Особливості роботи з культурними продуктами в умовах воєнної кризи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості роботи з культурними продуктами в умовах воєнної кризи

Григорчук Тарас Васильович кандидат педагогічних наук, доцент, Київський національний університет культури і мистецтв, м. Київ,

Карасьова Ольга Олексіївна студентка-магістрантка, Київський національний університет культури і мистецтв, м. Київ,

Кузічкіна Анна Дмитрівна студентка-магістрантка, Київський національний університет культури і мистецтв, м. Київ

Анотація

культурний продукт воєнний управління

У статті вказується, що розвиток сучасної світової спільноти знаходиться у стані тривалої кризи, яка проявляє себе особливо в соціокультурній сфері, оскільки саме вона демонструє готовність людей приділяти частку особисто себе питанням духовної еволюції суспільства інколи навіть ставлячи це вище за власну безпеку та покращення матеріального добробуту.

Сьогодні представники різноманітних культурних індустрій продовжують створювати свої культурні продукти, які нерідко стають справжніми творчими брендами. Про це свідчить як очевидна практика діяльності творчих особистостей та організацій, так і численні праці дослідників. Зокрема, розглядаються питання розвитку культурних продуктів, матеріальна складова соціокультурного сектору економіки, питання патріотизму і навіть становлення новітнього, впізнаваного у світі бренду «Україна».

У своєму дослідженні ми побачили певну еволюцію парадигми самого поняття «культурний продукт», яку визначили як інтелектуальний продукт, створений творчим колективом або окремими творчими людьми, призначений для задоволення особистісних нематеріальних, культурних, національних, патріотичних потреб в процесі еволюції загальної культури суспільства. Тут акцентовано увагу на задоволенні патріотичних потреб, які сьогодні особливо помітні, зокрема в ситуації системних поведінкових змін споживачів культурних продуктів. Тут видно їх прояв у широкому превалюванні національних ідей, підтримці армії, волонтерстві, вірі в свою країну тощо.

Характеризуючи творчий продукт, ми обрали три компоненти, що зумовлюють його споживання: основний продукт; супутні послуги; символічна, емоційна чи інша цінність. Також ми звернули увагу на три виміри культурного продукту: референційний вимір; технічний вимір; ситуаційний вимір. В умовах воєнної кризи помітні зміни в процесах формування життєвих циклів як самих закладів та організацій соціокультурної сфери так і їхніх культурних продуктів. З одного боку, ця ситуація обумовлена самою сутністю війни. З іншого боку, частина учасників соціокультурної сфери змушені переміщатися до нових регіонів країни, несучи із собою власні творчі доробки і здобутки.

Загалом, творення культурних продуктів та управління ними залишається важливим і актуальним питанням навіть за умов воєнної кризи.

Ключові слова: культурний продукт, воєнна криза, соціокультурна сфера, творчий бренд, життєвий цикл продукту, управління.

Abstract

Hryhorchuk Taras Vasyliovych Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Kyiv National University of Culture and Arts, Kyiv

Karasyova Olga Oleksiivna Master's student, Kyiv National University of Culture and Arts, Kyiv

Kuzichkina Anna Dmitrivna Master's student, Kyiv National University of Culture and Arts, Kyiv

FEATURES OF WORKING WITH CULTURAL PRODUCTS IN THE CONDITIONS OF A MILITARY CRISIS

The article points out that the development of the modern world community is in a state of long-term crisis, which manifests itself especially in the socio-cultural sphere, because it demonstrates the willingness of people to devote a share of themselves to the issues of the spiritual evolution of society, sometimes even putting it above their own safety and improving material well-being.

Today, representatives of various cultural industries continue to create their cultural products, which often become real creative brands. This is evidenced by both the obvious practice of creative individuals and organizations and the numerous works of researchers. In particular, the issue of the development of cultural products, the material component of the socio-cultural sector of the economy, the issue of patriotism and even the formation of the newest, globally recognized brand "Ukraine" are considered.

In our research, we saw a certain evolution of the paradigm of the very concept of "cultural product", which was defined as an intellectual product created by a creative collective or individual creative people, intended to satisfy personal intangible, cultural, national, patriotic needs in the process of evolution of the general culture of society. Here, attention is focused on the satisfaction of patriotic needs, which are particularly noticeable today, in particular, in the situation of systemic behavioral changes of consumers of cultural products. Their manifestation can be seen in the widespread prevalence of national ideas, support for the army, volunteerism, faith in one's country, etc.

