Історії Українського мистецтва» (Історія Українського мистецтва, 1966: 225). Зокрема, на капітелі Софійського собору вирізьблено хрест із двома гілками, таке зображення повторюється на капітелі двічі з протилежних боків, на двох інших сторонах майстерно вирізьблено листя аканту. Саме в цій книзі цей мотив згадується під назвою «розквітлого хреста», символізм якого знаменував перемогу християнства. Іншим прикладом схожих мотивів є саркофаг Ярослава Мудрого в Софійському Соборі. Саркофаг зроблено у вигляді будинка з двосхилим дахом і акротеріями. Поверхня одного зі схилів поділена на п'ять прямокутників, у яких розміщено зображення. У двох прямокутниках обабіч середнього вирізьблено кипариси, пальми та риби. Зображення дерев на барельєфах також мало не тільки декоративне, а й символічне значення. Кипариси - символ безсмертя, пальми вважали символом перемоги. Зображення та розміщення кипарисів схоже до пальмет, які розгалужуються від хреста, що оздоблює балкон. Подібні мотиви розквітлих хрестів, кипарисів, плетінки та розеток простежуються й на рельєфах шиферного саркофагу з Десятинної церкви в Києві, відомому як саркофаг княгині Ольги. Також мотив хреста з пальмовим листям і солярними колами можна зустріти на далматику з Музею сакрального мистецтва Святоуспенської Унівської Лаври.
Висновки
У результаті досліджень вдалося встановити, які характерні для візантійського мистецтва риси мають рельєфи із Святоуспенської Унівської Лаври. Встановлено їхній зв'язок зі світовим мистецтвом, а також із мистецтвом Київської Русі. Знайдено аналоги моделі розквітлого хресті, зокрема, зроблено припущення, що прототипом даної пам'ятки є рельєфна плита з базиліки Св. Сабіни. Проаналізовано, коли найбільш ймовірно міг з'явився балкон у внутрішньому подвір'ї Святоуспенської Унівської Лаври та хто міг бути його автором. Досліджено композицію дерев'яної моделі декоративної панелі та описано її теперішній стан для визначення подальшої програми її реставрації.
Список використаних джерел
1. Grant A. Venice. New York: H. Holt and Company, 1912. 296 p.
2. Viar L. The Basilica of Santa Sabina: Origins and Transformations. Liturgical Arts Journal. 2019.
3. Well Head. Victoria and Albert Museum.
4. Вуйцик В. Іконописна школа при монастирі студитського уставу. Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». 2004. №14. С. 257-264.
5. Вуйцик В. Святоуспенська лавра студійського уставу в Уневі. Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». 1997. №6. С. 138-143.
6. Гомза С. Мистецька діяльність єромонаха Рафаїла (Романа) Хомина (1907-1944) у контексті формування Студійської іконописної школи. Acta studiosa: Богословський науковий збірник. 2017. №9. С. 30-45.
7. Історія Українського мистецтва: у 6-х томах / гол. ред. М.П. Бажан. Київ: Жовтень, 1966. Т 1. 455 с.
8. Михайло Пигель (Схимонах Мар'ян). Сторінки життя. Спогади та документи / упор. Ю. Пигель, О. Григор. Львів: Свічадо, 2013. 144 с.
9. Наша хроніка. Ясна путь. 1938. Ч. 3-4. C. 25.
10. Наша хроніка. Ясна путь. 1938. Ч. 10-11. C. 16.
11. Станкевич М. До типології хреста. Родовід. 1994. №8. С. 58-65
12. Унівський монастир-лавра. 2015.
13. Хроніка. Ясна путь. 1936. Ч. 7-8. C. 22-23.
14. Шонк-Русич К. Історія українського мистецтва в ілюстраціях. Нью Йорк, 1978. 300 с.
15. Шонк-Русич К. Дерев'яна різьба в Україні. Нью-Йорк: Русич, 1982. 183 с.
References
1. Grant A. Venice. New York: H. Holt and Company, 1912. 296 p.
2. Viar L. The Basilica of Santa Sabina: Origins and Transformations. Liturgical Arts Journal. 2019.
3. Well Head. Victoria and Albert Museum.
4. Vuitsyk V. Ikonopysna shkola pry monastyri studytskoho ustavu. [The icon-painting school at the monastery of the Studite Rite] Visnyk instytutu «Ukrzakhidproektrestavratsiia». 2004. №4. pp. 257-264. [in Ukrainian].
5. Vuitsyk V. Sviatouspenska lavra studiiskoho ustavu v Unevi. [Univ Holy Dormition Lavra of the Studite Rite] Visnyk instytutu «Ukrzakhidproektrestavratsiia». 1997. №6. pp. 138-143. [in Ukrainian].
6. Homza S. Mystetska diialnist yeromonakha Rafaila (Romana) Khomyna (1907-1944) u konteksti formuvannia Studiiskoi ikonopysnoi shkoly. [Artistic Legacy of Rev. Rafail (Roman) Khomyn (1907-1944) and the Emergence of a Studite School of Iconography] Acta studiosa: Bohoslovskyi naukovyi zbirnyk. 2017. №9. pp. 30-45. [in Ukrainian].
7. Istoriia Ukrainskoho mystetstva: u 6-kh tomakh [History of Ukrainian art: in 6 volumes] / Editor-in-Chief M.P. Bazhan. Kyiv: Zhovten, 1966. Vol. 1. 455 p. [in Ukrainian].
8. Mykhailo Pyhel (Skhymonakh Marian). Storinky zhyttia. Spohady ta dokumenty [Mykhailo Pyhel (Schiarchimandrite Marian). Pages of life. Memoirs and documents] / ed. Yu. Pyhel and O. Hryhor. Lviv: Svichado, 2013. 144 p. [in Ukrainian].
9. Nasha khronika. [Our chronicle] Yasna put. 1938. №3-4. p. 25. [in Ukrainian].
10. Nasha khronika. [Our chronicle] Yasna put. 1938. №10-11. p. 16. [in Ukrainian].
11. Stankevych M. Do typolohii khresta. [To the typology of the cross] Rodovid. 1994. №8. pp. 58-65 [in Ukrainian].
12. Univskyi monastyr-lavra. [Univ Lavra Monastery] 2015.
13. Khronika. [Chronicle] Yasna put. 1936. №7-8. p. 22-23. [in Ukrainian].
14. Szonk-Rusych K. History Ukrainian art illustrated. New York, 1978. 300 p. [in Ukrainian].
15. Szonk-Rusych K. Wood carvings in Ukraine. New York: Rusych, 1982. 183 p. [in Ukrainian].
Размещено на allbest.ru
...Подобные документы
Історія заснування Почаївської лаври. Часи розквіту монастиря. Діяльність ігумена Й. Заліза. Греко-католицький та синодальний період. Часи Першої Світової війни та національно-визвольних змагань. В Польській республіці. Лавра в кінці ХХ-початку ХХІ ст.
презентация [1,4 M], добавлен 19.09.2012Особливості архітектури і будівництва XIV-XVІ ст.: містобудівні програми, сакральне будівництво. Образотворче та декоративно-ужиткове мистецтво. Монументальне малярство. Іконопис, книжкова мініатюра, скульптура, різьблення. Декоративно-ужиткове мистецтво.
реферат [49,6 K], добавлен 08.03.2015Історико-культурологічний та археологічний аналіз ковальського виробництва і промислів населення території України з давньоруського часу до сьогодення. Історіографія дослідження художньої обробки металу та становлення ковальства на території України.
курсовая работа [113,0 K], добавлен 21.09.2010Умови формування та розвитку українського кіномистецтва. Найвизначніші діячі та їх внесок до культурної спадщини. Розмаїтість жанрів і тем, реалізованих в кінематографі 1900-1930 рр. Національні риси, мистецька та історична цінність створених кінокартин.
курсовая работа [65,2 K], добавлен 11.03.2011Дослідження життєвого шляху і творчості видатних митців, які проживали на території України: Івана Айвазовського, Михайла Булгакова, Івана Франко, Лесі Українки, Ліни Костенко, Володимира Івасюка, Марії Заньковецької, Катерини Білокур, Тараса Шевченка.
контрольная работа [337,9 K], добавлен 14.01.2012Поняття гуманізму, полісу та цивілізації, їх сутність і особливості, історія зародження та розвитку, вживання та значення на сучасному етапі. Опис життя та побуту кіммерійських племен, що мешкали на Україні в I ст. до н.е., їх внесок в культуру країни.
контрольная работа [38,9 K], добавлен 06.05.2009Український традиційний спів - основа української вокальної школи. Розвиток вокальної педагогіки і виконавства у центральних та східних областях України. Особливості становлення вокальних шкіл регіонів Західної України, їх формування на Чернігівщині.
дипломная работа [85,5 K], добавлен 29.09.2013Розвиток української медицини. Архітектура й образотворче мистецтво. Творчість Растреллі, будівництво Андріївської церкви. Дерев'яна архітектура Західної України. Іконопис, оздоблення іконостасів. Усна народна творчість. Творчість М. Березовського.
презентация [1,9 M], добавлен 23.09.2014Пам'ятки історії, архітектури та культури. Державний історико-архітектурний заповідник. Принципи історизму та системного підходу до об'єктивного висвітлення явищ минулого. Висвітлення архітектурної спадщини міста. Історичні споруди XVII століття.
творческая работа [30,1 K], добавлен 12.05.2011Історичні передумови виникнення та особливості розвитку національної бібліографії у країнах Західної Європи та США. Основні етапи формування системи органів перспективної та ретроспективної національної бібліографії Великобританії, Франції та Німеччини.
реферат [29,3 K], добавлен 26.02.2017Основні періоди розвитку людини та їх властивості, особливості протікання на території сучасної України. Етапи становлення релігійних напрямків у вигляді тотемізму, анімізму, магії, фетишизму. Передумови розвитку Трипільської та Зрубної культури.
реферат [21,1 K], добавлен 03.11.2009История возникновения росписи фарфоровых изделий. Материалы, инструменты и оборудование, применяемые в росписи фарфорового изделия, типы декорирования. Технологическая последовательность выполнения декоративного фарфорового блюда на тему: "Русский мотив".
дипломная работа [44,0 K], добавлен 07.04.2015Загальна характеристика сучасної західної культури: особливості соціокультурних умов та принципів її формування та розвитку. Модернізм як сукупність напрямів в культурі ХХ століття, його характерні риси. Відмінності та значення постмодернізму в культурі.
контрольная работа [23,1 K], добавлен 05.06.2011Процессы политического, социального, экономического, культурного плана, происходящие на каждом этапе развития общества. Причины голода начала 1930-х годов. Формирование социалистического сознания. Процесс маргинализации общества. Семья и семейные обряды.
курсовая работа [32,7 K], добавлен 03.10.2012Становище українського мистецтва в ХVІІ-ХVІІІ століттях. Класифікація основних портретних типів в мистецькій практиці. Портретний живопис Західної та Східної України, його загальна характеристика, художні особливості та традиції в образотворенні.
дипломная работа [166,9 K], добавлен 25.06.2011Анализ актерской техники в системе режиссерского спектакля 1920-1930-х гг., поставленного по драматургии Шекспира. Судьба эксцентрической школы. Сопоставление постановки "Гамлета" М.А. Чеховым и Н.П. Акимовым. "Исторический материализм" С.Э. Радлова.
автореферат [55,4 K], добавлен 24.01.2015Ленинский план монументальной пропаганды как путь развития культуры России 1920–1930 годов. Представление о новом мире в живописи М.Б. Грекова. А.В. Щусев как создатель нового типа сооружения. Мавзолей Ленина. Темы и образы культуры России того времени.
реферат [254,7 K], добавлен 12.11.2013Сутність та значення соціально-культурного комплексу. Фактори, що впливають на розміщення комплексу. Аналіз сучасного стану та особливості розміщення соціально-культурного комплексу України, його основні проблеми, тенденції та прогнози розвитку.
курсовая работа [87,6 K], добавлен 20.11.2010Зв'язок кахлі з традиціями культури й будівельної техніки Античного Риму. Розвиток художньої кераміки та кахлів на території України. Коломийський музей народного мистецтва Гуцульщини. Використання у розписі стилізованих рослинних і геометричних мотивів.
реферат [1,3 M], добавлен 17.01.2012Поширення вишивання у стародавньому Києві. Секрети народних традицій і свобода творчого експерименту. Характеристика видів мистецтва. Біла гладь, художня кольорова гладь, вишивка декоративної гладдю, полтавська гладь, декоративна гладь без настилу.
реферат [1,4 M], добавлен 13.05.2014
