Натюрморти 1960-1970-х рр. із фондів Харківської державної академії дизайну і мистецтв

Анотація

Maria Kovalova, Candidate of Art History, Associate Professor, Associate Professor at the Department of Theory and History of Art Kharkiv State Academy of Design and Arts (Kharkiv, Ukraine)

The analysis of the academic productions shows that the first-year students learned a holistic vision of nature, the organization of tonal and color connections between subjects. The most difficult task for the students was a still life image in an expanded deep space with the discovery of the center of the composition. These academic principles were studied while performing still life in the interior. Whereas this task was mostly completed by sophomores. At this stage, the academic painting teaching method was implemented to complicate significantly educational tasks by adding to the still life elements of ancient sculptures (plaster ornaments, small architectural forms, classical specimens). The analysis of the preserved works demonstrates a high level ofprofessional training of students, which can be traced in the concise consistency of the objects of the image and the subject-spatial environment.

It is proved that in the academic tasks for senior students artificial lighting of still life was used, which contributed a new meaning to the educational tasks, enhanced the effectiveness of tonal and color combinations. The picturesque and technical arsenal of future artists was also enriched by plein air painting during summer practice. Then students studied the features of still life in sunlight: color variability, shades, reflexes, warm and cold contrasts.

The students 'works of1960-1970's stored in KSADA are extremely diverse in subject and complexity ofprofessional tasks. The paintings by Pronin, Babakalov, Muravjov, Khokhlov, Khabarin, Lozoviq, Cherenkov demonstrate an organic combination of the easel, monumental, theatrical, and decorative art features. The analysis of the academic works indicates the synthesis of these pictorial means and color possibilities of easel painting, which are the main features of the creative practice of the art school of Kharkiv of that time. These features were associated with innovative authorial methods of the famous Kharkiv artists - Boris Kosarev (1897-1994), Mykhailo Shaposhnikov (1909-1989), Joseph Karas (1918-2000), Leonid Chernov (1915-1990), Yuri Starostenko (1931-1990), Eugene Zherdzickiq (1928). The artists-teachers evidently influenced not only the educational reorganization of KSADA in the 1960's and 1970's but also the formation ofpersonal creative vision of students.

System-comparative and art methods were used to conduct the analysis.

The analysis allowed to introduce the KSADA works into the scientific circulation for the first time. It was shown that the majority of paintings need restoration. It was revealed that the analyzed academic works prove a high level of training in the academic painting of students of different specializations of Kharkiv Art and Industrial Institute (KAII) of the 1960-1970's which subsequently had a positive impact on their creative and pedagogical activities and development of the Kharkiv Art School.

Purpose of the research was to identify the main features of the still life under analysis of academic works from the funds of Kharkiv State Academy of Design and Arts (KSADA).

The results of the analysis can be used for further research on the history and theory of Ukrainian Art, in particular the development of Kharkiv Art school.

Key words: academic painting, still life, Kharkiv Art and Industrial Institute, Kharkiv Art School.

Вступ

Постановка проблеми. Із моменту утворення вищої художньої освіти у Харкові та протягом її існування провідну роль відігравало навчання студентів академічного живопису.

Аналіз досліджень. Вивчення академічних постановок Харківського художньо-промислового інституту є першою спробою реконструкції освітнього процесу в означений період. У процесі виявлення й аналізу натюрмортів із фондів нинішнього ХДАДМ (колишнього ХХПІ) використовувався мистецький доробок багатьох науковців із теорії академічного мистецтва.

Особливості практичного виконання навчального натюрморту висвітлюються у працях зарубіжних дослідників А. Вогстафа (Wagstaff, 2012), P. Сшимінга (Schmid, 2013), Дж. Арістідеса (Aristides, 2016), Г Креутца (Kreutz, 2016). Вітчизняні мистецтвознавці Г. Беда (Беда, 1986: 94), П. Білецький (Білецький, 1973: 65), Ю. Кірцер (Кірцер, 2005: 161), торкаючись порушеної нами проблеми, вносять уточнення в методику викладання фахових дисциплін. Основам образотворчої грамоти присвячені теоретичні дослідження М. Ростовцева (Ростовцев, 1984) і Г. Смирнова (Г. Смирнов, 2008: 10).

Джерельну базу дослідження доповнюють мемуарні та теоретичні матеріали, що містяться у п'ятому томі видання «Майстри мистецтва про мистецтво» (Мац, Яворська, 1968: 311) працях М. Сапатової (Сапатова, 2018: 90) і В. Мухаметдинової (Мухаметдинова, 2016: 7). Особливості розвитку харківської художньої школи розглядаються у низці монографій і публікацій В. Немцо- вої (Немцова, 2016: 141), Л. Соколюк (Соколюк, 2020: 52), В. Сидоренка (Сидоренко, 2008: 76), Т. Павлової, В. Чечик (Чечик, Павлова, 2009: 9, 82), Є. Федюн (Федюн, 2020: 51). Біографічні відомості про митців Харківщини представлені у виданні «Кафедра живопису Харківської державної академії дизайну і мистецтв» (ХДАДМ, 2015: 182), довіднику «Художники Харкова» (Безхутрий, 1967: 88, 162), в архівних матеріалах Національної Спілки художників України (ХО НСХУ).

Метою дослідження є аналіз академічних робіт студентів ХХПІ (нині - Харківська державна академія дизайну і мистецтв), що доповнює картину розвитку харківської художньої школи 1960-1970-х рр. Мета статті зумовила такі завдання:

1. Розкрити особливості педагогічного процесу в мистецькому середовищі Харкова у 1960-1970-х рр.

2. Проаналізувати академічні натюрморти, які мають історичну і художню цінність.

3. Виявити стилістичні та технологічні особливості академічних робіт означеного періоду.

Виклад основного матеріалу

Харківська державна академія дизайну і мистецтв (у 1960-1970-х рр. - Харківський художньо-промисловий інститут) є визначним художнім закладом вищої освіти, у якому вже майже століття наші видатні художники закладають фундамент мистецької майстерності, включаючи живописну культуру у студентів різноманітних спеціалізацій. Серед іншого в харківській вищій художній школі продовжують зберігати та розвивати історично сформовані традиції українського реалістичного живопису з його глибинними основами, що витримали і продовжують витримувати перевірку часом. Це підтверджують і академічні натюрморти з фондів ХДАДМ, які виконувалися студентами у 1960-1970-х рр. під керівництвом плеяди видатних українських художників і ставали міцним підґрунтям для подальшого засвоєння тодішніми студентами кращих традицій українського живопису.

Важливою ланкою засвоєння принципів академічного живопису є навчальний натюрморт. Виконання подібних завдань у мистецькій освіті дозволяє оволодіти необхідною кількістю професійних вмінь і навичок, дає можливість засвоїти основні засоби образотворення, сприяє зростанню професійної майстерності молодих митців. Студенти під час роботи у натюрмортному жанрі виконують низку завдань, що полягають у визначенні гармонійної композиційної побудови, конструктивної основи об'ємних форм і простору, гармонізації кольорових співвідношень, передачі фактури предметів. живопис художник натюрморт колористичний

Крім того, пишучи натюрморт, найлегше пізнати «чарівну силу живопису», що дозволяє навіть невиразні натурні об'єкти зробити надзвичайно цікавими на живописному полотні, як визначає учень видатних митців С. Беседіна (1901-1996) та О. Шовкуненка (1884-1974), відомий український мистецтвознавець і художник П. Білецький (1922-1998) (Білецький, 1973: 65). Тобто натюрмортна галузь дозволяє не тільки послідовно засвоїти засади академічного живопису, але й експериментувати у різних стилістичних напрямах на основі натурних спостережень.

Академічні роботи студентів Харківського художньо-промислового інституту (ХХПІ) 1960-1970-х рр. зберігаються у методичному фонді Харківської державної академії дизайну і мистецтв (ХДАДМ). Живописні полотна демонструють етапи навчання, що спираються на вивчення натури та ґрунтуються на системі послідовного ускладнення композиційних, пластичних і колористичних завдань.

Студенти ХХПІ 1960-1970-х рр., виконуючи практичні вправи, навчалися закономірностей освітлення в конкретному середовищі, техніці та технології живописних матеріалів, здобували практичні навички у вирішенні складних пластичних, просторових світло-кольорових завдань. У побудові натюрморту важливе значення мають засади академічного рисунку, надзвичайно важливого у вихованні живописця.

Також при виконанні подібних робіт, на думку дослідника Кіцера, потрібно враховувати закони світлотіні, які дають змогу студентові виявляти об'єм і пропорційність предметів і їхню перспективу в картинній площині (Кірцер, 2005: 161). Композиційних і колористичних варіантів вирішень одного і того самого натюрморту може бути велика кількість, що дозволяє розглядати навчальні постановки як творчий експеримент для молодих художників. У процесі роботи над натюрмортною композицією необхідно визначати розташування композиційного центру, який виділяється масштабністю, тональною і колірною контрастністю; ритмом світлих і темних плям (Мац, Яворська, 1968: 311). Отже, виконуючи академічні завдання, студенти мають змогу варіювати композиційні групи предметів для кращого вирішення, засвоювати особливості передачі пластики натури, урізноманітнювати процес технічними засобами, надаючи своїй роботі самобутності.

Основні етапи створення станкової картини на прикладі натюрморту вивчаються студентами на першому курсі. Методика виконання навчального завдання вибудовується певним чином: спочатку виконується етюд-пошук, у якому вирішуються основні композиційні, тональні та колористичні особливості натурної постановки. Після цього можна переходити на заданий формат, що за пропорціями відповідає попередньому пошуку, для побудови підготовчого рисунка під живопис, розкладу основних тональних і колористичних відношень, виявленню форми образотворчими засобами.

Збережені роботи в Харківській академії дизайну і мистецтв дають уявлення про професійний рівень вихованців ХХПІ 1960-1970-х рр. Понад п'ятдесят архівних полотен вирізняються самобутністю і складністю поставлених фахових завдань. Натюрморти студентів Бабакалова (рис. 1), Кузнецова «Натюрморт із бутлем» (рис. 2), Проніна «Натюрморт із овочами» (рис. 3) визначаються високим рівнем майстерності, а саме красою композиційних вирішень і колористичних відношень.

Рис. 1. Бакалов (?). Натюрморт. 1974. Полотно, олія. 76х56. Фонд ХДАДМ (інв. № 484). Публікується вперше

Рис. 2. Кузнєцов. Натюрморт із бутлем.

Не датований. Полотно, олія. 70х55. Фонд ХДАДМ (інв. № 260). Публікується вперше

Рис. 3. Пронін В. Н. Натюрморт із овочами. Полотно, олія. 1976. 43х72. Фонд ХДАДМ (інв. № 463). Публікується вперше

Рис. 4. Косенков. Натюрморт. Полотно, темпера. 82х69. Фонд ХДАДМ (інв. № 263). Публікується вперше

У картинах студентів перших курсів простежується зближення предметів у просторі, передача їхньої матеріальності та реалістичне моделювання форми. Деякі полотна абітурієнтів спеціальності «Художнього проектування» (рис. 4, 5) мають за мету поглиблене вивчення конструктивної побудови натурних об'єктів.

Рис. 5. Невідомий художник. Натюрморт. Полотно, темпера. 100х133. Не датований. Фонд ХДАДМ (інв. № 680). Публікується вперше

Це завдання спрямоване на досягнення цілісності композиції, чіткого визначення тонального і колористичного зв'язку предметів і світлоповітряного середовища. Роботи студентів демонструють грамотний розподіл декоративних світлотних і колористичних відношень, співзвучність теплих і холодних напівтонів, акцентування зорового і змістового центру композиції.

Темперні інтер'єрні роботи студентів Хохлова «Помаранчевий вазон» (рис. 6), Горбунова «Натюрморт в інтер'єрі» (рис. 7) значно ускладнені освітленням із вікна.

Зазвичай джерело світла знаходиться з боку або позаду зображуваного предмета, який виглядає темним силуетом на світлому фоні. Такий прийом називається контражуром, або «проти світла» (Мухаметди- нова, 2016: 7). При виконанні в контражурі необ- хідно збагачувати колір силуетів, які, на перший погляд, здаються темними.

Натюрморт із вазоном (рис. 6) відзначається відмінною тональною гармонією білих відтінків, збалансованими кольорами темперного живопису, що привертають увагу до центру академічної постановки. Автор вміло зобразив драпування, виявляючи орнамент у тінях і на зламі предметної площини.

Світло з вікна надає інтенсивності контрастним плямам полотна, утворюючи красиві силуети листя рослини, вазона, інших елементів натюрморту. За задумом і якістю виконання роботи цей натюрморт наближений до завершеної картини та був відзначений на методичній нараді відзнакою.

Рис. 6. Хохлов А. В. Помаранчевий вазон. Не датований. Полотно, темпера. 100х80. Фонд ХДАДМ (інв. № 840). Публікується вперше

Інший натюрморт в інтер'єрі відтворює ще більш глибокий простір, що вдало трактується за допомогою засобів лінійної перспективи (рис. 7). Кімнатна рослина зображена цілісно, у складній зелено-синій гамі. Холодне світло з вікна збагачує палітру кольорів, рефлекси на листях декоративно трактованого дерева.

Полотно привертає увагу невибагливим природнім розташуванням предметів. Це свідчить про те, що студенти самостійно знаходили «випадкові» композиційні постановки у холі академії. Більшість розглянутих робіт виконані у темперній техніці, яка дозволяє досягти прозорості фарбових шарів, гармонічних переходів холодних і теплих відтінків при передачі матеріальності та фактурності предметів.

Рис. 7. Горбунов. Натюрморт в інтер'єрі. Не датований. 145х100. Фонд ХДАДМ (інв. № 47). Публікується вперше

Рис. 8. Невідомий художник. Натюрморт в інтер'єрі. Не датований. Полотно, олія. 100х77. Фонд ХДАДМ (інв. № 142). Публікується вперше

Збереглися декілька дворівневих натюрмортних постановок у неглибокому просторі, у яких простежуються схожі композиційні та колористичні принципи. На одному з них зображені керамічні вироби народного промислу на тлі світлих драпувань.

Подібним узгодженням тональних і колористичних відношень вирізняється полотно «Біле та жовте драпування» (рис. 10) студентки театрально-декораційної майстерні Хабариної.

Ця деталь часто зустрічається в завданнях театрально-декораційної майстерні видатного українського митця-педагога Бориса Косарева. Він намагався урізноманітнити процес навчання, полюбляв експериментувати з підбором незвичних предметів в академічних постановках. Доведено, що у 1960-х рр. Б. Косарев вводив інноваційні зміни у методику викладання живописних натюрмортів.

Це підтверджують світлини натюрмортів із монографії мистецтвознавців В. Чечик, Т Павлової «Борис Косарев: 1920-ті рр. Від малярства до теа-кіно-фото» (Чечик, Павлова, 2009: 9; 82, 83, 139, 155), які нагадують збережені в фонді академії твори.

Характерним для другого курсу навчання було значне ускладнення завдань при виконанні академічних постановок, а саме введення у неглибокий простір декоративного натюрморту гіпсової голови. Виконання етюдів такого завдання розвиває у студентів здатність анатомічно правильно передавати форму гіпсової моделі.

Короткочасні замальовки побудови предметів із виявленням силуету голови корисні для вивчення законів тональних співвідношень світлої моделі голови у зв'язку із кольоровим оточенням натюрмортного середовища (Смирнов, 2008: 10).

Обов'язковими завданнями навчального процесу ХХПІ та сучасної ХДАДМ є академічні постановки гіпсових фігур: Венери, Афродіти, античних масок, гіпсових орнаментів («розеток»). У роботі Іванова (рис. 11) можна помітити, що гіпсова модель трактувалася як домінуюча і контрастна частина композиції, утім, підпорядкована загальному тону роботи.

Постановка відзначається високим рівнем вмінь і навичок: досконалістю композиційного рішення, вишуканістю холодно-бузкової гами. Натюрмортна постановка із зображенням гіпсових капітелей і драпувань студента Крилова (рис. 12) вирішена монументально, конструктивно узагальнено, стримано за колоритом.

Рис. 11. Іванова І. Натюрморт із гіпсовою головою. Не датований. Полотно, олія. Фонд ХДАДМ (інв. № 485). Публікується вперше

Рис. 12. Крилов. Натюрморт. Не датований. 85х54. Фонд ХДАДМ (інв. № 590). Публікується вперше

На старших курсах постановки ускладнювалися шляхом включення у натюрморт більш складних елементів або ж цілого ряду гіпсових моделей - архітектурних елементів і класичних скульптур. Подібне завдання «Натюрморт із гіпсовою вазою» (рис. 13) належить пензлю В. Лозового, надалі - видатного художника, педагога та митця харківської школи. Він цілком впевнено застосував усі знання з навчальної академічної програми під час роботи над античним мотивом. Відмінне знання рисунка допомогло впевнено промоделювати форму драперій на задньому плані та досконало зобразити об'єм гіпсової вази, ускладненої зображенням на ній фігур античних героїв.

Рис. 13. Лозовий В. Я. Натюрморт із гіпсовою вазою.

1958. Полотно, темпера. 130х57. Фонд ХДАДМ (інв. № 870). Публікується вперше

Велике значення для засвоєння принципів академічного живопису мала пленерна практика, яка проводилася влітку. Під пильним керівництвом викладачів ХХПІ студенти навчалися зображувати тематичні натюрморти на природі. Основними завданнями було виявлення зв'язку середовища із предметами натюрморту, достовірна передача кольору за умов сонячного освітлення, цілісне сприйняття композиції. Роботи, виконані під час практики, повинні були вирішувати проблеми ритму, гармонії в картинній площині натюрморту. Передача багатства колірних рефлексів сприяла емоційності живопису і його домінуванню над формальними завданнями (Сапатова, 2018: 90).

Рис. 14. Черенков. Натюрморт на пленері. 1964. Полотно, темпера. 68х123. Фонд ХДАДМ (інв. № 759). Публікується вперше

Завершуючи аналіз натюрмортних постановок, слід розглянути «Натюрморт на пленері» студента Черенкова (рис. 14). Основою творчої композиції стали будівельні матеріали: цеберка з піском, дошки, тертка та малярний пензель. На відміну від попередніх студентських робіт, полотно відзначається ретельною проробкою цегляного тла та складністю у вирішенні загальних живописних завдань. Важливо підкреслити, що робота сповнена «пленерним настроєм» - середовище та предмети просякнуті сонячними променями, які доповнюють рефлекси, котрі сприяють передачі об'єму, багатству кольорів у їх складній взаємодії. Якість твору підсилює добір техніки темперного живопису, що дає змогу довго працювати над деталізацією кожного предмета у тематичній постановці.

Збережені академічні натюрморти студентів ХХПІ 1960-1970-х рр. демонструють теоретичні та практичні завдання у процесі навчання в художньому закладі. Ретельне засвоєння принципів натюрмортного мистецтва допомагали вихованцям інституту оволодіти необхідними професійним вміннями та навичками для засвоєння основних засад академічного живопису.

Історично сформовані традиції художньої школи Харкова підтримувалися у навчанні майстрів станкового мистецтва, декоративно-прикладної та художньо-промислової сфери (Соколюк, 2020: 52). Як зазначає мистецтвознавець В. Немцова, у 1960-ті рр. у Харкові сформувалася ціла плеяда талановитих і професійних майстрів, котрі були викладачами ХХПІ, а згодом - і гордістю харківської художньої школи. Серед них - Борис Косарев (1897-1994), Михайло Шапошніков (1909-1989), Йосип Карась (1918-2000), Леонід Чернов (1915-1990), Юрій Старостенко (1931-1990) і Євгеній Жердзицький (1928). Достеменно відомо, що видатні художники-педагоги розвинули не тільки методику викладання в Харківському художньо-промисловому інституті у 1960-1970-ті рр, але й вплинули на особисте творче формування студентів. Дотримуючись традиційних основ ґрунтовної мистецької школи, які заклала ще засновниця харківської професійної художньої освіти - Марія Раєвська-Іванова (1840-1912), педагоги виховували у молодого покоління митців особистісне творче бачення дійсності, розвиваючи їхні професійні знання і вміння.

