Виконавська діяльність викладачів-піаністів Навчально-наукового інституту музичного мистецтва Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка
Сучасний розвиток фортепіанного мистецтва в Галичині початку ХХІ століття. Творчий ріст Людомира Філоненка як сольного виконавця, ансамбліста. Його мистецькі здобутки в галузі співпраці з піаністами Надією Філоненко-Барнич та Олесем Корчинським.
Рубрика | Культура и искусство |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 03.04.2023 |
Размер файла | 26,0 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Навчально-наукового інституту музичного мистецтва
Дрогобицького державного педагогічного університету
імені Івана Франка
Виконавська діяльність викладачів-піаністів навчально-наукового інституту музичного мистецтва дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка
Уляна Молчко, доцент, доцент кафедри музикознавства та фортепіано
Софія Січ, студентка ІІ курсу магістратури
Дрогобич, Львівська область, Україна
Анотація
Дослідження розкриває сучасний розвиток фортепіанного мистецтва в Галичині початку ХХІ століття. Проаналізовано творчий внесок провідних педагогів-піаністів Навчально-наукового інституту музичного мистецтва Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, вивчення якого підсумовує значення їхніх здобутків і напрацювань для формування поняття «дрогобицька фортепіанна школа». Уперше в музикознавстві подано аналіз багаторічної концертної практики Уляни Молчко, Олександри Німилович і Людо- мира Філоненка. Охарактеризовано творчий внесок зазначених культурно-освітніх діячів у музичну культуру західного регіону України.
На тлі відродження національного мистецтва початку ХХІ сторіччя автори простежують становлення виконавської діяльності піаністів-педагогів Навчально-наукового інституту музичного мистецтва від перших концертних виступів до представлення монографічних артімпрез.
Публікація висвітлює творчий ріст Людомира Філоненка як сольного виконавця, ансамбліста. Наведено його мистецькі здобутки в галузі співпраці з піаністами Надією Філоненко-Барнич, Олесем Корчинським. Митцем було проінтерпретовано «Симфонію № 6» g-moll Михайла Вербицького, численні композиції Ярослава Барнича, а також одинадцяту «Думку-шумку» й «Чабарашку» Михайла Завадського, «Вітрогони» Остапа Нижанківсько- го, «Концерт для клавіру» D-dur Дмитра Бортнянського. У виконавській діяльності Л. Філоненко звертався до творів світової класики, а саме - композицій Й.-С. Баха, Й. Гайдна, М. Клементі, Ф. Шопена, Р. Шумана, Ф. Ліс- та, C. Рахманінова, C. Прокоф'єва, Дж. Гершвіна, а також до творів українських корифеїв: М. Вербицького, М. Лисенка, С. Людкевича, Ю. Щуровського.
Описано мистецький внесок в інструментальне виконавство фортепіанного дуету у складі Уляни Молчко та Олександри Німилович, який розпочав свою концертну діяльність у 1989 році. Розкрито участь ансамблю в низці міжнародних і всеукраїнських фестивалів: «Музика українського зарубіжжя», «IXМузичний фестиваль імені А. Кос-Анатольського», «Дні американської та української музики у Львові», «Струни душі нашої», «Musica Galiciana», «Фестиваль хорової та інструментальної музики», «Україна і Стравінський», «Дні української музики в Мюнхені».
Висвітлено творчу співпрацю фортепіанного дуету О. Німилович-У. Молчко з фундаторами української та зарубіжної музики: Геннадієм Ляшенком, Богданою Фільц, Лесею Дичко, Віталієм Годзяцьким, Мирославом Скориком, польським композитором Юліушем Луцюком.
Досліджено співпрацю фортепіанного дуету У. Молчко-О. Німилович із провідними сучасними співаками: заслуженими артистами України Лілією Кострубою, Василем Понайдою, Юрієм Трицецьким, солісткою Львівського національного академічного театру опери та балету ім. С. Крушельницької Марфою Шумковою. фортепіанний мистецький піаніст
Доведено, що в навчально-науковому інституті музичного мистецтва ДДПУ ім. І. Франка сучасне виконавське мистецтво розвивають і примножують піаністи-педагоги кафедри музикознавства та фортепіано, чим формують та утверджують дрогобицьку фортепіанну школу.
Ключові слова: інструментальне виконавство, концертна діяльність, Людомир Філоненко, Уляна Молчко, Олександра Німилович, фортепіанний дует.
Abstract
Ulyana MOLCHKO, Associated Professor, Associated Professor at the Science Musical Sciagraphy and Pianoforte Department Education and Researcher Musical Art Institute of Ivan Franko Drohobych State Pedagogical University (Drohobych, Lviv region, Ukraine)
Sophia SICH,
Second-year Master's Student Education and Researcher Musical Art Institute of Ivan Franko Drohobych State Pedagogical University (Drohobych, Lviv region, Ukraine)
PERFORMING ACTIVITIES OF PIANO TEACHERS AT THE INSTITUTE OF MUSIC, IVAN FRANKO DROHOBYCH STATE PEDAGOGICAL UNIVERSITY
The article focuses on the development of piano art in Galicia at the beginning of the XXI century. The creative contribution of leading piano teachers at the Institute of Music (Ivan Franko Drohobych State Pedagogical University) is analyzed. The research summarizes the significance of their achievements in the formation of the concept of `Drohobych piano school'. For the first time in musicology, an analysis of the long-term concert performances of Uliana Molchko, Oleksandra Nimylovych and Liudomyr Filonenko is being given. The article describes the creative contribution of these cultural and educational figures to the musical culture of Western Ukraine.
In the background of the revival of national art at the beginning of the XXI century, the authors trace the formation of the performing activities ofpiano teachers of the Institute of Music, from their first performances, to presentations of monographic concerts. The publication shows Liudomyr Filonenko's creative growth as a solo artist and ensemble artist. His artistic achievements, in cooperation with pianists like Nadiia Filonenko-Barnych and Oles Korchynskyi, are depicted. The artist interpreted Mykhailo Verbytskyi's “Symphony No. 6” g-moll, several of Yaroslav Barnych's compositions, as well as the eleventh “Dumka-Shumka”, and “Chabarashka” byMykhailo Zavadskyi, Ostap Nyzhankivskyi's “Vitrohony”, and Dmytro Bortnianskyi's “Concerto for Clavie” D-dur. For his performances, L. Filonenko used pieces of classical music of composers such as: J.-S. Bach, F Haydn, M. Clementi, F Chopin, R. Schumann, F Liszt, S. Rakhmaninov, S. Prokofiev and G. Gershwin. He also performed musical pieces of such Ukrainian composers as: M. Verbytskyi, M. Lysenko, S. Liudkevych and Yu. Shchurovskyi.
This paper highlights the artistic contributions of the instrumental piano duet of Uliana Molchko and Oleksandra Nimylovych, who began their concert activity in 1989. The participation of the ensemble in different international and Ukrainian festivals is described like: “Ukrainian Music Abroad”, “A. Kos-Anatolskyi IX Music Festival”, “Days of American and Ukrainian Music in Lviv”, “Strings of Our Soul”, “Musica Galiciana”, “Festival of Choral and Instrumental Music”, “Ukraine and Stravinsky”, and “Days of Ukrainian Music in Munich”.
Our research has underlined the importance of the creative collaboration between the piano duet of A. Nimylovych-U. Molchko and the founders of Ukrainian and foreign music. Among them are: Hennadii Liashenko, Bohdana Filts, Lesia Dychko, Vitalii Hodziatskyi, Myroslav Skoryk, and the Polish composer, Yuliush Lutsiuk. The article shows the collaboration of the piano duet of U. Molchko and A. Nimylovych with leading contemporary singers - Merited Artists of Ukraine: Liliia Kostruba, Vasyl Ponaida, Yurii Trytsetskyi, a soloist of the Solomiya Krushelnytska Lviv State Academic Theatre of Opera and Ballet Marfa Shumkova. It has been proven that the modern performing arts that were developed by piano teachers at the Department of Musicology and Piano, Institute of Music, I. Franko Drohobych State Pedagogical University, helped to establish the Drohobych Piano School.
Key words: instrumental performance, concert activity, Liudomyr Filonenko, Uliana Molchko, Oleksandra Nimylovych, piano duet.
Постановка проблеми. У середині ХХ століття на музично-педагогічному факультеті (а сьогодні це навчально-науковий інститут музичного мистецтва Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка) здійснювала педагогічну діяльність низка викладачів, які талановито поєднували працю на освітній ниві з виходом на концертну естраду. Варто згадати Оксану Менцинську, Любов Кияновську, Надію Шайжину, Ольгу Сятецьку, Володимира Баб'яка та інших. Сьогодні своє мистецтво виконавської інтерпретації на сцені франкового вишу представляють сучасні педагоги, доценти кафедри музикознавства та фортепіано - Людомир Філо- ненко, Олександра Німилович, Уляна Молчко. Їхня творча діяльність є невіддільною частиною музичного простору в місті Дрогобичі. Репертуар зазначених артистів збагачений зразками світової та української музики, а піаністичні інтерпретації посідають гідне місце в національній музичній культурі. Саме тому актуальним є аналіз культурно-освітніх напрацювань цих митців, який сьогодні ще не досить вивчений.
