Плакат у творчості Віктора Петровича Бистрякова (1943-2021)

Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури

Київ, Україна

Ключові слова: видовищний плакат; мистецький ескапізм; художня освіта; витоки українського дизайну; ідеологічна парадигма.

Annotation

Poster by Viktor Petrovych Bystryakov (1943-2021)

Budnyk A.V., Kupriienko Ie.M., Pylypenko I.Ia., Kyiv national university of culture and arts, National academy of visual arts and architecture, Kyiv, Ukraine

Purpose: research of the little-studied and unanalyzed poster heritage of the Ukrainian artist Viktor Petrovych Bystryakov (1943-2021).

Methodology. The method of art analysis, comparative and historical methods is applied.

Results. The poster work of the famous Ukrainian artist Viktor Bystryakov was studied. It was found that during about 40 years, Viktor Petrovich Bystryakov created more than 4 dozen poster works, which were introduced into scientific circulation only partially and tendentially, under the ideological order of the corresponding social system. It was found that the total number of printed posters authored by Viktor Bystryakov, which are in the archives of the Vernadsky National Library of Ukraine, amounts to 813,280 copies and thus cannot be ignored by the art science. It was found that despite the political engagement of poster practices of the era of late socialism in the 1970-80s, there was a possibility of artistic escapism through work with the genres of spectacular or cultural posters, as a less ideologically controlled environment. It has been established that one of the representatives of such "quiet" opposition can be considered the famous Kyiv artist Viktor Petrovich Bystryakov, who, starting from his studies at the Kyiv State Art Institute, turned to general civilizational or purely artistic themes.

Scientific novelty. For the first time, the artistic regularities and technical possibilities of the implementation of metaphorical poster solutions of the artist V. Bystryakov were characterized through the publication of a little-known volume of his works.

The practical significance lies in the possibility of analyzing formal design techniques when creating posters for the purpose of their use in design education.

Keywords: spectacular poster; artistic escapism; art education; origins of Ukrainian design; ideological paradigm.

Вступ

Із набуттям українською державою незалежності діяльність будь-якої творчої особистості, орієнтованої на національну самоідентифікацію, стає безцінним спадком для наступних поколінь. Базис національної культури конче потребує вивчення спадщини митців-професіоналів, які були здатні творити у кількох сферах, таких як наприклад, плакат, графіка, живопис у виконанні Віктора Петровича Бистрякова (1943-2021). Ускладнена ситуація із спадкоємцями загострює проблему спадщини митця, а його педагогічні практики потребують дбайливої фіксації та ретельного вивчення з метою застосування у практичному процесі навчання молодих дизайнерів та художників.

Аналіз попередніх досліджень. Нажаль, плакатній творчості митця не було присвячено розлогих монографій, повноформатних художніх альбомів, суттєвих розгорнутих досліджень. Тому у цій розвідці ми можемо задовольнятися невеличкими фактологічними замітками у виданнях енциклопедичного характеру, таких як, наприклад, ЕСУ [12]. Персональні та групові каталоги, що виходили друком, не завжди містили плакати митця [1, 7, 9]. Потужний внесок у дослідження спадщини Бистрякова В.П. внесла стаття А. Нікітіна 2018 року [10], однак його плакатну діяльність розглянуто доволі стисло і поверхово, до того ж, після кончини митця виникла потреба переосмислення його творчого доробку.

Певною реперною точкою стала публікація меморіальної редакційної статті у журналі «Образотворче мистецтво» [11, с. 140-141]. Однак у вищеозначеній статті у журналі НСХУ [11] не згадується його плакатна творчість, хоча, по-перше, вона завдавала сильного впливу на його творчий метод протягом всього життя (через отриману профільну освіту), а, по-друге, Бистря- ков Віктор Петрович був членом секції плаката і графічного дизайну КОНСХУ і для здійснення художнього процесу тривалий час користувався секційною майстернею у Києві на вул. Прирічній, 5. Тож, задача присутності у повному обсязі творчої спадщини Віктора Бистрякова у науковому обігу залишається актуальною. Також зростає цінність спогадів колег по плакатному цеху, співробітників НАОМА, функціонерів НСХУ та КОНСХУ. Тож варто зафіксувати спогади очевидців, які спілкувалися із художником, поки час не поглинув живу матерію творчих і людських контактів.

