Культурна спадщина островів Італії: сучасні тенденції збереження та популяризації

Размещено на http://www.allbest.ru/

Культурна спадщина островів Італії:

сучасні тенденції збереження та популяризації

Ірина Гнідик

Культурна спадщина островів Італії: сучасні тенденції збереження та популяризації

Ірина Гнідик

Культурна спадщина та вивчення культурних ландшафтів островів стає щоразу актуальнішим завданням для сучасних дослідників у міждисциплінарному контексті. На особливу увагу заслуговують менш відомі острови, які можуть бути репрезентовані особливим поєднанням матеріальної та нематеріальної місцевої культурної спадщини. Аналітичне вивчення, case study, інноваційні проекти та популяризація культурних ландшафтів островів надає широкі перспективи для розвитку сталого культурного туризму, економічного розвитку місцевих громад та збереження місцевої культурної спадщини. У цьому контексті унікальне поле для досліджень репрезентує культурна спадщина островів Італії. У статті досліджено особливості збереження, популяризації матеріальної та нематеріальної культурної спадщини італійських островів у контексті інноваційних підходів та культурного туризму. На фоні аналізу особливостей культурної спадщини острівних територій Італії, що є у списку світової спадщини ЮНЕСКО, особлива аналітика присвячена спадщині менш відомих островів, які не входять у цей перелік, однак представляють цінні аспекти культурної спадщини. Особливої актуальності зазначеній тематиці надає цьогорічне 1600-річ- чя від заснування Венеції, а також проголошення острова Прочіди культурною столицею Італії на 2022 рік. На основі вивчення італомовної літератури здійснено аналіз тенденцій сучасного стану дослідження, популяризації та сталого розвитку різних видів культурної спадщини італійських островів з метою збереження унікальності культурного ландшафту, ідентичності та розвитку місцевих громад. Дослідження цікавих інноваційних проектів розвитку островів Італії надає можливості відстежувати досвід та нові підходи у контексті збереження та популяризації культурної спадщини островів. У статті проаналізовано головні тематичні аспекти сучасних досліджень культурної спадщини острівних територій, виокремлено напрями сучасних італомовних досліджень у цьому вимірі та проаналізовано перспективи подальшого вивчення зазначеної тематики.

Ключові слова: острови, Італія, культурна спадщина, культурний ландшафт, популяризація.

Cultural heritage of the Italian islands: current trends in preservation and promotion

Iryna Hnidyk

Cultural heritage and the study of the cultural landscapes of the islands are becoming an increasingly important task for modern researchers in an interdisciplinary context. The lesser-known islands represent an essential thematic aspect with their unique tangible and intangible local cultural heritage. Analytical research, case study, innovative projects and promotion of the cultural landscapes of the islands provide broad prospects for the development of sustainable cultural tourism, economic development of local communities and preservation of local cultural heritage. In this context, the cultural heritage of the Italian islands is a significant field of research. The article analyzes the features of preservation and promotion of the Italian islands' tangible and intangible cultural heritage in the context of innovative approaches and cultural tourism. Based on the analysis of the cultural heritage of Italian islands territories on the UNESCO World Heritage List, a detailed analysis is devoted to the heritage of lesser-known islands, which are not included in this list but represent valuable aspects of cultural heritage. This year's 1600th anniversary of the founding of Venice and the proclamation of the island of Procida as the cultural capital of Italy for 2022 gives particular relevance to this topic. The article is based on the study of Italian scientific literature. Paper analyzes trends in the current state of research, promotion and sustainable development of various types of the cultural heritage of the Italian islands to preserve the uniqueness of the cultural landscape, identity and development of local communities. The study of interesting innovative projects for the development of Italian islands provides an opportunity to study experience and new approaches in preserving and promoting the islands' cultural heritage. The article analyzes the main thematic aspects of modern research on the cultural heritage of island territories, identifies areas of the current study of Italian researchers in this dimension and analyzes the prospects for further study of this topic.

Keywords: islands, Italy, cultural heritage, cultural landscape, popularization.

Культурна спадщина Італії займає одне з важливих місць у світовому культурному надбанні. У списку світової спадщини ЮНЕСКО станом на 2021 р. Італія представлена 58 культурними та природними об'єктами, які репрезентують архітектурну, археологічну, історичну, мистецьку, садово-паркову, ландшафтну, природну складову спадщини різних історичних періодів (у 2021 р. Комітет світової спадщини додав до списку 3 італійські об'єкти - зокрема аркади Болоньї, курортне термальне місто Монтекатіні-Терме та цикл фресок XIV ст. у Падуї; також розширено перелік комплексу вже раніше внесених об'єктів - історичного центру Флоренції (внесений у список у 1984 р.), а також до транскордонного об'єкту «Стародавні букові ліси Карпат та інших регіонів Європи» додано італійський Національний парк Аспромонте (I nuovi Siti riconosciuti dal Comitato per il Patrimonio Mondiale). Крім цього, є ще також 14 італійських позицій у списку світової нематеріальної культурної спадщини (Elements on the Lists of Intangible Cultural Heritage). культурна спадщина острів італія

Збереження, промоція, сталий розвиток культурної спадщини Італії на сучасному етапі є актуальним дослідницьким завданням, оскільки відкриває нові міждисциплінарні підходи у галузі. У цьому контексті на особливу увагу дослідника заслуговують острови Італії з їхніми особливими культурними ландшафтами, матеріальною та нематеріальною спадщиною. Острівні території займають приблизно 1/6 загальної території Італії (Gallia 2012, р. 929). Острови Сицилія та Сардинія репрезентують унікальну культурну, природню спадщину та ландшафти. Однак, менші острови Італії також заслуговують на особливу увагу дослідників та розробку інноваційних стратегій збереження та популяризації спадщини.

Порівняно з добре знаними об'єктами зі списку світової спадщини, ця тематика потребує детальнішого вивчення та промоції менш відомих особливостей культурного ландшафту островів. Крім цього, такий тематичний вимір також відкриває майбутні перспективи для внесення пропозицій нових позицій до списку світової спадщини, розвитку сталого туризму та реалізації міждисциплінарних досліджень та проектів.

Міждисциплінарне дослідження культурної спадщини окремих островів надає широкі можливості для цінних case study задля виявлення тенденцій інтеграції острівної культурної спадщини у туристичні маршрути, особливостей збереження та популяризації, а також вдосконалення та поглиблення методологічних підходів. Аналіз італо- та англомовної історіографії дослідження культурної спадщини островів останніх років виявляє, що закордонні дослідники звертають увагу на вивчення таких аспектів:

- історичні, архітектурні, урбаністичні, археологічні особливості розвитку, місцеві ремесла, традиції у комплексі культурного ландшафту островів;

- сучасні інноваційні підходи до експозицій у місцевих музеях, цифрові технології для документування спадщини;

- концепції туристичних маршрутів, брендування, промоції, застосування мобільних за- стосунків на прикладі окремих островів (Chatzigrigoriou, Nikolakopoulou, Vakkas, Vosinakis & Koutsabasis 2021; Gallia 2012; Oikonomopoulou, Delegou, Sayas & Moropoulou 2017);

- сучасні методики моніторингу стану природної та культурної спадщини у вразливих середовищах узбережжя (прибережна культурна спадщина) (Papakonstantinou, Kavroudakis, Kourtzellis, Chtenellis, Kopsachilis, Topouzelis & Vaitis 2019);

- розробка стратегій та індикаторів сталого туризму у контексті збереження спадщини островів (Oikonomopoulou, Delegou, Sayas & Moropoulou 2017; Hsu, C. Y., Chen, M. Y., Nyaupane, G. P., & Lin, S. H. 2020);

- вплив кліматичних змін та розвиток економічної стійкості через міську та культурну спадщину на прикладі аналізу економіки острівних територій (Allam & Jones 2019);

- гастрономічний туризм як можливість розширення туристичної пропозиції острова (Kumar 2019) тощо.

У контексті культурної спадщини італійських островів більша кількість досліджень присвячена Сицилії, Сардинії, Венеції та її лагуні, а також більш відомим меншим островам (Grizzuti Harrison 1991; Serci 2019; Martorelli 2018). Можна виокремити загальні праці - своєрідні путівники по італійських островах (Argentiero 2019; Cristallo, Dolce 2014), старовинні багатотомні книги XVI-XIX ст. (Alberti 1588; Spalding 1841); дослідження присвячені конкретним островам (Congiu, Gallerani, Meli, Pedico, Petta, Piaggio, Rondelli, Secci, Tare 2019; Coretti 2021; Gallia 2012). Однак залишається багато островів з цікавою культурною спадщиною, яка досліджена фрагментарно. Крім цього, дуже часто тематика досліджень стосується більшою мірою географічних, геологічних, геоморфологічних, біологічних досліджень острівних територій, натомість антропологічні та історико-культурні фактори розвитку ще не повністю досліджені.

Мета статті - проаналізувати особливості культурної спадщини островів Італії у контексті сучасних тенденцій збереження, популяризації, сталого розвитку та культурного туризму (на прикладі менших італійських островів). Відповідно до мети острови Сицилія та Сардинія згадано лише побіжно, оскільки велика кількість досліджень присвячена саме цій тематиці. Натомість більша увага зосереджена на акцентуванні особливостей культурної спадщини островів лагуни Ґрадо-Марано, островів Венеційської лагуни, островів Треміті, Кампанського архіпелагу, Флеґрейських островів, Еґадських островів, озерних островів Борромео тощо.

Формування культурних ландшафтів островів поєднує цілий комплекс аспектів - особли-вості природного середовища, комунікація та види діяльності місцевої громади в історичній ретроспективі, специфіка архітектурної забудови, матеріальна та нематеріальна культурна спадщина, зокрема функціонування місцевих ремесел, культури, традицій, святкувань, сіль-ського господарства, традицій рибальства (Gallia 2012, р. 929; Hammer, Laghetti, & Perrino 2002), виноградарства, садівництва тощо. Цікаві також дослідження спадщини наскельного мистецтва на італійських островах Сицилії та Сардинії (Carrera, F. M., Cremonesi, R. G., & Tosatti, A. M. 2021). Цікавим дослідницьким вектором є порівняння особливостей наскельного мистецтва материкової Італії, зокрема гірських районів з острівними у контексті того як ландшафтні особливості та умови життя у різних територіях відображені у наскельних малюнках. На особливу увагу заслуговує також вивчення особливостей ландшафтів сільських територій островів, агрокультури, рибальства, садівництва, ремесел тощо, зокрема у площині збереження та сталого туризму (Gallia, A. 2018).

