Ботанічні мотиви в розписах тонкокерамічних виробів Великобританії середини XVIII - початку XIX століть
Дослідження розвитку декорування у Великобританії у XVIII-XIX ст. Особливості оформлення британського фаянсу та фарфору. Наслідування мануфактурами Англії й Уельсу датського сюжету композицій, ботанічних мотивів і колориту при розписі тонкої кераміки.
| Рубрика | Культура и искусство |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 04.03.2023 |
| Размер файла | 675,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://allbest.ru
Інститут мистецтв Київського університету імені Бориса Грінченка
Ботанічні мотиви в розписах тонкокерамічних виробів Великобританії середини XVIII - початку XIX століть
Ольга Дєточка, аспірант кафедри образотворчого мистецтва
Київ, Україна
Анотація
У статті висвітлено специфіку ботанічних мотивів у розписі тонкої кераміки Великобританії середини XVIII - початку XIX століть. З'ясовано, що серед багатьох різновидів оздоблення саме флористичне декорування домінувало у фарфорі-фаянсі британських художньо-промислових центрів упродовж 1740-1760-х рр. Другим періодом піднесення окресленого штибурозписів став початок XIX століття. Зважаючи на те, що шляхи поширення означеного мотиву були різними, актуальною є необхідність з'ясувати джерела інспірацій окреслених різновидів оформлення «білого золота» Англії та Уельсу декору у вигляді ботанічних квітів, похідного від датського «Флора Даніка».
Було проаналізовано характерні художні особливості ботанічних мотивів, які притаманні розписам тонкої кераміки Великобританії; поглиблено й уточнено стилістичні риси та варіативність виробів з оздобленням означеного декору в окремих мистецьких центрах Англії та Уельсу середини XVIII - початку XIX століть. На конкретних прикладах було визначено найуживаніші сюжети, принципи побудови композицій і колористичних рішень.
Методологія дослідження базується на мистецтвознавчому аналізі творів окремих британських виробництв, які репрезентують різні варіанти зображення «гербаріїв» на тонкій кераміці, та сукупності історико-хронологічного, історико-культурного та аксіологічного методів, що дозволяють глибше розкрити й висвітлити означене питання.
Проаналізувавши тонкокерамічні вироби Великобританії означеного періоду, ми встановили, що розписи кшталту ботанічних мали різні першоджерела. Серед них насамперед виділяється датський сервіз «Флора Даніка» та порцелянова продукція Майсену з оздобленням у вигляді окремих рослин. Останній прототип було переосмислено англійцями з частковим наслідуванням сюжету композицій та колориту. Проте перевагу у виборі мотиву й характеру оздоблення для британських художників фарфору-фаянсу мали передусім ілюстровані атласи, словники й енциклопедії вітчизняних дослідників окресленої галузі. Про це свідчить низка тонкокерамічних виробів мануфактур Челсі та Дербі, заводів Етрурія, Споуд та Свонс.
За даними першоджерел удалося встановити щонайменше чотири сервізи з ботанічним декоруванням в Англії. Найбільш відомим прикладом є колекція «Сера Ханса Слоуна» виробництва Челсі 1755 року. У межах означеного оформлення виокремлюються й десертні сервізи, представлені переважно тарілками різної форми та менажницями мануфактури Дербі 1796-1810 років, а також Споуда, приблизно 1815 року виготовлення. Принагідно варто згадати й окрему фаянсову продукцію кераміста Джозайї Веджвуда з ботанічним декором, що вирізнялася з-поміж інших витонченим монохромним оздобленням. Крім того, тонкокерамічні твори окресленого автора становлять інтерес і з технологічного боку, зокрема у зв'язку з використанням підглазурного друку синіми кобальтовими й коричневими фарбами, що в означений відрізок часу майже не мало аналогів.
Також взірцями зазначеного штибу розписів є поодинокі фарфорові тарілки, супниці, соусники та чайники різних британських майстрів фарфору Англії та Уельсу (Боу, Споуда, Свонса).
Ключові слова: тонка кераміка, Великобританія, фарфор, ботанічні мотиви, Англія, декорування, середина XVIII - початок XIX століть.
Abstract
Botanical motifs in decoration of fine ceramic products of Great Britain in the mid XVIII - early XIX centuries
Olha Dietochka,
Postgraduate Student at the Department of Fine Arts
Institute of Arts of Borys Grinchenko Kyiv University (Kyiv, Ukraine)
The article covers the specifics of botanical motifs in decoration offine ceramics of Great Britain in the mid-XVIII - early XIX centuries. It was found that among many varieties of decoration porcelain and faience by British porcelain industry centers during 1740th-1760th was dominated botanical. The XIX century was the second period of the rise of botanical painting.
Given that the ways of spread of floral motif were different, it became necessary to analyze the sources of inspiration of this type decoration of the «white gold» of England and Wales.
The characteristics features of botanical motifs that are inherent in the paintings of Britain fine ceramics were analyzed. Stylistic features and varieties of botanical decoration porcelain in separate arts centers in England and Wales in the mid-XVIII - early XIX centuries have been deepened and refined. The specific plots, composition and color scheme of the porcelain products were analyzed on specific examples.
Having considered of Britain porcelain and faience products of the second half of the XVIII century, it was found that painting such as botanical had different primary sources. First of all, among them highlight «Flora Danica» set by Danish and porcelain with floral decoration by Meissen. The last prototype is distinguished by partial copying and imitation of the plot and color by the British. However, the advantage in choosing the motif and character of the decoration porcelain and faience had botanical illustrated atlases and dictionaries. In particular, the works of leading British manufacturers such as Chelsea, Derby, Etruria, Spode and Swansea evidence this. According to the primary sources, it wasfound at leastfour sets with botanical decoration in England. The mostfamous example is the collection of «Sir Hans Sloan» produced by Chelsea in 1755. Dessert set, presented mainly by plates of different shapes of Derby manufacture of1796-1810 and set with a similar design of Spode porcelain manufacture around 1815. It is worth mentioning separate faience products of ceramicist Josiah Wedgwood with monochrome botanical decoration. Also examples of these motifs are single porcelain plates, saucers and teapots of different British porcelain masters in England and Wales (Spode, Bow, Swansea).
Key words: fine ceramics, Great Britain, porcelain, botanical motifs, England, decoration, the middle of the XVIII - early XIX centuries.
Вступ
Постановка проблеми. Мистецтво фарфору- фаянсу Великобританії репрезентоване цілою низкою унікальних виробів, присвячених ботанічній темі. Мотиви флори з характерним реалістичним зображенням були найуживанішими в розписі тонкої кераміки впродовж 1740-1760-х років. Окремі британські художні центри (Боу, Споуд, Свонс, Веджвуд) продовжували звертатися до окресленої тематики й у XIX столітті, активно її розвивали й урізноманітнювали.
Проте якщо сьогодні панорамно поглянути на це питання, варто відзначити, що в розвідках учених йому приділено недостатньо уваги, особливо з періоду після 60-х років XVIII століття, насамперед у порівнянні з аналогічним протодизайном виробів Німеччини, Франції і Данії. Ця обставина певною мірою не дає змоги повністю розкрити специфіку самобутнього мистецтва фарфору-фаянсу Великобританії та визначити його значення для розвитку тонкої кераміки загалом. Окрім художнього аспекту, в контексті даної теми важливим є висвітлення особливостей збагачення сюжетів ботанічних розписів, що було зумовлено співпрацею відомих ботаніків і художників Англії.
Аналіз дослідження. Проведено мистецтвознавчий аналіз виробів окремих британських виробництв, які репрезентують різні варіанти означеного виду розписів фарфору-фаянсу. Для розкриття цього питання було вжито історико-хронологічний метод, що дозволяє висвітлити історичні процеси, на тлі яких виникли та набули подальшого розвитку зображення «гербаріїв», розроблених художниками Великобританії. Історико-культурний метод застосовано для визначення культурного тла окресленого періоду століть, що мало вагоме значення для історичних зрушень згаданого періоду в окресленій країні. Натомість аксіологічний метод використано для визначення цінності розписів британського фарфору-фаянсу на теми зображення місцевої флори та їхніх художніх особливостей з-поміж інших європейських шкіл тонкої кераміки. Значна кількість фарфору-фаянсу Великобританії з ботанічними розписами, які становлять інтерес із художньої точки зору, сьогодні, на жаль, репрезентована не цілими ансамблями, а поодинокими зразками. Однією з найбільших колекцій останніх є збірка музею Вікторії та Альберта в Лондоні. При цьому не менш ціннісне значення мають вироби в зібранні Національного художнього музею Британії та колекції музеїв окремих тонкокерамічних виробництв, серед яких Веджвуд і Споуд, які є у відкритому онлайн-доступі.
Для розширення досліджуваного асортименту «білого золота» значущими є каталоги аукціонів, упорядковані мистецтвознавцями окресленої царини, які дають уявлення про виняткові твори з означеним оформленням (Wilman, 2012: 97). У зв'язку з розкриттям джерел інспірацій ботанічних мотивів оздоблення тонкої кераміки варто назвати важливість статті росіянки А. Ярмош «Сервіз Флора Даніка та феномен ботанічних розписів у європейському фарфорі другої половини XVIII століття» (2011). У згаданій розвідці простежено хронологію поширення означеного мотиву в декорі фарфору-фаянсу різних країн Європи, серед яких окрему увагу приділено Англії. Крім того, в окресленому контексті важливою є згадка про продукцію з ботанічними розписами англійських виробництв Челсі та Веджвуда (Ярмош, 2011: 203-211).
Також цінним джерелом інформації щодо означеної теми є стаття англійського історика мистецтва кераміки А. Леджера «Порцеляна виробництва Дербі». У ній автор подав огляд десертного сервізу означеної мануфактури з ботанічними розписами (Ledger, 1991). Хоча публікація тільки ставить питання щодо поширення енциклопедичних флористичних розписів згаданої мануфактури, де вони набули характеру найуживаніших мотивів. Натомість у книзі англійця Джона Твітчета «Порцеляна Дербі» (1980) наводяться приклади з різними варіантами оформлення фарфорових творів. Серед них є згадки й про окреслені мотиви декорування, які були притаманні різним періодам означеного виробництва (Twitchett, 1980: 147).
Мета статті - з'ясувати ґенезу ботанічних розписів «білого золота» провідних художньо-промислових центрів Великобританії середини XVIII - початку XIX століть, їхні стилістичні та технологічні особливості.
Виклад основного матеріалу
Декорування тонкої кераміки Великобританії втілено різноманітними мотивами, серед яких чільне місце посідають ботанічні. Характерною художньою рисою останніх було реалістичне наслідування енциклопедичних зображень рослин із науковою точністю. Особливо яскраво означена тематика проявилася в другій половині XVIII - початку ХХ століть, переважно в керамічному мистецтві Англії.
На виникнення та шляхи поширення подібного штибу розписів вплинули різні фактори. Перший - звернення британських майстрів фарфору-фаянсу до майсенської продукції як до першовзірців декорування. Другий був пов'язаний зі співпрацею вчених-ботаніків і художників.
Адже останні ілюстрували теоретичні праці науковців, а надалі цей наочний матеріал використовували як основу для оформлення тонкої кераміки. Третьою вагомою причиною для розповсюдження флористичної тематики в розписах британських виробів стало захоплення мотивами славнозвісного датського сервізу «Флора Даніка» (Рис. 1), створеного в Данії впродовж 1780-1790 років. Елементи наслідування та творчої інтерпретації останнього особливо простежуються в декорі виробів мануфактури Дербі 1790-х рр., розроблений сервіз якої став далі прообразом для творів низки англійських підприємств.
У цьому сенсі можна розглядати ботанічний протодизайн фарфору художньо-промислових центрів Великобританії у зв'язку з їхніми мистецькими прототипами відповідно до тих чи інших джерел впливу. Так, вироби Майсену (рис. 2) мали вагоме значення для англійської продукції періоду 1740-1750-х років. Простежується ця тенденція декорування на прикладі окремих тарілок, чайників і соусників.
Зокрема, характерні риси «майсенського» декору відчутні в розписах фарфору Челсі. Як приклад можна навести оздоблення порцелянової підставки для соусника та супової тарілки, створених близько 1750 року (збірка музею Вікторії і Альберта, Лондон). Розписи на означеному посуді ще не відрізняються ботанічною точністю, застосовано контрастний і насичений колорит, зображення рослин активно доповнюють образами метеликів.
Рис. 1. Тарілка та чашка. Фарфор, розпис емалевими фарбами. Майсен, близько 1750 р.
Рис. 2. Тарілка із сервізу «Флора Даніка».
Фарфор, розпис емалевими фарбами, золочення. Данія, кінець ХУІІІ століття
Також відсилку до розписів Майсену мало декорування виробів англійської мануфактури Боу, переважно створених у 1760-1765-х роках. Пара порцелянових десертних тарілочок восьмикутної форми (рис. 3), основою розпису яких є композиції з місцевою флорою, щедро доповнені поліхромним зображенням метеликів і комах (музей мистецтв Метрополітен, Нью-Йорк, США). Крім них, у Національному художньому музею Британії зберігається велика десертна менажниця виробництва Боу означеного періоду. Прикрашає останню значна кількість квітів із посиланням на ботанічні майсенські взірці, але на противагу декору тарілок, вона вирізняється більшою «акварельністю» розпису та звуженням кольорової палітри.
Рис. 3. Тарілка з ботанічним декоруванням. М'яка порцеляна, розпис емалевими фарбами. Фарфорова мануфактура Боу, 1760 р.
1755 року визначальним фактором для художнього оздоблення виробів Челсі стала діяльність ботаніків у саду на території означеної мануфактури. У той рік було створено відому серію столових і десертних фарфорових тарілок «Сера Ханса Слоуна» (рис. 4).
Характерною особливістю цих зразків був реалістичний розпис, орієнтований на мотиви британської флори. Окремі предмети із зазначеної групи виробів наразі зберігаються у збірці Національного художнього музею Британії та в приватних колекціях.
Рис. 4. Тарілка із сервізу «Сера Ханса Слоуна». Порцеляна, розпис емалевими фарбами. Фарфорова мануфактура Челсі, 1755 р.
Варто зазначати, що Ханс Слоун був англійським ботаніком і лікарем окресленого періоду та передусім землевласником саду Челсі. Саме завдяки діяльності цього науковця стало можливим залучення професійних художників для ілюстрування вирощених рослин у згаданому саду. Результатом такої співпраці стало створення в 1755 році двох томів словника для садівників «Найкрасивіші, найкорисніші та найрідкісніші рослини» Ф. Міллера із зображенням понад 300 зразків «гербаріїв». Ілюстрував працю відомий англійський художник австрійського походження Георг Діонісій Ерет. Саме його роботи отримали своє художнє втілення на тонкій кераміці, зокрема на славнозвісних тарілках «Сера Ханса Слоуна» (Crane, 2015: 99-100). Кожна тарілка окресленої серії демонструє унікальну композицію із квітів і рослин, зображених із ботанічною точністю в техніці надглазурного розпису. Колорит більшості предметів побудований на нюансуванні кольорів з уникненням занадто «неприродніх» барв, що не мало суперечити загальному задуму означеного ансамблю порцелянових виробів. Зображення рослини переважно розміщено в центральній частині тарілки зі збереженням масштабу відносно справжнього розміру. Про це є згадка в експлікації до однієї з посудин «Сера Ханса Слоуна», що деякі квіти накладалися подібно до трафарету на фарфорову поверхню і контурно обводилися. Здійснювалося останнє для створення більшої реалістичності силуету і масштабу. Крім творів Г. Д. Ерета, до вказаної продукції були внесені замальовки англійських та американських художників ХІХ століття, серед яких Річард Ланкейк, Джон Міллер, Вільям Хаустоун і Джон Бартрам. Окреслені митці значно урізноманітнили «асортимент» британської флори в означеному словнику, а надалі й у розписі фарфору. Так, найбільш уживаними зображеннями на тонкій кераміці стали такі квіти, як айстри, троянди, тюльпани та лілеї, також поширеним було введення в композиції окремих листочків і лікарських трав (Ledger, 1991).
Проте слід зазначити, що ботанічні мотиви Челсі не цілковито наслідували «гербарії» зі словника Ф. Міллера. Окремі вироби вирізнялися художніми «відступами» та доповненнями від майстрів розпису фарфору, що втілювалися в колориті та побудові композицій на тонкокерамічних формах.
Пізніше, у 1790 році, підпорядкування мануфактури Челсі Дербі цілком змінило характер окресленого мотиву в декоруванні виробів. Художники почали звертатися до датського сервізу «Флора Даніка» як до основного джерела натхнення. Поступово було трансформовано й манеру оформлення продукції. Так, реалістичне зображення рослин отримало енциклопедичне трактування деталей, кольору та навіть розміру, відповідного натуральному. Прикладом втілення такого ботанічного розпису став десертний сервіз Дербі 1796-1810 років, автором значної частини якого є провідний англійський художник Вільям Біллінгслі. Більш пізні варіації оформлення означених творів належать пензлю не менш відомих майстрів Джона Брюєра та Вільяма Пегга. Хоча окреслені митці працювали над однією серією декорування і спільною тематикою, можна помітити певну відмінність у трактуванні ботанічних сюжетів. Зокрема, розписи В. Біллінгслі відрізняються соковитішим колоритом, незначними художніми відступами від натуралізму зображення (Ярмош, 2011: 205-207).
Деякі предмети означеного сервізу представлені в колекції Національного художнього музею Британії переважно тарілками різної форми. Оформлення саме однієї з них репрезентує типову композицію із жовтою китайською айстрою, яка була досить поширеним мотивом у цей період. Прототипом для окресленого оздоблення були ілюстрації із «Ботанічного журналу» 1791 року Вільяма Кертіса. Загалом, цікавим є те, що власник Дербі придбав більше п'ятдесяти номерів зазначеного видання, яке далі стало основою для декорування фарфору-фаянсу окресленої мануфактури протягом двох десятиліть.
Другим першоджерелом для розписів тонкокерамічних виробів Дербі була праця англійця Джона Едвардса «Книга квітів», опублікована у 1795 році. Остання включала ботанічні акварельні ілюстрації та кольорові офорти. Зразки флори з означеної книги, які використовувалися для оформлення фарфору, відчутно відрізнялися стилістикою зображення. Особливо це простежується в порівнянні з оздобленням по мотивам журналу В. Кертіса (Ledger, 1991). Яскравим прикладом окресленого штибу оздоблення може слугувати великий терін 1796 року (рис. 5) виробництва Дербі.
Рис. 5. Терін для супу, накривка, підставка. М'який фарфор, розпис емалевими фарбами, золочення. Художники Вільям Біллінгслі, Вільям Пегг. Мануфактура Дербі, 1796 р.
Джерелом його оформлення є наочний матеріал Д. Едвардса, художником зазначено Вільяма Пегга. Декору фарфорової посудини притаманна деталізована композиція та яскрава кольорова палітра. Так, усі три частини - накривку, супницю та підставку - щедро розписано різними видами квітів, серед яких домінують зображення лілеї, маку й айстри. Доповнюють останні елементи золочення та використання насичених барв.
Окремою сторінкою історії розвитку ботанічних мотивів є славнозвісні вироби Джозайї Веджвуда, широко відомі вже у XVIII столітті. Існує значна кількість літератури, яка висвітлює різні аспекти діяльності окресленого кераміста, - від технологічних відкриттів до огляду конкретної продукції. Якщо проаналізувати ці теоретичні розвідки, то можна встановити, що провідним мотивом у декоруванні Веджвуда була антична тема. Але, тим не менш, флористичні розписи також знайшли своє місце у творчості означеного майстра та заводу «Етрурія».
На противагу науково-реалістичному оформленню фарфору Челсі, Дербі та Боу, твори Веджвуда відрізняються застосуванням витонченого бузкового й блакитного колориту. Зразком означеного розпису є столовий сервіз для сніданку окресленого виробництва 1810 року (рис. 6). До асортименту останнього входять два овальні та два прямокутної форми теріни, шість супових великих тарілок і двадцять чотири тарілки округлої форми. Кожна з означених посудин містить оригінальні розписи, першоджерелом яких є «гербарії» з ботанічного сховища та ілюстрації зі славнозвісного журналу В. Кертіса.
Слід зазначати, що цей сервіз та наступні твори Веджвуда з ботанічним декоруванням, створені у період 1809-1810 р., були виконанні в техніці підглазурного друку. Це певною мірою сприяло поширенню, а надалі й доступності тонкокерамічної продукції саме із флористичним мотивом оформлення. декорування великобританія фаянс ботанічний
Рис 6. Тарілка із серії ботанічного протодизайну Джозайї Веджвуда Фаянс, підглазурний друк синьою кобальтовою фарбою, Джозайя Веджвуд, Етрурія, 1815 р.
Водночас було створено іншу, не менш визначну серію творів Веджвуда з окресленим штибом розпису - фаянсовий сервіз «Водяна лілея» або «Лотос» 1807 року. Примітним є те, що різні джерела представляють відмінні версії трактування появи означеного дизайну. Однією з найбільш достовірних є думка, що вагома роль для виникнення мотиву лотосу в декоруванні належала сину Джозайї Веджвуда Джону, що був членом Королівського садівничого товариства. Останній сприяв утіленню на тонкій кераміці композицій саме натуралістичного характеру. Крім історії створення, визначальною є технологія виконання згаданого сервізу. Так, тарілка означеної серії (рис. 7) виконана в техніці підглазурного друку в коричневому колориті, який був новим явищем в той період. Відповідно, й кількість такої продукції була досить обмеженою, наразі один із взірців зберігається в колекції Національного художнього музею Британії. Надалі мотив водяної лілеї продовжував застосовуватися для оздоблення фаянсу Веджвуду, проте вже з використанням відтінків синього.
Рис. 7. Тарілка з ботанічним декоруванням серії: «Водяна лілея». Фаянс, підглазурний друк, червона емаль золочення. Джозайя Веджвуд, Етрурія, 1811 р.
Самі зображення квітів були варіативними за ботанічними характером і взяті з окремих англійських ботанічних видань 1803-1806 років. Не можна залишити поза увагою тонкокерамічні вироби англійської мануфактури Споуд. Остання розпочала свою діяльність наприкінці XVIII століття й стала відомою насамперед винайденням удосконаленої рецептури твердого фарфору. Проте вже в ранніх творах означеного виробництва простежується тенденція використання ботанічних розписів.
Прикладом можуть бути окремі фарфорові вироби та цілі ансамблі сервізів, зокрема для вечері та десертний. В основі останнього, створеного приблизно у 1815 році, лежать ілюстрації з вищезазначеного журналу B. Кертіса. Щодо композицій і стилістичних особливостей варто зазначити, що рослини розміщені переважно в центральній частині, незалежно від форми посудини, й вирізняються науковою точністю втілення деталей та колориту. На звороті кожного твору, поруч із клеймом Споуда, є латинський напис зображуваного «гербарію». Якщо більшість англійських виробництв у декоруванні фарфору-фаянсу зверталися до флористичних мотивів для втілення більшою мірою саме квітів, то означена мануфактура урізноманітнила цей асортимент. Так, остання демонструвала в розписах зображення насіння, цибулин, коріння, листя, що в'яне, тощо. Хоча при цьому перевага в попиті надавалася саме «ідеалізованим квітам», окреслені варіації розписів досить довго були вживаними у дизайні. Порівнюючи стилістику означеного декорування творів Челсі та Споуда, можна помітити спільну рису трактування рослин. Це пов'язано із захопленням ботанікою одного з власників виробництва Споуда У. Коупленда. Останній був передплатником рідкісної книги «Орхідеї Мексики та Гватемали» Д. Бейтмена, 1837-1843 р. (Woolliscroft, 2012), що мало безумовний вплив на вибір мотиву оформлення фарфору окресленої мануфактури.
На початку XIX століття художники тонкокерамічного виробництва Уельсу також звернулися до ботанічних мотивів. Найяскравіше означений вид розпису був представлений творчістю художника фарфору, валлійця Томаса Пардо. Працював митець певний час із декоруванням порцеляни Вустера та Челсі, а в окреслений період активно оздоблював кембрійську кераміку в місті Свонсі (Gray, 2012: 1-15). Можна припустити, що саме тому тематика флори з характерною натуралістичністю зображення (Рис. 8) почала активно застосовуватися на згаданому виробництві в Уельсі.
Рис. 8. Тарілка із зображенням цикламена. Фаянс, розпис емалевими фарбами. Художник Томас Пардо, Свонс, 1800 р.
Рис. 9. Ілюстрація із «Ботанічного журналу» В. Кертіса, кінець XVIII ст.
Варто зазначити, що першоджерелом декорування для Т Пардо слугував «Ботанічний журнал» В. Кертіса (рис. 9), який довгий час використовувався для розписів порцеляни Дербі, Веджвуда та Споуда. Крім того, означений журнал і дотепер залишається актуальним в оздобленні сувенірної продукції окреслених виробництв.
Висновки
Загалом, можна зазначити, що ботанічні мотиви в тонкій кераміці Великобританії середини XVIII століття домінували серед інших видів декорування, а вже на початку XIX зустрічалися в розписах фарфору-фаянсу майже всіх британських виробництв. Факторів, які визначали зародження тенденції зображення рослин із ботанічною точністю, було декілька. Серед них можна виділити художнє наслідування кераміки Майсену, популярність датського сервізу «Флора Даніка» й активне взаємозбагачення науки і мистецтва, що особливо було характерним для означеного періоду.
Відомими британськими першозразками розписів штибу ботанічних є колекція тарілок «Сера Ханса Слоуна» виробництва Челсі 1755 року; десертний сервіз Дербі 1796-1810 років; фаянсова продукція Веджвуда з окресленим декоруванням, створена в другій половині XVIII століття; десертний ансамбль Споуда приблизно 1815 року. Усі окреслені твори об'єднані загальною стилістикою виконання, хоча й мають певні відмінності трактування композиції і колориту.
Крім інших, взірцями, які репрезентують означені мотиви, є окремі вироби, а саме тарілки, супниці, менажниці та чайники різних художників фарфору-фаянсу Англії й Уельсу. Загалом, можна виокремити таких британських майстрів ботанічних розписів, як Вільям Біллінгслі, Вільям Пегг, Джон Брюєр і Томас Пардо, які зробили значний внесок у розвиток і варіативність згаданого мотиву. Твори зазначених митців об'єднані флористичним сюжетом декорування «білого золота», проте мають стилістичні відмінності втілення, що визначає необхідність подальшого вивчення окресленої теми.
Список використаних джерел
1. Исаева О. А. Ранний английский фарфор: от алхимии к становлению производства. Вестник СПбГУКИ. История и археология. 2014. № 4 (21). С. 98-102.
2. Школьна О. В. Британський фарфор і фаянс у музейних колекціях Лондона. Другий Всеукраїнський Музейний Форум : матеріали науково-практичної конференції. Переяслав-Хмельницький, 2019. С. 280-283. URL: http://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/30404/1/materiali-konferencziyi281-284.pdf (дата звернення: 30.01.2021).
3. Ярмош А. С. Фарфоровая коллекция Екатерины II и сервиз «Флора Даника»: к вопросу о заказчике сервиза. Вестник СПБГУКИ. Искусствоведение. 2012. С. 114-123.
4. Ярмош А. С. Сервиз «Флора Даника» и феномен «ботанических» росписей в европейском фарфоре второй половины XVIII века. Вестник Санкт-Петербургского университета. Искусствоведение. 2011. С. 203-211.
5. Brian Haughton. Nature's Triumph - Botanical Themes on Porcelain. Gallery. London : SWIY 6DB, 2014. 92 p. URL: https://issuu.com/artsolution/docs/natures_triumph (дата звернення: 10.12.2020).
6. Crane Paul. Nature porcelain and the age of the Enligtenment. Art antiques. London. 2015. P 95-104. URL: https:// static1.squarespace.com/static/58dbc83f893fc01cfcc43356/t/59e4c1857131a5f2738e0531/1508163978944/aal2015-nature- porcelain-and-the-age-of-the-enlightenment.pdf (дата звернення: 16.12.2020).
7. Gray Jonathan. The Cambrian Company: Swansea Pottery in London 1806-1808. England, 2012. 371 p.
8. Ledger А. Derby botanical dessert services. Derby porcelain international society. Vol. 3. 1991. URL: https://www. derbyporcelain.org.uk/product-page/journal-2-reprint (дата звернення: 04.12.2020).
9. Twitchett John. Derby porcelain. London : Published by Barrie & Jenkins, 1980. 225 p.
10. Woolliscroft Pam. Spode and Botanical Designs. Spode history. Blog. 2012. URL: https://spodehistory.blogspot. com/2012/03/spode-and-botanical-designs.html/ (дата звернення: 09.01.2021).
References
1. Isaeva O. A. Ranniy angliyskiy farfor: ot alhimii k stanovleniyu proizvodstva. [Early English porcelain: from alchemy to the formation of production] Vestnik St. Petersburg University. History and archeology, № 4 (21), 2014. pp. 98-102. [in Russian].
2. Shkolna O. V. Britanskiy farfor I fayans u muzeynih kolektslyah Londona. [British porcelain and faience in museum collections in London] Second Ukrainian Museum Forum. Materials of the scientific-practical conference. Pereyaslav- Khmelnytsky, 2019. pp. 280-283. URL: http://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/30404/1/materiali-konferencziyi281-284.pdf (data zvernennia: 30. 01. 2021) [in Ukrainian].
3. Yarmosh A. S. Farforovaya kollektsiya Ekaterinyi II i serviz «Flora Danika»: k voprosu o zakazchike serviza. [Catherine II's porcelain collection and the «Flora Danica» set: on the issue of the customer of the set]. Vestnik St. Petersburg University, 2012, №. 2, Iskusstvovedenie. pp. 114-123 [in Russian].
4. Yarmosh A. S. Serviz «Flora Danika» i fenomen «botanicheskih» rospisey v evropeyskom farfore vtoroy polovinyi XVIII vek [«Flora Danica» Set and the Phenomenon of «Botanical» European Porcelain Paintings in the Second Half of XVIII Century]. Vestnik St. Petersburg University, Iskusstvovedenie, 2011. pp. 203-211 [in Russian].
5. Brian Haughton. Nature's Triumph - Botanical Themes on Porcelain. Gallery. London: SWIY 6DB, 2014. 92 p. URL: https://issuu.com/artsolution/docs/natures_triumph (10. 12. 2020)
6. Crane Paul. Nature porcelain and the age of the Enligtenment. Art antiques. London. 2015. P 95-104. URL: https:// static1.squarespace.com/static/58dbc83f893fc01cfcc43356/t/59e4c1857131a5f2738e0531/1508163978944/aal2015-nature- porcelain-and-the-age-of-the-enlightenment.pdf (data zvernennia: 16. 12. 2020)
7. Gray Jonathan. The Cambrian Company: Swansea Pottery in London 1806 - 1808. England, 2012. 371 р.
8. Ledger А. Derby botanical dessert services. Derby porcelain international society. Vol. 3. 1991. URL: https://www. derbyporcelain.org.uk/product-page/journal-2-reprint (data zvernennia: 04. 12. 2020)
9. Twitchett John. Derby porcelain. London: Published by Barrie & Jenkins, 1980. 225 р.
10. Woolliscroft Pam. Spode and Botanical Designs. Spode history. Blog. 2012. URL: https://spodehistory.blogspot. com/2012/03/spode-and-botanical-designs.html/ (data zvernennia: 09. 01. 2021)
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Історія виникнення перших бібліотек на території Великобританії. Стан під час Англійської революції XVII століття. Роль бібліотечної асоціації у діяльності бібліотек Великобританії. Підготовка кадрів. Розвиток інформаційно-комунікативних технологій.
дипломная работа [92,4 K], добавлен 22.02.2017Історичні передумови зародження портретного жанру в українському мистецтві ХVII-XVIII ст. Проблема становлення і розвитку портретного жанру на початку ХVII століття, специфіка портрету у живописі. Доля української портретної традиції кінця ХVIIІ ст.
дипломная работа [88,9 K], добавлен 25.06.2011Зв'язок кахлі з традиціями культури й будівельної техніки Античного Риму. Розвиток художньої кераміки та кахлів на території України. Коломийський музей народного мистецтва Гуцульщини. Використання у розписі стилізованих рослинних і геометричних мотивів.
реферат [1,3 M], добавлен 17.01.2012Дослідження форми віконного отвору, віконної рами, елементів декору вікна в інтер’єрі, застосованих матеріалів, кольорової гамми актуальних для будинків Англії в період з ХV по ХХ ст. "Війна стилів" між неоготикою і класицизмом у Вікторіанську епоху.
курсовая работа [8,1 M], добавлен 24.05.2014Загальні відомості про аплікацію як традиційну техніку прикрашування виробів. Технологія виготовлення аплікації з тканин та волокнистих матеріалів, аплікації тканиною по дереву. Композиція та народні традиції в декоруванні технікою аплікації тканиною.
курсовая работа [39,5 K], добавлен 13.10.2010Бароко - "перлина неправильної, чудної форми" - один з художніх стилів в мистецтві Європи кінця XVI – середини XVIII століть. Зародження стилю в результаті католицької контрреформації; особливі риси. Лоренцо Берніні - основоположник стилю зрілого бароко.
презентация [1,3 M], добавлен 14.03.2012Дослідження значення французького Просвітництва для розвитку прогресивних ідей культури XVIII століття. Вивчення особливостей французького живопису, скульптури і архітектури. Знайомство з головними працями та ідеями художників, скульпторів і архітекторів.
курсовая работа [1,3 M], добавлен 09.03.2012Історія розвитку та регіональні особливості чоловічого народного костюма в різні періоди. Вишивка на козацькій сорочці та елементи декору різних частин костюму. Технологія вишивки декору чоловічих костюмів (вишивка козацької старшини XVII-XVIII століть).
курсовая работа [4,1 M], добавлен 16.12.2014Орнаментальні мотиви, знаки та принципи композиції української кераміки. Добування і приготування глини. Виготовлення посуду та кахлів. Технологія виготовлення кераміки. Техніка точіння на гончарному крузі. Осередки гончарства в Західній Україні.
реферат [21,3 K], добавлен 21.11.2013Актуальність дослідження, визначення його об’єкта, предмета, мети, завдання, хронологічні межі та джерельна база. Особливості еволюції сфери гостинності Києва другої половини ХІХ – початку ХХ ст. в контексті становлення і розвитку туризму в Україні.
автореферат [36,8 K], добавлен 27.04.2009Головні напрямки розвитку скульптури у другій половині XVII-XVIII ст. та її роль в загальній картині мистецького процесу. Особливості оздоблення інтер'єру церкви, новий різновид іконостаса. Розвиток декоративного різьблення у Києві та на Лівобережжі.
контрольная работа [36,4 K], добавлен 24.09.2010Передумови епохи Відродження, гуманізм як ідеологія Відродження. Реформація і особливості розвитку її культури. Науково-технічний переворот та формування світогляду Нового часу. Аналіз основних художніх стилів XVII-XVIII століть; бароко та класицизм.
реферат [23,6 K], добавлен 09.05.2010Процес українського національно-культурного відродження кінця XVIII ст.–почату ХХ ст.. Його основні періоди: дворянський, народницький, модерністський. Видатні діячі культури та мистецтва того часу: Квітка-Основ’яненко, Шевченко, Мартос, Франко.
лекция [20,1 K], добавлен 01.07.2009Англійське мистецтво початку XIX століття. Виникнення нових художніх напрямків. Видозміна пізніх форм бароко в декоративний стиль рококо. Творчість Вільяма Хогарта. Кращі досягнення англійського живопису XVIII ст. Просвітительський реалізм в літературі.
контрольная работа [36,3 K], добавлен 14.12.2016Концепция сада. Райский сад и средневековое обожествление садов. Отход от регулярности, смена вкусов в XVIII веке. Пейзажный парк в XVIII веке. Архитектура внутри пейзажного парка. Стили садово-паркового искусства в Англии XVIII века.
курсовая работа [24,6 K], добавлен 02.02.2004Социокультурная ситуация в Европе в начале XVIII века. Теория общественного договора. Идеи просветителей XVIII века. Значение колонизация Нового света. Гипотеза мироздания в небесной механике Лапласа. Создание энциклопедии на французском языке.
презентация [432,5 K], добавлен 22.10.2014Історичні передумови виникнення та особливості розвитку національної бібліографії у країнах Західної Європи та США. Основні етапи формування системи органів перспективної та ретроспективної національної бібліографії Великобританії, Франції та Німеччини.
реферат [29,3 K], добавлен 26.02.2017Предпосылки развития и главные особенности российской культуры XVIII века. Направления становления сферы просвещения и образования, литературы, архитектуры и живописи. Яркие представители данных направлений и оценка их основных достижений в XVIII веке.
презентация [51,3 K], добавлен 20.05.2012Развитие культуры России в XVIII веке: народное творчество, музыка, культура дворянства и просвещение. Русская наука в XVIII веке, М.В. Ломоносов. Стилевые и жанровые особенности искусства Европы XVIII столетия, их влияние на развитие культуры России.
курсовая работа [65,0 K], добавлен 23.10.2014Становище українського мистецтва в ХVІІ-ХVІІІ століттях. Класифікація основних портретних типів в мистецькій практиці. Портретний живопис Західної та Східної України, його загальна характеристика, художні особливості та традиції в образотворенні.
дипломная работа [166,9 K], добавлен 25.06.2011