Аналіз досліджень. Творчий внесок зазначених вище піаністів-педагогів висвітлювали такі вчені: Л. Філоненко та О. Німилович (Філоненко та Німилович, 2012), О. Німилович, М. Зимомря та З. Філоненко (Зимомря, Німилович та Філоненко, 2011), Я. Олійник (Олійник, В. Романюк (Романюк, 2012), У. Молчко та І. Стецівка (Молчко, Стецівка, 2018), у часописах «Галицька зоря» (Яцків, 2000; Фрайт, 2006; Дацюк, 2009; Соловей, 2010; Філоненко, «За Вільну Україну» (Яцків, 2002), «Культура та мистецтво» (Філоненко, 2004), «Вільне слово» (Юрош та Зимомря, 2006), «Українська музична газета» (Сторонська, 2006), «Свобода» (Філоненко, 2010), «Волинь» (Філатенко, 2006), «Музика» (Сторонська, 2006), «Культура і життя» (Грабовський, 2007).
Мета статті - простежити розвиток фортепіанного виконавства в навчально-науковому інституті музичного мистецтва ДДНУ ім. І. Франка, здійснити огляд культурно-освітніх досягнень викладачів-піаністів кафедри музикознавства і фортепіано в сольному концертуванні та камерно- інструментальному виконавстві.
Виклад основного матеріалу. Фортепіанне виконавство є важливим етапом в утвердженні музиканта як успішного артиста та показником вищої майстерності. Концертна діяльність викладачів навчально-наукового інституту музичного мистецтва ДДПУ ім. І. Франка розкриває нову сторінку у праці кожного викладача, який поряд із педагогічним хистом повинен володіти майстерністю у створенні концертної інтерпретації та відтворенні творчого задуму композитора.
У середині ХХ століття для розвитку фортепіанного виконавського мистецтва у Дрогобицькому державному педагогічному університеті імені Івана Франка міцний фундамент сформували викладачі-піаністи музично-педагогічного факультету. До них належать Оксана Менцин- ська, Любов Кияновська, Надія Шайжина, Ольга Сятецька, Володимир Баб'як, які займалися сольною та концертмейстерською практикою.
Сьогодні виконавською діяльністю в навчально-науковому інституті музичного мистецтва займаються Людомир Філоненко, Олександра Німилович, Уляна Молчко, які суттєво доклалися до активізації творчого життя, з успіхом впровадивши сценічну діяльність в Україні та зарубіжжі.
Варто зазначити, що вагома лепта у фортепіанному виконавстві належить Людомирові Філоненку, який не лише талановитий піаніст, але й науковець і музикознавець. Працюючи з 1987 року у Дрогобицькому державному педагогічному університеті, він провадить блискучу концертну діяльність. Варто зазначити, що проявляє себе не лише як сольний виконавець, але й як ансамбліст у складі фортепіанного дуету з Олесем Корчинським, а згодом і Надією Філоненко-Бар- нич. Зокрема, творча співпраця з Олесем Корчин- ським ініціювала звернення виконавця до зразків джазової музики, а саме - творів Дж. Гершвіна та С. Джопліна. Становлення піаніста здійснювалося протягом довгих років навчання спершу у Володимир-Волинській музичній школі, у якій навчався в Галини Бердаш, а згодом - у Львівському державному музичному училищі імені Станіслава Людкевича, де вдосконалював піаністичну майстерність під керівництвом Лариси Єфіменко. Знаковою подією в житті виконавця було навчання у Львівській державній консерваторії імені Миколи Лисенка у класі фортепіано Юлії Хурдєєвої, концертмейстерського класу Ярослави Матюхи та камерного ансамблю Тетяни Шуп'яної. Зазначаючи сольне концертування, варто згадати про перше виконання у Дрогобичі призабутої всіма «Симфонії № 6 g-moll» Михайла Вербицького, численних композицій Ярослава Барнича, а також одинадцяту «Думку-шумку» й «Чабарашку» Михайла Завадського, «Вітрогони» Остапа Нижанківського, концерт для клавіру та оркестру D-dur Дмитра Бортнянського та низку аранжованих композицій Василя Барвінського у складі фортепіанного дуету з Олесем Корчин- ським. Влучні коментарі щодо майстерності виконання цих творів фортепіанним дуетом подає Орест Яцків у статті «Фортепіанний дует із Дрогобича», пишучи: «Його гра вирізняється високим технічним рівнем, глибоким проникненням в авторський задум, чудовим смаком, добрим стильовим чуттям» (Яцків, 2012: 211). Варто зазначити, що в концертно-виконавській діяльності звертався до творів як української, так і світової класики, а саме - композицій Й.-С. Баха, Й. Гайдна, Ф. Шопена, Р Шумана, C. Рахманінова, М. Клементі, Ф. Ліста, C. Прокоф'єва, М. Лисенка, М. Вербицького, С. Людкевича, Ю. Щуров- ського, а також концерту для фортепіано з оркестром F-dur Дж. Гершвіна, якого виконував із симфонічним оркестром Львівської філармонії під керівництвом Романа Филипчука. На сцені ДДПУ ім. І. Франка виступає як концертмейстер, зокрема, з відомими дрогобицькими співаками та хоровими колективами. Відзначився піаніст і в науковій роботі, присвятивши свої роки життя дослідженню творчості Ярослава Барнича. Варто наголосити, що музикознавець не лише з'ясував авторство відомої оперети «Гуцулки Ксені», але й популяризував імпровізаційними варіантами знаний шлягер із зазначеної вистави в українському мистецькому просторі. Влучні словесні коментарі щодо виконання піаністом власної фантазії на тему пісні «Гуцулка Ксеня» дає краєзнавець Петро Медведик, який, даруючи книжку про Зборівщину, написав: «Ой ніхто так не заграє, як Людомир грає! Любу всіми «Гуцулку Ксеню», аж так мило, що серце співає...» (Німилович, Зимомря, Філоненко, 2011: 34). Піаніст озвучив відому п'єсу о. О. Нижанківського «Вітрогони» у складі дуету з О. Корчинським у телевізійному фільмі «Музична мозаїка Нижанківських». На львівському телебаченні Л. Філоненко виконав Сонату fis-moll М. Клементі. Також, очолюючи кафедру музикознавства та фортепіано в навчально-науковому інституті музичного мистецтва, сприяє розвитку фортепіанного виконавства в ДДПУ ім. І. Франка, проводячи шкільні філармонії, організовуючи концерти з творів українських композиторів і сольні фортепіанні концерти своїх студентів.
Значний внесок у фортепіанне виконавство здійснив і фортепіанний дует у складі Уляни Молчко та Олександри Німилович. Розпочали свою концертну діяльність талановиті піаністки у 1989 році. Перед початком такої творчої співпраці обидві концертантки здобули досить ґрунтовну освіту спершу у Дрогобицькому державному музичному училищі у класі фортепіано Віри Козлової (У. Молчко) та Наталії Слободян (О. Німилович), а згодом - у Львівській державній консерваторії ім. М. Лисенка: Уляна Молчко - клас народної артистки України, професора Марії Крушельницької, концертмейстерського класу в заслуженої артистки України Ярослави Матюхи та камерного ансамблю в старшого викладача Халіси Гумецької; Олександра Німилович - клас доцента Дзвенислави Стернюк, концертмейстерського класу в старшого викладача Оксани Бонковської та камерного ансамблю в старшого викладача Ганни Менцинської. Згодом ставши викладачами фортепіано музично-педагогічного факультету ДДПУ ім. І. Франка талановиті піаністки об'єдналися у творчий ансамбль, здійснивши у 1989 році серію виступів на державному й регіональному телебаченні та радіо, давши понад 200 концертів. Майстерне виконання дуетом творів Й.-С. Баха, Ф. Шуберта, Й. Брамса,
Новака, Д. Мійо, І. Стравінського, Ю. Заремб- ського, Ю. Луцюка, В. Баркаускаса а також композицій українських митців Я. Лопатинського,
Людкевича, Д. Січинського, В. Витвицького, Б. Кудрика, М. Скорика, А. Кос-Анатольського, Г Ляшенка, Б. Фільц, В. Зубицького було відзначено на численних всеукраїнських і міжнародних фестивалях, а саме: «Музика українського зарубіжжя», «IX Музичний фестиваль імені А. Кос- Анатольського», «Дні американської та української музики у Львові», «Струни душі нашої», «Musica Galiciana», «Фестиваль хорової та інструментальної музики», «Україна і Стравінський», «Дні української музики у Мюнхені» (Яцків, 2000: 8). Варто зазначити, що фортепіанний дует брав участь у різноманітних ювілейних концертах, вечорах, присвячених творчості українських композиторів, а саме Лесі Дичко (Філоненко, 2004: 3), Богдані Фільц (Романюк, 2012: 317), Юлі- ушу Луцюку (Фрайт, 2006: 1), Геннадію Ляшенку (Олійник, 2009: 74), Віталію Годзяцькому (Філо- ненко, 2010: 16), Мирославу Скорику (Молчко, Стецівка, 2018: 130). Концертні програми фортепіанного ансамблю завжди цікаві й до деталей продумані. Піаністок було не раз відзначено схвальними відгуками музичної критики рідного краю і зарубіжжя. Влучні коментарі подає Лариса Соловей у статті «У дарунок ювілярці - свято музики», характеризуючи гру вдумливих артисток так: «Глибоким проникненням у стильові особливості музики Л. Дичко, довершеністю виконання позначений виступ талановитих піаністок Олександри Німилович та Уляни Молчко, які виконали «Драматичний триптих» для двох фортепіано (1 ч.)» (Соловей, 2010: 4).
Знаковою подією у творчому житті концертанток стає запис магнітоальбому «Українська музика для двох фортепіано» (2000 рік). Їхній мистецький доробок відзначили й за межами рідного краю. Саме у виконанні дуету О. Німилович-У. Молчко чи не вперше в Нью-Йорку почули «Сонатину» українського композитора В. Витвицького, яка прозвучала в стереозаписі на конференції, що була присвячена пам'яті композитора, проведеній Нау- ковимтовариством ім. Т Шевченка Америки. Не раз піаністки організовували ювілейні концерти, які було присвячено святкуванню їхньої багаторічної творчої співпраці у стінах Дрогобицького державного педагогічного університету ім. І. Франка. Виступи концертанток вражали різноманітністю репертуару: Й.-С. Бах-Ш. Гуно «Ave Maria» для двох фортепіано, симфонія D-dur M. Вербицького, Чабарашка d-moll (для фортепіано в чотири руки) та Січовий марш «Ой ішли наші славні запорожці» С. Людкевича, «Фантазія» F-dur Ф. Шуберта, «Три вальси» Й. Брамса, «Галицькі танці» Ю. Зарембського, «Арабеска №2» Ю. Луцюка, «Largo lamentoso» Б. Фільц, «Idem per idem», «І дзвону дивного звучання, і тріпотіння листя на вітру...» Г Ляшенка, «Запрошення до танцю» К.-М. Вебера та «Токата Шампана» В. Гіллока у вісім рук. Останні твори виконувалися двома фортепіанними дуетами - У. Молчко-О. Німи- лович, О. Корчинським-Л. Філоненком. Також дует виконував твори акомпануючи Народній хоровій капелі «Гаудеамус» ДДНУ ім. І. Франка під керівництвом С. Дацюка та Народній хоровій капелі «Легенда». Окремо варто зазначити виступи в межах «Університетських музичних зустрічей», де концертуючі музикантки, які звикли виконувати класику, звернулися до джазових композицій М. Скорика, а саме - сюїти в трьох частинах: Вихід і танець. майже іспансько-мавританський, Блюз майже американський; Канкан, мовби зі старої грамофонної платівки, Капричіо, У старому джазовому стилі, Трьох джазових п'єс, а також «Для Елізи» Л. ван Бетховена в аранжуванні автора. Орест Яцків у статті «Фортепіанні дуети Мирослава Скорика» зазначає: «Молоді піаністки з властивою їм блискучо-віртуозною манерою виконання, відтворили композиції митця з глибоким проникненням у стильові особливості цієї музики. Слухачі із захопленням сприймали кожен твір, а одну з п'єс було повторено на біс! Композитор сердечно привітав виконавців і був повністю задоволений» (Яцків, 2002: 8).
У 2006 році артистки вперше в Україні виконали цикл «Пісні кохання» та «Нові пісні кохання» Йоганеса Брамса для фортепіано в чотири руки та вокального квартету (Юрош, Зимомря, 2006: 4). Сюїти прозвучали в інтерпретації фортепіанного дуету У. Молчко-О. Німилович та співочого ансамблю заслужених артистів України Лілії Коструби, Василя Понайди, Юрія Трицецького, а також солістки Львівського національного академічного театру опери та балету ім. С. Крушель- ницької Марфи Шумкової та Софії Паламар у залах ДДПУ ім. І. Франка, Львівської національної музичної академії ім. М. Лисенка, Львівської філармонії, Івано-Франківського та Тернопільського музичних училищ (Сторонська, 2006: 4; Сторонська, 2006: 26; Грабовський, 2007: 2).
Концертантки виступали й у залах Луцька, Рівного, Замостя, Устилуги (Філатенко, 2006: 4), Стрия, Самбора, Трускавця, Івано-Франківської та Львівської філармоній, а також у залі Вищої школи музики й театру в Мюнхені, де ансамбль успішно гастролював у 2009-2010 роках. У 2009 році у концерті української та європейської музики прозвучали твори С. Людкевича, Д. Січинського, В. Безкоровайного, Ю. Зарембського, М. Скорика, а також арії з опер: «Набукко», «Симон Боккане- гра» Дж. Верді, «Наталки Полтавки» М. Лисенка, солоспіви Я. Лопатинського, В. Заремби, обробки українських народних пісень, «Голодомор» Р. Демчишина у виконанні Юрія Трицецького (Дацюк, 2009: 2). Про концертні виступи в Німеччині 2010 року Л. Філоненко пише: «У виконанні фортепіанного дуету У. Молчко та О. Німило- вич численна публіка мала нагоду почути твори зарубіжних і українських композиторів для фортепіанного ансамблю - Р. Шумана, М. Вербиць- кого, Ю. Зарембського, В. Витвицького, М. Скорика, А. Кос-Анатольського, які завоювали шквал оплесків та прихильність і симпатію слухачів» (Філоненко, 2010: 3).
Варто зазначити, що виконавиці співпрацювали із провідними сучасними співаками: Лілією Кострубою, Василем Понайдою, Юрієм Трицець- ким, Марфою Шумковою. Спільно з цими музикантами у 2016 році виконали цикли Р. Шумана «Іспанські пісні кохання» та Г. Гофмана «Любовні забави» в залах Львівської музичної академії ім. М. Лисенка, Дрогобицького державного педагогічного університету ім. І. Франка, Тернопільського музичного коледжу ім. С. Крушельницької.
Висновки. Отже, у навчально-науковому інституті музичного мистецтва ДДПУ ім.
І. Франка й далі розвивають галицькі виконавські традиції піаністи-педагоги кафедри музикознавства та фортепіано у сфері не лише сольного концертування, але й камерно-інструментального виконавства.
Список використаних джерел
1. Грабовський В. Йоганнес Брамс. «Пісні кохання». Нове життя. Культура і життя. 2007. № 35. С. 2.
2. Дацюк С. Творчі зустрічі в Мюнхені. Галицька зоря. 2009. № 131 (12982). C. 2.
3. Молчко У, Стецівка І. Фортепіанна ансамблева музика Мирослава Скорика в репертуарі львівських дуетів піаністів. Молодь і ринок. 2018. № 11 (166). С. 129-132.
4. Німилович О., Зимомря М., Філоненко З. Людомир Філоненко. Бібліографічний покажчик. Дрогобич : Посвіт, 2011. 224 с.
5. Олійник Я. Фортепіанний дует в музичній культурі України другої половини ХХ ст. (на матеріалі діяльності ансамблів Києва та Львова). Житомир : ПП «Рута», 2009. 88 с.
6. Орест Яцків: Спогади. Матеріали. Статті / упор. Л. Філоненко, О. Німилович. Дрогобич : Посвіт, 2012. 416 с.
7. Романюк В. Молчко Уляна. Стрийщина. Історія в іменах. Стрий : Щедрик, 2012. Книга 2. С. 316-317.
8. Соловей Л. У дарунок ювілярці - свято музики. Галицька зоря. 2010. № 7. С. 4.
9. Сторонська Н. «Пісні кохання» Йоганнеса Брамса в Дрогобичі. Музика, 2006. С. 26-27.
10. Сторонська Н. «Пісні кохання» Йоганнеса Брамса і дрогобицька весна. Українська музична газета. 2006. № 3 (61). С. 4.
11. Філатенко А. Стравінський повертається на Волинь. Волинь, 2006. С. 4.
12. Філоненко Л. Дні української культури в Мюнхені. Галицька зоря, 2010. С. 3.
13. Філоненко Л. Леся Дичко на дрогобицькій землі. Культура та мистецтво. 2004. № 20 (50). С. 3.
14. Філоненко Л. Творчі зустрічі українських мистців. Свобода. 2010. № 51. С. 16.
15. Фрайт О. Краківський композитор у Дрогобичі. Галицька зоря. 2006. С. 1-2.
16. Юрош О., Зимомря М. Українські «сліди» Йоганнеса Брамса. Вільне слово. 2006. С. 4.
17. Яцків О. Олександра Німилович - Уляна Молчко: 10-річчя фортепіанного дуету. Галицька зоря. 2000. С. 8.
18. Яцків О. Фортепіанні дуети Мирослава Скорика. За Вільну Україну. 2002. С. 8.
References
1. Grabovskyj V. (2007). Jogannes Brams. “Pisni kokhannya”. Nove zhyttya. [Johannes Brahms. “Songs of Love”. New life]. Kultura i zhyttya. 2007. № 35. Р 2. [in Ukrainian].
2. Dacyuk S. (2009). Tvorchi zustrichi v Myunkheni. [Creative meetings in Munich]. Galyczka zorya, 2009. № 131 (12982). Р 2. [in Ukrainian].
3. Molchko U., Stecivka I. (2018). Fortepianna ansambleva muzyka Myroslava Skoryka v repertuari Ivivskykh duetiv pianistiv. [Myroslav Skoryk's piano ensemble music in the repertoire of Lviv pianist duos]. Molodi rynok. 2018. № 11 (166). P 129-132. [in Ukrainian].
4. Nimylovych O., Zymomrya M., Filonenko Z. (2011). Lyudomyr Filonenko. Bibliografichnyj pokazhchyk. [Lyudomyr Filonenko. Bibliographic index]. Drohobych: Posvit, 2011. 224 р. [in Ukrainian].
5. Olijnyk Y. (2009). Fortepiannyj duet v muzychnij kulturi Ukrayiny druhoyi polovyny XX st. (na materiali diyalnosti ansambliv Kyeva ta Lvova). [Piano duet in the musical culture of Ukraine in the second half of the twentieth century. (based on the activity of Kyiv and Lviv ensembles)]. Zhytomyr: PP “Ruta”, 2009. 88 р. [in Ukrainian].
6. Orest Yaczkiv: Spogady. Materialy. Statti. (2012). / upor. L. Filonenko, O. Nimylovych. [Orest Yatskiv: Memories. Materials. Articles]. Drohobych: Posvit, 2012. 416 р. [in Ukrainian].
7. Romanyuk V. (2012). Molchko Ulyana. [Molchko Ulyana]. Stryjshhyna. Istoriya v imenax. Stryj: Shhedryk, 2012. Knyga 2. рр. 316-317. [in Ukrainian].
8. Solovej L. (2010). U darunok yuvilyarci - svyato muzyky. [As a gift to the anniversary - a holiday of music]. Halyczka zorya. 2010. № 7. Р 4. [in Ukrainian].
9. Storonska N. (2006). “Pisni kokhannya” Joganesa Bramsa v Drohobychi. [“Songs of Love” by Johannes Brahms in Drohobych]. Muzyka, 2006. P 26-27.
10. Storonska N. “Pisni kokhannya” Jogannesa Bramsa i drohobyczka vesna. [“Songs of Love” by Johannes Brahms and Drohobych spring.]. Ukrayinskamuzychnagazeta. 2006. № 3 (61). Р 4. [in Ukrainian].
11. Filatenko A. (2006). Stravinskyj povertayetsya na Volyn. [Stravinsky returns to Volyn]. Volyn, 2006. Р. 4.
12. Filonenko L. (2010). Dni ukrayinskoyi kultury v Myunkheni. [Days of Ukrainian culture in Munich]. Halyczka zorya, 2010. Р 3. [in Ukrainian].
13. Filonenko L. (2004). Lesya Dychko na drohobyczkij zemli. [Lesya Dychko on the land of Drohobych]. Kultura ta mystecztvo. 2004. № 20 (50). Р 3.
14. Filonenko L. (2010). Tvorchi zustrichi ukrayinskykh mystciv. [Creative meetings of Ukrainian artists]. Svoboda. 2010. № 51. Р. 16. [in USA].
15. Frajt O. (2006). Krakivskyj kompozytor u Drohobychi. [Krakow composer in Drohobych]. Halyczka zorya. 2006. P. 1-2. [in Ukrainian].
16. Yurosh O., Zymomrya M. (2006). Ukrayinski “slidy” Jogannesa Bramsa. [Ukrainian “traces” of Johannes Brahms]. Vilne slovo. 2006. Р. 4. [in Ukrainian].
17. Yaczkiv O. (2000). Oleksandra Nimylovych - Ulyana Molchko: 10-richchya fortepiannoho duetu. [Oleksandra Nimilovich - Ulyana Molchko: 10th anniversary of the piano duo]. Galyczkazorya. 2000. Р. 8. [in Ukrainian]
18. Yaczkiv O. (2002). Fortepianni duety Myroslava Skoryka. [Piano duets by Myroslav Skoryk]. Za Vilnu Ukrayinu. 2002. Р 8. [in Ukrainian].
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Розвиток декоративного мистецтва від часу його виникнення до кінця ХХ століття. Різновиди народного декоративного мистецтва, що переважають на Галичині, їх художні особливості, порівняльний аналіз в системі загальноукраїнського народного мистецтва.
дипломная работа [129,2 K], добавлен 23.07.2009Історія Тернопільського державного медичного університету ім. Івана Горбачевського і його бібліотеки. Сучасний стан і перспективи розвитку бібліотеки Тернопільського державного медичного університету. Організація бібліографічного обслуговування.
дипломная работа [70,5 K], добавлен 07.11.2010Мовознавець і фольклорист М. Максимович, його наукові праці в галузі природознавства. Наукова діяльність українського історика, етнографа В. Антоновича. Творчі здобутки українських письменників Гулака-Артемовського, Т. Шевченка, І. Франка, Л. Українки.
реферат [193,3 K], добавлен 09.11.2011Характеристика і розгляд співпраці громадського діяча Є. Чикаленка з російським істориком Д. Яворницьким. Аналіз їхніх мемуарів, щоденників та листування. Відзначення позитивного впливу обох діячів на розвиток української культури початку XX століття.
статья [19,0 K], добавлен 14.08.2017Стан мистецтва в часи Української Народної Республіки. Творчість М. Бойчука та його школа. Створення спілки художників. Огляд діяльності радянських живописців. Драма "шестидесятників". Уніфікаторська політика партії в галузі образотворчого мистецтва.
контрольная работа [3,1 M], добавлен 25.09.2014Мистецтво, як унікальний механізм культурної еволюції. Диференціація й інтеграція видів мистецтва. Характеристика знакових засобів, які використовуються у різних видах, жанрах, стилях мистецтва, і утворюють характерну для них, специфічну художню мову.
контрольная работа [36,4 K], добавлен 08.11.2010Етапи розвитку української культурологічної думки ХХ ст. Складнощі формування національної культурологічної школи. Архітектура і образотворче мистецтво барокової доби в Україні. Культура України в 30-40-х роках ХХ ст. Розвиток мистецтва у період війни.
контрольная работа [36,7 K], добавлен 21.02.2012Визначення ролі приватних і казенних друкарень в книжковій справі України І пол. ХІХ ст. Основні теорії мистецтва книги. Процес оформлення книги, як результат співпраці автора, художника, редакторів (літературного, художнього, технічного) і поліграфістів.
контрольная работа [31,6 K], добавлен 13.02.2011Зародження і становлення кобзарства. Кобзарі й лірники – особлива елітна частина українського народу. Особливості звичаїв і традицій, кобзарського середовища. Особливе ставлення до музичного інструменту. Творчість Т. Шевченка. Історія знищення мистецтва.
методичка [32,8 K], добавлен 15.10.2014Розвиток монументально-декоративного мистецтва першої третини ХХ ст. Дослідження доробку митців Чернігівщини: Володимира Карася, Олександра Івахненко, Івана Мартоса, Сергія Шишко, Івана Рашевського, Івана Пилипенко, Олександра Саєнко, Юрія Нарбута.
презентация [11,0 M], добавлен 20.02.2015Авангардизм – напрямок у художній культурі 20 століття. Його батьківщина та основні школи. Нове в художній мові авангарду. Модернізм - мистецтво, яке виникло на початку XX століття. Історія українського авангарду, доля мистецтва та видатні діячі.
курсовая работа [48,8 K], добавлен 20.02.2009Поняття і методи оцінки галузевого документального інформаційного потоку. Інформаційне забезпечення галузей культури і мистецтва за допомогою документального потоку. Моделювання галузевих документальних потоків культури і мистецтва, його моніторинг.
дипломная работа [597,3 K], добавлен 20.12.2010Загальні риси розвитку культури. XIX століття увійшло в історію світової культури як доба піднесення і розквіту літератури, образотворчого мистецтва, музики, духовності. У XIX ст. завершується процес формування наукового світогляду європейської людини.
реферат [37,2 K], добавлен 10.02.2009Визначення художнього методу як засобу пізнання дійсності, його ототожнення з творчим методом. Інтуїтивні та позасвідомі аспекти у творчому процесі. Естетика реалізму в мистецтві ХХ ст. Сутність. особливості та розвиток соціалістичного мистецтва в СРСР.
контрольная работа [29,8 K], добавлен 19.12.2009Театральне і культурне життя як на професійному, так і на аматорському рівні кінця XIX - початку XX століття у Харкові. Театральні діячі у становленні українського та російського модерного драматичного мистецтва. Виникнення і розвиток кінематографу.
реферат [24,4 K], добавлен 16.03.2008Зародження і становлення театрального мистецтва в Україні. Розвиток класичної драматургії. Корифеї українського театру. Аматорський рух, його особливості та цікаві сторони. Заснування драматичної школи в Києві. Український театр в часи незалежності.
реферат [31,3 K], добавлен 09.03.2016Визначення генетичної спорідненості сучасних свят з грецькими діонісіями та середньовічним карнавалом. Особливості синтетичного характеру дійства, що поєднує здобутки різних видів мистецтва, зокрема музичного, театрального, танцювального, образотворчого.
статья [20,7 K], добавлен 18.12.2017Людина працює з глиною з найдавніших часів, про що свідчать археологічні знахідки та пам`ятки архітектури. Історія керамічного мистецтва, починаючи з трипільської доби до нашого часу - його зародження та розвиток, розквіт, упадок та відродження у ХХ ст..
доклад [21,8 K], добавлен 03.06.2008Бойові мистецтва, прийоми ведення бою та ідеальний образ життя, котрий повинен вести самурай, що володіє технікою будзюцу. Театр Но, жанр японського традиційного драматичного мистецтва, вид театральної музичної вистави. Історія мистецтва пейзажного саду.
контрольная работа [23,8 K], добавлен 25.10.2009Вивчення документального потоку видань з мистецтва. Розкриття стану документозабезпечення публічних бібліотек виданнями з мистецтва. Аналіз кількісного і якісного складу бібліотечного фонду мистецтва ЦМБ Бориславської МЦБС, перспективи розширення.
дипломная работа [83,7 K], добавлен 14.05.2011