Візуалізація та її місце у сучасних естрадно-театральних постановках

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кафедра вокально-хорового мистецтва

Дніпропетровської академії музики імені Михайла Глінки

Візуалізація та її місце у сучасних естрадно-театральних постановках

Вадим Кочетков,

здобувач науково-творчого ступеню «доктор мистецтв»

Метою статті є детальне розкриття різних можливостей візуалізації заради більш глибокого осмислення змісту і художнього образу твору. На сучасному етапі візуалізація сприймається як невід'ємна частина естрадного концертного виступу, а велика кількість її технічних прийомів доповнює виступи артистів, музикантів, співаків. Методи наукового дослідження базуються на поєднані функційного методу при розгляді специфіки функціонування окремих елементів естрадно-музичних постанов, теоретичні методи при вивченні спеціальної наукової літератури з проблеми дослідження; порівняльний метод для зіставлення та порівняння традиційних прийомів візуалізації з інноваційними.

Наукова новизна статті полягає у першій спробі звернення в українському музикознавстві до питання візуалізації, яка грає значущу роль у сучасній виконавській культурі. Не випадково, що без візуалізації не можливе жодне естрадне дійство. Тому вона потребує належної уваги у науковців і має стати предметом наукових інтересів дослідників. Новизна статті обумовлена також фактом власної апробації дії візуалізації у власному науково-мистецькому проєкті «Засоби візуалізації авторської музично-сценічної композиції». Висновки. Естрадні вистави/шоу передбачають масштабність, видовищність. Завдяки впровадженню сучасних технічних прийомів візуалізації, згідно з сюжетом, образним наповненням композиції, кожна постанова набуває більшої яскравості, креативнос- ті. Одне з завдань вдалої, талановитої візуалізації - викликати у слухача належну емоційну реакцію - здивування, потрясіння, зацікавленість; завдяки їй педалюється комунікативна функція музичного мистецтва, а саме об'єднання сценічної вистави з слухачем/глядачем. Адже приблизно вісімдесят відсотків успішного виступу і отримання позитивної зворотної реакції від глядача - це результат продуманих та якісних технічних прийомів візуалізації.

Ключові слова: виконавський, виступ, естрада, концерт, сучасний, слухач, твір.

Vadim Kochetkov, Graduate Student, Lecturer at the Department of Vocal and choral Art Dnipropetrovsk Academy of Music Mikhail Glinka (Dnipro, Ukraine)

Visualization and its place in modern various theater performances

The purpose of the article is to reveal in detail the various possibilities of visualization for a deeper understanding of the content and artistic image of the work. At the present stage, visualization is perceived as an integral part of a variety concert, and a large number of its techniques complement the performances of artists, musicians and singers. Methods of scientific research are based on a combination of functional methods in considering the specifics of the functioning of individual elements of pop music, theoretical methods in the study of special scientific literature on the problem of research; comparative method for comparing and comparing traditional visualization techniques with innovative ones.

Key words: concert, listener, modern, performer, performance, stage, work.

Вступ

Постановка проблеми. В теперішній час впровадження нових сучасних технічних прийомів візуалізації затребувано в музично-концертних виставах, насамперед, в естрадно-театральних постановках. Всі технічні прийоми, що сприймаються і застосовуються як засоби візуалізації - традиційні та сучасні - мають бути обумовленими, вдало підібраними. В такому випадку візуалізація підсилює, гармонійно доповнює та розкриває художній зміст окремої композиції.

Актуальність дослідження обумовлена звертанням до великої кількості технічних прийомів візуалізації в музичних програмах, в першу чергу естрадного напрямку. На сучасному етапі прийоми візуалізації постійно оновлюються, ускладняються, збагачуються, що дозволяє більш масштабно і об'ємно, подібно до ефекту 3D, створювати ілюзію присутності глядача в концертному номері. Підвищений попит на використання засобів візуалізації в естрадному мистецтві потребує їх певного узагальнення, пояснення та подальшого прогнозування.

Аналіз досліджень. Питання візуалізації достатньо висвітлені в науково-технічній літературі, де вона розглядається з точки зору мови програмування, моделювання, рекламного маркетингу тощо. Можливості візуалізації та її універсальності широко застосовуються також у сучасному освітньому процесі, адже сьогодення потребує виховання у здобувачів освіти технічної грамотності, досконалого володіння комп'ютером зі всіма його можливостями, серед яких провідне місце займають прийоми візуалізації. Так, у статті Попової Т.М., Поддубних О.М. (Попова, Поддубних, 2014) розглядаються проблеми навчання учнів із застосуванням візуальних методів представлення уроків та виконання завдань.

