Закони творення тривимірної реальної дійсності

Фурман Олександр Іванович.

старший викладач кафедри образотворчого мистецтва

м. Кривий Ріг

Анотація

В статті розкриваються закономірності за якими створена тривимірна реальна дійсність та взаємозв'язок процесів природного формотворення із процесами сприйняття реальної дійсності. Досліджуються поняття об'єму та його головні аспекти в тривимірній реальній дійсності, а також його не матеріальну сутність та значення в природному формотворенні. Послідовно доводиться поняття простору, яке також є не матеріальною субстанцією, але так само, як і об'єм має три виміри. Третім компонентом із трьома вимірами в роботі виступає поняття форми, розкривається її взаємозв'язок із об'ємом та простором.

Форма, об'єм і простір в природі оперують трьома вимірами незалежно від нашого сприйняття. Висота, ширина і довжина є необхідними, стійкими, повторюваними чинниками, які доводить, що форма, об'єм і простір виступають законами в природному формотворенні реальної дійсності.

Закон форми розкриває тривимірну силуетну сутність образів предметів та явищ реальної дійсності із вивченням їх характерних ознак з індивідуальними та типовими рисам за допомогою контуру, утвореного з деталей.

Закон об'єму вказує, що будь-яка природна форма має три виміри (висоту, ширину, довжину), які сприймаються із зовні в середині простору і є визначальними чинниками тривимірного вмістилища із замкнутими поверхнями або величини в середині замкнутої поверхні предметів та явищ.

Закон простору розкриває сутність трьох вимірів із їх середини і вказує на тривимірний взаємозв'язок об'ємної форми і простору, який служить безмежним вмістилищем для безмежної матерії.

Ключові слова: методи, технології, форма, простір, об'єм, закони формотворення.

Abstract

Furman Alexander Ivanovich Senior lecturer, Departments of Fine Arts, Kryvyi Rih State Pedagogical University, Kryvyi Rih

Laws of creation of three-dimensional real reality

The article reveals the laws by which the three-dimensional reality is created and the relationship of the processes of natural formation with the processes of perception of reality. The concept of volume and its main aspects in threedimensional reality, as well as its non-material essence and significance in natural formation are studied. The concept of space, which is also not a material substance, but in the same way that volume has three dimensions, is consistently proved. The third component with three dimensions in the work is the concept of form, revealing its relationship with volume and space.

Shape, volume, and space in nature operate in three dimensions, regardless of our perception. Height, width and length are necessary, stable, recurring factors that prove that shape, volume and space are the laws in the natural formation of reality.

The law of form reveals the three-dimensional silhouette essence of images of objects and phenomena of reality with the study of their characteristics with individual and typical features using a contour formed from details.

The law of volume states that any natural form has three dimensions (height, width, length), which are perceived from the outside in the middle of space and are determining factors of a three-dimensional container with closed surfaces or values in the middle of a closed surface of objects and phenomena.

The law of space reveals the essence of the three dimensions from within them and points to the three-dimensional relationship between three-dimensional form and space, which serves as an infinite container for infinite matter.

Keywords: methods, technologies, form, space, volume, laws of formation.

Основна частина

Постановка проблеми. В третьому тисячолітті демократичне суспільство повинне стати гуманним і зробити людину щасливою унаслідок чого у сфері першочергових задач центр ваги з матеріальних засобів виробництва змістився на духовні фактори. Велика відповідальність за здобутки розвитку українського суспільства лежить на високій освітній підготовці дітей та молоді у сфері образотворчої освіти; унаслідок чого випускники загальноосвітніх шкіл оволодівають знаннями, необхідними їм для художньо-трудової взаємодії в суспільстві, щоб відчувати себе впевненими в подальшій роботі.

Перед вітчизняною педагогікою поставлені завдання, які повинні відповідати вимогам сьогодення і забезпечувати високий рівень підготовки вчителів образотворчого мистецтва та створенням сучасної теоретичної і методичної бази для вивчення майбутніми викладачами академічного малюнку, як головного предмету образотворчої діяльності, що сприяє формуванню творчої особистості.

На сучасному етапі вивчення малюнку одне з важливих місць займає також і наукова трактовка образотворчих понять форми, об'єму та простору, як головних постулатів тривимірної реальної дійсності.

Робота виконана в контексті програм НДР Криворізького державного педагогічного університету.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Проблеми під час вивчення побудови тривимірної реальної дійсності у художників багато в чому пов'язані із правильною трактовкою закономірностей формотворчого процесу. Питання термінології формотворення досліджуються у теоретичних та методичних працях художників-педагогів, психологів. Так, питаннями теорії і практики формотворчого процесу за принципом природного формотворення під час побудови зображення займалося багато художників-педагогів (Ю.Г. Божко, С.Л. Бучинський, І.Т. Волкотруб, М.А. Кириченко, М.М. Писанко, П.К. Сензюк та багато інших).

Психолого-фізіологічні дослідження формування закономірностей природного формотворення під час процесів сприйняття тривимірної реальної дійсності піднімали А.Ю. Вергіліс, О.В. Киричук, М.К. Козій, В.С. Кузін, Л.Т. Левчук, І.М.Сєчєнов, В.А. Роменця. Однак, проблеми форми, об'єму та простору в процесі тривимірної побудови зображення і до теперішнього часу є предметом наукового дослідження. Композиційний і структурний етапи вивчення студентами малюнку недостатньо досліджений і трактується в методичній та теоретичній літературі по різному, а це негативно впливає на дидактичну структуру вивчення процесу формотворення.

Мета статті полягає в теоретичному обґрунтуванні закономірностей природної будови тривимірної реальної дійсності і в доведенні, що форма, об'єм, простір виступають законами в природній світобудові.

Виклад основного матеріалу. Реальна дійсність, яка нас оточує тривимірна. Будь-які предмети чи явища, які ми бачимо мають три виміри: висоту, ширину і довжину. Вони за своєю будовою, властивостями та призначенням самі різноманітні і щоб їх відрізняти одне від одного з позицій тримірності користуються такими поняттями, як форма, об'єм, простір.

Коли ми говоримо про об'єм, то ми маємо на увазі тривимірність тих чи інших образів предметів або явищ, а саме їх параметри: висоту, ширину і довжину, як геометричних чинників якогось вмістилища. Якщо подивитися на куб фронтально, то два виміри - висота і ширина не сприймаються об'ємними, і тільки після зміни ракурсу сприйняття із фронтального на кутовий, і тільки коли з'являється третій вимір - довжина, то куб виглядає об'ємним.

Вікіпедія дає таку трактовку цього поняття: «Об'єм - місткість геометричного тіла, тобто частини простору, обмеженої однією або декількома замкнутими поверхнями. Об'єм виражається числом кубічних одиниць, що поміщаються в певній ємкості.

Об'єм це величина, що визначає кількість тривимірного простору в середині замкнутої поверхні, наприклад, це простір, який заповнює або містить в собі речовина (тверде тіло, рідина, газ, або плазма) або фігура». [1]

«Об'єм місткість геометричного тіла, тобто частини простору, обмеженої однією або декількома замкнутими поверхнями.» [4]

Об'єм є поняттям не матеріальним і у нього не має свого постійного тіла. Він з'являється і зникає разом із предметами чи явищами. Об'єм набуває значення тоді, коли потрібно характеризувати реальну дійсність з позицій тримірності. Тоді його можна побачити, торкнутися, виміряти, зважити.

Хоч об'єм і не є матеріальною субстанцією але без цього поняття неможливо зрозуміти повноцінно сутність предметів і явищ, які представляють різноманітні види матерії, в основі якої лежить тривимірна реальна дійсність.

Закон всесвітнього тяжіння розкриває гравітаційну взаємодію між двома тілами і вказує на силу, яка не сприймається матеріально. Її також не можна побачити або доторкнутися до неї, але вона суттєво впливає на предмети та явища, формує світобудову з позицій гравітації.

Об'єм оперує завжди трьома вимірами. Те що знаходиться навколо об'ємного утворення прийнято називати простором, який також оперує трьома вимірами і є нібито вмістилищем для будь-якого об'ємного предмета чи явища, і за якими має своє нескінченне продовження у трьох напрямках.

Простір, подібно об'єму, також характеризується поняттями висоти, ширини, і довжини, але які не можна ні заміряти, ні обчислити. Він безмежний у цих трьох вимірах. Це нібито якийсь уявний об'єм, що сприймається із середини на відміну від об'ємних утворень матерії, які сприймається із зовні і які можна виміряти, порахувати, обчислити і т. п.

«Простір (латинське: Браїшт) - протяжність, вмістилище, в якому розташовані предмети і відбуваються події. У філософії тривають дискусії щодо того, чи є простір окремою сутністю чи лише формою існування матерії. Простір характеризує співіснування об'єктів, їх протяжність і структурність, взаємне розташування.

Доступний нашим відчуттям простір є тривимірним. Взаємне розташування предметів у ньому характеризується віддаллю і напрямком. У фізиці простір об'єднується з часом у єдиний простір-час». [1]

«Простір, об'єктивна форма або сутнісний атрибут існування матерії; характеризує співрозташування матеріальних об'єктів, розмірність, протяжність, структурність» [4]

Простір, подібно об'єму, також є не матеріальним і його не можна торкнутися, виміряти або зважити. Він існує в реальній дійсності незалежно від того чи є в ньому які-небудь тіла, чи не має. В космосі можна рухатись вічно і безмежно завдяки простору. Ми його відчуваємо, тобто бачимо завдяки предметам чи явищам, які нас оточують.

Якщо ми будемо розглядати панораму то побачимо, що наші очі не однаково сприймають предмети та явища із різних відстаней. На найближчих відстанях до очей, тіла будуть сприйматися об'ємними. На середніх відстанях вони будуть виглядати ще об'ємними, але менш контрастними, а на далеких відстанях предмети будуть видаватися не об'ємними і не контрастними. Відстані, на яких сприймаються якісні зміни предметів та явищ, умовно розділяють простір на панорамні плани.

Матерія, яка розташована в космосі розкриває сутність поняття простір. Завдяки матерії ми сприймаємо простір тривимірним, тобто у трьох напрямках: висота, ширина і глибина. У цих трьох напрямках, відбувається процес природної світобудови у вигляді різноманітних предметів чи явищ.

«Форма - зовнішній вигляд, обрис речі, дії тощо або зовнішній вираз певного змісту». [1]

«…філософська категорія, яка позначає спосіб зовнішнього прояву змісту, а також спосіб зв'язку елементів змісту» [4]

У природі будь-яке тіло складається із частин, які створюють цілісний образ з типовими та індивідуальними рисами. Загальний вигляд предмета чи явища з характерними і типовими ознаками називають формою. Форма будь - якого предмета чи явища має свій неповторний силует, який іще називають контуром або абрисом.

В природному формотворенні тривимірної реальної дійсності, важливе місце займає контур, який несе важливу інформацію про матерію. Контур сприймається за допомогою набору якихось ліній, що утворилися під час скорочення багатьох площадок форми, які злилися в лінії і є межею цього об'ємного образу з середовищем, яке тісно контактує з конструктивними закономірностями цієї індивідуальної форми.

Лінія контуру форми природних тіл за своєю будовою дуже складна і є носієм руху. Кожна її точка несе на собі часточку руху, який так необхідний для наших очей під час сприйняття форми предметів чи явищ реальної дійсності. Контур передає ритм, пропорції, пластику, характер форми і т. п.

По лінії контуру проходить розділення форми із середовищем, яке тісно контактує з конструктивними закономірностями цього індивідуального утворення. Форма займає якесь місце в просторі, а це означає що лінія контуру розкриває її тривимірні характеристики, а також і тривимірні характеристики простору.

Форма предметів та явищ там само, як об'єм і простір оперує трьома вимірами: висотою, шириною і довжиною. Характеризуючи форму з позицій об'єму ми говоримо, що «форма об'ємна», тобто вона має якийсь об'єм, а коли ми характеризуємо форму з позицій простору, то ми кажемо «просторова форма», тобто вона займає якесь місце в просторі. І в першому і в другому випадках форма виступає у вигляді тривимірної матерії.