Characterizing a creative product, we chose three components that determine its consumption: the main product; related services; symbolic, emotional or other value. We also paid attention to three dimensions of the cultural product: the reference dimension; technical measurement; situational dimension. In the conditions of the war crisis, there are noticeable changes in the processes of forming the life cycles of both the institutions and organizations of the sociocultural sphere and their cultural products. On the one hand, this situation is caused by the very essence of war. On the other hand, part of the participants of the sociocultural sphere are forced to move to new regions of the country, bringing with them their own creative works and achievements.

In general, the creation of cultural products and their management remains an important and urgent issue even under the conditions of a military crisis.

Keywords: cultural product, military crisis, socio-cultural sphere, creative brand, product life cycle, management.

Постановка проблеми

Розвиток сучасної світової спільноти знаходиться у стані тривалої кризи, що проявляє себе практично у всіх сферах людської життєдіяльності. Соціокультурна діяльність посідає в цих процесах чи не найбільш вагоме місце, оскільки саме вона демонструє готовність людей приділяти частку себе питанням духовної еволюції суспільства інколи навіть ставлячи це вище за власну безпеку та покращення матеріального добробуту. Навіть зважаючи на труднощі та небезпеки привнесені воєнними діями творчі організації, заклади та й окремі представники різноманітних культурних індустрій продовжують створювати свої культурні продукти, які нерідко стають справжніми творчими брендами.

Однак, справедливості ради треба зазначити, що творення новітніх культурних продуктів або брендів, підтримка та розвиток вже наявних часто відбувається не лише завдяки добре організованій політиці, а ще й через те, що набула змін сама структура споживання продуктів, створених соціокультурним сектором економіки України. По суті унікальна країна, сповнена глибокими традиціями культури співу, танців, багатогранної реалізації набутих якостей у сферах традиційних і сучасних видовищних і подієвих заходів, донесення традицій до споживачів, які мають своє бачення культурних явищ і ритуалів, не має змоги сьогодні повною мірою донести всі свої здобутки до кінцевого споживача. Напевно частина дослідників вказуватимуть на недостатність роботи у зазначених секторах, чи на постійні загрози зовнішнього середовища тощо, і вони, очевидно, матимуть рацію. Проте, ми дотримуємося позицій, що виявлені нами явища пов'язані з більш глибокими процесами, викликаними складними кризовими процесами в сучасному суспільстві, які проявили себе в економічних кризах, пандемії, а найбільше -- у війні проти нашої країни.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питанню дослідження споживання культурних продуктів присвятили свої дослідження чимало вчених, серед яких особливо помітними є Ф. Котлер, Д. Аакер, В. Руделіус, Є. Ромат, Г Тульчинський, І. Литовченко та інші. Немало досліджень здійснено і щодо вивчення кризових явищ. Зокрема, окрім класиків циклічного розвитку суспільно-економічних систем, таких як М. Кондратьєв, М. Туган-Барановський чи Й. Шумпетер, тут ми знаходимо прізвища Дж. Сороса, Г. Марковіца, В. Василенка, А. Терещенка, І. Бланка та інших дослідників.

Беручи до уваги формування новітньої воєнної кризи, привнесеної впливом розпочатих нищівних і загарбницьких дій проти нашої країни наприкінці зими 2022 року, ми також вже знаходимо чимало опублікованих матеріалів. З позиції впливу воєнної кризи на загальні економічні чинники споживання висвітлює нам утворену ситуацію Б. Слуцький у своїй статті «Як впливає війна на вартість продуктів» у якій вказує як саме воєнні дії вплинули на національну економіку та сімейні бюджети. Автор наводить дані щодо зростання цін на продовольчі товари вже на початку війни та аналізує передумови цього зростання. Вказує на те, що «одним із головних факторів тиску на економіку стають страхи, що війна може бути більш довготривалою, ніж очікувалося, а тому цей фактор буде підживлювати подальше зростання цін на товари та послуги» [1]. Б. Слуцький акцентує увагу на тому, що на період воєнного стану в Україні запроваджений контроль за цінами на ряд товарів, що становлять першу необхідність для людей, тобто борошно, макаронні вироби, хліб, м'ясо, молоко тощо. В цей перелік також входять певні групи лікарських засобів та паливо для машин.

Поряд із тим, К. Білаш вказує на непоправні культурні втрати, привнесені війною в нашій країні, які стають не співмірними навіть з утвореними негараздами в матеріальному споживанні. За словами авторки «зараз нема можливості навіть приблизно порахувати, скільки пам'яток архітектури та культурних закладів втратила Україна за місяць війни. Тривають обстріли, не вистачає людських ресурсів для підрахунків, складно перевірити достовірність вже наявної інформації. Міністерство культури створило сайт для фіксації культурних злочинів Росії, але наповнюється він поки що досить мляво -- на цей час користувачі заявили там менше 100 кейсів, що навіть не наближується до загальної кількості» [2]. К. Білаш наводить список втрат культурного надбання практично по всій території України на кінець березня 2022 року, куди увійшли музеї, бібліотеки, храми, театри тощо, що вказує на те, що на сьогоднішній день кількість втрат є ще набагато більшою.

Питання видатків на культуру та її продукти навіть у такий складний час розглядає у своїй статті «Культура під час війни - марнотратство чи зброя?» Я. Ведмідь. Тут автор, взявши за основу знамениту фразу, сказану У Черчілем під час другої світової війни, де йшлося, що «якщо культури нема, тоді навіщо ми воюємо?» чітко виокремлює причини фінансування культури у воєнний час: 1) культуру варто фінансувати під час війни, бо вона єднає і надає сенсу боротьбі за спільні цінності та спадок; 2) велику частку культурних витрат складають державні підприємства і люди, які працюють у цьому секторі; 3) державу часто є неефективним менеджера та неефективним власником. Ще одна причина, чому культура під час війни потрібна, а відповідно і її фіксування, бо вона залишає Україну більш відкритою і цікавою - приводить більше іноземців, які бачать тут цивілізовану європейську країну. Країну з глибокою історією, у якої є дизайн та ідеї. Врешті, це формує наш експортний і креативний потенціал [3].

Ніби в продовження останньої думки, сьогодні ми спостерігаємо великий інтерес до нашої країни світових лідерів, видатних політиків, діячів мистецтва та шоу-бізнесу, а відповідно цей інтерес може служити підвалинами майбутніх інвестицій. Чого лише варте відвідування України відомою голлівудською актрисою Анджеліною Джолі в кінці квітня 2022 року, куди вона приїхала з метою засвідчити наслідки конфлікту для людей та підтримати громадянське населення [4]. Також 8 травня у Києві містяни помітили відомих ірландських музикантів Боно та Еджа з гурту U2, які виступили із невеликим концертом просто на станції метро Хрещатик. Разом із легендарними U2 заспівали українські «Антитіла», про яких вже почув чи не увесь світ, адже на початку того ж місяця вони виконали спільну пісню разом із Едом Шираном [5].

Голлівудський актор, режисер та сценарист Лів Шрайбер приїхав до Києва. Він відвідав столицю як амбасадор UNITED 24 -- онлайн-платформи для збору пожертв від благодійних організацій, міжнародних партнерів та громадян для підтримки України. Актор прибув до України потягом із Польщі. «Одна з платформ, яку я підтримую, називається Ukraine needs you. Вона надає цілодобові психологічні консультації українцям. Мені здається, у цей складний час дуже важливо говорити одне з одним. Можливо для українців це бар'єр, адже українці дуже незалежні люди, та все ж таки із фахівцями варто говорити», -- сказав Шрайбер [6].

Тобто, з наведених вище думок ми бачимо, що створення нових чи пропозиція наявних культурних продуктів відбувається сьогодні не завдяки добре організованій системі управління суб'єктами соціокультурної сфери як на макро- так і на мікроекономічному рівні, а часто всупереч їй, зокрема завдяки ініціативі міжнародних лідерів і осіб, що формують суспільні думки. Тому простежується враження, що ніби робота з цими продуктами має певний хаотичний, імпровізаційний характер, викликаний часом та історичними обставинами.

Мета статті. На основі виявлених думок і точок зору дослідників, а також згідно з нашими спостереженнями ми можемо сформулювати мету і завдання нашої статті. Отже, метою статті є виявлення особливостей управління наявними та новими продуктами, створюваними суб'єктами соціокультурної сфери в умовах воєнної кризи. Основними завданнями будуть: висунення нашого власного трактування поняття «культурний продукт»; процес перетворення продукту на творчий бренд; виявлення характерних ознак управління культурними продуктами в умовах воєнної кризи.

Виклад основного матеріалу

В умовах сьогодення, не зважаючи на тривалі кризові процеси, викликані спочатку поширенням складної пандемії, а потім розпочатою північно-східним сусідом війною, творче життя нашої країни не зупинилося. Театрали, музиканти, художники, хореографи тощо, а також більшість установ і організацій, які їх об'єднують і залишаються в культурному і правовому полі нашої країни, не зважаючи на труднощі воєнного часу не припинили своєї діяльності, а значить продовжують створювати свій власний культурний продукт.

Розглядаючи поняття «культурний продукт» в теоретичному аспекті та намагаючись запобігти різночитанням контексту нашої статті, ми трактуємо його як інтелектуальний продукт, створений творчим колективом або окремими творчими людьми, призначений для задоволення особистісних нематеріальних, культурних, національних, патріотичних потреб в процесі еволюції загальної культури суспільства.

З наведеного визначення видно, що культурний продукт створюється людьми і для людей як на індивідуальному так і на колективному рівнях, а в умовах сучасності він покликаний задовольняти, крім загальноприйнятих потреб у споживанні, ще й патріотичні потреби людей. Разом з тим, ми розглядаємо культурний продукт як феномен, що підпорядковує своє існування динаміці розвитку загальної культури суспільства, на яку можуть впливати процеси державотворення, зміни вподобань, процеси глобалізації та багато інших.

У різних літературних джерелах з маркетингу у сфері культури та мистецтв можна віднайти декілька підходів до класифікації культурного продукту. Тут продукти соціокультурної сфери потрапляють до категорії засобів задоволення особливого попиту, або як продукти певної марки, задля придбання яких споживач готовий докласти значних зусиль. У деяких випадках продукт, створений суб'єктом сфери культури та мистецтв може бути віднесений до категорії наперед продуманих купівель (наприклад, пошуки і купівля твору мистецтва, відповідної книги тощо).

Зважаючи на теоретичні надбання класики маркетингу, більшість нематеріальних продуктів складається з трьох компонентів, які обумовлюють їхнє споживання: 1) основний продукт; 2) супутні послуги; 3) символічна, емоційна чи якась інша цінність, яку споживачі надають продуктові, підсилюючи його властивості. При цьому ми хотіли б звернути увагу на три виміри культурного продукту, запропоновані В. Воронковою:

1. Референційний вимір: вид, жанр, історичні ознаки, продукти конкурентів, взаємозамінні продукти.

2. Технічний вимір: допоміжні компоненти продукту, тиражовані еквіваленти твору (продукту); технічне забезпечення творчого процесу.

3. Ситуаційний вимір: ситуаційні зміни в процесі творення і сприйняття продукту, можливі фактори впливу на споживача; стан митця як виробника продукту [7, с. 455-456].

Цей підхід, на нашу думку, здобуває особливої ваги в організації системи управління в сучасних кризових умовах. Зокрема, референційний вимір дозволяє споживачам знайти для себе продукт, оперуючи різноманітними змістовими ознаками (вид, жанр тощо), кількість яких збільшується чи зменшується залежно від особистого досвіду споживачів, морально-психологічного стану чи їхніх знань про продукт, порівнюючи його шляхом зіставлення з чимось іншим. Технічний вимір охоплює матеріальні і технічні компоненти продукту в тому вигляді, в якому його отримує споживач у даній конкретній ситуації для споживання (художній фільм, вистава, книги тощо). У будь-якому разі технічний вимір впливає як на якість твору мистецтва так і на особливості його сприйняття. Ситуаційний вимір стосується обставин, що швидко змінюються в процесі сприйняття продукту. Ступінь складності культурного продукту може суттєво різнитися відповідно до специфіки продукту, якостей споживача чи особливостей сприйняття ним продукту, характеристиками умов надання та споживання.

Більшість продуктів, створених суб'єктами соціокультурної діяльності в сучасних умовах можна визначити як складні, особливо тоді, коли представлені продукти культури потребують від споживача не просто якихось додаткових матеріальних затрат, а специфічних знань, витрат зусиль на логістику, пошук додаткової інформації тощо. Продукт можна описати через його технічні характеристики, місце представлення чи символічну цінність, однак, споживач купуватиме саме те, що йому реально зручно і те, що зможе він придбати фізично.

В умовах воєнної кризи важко не помітити зміни в процесах формування життєвих циклів як самих закладів та організацій соціокультурної сфери так і їхніх культурних продуктів. З одного боку, ця ситуація обумовлена самою сутністю війни, яка руйнує будівлі і вбиває людей. В силу цього сьогодні вже зруйновано багато закладів культури та мистецтв, гинуть професіонали і талановиті особисті. З іншого боку, частина учасників соціокультурної сфери змушені переміщатися до нових регіонів країни, несучи із собою власні творчі доробки і здобутки. Такі обставини зумовлюють формування пропозиції нових культурних пропозицій для нових територій. Так, зокрема в Коломиї, до якої під час війни переїхало чимало творчих особистостей, в травні 2022 року було створену Малу філармонію, яка гостинно об'єднала музикантів і співаків з різних куточків України. Концерти відбуваються тут кожних вихідних [8].

Як видно з наведеного прикладу, життєві цикли культурних продуктів здебільшого залишатимуться короткими, бо, очевидно, більшість творчих особистостей після закінчення війни бажатимуть повернутися до рідних місць свого проживання та творчості. А це говорить про короткотривалість життєвих циклів привнесених ними творчих продуктів. Однак, певна частина суб'єктів переміщених на нові території залишаться на них творити продукти, життєвий цикл яких може значною мірою продовжуватися як у вигляді самостійних продуктів, так і через інтеграцію завезених і місцевих культурних продуктів.

Процес управління культурними продуктами та їхнім життєвим циклом у цих умовах напряму буде пов'язаним тривалістю їхніх життєвих циклів. Чим більш тривалим буде життєвий цикл, тим більших маркетингових зусиль для його підтримки буде потрібно. Однак, і за коротких життєвих циклів, нові продукти залишаться запитаними, хоча й дещо меншими маркетинговими витратами. Як демонструє практика сьогодення, новостворені сучасні продукти, які не є прив'язаними до певних територій чи соціальних груп швидко здобувають своїх прихильників завдяки патріотизму, прагнення національної єдності, бажання вистояти у нерівній боротьбі. У такий спосіб друге життя отримала «Червона калина», вся країна заспівала: «Стефанія, мамо, мамо...» і майже всі українці почали виконувати напам'ять слова гімну з рукою вірності своїй країні на серці. Відповідно, в процесі управління культурними продуктами його суб'єктам слід брати до уваги, що нові, створені в умовах воєнної кризи продукти творчості, мають залишатися в номенклатурі, бо запит на них нерідко зумовлений вимогами часу, місця і рядом особистих вимог споживачів, що глибоко переживають кризу разом із своєю країною.

Можемо припустити, що кризові явища, навіть такі важкі, як війна, цілком спроможні сформувати та популяризувати нові творчі бренди. Зокрема, першим таким брендом стала сама Україна, про що свідчить музичний стрімінговий сервіс Spotify, який створив до Дня Незалежності України офіційний благодійний плейліст (список відтворення музичних творів) Music For Ukraine (Музика для України).

Тут зібрані пісні виконавців з України, також популярних світових артистів. Основною ціллю проєкту є популяризація української культури та долучення міжнародної спільноти до сталої підтримки нашої країни. Разом з плейлістом надається посилання на офіційну фандрейзингову платформу UNITED24, ініційовану президентом України. Там користувачі мають змогу внести символічну суму у 24 долари. Отримані кошти спрямовуються на напрям «Медична допомога».

Список виконавців, занесених до плейліста буде постійно оновлюватись та щотижня поповнюватися global friends of Ukraine -- відомими світовими виконавцями, які будуть популяризувати проєкт серед західної аудиторії. Для цього кожен артист запише відео із закликом підписатись та внести свій внесок, а також присвятить одну зі своїх пісень Україні, яку закріплять першою в плейлісті. Першим до багатомільйонної аудиторії Spotify звернувся Володимир Зеленський.

«Шість місяців тому Росія розпочала повномасштабну війну проти України. Ми вистояли, а голоси наших виконавців лунали в усьому світі. Боротьба триває, і сьогодні ми потребуємо вашої підтримки як ніколи. Дякую всім поціновувачам музики. Слухайте українську музику, поширюйте її та доєднуйтесь до нашої фандрейзингової платформи UNITED24!», -- сказав президент України В. Зеленський [9].

Очевидно, що такий підхід створюватиме умови для створення нових у тому числі й персональних культурних брендів. З одного боку медійність України сьогодні, а з іншого -- глибокі переживання за долю країни, що не побоялася протистояти 2-ій армії світу, формують благодатні передумови творення новітніх брендів в музиці, театральному мистецтві, кінематографії та й в усіх інших галузях соціокультурної сфери як на національному так і на міжнародному рівнях. Сьогодні Україна є чинником безсумнівного сприйняття її ідентичності, вона сприймається як борець за свободу, незалежність і за незламне верховенство принципів демократії. Значить, будь- хто, хто долучається до створення культурних продуктів, наділених цими ознаками і характеристикам мимоволі стає їх проповідником, а значить і носієм найвищих цінностей, створених світовою спільнотою.

Висновок

Отже, творення культурних продуктів та управління ними залишається важливим і актуальним питанням в сучасних умовах. Зважаючи на те, що воєнний стан загострює відчуття людей, пов'язані з національною культурою, сформованими цінностями, патріотизмом, нові чи відповідні наявні культурні продукти повинні відповідати відчуттям які превалюють у суспільстві. Належне позиціювання таких культурних продуктів спроможне забезпечити створення новітніх творчих брендів як на індивідуальному рівні, так і на рівні творчих інституцій, а в комплексі це сприятиме формуванню бренду нашої країни.

Література

1. Слуцький Б. Як впливає війна на вартість продуктів. Інформаційне агентство УНІАН. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.unian.ua/economics/finance/ уак-урііуауе-уіупа-па-уагі^і-ргойикйу-поуіпі-икглрпа-і 1745124.html? msclkid=c2857098cea 911ес91а08е82а41387а0

2. Білаш К. Велике руйнівництво: культурні втрати України під час війни. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://lb.ua/culture/2022/03/25/510869_velike_ ruynivnitstvo_kulturni.html

3. Ведмідь Я. Культура під час війни - марнотратство чи зброя? [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://blog.liga.net/user/yarvedmid/article/42454

4. Барабан А. Анджеліна Джолі приїхала до України: актрису помітили у кафе. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://telegraf.com.ua/ukr/lifestyle/2022-04-30/5703878-andzhelina-dzholi-priletela-v-ukrainu-aktrisu-zametili-v-kafe-video?msclkid=09e69 d5ecf5b11eca1fdf35293aaf0ec

5. Сайт телеканалу “Новий канал”. Боно та Едж у Києві: музиканти и2 виступили з Антитілами в метро Хрещатик. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://novy.tv/ua/ g-space/showbiznes/2022/05/08/bono-u-kyyevi-muzynkant-gurtu-u2-pryyihav-do-ukrayinsko- stolyczi/?msclkid=72dba4abcf5911eca919d705aad82cf6

6. Сайт “Наш Київ”. Актор Лів Шрайбер приїхав до Києва. [Електронний ресурс]. -Режим доступу: https://nashkiev.ua/news/aktor-liv-shraiber-priihav-do-kieva?fbclid=IwAR0DfOnEW1uF9dUnA5sq_1XCkGTGREH4l9PeAAUOg8g6RaRFI9VghGVJBO4

7. Воронкова В. Г Маркетинг соціальних послуг. Київ : Професіонал, 2008. 575 с.

8. У Коломийському “Соколі” відбудеться благодійний концерт за участі малої філармонії. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://kl.informator.ua/2022/05/03/u- kolomyjskomu-sokoli-vidbudetsya-blagodijnyj-konczert-za-uchasti-maloyi-filarmoniyi/

9. Spotify до Дня Незалежності створив благодійний плейліст на підтримку України. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://nashkiev.ua/news/spotify-do-dnya- nezalezhnosti-stvoriv-blagodiinii-pleilist-na-pidtrimku-ukraini?f'bclid=IwAR0W59PHcxCLUR 2qbMuqt4WLKq9EOvkNl1HpTh3_vXVqdQpnb8ExsbaZaHg

References

1. Sluts'kyy B. Yak vplyvaye viyna na vartist' produktiv. Informatsiyne ahentstvo UNIAN. [How

the war affects the cost of products]. UNIAN Information Agency. Retrieved from

https://www.unian.ua/economics/finance/yak-vplivaye-viyna-na-vartist-produktiv-novini-ukrajina- 11745124.html? msclkid=c2857098cea911ec91a08e82a41387a0 [in Ukrainian].

2. Bilash K. Velyke ruynivnytstvo: kul'turni vtraty Ukrayiny pid chas viyny. [Great destruction: cultural losses of Ukraine during the war]. Retrieved from https://lb.ua/culture/2022/03/25/ 510869_velike_ruynivnitstvo_kulturni.html [in Ukrainian].

3. Vedmid' Ya. Kul'tura pid chas viyny - marnotratstvo chy zbroya? [Culture during the war - extravagance or weapon?]. Retrieved from https://blog.liga.net/user/yarvedmid/article/42454 [in Ukrainian].

4. Baraban A. Andzhelina Dzholi pryyikhala do Ukrayiny: aktrysu pomityly u kafe. [Angelina

Jolie came to Ukraine: the actress was spotted in a cafe]. Retrieved from

https://telegraf.com.ua/ukr/lifestyle/2022-04-30/5703878-andzhelina-dzholi-priletela-v-ukrainu-aktrisu- zametili-v-kafe-video?msclkid=09e69d5ecf5b11eca1fdf35293aaf0ec [in Ukrainian].

5. Sayt telekanalu “Novyy kanal”. Bono ta Edzh u Kyyevi: muzykanty U2 vystupyly z Antytilamy v metro Khreshchatyk. [The website of the TV channel "Novy Kanal". Bono and Edge in Kyiv: musicians U2 performed with Antibodies in the Khreshchatyk subway]. Retrieved from https://novy.tv/ua/g-space/showbiznes/2022/05/08/bono-u-kyyevi-muzynkant-gurtu-u2-pryyihav-do- ukrayinsko-stolyczi/?msclkid=72dba4abcf5911eca919d705aad82cf6 [in Ukrainian].

6. Sayt “Nash Kyyiv”. Aktor Liv Shrayber pryyikhav do Kyyeva. [“Our Kyiv” website. Actor Liev Schreiber came to Kyiv]. Retrieved from https://nashkiev.ua/news/aktor-hv-shraiber-priihav-do-kieva? fbclid=IwAR0DfOnEW1uF9dUnA5sq_1XCkGTGREH4l9PeAAUOg8g6RaRFI9VghGVJBO4 [in Ukrainian].

7. Voronkova V. G. (2008). Marketynh sotsial'nykh posluh. [Marketing of social services]. Kyiv: Profesional [in Ukrainian].

8. U Kolomyys'komu “Sokoli” vidbudet'sya blahodiynyy kontsert za uchasti maloyi filarmoniyi. [A charity concert with the participation of the small philharmonic orchestra will be held in the Kolomyia's “Sokil”]. Retrieved from https://kl.informator.ua/2022/05/03/u-kolomyjskomu-sokoli- vidbudetsya-blagodijnyj-konczert-za-uchasti-maloyi-filarmoniyi/ [in Ukrainian].

9. Spotify do Dnya Nezalezhnosti stvoryv blahodiynyy pleylist na pidtrymku Ukrayiny. [Spotify has created a charity playlist in support of Ukraine for Independence Day.] Retrieved from https://nashkiev.ua/news/spotify-do-dnya-nezalezhnosti-stvoriv-blagodiinii-pleilist-na-pidtrimku-ukraini? fbclid=IwAR0W59PHcxCLUR2qbMuqt4WLKq9EOvkNl 1HpTh3_vXVqdQpnb8ExsbaZaHg [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru