Стильові напрямки графічного дизайну першої третини ХХ століття: модернізм та авангардизм

Ярина Андрєєва,

аспірант кафедри дизайну та основ архітектури Національного університету «Львівська політехніка» (Львів, Україна)

У статті визначено, що перша третина ХІХ ст. в українському дизайні характеризується поступовим переходом від традиціоналізму до новаторства, впровадження прогресивних ідей у роботах графічних дизайнерів, протилежних до традиційного світогляду у мистецтві, оновленні традицій. У статті конкретизуються передумови формування філософії модернізму як стилю художнього світосприйняття на початку ХХ ст., що супроводжувався докорінною зміною світоглядних позицій в напрямку побудови некласичної парадигми. Встановлено, що в Україні графічний дизайн формувався завдяки розвитку інженерно-технічного середовища промислових регіонів Сходу та опануванню національних традицій декоративно-ужиткового мистецтва Заходу України. Основою моделі українського графічного дизайну є «перманентне перехрещення» глибинних цінностей української культури в поєднанні з цінностями та новими тенденціями інших культур, зокрема західноєвропейської. У формотворенні стилю модернізму українські митці переймали загальні тенденції європейських процесів, доповнюючи їх глибинними українськими традиціями. Визначено, що характерними рисами модернізму є: 1) художня естетизація дизайнерського середовища, акцент на його соціоантуражах та намагання дизайнерів виокремити соціо-онтологічні абриси в соціумі та в побутовій повсякденності; 2) стилістика та художньо- естетичні матриці модерну. На основі аналізу ознак модернізму та авангардизму виявлено їх основні відмінності. Здійснено класифікацію стильових напрямків графічного дизайну першої третини ХХ століття, серед яких виділено ар деко як підтечію абстракціонізму та пануючий стиль першої третини ХХ століття на території України. Виявлено відмінності українського ар деко від європейського ар деко. Проведено аналіз зразків графіки українського ар деко. Виявлено, що для ар деко 1920-х років характерні елементи модерну (монументальність, декоративність, обмежена характерна гама), тоді як для ар деко 1930-хроків - елементи футуризму (елементи етноорнаментики, асиметрія, динаміка, обмежена кольорова гамма).

Ключові слова: історизм, новаторство, модернізм, авангардизм, абстракціонізм, ар деко.

STYLE DIRECTIONS OF GRAPHIC DESIGN OF THE FIRST THIRD OF THE XX CENTURY: MODERNISM AND AVANGARDISM

Yaryna ANDRIEIEVA,

Graduate Student at the Department of Design and Fundamentals of Architecture Lviv Polytechnic National University (Lviv, Ukraine)

The article states that the first third of the XIX century in Ukrainian design is characterized by a gradual transition from traditionalism to innovation, the introduction of progressive ideas in the works of graphic designers, contrary to the traditional worldview in art, the renewal of traditions. The article specifies the preconditions for the formation of the philosophy of modernism as a style of artistic worldview in the early twentieth century, which was accompanied by a radical change in worldviews in the direction of building a non-classical paradigm. It is established that in Ukraine graphic design was formed due to the development of engineering and technical environment of industrial regions of the East and mastering the national traditions of decorative and applied arts of the West of Ukraine. The basis of the model of Ukrainian graphic design is the "permanent intersection" of the deep values of Ukrainian culture in combination with the values and new trends of other cultures, including Western European. In shaping the style ofmodernism, Ukrainian artists adopted the general trends of European processes, complementing them with deep Ukrainian traditions. It is determined that the characteristic features of modernism are: 1) artistic aestheticization of the design environment, emphasis on its socio-entourage and attempts of designers to highlight socio-ontological outlines in society and in everyday life; 2) stylistics and artistic and aesthetic matrices of modernism. Based on the analysis of the features of modernism and avant- garde, their main differences are revealed. The classification ofstylistic directions ofgraphic design of the first third of the XX century is carried out, among which art deco as a subtext of abstractionism and the prevailing style of the first third of the XX century on the territory of Ukraine are distinguished. The differences between Ukrainian art deco and European art deco are revealed. The analysis of samples of graphics of the Ukrainian art deco is carried out. It was found that the art deco of the 1920s was characterized by elements of modernism (monumentality, decorativeness, limited character range), while the art deco of the 1930s was characterized by elements of futurism (elements of ethno ornamentation, asymmetry, dynamics, limited colors).

Key words: historicism, innovation, modernism, avant-garde, abstractionism, art deco.

Постановка проблеми

графічний дизайн україна модернізм

У порівнянні із західноєвропейськими країнами теоретичний базис графічного дизайну України почав формуватися лише в другій половині ХХ ст. На початку ХХ сто-ліття теоретичні основи дизайну були побудовані на радянській ідеології та поняттях художнього конструювання та технічної естетики (Яремчук, 2021). Як зазначає Даниленко (2006), «У мисте-цтвознавчій науці України бракує знань про особливості вітчизняного дизайну, які б виходили з порівняння його із загальносвітовими трансформаціями цієї сфери художньої діяльності. Крім того, не існує науково обґрунтованої моделі розвитку українського дизайну початку ХХІ ст.». У зв'язку з цим актуальною є проблематика формування теоретико-практичних засад графічного дизайну в Україні в першій третині ХХ століття. Проблема порушена у статті, полягає у виявленні стилістичних напрямків у графічному дизайні першої третини ХХ століття в Україні та Європі, виявленні відмінностей в ознаках стилю ар деко в Україні та Європі.

Аналіз останніх досліджень та публікацій

Особливості стильових напрямків графічного дизайну першої третини ХХ століття відображені у працях Борисенко (2018), Гординський (1943), Даниленко (2006), Коваль (2014), Оборська (2009 2020), Рижова (2008), Січинський (1943), Хіл- лер та Ескріт (2005), Хомзяк (2018), Шапаренко (2011), Яремчук (2021).

При цьому мало уваги приділено вивченню відмінностей та особливостей модернізму та аван-гардизму, зокрема стилю ар деко як пануючого для українського графічного дизайну початку ХХ ст. У статті Рижової (2008) розглядається процес історичної трансформації дизайнерської практики від класичних до постнекласичних форм, проводиться теоретичне моделювання вектору розвитку дизайну в контексті постмодерної соціокультур- ної ситуації, виділено основні концепції дизайну (модерн, модернізм, постмодернізм) за часовими періодами розвитку. У дисертаційному дослідженні Оборської (2009) вивчаються характерні ознаки синтезу мистецтв в європейському середовищі стилю модерн, європейська стилістика формотворення модерну синтетичного предметного середовища. Як зазначає автор, на межі XX - XXI століть зміна духовної парадигми суспільства зумовила критичне переосмислення художніх стилів модерну, який органічно тяжів до синтезу мистецтв, чинив опір більшості станкових форм, став поштовхом для розвитку монументально-декоративних течій в дизайні. У монографії В. Дани- ленка [3] «Дизайн України у світовому контексті художньо-проектної культури» вивчаються окремі аспекти розвитку українського дизайну протягом ХХ ст. при синхронному зіставленні його головних компонентів з відповідниками в розвинутих країнах світу. Початок ХХ ст. сформував нові віяння у дизайні, пов`язані з новими формами в мистецтві: кубізмом, футуризмом, сюрреалізмом, експресіонізмом (Борисенко, 2018).

Вище зазначені особливості в дизайні на початку ХХ ст. потребують більш детального дослідження.

Мета статті полягала у вивченні відмінностей та особливостей модернізму та авангардизму як новаторських течій графічного дизайну, зокрема стилю ар деко як пануючого для українського графічного дизайну початку ХХ ст. та його порівняння з європейським стилем ар деко.

Виклад основного матеріалу

Перша третина XX століття в українському графічному дизайні, як і в європейському, характеризується поступовим переходом від традиціоналізму до новаторства, впровадження прогресивних ідей у роботах графічних дизайнерів, протилежних до традиційного світогляду у мистецтві, оновленні традицій. В цей період активно розвиваються стильові напрямки модернізму, сучасні для того часу художні тенденції, багатогранні течії, що поривають з традиціями мистецтва і вважають формальний експеримент основою свого творчого методу. Ці нові течії протиставляються академізму та традиційним творчим стилям. На початку ХХ століття розвиваються авангардистські новаторські течії, як крайній прояв модернізму, які ґрунтуються на новаторській філософсько-естетичній і політичній платформі. Синтез мистецтв став центром стильової програми і в Україні кінця ХІХ - початку ХХ ст. (Оборська, 2009).

У 1900-1930-х роках відбувається поступовий перехід від зображення речей до зображення від-чуттів, які пов'язані з цими речами. Незважаючи на те, що новаторські напрямки суттєво вплинули на розвиток мистецтва, певні стилі модернізму, особливо авангардизму, виявились нежиттєздатними, через надмірну епатажність та інколи, навіть, цинізм і зневажливість до традиційного мистецтва. Крім того, авангардизм у своєму розвитку постійно стикався з протилежним напрямком - повернення до традиції, що стало причиною відсутності популярності деяких стилів через неспроможність створення абсолютно нових творчих ідей.

У філософії дизайну використовують три терміни: модерн, модернізм і постмодернізм, виник-нення яких пов'язано з історичними рамками:

1. Модерн - це культура мистецтва та дизайну кінця ХІХ - початку ХХ ст. (рубіж століть).

2. Модернізм - це культура першої половини ХХ ст. (з початку століття до 70-х рр.).

3. Постмодернізм - це культура другої половини ХХ ст. (із 70-х рр. до сьогодення) (Рижова, 2008).

Модернізм в дизайні - це некласичний тип філософствування, що радикально дистанцію- ється від класичного плюрального моделювання світів і відрізняється ідеєю онтологічного плюралізму. Передумовами формування філософії модернізму є: 1) побудова комплексу ідей самодостатності людського розуму; 2) розвиток системи уявлень про креативну природу Розуму, з одного боку, і його історичну обмеженість - з іншого; 3) позитивістські ідеї, згідно яким людський розум за своєю природою контекстуальний і здатний трансформувати соціальну дійсність; 4) утвердження традиції художнього символізму, презумпція принципової відкритості системи світу; тенденція до інновацій та відмова від класичної ідеї передбачуваної гармонії, відмова від гуманістичного монізму; 5) відмова від ідеалів традицій; 6) ідея плюральності і конструктивності Розуму, що приводить до трансформації культури, та відповідно до потреби в новій художній мові; 7) ідея варіативності: багатоваріантність стає для модернізму типовим і атрибутивним параметром культури, в тому числі і дизайну (Рижова, 2008).

Митецький модернізм як стиль художнього світосприйняття на початку ХХ ст. супроводжувався докорінною зміною світоглядних позицій в напрямку побудови некласичної парадигми (Оборська, 2009).

Глобальною інновацією виступило розмивання старої раціоналістської парадигми, відомої як кла-сичний раціоналізм (або модернізм, якщо йдеться про загальнокультурні процеси) (Даниленко, 2006). Переосмисленню світоглядних засад західноєвропейської культури зазначеної історичної доби сприяла філософська творчість А. Шопенга- уера, Ф. Ніцше, З. Фрейда, К. Юнґа, А. Берґсона, М. Гайдеґґера, яка справила також вагомий вплив на професійну діяльність представників західноєвропейської та української мистецької еліт (Оборська, 2009; Оборська & Кравчук, 2020).

Однак, незважаючи на свою внутрішню суперечливість, модернізм подарував людству визначних постатей, які входять в історію світового мистецтва, зокрема П. Пікассо, А. Матісс, А. Модільяні, В. Кандинський, М. Шагал, С. Далі, Фріда Кало, Р Тиртов та інших. Серед українських модерністів - К. Малевич, А. Кассандр, М. Бутович, Соня Делоне, П. Ковжун, Р. Лісо- вський, О. Кульчицька, В. Січинський та інші. Модернізм в дизайні - це певний художньо- естетичний, експресивний стиль [8]. В Європі різні напрямки модернізму в дизайнерському мистецтві почали розвиватися в кінці ХІХ - на початку ХХ ст., що вплинуло на українську культуру графічного дизайну початку ХХ ст.

В Україні графічний дизайн формувався завдяки розвитку інженерно-технічного середовища промислових регіонів Сходу та завдяки опануванню національних традицій декоративно- ужиткового мистецтва Заходу України (Яремчук, 2021, с. 22). Починаючи із середини ХІХ ст. та на початку ХХ ст. в Україні закладено передумови розвитку дизайну завдяки появі великої промисловості в Донецько-Криворізькому регіоні (Даниленко, 2006). Тому основою моделі українського графічного дизайну є «перманентне перехрещення» глибинних цінностей української культури в поєднанні з цінностями та новими тенденціями інших культур (Яремчук, 2021, с. 22). У колі українських західних дизайнерів-професі- оналів реалізовувалася переважно складова менталітету українського суспільства, яка брала початок від особливостей європейських суспільств та мала менше основ для реалізації. Для східних областей України характерно наслідування російсько-сибірського менталітету та його прояв у дизайні (Даниленко, 2006). Для прикладу, розвиток дизайну Галичини, зокрема архітектурно- мистецьких напрямів і європейських авангардних течій, мав безпосередній вплив на формування стилістичних пріоритетів та художньо-проектних параметрів дизайн-об`єктів. Візуально-графічна мова, комунікативні і формотворчі засоби відображали стиль модерн і його архітектурно-мистецькі течії: сецесію, український стиль, символізм, футуризм, кубізм, конструктивізм, ранній функціоналізм, реалізм, ар деко Борисенко (2018). На початку ХХ ст. в Галичині поширення стилю модерну стало основою для нового розуміння естетичних засад стилістичної єдності формотворчих засобів. У формотворенні стилю модерн українські архітектори та художники не лише переймали загальні тенденції європейських процесів, але й вносили у західний світ свій український стиль, свою національну культуру.

На сьогоднішній день важко провести межу між модернізмом і авангардом, адже думки дослідників розбігаються, одні науковці вважають їх різними течіями, інші вважають авангардизм крайнім лівим відгалуженням модернізму. Для прикладу, Рижова (2008) стверджує про те, що модернізм сформувався під впливом авангарду та декадансу. Характерними рисами модернізму є: 1) художня естетизація дизайнерського середовища, акцент на його соціоантуражах та намагання дизайнерів виокремити соціо-онтологічні абриси в соціумі та в побутовій повсякденності; 2) сти-лістика та художньо-естетичні матриці модерну, що урізноманітнювали себе в диференційних видах (жанрах) культури, мистецтва, дизайну, архітектури; мозаїки гротескності ліній, палітри, кольорів, що характеризувало модернізм його специфічним символізмом. Вплив на модернізм еволюції авангарду та декадансу, які апологетизували колізії розколотого соціуму, закликали до нової інтерпретації художниками феноменів соціальної дійсності, зумовлює появу великої кількості кардинальних напрямків в модернізмі - кубізм, експресіонізм, неокубізм, неоекспресіонізм, імажинізм, сюрреалізм, неосюрреалізм, футуризм, неофутуризм, поп-арт, шоу-суперромантизм (Рижова, 2008).

В цьому контексті важливим є визначення, які стилі першої третини ХХ століття відносяться до модернізму, а які до авангардизму, так як їх розмежування є нечітким і трактується довільно.

До модернізму відносяться: фовізм, експресіонізм, абстракціонізм з його напрямками (абстрактний експресіонізм, супрематизм, кубізм, конструктивізм) футуризм, дадаїзм, сюрреалізм, а також безліч дрібніших течій постмодернізму. На рисунку 1 наведено поступовий перехід від традиціоналізму до новаторства та стильові напрями історизму, новаторства та їх стилі першої третини ХХ століття.

Для розуміння різниці між модернізмом та авангардизмом потрібно порівняти їх ознаки (Таблиця 1). Модернізм не заперечує традиції, тоді як авангардизм відкидає минуле, не пов'язане з сучасністю, заперечуючи елементи культури. Модернізм сприяв оновленню засобів мистецтва та його перебудові, тоді як авангардизм призвів до оновлення самого мистецтва, докорінної зміни мистецької практики та суспільства, переоцінки духовних цінностей та внаслідок цього формування нового світосприйняття на основі нігілізму. Модернізм давав змогу митцям самовиражатися з поступовим переходом від традиції до модернізму, тоді як авангардизм різко заперечував традиції.

Рис. 1. Стильові напрямки мистецтва в дизайні першої третини ХХ століття

Джерело: складено автором на основі (Даниленко, 2006; Оборська, 2009; Рижова, 2008).

Таблиця 1