Закон це - «…Узагальнення, що ґрунтується на емпіричному спостереженні за поведінкою природних тіл, яке вважається універсальним і незмінним фактом фізичного світу.» [1]

«Закон і хаос (грец. - уо^о^ - звичай, закон; - розверзаюся) -

філософські категорії, що дозволяють фіксувати єдність таких суперечливих сторін буття, як повторюваність, стійкість, регулярність, істотність, необхідність…» [5]

Форма, об'єм і простір є головними постулатами у творенні тримірного природного середовища. Кожний із цих постулатів оперує трьома вимірами незалежно від нашого сприйняття. Висота, ширина і довжина є необхідними, стійкими, повторюваними чинниками, які доводить, що форма, об'єм і простір виступають законами в природному формотворенні реальної дійсності.

Закон форми розкриває тривимірну силуетну сутність образів предметів та явищ реальної дійсності із вивченням їх характерних ознак із індивідуальними та типовими рисам за допомогою контуру, утвореного з деталей.

Закон об'єму вказує, що будь-яка природна форма має три виміри (висоту, ширину, довжину), які сприймаються із зовні в середині простору і є визначальними чинниками тривимірного вмістилища із замкнутими поверхнями або величини в середині замкнутої поверхні предметів та явищ.

Закон простору розкриває сутність трьох вимірів із їх середини і вказує на тривимірний взаємозв'язок об'ємної форми і простору, який служить безмежним вмістилищем для безмежної матерії.

Висновки. Актуальність доведення закономірностей тривимірного формотворення реальної дійсності обумовлена новітньою технологією малювання, в якій процеси сприйняття натури та зображення відповідатимуть методиці візуалізації тривимірного образу, яка опирається на наукові дослідження. Застосування дидактичних умов та прийомів побудови зображення повинне базуватися на пріоритетності пізнавальної функції наочного матеріалу виготовленого за принципом природного формотворення.

Перспективи подальших досліджень у даному напрямку. Актуальність проблеми для сучасної системи освіти передбачає продовження дослідження, а отримані висновки перевірки і впровадження в навчальний процес.

Література

реальний тривимірний дійсність

1. Вікіпєдія. https://uk.wikipedia.org/

2. Божко Ю.Г. Основы архитектоники и комбинаторики формообразования. / Ю.Г. Божко. - Харків.: Вища школа, 1984. - 240 с.

3. Волкотруб И.Т. Основы художественного конструирования. / И.Т. Волкотруб. - К.: Вища школа, 1988. - 191 с.

4. Електронна версія «Великої української енциклопедії». https://vue.gov.ua/

5. Енциклопедія Сучасної України. https://esu.com.ua/

6. Левчук Л.Т. Психология и художественное творчество. / Л.Т. Левчук. - К.: Вища школа, 1980. - 160 с.

7. Писанко М.М. Рух, простір і час в образотворчому мистецтві. / М.М. Писанко. - Київ.: Вища школа, 1995.-62 с.

References

1. Wikipedia. uk.wikipedia.org. Retrieved from https://uk.wikipedia.org/

2. Bozhko, Y.G. (1984). Osnovy arkhytektonykyy kombynatoryky formoobrazovanyya [Fundamentals of architecture and combinatorics of form formation]. Kharkiv: Higher school [in Ukrainian].

3. Volkotrub I.T. (1988). Osnovy khudozhestvennoho konstruyrovanyya. [Fundamentals of artistic design]. Kyiv: Higher school [in Ukrainian].

4. Elektronna versiya «Velykoyi ukrayins'koyi entsyklopediyi» [Electronic version of the «Great Ukrainian Encyclopedia]. vue.gov.ua. Retrieved from https://vue.gov.ua/

5. Elektronna versiya «Entsyklopediya Suchasnoyi Ukrayiny» [Electronic version of the «Encyclopedia of Modern Ukraine»]. esu.com.ua. Retrieved from https://esu.com.ua/

6. Levchuk L.T. (1980). Psykholohyya y khudozhestvennoe tvorchestvo [Psychology and artistic creativity]. Kyiv: Higher school [in Ukrainian].

7. Pisanko M.M. (1995). Rukh, prostir i chas v obrazotvorchomu mystetstvi [Movement, space and time in fine arts]. Kyiv: Higher school, [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru