Витоки пейзажного колоризму Миколи Малишка (літні практики: 1962, 1964)
Аналіз ранніх пейзажних етюдів відомого українського художника Миколи Малишка, створених упродовж літніх пленерних практик 1962 і 1964 рр. у Каневі та Умані. Зображення панорам канівських гір, кубістичних нагромаджень різних будівель та ландшафтів.
| Рубрика | Культура и искусство |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 30.03.2023 |
| Размер файла | 1,7 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури
ВИТОКИ ПЕЙЗАЖНОГО КОЛОРИЗМУ МИКОЛИ МАЛИШКА (ЛІТНІ ПРАКТИКИ: 1962, 1964)
Юрій ГОРПИНИЧ, аспірант кафедри теорії та історії мистецтва
Марина РУСЯЄВА, кандидат мистецтвознавства, доцент,
доцент кафедри теорії та історії мистецтва
Київ
Анотація
малишко художник пейзажний етюд
Статтю присвячено аналізу ранніх пейзажних етюдів відомого українського художника Миколи Малишка (нар. 1938), створених упродовж літніх пленерних практик 1962 і 1964 рр. у Каневі та Умані. У ці роки митець звернувся до постімпресіоністичної традиції і вперше свідомо відмовився від стилістики соціалістичного реалізму. Творчі пошуки Миколи Малишка розглянуто в контексті його навчання на факультеті живопису Київського державного художнього інституту, окремих аспектів педагогічної діяльності Іллі Штільмана, Олександра Сиротенка, Платона Білецького, а також впливу Клубу творчої молоді «Сучасник», до складу якого він входить восени 1961 р. Унаслідок цілісного аналізу живописних етюдів 1962 року встановлено, що митець експериментує з різними способами побудови композиції, з простором, кольором, світлом і тінню. Микола Малишко зображує безкрайні панорами канівських гір, кубістичні нагромадження різноманітних будівель та ландшафтів, криволінійні ритмічні вигини стовбурів і гілок дерев, квітучі лани тощо. Молодий художник прагне в своїй уяві і живопису відтворити сиву давнину Канева або зазирнути в глибини земні. У свою чергу, літня пленерна практика 1964 року в Умані та заповіднику Софіївка стала наступним етапом нових образоі формотворень у пейзажному живопису. Митець піддає природні елементи деформації, які ніби підкоряються динаміці пензля. Миколу Малишка можна назвати художником-експериментатором і новатором, оскільки його етюдам притаманні постійні метаморфози, зміни в стилістиці, пошуки композиційних побудов та форм. Насиченість колірних плям, контрастні кольори не тільки підсилюють декоративне, площинне рішення простору, але дають можливість зробити колір головним елементом художньої виразності. Автори вважають, що ці етюди заклали підвалини колоризму в живопису митця, збагатили пейзажний жанр в українському мистецтві 1960-х років, а також стали основою інших сміливих експериментів у монументальному мистецтві в наступні десятиліття.
Ключові слова: пейзаж, пленерний колоризм, ранні 1960-ті рр., літня практика, Микола Малишко, Ілля Штільман, Платон Білецький.
Annotation
Yurii HORPYNYCH, PhD student at the Department of Theory and History of Art National Academy of Fine Arts and Architecture (Kyiv, Ukraine)
Maryna RUSIAIEVA, (Art History), Associate Professor, Associate Professor at the Department of Theory and History of Art National Academy of Fine Arts and Architecture (Kyiv, Ukraine)
ORIGINS OF MYKOLA MALYSHKO'S PAINTING COLORISM (SUMMER INTERNSHIPS: 1962, 1964)
This article is devoted to the analysis of early landscape sketches of the famous Ukrainian artist Mykola Malyshko (b. 1938), created during the summer plain-air internships of1962 and 1964 in Kaniv and Uman. These years, the artist turned to the Post-Impressionism tradition and for the first time did deliberately abandon the Socialist Realism style. The creative pursuits of Mykola Malyshko are considered in the context of his studies at the Kyiv State Art Institute Faculty of Painting, certain aspects of Illia Shtilman's, Oleksandr Syrotenko's, Platon Biletskyi's pedagogical activities, as well as the influence of the Club of Creative Youth «Suchasnyk» that he joined in autumn 1961. At the issue of his painting sketches of1962 comprehensive analysis it is established that the artist experiments with various approaches to building the image composition, with space, color, light and shadow. Mykola Malyshko renders endless panoramas of the Kaniv mountains, cubist accumulations of various buildings and landscapes, curvilinear rhythmic curves of tree trunks and branches, flowering fields, etc. In his imagination and painting, the young artist seeks to recreate the gray antiquity of Kaniv or to look into the earth depths. In turn, the 1964 summer plein-air internship in Uman and the Sofiyivka Park reserve became the next stage of new imagery and form creation in his landscape painting. The artist exposes natural elements to deformation, which seem to obey his brush motion dynamics. In fact, Mykola Malyshko can be called an experimental artist and innovator, as his sketches are characterized by constant metamorphosis, changes in style, searches for new composition andform. Saturation of spots color and contrasting colors not only strengthen the decorative, planar solution of the space, but also allow making color the main element of artistic expression. The authors believe that these sketches laid the foundations of colorism in the artist's painting, having enriched the landscape genre in Ukrainian art of 1960s, as well as became the basis for other bold experiments in monumental art of the following decades.
Key words: landscape, colorism plein air, early 1960s, Summer internship, Mykola Malyshko, Illia Shtilman, Platon Biletskyi
Постановка проблеми
Заслужений художник України Микола Малишко (нар. 1938) - є одним з корифеїв вітчизняного мистецтва. Його неповторна, індивідуальна манера скульптора-монументаліста, живописця, графіка щороку привертає увагу глядачів новими проєктами, що з успіхом експонуються як на Батьківщині, так і за кордоном. Сміливі експерименти з деревом, камінням, металом та іншими матеріалами, фарбами і кольором, постійні пошуки нових ідей і форм - це основа його творчості, початок якої припав на останні роки хрущовської «відлиги» в далеких 1960-х. Саме тоді було закладено основи його живописної манери, що знайшла вияв у пейзажному жанрі, яким у той час захоплювався М. Малишко. Більшість цих творів не введено до наукового обігу, а джерела з їх вивчення не опубліковано Статтю підготовлено за матеріалами доповіді, прочитаної на Міжнародній науковій конференції «Десяті Платонівські читання пам'яті академіка Платона Білецького (19221998)», Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури, Київ, 20 листопада 2022 р. (Горпинич, Русяєва, 2022). Автори висловлюють щиру подяку подружжю художників М. Малишку та Н. Денисовій за сприяння у наданні матеріалів для написання статті..
Аналіз досліджень
Попри тривале мистецьке життя творчість художника досі не стала предметом ґрунтовного спеціального вивчення. Тільки нещодавно з нагоди ювілею опубліковано книгу «Микола Малишко. Лінія», в якій вперше представлено багатий ілюстративний матеріал, що охоплює всі періоди його творчості. Фотографії численних скульптур і картин, виставкових проєктів, рідкісні архівні кадри поєднано з біографічним тайм-лайном, інтерв'ю М. Малишка та його дружини художниці Н. Денисової, лаконічними коментарями мистецтвознавців (Малишко, 2018). Автори цього видання не ставили за мету проаналізувати доробок художника або його окремі складові. Більшою мірою їх цікавили біографічні та мистецькі факти, які подекуди не співпадають за датами у різних розділах книги (пор.: Носко, 2018; Пряма мова, 2018; Біографія, 2018).
Пейзаж як окремий жанр також є недослідженим у творчості М. Малишка. Це певною мірою можна пояснити тим, що етюди початку 1960-х рр. є беззаперечним свідченням свідомої відмови митця від стилістики соціалістичного реалізму. Тільки за Незалежності України ці роботи вперше потрапляють в експозиції тих чи інших мистецьких проєктів, у тому числі й персональних виставок. На початку 2000-х художник сам привертає до них увагу, репрезентуючи репродукції одинадцяти робіт у розділі «Галерея “ОМ”» часопису «Образотворче мистецтво» (Малишко, 2002). Пізніше незначна частина абстрактних композицій, у тому числі й пейзажі 1962 р., була виставлена на кількох аукціонах і потрапила до приватних колекцій (наприклад, див.: Аукціон № 15, 2010: лот 93; Аукціон № 16, 2011: лот 149; Аукціон, 2015: лот 32; Аукціон № 34, 2017: лот 35; Аукціон № 38, 2018: лот 13). Однак, етюди, написані М. Малишком 1962 і 1964 рр., поки що не знайшли свого дослідника.
Мета статті
На основі аналізу ранніх етюдів охарактеризувати особливості стилю і своєрідність художньої мови М. Малишка-пейзажиста, виявити джерела впливу на живописну манеру митця на початку 1960-х рр.
Виклад основного матеріалу
Микола Малишко народився і виріс у степах Дніпропетровської області поруч з Солоним лиманом, серед безкрайніх просторів, усіяних давніми курганами. Саме там, мріючи стати письменником, маленький хлопчик починає уважно спостерігати за природою, яка зачаровувала його своєю дивовижністю. У п'ятнадцять років М. Малишко їде до свого старшого брата Антона в Калінінград, де той працює художником місцевого драматичного театру і художником-оформлювачем. Саме там він вперше спробував себе у царині пейзажу, оскільки доволі часто разом з Антоном ходив на етюди, готуючись до вступу в художнє училище.
Через пару років, вже будучи студентом живописного відділення Дніпропетровського державного художнього училища (1956-1961), М. Малишко продовжує писати краєвиди, у тому числі вперше спрямувавши увагу на великі за форматами полотна. Упродовж цих років завдяки педагогу Я. Калашнику і книгам відбувається знайомство майбутнього художника з імпресіонізмом, конструктивізмом, кубізмом. У споминах митець зазначає, що доволі часто опинявся в обставинах подібних до імпресіоністів. Невпинна праця й вивчення по книжкових репродукціях французьких художників сприяли тому, що його палітра поступово стала чистішою, прозорішою, вільнішою. Це спричинило захоплення кольором як головним засобом художньої виразності (Горпинич, 2021: 188).
1961 р. М. Малишко став студентом Київського державного художнього інституту (далі - КДХІ), де продовжив опановувати фах живописця. Серед його перших педагогів: І. Штільман, М. Стороженко, О. Сиротенко. Відзначимо, що у ті роки навчальний розклад відрізнявся від сучасного. Зранку студенти писали постановки, відбувалися заняття з рисунку і композиції. Вдень всі мали вільний час для написання пейзажів, натюрмортів, а також різного роду творчої праці, використовуючи денне освітлення. Потім студенти поверталися до навчання в аудиторіях, опановуючи історію мистецтва та різні гуманітарні дисципліни; займалися в майстернях та читальному залі інститутської бібліотеки, яка працювала до 22:00 (Спогади, 2022).
Восени 1961 р., навчаючись на першому курсі живописного факультету, М. Малишко вступає до Клубу творчої молоді «Сучасник» (далі - КТМ), приймає активну участь у роботі художньої секції та виступає разом із Петром Собком представником КДХІ в КТМ (Бесіда, 2020: 1). У складі цієї головної організації шістдесятництва - визначні художники (А. Горська, В. Зарецький, Л. Семикіна, Г. Севрук, О. Заливаха, В. Кушнір, Г. Зубченко), найкращі поети (В. Симоненко, М. Вінграновський, І. Жиленко, В. Стус, Л. Костенко, М. Холодний), прозаїки (Є. Гуцало, Є. Концевич, В. Шевчук) та літературні критики (І. Світличний, І. Дзюба, Є. Сверстюк, М. Коцюбинська), знакові діячі кіно, філософи і композитори (Білокінь, 2012: 22). КТМ об'єднував найталановитіших представників повоєнного студентського покоління. Зокрема, завдячуючи знайомству та спілкуванню з Л. Танюком, І. Світличним, В. Зарецьким, А. Горською, О. Заливахою та багатьма іншими, М. Малишку відкрилися різні грані з історії рідної культури та мистецтва. Просвітницька діяльність КТМ, маленькі книжки самвидаву відкрили для нього мистецтво авангарду початку ХХ ст., живопис М. Бойчука. Творчість та громадська позиція членів КТМ, у тому числі його друзів й однодумців, мали безпосередній вплив на його душу і майбутній мистецький шлях (Пряма мова, 2018: 59; Бесіда, 2020).
Майже через півстоліття, поринаючи у спогади в одному з інтерв'ю, М. Малишко зробить наголос на тогочасних методах навчання в КДХІ, де все було спрямоване на подолання суб'єктивного, індивідуалізованого мистецтва. Це спричинило певну двоїстість мислення студента-першокурсника, який у вільний від виконання обов'язкових реалістичних постановок час, починає цікавитися рухом хмар, їх лінійними ритмами, прагне змалювати землю як міцну твердь, що, на його думку, вимагало умовного кольору, лінійного чіткого зображення (Смирна, 2017: 130). Найцікавішою і одночасно незбагненно загадковою стає для студента-першокурсника надзвичайно важлива проблема форми та змісту, яку він прагне розв'язати за допомогою нових знань і візуальних вражень від сміливої та незвичної художньої мови митців початку ХХ ст.
Вже на першому курсі М. Малишко поступово починає експериментувати з формою, лінією, кольором. Ці спроби не вписувалися у вузькі межі соціалістичного реалізму. І на заняттях студент періодично чув від свого педагога проф. О. Сиротенка зауваження не рисувати як Пікассо, Бойчук чи Рибера. Але ці тихі слова і штрикання були радше підтримкою, ніж критикою (Свобода, 2012-2013: 24). Адже на своїх заняттях у КДХІ О. Сиротенко навчав рисунку як головному стрижню всіх інших видів образотворчого мистецтва, часто наголошуючи, що красу навколишнього світу можна передати через настрій, стан і образ, а не сліпе списування з натури.
Не менш добрі згадки збереглися у М. Малишка і щодо професора І. Штільмана, у якого він навчався на першому курсі (Свобода, 2012-2013: 25-26). Буквально напередодні в 1959 р. в КДХІ закрили майстерню пейзажного живопису, яку з 1948 р. очолював І. Штільман з його імпресіоністичним світобаченням. Живописця на початку 1950-х рр. було звинувачено у космополітизмі та низькопоклонстві перед Заходом, пропагування серед студентів творів французьких імпресіоністів (див. з літ.: Мельничук, 2022: 59-60). Врешті решт при викладанні пейзажного живопису було дозволено спиратись на живописну спадщину постімпресіоніста П. Сезанна, в цей час широкого вжитку набуває термін «пленеризм». Отже, прекрасні колористи О. Сиротенко та І. Штільман, пейзажний живопис яких багато в чому спирався на імпресіонізм французьких митців, поблажливо дивилися на перші експерименти свого студента.
Однак вирішальне значення для становлення майбутньої живописної манери М. Малишка мала пленерна літня практика у Каневі 1962 р., якою на той час вже багато років керував І. Штільман. Попри своє чуйне ставлення до студентів, він завжди був достатньо суворим і вимогливим педагогом. Наголошуючи на важливості пленерного живопису у навчальному процесі, І. Штільман вважав, що під час практики потрібно визначити вузьке коло тем і мотивів (не більше 2-3), але дослідити їх ґрунтовно з метою їх перевтілення у картину. Водночас він підкреслював, що сеанси пленерного живопису швидкоплинні. Художник повинен враховувати зміни освітлення в різний час доби, які дають можливість написати етюд або дуже швидко - за 30-40 хвилин (сутінки), або маючи максимум 2-3 години у середині дня. Під час цієї роботи у студента потрібно розвивати творче начало, художній смак і почуття колориту (Межул, 2014: 12, 85).
У спогадах М. Малишка оживають події далекого 1962 р., коли він разом зі своїми однокурсниками приїхав на літню практику до Канева (рис. 1), де в його творчості відбувся «найкрутіший відхід від методу соціалістичного реалізму» (Горпинич, 2021: 189). Митець зазначає, що писав свої «неправильні малюнки» вдень, коли стояла спека, а в гуртожитку, де він мешкав у кімнаті з п'ятьма-шістьма студентами, всі спали три, а то й чотири години. Саме в цей час, щоб ніхто не бачив, Микола йшов писати, часто ховаючись від І. Штільмана, який періодично десь пробігав у тих чи інших справах. «Малюю, а бачу - там І. Штільман йде десь далеко. Присідаю, думаю, не дай Бог побачить, може мене вбити» (Свобода, 2012-2013: 26). Отже, М. Малишку доводилося спочатку робити етюди для оцінок, а потім малювати вільно, не списувати краєвиди з натури, як примушували професори.
Рис. 1 Літня пленерна практика. М. Малишко - стоїть другий праворуч
Перебуваючи 1962 р. у Каневі, він написав кілька десятків етюдів на картоні олією, в яких виділяємо три основні теми Всі пейзажі мають майже однаковий вертикальний чи горизонтальний формат розміром 49 х 35 см та 35 х 49 см. Зберігаються у збірці художника і приватних колекціях.. Передусім молодого митця приваблюють безкрайні панорами канівських гір, що тягнуться пасмом понад Дніпром. Як вільний птах він ширяє над цими просторами, проораними глибокими ярами. Свідомо обираючи високу лінію горизонту, М. Малишко відтворює різні стани природи, де все миттєво змінюється. Його вабить наближення грози з важкими свинцевими хмарами, які контрастують з останніми спалахами спекотного дня на червоно-вохристих схилах гори у Каневі (рис. 2). У «Далечіні» небо також затягнуте дощовими хмарами. Проте десь на горизонті вже пробиваються перші сонячні промені, що віддзеркалюються у стрімкій блакиті річкових хвиль. Складчаста, ніби луската структура канівських ландшафтів надихає на експерименти з кольором і простором («Гора», «Гори і байраки», «Горизонт», «Дніпро», «Хмари») (рис. 3).
Рис. 2. Малишко М. Гора в Каневі. 1962 р.
Рис. 3 Малишко М. Канів. Дніпро. 1962 р.
Приміська забудова Канева набуває фантастичних геометричних форм і об'ємів, в яких тільки вгадуються максимально спрощені силуети двосхилих споруд («Підніжжя гір», «Хата», «Хати»). М. Малишка цікавлять сутінки з глибокими тінями, що ніби на очах поглинають оточуючий світ. Лише поодинокі гарячі спалахи останніх променів сонця, окреслюють глибокі байраки перед написаним з уяви храмом як унаочненням сивої давнини Канева («Собор») (рис. 4). Приміська забудова і навколишні краєвиди стають предметом геологічних зацікавлень, що надихають зазирнути в глибини земні в однойменній композиції (рис. 5).
Рис. 4 Малишко М. Канів. Собор. 1962 р.
Рис. 5 Малишко М. Канів. Глибини земні. 1962 р.
Ліси та дерева - ще одна тема, для вирішення якої М. Малишко використовує різні засоби художньої виразності. На одних етюдах дерева звиваються спіралями і клубочяться округлими силуетами, піднімаючись вгору. Художник максимально спрощує їх форми за рахунок впевнених широких мазків напівсухим пензлем. Подекуди надаючи деревам певної антропоморфності, він одночасно майже позбавляє їх кольору, обираючи монохромну сіро-блакитну («Верби», «Гаї») (рис. 6) або сіро-вохристу палітру («Дерева»). Перебуваючи під впливом творів Пабло Пікассо, митець починає експериментувати з кубістичними формами в зображеннях як окремих дерев («Коло дерева») (рис. 7), так і лісових хащ («Ліс»). У цих пейзажних мотивах так само превалює монохромія насичених брунатно-зелених відтінків. Тільки де-не-де, звертаючись до образу понівеченого дерева, що височіє на канівській горі, митець наділяє навколишній ландшафт світлими і делікатними тональними сполученнями («Старе дерево»).
Рис. 6 Малишко М. Канів. Гаї. 1962 р.
Рис. 7 Малишко М. Канів. Коло дерева. 1962 р.
Враховуючи колорит значної кількості етюдів, можна зробити висновок, що М. Малишко писав їх не тільки у спекотні полуденні години. Ці щоденні спостереження за природою назавжди увійдуть до його творчої практики, що промовисто засвідчують думки художника: «Особливо звучить колір, коли смеркає. Коли вечоріє, тобто вчоріє, поринає в чорне, стає вчорашнім, в чорні пропадає, зникає геть, коли нічого не видно, тобто НІЦ не видно, НІЧ огортає усе...» (Малишко, 2017).
Упродовж літньої канівської практики 1962 р. М. Малишко вивчає природу у всьому її розмаїтті. У своїх спостереженнях він, нарешті, звертається до репрезентації квітів і комах, перетворюючи їх на фантастичні, великі за своїми розмірами об'єкти. Давнє захоплення конструктивізмом стає у нагоді під час побудови композицій. Саме цим етюдам притаманні найбільш яскраві сполучення чистих фарб, сяяння і вібрація кольору, абстрактність, декоративність та орнаментальність («Цвітіння», «Квіти», «Оситняг», «Ромашка», «Сонечко») (рис. 8-9).
Рис. 8 Малишко М. Канів. Ромашка. 1962 р. (за Аукціон № 15, 2010: лот 93)
Рис. 9 Малишко М. Канів. Квіти. 1962 р. (за Аукціон № 16, 2011: лот 149)
Перебуваючи в Каневі, М. Малишко вирішує перервати навчання і повернутися до дружини і маленької дочки в Дніпропетровськ (нині Дніпро) (Бесіда, 2018: 30). Цей вчинок зумовлено кількома обставинами, серед яких, за словами митця як песимістична атмосфера у стінах КДХІ, так і «...рішуча незгода з тим, що я такий дорослий, але ще й досі не зміг подолати мистецьку інерцію бачити світ по поверхні» (Малишко, 2002: 46).
Наступного 1963 р. М. Малишко за сприяння І. Штільмана поновлюється в КДХІ на другий курс навчання та очолює Науково-творче студентське товариство в Alma mater, яке стало підрозділом КТМ (Горпинич, 2021: 191). Саме в інститутських стінах на виставці-конкурсі «Під девізом», організованій радою цього товариства, він анонімно вперше експонує свої канівські етюди, які викликали неабиякий резонанс і були вилучені з виставки. Лише завдяки заступництву П. Білецького пейзажі не було знищено (Біографія, 2018: 204-205; Спогади, 2022: 2). Їх повертають автору і з того часу більшість з них так і залишається у його колекції, звідки потрапляє на виставки. Спочатку «квартирні», а вже за часів Незалежності України персональні, тощо.
Події, спричинені цією студентською виставкою-конкурсом 1963 р., заклали підвалини довголітніх дружніх стосунків між М. Малишком і П. Білецьким. На той час Платон Олександрович тільки нещодавно почав викладати в КДХІ, а після захисту кандидатської дисертації «Українська народна картина XVII-XIX ст.» (1961) був призначений проректором з наукової і навчальної роботи (1963-1966). Як педагог П. Білецький на молодших курсах викладав історію мистецтва Стародавнього Сходу та історію мистецтва середньовіччя (Захід і Схід), на старших - зарубіжне мистецтво ХІХ ст., тощо. Спілкування з молоддю було для нього потребою, а надзвичайне багатство знань, нестандартність викладу і вимогливість у поєднанні з витонченим почуттям гумору та невгасимим оптимізмом вражали студентів. До того ж за фахом П. Білецький був художником станкового живопису (КДХІ, 1949), хоча й з надто критичним ставленням до власних картин. На початок 1960-х рр. він вже завершив свою художню творчість, повністю присвятивши себе науковим дослідженням у царині історії мистецтва. Він був не тільки блискучим науковцеммистецтвознавцем, що часом обирав зовсім непроторенні шляхи, але й надзвичайно обдарованим педагогом (Русяєва, 1998; 2010).
У спогадах М. Малишка залишилися яскраві враження від артистичних оповідань П. Білецького про мистецтво, коли «оживала давня Візантія з усіма подробицями». У торці навчальної аудиторії, де відбувалися лекції, стояла велика шафа з «...рідкісними книгами, власністю родини Білецьких... Брав кілька цих фоліантів під пахви і біг в аудиторію, читав, радше гортав, бо часу обмаль, день і ніч, і знову повертаю цей оберемок, і знову нову порцію дивлюся, розглядаю ці дивовижні видання з вражаючою якістю друку. Відкриваю мистецтво давнини... Саме тоді у мене виникло твердження: «іконопис - предтеча абстракціонізму» (Спогади, 2022: 1-2).
Досі в бібліотеці М. Малишка зберігається маленька книжечка «"Козак Мамай” - українська народна картина» (Білецький, 1960), яку Платон Олександрович видав з нагоди захисту своєї дисертації українською мовою у Львові. Згодом він дарував її певному колу студентів, до якого увійшов й Микола. Так, він познайомився з ще однією гранню рідного мистецтва.
У свою чергу, літня пленерна практика в Умані та заповіднику Софіївка стала наступним етапом нових образоі формотворень у пейзажному живопису Всі пейзажі мають майже однаковий вертикальний чи горизонтальний формат розміром 49 х 35 см та 35 х 49 см. Зберігаються у збірці художника.. Для етюдів написаних 1964 р. притаманне домінування чистих кольорових площин розділених тонкими лініями, використання широких ліній, що перетворюються в площини, які передають неймовірне натхнення та захоплення митця природою. Недаремно у споминах М. Малишко наголошує, що той рік пов'язано з його душевним піднесенням, «коли вся життєва інтенція відкрила мені єдність мене, людини, зі світом через подібність з рослинним живим світом» (Бесіда, 2015-2016: 12, іл. 10-14).
Якщо в канівських етюдах 1962 р. превалювали прямолінійні ритми, які утворювали різноманітні поєднання геометричних фігур, то в уманських композиціях 1964 р. переважають округлі лінії та об'єми («Величні дерева», «Умань», «Дерева кольорові», «Гущавина» та ін.) (рис. 10). У дуже рідкісних випадках художник передає майже натуралістичні барви буяння зелені («Софіївка», «Парк в Умані»). Більшою мірою М. Малишка вабить багрянець, що світиться яскравим полум'ям у кронах дерев («Горіння зелені», «Спалахи», «Палахкотять дерева», «Дерево»). Контрастні кольори допомагають художнику створити у цих картинах гострі, експресивні композиції, в яких поєднано реальні мотиви та безпредметні форми. Як і раніше, він часто пише вечорові краєвиди, де сутінки стрімко огортають землю, а небо осяване останніми світло-вохристими променями («Вечір.
Квіти», «Вирощені дерева», «Простори», «Спокій») (рис. 11-12). Попри декоративне начало, подекуди М. Малишко прагне передати глибину простору, змалювати панораму того чи іншого краєвиду, додати йому величі й монументальності («Дерево», «Дорога», «Простори», «Спокій») (рис. 13-14). У кожній композиції виразно розмаїтим є співвідношення ландшафтного мотиву та його стилізації, яке сконструйовано з ритмічно повторюваних кольорових ліній і плям.
Рис. 10 Малишко М. Умань. Величні дерева. 1964 р.
Рис. 11 Малишко М. Умань. Вечір. Квіти. 1964 р.
Рис. 12 Малишко М. Умань. Вирощені дерева. 1964 р
Рис. 13 Малишко М. Умань. Спокій. 1964 р.
Рис. 14 Малишко М. Умань. Простори. 1964 р.
Висновки
Відзначимо, що в історичній ретроспективі етюди з літніх студентських практик 1962 та 1964 рр., які М. Малишко вважає знаковими у становленні особистої творчої манери, віддзеркалюють основні естетичні тенденції мистецьких пошуків того часу, який отримав назву шістдесятництва. Серед головних джерел впливу на молодого художника: захоплення західноєвропейським та українським мистецтвом початку ХХ ст. (особливо, постімпресіонізмом, творчістю В. Кандинського та П. Пікассо), яке він вивчав за репродукціями у книжках, у тому числі самвидаву; просвітницька діяльність Клубу творчої молоді та спілкування з багатьма його членами; окремі аспекти методики викладання рисунку О. Сиротенком та пленерного живопису І. Штільманом; лекції з історії мистецтва, книги та спілкування з П. Білецьким у КДХІ.
У композиціях 1962 р. М. Малишко зводить зображення природних форм до сукупності простих геометричних фігур або округлих біоморфних об'ємів, виділяючи в них найсуттєвіші риси. Пагорби, поля, річки і заплави, міські і сільські споруди, дерева і лісові хащі, квіти та комахи навмисно деформуються. Митець експериментує з побудовою простору, в якому часто поєднує кілька точок зору. Одночасно його приваблює пошук нового формотворення і варіацій стилістичних прийомів. Не менш важливими є колористичні інспірації. Обмежена колірна гама з різними комбінаціями сіро-блакитних, сіро-вохристих, брунатно-зелених тонів підкреслює мінливість станів природи. Яскраві, подібні до мозаїки різнокольорові площини його етюдів змальовують квіти канівських ландшафтів. Витончені тональні сполучення увиразнюють переплетення гнучких рослинних форм, які, звиваючись вузлами або здіймаючись вгору подібно до скель, тягнуться до сонця. У постійній зміні стилістики цих етюдів вбачаємо не тільки єдину експериментальну програму, але й незадоволення М. Малишка від навчання в КДХІ, неможливість бути поруч зі своєю дружиною і маленькою дочкою. Саме цей душевний неспокій спричинив звернення до композицій, в яких превалюють нестійкі, мінливі зображення.
Манера письма 1964 р. дещо змінюється, стає вільнішою і глибшою у вмінні виявляти тонкощі кольорових і тональних зіставлень, посилювати емоційне звучання образів природи Умані та парку Софіївка. Його роботи врівноважені, у них відсутні патетика та драматизм, що, втім, відповідає емоційно-психологічному стану самого художника. Якщо у кубістичних композиціях 1962 р. М. Малишко загострював свою увагу на розкладанні конструктивної складової ландшафту, часто користуючись доволі монохромною палітрою, то в етюдах 1964 р. основним засобом художньої виразності є кольорові площини та лінії. Виразний мазок, щільна фактура, лінійна пластика, потужна кольорова палітра викликають асоціації з постімпресіонізмом та роботами В. Кандинського.
Своєю чергою, звернення до пленерних етюдів М. Малишка початку 1960-х років відкриває нові перспективи як для вивчення еволюції стилістичної та жанрової специфіки українського пейзажу, так й для дослідження творчості самого митця другої половини ХХ і початку ХХІ століття.
Список використаних джерел
1. Аукціон № 15: Авангард. 18 грудня 2010 р., Київ: Аукціонний дім «Золотое сечение». Київ, 2010. 116 с.
2. Аукціон № 16: Український класичний живопис та графіка XX ст. 5 березня 2011 р., Київ: Аукціонний дім «Золотое сечение». Київ, 2011. 120 с.
3. Аукціон: Underground. 11 грудня 2015 р., Київ: Аукціонний дім «Золотое сечение». Київ, 2015. 56 с.
4. Аукціон № 34: Classic Underground Contemporary. 12 квітня 2017 р., Київ: Аукціонний дім «Золотое сечение». Київ, 2017. 66 с.
5. Аукціон № 38: Underground Contemporary. 31 травня 2018 р., Київ: Аукціонний дім «Золотое сечение». Київ, 2018. 54 с.
6. Бесіда Ю. Горпинича з художником М. Малишко та його дружиною Н. Денисовою [Рукопис]. с. Малютянка, Київської обл., 2015-2016 рр. Записав Ю. Горпинич. 17 с.
7. Бесіда Ю. Горпинича з художником М. Малишко [Рукопис]. м. Київ, 13.05.2020. Записав Ю. Горпинич. 4 с.
8. Бесіда Ю. Горпинича й К. Носко зі скульптором М. Малишко та його дружиною Н. Денисовою [Рукопис]. с. Малютянка, Київської обл., 06.07.2018 р. Записав Ю. Горпинич. 43 с.
9. Білецький П. «Козак Мамай» - українська народна картина. Львів: Видавництво Львівського університету імені Івана Франка, 1960. 32 с.
10. Білокінь С. Клуб творчої молоді «Сучасник» (1960-1965). Київ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2012. 63 с.
11. Біографія. Малишко Микола. Лінія. Київ: Артбук, 2018. С. 198-225.
12. Горпинич Ю. С. Специфіка становлення та розвитку художньої манери Миколи Малишка (1961-1967 рр.). Культура і сучасність: альманах. 2021. № 1. С. 187-193.
13. Горпинич Ю. С., Русяєва М. В. Пейзажні етюди Миколи Малишка початку 1960-х років. Деcяті наукові читання пам'яті академіка Платона Білецького (1922-1998). Тези Міжнародної наукової конференції, 20 листопада 2022 р., Київ, НАОМА. Київ, 2022 [у друці].
14. Малишко М. 1962, 1964 роки Миколи Малишка. Образотворче мистецтво. 2002. № 2. С. 46-47.
15. Малишко Микола. Колір. Виставка живопису. Куратор: Валерій Сахарук. Галерея ІЛЬКО, м. Ужгород, 02.0623.06.2017. URL: https://ilko.ua/ua/event/mikola-malishko-“kolir” (дата звернення: 07.11.2022).
16. Малишко Микола. Лінія. Київ: Артбук, 2018. 232 с.: іл.
17. Межул А. Педагогічна та творча діяльність Іллі Штільмана. Магістерська дисертація: спеціальність 8.02020501 - Образотворче мистецтво, Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури. Київ, 2014. 107 с., іл., додатки.
18. Мельничук І. Історія пейзажної майстерні в Київському державному художньому інституті 1946-1959 рр. Методичні аспекти освітнього процесу. Актуальні питання гуманітарних наук: міжвузівський збірник наукових праць молодих вчених Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. 2022. Вип. 54. Том 2. С. 57-62. https://doi.org/10.24919/2308-4863/54-2-8
19. Носко К. Передмова. У: Малишко Микола. Лінія. Київ: Артбук, 2018. С. 46-51.
20. Пряма мова. Микола Малишко й Ніна Денисова в розмовах із Юрієм Горпиничем, Катериною Носко та Оленою Єгорушкіною. Київська область, село Малютянка, 2013-2018. В: Малишко Микола. Лінія. Київ: Артбук, 2018. С. 53-87.
21. Русяєва М. В. Платон Олександрович Білецький. Записки історико-філологічного товариства Андрія Білецького. 1998. Вип. ІІ. С. 180-185.
22. Русяєва М. В. Платон Білецький - це звучить гордо. Українська академія мистецтва. Дослідницькі та науково-методичні праці. Спецвипуск. До 50-річчя факультету теорії та історії мистецтва. Київ, 2010. С. 263-271.
23. Свобода, як виявляється, - це воля для сваволі...: Бесіда О. Єгорушкіної та П. Гудімова з художником М. Малишко та його дружиною Н. Денисовою [Рукопис]. с. Малютянка, Київської обл., 2012-2013 рр. Записав Ю. Горпинич. 24 с.
24. Смирна Л. В. Століття нонконформізму в українському візуальному мистецтві. Київ: Видавництво Фенікс, 2017. 480 с.: іл.
25. Спогади Миколи Малишка про Платона Білецького [Рукопис]. с. Малютянка, Київської обл., 31.10.2022 р. Записано Н. Денисовою та Ю. Горпиничем. 3 с.
References
1. Auktsion Nr 15: Avanhard. 18 hrudnia 2010, Kyiv: Auktsionnyi dim «Zolotoe sechenie» [Auction Nr 15: Avant-garde. 18 december 2010, Kyiv: Art Auction House «Golden Section»]. Kyiv, 2010. 116 p. [in Ukrainian].
2. Auktsion Nr 16: Ukrainskyi klasychnyi zhyvopys ta hrafika XX st. 5 bereznia 2011, Kyiv: Auktsionnyi dim «Zolotoe sechenie» [Auction Nr 16: Ukrainian classical painting and graphics of the 20th century. 05 march 2011, Kyiv: Art Auction House «Golden Section»]. Kyiv, 2011. 120 p. [in Ukrainian].
3. Auktsion: Underground. 11 hrudnia 2015, Kyiv: Auktsionnyi dim «Zolotoe sechenie» [Auction: Underground. 11 december 2015, Kyiv: Art Auction House «Golden Section»]. Kyiv, 2015. 56 p. [in Ukrainian].
4. Auktsion Nr 38: Underground Contemporary. 31 travnia 2018 r., Kyiv: Auktsionnyi dim «Zolotoe sechenie». Kyiv, 2018. 54 s. [Auktsion Nr 34: Classic Underground Contemporary. 12 kvitnia 2017, Kyiv: Auktsionnyi dim «Zolotoe sechenie» [Auction Nr 34: Classic Underground Contemporary. 12 april 2017, Kyiv: Art Auction House «Golden Section»]. Kyiv, 2017. 66 p. [in Ukrainian].
5. Auktsion Nr 38: Underground Contemporary. 31 travnia 2018, Kyiv: Auktsionnyi dim «Zolotoe sechenie» [Auction Nr 38: Underground Contemporary. 31 may2018, Kyiv: Art Auction House «Golden Section»]. Kyiv, 2018. 54 p. [in Ukrainian].
6. Besida Yu. Horpynycha z khudozhnykom M. Malyshko ta yoho druzhynoiu N. Denysovoiu [Conversation of Yu. Horpynych with the artist M. Malyshko and his wife N. Denysova]. [Manuscript]. s. Maliutianka, Kyivska oblast, 2015-- 2016. Recorded by Yu. Horpynych. 17 p. [in Ukrainian].
7. Besida Yu. Horpynycha z khudozhnykom M. Malyshko [Conversation of Yu. Horpynych with the artist M. Malyshko]. [Manuscript]. Kyiv, 13.05.2020. Recorded by Yu. Horpynych. 4 p. [in Ukrainian].
8. Besida Yu. Horpynycha y K. Nosko zi skulptorom M. Malyshko ta yoho druzhynoiu N. Denysovoiu [Conversation of Yu. Horpynych and K. Nosko with the sculptor M. Malyshko and his wife N. Denysova]. [Manuscript]. s. Maliutianka, Kyivska oblast, 06.07.2018. Recorded by Yu. Horpynych. 43 p. [in Ukrainian].
9. Biletskyi P. «Kozak Mamai» - ukrainska narodna kartyna [«Cossack Mamai» - Ukrainian folk painting]. Lviv: Vydavnytstvo Lvivskoho universytetu imeni Ivana Franka, 1960. 32 p. [in Ukrainian].
10. Bilokin S. Klub tvorchoi molodi «Suchasnyk» (1960-1965) [Creative Youth Club «Suchasnyk» (1960-1965)]. Kyiv: Kyiv Mohyla University Press, 2012. 63 p. [in Ukrainian].
11. Biohrafiia [Biography]. In: Malyshko Mykola. Liniia. Kyiv: Artbook Publishing House, 2018, pp. 198-225 [in Ukrainian].
12. Horpynych Yu. S. Spetsyfika stanovlennia ta rozvytku khudozhnoi manery Mykoly Malyshka (1961-1967) [The specifics of the formation and development of the artistic style of Mykola Malyshko (1961-1967)]. Culture and Contemporaneity: almanac, 2021, Nr 1, pp. 187-193 [in Ukrainian].
13. Horpynych Yu. S., Rusiaieva M. V. Peizazhni etiudy Mykoly Malyshka pochatku 1960й1 rokiv [Mykola Malyshko's landscape etudes of early 1960th]. Deciati naukovi chytannia pamiati akademika Platona Biletskoho (1922-1998). Tezy Mizhnarodnoi naukovoi konferentsii. 20 lystopada 2022, Kyiv, The National Academy of Fine Arts and Architecture. Kyiv, 2022 [u drutsi] [in Ukrainian].
14. Malyshko M. 1962, 1964 roky Mykoly Malyshka [1962, 1964 Mykola Malyshko]. Obrazotvorche mystetstvo, 2002, Nr 2, pp. 46-47 [in Ukrainian].
15. Malyshko Mykola. Kolir [Malyshko Mykola. Color]. Vystavka zhyvopysu. Kurator: Valerii Sakharuk. Halereia ILKO, m. Uzhhorod, 02.06-23.06.2017. URL: https://ilko.ua/ua/event/mikola-malishko-“kolir” (Accessed 07 november 2022) [in Ukrainian].
16. Malyshko Mykola. Liniia [Malyshko Mykola. Line]. Kyiv: Artbuk, 2018. 232 p.: ill. [in Ukrainian].
17. Mezhul A. Pedahohichna ta tvorcha diialnist Illi Shtilmana [Pedagogical and creative activity of Ilya Shtilman]. Dissertation for Master degree in Art Studies: specialty 8.02020501 - Fine Arts, The National Academy of Fine Arts and Architecture. Kyiv, 2014. 107 p., ill., suppl. [in Ukrainian].
18. Melnychuk I. Istoriia peizazhnoi maisterni v Kyivskomu derzhavnomu khudozhnomu instytuti 1946-1959 rr. Metodychni aspekty osvitnoho protsesu [History of the landscape workshop at the Kyiv State Art Institute 1946-1959. Methodological aspects of the educational process]. Humanities science current issues: Interuniversity collection of Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University. Young Scientists Research Papers, 2022, Issue 54, Vol. 2, pp. 57-62. https://doi. org/10.24919/2308-4863/54-2-8 [in Ukrainian].
19. Nosko К. Peredmova [Preface]. In: Malyshko Mykola. Liniia. Kyiv: Artbook Publishing House, 2018, pp. 46-51 [in Ukrainian].
20. Priama mova. Mykola Malyshko y Nina Denysova v rozmovakh iz Yuriiem Horpynychem, Katerynoiu Nosko ta Olenoiu Yehorushkinoiu. Kyivska oblast, s. Maliutianka, 2013-2018 [Direct speech. Conversation of Yurii Horpynych, Kateryna Nosko and Olena Yehorushkina with the Mykola Malyshko and Nina Denysova. Kyiv Oblast, Maliutianka, 20132018]. In: Malyshko Mykola. Liniia. Kyiv: Artbook Publishing House, 2018, pp. 53-87 [in Ukrainian].
21. Rusiaieva M. V. Platon Oleksandrovych Biletskyi [Platon Oleksandrovych Biletskyi]. Proceedings of Andriy Biletskyi Historical-Philological Society, 1998, Issue ІІ, pp. 180-185 [in Ukrainian].
...Подобные документы
Масштаб таланту Миколи Куліша. Паралелі між п'єсою "Народний Малахій" та романом "Дон-Кіхот", між образами Малахія Стаканчика і Дон Кіхота Ламанчського. Історія постановки "Народного Малахія" Л. Курбасом. Післявоєнні постановки п'єси В. Блавцького.
реферат [28,4 K], добавлен 18.05.2012Біографія відомого японського художника Ци Бай-ши, його навчання у майстра різьби по дереву Чжоу Чжімею. Навчання живопису у китайського майстра Ху Цинь Юаня. Створення в 1900-х роках пейзажних циклів "Двадцять чотири пейзажі Шімень" і "Види гори Цзе".
презентация [1,8 M], добавлен 12.04.2012Поширення кераміки празько-коргакського та празько-пеньківського типів на півдні східнослов'янських земель. Продукція городища Пастирського та балки Канцерка. Кераміка ранніх слов'ян VII-IX століття. Витоки форм українського народного гончарного посуду.
контрольная работа [23,2 K], добавлен 20.02.2011Реалізм в українському пейзажі. Аналіз фахової літератури щодо пейзажного живопису кінець ХІХ — поч. ХХ ст. Темі пейзажного живопису. Мистецтвознавчий аналіз роботи В. Орловського "На березі моря". Пейзажний живопис у творчості В.Д. Орловського.
курсовая работа [99,7 K], добавлен 13.11.2008Коротка біографія Хуана Міро - іспанського каталонського художника, скульптора і кераміка, відомого багатьма своїми творами. Аналіз впливу фовізму, кубізму і експресіонізму на його творчість. Знамениті картини митця: "Характер", "Фігури вгорі", "Село".
презентация [2,2 M], добавлен 07.12.2017Роль мови та культури різних етносів, особливості їх менталітету. Аналіз змісту рядка із пісні сучасного автора і співака Тараса Чубая. Русифікація українського міста як феномен української культури. Характерні риси українського бароко, поняття щедрівки.
контрольная работа [32,4 K], добавлен 08.03.2013Организационная структура и функции библиотеки им. А.М. Горького в 1947-1964 гг. Мероприятия, проводимые для повышения квалификации ее работников. Опыт комплектования библиотечного фонда. Проблемы хранения книжных фондов и использования документов.
курсовая работа [38,0 K], добавлен 27.09.2012Характеристика политики в отношении кинематографа в 1917-1953 г. Исследование роли цензуры в развитии отечественного кинематографа в 1953-1964 гг. Идейные концепции кинокартин этого периода. Формы и методы идеологического и политического контроля.
курсовая работа [73,5 K], добавлен 14.06.2017Історія походження та зміст державних, професійних та церковних свят України: День працівників прокуратури, Міжнародний день інвалідів, День добродійності, День працівників суду, святителя Миколи Чудотворця, День працівників дипломатичної служби.
реферат [19,1 K], добавлен 08.04.2009Аналіз сучасного стану дослідження поняття ментальності або питомих рис української нації та людини. Джерельна основа національного характеру. Витоки формування ментальності українського етносу. Специфіка філософської думки про формування ментальності.
курсовая работа [51,3 K], добавлен 14.08.2016Виявлення витоки космологічних уявлень трипільців, дослідження культа родючості та його відображення у мистецтві. Аналіз поховального обряду як частини ритуально-обрядової практики трипільців. Системи міфологічних вірувань, уявлень, культових споруд.
реферат [34,6 K], добавлен 08.09.2016Родрігес де Веласкес як найбільший представник іспанського бароко. Основні теми та мотиви живопису митця. Ранні полотна севільського періоду, створені в жанрі бодегонів. Особливість портретного живопису. Інтерес до зображення пейзажного середовища.
реферат [43,1 K], добавлен 10.04.2009Дослідження особистості представника українського шістдесятництва - художника Опанаса Заливахи. Визначення його ролі у відродженні національної традиції в українському образотворчому мистецтві. Аналіз поглядів Заливахи на мистецькі традиції Бойчука.
статья [31,7 K], добавлен 18.08.2017Предпосылки возникновения и общая характеристика Венецианской хартии. Общая характеристика применяемых новых современных реставрационных технологий. Отражение положений Венецианской хартии в российской реставрационной науке второй половины XX века.
дипломная работа [77,5 K], добавлен 29.12.2016Специфічні риси художнього активізму, його визначення та кола художніх практик які йому належать. Соціально орієнтовані художні практики 1960-1980-х років, їх особливості та характерні риси. Сфера художнього активізму в сучасному медіа просторі.
курсовая работа [70,1 K], добавлен 18.07.2013Война во Вьетнаме (1964-1973 гг.) как крупнейший вооруженный конфликт, в котором участвовали США после Второй мировой войны. Отражение Вьетнамской войны в литературе и киноискусстве США. Средства массовой информации и отражение вьетнамской войны в них.
дипломная работа [144,0 K], добавлен 13.05.2015Умови формування та розвитку українського кіномистецтва. Найвизначніші діячі та їх внесок до культурної спадщини. Розмаїтість жанрів і тем, реалізованих в кінематографі 1900-1930 рр. Національні риси, мистецька та історична цінність створених кінокартин.
курсовая работа [65,2 K], добавлен 11.03.2011Символічні зображення природи. Нежива природа. Символічні зображення тварин і рослин. Природа в церковному образотворчому мистецтві Візантії і Середньвічної Європи. Зображення природи в іконописі і західноєвропейському живописі: Епоха Відродження.
реферат [26,4 K], добавлен 21.11.2008Розвиток пейзажного жанру в творчості українських художників XIX – поч. XX ст.. Можливості інтеграції живописних композицій пейзажного жанру в об'ємно-просторове середовище вітальні. Створення живописної картини-пейзажу для оформлення інтер'єру вітальні.
дипломная работа [43,4 K], добавлен 13.07.2009Сторінки біографії живописця Дієго Веласкеса. Опис історії створення ранніх полотен севільского ("Сніданок двох юнаків", "Стара куховарка", "Поклоніння волхвів"). Повернення художника в Мадрид, королівське визнання. Написання портрета папи Інокентія X.
презентация [11,1 M], добавлен 12.02.2015