З природною та культурною спадщиною островів пов'язані такі італійські об'єкти зі списку світової спадщини ЮНЕСКО:

- Венеція та острови Венеційської лагуни;

- острови Пальмарія, Тіно і Тінетто;

- Ліпарські (Еолійські) острови;

- об'єкти острова Сицилія - міста пізнього бароко в долині Ното, Сіракузи і скельний некрополь Панталіка, вулкан Етна, арабо-норманська архітектура м. Палермо з соборами Че- фалу і Монреале, вілла Романа дель Казале (Villa Romana del Casale), археологічні пам'ятки в місті Аґрідженто (Parco Archeologico e Paesaggistico della Valle dei Templi di Agrigento);

- об'єкти острова Сардинія - доісторичні вежі Су Нураксі ді Баруміні (Su Nuraxi di Barumini) (Italy. Properties inscribed on the World Heritage List).

Однак, культурна спадщина, ремесла, традиції, місцева кухня та культурні ландшафти італійських островів, які не ввійшли у список світової спадщини ЮНЕСКО, також заслуговують на особливу увагу. Зокрема, мова йде про озерні острови, острови лагуни Ґрадо-Марано, острови Треміті, острови Чіклопі, острови Станьйоне, острови Еґадські, острови Пелаґські, острови Кампанського (або за іншою назвою Неаполітанського) архіпелагу (5 головних островів - Іскія, Капрі, Прочіда, Вівара, Нізіда та група менших островів - Флеґреї, Лі Ґаллі тощо), Понціанські острови, архіпелаг Маддалена, архіпелаг Таволара, архіпелаг Сульчіс, Тосканський архіпелаг, архіпелаг Спецціно тощо. Зрештою, культурна спадщина найбільших островів - Сицилії та Сардинії, попри велику кількість досліджень, також надає можливості для подальшого ґрунтовнішого вивчення особливостей культурного ландшафту в історичній ретроспективі та у контексті сучасних тенденцій збереження, популяризації та сталого розвитку.

Додаткової актуальності детальному дослідженню особливостей культурної спадщини, популяризації та туризму менш відомих італійських островів надає той факт, що у січні 2021 р. культурною столицею Італії на 2022 р. оголошено острів Прочіда (Procida), що входить до комплексу Флеґрейських островів (isole Flegree). Ця подія підкреслює сучасну актуальну по-требу популяризації спадщини не лише великих міст-культурних та мистецьких центрів, але й менших та маловідомих територій. Насичена програма проекту “La cultura non isola” націлена на популяризацію спадщини малих островів, зокрема на прикладі Флеґрейських, розвиток музеїв регіону Кампанія, університетських досліджень, захисту та промоції морських заповідних територій та археологічних парків регіону (зокрема il parco archeologico dei Campi Flegrei), проведення бієнале для молодих митців, виставок, музичних заходів, діджиталізацію спадщини, аналіз наративів історії острова від його мешканців (Il prestigioso riconoscimento del MIBACT. Procida. Capitale italiana Cultura 2022).

Острів Прочіда репрезентує цікаві риси історичного, урбаністичного, культурного, мистецького розвитку (Liello, Rossi 2017), місцеві особливості архітектурної забудови, традицій рибальства тощо (Montaldo 2014). На особливу увагу заслуговують такі об'єкти місцевої архітектурної спадщини: ренесансний комплекс Palazzo D'Avalos, що на даному етапі потребує реставрації (Iodice, Fratta 2017), типові старовинні житлові будинки з назвою «casali», зокрема найбільший з них - Casale Vascello (типовий приклад архітектури Прочіди XVII ст.); Vascello sfondato, Vefio (маленький балкон, перекритий поліцентричним арочним склепінням, стилістично наближений до арабського стилю (Il casale Vascello di Procida), Chiesa di Santa Margherita Nuova, стародавні села Terra Murata і Terra Casata, оборонна фортифікаційна система тощо. Загалом старовинні особливості будівельних традицій Середземномор'я на прикладі забудови Флеґрейських островів в особливий спосіб привертають увагу сучасних дослідників архітектури (Achenza, Giovagnorio, Cannas 2015, р. 27-32).

Крім особливої архітектурної спадщини Флеґрейські острови (Ischia, Procida, Vivara, Nisida) також відомі агрокультурним розвитком, садівництвом, рибальством. Крім цього, упродовж століть вони були одним з важливих та добре знаних центрів виноробства центральної Італії (Achenza, Giovagnorio, Cannas 2015, р. 27).

Часто острови пов'язані з почитанням святих покровителів і традиційних урочистих святкувань у їхні пам'ятні дні. Крім цього, багато островів названі на честь святих. У цьому контексті відкривається ще одна площина актуальних досліджень щодо особливостей розвитку християнських громад на островах в історичній ретроспективі (Pergola, P. 2014). Зокрема, на честь Архангела Михаїла на острові Прочіда щороку відбуваються дві святкові процесії - 8 травня та 29 вересня (Le Processioni). Цікавим об'єктом спадщини є старовинне абатство Сан Мікеле Арканджело (розташоване на мисі Терра-Мурата). Бенедиктинський монастир з ХІ ст. був названий на честь Sant'Angelo і орієнтовно з кінця XV ст. - святого Архангела Михаїла, покровителя острова. Нинішнє планування церкви є результатом багатьох архітектурних нашарувань упродовж минулих століть (L'Abbazia).

Щорічні традиційні святкування на честь Архангела Михаїла відбуваються також на острові Іскія (26-30 вересня). Вранці в день урочистості музичний оркестр проходить вулицями міста, згодом відбувається урочиста процесія, під час якої статую Архангела несуть до площі, де здійснюється меса, а ввечері - концертна програма (La festa di San Michele Arcangelo a Sant'Angelo d'Ischia). Крім цього, 6 грудня кожного року на острові святкують день св. Миколая (Giannelli, р. 116).

Важливим елементом сучасної популяризації є проведення острівних фестивалів. Зокрема, цьогоріч на о. Прочіда відбувся четвертий культурний фестиваль «MARetica», який збирає письменників, музикантів для висвітлення тематики взаємодії людини та моря. На фестивалі відбувається вручення літературної премії, концерти, майстеркласи тощо (Mastropaolo). Крім цього, тут проводять також кінофестивалі (Procida Film Festival, al via la IX edizione), «Procida Sud Festival» для популяризації музики у стилі фолк, місцевої кухні та локальних продуктів (Musica folk e produzioni locali, torna il Procida Sud Festival), фестиваль «Procida Racconta» тощо.

На особливу увагу також заслуговує острів Капрі (Кампанійський архіпелаг) та його природна, архітектурна та археологічна спадщина. У контексті сучасних тенденцій розвитку острова особливо цікава концепція smart sustainable co-island, проекти сталого туризму, інноваційних підходів до інфраструктури для сталого туризму, зокрема проект «Sustainable, Collaborative and Innovative Capri» (SCIC Sustainable, Collaborative and Innovative Capri. Verso Capri 4.0 Progetto di sviluppo locale di comunita per l'innovazione e la sostenibilita dell'isola di Capri). Архітектурну спадщину острова репрезентують Villa Jovis, Il palazzo di Tiberio, La Certosa di San Giacomo, оборонна архітектура (замки і вежі), оригінальна конструкція житлової забудови, Il monte San Michele, la Chiesa della Croce, храм Sant'Anna, церква San Costanzo тощо (Barbato 2013).

Іншим яскравим прикладом популяризації спадщини островів є Венеція та острови Венеційської лагуни. У 2021 р. припала 1600-та річниця заснування м. Венеції (міська система з більше ніж сто малих островів, з'єднаних каналами та мостами) (Venezia e la sua laguna). З цієї нагоди розроблено насичену програму святкувань - події, організовані місцевими інституціями та установами: виставки, екскурсії музеями та містом, конференції, семінари, популяризація об'єктів спадщини у соціальних мережах (Venezia 421-2021). Окрім Венеції, унікальну матеріальну та нематеріальну спадщину репрезентують острови Венеційської лагуни - Торчелло (Torcello), Єзоло (Jesolo), Маламокко (Malamocco), Мурано (Murano), Бурано (Burano), Лідо (Lido), Сан Еразмо (Sant' Erasmo), острів Isola dei Laghi, острів San Francesco del deserto, острів Madonna del Monte, Mazzorbo, острів Santa Cristina, острів San Michele ІП Isola, острів San Lazzaro Degli Armeni, острів Pellestrina, Poveglia (Cipriani, L. 2017; Lucchetta, V. 2021) тощо.

Острови лагуни Ґрадо-Марано - San Pietro d'Orio, Ravaiarina, Gorgo, Morgo, Belli, Anfora, Barbana, Martignano, Schiusa та ін. відзначаються особливою різноманітністю рослинного і тваринного світу (La laguna di Marano e Grado. un mosaico di biodiversita, un patrimonio da preservare). Острів Martignano (або за іншою назвою l'Isola delle conchiglie) репрезентує уні-кальні зразки тимчасових поселень рибалок, т. зв. «casoni», конструкції з очерету та дерева (Laguna di Marano).

На острові Барбана знаходиться стародавній санктуарій Богородиці (santuario della Madonna di Barbana), церква і дзвіниця, каплиця з фресками тощо. Кожного року у цій місцевості відбувається паломництво «Perdon di Barbana», витоки якого ще з ХІІІ ст. (також особлива старовинна процесія човнів з прапорами від Ґрадо до острова Барбана (Storia).

Острови Треміті (відомі в античних джерелах як Isole Diomedee) - єдиний італійський архіпелаг в Адріатичному морі, важливий центр розвитку туризму регіону Апулія. Архіпелаг складається з 5 островів - San Domino, San Nicola, Capraia, Cretaccio та Pianosa. З них заселені лише острови Сан Доміно і Сан Нікола. Острови Треміті у давнину були своєрідним містком для контактів між приморськими територіями Італії та Істрією, Далмацією, Грецією, регіоном східного Середземномор'я, що сприяло залученню острівних громад до торговельного, політичного та релігійного розвитку. Острови репрезентують важливу кандидатуру до внесення у список світової спадщини ЮНЕСКО. Сан Доміно - найбільший острів архіпелагу, найбільш заселений, тут зосереджено головні туристичні структури (Congiu, Gallerani, Meli, Pedico, Petta, Piaggio, Rondelli, Secci, Tare 2019, p. 136-140).

Історико-культурну спадщину Треміті представляють археологічні пам'ятки греко-римського періоду, а також архітектурні об'єкти. Зокрема важливо згадати фортифікаційний комплекс абатства Santa Maria a Mare di Tremiti на острові Сан Нікола, де діяв старовинний бенедиктинський монастир (Giannelli). Цей комплекс - особлива пам'ятка спадщини раннього адріатичного романського стилю, яка об'єднує елементи будівельної традиції Північно-Західної Європи з традиціями візантійської та середземноморської культури (Gigliozzi 2017, p. 283-284). На особливу увагу заслуговує мозаїка ХІ-ХІІ ст. на підлозі храму (Cozzolino, Di Meo, & Gentile, 2019, p. 343; Bargellini 1987). Крім цього, важливу спадщину представляють вежа Torre del Cavaliere di S. Nicola, замок Castello Angioino di San Nicola, гроти, зокрема Grotta della Madonna (La Costa di San Nicola alle Isole Tremiti), дгойа delle viole тощо.

На основі досліджень островів Треміті можна виокремити низку цікавих тематичних та методологічних підходів до вивчення спадщини острівних територій. Зокрема мова йде про сучасні методи топографічних досліджень, фотограмметрії, лазерного сканування, археологічні дослідження тощо (Cozzolino, Di Meo, & Gentile, 2019). Також привертають увагу антропологічні дослідження розповідей мешканців островів з метою відновлення ідентичності, простеження історичних та культурних особливостей розвитку місцевих громад у контексті конкретного природного і культурного ландшафту, їхньої комунікації, їхнього бачення особливостей території та специфіки проживання на ній, колективної та індивідуальної пам'яті; вивчення туристичного простору, риторики розповідей про специфіку місця, його сприйняття відвідувачами тощо (Coretti 2021).

Еґадські острови біля Сицилії також репрезентують особливо цінну архітектурну, природну спадщину та культурний ланшдафт (Badami 2020.) Головний острів Еґадських островів Favignana представляє особливий різновид середземноморської архітектурної спадщини, міські ландшафти малих островів як результат взаємодії природного чинника та людської діяльності (Napoli 2015, p. 333-339). З Еґадськими островами також пов'язані цікаві традиції народної культури і релігійності. Зокрема на о. Фавініяна 14 вересня кожного року відбувається урочиста процесія пошанування св. Хреста Господнього (la festa del SS. Crocifisso); у першу неділю жовтня - святкування на честь Богородиці Розарію (La Madonna del Rosario), традиційне свято рибаків; 14-15 серпня - на честь свята Успіння Пресвятої Богородиці (відбуваються урочисті процесії човнів у морі); 18-20 березня - святкування на честь св. Йосифа, з місцевими традиціями, зокрема з випіканням булочок «panuzzi»; свято Madonna di Custonaci (Buttitta, 2013) тощо.

Острови Пальмарія, Тіно і Тінетто відзначаються не тільки особливою природною спадщиною, ландшафтами, а також численними слідами древніх монастирських поселень (Portovenere, Cinque Terre e Isole di Palmaria, Tino, Tinetto). Острів Тіно репрезентує цікаву оборонну архітектуру, а також маяк ХІХ ст. (Il faro di San Venerio) (Borghini 2020, 1061-1062; Il faro dell'isola del Tino: centro culturale per le celebrazioni di San Venerio). Крім цього, історія острова пов'язана з життям св. Венерія (San Venerio Eremita, VI-VII ст., проживав тут у монастирі), покровителя затоки Il golfo della Spezia, моряків і працівників маяків. На честь цього святого кожного року, 13 вересня, у цій місцевості відбувається святкова процесія (The Feast of San Venerio in the Gulf of La Spezia).

Цікаві аспекти для дослідження представляє культурна спадщина італійських озерних островів (зокрема острів Сан Джуліо (l'isola di San Giulio) на озері Lago d'Orta, де знаходиться базиліка San Giulio, абатство та монастир; острів Комачіна (isola Comacina) на озері Комо, де є бароковий храм Сан Джованні; острів Monte Isola на озері d'Iseo, де є санктуарій Madonna della Ceriola з цінними фресками; острів Лорето (Loreto); острів Польвезе (Polvese) на озері Trasimeno, де є стіни зруйнованого середньовічного замку, залишки монастиря di San Secondo; острів San Clemente на озері Lesina (Laghi con isole al centro: le piu belle da visitare in Italia).

На особливу увагу заслуговують озерні острови Борромео (Isole Borromee) на озері Мад- жоре (Lago Maggiore) - острови Белла, Мадре, острів Рибалок, Сан Джованні, риф Мальґе- ра (Isola Bella, Isola Madre, Isola dei Pescatori, іsolino di San Giovanni, scoglio della Malghera). Острів рибалок має давню історію ще з середньовіччя (село, каплиця, невелике кладовище, вузькі вулички, невелика пристань). Історично рибальство становило основний дохід жителів острова та сприяло формуванню особливої атмосфери та ідентичності острова. Таким чином острів репрезентує цікавий приклад взаємодії населення з екосистемою. Відповідно, острів привертає увагу туристів та має потенціал для розвитку туризму, місцевої кухні - страви з риби, острівні народні святкування, елементи нематеріальної культурної спадщини тощо. Стратегії відновлення та збереження, проекти екомузею рибальства та острова передбачають відновлення культури, колективної пам'яті та ідентичності острівної громади, елементів давніх ремесел (виготовлення та ремонт дерев'яних човнів, обладнання, сіток), реконструкцію спадщини рибальства разом із охороною довкілля та ландшафту, збереження та промоцію природної та історично-мистецької спадщини, місцевих традицій, елементів усної історії від місцевих мешканців (Dondi 2018, p. 111-112). Одне з цікавих святкувань припадає на Ферраґосто (15 серпня), коли відбувається процесія святково освітлених рибальських човнів (Processione dell'Assunta), яка транспортує статую Пречистої Діви Марії навколо острова (The Borromean Islands). Сходи перед будинками прикрашають свічками, а також можна помітити святкову ілюмінацію на деревах (Ferragosto sull'isola dei pescatori: una notte d'incantesimo).

Острів Белла, незважаючи на малу територію, вміщує у собі багату культурну спадщину - архітектуру, садово-паркове мистецтво, мистецькі твори, що прикрашають інтер'єр та екстер'єр палацу Борромео XVII ст., галерею Бертьє (Galleria Berthier) з понад 130 картин, тронну залу (Sala del Trono), королівську залу (Sala delle Regine), залу гобеленів (Salone degli Arazzi), гроти (grotte), бароковий італійський сад, де на терасах відповідно до сезонів змінюються кольори квітів, Teatro Massimo в саду, рідкісні рослини, парки Parco Pallavicino, Parco Del Mottarone (Isola Bella)

Острів Мадре привертає увагу англійським садом, віллою XVIII ст., де зберігаються вироби з фарфору, унікальними зразками топіарного мистецтва, унікальними видами флори та фауни, зокрема білими павичами (The Borromean Islands).

Таким чином, тематика культурної спадщини островів Італії надає широкі перспективи для подальших міждисциплінарних досліджень, case study сучасного стану, методів збереження та популяризації особливостей культурних ландшафтів менш відомих італійських островів. Кожен острів репрезентує свої особливості історичного, урбаністичного, суспільного, архітектурного, антропологічного, агрокультурного, економічного, культурного, мистецького розвитку. Всі ці аспекти відкривають нові горизонти аналітики культурних ландшафтів острівних територій для сучасного сталого розвитку, культурного туризму та збереження унікальних місцевих об'єктів, традицій, святкувань, ремесел тощо. Відповідно, детальне дослідження та використання сучасних інноваційних підходів відкриває нові можливості для популяризації маловідомої спадщини та розгляду її об'єктів у контексті майбутнього включення у репрезентативні світові списки та нові культурні маршрути. Аналітика сучасних тенденцій промоції острівної культурної спадщини, культурних заходів та фестивалів, збереження старовинних традицій місцевих святкувань на прикладі італійських островів відкриває унікальні міждисциплінарні перетини для інноваційних досліджень, проектів, та сталого культурного туризму. Таким чином, дослідження туристичної пропозиції, стратегій популяризації спадщини островів, комунікації з відвідувачами відкривають важливі аспекти сучасних тенденцій роботи з культурною та природною спадщиною.

Список використаних джерел та літератури

ACHENZA, M., GIOVAGNORIO, I., CANNAS, L., 2015, Vernacular heritage solutions for sustainable architecture: the Phlegraean islands, Vernacular Architecture: Towards a Sustainable Future. Mileto, C., Vegas, F., Soriano, L. G., & Cristini, V.(editors), 27-32.

ALBERTI, L., 1588, Isole appartenenti alla Italia.

ALLAM, Z., & JONES, D., 2019, Climate change and economic resilience through urban and cultural heritage: The case of emerging small island developing states economies, Economies, 7(2), 62.

ARGENTIERO. L., 2019, Il giro d'Italia in 50 isole. Guida alle mete in mezzo al mare. Iter Edizioni.

BADAMI, A., 2020. Norme dal patrimonio culturale per la trasformazione e lo sviluppo sostenibile. Sperimen- tazione applicata al Piano del Colore delle Isole Egadi. PLANUM(3.2), 1609-1621.

BARBATO, G., 2013, Capri. Il monte San Michele e la Chiesa de la Croce. Youcanprint.

BARGELLINI, C., 1987, The Tremiti mosaic and eleventh-century floor decoration in eastern Italy. «Dumbarton Oaks papers».

BORGHINI, F., 2020, Il faro dell'isola del Tino. Trasformazione di una struttura di difesa in riferimento per la navi- gazione. Defensive Architecture of the Mediterranean ,Vol XII / Navarro Palazon, Garcia-Pulido (eds.),1061-1068. BUTTITTA, I. E., 2013, Alla fiera della memoria. Feste, identita locali e mercato culturale in Sicilia. VOCI, 64. VOCI. Annuale di Scienze Umane diretto da Luigi M. Lombardi Satriani. Gruppo Periodici Pellegrini, Anno X, 64-77.

CARRERA, F. M., CREMONESI, R. G., & TOSATTI, A. M., 2021, L'arte rupestre nella penisola e nelle isole italiane: rapporti tra rocce incise e dipinte, simboli, aree montane e viabilita. Oxford, Archaeopress.

CHATZIGRIGORIOU, P., NIKOLAKOPOULOU, V., VAKKAS, T., VOSINAKIS, S., & KOUTSABASIS, P., 2021. Is Architecture Connected with Intangible Cultural Heritage? Reflections from Architectural Digital Documentation and Interactive Application Design in Three Aegean Islands, Heritage, 4(2), 664-689.

CIPRIANI, L., 2017, Isole di possibilita/Islands of possibilities: Venezia e la citta laguna/Venice and the lagoon city. Aracne Editrice.

CONGIU, G., GALLERANI, V., MELI, F., PEDICO, L., PETTA, M., PIAGGIO, A., CORETTI, C. 2021, La nar- razione dei luoghi come strumento di restituzione dei territori. Atlante di genti remote: il racconto delle Isole Tremiti attraverso le storie dei suoi abitanti, Visual Ethnography, 10(1).

COZZOLINO, M., Di MEO, A., & GENTILE, V., 2019, The contribution of indirect topographic surveys (photogrammetry and laser scanner) and GPR investigations in the study of the vulnerability of the Abbey of Santa Maria a Mare, Tremiti Islands (Italy), Annals of Geophysics, 62(3), 343.

CRISTALLO, F., DOLCE S., 2014, Isole d'Italia. LT Editore.

DI LIELLO, S., ROSSI, P., 2017, Procida. Architettura e paesaggio. Documenti e immagini per la storia dell'i- sola. Nutrimenti.

DONDI, L., 2018, Isola Superiore dei Pescatori: Ecomuseo della Pesca e dell'Isola. Strategie per il recupero di un'identita lacuale, Urbanistica Informazioni, n. 278, 111-116.

Elements on the Lists of Intangible Cultural Heritage https://ich.unesco.org/en/state/italy-IT?info=elemen- ts-on-the-lists

Ferragosto sull'isola dei pescatori: una notte d'incantesimo. [Online]. Available from: http://www.dailyslow.it/ ferragosto-sullisola-dei-pescatori-una-notte-dincantesimo/

GALLIA, A., 2012, La valorizzazione dei beni culturali e ambientali per lo sviluppo delle isole minori italiane, Rivista giuridica del Mezzogiorno, 4, 929-962.

GALLIA, A., 2018, Il paesaggio rurale insulare. L'isola di Ponza tra sedimentazioni storiche e processi di valorizzazione. Roma: Tre Press.

GIANNELLI, A. Aree protette e turismo sostenibile: il Gargano e le Isole Tremiti, Geotema, 116-120.

GIGLIOZZI, M. T., 2017, L'abbazia delle Tremiti nell'ambito del Protoromanico adriatico: un esempio di integra- zione tra Occidente e Mediterraneo in terra di frontiera/The Tremiti Abbey in the Adriatic Early Romanesque context. An example of integration in a border land, between the West and the Mediterranean area, Il Capitale Culturale. Studies on the Value of Cultural Heritage, (16), 283-298.

GIOVANELLI, G. San Venerio Eremita. [Online]. Available from: http://www.santiebeati.it/dettaglio/93371

GRIZZUTI HARRISON, B., 1991, The Islands of Italy: Sicily, Sardinia, and the Aeolian Islands. Ticknor & Fields.

HAMMER, K., LAGHETTI, G., & PERRINO, P., 2002, The small Italian agricultural islands-refuges for plant genetic resources? In Broad variation and precise characterization-limitation for the future. Proceedings of the XVIth EUCARPIA Genetic Resources Section workshop, Poznan, Poland, 16-20 May 2001,22-32.

HSU, C. Y., CHEN, M. Y., NYAUPANE, G. P., & Lin, S. H., 2020. Measuring sustainable tourism attitude scale (SUS-TAS) in an Eastern island context, Tourism Management Perspectives, 33, 100617.

I nuovi Siti riconosciuti dal Comitato per il Patrimonio Mondiale // http://www.veniceandlagoon.net/web/siti-2021/

II casale Vascello di Procida. [Online]. Available from: http://www.procida.biz/fototour/vascello.asp

Il faro dell'isola del Tino: centro culturale per le celebrazioni di San Venerio. [Online]. Available from: https://www.cit- tadellaspezia.com/2021/09/09/il-faro-dellisola-del-tino-centro-culturale-per-le-celebrazioni-di-san-venerio-406434/

Il prestigioso riconoscimento del MIBACT. Procida. Capitale italiana Cultura 2022. // Procida oggi. Periodico di Cultura, Costume e Vita Isolana. 20 Febbraio 2021

IODICE, R., FRATTA, A., 2017, Palazzo D'Avalos e l'ex carcere di Procida, il complesso monumentale rinasci- mentale tra passato presente e futuro. Nutrimenti.

Isola Bella. [Online]. Available from: https://www.isoleborromee.it/en/isola-bella/

Italy. Properties inscribed on the World Heritage List (58). [Online]. Available from: https://whc.unesco.org/en/ statesparties/it

KUMAR, G. M. K., 2019, Gastronomic tourism - A way of supplementing tourism in the Andaman & Nicobar Islands, International Journal of Gastronomy and Food Science, 16, 100139.

L'Abbazia https://www.abbaziasanmicheleprocida.it/ita/labbazia/

La Costa di San Nicola alle Isole Tremiti. [Online]. Available from: https://www.tremiti.eu/isole/san_nicola/costa.aspx

La festa di San Michele Arcangelo a Sant'Angelo d'Ischia. [Online]. Available from: https://www.benesserei- schia.it/eventi/festa-san--michele-arcangelo-settembre-ischia-&lang=it

La laguna di Marano e Grado. un mosaico di biodiversita, un patrimonio da preservare. [Online]. Available from: https://www.regione.fvg.it/rafvg/export/sites/default/RAFVG/economia-imprese/pesca-acquacoltura/alle- gati/15122015_La_Laguna_di_Marano_e_Grado_sett_2015_rid.pdf

Laghi con isole al centro: le piu belle da visitare in Italia. [Online]. Available from: https://siviaggia.it/viaggi/ fotonotizia/laghi-con-isole-al-centro-piu-belle-italia/308050/

Laguna di Marano. [Online]. Available from: https://www.turismofvg.it/lagune/laguna-di-marano

Le Processioni. [Online]. Available from: https://www.abbaziasanmicheleprocida.it/ita/san-michele/le-processioni/

LUCCHETTA, V., 2021, La seconda vita delle alghe della laguna di Venezia. Architetture produttive e sociali per riabitare l'isola di Poveglia.

MARTORELLI, R., 2018, Sardegna e Sicilia: relazioni culturali, religiose ed economiche fra le due isole tirreni- che maggiori in eta postclassical, Spunti di ricerca, 135-156.

MASTROPAOLO, R.. MARetica 2021 a Procida: il festival culturale nel suggestivo scenario di Terra Murata. [Online]. Available from: https://www.napolidavivere.it/2021/09/11/maretica-2021-a-procida-il-festival-cultura- le-nel-suggestivo-scenario-di-terra-murata/

MATARESE, I., 2020, Gusto ornamentale e scambi commerciali delle comunita dell'eta del Bronzo in Italia meridionale, Sicilia e nelle isole del basso Tirreno. Gusto ornamentale e scambi commerciali delle comunita dell'eta del Bronzo in Italia meridionale, Sicilia e nelle isole del basso Tirreno, Rivista di scienze preistoriche : LXX, S1,345-356.

MONTALDO, E., 2014, Procida - Segni, sogni e storia di un'isola marinara. Nutrimenti.

Musica folk e produzioni locali, torna il Procida Sud Festival. [Online]. Available from: https://napoli.repubblica. it/cronaca/2021/07/15/news/musica_folk_e_produzioni_locali_torna_il_procida_sud_festival-310459079/

NAPOLI, G., 2015. The value of the useless in the urban landscape of small islands. In Proceedings of the 18th IPSAPA/ISPALEM International Scientific Conference: The Usefulness of the Useless in the Landscape Cultural Mosaic: Liveability, Typicality, Biodiversity, 333-339.

OIKONOMOPOULOU, E., DELEGOU, E. T., SAYAS, J., & MOROPOULOU, A., 2017, An innovative approach to the protection of cultural heritage: The case of cultural routes in Chios Island, Greece, Journal of Archaeological Science: Reports, 14, 742-757.

ORLANDI, R., 1994. Le isole italiane dell'Egeo (1912-1947). Levante.

PAPAKONSTANTINOU, A., KAVROUDAKIS, D., KOURTZELLIS, Y., CHTENELLIS, M., KOPSACHILIS, V., TO- POUZELIS, K., & VAITIS, M., 2019, Mapping cultural heritage in coastal areas with UAS: The case study of Lesvos island. Heritage, 2(2), 1404-1422.

PERGOLA, P., 2014, Le origini cristiane di isole e «continenti» tra identita e uniformita, alla prova dell'archeo- logia. In Atti 11. Congresso nazionale di archeologia cristiana, Cagliari... 23-27 settembre 2014, 33-45. PFTS University Press.

Portovenere, Cinque Terre e Isole di Palmaria, Tino, Tinetto. [Online]. Available from: https://www.unesco. beniculturali.it/projects/portovenere/

Procida Film Festival, al via la IX edizione. [Online]. Available from: https://www.napolitoday.it/eventi/proci- da-film-festival-22-25-settembre-2021.html

RONDELLI, F., SECCI, M., TARE, A., 2019, Progetto Survey Isole Tremiti: studio territoriale dell'arcipelago Tremitese, Ocnus. Quaderni della Scuola di Specializzazione in Beni Archeologici, 27, 135-180.

SCIC | Sustainable, Collaborative and Innovative Capri. Verso Capri 4.0 Progetto di sviluppo locale di comunita per l'innovazione e la sostenibilita dell'isola di Capri. [Online]. Available from: https://iris.luiss.it/retrieve/ handle/11385/195373/98303/Report_Verso%20Capri%204.0.pdf

SERCI, S., 2019, Corona d'Aragona e Mediterraneo. Storia archivistica dei regni di Sicilia, Sardegna e Napoli. Cargeghe (SS): Editoriale Documenta, (Bibliographica,14)

SPALDING, W., 1841, Italy and the Italian Islands: From the Earliest Ages to the Present Time, Том 1. Oliver & Boyd. Storia. [Online]. Available from: https://www.santuariodibarbana.it/storia/

The Borromean Islands. [Online]. Available from: http://www.italia.it/en/travel-ideas/lakes/the-borromean-i- slands.html

The Feast of San Venerio in the Gulf of La Spezia https://www.navigazionegolfodeipoeti.it/en/the-feast-of-san- venerio-in-th-gulf-of-la-spezia/

Un'estate tra processioni e luminarie, viaggio nell'Italia dei santi patroni. [Online]. Available from: https://www. lastampa.it/viaggi/italia/2016/07/29/news/un-estate-tra-processioni-e-luminarie-viaggio-nell-italia-dei-san- ti-patroni-1.34842356

Venezia. [Online]. Available from: 421-2021 https://1600.venezia.it/

Размещено на Allbest.ru