Главная Коллекция "Revolution" Культура и искусство Візії Хортиці в образотворчому мистецтві України

Візії Хортиці в образотворчому мистецтві України

Хортицький мальовничий ансамбль краєвидів, розташований у предковічних землях Запорізької землі, склався до початку XVIII століття. Дослідження етапів звернення вітчизняних художників до візій краєвидів Xортиці упродовж середини XIX-початку XXI століть.

Рубрика	Культура и искусство
Вид	статья
Язык	украинский
Дата добавления	04.03.2023
Размер файла	1,5 M

посмотреть текст работы

скачать работу можно здесь

полная информация о работе

весь список подобных работ

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://allbest.ru

ВІЗІЇ ХОРТИЦІ В ОБРАЗОТВОРЧОМУ МИСТЕЦТВІ УКРАЇНИ

Уляна Белнакіта,

студентка IV курсу кафедри образотворчого мистецтва Інституту мистецтв Київського університету імені Бориса Грінченка (Київ, Україна)

Природа Хортиці - місця сили біля Дніпровських порогів, що оточувала низку поколінь українських козаків, упродовж багатьох століть надихала творців живопису. Враховуючи, що краєвиди означеної території зберігають пам'ять про звитяги козацької старшини, представників війська низового запорозького, їх побут, устрій, дух врешті-решт, їх історична цінність постійно привертає увагу художників.

Найбільш відомі твори вітчизняних митців ХІХ- початку ХХІ століть поступово стали документами епохи і закарбували в собі всю красу місцевих краєвидів. З-поміж них твір швейцарського художника Жака Мівілля початку ХІХ ст. (1814 р.) (Рис. 1), таких корифеїв українського образотворчого мистецтва, як Іван Айвазовський, Тарас Шевченко, Ілля Рєпін, Архіп Куїнджі тощо. Тут можна побачити і слов'янські язичницькі капища, і християнські святині пізнього Нового часу, і музейні терени, що зберігають низку надважливих автентичних артефактів.

Окрему частину таких пейзажів складають урбаністичні види міста Запоріжжя, до складу якого входить унікальний природний заповідник Хортиця; особливі південні краєвиди з кручами, стовпами, озерами, що утворилися у гірських породах, плавнями понад дніпровськими порогами, більша частина з яких була вже на початку ХХ століття була затоплена під час будівництва Дніпровської гідроелектростанції. Ця найбільша в Європі гідротехнічна споруда такого штибу була потрібна задля створення судноплавних коридорів з виходом до Чорного моря, що в свій час мало стратегічне значення. Зведений за допомогою провідних будівничих-інженерів Америки та Австрії, каскад турбін електростанцій утворює разом з давнім козацьким островом Хортиця унікальний пейзаж, котрий так любили зображати художники-представники індустріального мистецтва кінця 1920-х - початку 1930-хрр.

У вказаний період цю цілинну землю в оточенні водної гладі та кращих досягнень техніки того часу писали такі відомі митці як Микола Глущенко, Костянтин Богаєвський (1930-ті рр.), далі Іван Ткаченко, Світлана Лажечнікова, Аркадій Архірєєв, Сергій Колосовський (1950-ті рр.), Володимир Коробов, Галина Севрук, Леонід Фащенко, Анатолій Фомін, ТетянаЯблонська (1970-ті - 1980-тірр.), Микола Іолоп (2000-ні - 2010-тірр.), УлянаБелнакіта (2010-ті - 2020-тірр.) та низка інших митців, котрі впродовж двадцяти останніх років приїздили до Хортиці на щорічні пленери.

Ключові слова: Хортиця, образотворче мистецтво, живопис, ХУІІІ - початок ХХІ століть.

Ulyana BELNAQITA,

Fourth-year Student at the Department of Fine Arts Institute of Arts of Kyiv Borys Grinchenko University (Kyiv, Ukraine)

VISIONS OF HORTICA IN THE FINE ARTS OF UKRAINE

The nature of Khortytsia - a place of strength near the Dnieper rapids, which surrounded a number ofgenerations of Ukrainian Cossacks, has inspired painters for many centuries. Given that the landscapes of this area preserve the memory of the victories of the Cossack officers, representatives of the lower Zaporozhian army, their way of life, structure, spirit, after all, their historical value constantly attracts the attention of artists. The most famous works of domestic artists of the ХІХ - early XXI centuries gradually became documents of the era and engraved all the beauty of local landscapes.

Among them is the work of Swiss artist Jacques Miville of the early nineteenth century (1814), such luminaries of Ukrainian fine arts as Ivan Aivazovsky, Taras Shevchenko, Ilya Repin, Arkhip Kuindzhi etc. Here you can see Slavic pagan temples, and Christian shrines ofthe late New Age, and museum sites that preserve a number ofimportant authentic artifacts.

A separate part of such landscapes are urban views of the city of Zaporozhye, which includes a unique nature reserve Khortytsia; special southern landscapes with cliffs, pillars, lakes formed in rocks, floodplains above the Dnieper rapids, most of which were already in the early twentieth century wereflooded during the construction ofthe Dnieper hydroelectric power plant. This largest hydraulic structure of its kind in Europe was needed to create navigable corridors with access to the Black Sea, which was once of strategic importance. Built with the help of leading civil engineers from America and Austria, the cascade ofpower plant turbines together with the ancient Cossack island of Khortytsia creates a unique landscape that was so loved by artists in the late 1920s and early 1930s.

During this period, this virgin land surrounded by water and the best achievements of technology of that time were written by such famous artists as Mykola Glushchenko, Konstantin Bogaevsky (1930s), then Ivan Tkachenko, Svetlana Lazhechnikova, Arkady Arkhireev, Sergei Kolosovsky (1950s), Volodymyr Korobov, Halyna Sevruk, Leonid Fashchenko, Anatoliy Fomin, Tetyana Yablonska (1970s - 1980s), Mykola Iolop (2000s - 2010s), Ulyana Belnakita (2010s - 2020s) and a number of other artists who have come to Khortytsia for annual plein airs over the last twenty years.

Key words: Khortytsia, fine arts, painting, XVIII - beginning of XXI centuries.

Постановка проблеми. Хортицький мальовничий ансамбль краєвидів і споруд, розташований у предковічних землях Запорізької землі, склався до початку XVIII століття. Тоді, землі, розташовані на неприступних порогах ріки Дніпро, стали маєтністю, що належала славному Війську запорізькому на чолі з видними представниками козацької старшини. Не дивлячись на велике історико-культурне значення острова Хортиця, як форпосту Української козацької держави, мистецьку специфіку краєвидів даного регіону досі не було повноцінно осмислено.

Аналіз досліджень і публікацій. Окремі студії були присвячені теренам Хортиці ще з часів Еріха Лясоти (Лясота Е., 1890) та Гійома де Боплана (кінець XVI - початок XVII століть) (Боплан Г де, 1990), нотатки Готліба Гмеліна (Гмелін Г., 1771-1785) та «секретні» роздуми Яна III Собєського (XVII століття) (Деларак Ф., 1699), згодом фундаментальні праці Дмитра Яворницького (XIX століття) (Яворницький, 1990). Однак вказаних дослідників-мандрівників початково цікавили окремі елементи топографії острова, побуту та етнографії населення України - Козацької держави. Натомість візіям унікальних краєвидів Xортиці досі не було присвячено жодного видання. I це не дивлячись на те, що упродовж останніх двох десятиліть означені терени стали місциною регулярних арт-пленерів, куди з'їзджаються художники з усієї України.

Мета статті - дослідити етапи звернення вітчизняних художників до візій краєвидів Xортиці упродовж середини XIX - початку XXI століть.

Виклад основного матеріалу. Xортиця здавна була місцем сили праукраїнського народу на схилах Дніпра в південній частині України. Означена місцевість, як відомо з археологічних джерел, була заселена нашими пращурами ще у період доби бронзи, коли тут красу місцевих пейзажів доповнювали стародавні водоспади (Киценко М., 1991). З VII ст. до н.е. по III ст. н.е. Xортицю населяли древні скіфи (Новицький Я., 2007), котрі могли передати наступним поколінням свою іранську культуру зороастризму, яка включала як філософську, так і бойову складову, притаманну в подальшому суфійським практикам.

Древня назва острова слов'янського часу була присвячена Св. Георгію, про що писав ще візантійський імператор Костянтин VII Багрянород- ний (у 946-953 рр.), пригадуючи, що варяги після вдалого спуску порогами, ставили під тисячолітніми острівними дубами святилища, вшановуючи в такий спосіб богів і дякуючи їм за допомогу у справі зі стихіями Хортиця, 2019).

Перша згадка про запорожців, що перебували на Xортиці, датується 1492 роком. 2007 р. острів був названий одним з «Семи чудес України». Надалі він отримав статус заповідника 2019 р. Хортиця, 2019). З цього часу тут заборонено рвати предковічні рослини, полювати на звірів, риболовити, розпалювати багаття. Красу означеного природно-ландшафтного комплексу цінували здавна.

Окрім Жака Мівілля, котрий зафіксував місцеві краєвиди у замальовках до своєї картини «Дніпро біля Олександрівська» на початку XIX ст. (1814 р.), (Найдено, 2019) надихалися місцевими пейзажами та візіями зі спорудами такі корифеї українського живопису, як Тарас Шевченко (збереглися просопографічні літературні тексти), Айвазовський «Дніпро у Олександрівська» середини 1870-х рр., Мля Рєпін в картині «Запорожці пишуть листа турецькому султану» (1880-1891 рр.), співець краєвидів з водоймами Півдня України Архіп Куїнджі «Місячна ніч на Дніпрі» (1880 р.) та його учень Костянтин Богаєвський «Дніпрогес вночі» 1930-х рр. (наразі після евакуації Запорізького художнього музею 1941 р. лишилася лише одна невеличка акварельна замальовка до неї) (Алімов С., 2013), Георгій Колосовський «Острів Xортиця» (1955 р.), Галина Севрук, котра підготувала низку ілюстрацій до альбому світлин Xортиці, виданої в Києві 1970-го рр. (Киценко М., 1970) та інші.

Багато митців приїздили на славну батьківщину козацького руху від початку XIX століття, звідки по дніпровським порогам можна було сплавом дістатися берегів Дніпра під Києвом і відвідати козацьку лавру в Межигір'ї і вклонитися Межигірському Спасу у головній святині Козацької держави часів її розквіту епохи бароко.

Саме козацтво на першу третину XIX століття перебувало в стадії історичного завершення свого розвитку, оскільки, як відомо, ще наприкінці XVIII століття Запорізька січ та її «столиця» на Xортиці були зруйновані за наказом російської імператриці Катерини II. Тому ті художники, які поверталися до історичного епіцентру плекання політичної волі, сили і слави суверенної держави Україна, як правило робили свій вибір місця праці свідомо, аби закарбувати для наступних поколінь нащадків своєрідний «культурний код» цього святого ландшафту, де, крім іншого, було упокоєно багато славних душ наших предків на чолі з козацькими ватажками, отаманами, представниками козацьких спадкових родів і старшини.

Як не дивно, у радянський час види Хортиці, насамперед, закарбовувалися завдяки зображенням Дніпрогесу. Приміром, низка полотен феодосійського художника Костянтина Богаєвського, присвячених дніпробудівським візіям, зберігаються у багатьох картинних галереях Європи, включаючи Третьяковську галерею та інші музейні зібрання. Види на них дозволяють побачити греблю, яка зводилася, з різних ракурсів. Насамперед, з лівого та правого берегів Дніпра, а також з острова Хортиця. Зокрема, у запасниках Запорізького художнього музею це епохальне будівництво зафіксоване на численних графічних замальовках Костянтина Богаєвського, які не лише дають змогу реконструювати етапи будівництва, а й побачити приховані на зараз могутні пороги ріки Дніпро, що у свій час боронили козаків від іноземних флотів.

У свій час з цього приводу означеному художнику писав професор Іван Саркісов-Серазин: «Ваші замальовки це документи епохи. Через сто років у якомусь українському музеї будуть стояти наші нащадки й уважно вдивлятися в зниклі обриси Дніпра <...>. Адже гоголівська романтична Січ Запорозька не зникне. Увага до буйної козацької вольниці не помре. Доля дасть вам можливість не зникнути з пам'яті народної багато сотень років» (Алімов С., 2013). Особливо цінними у контексті цієї документальності нині є й інші візії К. Богаєвського, адже окрім ДніпроГЕСу з видами Хортиці, він писав, як пророк, види Донбасу, порту Маріуполя тощо.

Крім того, автор виконав діораму «Дніпробуд», котра ще 2013 року потребувала негайного порятунку. Дніпрогес був найбільшою у світі гідроелектростанцією, що зводилася п'ять років і була завершена 1932 р. Вона стала ще одним символом стійкості і незламності українського духу, оскільки знаходилася на Дніпрових порогах біля самої Хортиці, і становила разом із нею єдиний ансамбль краєвиду.

Упродовж останніх майже двадцяти років традиції зображення Хортиці як місця духовного спротиву України та її сили поповнилися регулярними мистецькими фестивалями, майстеркласами тощо. Зокрема, відомо, що покутський художник Віктор Семеняк в 2010-х рр. організовував проєкти «Спас на Хортиці» та «Видноколи Хортиці», результати творчого художників доробку на яких потім експонувалися під назвою «Духовні скарби Хортиці» у київській галереї «Печерська» (Выктор Семеняк, 2010).

З-поміж інших ідей цікаво було замальовувати козацький 700-річний дуб, який зображували на символічному портреті Хортиці. Принагідно варто зазначити, що в акції брали участь відомий дисидент Левко Лук'яненко з онуком. Часто до таких візій долучають і старовинну запорізьку грушу, під якою за переказами відпочивав славетний Кобзар під час мандрівки 1843 р. до Хортиці. Саме тому в народі її прийнято звати шевченковою (Віктор Семеняк, 2010). Багато місцевих мальовничих локацій було створено для людей з інклюзією за дієвої участі меценатів з запорізького комбінату «Запоріжсталь» холдингу «Метінвест» з головною штаб-квартирою у Маріуполі, котрий опікувався і легендарною «Азовсталлю».

1933 р. виконав графічну зарисовку «Дніпробуд» за допомогою туші й пера на папері знаний український художник М. Глущенко, твір якого зберігається у Центральному державному архівімузеї літератури і мистецтва України в м. Києві (Загорулько Р., 2021), але означена робота носить умовно-абстрактний характер, тому візії місцевості є лише частково прорисованими.

Нині на патріотичній ноті вивчення мистецької спадщини, пов'язаної з Хортицею, слід зазначити, що окреме місце у мистецтві другої половини ХХ початку ХХІ століть займають візії Хортиці у творчості Сергія Колосовського «ДніпроГЕС» 1950-х рр., живописні твори Володимира Коробова «Стародавній Дніпро», «За синє море» 1964 р., «Хортиця. Зима» 1975 р., надзвичайно декоративні, часом навіть дещо фовістичні картини Леоніда Фащенка «ДніпроГЕС» 1970 р., Анатолія Фоміна «ДніпроГЕС» 1970-х рр., «Дніпро» 1970-х рр., «Гребля» 1970-х рр., замальовки Т Яблонської межі 1970-х/1980-х рр., Миколи Іолопа «Алея на Хортиці» 2006 р., «Далечінь» 2009 р., Уляни Белнакіти «Візії Хортиці» 2021-2022 р.

Висновки. Отже, осмислено візії Хортиці у творчості таких художників, як напрацювання швейцарця Жака Мівілля початку ХІХ ст. (1814 р.), визначних митців українського живопису пророка і Кобзаря Тарас Шевченка, котрий у дослідженнях для свого проєкту «Живописна Україна» обійшов пішки і об'їздив всі наймальовничіші славні куточки нашої рідної землі; Івана Айвазовського (візії хортицьких марин якого довго вважалися найраннішими в історії вітчизняного образотворчого мистецгва), Іллі Рєпіна, що започаткував професійний пленеризм в українських широтах; Архіпа Куїнджі та Костянтина Богаєвського, яким вдалося передати відчуття пейзажів Півдня України.

мальовничі краєвиди хортиця вітчизняні художники

Рис. 1. Жак Мівілль. Вид Хортиці. 1814 р. Полотно, олія

Крім того, зустрічаємо образи козацької «землі обєтованної» у графіці Миколи Глущенка 1930-х рр., живописі художників Сергія Колосовського 1950-х рр., Володимира Коробова 1960-х 1970-х рр., Леоніда Фащенка «ДніпроГЕС» 1970 р., Анатолія Фоміна 1970-х рр., Галини Севрук, Тетяни Яблонської межі 1970-х/1980-х рр., Миколи Іолопа 2000-х рр., Уляни Белнакіти 2020ті рр. та ін. (Іконопис, 2005).

З'ясовано, що означені митці, котрі збагатили українське малярство образами хортицької землі та її заплав, віддавали перевагу техніці живопису або мальовничим акварелям, які дозволяють віддзеркалювати багатство напівтонів, мерехтливості вальорів, виразно накладати мазки фарби. Крім того, живописна складова є й у діорамах, присвячених Дніпробуду, зокрема авторства знаного співця Півдня України Костянтина Богаєвського.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Алімов С. Його картини стали документами епохи [Про твори художника К. Богаєвського]. Урядовий кур'єр. 26 червня 2013 р. URL: https://ukurier.gov.ua/uk/articles/jogo-kartini-stali-dokumentami-epohi/ (дата звернення 21.05.2022 р.).

2. Боплан Г Л. де. Опис України. Київ, 1990. 323 с.

3. Віктор Семеняк: від Івано-Франківська до Хортиці. Слово Просвіти. 19.10.2010 р. URL: http://slovoprosvity. org/2010/02/19/viktor-semeniak-vid-ivano-frankivs-ka/ (дата звернення 21.05.2022 р.).

4. Гмелин Самуил Готлиб. Путешествие Гмелина из Росси для исследования трёх царств естества в 1768, 1769, 1770 и 1771 гг (1771-1785, ч. 1-3).

5. Деларак Ф. П. Анекдоти про Польщу, або секретні мемуари Яна ІІІ Собеського. 1699. [Без суцільної пагінації].

6. Загорулько Ростислав. «Ритми і рими кольору» Миколи Глущенка. 17.09.2021. Центральний державний архівмузей літератури і мистецтва України. URL: https://csamm.archives.gov.ua/2021/09/17/rytmy-i-rymy-koloru-mykolyhlushchenka/ (дата звернення 21.05.2022 р.).

7. Іконопис. Живопис. Графіка. XVII-XXI ст. (з фондозбірки Національного заповідника «Хортиця». Каталог) / авт. тексту і упор. О. Є. Борисенко. [Запоріжжя], 2005. [Без суцільної пагінації].

8. Киценко М. П., Пєшанов В. Ф. Хортиця. Фоторозповідь про державний історико-культурний заповідник Радянської України острів Хортицю. Ілюстрації Галини Севрук. Київ: Мистецтво, 1970. 152 с.

9. Киценко М. П. Хортиця в героїці і легендах. Дніпропетровськ: Січ, 1991. 152 с.

10. Лясота Эрих. Дневник Эриха Ляссоты из Стеблау. Ляссота Эрих. Мемуары, относящиеся к истории Южной Руси. Киев, 1890. Вып. 1. 136 с.

11. Новицкий Я. П. Остров Хортица на Днепре, его природа, история, древности. Новицький Яків. Твори у 5 томах / упор. А. Бойко. Запоріжжя: Тандем-У, 2007. Т. 1. 508 с.

12. Найдено старейшее изображение Хортицы в живописи. 2019. URL: https://www.vv.com.ua/najdeno-starejsheeizobrazhenie-horticy-v-zhivopisi (дата звернення 21.05.2022 р.).

13. Хортиця. Заповідник серед міста. 2 лютого 2019 р. URL: https://ukrainer.net/hortytsya-zapovidnyk-sered-mista/ (дата звернення 21.05.2022 р.).

14. Яворницький Д. І. Історія запорізьких козаків. У 3-х т. Київ: Наукова думка, 1990. Т. 1. 578 с.

Размещено на Allbest.ru

...

статья "Візії Хортиці в образотворчому мистецтві України" скачать

Подобные документы

Еволюція портретного жанру в українському мистецтві ХVII–XVIII століть
Історичні передумови зародження портретного жанру в українському мистецтві ХVII-XVIII ст. Проблема становлення і розвитку портретного жанру на початку ХVII століття, специфіка портрету у живописі. Доля української портретної традиції кінця ХVIIІ ст.

дипломная работа [88,9 K], добавлен 25.06.2011
Футуризм в українському мистецтві
Дослідження футуризму як авангардистської течії в мистецтві ХХ століття. Форми футуризму в образотворчому мистецтві і літературі. Футуризм в Росії і Україні і його вплив на творчість художників. Творчість Михайла Семенко як лідера українського футуризму.

реферат [20,0 K], добавлен 22.12.2010
Французьке мистецтво XVIII століття
Дослідження значення французького Просвітництва для розвитку прогресивних ідей культури XVIII століття. Вивчення особливостей французького живопису, скульптури і архітектури. Знайомство з головними працями та ідеями художників, скульпторів і архітекторів.

курсовая работа [1,3 M], добавлен 09.03.2012
Модернізм в українській культурі кінця ХІХ-початку ХХ століття
Розгляд модернізму як системи художніх цінностей. Аналіз соціально-політичних обставин в Україні на зламі віків. Визначення основних ідейний орієнтацій українського модернізму. Виникнення літературно-мистецьких об'єднань в кінці ХІХ-початку ХХ століття.

лекция [150,3 K], добавлен 22.09.2010
Історія та особливості сюрреалізму
Формування у Франції на початку XX ст. нового напряму в мистецтві, що отримав назву "сюрреалізм". Поєднання сну та реальності в творах художників-сюрреалістів. Прояв сюрреалізму в українській культурі, його еволюція та місце у сучасному живописі.

презентация [4,6 M], добавлен 24.09.2011
Співпраця Євгена Чикаленка та Дмитра Яворницького в галузі української культури на початку XX століття
Характеристика і розгляд співпраці громадського діяча Є. Чикаленка з російським істориком Д. Яворницьким. Аналіз їхніх мемуарів, щоденників та листування. Відзначення позитивного впливу обох діячів на розвиток української культури початку XX століття.

статья [19,0 K], добавлен 14.08.2017
Еволюція сфери гостинності міста Києва другої половини XIX - початку XX століття в контексті розвитку українського туризму
Актуальність дослідження, визначення його об’єкта, предмета, мети, завдання, хронологічні межі та джерельна база. Особливості еволюції сфери гостинності Києва другої половини ХІХ – початку ХХ ст. в контексті становлення і розвитку туризму в Україні.

автореферат [36,8 K], добавлен 27.04.2009
Англійське мистецтво кінця XVIII – першої половини XIX століття
Англійське мистецтво початку XIX століття. Виникнення нових художніх напрямків. Видозміна пізніх форм бароко в декоративний стиль рококо. Творчість Вільяма Хогарта. Кращі досягнення англійського живопису XVIII ст. Просвітительський реалізм в літературі.

контрольная работа [36,3 K], добавлен 14.12.2016
Постать і творчість Г.І. Семирадського
Коротка біографічна довідка з життя Г.І. Семирадського, його художня спадщина. Доля античної теми в російському мистецтві кінця XIX-початку ХХ століть. Сучасні проблеми академічної мистецької освіти. Особливості культурного самовизначення художника.

реферат [4,5 M], добавлен 06.05.2013
Мистецтво бароко
Бароко - "перлина неправильної, чудної форми" - один з художніх стилів в мистецтві Європи кінця XVI – середини XVIII століть. Зародження стилю в результаті католицької контрреформації; особливі риси. Лоренцо Берніні - основоположник стилю зрілого бароко.

презентация [1,3 M], добавлен 14.03.2012
Художники України кінця 19 початку 20 століття
Вивчення біографії, життєвого та творчого шляху відомих архітекторів XIX століття: Бекетова О.М., Бернардацці О.Й., Городецького В.В. та ін. Видатніші гравери та художники цього періоду: Жемчужников Л.М., Шевченко Т.Г., Башкирцева М.К., Богомазов О.К.

реферат [5,1 M], добавлен 28.06.2011
Історичний процес як розвиток культур. Основні підходи до вивчення культур в XIX - початку XX століття
Історичні умови й теоретичні передумови появи науки про культуру. Основні підходи до вивчення культур в XIX - початку XX століття. Перші еволюціоністські теорії культур, метод Е. Тайлора. Критика теорії анімізму, еволюційне вивчення культури Г. Спенсера.

реферат [30,2 K], добавлен 16.06.2010
Шляхи розвитку методики викладання класичного танцю балетних шкіл Санкт-Петербургу та Москви першої половини двадцятого століття
Балет Росії на межі двох століть, особливості та напрямки його розвитку. Найвидатніші викладачі, які працювали над методикою викладання класичного танцю, початку двадцятого століття: Х. Йогансон і Е. Чеккетті, А. Ваганова та М. Тарасов, В. Тихомиров.

курсовая работа [114,6 K], добавлен 04.04.2015
Зображення природи у християнському образотворчому мистецтві
Символічні зображення природи. Нежива природа. Символічні зображення тварин і рослин. Природа в церковному образотворчому мистецтві Візантії і Середньвічної Європи. Зображення природи в іконописі і західноєвропейському живописі: Епоха Відродження.

реферат [26,4 K], добавлен 21.11.2008
Культура України в кінці XVI–на початку XVII століття
Передумови і труднощі культурного піднесення XVI–XVII століття. Особливості релігійної ситуації в Україні. Розвиток літератури і книгодрукування, створення учбових закладів, формування нових галузей науки. Становлення професіональної художньої культури.

реферат [40,6 K], добавлен 08.12.2010
Бароко в світовому мистецтві
Бароко як стиль європейського мистецтва та архітектури XVII–XVIII століть, історія його становлення та розвитку. Характерні риси доби бароко в архітектурі і живописі Іспанії і Італії. Риси європейського бароко в декоративному українському мистецтві.

реферат [48,3 K], добавлен 07.04.2011
Культура та мистецтво України XVIII століття. Поява творів світського характеру в літературі та театральному мистецтві
Розвиток української медицини. Архітектура й образотворче мистецтво. Творчість Растреллі, будівництво Андріївської церкви. Дерев'яна архітектура Західної України. Іконопис, оздоблення іконостасів. Усна народна творчість. Творчість М. Березовського.

презентация [1,9 M], добавлен 23.09.2014
Українське кіно початку ХХ століття
Розвиток українського кіно у 20-х роках ХХ століття. Початок культурної революції. Пропагандистська роль кіно в умовах диктатури пролетаріату. Київська студія екранної майстерності. Досягнення українського кіно. Міжреспубліканське співробітництво.

реферат [79,8 K], добавлен 26.01.2009
Життя й творчість Костянтина Васильєва
Розвиток історичного жанру в образотворчому мистецтві. Аналіз життя російського художника Костянтина Васильєва, який є представником історичного живопису. Вивчення біографії та етапів становлення творчості, визначення значущих подій у житті художника.

реферат [840,3 K], добавлен 22.01.2014
Аналіз розвитку українського авангарду
Авангардизм – напрямок у художній культурі 20 століття. Його батьківщина та основні школи. Нове в художній мові авангарду. Модернізм - мистецтво, яке виникло на початку XX століття. Історія українського авангарду, доля мистецтва та видатні діячі.

курсовая работа [48,8 K], добавлен 20.02.2009

Другие документы, подобные "Візії Хортиці в образотворчому мистецтві України"

весь список подобных работ

скачать работу можно здесь

сколько стоит заказать работу?

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.