Богиня-Космос праміфу в орнаментах народної вишивки Буковини (за матеріалами колекції Е. Кольбенгайєра)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Богиня-Космос праміфу в орнаментах народної вишивки Буковини

(за матеріалами колекції Е. Кольбенгайєра)

Причепій Євген Миколайович доктор філософських наук, професор,

Інститут культурології Національної академії мистецтв України

Причепий Евгений Николаевич доктор философских наук, профессор,

Институт культурологии Национальной академии искусств Украины

Анотація

Аналізується семантика орнаментів буковинської вишивки, зразки якої були зібрані Е. Кольбенгайєром у період від 1902 по 1912 р. Виходячи із авторської концепції праміфу, доводиться, що за орнаментальними символами приховані образи архаїчної богині, яка тотожна Космосу. Показано, що орнаментальний образ квітки конструюється із «жіночих» символів (зокрема, ромбів), що розміщені за структурами 1+1+1 або 1+2+1, які моделюють богиню. Продемонстровано, що образ богині (однієї, двох чи трьох богинь) приховується також за орнаментальними структурами дерева. Проаналізовано орнаменти, які передають об'ємний Космос -- структуру, утворену з концентричних прямокутників, які символізують підземелля, наземний світ і небеса. Проілюстровано, що ця структура моделює орнаменти, розміщені на горщиках кам'яної доби. Досліджуючи семантику S-символу, стверджується, що він може позначати літній і зимовий півцикли сонця, яке в архаїчній символіці втілювала богиня. Засновуючись на цьому, зроблено висновок, що орнаментальні «безконечники», які іноді складаються з S-символів, моделюючи цикли сонця, передають часову безкінечність.

Ключові слова: семантика орнаментів, архаїчна богиня в орнаментах, богиня-дерево, S-символ.

Аннотация

Богиня-Космос прамифа в орнаментах народной вышивки Буковины (по материалам коллекции Э. Кольбенгайера)

Анализируется семантика орнаментов буковинской вышивки, образцы которой были собраны Э. Кольбенгайером в период с 1902 по 1912 гг. Исходя из предложенной автором концепции прамифа, подтверждается, что за орнаментальными символами сокрыты образы архаической богини, которая тождественна Космосу. Продемонстрировано, что орнаментальный образ цветка конструируется из «женских» символов (в частности, ромбов), которые расположены согласно структурам 1+1+1 или 1+2+1, что моделируют богиню. Показано, что образ богини (одной, двух или троих богинь) сокрыт также за орнаментальными структурами дерева. Проанализировано орнаменты, которые моделируют объемный Космос -- структуру, образованную из концентрических прямоугольников, которые символизируют подземелье, земной мир и небеса. Проиллюстрировано, что эта структура моделирует орнамент, размещенный на горшках каменного века. Исследуя семантику S-символа, утверждается, что он может обозначать летний и зимний полуциклы солнца, которое в архаической символике воплощала богиня. Исходя из этого, сделан вывод, что орнаментальные «бесконечники», состоящие из S-символов, моделируя циклы солнца, передают временную бесконечность.

Ключевые слова: семантика орнаментов, архаическая богиня в орнаментах, богиня-дерево, S-символ.

Abstract

Goddess-Cosmos of proto-myth in ornaments of folk embroidery of Bukovina (the case of the E. Kolbenhier's collection)

The study analyses the semantics of ornaments of Bukovinian embroideries samples collected by E. Kolbenhier during the period from 1902 to 1912. Resulting from the concept of the proto-myth offered by the author, it is proved that the ornamental symbols hid images of the archaic goddess identical with the Cosmos. The study shows that the ornamental image of a flower is constructed from “female” symbols (in particular, rhombuses) arranged according to structures 1+1+1 or 1+2+1 which model the goddess. It is shown that the image of the goddess (one, two or three goddesses) is as well hidden behind ornamental structures of a tree. The article analyses ornaments that model volumetric Space as the structure formed from concentric rectangles symbolizing a dungeon, the terrestrial world and heavens. It is shown that this structure models an ornament placed on the Stone-Age pots. Studying the semantics of the S-symbol, it is argued that it can denote summer or winter half-cycles of the Sun, which the goddess embodied in archaic symbolism. Accordingly, it was concluded that the ornamental “endlessness” consisting of S-symbols and simulating the cycles of the sun transmits temporary infinity.

Keywords: semantics of ornaments, the archaic goddess in ornaments, tree goddess, S-symbol.

Постановка проблеми

На сьогоднішній день відсутня концепція, яка дозволяла б проникнути в семантику геометричних орнаментів. Більшість дослідників визнають, що він склався під впливом архаїчної символіки. Однак, на їхню думку, з часом він так деформувався, що взагалі міг втратити свою семантику. Насамкінець, вчені одностайні в тому, що проникнути в семантику цього орнаменту важко або взагалі неможливо.

Ми не поділяємо цієї позиції. На нашу думку, запропонована нами концепція праміфу й заснований на ній структурний метод дозволяють проникнути в семантику архаїчної символіки, яка, своєю чергою, може слугувати ключем для інтерпретації символів орнаментів. Керуючись цією настановою, ми в попередніх статтях, що вийшли в «Культурологічній думці» (Причепій 2019, 2020), досліджували семантику геометричних орнаментів Поділля. Тут на продовження цієї тематики про- аналізовано орнаменти Буковини й показано, що вони не втратили своєї семантики.

орнамент народна вишивка буковина

Основні дослідження та публікації. Склалось так, що архаїчну символіку досліджували археологи (М. Гімбутас (Gimbutas, 2001), А. Голан (1994), Б. Рибаков (1981)), а орнаменти вивчали етнологи (Л. Буткевич (2008), Т Кара-Васильєва (квітень, 2015), Л. Булгакова-Ситник (2005) та ін.). Унаслідок цього вони виявилися долученими до різних наукових сфер, що не сприяло проникненню в семантику як перших, так і других. Дослідження семантики символів гальмувало й те, що не була реконструйована вихідна міфологічна концепція, на основі якої вони сформувались. Автор, засновуючись на ідеї низки археологів, за якою провідна роль у міфології людських спільнот палеоліту й неоліту належала жінці-богині, реконструював первісний міф (праміф), на основі якого розробив методологію проникнення у семантику архаїчних символів та орнаментів (див.: Причепій, 2018).

Мета статті полягає в тому, щоб розкрити семантику низки символів, що входять до складу геометричних орнаментів народної вишивки Буковини. Аналізуючи ці орнаменти, автор прагне довести, що в їхній основі лежать певні структури, які відповідають структурам Богині праміфу. Тому дослідження цих орнаментів має дві взаємопов'язані мети, з одного боку, це спроба проникнути в семантику нового матеріалу (буковинських орнаментів), з іншого -- доказ пізнавальної спроможності структурного методу, сформованого на основі концепції праміфу.

Виклад матеріалу дослідження

Розвідка здійснена на основі матеріалів колекції народної вишивки Буковини, яку протягом 1902-1912 р. зібрав і опрацював австрійський інженер Еріх Кольбенгайєр. Матеріали були видані в 1912 р. у Чернівцях. Вони містили 74 листи рисунків, на яких розміщено близько 1500 зразків орнаментів сорочок, рушників і хусточок, що належали двом основним етносам Буковини -- українцям і румунам. Як зазначає автор у «Передньому слові», він був перейнятий бажанням зібрати цей багатий скарб, зробити його доступним для загалу й зберегти від зникнення. Сьогодні ми з вдячністю згадуємо людину, яка десять років свого життя присвятила цій благородній меті. 1974 року Українська жіноча асоціація Канади (Східне відділення) перевидала матеріали під назвою «Взори вишивок домашнього промислу на Буковині. Зібрав, нарисував і обробив інженер Еріх Кольбенгайєр». Зараз це видання викладене в інтернеті. Його орнаменти і є предметом нашого аналізу.

Перш, ніж приступати до дослідження зазначених орнаментів, хочеться висловити деякі методологічні міркування. Насамперед зазначимо, що ми не приймаємо поширеного поділу орнаментів на геометричний, рослинний, тваринний тощо. Недоліки такого поділу можна бачити, наприклад, на орнаменті рис. 27. Тут присутні ромби, завитки, прямі лінії -- риси геометричних орнаментів. У той же час центральний образ орнаменту поєднує риси дерева та жінки, а під образом розміщені умовні тварини. Отже, цей орнамент (і таких серед буковинських чимало) не відповідає запропонованій класифікації.

Ми в цьому дослідженні виходимо з поділу орнаментів народної вишивки на виконані рахунковою технікою і довільним стилем. В основі перших лежать математичні пропорції. Їх можна вважати спорідненими з т. з. геометричними орнаментами. Переважна більшість (якщо не всі) буковинських орнаментів вишиті рахунковою технікою. Вони за стилем близькі до геометричних, хоча об'єкти їхні різні -- дерева (гілки, квіти), тварини, люди та ін.

Наступне зауваження стосується поширеної класифікації орнаментів за т. з. «мотивами», під якими розуміються окремі символи -- орнаменти з ромбом, свастикою, хрестом, S-символом, деревом, «рогами» та ін. Така класифікація, звичайно, має певний сенс. Однак вона досить умовна. Так стосовно буковинських орнаментів можна зазначити, що майже кожен з них містить поєднання двох чи трьох таких «мотивів». Коли йде мова про мотиви орнаментів, то передбачається певне проникнення в їхню семантику, чого насправді в запропонованій класифікації немає. Справжня змістовна класифікація орнаментів повинна будуватися на знанні їхньої семантики. У статті (Причепій, 2019) ми спробували вирізнити орнаменти, що стосуються тематики «богині оленя». Якби вдалося за цим самим принципом згрупувати більшість орнаментів, тоді можна було б здійснити їхню класифікацію за мотивами.

Наступний матеріал ми класифікуємо за способом конституювання (моделювання) Богині. Оскільки об'єктом усіх орнаментів, за нашою концепцією, була Богиня, то різноманітність орнаментів значною мірою пояснюється відмінністю способів, якими вона конституювалась.

Оскільки наше дослідження ґрунтується на концепції праміфу, коротко викладемо її основні ідеї (детальніше див.: Причепій, 2018, с. 23-36. Автор просить вибачення за часте посилання на свої праці. Це зумовлене тим, що концепція праміфу є системою, елементи якої взаємопов'язані):

- Космос первісні люди ділили на сім сфер -- три основних, жіночих (підземелля, сфера життя і небеса -- сфера планет), які позначались широкими смугами, і чотири чоловічих (підземні води, поверхня землі, піднебесся, зоряне небо, які на артефактах передавалися вузенькими смугами й досить часто ігнорувались узагалі.

- Космос ототожнювався з Богинею (Богинею Матір'ю або Великою Богинею), Тіло якої також ділили на сім сфер, три з яких -- сідниці, живіт і голова -- були основними «жіночими» сферами, а чотири інші -- ноги Богині, пояс, шия і волосся на голові -- були неосновними (чоловічими).

Кореляція трьох (семи) сфер Космосу й Тіла Богині, на нашу думку, лежить у основі архаїчної символіки та орнаментів. В орнаментах чоловічі сфери, як правило, випускались. У більшості простежується тричленна структура -- підземелля, сфера життя і небеса, які розміщені вертикально. Такою була проста структура Космосу, яка моделювалась на Богині або дереві.

В орнаментах присутні й складніші структури Космосу. За праміфом Богині-Дочки, які втілювали жіночі сфери, подібно до Матері, також ділились на сім своїх сфер. Їх представляли богині ще нижчого статусу («внучки» Богині-Космосу). На Тілі Великої Богині трьома сферами (богинями) сідниці були двійка стегон і дітородний орган (вульва), трійкою живота -- пупець і двійка грудей, трійкою голови -- двійка очей і рот. В орнаментах ці трійки зображені по горизонталі. Це 28-членна структура Космосу, в основі якої лежить цикл Місяця і фізіологічний цикл жінки (богині).

Богиня-квітка, утворена з трьох ромбів (структура 1+1+1). У буковинських орнаментах домінує образ богині, представлений у вигляді дерева. Дерево як модель Космосу виникло на зорі неоліту. До цього такою моделлю була, як правило, жінка -- Богиня. Саме тому за деревом часто проступає образ Богині. У ньому присутні три складові Богині -- сідниці, живіт і голова (структура має вигляд -- 1+1+1).

В орнаментах з колекції Е. Кольбенгайєра можна виділити два види зображення богині-дерева: у вигляді квітки, що розміщена навскіс від гілки (стовбура) й у вигляді дерева, що зображене окремо. Богиня, розміщена на гілці, символізує дочку чи внучку основної богині-дерева. Водночас дочки та внучки були ідентичні первісній Богині, оскільки, всі богині структурно однакові.

Як уже зазначалось, Тіло Богині ділилось на три жіночі сфери. Оскільки найпоширенішим символом жіночої сфери був ромб (див. Причепій, 2020), то структуру з трьох ромбів, розташованих на одній лінії, можна ідентифікувати як Богиню. Розглянемо деякі орнаменти за таким баченням. Гілки з орнаменту на рис. 1 утворені з трьох ромбів. Очевидно, кожна гілка символізує богиню. Трьома ромбами позначені сідниці, живіт і голова. На орнаменті рис. 2 фігурки також утворені з трьох ромбів (середній дещо менший від двох інших). Вони, а також наявність умовних рук (це фігура «руки в боки», про яку мова йтиме пізніше), дозволяють ідентифікувати цей образ як богиню. Характерно, що верхній і нижній ромбики, а також «руки» разом утворюють контур ромба -- символ богині. Фігури з обох рисунків утворені на основі структури 1+1+1.

В орнаменті рис. 3 у стрічці чергуються дерево (стовбур і крона вгорі) і схематичний образ богині (ноги у вигляді крони внизу й розпростерті «руки» вгорі, між якими по косій лінії зображено по три ромби). Орнамент мов би маніфестує, що богиня, дерево і три ромби є одним і тим самим.

В орнаментах зустрічаються також структури з ромбів, кількість яких (на одній лінії) не узгоджується з трійкою, що, на перший погляд, суперечать висловленій тут гіпотезі про структуру богині з трьох ромбів. Так на рис. 4 структура складається з п'яти ромбів. Однак ця п'ятірка ромбів входить до складу двох великих ромбів, контури яких прорисовані по обидва боки від стрічки з ромбиками. Ці великі й малі ромби зображені таким чином, що середній ромбик п'ятірки входить до складу обох великих ромбів. Іншими словами, кожен великий ромб містить по три малі ромби (тобто, є богинею), тільки один з малих ромбів є спільним для обох структур. Знання структур богинь праміфу дозволяє нам угледіти за цією структурою двох з'єднаних богинь. Це дві богині, що розміщені в одній сфері. Ними, як правило, є богині, що символізують груди (детальніше див.: Причепій, 2018, с. 227-234). Таким чином, у цьому випадку богині також складаються із трьох ромбів.

Інший випадок, який також на перший погляд не відповідає тричленній структурі, можна бачити на орнаменті рис. 5. Тут умовна квітка складається з двох ромбів і хреста між ними. Цей хрест, якщо розглядати його по лінії розташування ромбів, є косим хрестом. А косий хрест (Причепій, 2020) символізував богиню (є «жіночим» символом). Отже, два ромби й косий хрест утворюють структуру з трьох «жіночих» символів, два останніх випадки є радше не винятком, а підтвердженням правила про тричленну структуру Богині-Космосу.

Рис. 12

Квітка -- богиня з чотирьох ромбів. Структура 1+2+1. Образ богині-дерева, утворений з чотирьох ромбів є найбільш поширеним у буковинській вишивці. Структура з чотирьох ромбів постала внаслідок того, що середню сферу богині представляв не живіт як одиниця, а двійка грудей, кожна з яких отримала статус богині. Так, замість трійки богинь, дерево (квітка) набуло вигляду структури 1+2+1, утвореної з чотирьох ромбів (четвірки богинь).

Можна виділити кілька типів цієї структури. До першого (найпоширенішого) можна віднести образ богині, у якому двійка грудей-ромбів зображена під руками: руки мов би обіймають ромби. Такою є фігура квітки з рис. 6, що розміщена з правого боку від гілки. Вона утворена з чотирьох ромбів і умовних рук. Два ромби по одній лінії символізують сідниці й голову, два інші під руками -- груди.

Досить виразно ця структура представлена на рис.7 та рис 8, де фігури мають певні антропоморфні риси. Те, що ромби тут іноді мають вигляд хрестиків, зумовлене рахунковою технікою, хоча не заперечуються і релігійні мотиви. Їхня семантика в цьому випадку визначається місцем у структурі. Подекуди ромби-груди взагалі випускаються і фігура конструюється з двох ромбів і рук. Це фігура «руки в боки», у якій руки, ймовірно, заміщують двійку грудей. Прикладом такого заміщення руками ромбів є рис. 9. Тут замість ромбів-грудей зображено дві руки, яким надана форма ромбів. Характерно, що сама фігура з двох ромбів і рук має вигляд великого ромба, поділеного на чотири менші ромби. Так передане те, що «старша» богиня складається з чотирьох богинь.

Рис. 13

Орнамент рис.10 також можна віднести до цього типу чотиричленних структур. Він привернув нашу увагу тим, що кожен з чотирьох образів завершується умовною антропоморфною фігуркою (голівка-хрестик і підняті вгору умовні руки). Жіночі фігурки досить зримо проступають також у середніх символах, які передають двійку грудей. До них подібний і символ, що позначає сідниці. Отже, як структура символів, так і деякі допоміжні чинники свідчить про те, що всі чотири символи можна ідентифікувати як богинь. Для нас у цій четвірці важливе те, що в нижньому образі умовна голівка фігурки повернута донизу. Таким способом (у перевернутому вигляді) зображався світ підземелля. Отже, наша ідентифікація нижнього символу (сідниць) як підземного царства має сенс.

До іншого типу орнаментів з чотиричленною структурою (рис. 11, 12, 13) ми відносимо ті, у яких сідниця (нижній ромб) і двійка грудей об'єднані в єдину фігуру. Зміщення центру ваги до сфери сідниць може символізувати те, що за цим образом приховується богиня підземелля.

Такий же тип «моделювання» богині з чотирьох символів можна бачити й на рис. 14, хоча тут умовні пелюстки квітки закручені назовні. Ромбики кожної з чотирьох квіток утворюють структури 1+2+1. Орнамент складається з чотирьох квіток. Структура цієї четвірки аналогічна до структури кожної з квіток (1+2+1). Це структура Богині. Нижня квітка по діагоналі символізує сідниці, верхня -- голову, дві бокові -- груди. Отже, орнамент у цілому символізує Богиню, яка поділилася на чотири Дочки, які, своєю чергою, також поділилися на свої дочки-четвірки. Таке повторення квітками-Дочками структури Матері покликане передати ідею праміфу, за якою Дочки є іпостасями (подобами) Матері.

Третій тип моделювання Богині-Космосу чотирма символами можна бачити на рис. 15 і 16. Тут голова й сідниці позначені ромбами, а двома символами, що позначають груди, є дуги (рис. 15), які зображені нижче від рук, а на рис. 16 дуги формують умовну талію богині. Дуги в первісній символіці позначають як богів, так і богинь. Їхня семантика визначається місцем серед інших символів. У буковинських орнаментах дуги, виходячи з їхнього місця у чотиричленній структурі, можна ідентифікувати як символи богинь, конкретніше -- богинь-грудей. Унаслідок цього структура набуває вигляду 1+2+1.

Цікаво змодельована чотиричленна структура на рис.17. Вона утворена з двох ромбів -- голови й сідниці -- та розташованого між ними меншого ромба, поділеного на дві частини. Так передане те, що двійка грудей належить до однієї сфери (є одним ромбом) і в той же час вони мають статус двох богинь. Характерно, що й у цьому візерунку сідниці, умовні руки по боках і голова утворюють великий ромб -- богиню, яка поділилася на свою четвірку.

Наведені приклади зримо демонструють, що поруч з богинею, утвореною з трьох ромбів, в орнаментах вишивки фігурувала також богиня, змодельована з чотирьох ромбів, яка утворилася внаслідок поділу середньої сфери на двох богинь-грудей.

Богиня-дерево. Розглянуті вище буковинські орнаменти представляють собою образ богині у вигляді гілки (квітки). Дещо рідше зустрічається образ дерева зі стовбуром і кроною, за яким приховується богиня. Він часто супроводжується багатою символікою, проникнення в семантику якої вимагає залучення значно складніших структур.

Дерево -- втілення однієї богині. Дерево є водночас моделлю Космосу й моделлю жінки-богині. Намагання сумістити в образі Дерева Жінку та Космос наштовхується на певні неузгодженості. Космос, за уявленнями давніх людей, містив три (жіночі) сфери, за якими стояли три богині. Тіло Богині також ділилося на три сфери, але в ньому присутня двійка грудей, кожна з яких претендувала на статус богині. Отже, під час моделювання жінки на дереві потрібно було сумістити три сфери й чотири богині. Ця неузгодженість вирішувалась, як правило, таким способом, що дві богині-груди розміщувались у одній сфері.

Найпростішою моделлю Космосу (і Богині) є трисферне дерево, у якому богині сфер не поділені на свої меші сімки (трійки). Образно кажучи, це дерево передає тільки три богині, що символізують три сфери Космосу. Його можна бачити на рис.18. Тут півромба внизу передає підземелля, ромб угорі -- небеса й два ромби по боках стовбура символізують сферу життя і двійку грудей богині, яка зображена в одній сфері. В іншому варіанті такого дерева (рис.19) голова й сідниці зображені у вигляді умовних ромбів, а середня сфера передана подвоєними ідентичними гілками. Останні символізують подвоєння богинь у середній сфері.

Дещо складнішою є трисферна модель Космосу-Богині з рис. 20, де у кожній сфері простежується поділ Богинь-Дочок на свої менші трійки. Тут дві нижні гілки та стовбур, що символізують підземелля (сідниці), утворюють нижню трійку, три умовні ромбики в середній сфері символізують трійку богинь сфери життя (живота) та три символи навколо верхнього ромбика передають поділ богині-голови на меншу трійку. Структура, у якій кожна з трьох сфер містить по три жіночих символи, є 28-членною. Ця структура, разом з семичленною, відігравала важливу роль у первісній міфології. У ній зафіксована збіжність місячного циклу з фізіологічним циклом жінки. Унаслідок цього однією з моделей Космосу стала 28-членна структура (див. Причепій, 2018). Вона сформувалась на базі 7-ми членної структури внаслідок поділу трьох жіночих сфер на свої сімки/вісімки. Оскільки богиня разом зі своєю сімкою утворює вісімку, то семичленний Космос набуває вигляду -- 1+8+1+8+1+8+1=28. Тут одиницями позначені чоловічі сфери, а вісімками -- жіночі. (Інший варіант утворення 28-членної структури можна отримати зі структури богині у вигляді чотирьох ромбів, тобто за умови двійки грудей. Оскільки богиня є сімка, що втілює сім сфер, то 7х4=28).

Якщо прийняти до уваги, що дерево на рис. 20 насправді мало бути семичленною структурою по вертикалі й кожна з трьох богинь поділилась на свої сімки (по горизонталі), то ми матимемо 28-членну структуру Космосу.

Інший варіант складної трисферної моделі дерева можна бачити на рис. 21. Вона, на наш погляд, утворилася на базі простої моделі, яка представлена на рис. 19. Тут середня сфера (живіт) поділилась на дві підсфери (дві окремі трійки), що символізують пупець і груди. Як голова Богині фігурує шестикутник, навколо якого (по боках і вгорі) розміщені три ромби. Фігура, розміщена на стовбурі нижче, передає живіт, який поділився на умовні ромби -- верхній і нижній прямокутники. Так позначені підсфери -- двійку грудей і пупець. Вони, своєю чергою, поділились на свої трійки. Груди змодельовані верхнім прямокутником на стовбурі та двома умовними жіночими фігурками (більший ромбик -- сідниці, два менших по боках -- груди й косий хрестик -- голова), що розміщені обабіч. Нижній прямокутник, своєю чергою, утворив трійку з боковими антропоморфними фігурками, які також поділились на три ромбики (без нижнього ромбика). Найнижчий прямокутник по стовбуру та два ромби, що розміщені обабіч цього прямокутника (вони спущені вниз від антропоморфних фігурок) передають трійку богинь сідниці-підземелля.

Ця структура дерева утворилася внаслідок поділу сфери живота на дві півсфери -- її можна зобразити у вигляді 1+(1+1)+1 -- і наступного поділу кожної з чотирьох одиниць на свої трійки. Ми раніше (Причепій, 2018, с. 248-258) виділили її під час аналізу подільських рушників. Так, на орнаменті цього рушника (рис. 22) між вазоном (підземеллям-сідницями) і найвищою на стовбурі квіткою (головою-небесами) зображені дві пари пелюсток (аналоги до двох прямокутників посередині стовбура з рис. 20), від яких обабіч відходять свої двійки символів, що, своєю чергою, діляться на трійки. Таку саму структуру ми вирізнили й у рушниках Півночі Росії. Наявність її в буковинських орнаментах є додатковим аргументом на користь висновку про її не випадковість. На наш погляд, така структура зумовлена тим, що дерево моделює жінку, а на середній сфері жінки (на животі) є два «жіночі» центри -- пупець і груди, які ділились на свої сімки. Це досить цікавий феномен, на який іще не звернули увагу дослідники.

Дерево -- дві богині. У розглянутих випадках символи, що розміщені на стовбурі дерева, інтерпретуються як частини (сфери) однієї богині, а саме дерево можна розглядати як образ однієї богині. Однак серед орнаментальних зображень дерева (це стосується не лише буковинських орнаментів) зустрічаються і такі, які дозволяють ідентифікувати їх як двох (і більше) богинь. Уперше автор зіткнувся з таким феноменом на подільському рушнику (рис. 23). Тут по вертикалі на середній лінії орнаменту зображені ромб внизу, вище -- фігурка з розпростертими руками та головою-хрестиком. Ромб ідентифікується як сідниці, три символи, що розміщені на грудях і руках (на жаль, вони не дуже виразні), ідентифікуються як трійка середньої сфери, і хрестик вище -- голова. Цю тричленну структуру, отже, можна ідентифікувати як богиню. Однак угорі по вертикалі зображений іще один ромб, аналогічний до нижнього, який претендує на статус божества голови-неба. Якщо прийняти цю позицію, то ромб угорі символізує небо та голову Великої Богині, ромб унизу -- сідниці й підземелля, а антропоморфна фігурка -- живіт Богині і сферу життя. Отже, орнамент являє собою зображення двох богинь, менша з яких припадає на сферу живота більшої. Так, на наш погляд, змодельована структура, яка передає Матір і Дочку. Матір символізує Велику Богиню, Дочка -- богиню сфери життя. Зазначимо, що з усіх чотирьох богинь богиня сфери життя найчастіше зображалась у антропоморфному вигляді.

Структура Матір і Дочка посідає важливе місце в первісній символіці. Вона зустрічається і на буковинських орнаментах. Її, зокрема, можна вирізнити на рис. 24. Тут по вертикалі розташовані такі жіночі символи: трикутник внизу (вище від ніг) позначає сідниці, «руки в боки» символізують живіт і ромб на стовбурі вище -- голову. Разом вони утворюють нижню богиню. Однак, на стовбурі вгорі розташований інший ромб, який також претендує на статус голови. Тоді руками цієї великої фігури стають розташовані нижче від голови дві «гілки», а животом -- середній ромб, круглі цятки обабіч якого символізують груди. Тут також голова нижньої фігурки припадає на живіт верхньої, яка символізує Богиню Матір.

Дерево -- три богині. Серед буковинських орнаментів зустрічаються також образи дерева, які можна ідентифікувати як зображення трійки богинь, розташованих по вертикалі. За цього кожна з трьох богинь поділилась на свою меншу трійку, яка також розташована на вертикальному стовбурі. Раніше ми уже зустрічали поділ трьох богинь на свої трійки, але останні розташовувались по горизонталі. У цьому ж випадку трійки розміщені по вертикалі (на стовбурі) і, можливо, несуть дещо інше смислове навантаження.

На центральному стовбурі цього умовного дерева (рис. 25) можна вирізнити кілька ромбів та інших «жіночих» символів, які підлягають згрупуванню в образи трьох богинь. Ромб угорі, два ромбики трохи нижче й дещо більший ромб на стовбурі ще нижче утворюють образ верхньої богині (богині неба, структура 1+2+1). Нижній ромб цієї богині й два нижчих ромби на стовбурі утворюють образ середньої богині (структура 1+1+1). Цей образ позначений і деякими антропоморфними рисами. Його нижня частина передає позу богині у вигляді породіллі (умовні руки й ноги відведені в боки). Сам образ (голова -- великий ромб від попередньої богині, ромб і фігурка в позі породіллі нижче) обведений окремою орнаментальною стрічкою, яка очевидно окреслює його цілісність. Середня богиня символізувала сферу життя (світ людини), звідси й антропоморфні риси цієї богині.

Нижче по стовбуру розташована третя богиня. Її голова є ромбом, розташованим у сідниці попередньої богині, двома іншими «жіночими» символами є прямокутник, що розташований нижче по стовбуру, і колона -- ще нижче. Ці символи також утворюють структуру 1+1+1.

В орнаменті також простежується прагнення поділити трійку вертикальних богинь на горизонтальні структури. Так угорі, обабіч вертикалі з ромбів, розташовані дві досить умовні пташки -- символи неба. На кожній з пташок, своєю чергою, присутні по три ромби (сюди відноситься і голова-півромб як жіночий символ). Така структура, як було зазначено вище, передає 28-членну богиню. Оскільки це пташки, то вони мають відноситись до богині неба, хоча на орнаменті ці зображення частково зсунуті до нижчої богині. Це ж саме стосується середньої богині. Обабіч неї зображені два дерева -- символи сфери життя. Водночас кожне з дерев поділене на трійку символів, що також передають 28-членну структуру (богиню). В умовній богині-колоні внизу з горизонтальними смугами обабіч (сфера землі) серед символів однозначно виділити дві трійки важко, хоча за логікою структурної побудови дерева вона повинна бути. Якщо прийняти таку умову, то дерево являло б собою структуру 28+28+28=84, яка досить часто зустрічається в архаїчній символіці та орнаментах.

На орнаменті (рис. 26) образ подібного дерева переданий більш схематично. Його можна «читати» лише на основі досвіду попереднього орнаменту. Тут верхній ромб очевидно символізує голову, нижчий трикутник з двома косими хрестиками по боках -- груди та образ, який ми раніше ідентифікували як позу породіллі (зображений досить схематично), символізує сідниці -- третій жіночий символ верхньої богині. (Зазначимо, що в попередньому орнаменті цією позою позначені сідниці середньої богині). Обабіч символу породіллі зображені дві фігурки з ромбом посередині, які відповідають двом птахам із попереднього орнаменту.

Голова (у вигляді трикутника) середньої богині міститься в сідниці верхньої богині. Її умовні руки зображені розпростертими обабіч. Перша (найвужча) частина стовбура, що міститься нижче рук, символізує груди й три нижчих частини стовбура, що зростають по ширині, передають сідниці. (Тут сідниці поділені на свою меншу трійку). Обабіч цієї богині розміщені образи, у яких, засновуючись на попередньому орнаменті, можна вгадувати дерева. Стовбури цих дерев демонструють поділ на трійки, аналогічний до поділу середньої богині.

Тричленні сідниці середньої на стовбурі богині слугують головою найнижчої богині. Прямокутник нижче передає її груди. (Зазначимо, що така ідентифікація випливає не з образу, а зі структури, якою ми керуємось). Стовбур нижче з умовними руками-гілками символізує сідниці. Обабіч нижньої богині зображені фігурки, аналогічні до тих, що розташовані обабіч верхньої богині. Якщо врахувати, що у фігурках, розташованих обабіч усіх трьох основних богинь, простежується поділ на трійки, то можна зробити висновок, що цей орнамент також передає три жіночі сфери (небо, сферу життя і підземелля), а також 84-членну Богиню Космос.

Останній орнамент привабливий також тим, що в ньому присутні множини гачків, які можуть приховувати сакральні множини. Гачків навколо двох бокових фігурок, розташованих обабіч сідниці вищої богині -- 18+18=36. Ця ж кількість гачків і у двох фігурках, що розміщені обабіч найнижчої богині (у правій фігурці один гачок випущений помилково). Разом вони складають 72, сакральну множину, що символізує річний цикл сонця без п'яти днів (72х5=360). Кількість гачків навколо фігурки породіллі (угорі) -- 17+17=34. Крім неї, орнамент містить іще дві множини: одна (4+4) гачків розміщена навколо фігурок, прилеглих до стовбура внизу, інша (5+5) навколо умовних дерев середньої богині. Разом 34+8+10=52. Це множина, яка також передає річний цикл: 52х7=364. Отже, множини гачків орнаменту передають річний цикл сонця двома способами. Ці сакральні множини часто зустрічаються на археологічних артефактах і в орнаментах народних рушників.

Під час аналізу двох останніх складних за структурою образів дерева нашу увагу привернула така закономірність: голова нижчої богині зображена в умовній вульві верхньої. Так, на наш погляд, передана думка, що верхня богиня є матір'ю нижньої. Це може символізувати ідею, згідно з якою процес творіння Космосу йшов згори донизу. Ця думка підсилюється образами двох пташок-богинь, що зображені обабіч верхівки дерева на рис. 25. Вони прямо наштовхують на сюжет карпатської колядки, у якій ідеться про створення світу трьома (є варіанти двома) голубками, що сиділи на яворі серед моря. Незважаючи на деякі неузгодженості, які приховує в собі такий образ дерева (з одного боку дерево несе в собі ідею первинності землі, з якої все виростає, з іншого -- небесні сили (птахи) виступають деміургами Космосу), важливим є те, що його можна розглядати як картину первісного світотворення.

Богиня-дерево з ящером під корінням. Інтерпретація орнаменту з рис. 27 вимагає залучення додаткових знань про міфологічні уявлення давніх людей. Центральне місце в орнаменті посідає образ богині, у якому поєднані риси дерева та жінки. Верхній ромб, очевидно, символізує голову. Два ромби обабіч (дещо віддалені від голови) разом із головою утворюють трійку богинь неба. Два незавершені прямокутники, що розташовані нижче від рук, разом з відростками, що відходять від стовбура, утворюють трійку, що символізує пупець і груди (сфера життя). Нижче зображено двійку умовних стегон, які разом з тваринкою, що зображена між ними, утворюють трійку сідниці. Отже, тут голова, живіт і сідниці поділені на трійки.

Тваринка, що розташована між стегнами, очевидно, є символом дітородного органу (вульви). З архаїчної символіки відомо, що таким символом може бути жаба або черепаха. (У багатьох народів світу жаба символізує підземний світ і, відповідно, вульву богині. Пам'ятаю, коли ми сільські хлопчики бігали купатися з настанням холодів, моя бабця застерігала: «Не купайтесь, бо жаба цицьки дасть». Тоді я не розумів значення цього вислову. Очевидно це було застереження: не купайтесь, бо застудитесь і потрапите на той світ, у царство мамки-жаби. Жаба була істотою, що втілювала вульву й підземелля). Що стосується нашої тваринки, то вона більше подібна на черепаху. Її образ утворений із трьох ромбів, що видає у ній богиню. (Про те, що тваринка між сідницями має статус жінки-богині, можна довідатись з іншого подібного до цього орнаменту на рис.28. Тут, внизу, як і в попередньому орнаменті, розташовані дві аналогічні істоти. Вище розміщена сідниця, яка утворена з трійки символів: двох прямокутників по боках і чотирьох символів -- двох ромбів і двох півромбів, розміщених між променями косого хреста. Косий хрест, що поділив четвірку, є символом богині (див.: Причепій, 2020). Отже, цю фігуру з чотирьох символів за місцем розташування можна ідентифікувати як богиню).

На рис. 27, крім істоти між умовними стегнами богині, унизу, біля умовних коренів дерева, розміщені ще дві дещо інші на вигляд істоти. Ці створіння свідчать про те, що богиня, зображена вище, є богинею сфери життя, а самі істоти належать до підземелля. Тут варто прийняти до уваги відмінність між світовим деревом (і богинею, що втілює Космос) та деревом життя (богинею сфери життя). Світове дерево містить підземелля, сферу життя і небесні сфери, а дерево життя простягається між землею і небом. Звідси можна зробити висновок, що істоти, розміщені під деревом, належать до поверхні землі. Такими є плазуни й рогаті ссавці. (У скандинавському епосі «Молодша Едда» корінь ясеня Іггдрассіль, що втілює світове дерево, унизу підгризає дракон Нідхег. У російському фольклорі він фігурує як «ящер»). Це тварини, що втілюють бога поверхні землі й гір або верхнього підземелля. Варто думати, що й істоти з цього орнаменту втілюють подібного бога.

Дерево з планетами, що «крутяться» у верхів'ї. Під час аналізу складних орнаментальних візерунків ми керуємось ідеєю, що за образами Жінки, Дерева, а також деяких істот і предметів приховується структурований певним чином Космос. Така настанова допомагає угледіти у візерунках те, що невидиме для неозброєного ока. Ця упередженість допомогла розпізнати модель Космосу за образом з рис. 29. Нижня частина має вигляд горщика-вазона, вище зображене дерево, яке завершується восьмичленною розеткою. До неї приєднані сім фігур, що мовби літають по кругові. Якщо розглянути цей візерунок під кутом зору трьох сфер Космосу (підземелля, сфери життя і небес), то можна переконатись, що він цілком вкладається у задану схему. Ваза внизу символізує землю, дерево (вище) -- сферу життя. Розетка з вісьмома «пелюстками» на вершині дерева передає сімку планет і богиню-патронесу цієї сімки -- восьмого члена сфери планет. Очевидно, що сімка символів, що «кружляють» навколо умовної розетки, передає сімку планет.

Знаючи, що богів-планет було чотири, а богинь -- три, можна навіть спробувати дати ідентифікацію символів, що «кружляють» навколо розетки. Очевидно, що четвірка символів, які за формою нагадують лук, передають богів, а три інших -- богинь. Характерно, що як четверта умовна богиня у сферу планет мовби долучене дерево-вазон. Воно приєднане до однієї з «пелюсток» і, очевидно, фігурує як восьма богиня неба. Якщо прийняти таку інтерпретацію, то перед нами досить оригінальна модель Космосу. Подібної до неї автор більше не зустрічав. Вона заслуговує на увагу дослідників.

Рис. 32

Орнаменти, що моделюють об'ємний Космос. Раніше під час аналізу подільських рушників (див.: Причепій, 2018), нами було встановлено, що Космос у архаїчній символіці та орнаментах передавався двома способами. У першому способі Космос уявлявся як образ жінки чи дерева, спроектований на площину. У цьому випадку модель Космосу мала лише вертикальний і горизонтальний виміри. По вертикалі він ділився на три/сім сфер і кожна з трьох жіночих сфер сімки ділилася на свою трійку/ сімку, яка розміщувалась по горизонталі.

Крім цієї моделі, давні люди винайшли й іншу, яку ми умовно назвали об'ємною. Під останньою розуміємо моделювання Космосу на поверхні об'ємних предметів, зокрема, горщиків. На горщику кожна з трьох «жіночих» сфер Космосу мала вигляд смуги, що оперізувала його по кругу. У такій моделі можна було позначати чотири виміри горизонту -- південь і північ, захід і схід. Ці виміри в архаїчній символіці позначались чотирма богинями. На площинній моделі Космосу в кожній «жіночій» сфері фігурували три богині. (На трійки ділилася голова, живіт і сідниці, див. рис. 27). В об'ємній моделі фігурували чотири богині. Тут разом із трійкою богинь кожної сфери присутня Богиня-патронеса цієї сфери.

Об'ємний Космос, зображений на горщику, за проекції на площину набував вигляду концентричних кругів, ромбів, квадратів або їхніх поєднань. Типовим артефактом, що передає такий Космос, є буддійська мандала -- зображення концентричних кругів або квадратів, які позначають сфери Космосу. В Україні орнаменти з концентричних ромбів і квадратів часто зустрічаються на рушниках Східного Поділля. Присутні вони й на буковинських орнаментах, що свідчить про їхню певну спорідненість з подільськими.

Під час моделювання об'ємного Космосу на площині можливі два варіанти розташування сфер Космосу: в одному випадку в центрі орна-ментальної структури зображається земля, а на периферії небо, в іншому -- навпаки. На візерунках Буковини й Поділля, як правило, у центрі зображена земля, а сфера небес -- на периферії. Якщо сфери моделюються богинями, то в центрі зображені сідниці (підземелля), а на периферії -- голова (небеса). Розглянемо під цим кутом зору візерунок рис. 30. У центрі зображені перехрещені прямокутники з чотирма малими ромбиками по боках. Так передані три нижні сфери -- підземні води (ромб у центрі), підземелля (прямокутники), поверхня землі -- чотири малі ромбики. Від малих ромбиків на діагональній лінії зображені фігури з ромбиками обабіч. Так, на наш погляд, передано сферу життя. Про це свідчить і квітка, зображена в цій сфері по прямому хресту. Небо символізує ромб, розміщений на кінці діагоналі. Разом з цим кожну з фігур, що міститься по діагоналі, можна розглядати як богиню. Фігура по центру -- сідниці, у сфері життя -- живіт і ромб, на кінці діагоналі -- голова. Кожна з чотирьох богинь передає три сфери Космосу. Під час перенесення цього малюнка на горщик периферійні символи, що моделюють небо, будуть розташовані вгорі, а центральні -- внизу.

Подібний до розглянутого є і візерунок на рис. 31. Тут ромб (усередині) з чотирма схематичними антропоморфними фігурками по боках, імовірно, передає підземелля. Прямокутник, у який вписаний ромб, символізує сферу життя. По діагоналях прямокутника розміщені фігурки чотирьох богинь цієї сфери. Вони розташовані на лініях зі схематичними фігурками підземелля. У фігурках сфери життя можна виділити такі три складові: трикутник внизу -- сідниці, «бантик» з ромбиком посередині передає живіт і великий прямокутник вище -- голову богині. Ця голова, своєю чергою, служить як сідниці для ще вищої фігурки. (Це феномен накладання однієї богині на іншу, що був зазначений на рис. 24 і 25). Вище від голови-сідниці розміщені три малі ромбики (живіт) і дещо більший ромбик з трьома ромбиками навколо нього (голова). Ромбик з трьома ромбиками, що символізує голову, виходить за рами прямокутника. Він, очевидно, символізує третю жіночу сферу -- небо. Водночас по діагоналі простежується розташування трьох фігурок, які, згідно з нашим дослідженням, символізують три жіночі сфери Космосу -- підземелля, сферу життя і небеса.

Розглянуті два приклади свідчать про те, що прямокутні орнаменти Буковини, подібні до орнаментів з рушників Поділля, слугували як об'ємна модель Космосу.

Подвійна спіраль (S -- символ) і ламана лінія (кривулька). У буковинських орнаментах одне з чільних місць належить символу, який прийнято називати подвійною спіраллю (біспіраллю) або 8(ес)- символом (рис. 32-35). Він зустрічається в досить видозмінених формах. Цей символ широко використовувався в архаїчній символіці, він також присутній у народних орнаментах. Як зазначає А. Голан (1994), S-символ поширений на всіх заселених континентах. На його думку, у різних регіонах і в різні епохи символ міг трактуватись по-різному, тому вирішальне значення за встановлення його семантики належить контексту. Дослідник схиляється до двох значень цього символу -- змії або пташки. «Розгляд прикладів S-подібного знака в епоху неоліту... показує, що цей знак у Південно-Східній Європі позначав тоді змію, а в Передній Азії -- пташку. В епоху бронзи. значення S-подібного знака як позначення змії поступилось розумінню його як позначення пташки» (с. 73). Пташка ж, на його думку, у цей період набуває значення обожнюваного сонця, прикладом чого може слугувати пташка Фенікс.

Семантику цього символа визначити справді досить важко. Автор раніше схилявся до думки, що ним позначали богів-чоловіків. (Змії в казках фігурують переважно як істоти чоловічої статті -- летючі змії, змії, що запирали воду та ін. Правда, у казках фігурували й змії жіночої статті -- матері та жінки летючих зміїв, королева зміїв та ін.). Дослідження буковинських орнаментів дещо підважило наше переконання. У них S-подібний символ, безперечно, фігурує як «жіночий знак», тобто символ, яким позначали богиню. Більше того, з деяких зображень можна зробити висновок, що за ними приховується двійка богинь, які символізують груди.

На думку про те, що за S-символом приховуються дві богині, наштовхує низка орнаментів, у яких в обох спіральках зображені ромби або фігурки, що їх заміщують (рис. 32, 33). Якщо прийняти гіпотезу про двох богинь, то ними, певно, мали би бути симетричні богині, адже символ S однозначно виражає своєрідну симетричність. З четвірки богинь (голова, двійка грудей, сідниці) найкращими кандидатами, що відповідають цій вимозі, можуть бути богині двійки грудей. Ця думка підсилюється і деякими орнаментами, у яких обидві богині позначені ромбом, що поділений навпіл (рис. 34, 35). Таким способом, як правило, позначали двійку богинь, що представляли груди, оскільки ця двійка (дві половинки ромба) могла фігурувати і як одиниця (як одна богиня -- ромб). Деякі археологічні артефакти (рис. 36, Югославія, 5 тис. до н.е.; рис. 37, Молдавія, 4 тис. до н.е.), на яких S-символ і дві спіралі розміщені в області грудей, мовби підсилюють цю думку.

Рис. 42