Однак впровадження прийомів візуалізації залишається не дослідженим у мистецтві. За означеним питанням, на жаль, дуже мало музикознавчої літератури. Окремі властивості візуалізації у більш узагальненому плані подано у відомій монографії О. Боднарчука «Шоу» (Боднарчук, 2020). Вивчаючи візуалізацію безпосередньо в музичному просторі, дослідники звертаються в більшості до нотного тексту твору. Завдяки новим програмним продуктам («МАМРІауег», стаття С. Тітової (Тітова, 2017) або спеціально створеній автором радіальній драм-машині [4], відтворюється кардинальний поворот від традиційних підходів до сучасних інтерфейсів, впроваджуються нові освітні можливості. Корисною представляється робота Р. Уолкера (Уолкер, 2015), в якій простежується процес електронного написання та створення музики завдяки технічним прийомам візуалізації. Поза інтересами дослідників - розгляд застосування візуалізації та її прийомів безпосередньо на музично-театральній сцені.

Мета статті - розкрити і дослідити виразні можливості традиційних та новітніх прийомів візуалізації у музичних виставах. Зосередженість на такій меті пояснюється відсутністю наукових праць, що досліджували би перспективи користування технічними прийомами візуалізації у сучасному естрадному музичному мистецтві.

Виклад основного матеріалу

Візуалізація (від латинського слова що в перекладі - зоровий) - це загальна назва прийомів уявлення фізичного явища у вигляді, зручному для зорового спостереження, сприйняття та аналізу. Адже, в широкому розумінні, роль зорових образів в житті людини є одною з головних умов повного сприйняття дійсності. Не випадково, як відзначає І.А. Герасимова, «дидактична вимога наочності в освіті розглядається як одна з основних, адже складний матеріал, нова думка, абстрактне поняття, що вводиться, стають доступними, коли можна пред'явити наочне зображення» (Герасимова, 2008: 4).

Візуалізація в сучасному вимірі стала невід'ємною складовою в різних виявах музичної творчості. Здібна до заглиблення ключових, вузлових моментів, до висвітлення авторської думки, розстановки смислових акцентів, вона передбачається у режисерській версії. Дослідити органічне включення різних видів/способів візуалізації при здійсненні творчо мистецького проекту як авторської музично сценічної композиції, представляється актуальним і вкрай необхідним. При цьому, треба розуміти, що існує поняття первинності (композиторська і виконавська творчість) і вторинності композиції; в такому випадку візуалізація сприймається як спосіб донесення художньої ідеї і образів до аудиторії.

Візуалізація є невід'ємною частиною будь-якого сучасного естрадного концертного виступу. Велика кількість її технічних прийомів доповнюють на сцені виступи артистів, музикантів, співаків, що допомагає слухачу/глядачу швидше усвідомити, сприйняти, зрозуміти зміст, детально відобразити суб'єктивну картину того, що відбувається.

Велике значення для візуалізації має концертна зала, будь то філармонія, палац культури, стадіон, клуб, мюзик хол, площа тощо. Як зазначають багато видатних естрадних виконавців, слухач, котрий прийшов на естрадний концерт, на якому нічого не відбувається і все статично, на четвертому-п'ятому творі починає втомлюватися, відволікатися, нудьгувати. Слухача постійно потрібно дивувати. Приблизно вісімдесят відсотків успішного виступу і отримання позитивної зворотної реакції від глядача - це продумані та якісні технічні прийоми візуалізації.

Технічні прийоми візуалізації, що використовуються на естрадно-концертних виступах, умовно можна розділити на два типи:

Перший тип - традиційний, що вживався до появи комп'ютера. Подібний тип передбачає одночасно знаходження на спеціально оформленій декораціями сцені певної кількості виконавців, артистів з різних видів мистецтв в сценічних костюмах (музиканти, співаки, танцюристи, міми, циркові артисти, оратори, аніматори), з підсиленням можливостей світла, спецефектів, піротехніки.

Другий тип - сучасний. За допомогою інноваційних комп'ютерних технологій такі компоненти як концертне світло, спецефекти, піротехніка удосконалилися, вийшли на новий рівень, що, в свою чергу, наповнило концертну програму яскравими шоу-елементами.

Одним із важливих елементів візуалізації сучасного виступу є сценічне освітлення, що складає основу концертної програми. На сьогодні з'явилося багато різних світлових приладів, які застосовуються всі одночасно під час концерту. Можна виділити декілька їх видів:

* динамічні світлові прилади; вони здатні відтворювати різноманітну кількість функцій, при цьому маючи хід променю від ста вісімдесяти до триста шістдесяти відсотків);

* статичні світлові прилади: їх прожектори замість руху променю мають одне направлення для підсвічування декорацій, артистів, інструментів;

* декоративні світлові прилади, різноманітні за формою, іноді у вигляді різних тих чи інших предметів - свічок, геометричних фігур, що створюють художні образи.

Всі види сценічного світла керуються на одному, спеціально обладнаному комп'ютерному пульті світлорежисером. Таке розмаїття світлових приладів дає можливість найбільш повно підкреслити особливості концертних номерів для отримання якісної відео-картинки.

У концертних програмах іноді використовується ще один елемент світлового оформлення - лазерне шоу. Воно виступає як самостійний вид сучасного мистецтва. Це оригінальне видовище, в якому головним засобом впливу на глядача є зображення, що створюються за допомогою різнокольорових променів, фігур і дозволяють в дещо задимленому просторі сцени і залу створювати хвилі, тунелі і безліч інших об'ємних композицій.

Різновидом лазерного шоу виступає віртуальна голограма. Це ефектне, об'ємне зображення людей, тварин і предметів у 3D вигляді, у повний їх зріст та розмір. Вона створюється за допомогою спеціальних проекторів.

Відокремленим елементом світлового наповнення є світлодіодні екрани. Це пристрій відображення і передачі візуальної інформації на дисплеї, моніторі, телевізорі. За його допомогою можна наповнити концерт ефектними, різноманітними цифровими декораціями, що відображають сторонні відеозаписи, графічні анімації, ефекти світломузики.

Яскравим наповненням концертного виступу є спецефекти:

* ефекти снігу: його виробляють спеціально розроблені машини, такі як генератори снігу, вони можуть створити казку наяву і зробити так, що влітку піде самий справжній новорічний сніг;

* генератори повітря: сценічне обладнання, яке створює спрямований потік повітря або так званий ефект вітру. За допомогою вітродуву та вітрогенератору можна побачити картину повітряного руху частин сценічних декорацій, концертного костюму, волосся виконавця, що розвивається на повітрі.

* водний екран - один з найбільш вражаючих ефектів: поверхня водяної завіси дозволяє проектувати на нього будь-яке зображення за допомогою проектора.

* ефект легкого диму: поява на сцені легкої димки робить все, що відбувається на ній чарівним, казковим, привертає до дійства пильну увагу глядача. Для його створення використовується спеціальний генератор легкого диму.

* ефект важкого диму: на термічний елемент генератору подається сухий лід. В ході нагрівання рідина перетворюється в клуби аерозолю. Сформований дим викидається машиною через сопло, В результаті стелиться важкий дим, який особливо красиво виглядає на відео та фото;

* аерострим СО2 - видовищний і красивий спецефект, який представляє собою фантастичний вибух димоподібної речовини;

* базука СО2 уявляє собою генератор «крижаного диму», який має вигляд армійського гранатомету, що створює видимість стрілянини з такої зброї. Генератором легко управляти, можна вільно пересуватися по сцені, направляючи потоки диму в різні боки;

* ефект вогню здавна вважався одним з розкішних прийомів, який застосовувався у концертному шоу. На сьогодні різні ефекти вогню відтворюються за допомогою спеціальних обладнаних генераторів;

* серед інших спецефектів можна назвати генератори піни, мильні бульбашки, конфетті, серпантин.

Яскравим доповненням концертного виступу є різновиди сценічної піротехніки:

* піротехнічні вогнепади - ланцюжок особливих свічок, що створюють при роботі суцільну стіну струмуючих іскор, висотою до 15 метрів;

* холодні фонтани - піротехнічний виріб, що при роботі має низьку температуру горіння, який виділяє мінімум диму і запаху;

Креативні спецефекти:

* аерофонтан -полотно із тканини, що піднімається генератором вітру. Особливу чарівність аерофонтану надає його підсвічування;

* танцююча тканина - спецефект роботи вітродуву; він утворює висхідний потік повітря, при якому тканина, починає кружляти і утворює подобу танцю. Такий оригінальний технічний ефект поєднує легкість і непередбачуваність, заворожує і створює романтичний настрій.

Усі перелічені прийоми візуалізації діють тільки в умовах просторової локалізації. Вони передбачають свою дію на конкретному місці - сцені.

Сцена - ключова частина будь-якого концертного приміщення, розташованого перед глядачем на піднесенні, це місце основного театрального дійства.

Поняття сцени дуже співпадає з тлумаченням слова «естрада» (франц. estrade, «підмостки, помост»). Естраду розуміють як подіум, на якому відбувається дійство. Вона включає в себе такі напрямки як спів, танець; на відміну від сцени в загальному розумінні, на естраді залучається цирковий або розмовний жанри, пародія тощо.

Естрадна сцена в першу чергу - це шоу, бурлеск, які несуть своєрідну культуру поведінки та свою естетику.

Виступ концертного виконавця має бути яскравим, емоційним, таким, щоб запам'ятався. Артист/ співак володітиме необхідними для естради характеристиками - як природними (талант, розум, зовнішні дані, харизма), так і набутими (грамотність, культура виконання, пластика, сценічний образ). На сьогоднішній день усі ці характеристики збереглися і вдосконалюються.

Ефектності концертному виступу надають технічні прийоми візуалізації - рухлива сцена, подіуми, використання будь-яких предметів, що можуть з'являтися в окремих номерах - види транспорту, великі побутові атрибути і т. ін.

візуалізація естрадний театральний

Висновки

Прийоми візуалізації - важливий пласт будь-якого концертного виступу естрадного виконавця, він не має меж та постійно розвивається.

Естрадні вистави/шоу передбачають масштабність, видовищність. Завдяки впровадженню сучасних технічних прийомів візуалізації, згідно з сюжетом, образним наповненням композиції, кожна постанова набуває більшої яскравості, креативності. Одне з завдань вдалої, талановитої візуалізації - викликати у слухача належну емоційну реакцію - здивування, потрясіння, зацікавленість; завдяки їй педалюється комунікативна функція музичного мистецтва, а саме об'єднання сценічної вистави з слухачем/глядачем. Адже приблизно вісімдесят відсотків успішного виступу і отримання позитивної зворотної реакції від глядача - це результат продуманих та якісних технічних прийомів візуалізації.

Список використаних джерел

1. Боднарчук Олег Шоу. Часть 1. Как создать грандиозное шоу. Київ: «ТАК видавництво», 2020. 360 с.

2. Герасимова И.А. Искусство и наука видения. Визуальный образ (Междисциплинарные исследования). Рос. акад. наук. Ин-т философии; отв. ред И.А. Герасимова. Москва: ИФРАН, 2008. С. 4-26.

3. Попова Т.М., Поддубных Е.Н. Инновационные техники визуализации средствами информационнокоммуникационных технологий. Учёные заметки ТОГУ. 2014. Т. 5. № 3. С. 57-62.

4. Титова С.С. Визуализация музыкального произведения: образовательные возможности и программные продукты. Теория и практика современной науки. 2017. 8 (26). С. 318-326.

5. Хейн, Э. Визуализация музыки: от традиционных подходов к современным интерфейсам [перевод]: URL: https://www.audiomania.ru/content/art-4720.html (дата звернення 09.02.2022).

6. Walker R. The Music Video, Rebooted. Design Observer: URL: http://designobserver.com/feature/the-music-video- rebooted/38737 (дата звернення 09.02.2022).

References

1. Bodnarchuk, O. (2020). Shou. Chast' 1. Kak sozdat'grandioznoe shou [Show. Part 1. How to create a great show]. Kiyiv: «TAK vidavnitstvo», 360 s. [in Russian].

2. Gerasimova, I. (2008). Iskusstvo i nauka videniya [The Art and Science of Vision]. Visual image (Interdisciplinary research). Ros. acad. Sciences. Institute of Philosophy; rep. ed I.A. Gerasimov. Moskva: IFRAN, Pp. 4-26. [in Russian].

3. Popova, T., Poddubnyih, E. (2014). Innovacionnye tekhniki vizualizacii sredstvami informacionno-kommunikacionnyh tekhnologij [Innovative visualization techniques by means of information and communication technologies]. UchYonyie zametki ToGu. Pp. 57-62. [in Russian].

4. Titova, S. (2017). Vizualizaciya muzykal'nogoproizvedeniya: obrazovatel'nye vozmozhnosti iprogrammnyeprodukty [Visualization of a musical work: educational opportunities and software products]. Teoriya ipraktika sovremennoy nauki. Pp. 318-326. [in Russian].

5. Heyn, E. (2014). Vizualizaciya muzyki: ot tradicionnyh podhodov k sovremennym interfejsam [Music visualization: from traditional approaches to modern interfaces]. URL: https://www.audiomania.ru/content/art-4720.html (date of birth 09.02.2022) [in Russian].

6. Walker, R. (2015). The Music Video, Rebooted [The Music Video, Rebooted]. Design Observer: URL: http:// designobserver.com/feature/the-music-video-rebooted/38737 (date of birth 09.02.2022)

Размещено на Allbest.ru