Під керівництвом ректора М. Шапошнікова (із 1948 до 1972 рр.) у 1968 р. відкрилася лабораторія кольорознавства, що значно збагатила методику викладання художньої освіти. Це важливе нововведення відкрило нові перспективи у підготовці універсального художника, які збереглися в харківській художній освіті досі (Немцова, 2016: 141). Цікаво, що власна імпресіоністична живописна манера митця М. Шапошнікова, побудована на традиціях станкового живопису, із часом видозмінювалася до проектного стилю мислення та почала тяжіти до імпровізації. Як не дивно, художник експериментував не тільки у своїй творчій діяльності, а і в побудові академічних навчальних постановок для студентів, вносячи у натюрмортні композиції конструктивні завдання. Це доводить збережений темперний натюрморт студента першого курсу Косенкова (рис. 4).

Знаний майстер рисунку і живопису Л. Чернов викладав у ХДХІ та ХХПІ (1944-1988). За час своєї плідної педагогічної діяльності він виховав чимало видатних митців Харкова. Саме під його керівництвом розпочали свою творчу діяльність відомі сучасні митці Є. Тригуб, В. Ковтун. Чернов навчив студентів бачити загальне у композиції, вимагаючи чіткого та виваженого рисунку з натури. Про це свідчать архівні роботи ХДАДМ 1970-х рр. Майстер працював у жанрі пейзажу і натюрморту, рідше - портрету. Роботи відзначалися виразними та чистими кольорами, наслідуючи імпресіоністичне бачення натури. Подібні задачі ставили перед студентами відомі викладачі Й. Карась і Ю. Старостенко. Вони навчали художню молодь тонкого розуміння предметного та світлоповітряного середовища. Роботи їхніх студентів вирізнялися графічним трактуванням натюрмортних елементів і колірною гармонією.

Реалістичні традиції у художній освіті простежуються також у численних студентських роботах, виконаних під керівництвом відомого харківського митця Є. Жердзицького. Основою академічних завдань викладача стали композиційна майстерність, чіткий рисунок, багата палітра кольору, а також єдність реалістичних і декоративних елементів. Б. Косарев відзначався новаторством у підході до академічних постановок, додаючи своє творче бачення в тематику завдань, які він ставив перед своїми учнями. Про це свідчать слова його учня - зараз всесвітньо відомого сучасного митця В. Сидоренка: «Мені надзвичайно поталанило, що я вчився у Косарева, який, перетнувши своєрідний часовий місток між авангардом і сучасністю, реалізував себе в учнях» (Сидоренко, 2008: 76).

Сценограф Б. Косарев очолював майстерню театрально-декораційного мистецтва з початку 1950-х до 1980-х рр., створивши унікальну студію темперного живопису. Роботи його студентів позначені змістовністю, високим рівнем живопису та високим професіоналізмом. Педагог шукав особистий підхід до кожного студента, винаходив для нього індивідуальне, часом карколомне, але чітке і зрозуміле завдання. Першими випускниками майстерні Б. Косарєва були Г Нестеровська, Л. Писаренко, І. Дешко, М. Ривін, котрі згадували свого наставника як суворого та вимогливого викладача (Федюн, 2020: 51).

Процес навчання у Косарева перетворювався на цікаві творчі пошуки, ремісництво ставало майстерністю. Наприклад, художник пропонував студентам знайти сто відтінків білого у різних матеріалах, зокрема папері. Рутинну інтарсію подавав як пошук лінії, кольору, вивчення фактури деревини (Сироренко, 2008: 76). Багатогранна праця педагога Бориса Косарева, відображена у творчості його учнів, впливала на розвиток особистого зростання кожного студента.

Висновки

Живописне зображення натюрморту має велике значення для оволодіння академічною художньою грамотою. Показано, що під час роботи над натюрмортом студенти Харківського художньо-промислового інституту у 1960-1970-х рр. виконували завдання, пов'язані з вивченням композиційної та конструктивної побудови форм на площині, визначенням кольорових співвідношень і передачею фактури предметів. Практичні навички, здобуті у процесі виконання натюрморту, підвищували майстерність студентів, сприяли розвитку їхніх фахових вмінь, надаючи їм підготовку для вирішення подальших більш складних живописних завдань у живописній і дизайнерський практиці.

У фонді ХДАДМ збереглися твори 1960-1970-х рр. студентів першого, другого, четвертого та п'ятого років навчання. Ці роботи демонструють основний принцип академічного навчання - від простого до складного, показують засади формування творчих уподобань багатьох тогочасних українських митців. Плеяда видатних митців Харківщини (Б. Косарев, М. Шапошніков, Л. Чернов, Й. Карась, Ю. Старостенко, Є. Жердзицький) значно вплинули на творчий розвиток майбутніх художників. Збережені натюрморти, що вводяться до наукового обігу вперше, е важливим методичним, мистецьким надбанням не тільки Харківщини, а й українського мистецтва 1960-1970-х рр.

Список використаних джерел

1. Беда Г. В. Живопись : для студентов пед. ин-тов. по спец. «Черчение, изобраз. искусство и труд». Москва : Просвещение, 1986. 192 c.

2. Безхутрий М. М. Художники Харкова. Довідник. Харків : Прапор. 1967. 175 с.

3. Білецький. П. О. Мова живописних мистецтв. Київ : Радянська школа, 1973. 127 с.

4. Васильева О. Розвиток творчої особистості дитини в образотворчій діяльності. Мистецтво та освіта. 2002. № 2. С. 42-43.

5. Кафедра живопису ХДАДМ: традиції та сучасність. Ювілейний альбом-каталог. Харків : ХДАДМ, 2015. 239 с.

6. Кирцер Ю. М. Рисунок и живопись. Москва : Высшая школа, 2005. 272 с.

7. Мац И. Л., Яворский Н. В. Мастера искусства об искусстве : в 7 т. Москва : Искусство, 1968. Т. 5. Кн. 1. 488 с.

8. Мухаметдинова В. Н. Как писать акварелью. 2016. 64 с.

9. Чечик В., Павлова Т. Борис Косарев: 1920-ті роки. Від малярства до теа-кіно-фото. Альбом-монографія. Київ : Родовід, 2009. 288 с.

10. Ростовцев Н. Н. Академический рисунок. Москва : Просвещение, 1984. 240 с.

11. Сапатова М. І. Система образотворчих засобів розкриття художнього образу у натюрморті : маг. робота. Кривий Ріг, 2018. 161 с.

12. Соколюк Л. Д. Школа Раевської-Іванової: Мистецько-промислова освіта у Харкові (друга половина ХІХ - початок ХХ ст.). Харків : Савчук, 2020. 248 с.

13. Сидоренко В. Д. Візуальне мистецтво від авангардних зрушень до новітніх спрямувань. Розвиток візуального мистецтва України ХХ-ХХІ століть. Інститут проблем сучасного мистецтва Академії мистецтв України. Київ : ВХ (студія), 2008. 188 с.

14. Смирнов Г. Б. Рисування з натури. Київ : Державне видавництво образотворчого мистецтва і музичної літератури УРСР, 1958. 39 с.

15. Немцова В. Харьковская художественная школа (середина ХУП - конец ХХ века). Харьков, 2016. 382 с.

16. Федюн Є. О. Педагогічна діяльність Бориса Косарева. Тези доповідей Всеукраїнської наукової конференції професорсько-викладацького складу і студентів ХДАДМ. Харків, 2020. 51 с.

17. Aristides J. Lessons in Сіаззісаі Painting: Essential Techniques from Inside the Atelier, Нагйсоуег, 2016. 248 p.

18. Wagstaff A. Painting still life in oils. Copyrighted Material British Library Cataloguing. 2012. 248 p.

19. SAmid R. Alla Prima II, 2013. 193 p.

20. Kreutz G. Oil Painting Essentials: Mastering Portraits, Figures, Still Lifes, Landscapes, 2016. 160 p.

References

1. Beda, G. V. (1986). Zhyvopis Painting]: Dlya studentov ped. in-tov. po spe^ “Cherchenie. izobraz. iskustvo i trud”. Moskva: Prosveshdienie. 192 p. [in Russian].

2. Bezkhutryi, M. M. (1967). Hudozhnyky Kharkova [Artists of Kharkiv]. Dovіdnyk. Kharkiv: Prapor. 175 p. [in Ukraine].

3. Bdetskyi, P O. (1973) Mova zhyvopysnykh mystetstv [The language of the fine arts]. Kyiv: Radyanska shkola. 127 p. [in Ukraine].

4. Vasiliava, O. (2002). Rozvytok tvorchoi osobystosti dytyny v obrazotvorchn diyalnosti [Development of the сіїіП'б amative personality in art]. Mistedvo ta osvha. № 2. 42-43 p. [in Ukraine].

5. Kafedra zhyvopysu HDADM: traditsii ta suAasmst [Department of Painting KSADA: Traditions and modernity]. (2015). Yuvfieinyi albom-katalog. Kharkiv: HDADM. 239 p. [in Ukraine].

6. Kiraer, Yu. M. (2005). Risunok і zhrvopis [Drawing and painting]. Moskva: Vrsshaya shkola. 272 p. [in Russian].

7. Mats, І. L., (1968). Yavorskiy N. V. Mastera iskusstva ob iskusstve [Masters of Arts about art] v 7 t. Moskva: Iskusstvo. T. 5. Kn. 1. 488 p. [in Russian].

8. Muhametdinova, V. N. (2016) Kak pisat akvarelyu [How to paint in watercolor]. 64 p. [in Russian].

9. Pavlova, T., Che^ik V. (2009). Borys Kosariev: 1920-ti roky. Vid malyarstva do tea-kmo-foto-teo [Boris Kosarev: 1920s. From painting to thea-cinema-photo-theo]. Albom-monografiya. Kyiv: Rodovid. 288 p. [in Ukraine].

10. Roste^e^ N. N. (1984). Akademrcheskiy risunok ^ademrc drawing]. Moskva: Prosveshchenie. 240 p. [in Russian].

11. Sapatova, M. І. (2018). Systema obrazotvorchih zasobrc rozkrittya hudozhnogo obrazu u natyurmorti [The system of visual means of revealing the artiste image in still life]: mag. robota. Kryvyi Rtg. 161p. [in Ukraine].

12. Sokolyuk, L., (2020). Shkola Rayevskoi-Ivanovoi: Mystetsko-promyslova osvita u Kharkovi (druga polovyna XIX - pochatok XXI st.) [Raevska-Ivonova School: Art and Industrial Education in Kharkiv (second half of the 19th - beginning of the 19th century)]. Kharkiv: Savchuk. 248 p. [in Ukraine].

13. Sidorenko, V. D. (2008) Vizualne mystetstvo vid avangardnykh zrushen do novitnikh spryamuvan. Rozvytok vizualnogo mystetstva Ukrainu XIX-XXI stolit [Visual art from avant-garde shifts to the latest trends. Development of visual art of Ukraine of the XX-XXI centuries.] Instytut problem suchasnogo mystetstva Akademii mystetstv Ukrainy. Kyiv: VKh (studiya). 188 p. [in Ukraine].

14. Smirnov, G. B. (1958). Rysuvannya z natury [Drawing from nature]. Kyiv. Derzhavne vidavnitstvo obrazotvorchogo mystetstva i muzychnoi literatury URSR. 39 p. [in Ukraine].

15. Nemtsova, V. (2016). Kharkovskaya hudozhestvennaya shkola (seredina XVII - konets XX veka). Kharkov. 382 p. [in Russian].

16. Fedyun, Ie. O. (2020). Pedagogichna diyalnist Borysa Kosarieva [Pedagogical activity of Boris Kosarev]. Tezy dopovidei Vseukrainskoi naukovoi konferencii profesorsko-vykladatskogo sklady i studentiv HDADM: Kharkiv. 51 p. [in Ukraine].

17. Aristides J. Lessons in Classical Painting: Essential Techniques from Inside the Atelier, Hardcover, 2016. 248 p. [in English].

18. Wagstaff A. Painting still life in oils. Copyrighted Material British Library Cataloguing. 2012. 248 p. [in English].

19. Schmid R. Alla Prima II, 2013. 193 p. [in English].

20. Kreutz G. Oil Painting Essentials: Mastering Portraits, Figures, Still Lifes, Landscapes, 2016. 160 p. [in English].

Размещено на Allbest.ru