Щодо спорідненості мистецьких прийомів західних і радянських митців у царині графічного дизайну цікаво буде скористатися дослідженням В. Косіва, який наводить у якості ілюстрацій одну світлину і два плаката митця радянського періоду [8, с. 59, 86, 206]. Попри агітаційно-комуністичну ангажованість, можна почерпнути корисний фактаж у відомому виданні Л. Владича «Майстри плаката» [2]. У якості емпіричної бази дослідження буде використано плакатні зібрання НБУВ [3, 4, 5], архів секції плаката і графічного дизайну КОНСХУ.

Постановка завдання. За допомогою мистецтвознавчого, порівняльного та історичного методів дослідження зафіксувати у науковому обігу творчі методи та мистецькі здобутки Віктора Петровича Бистрякова (1943-2021) у царині плаката. Наголос зробити на творах, що раніше не публікувалися у профільній літературі і зберігаються у недержавних зібраннях. Визначити значення цієї (раніше не оприлюдненої) частини плакатної графіки у спадку митця в контексті розвитку української культури і мистецтва.

Результати дослідження

Початок творчого шляху Віктора Бистрякова позначився впливом двох викладачів з Київського державного художнього інституту (КДХІ) - Т.А. Лящука і С.І. Гроша [12]. Від Т. Лящука студент Бистряков перейняв здатність працювати з плакатними форматами. Ще до закінчення освіти у 1972 році молодий художник виконував замовлення на створення плакатів, зробивши перші свої твори у 1969-1971 рр. (рис. 1, рис. 2а, рис. 2б), ще будучи студентом [6, с. 8]. Беручи до уваги дані, що деякі плакати було зроблено ним 2007 року (для колекції творів про Голодомор пана Моргана Вільямса [13]), можна підрахувати, що митець присвятив цьому жанрові близько чотирьох десятиліть, створивши при цьому біля півсотні творів, які видавалися, публікувалися у каталогах, виставлялися на програмних виставках. Згодом, вступивши до Спілки художників України (секція плаката), Віктор Бистряков викладав у КДХІ (згодом Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури) [10] і Київському національному університеті технологій та дизайну [7].

Якщо звернутися до фондів відділу образотворчих мистецтв НБУВ, можна зафіксувати на збереженні у бібліотеці 27 виданих аркушів авторства художника Віктора Бистрякова. З них 25 найменувань плакатів на суспільно-політичні теми, включно із видовищними виставковими плакатами та дві кіноафіші (зауважимо, що насправді їх було видано більше). Ці твори є не тільки певними свідченнями епохи, а й самодостатніми аркушами, побудованими за усталеною системою художніх принципів.

Наведемо нижче перелік творів за 1965-1985 рр. (додано нумерацію видання [3]):

1) Вітаємо з святом! Офсет кольор. 83,4х57,4 (№1801) [3, с. 203];

2) Першодрукар Іван Федоров: 400 років книгодрукування на Україні. Офсет кольор. 100х59 (№2305) [3, с. 256];

3) 400 років книгодрукування на Україні. Офсет кольор. 82,5х57,3 (№2433) [3, с. 270];

4) Я голосую вперше. Мій голос - партії, народу! Офсет кольор. 88,9х61 (№2449) [3, с. 272];

5) 8 Березня Міжнародний жіночий день. Офсет кольор. 99х68 (№3182) [3, с. 354];

6) Вождь, учитель, друг трудящих світу. В. Ульянов (Ленин). Офсет кольор. 102 х 66,5 (№3666) [3, с. 408];

7) Республіканська виставка «Естамп' 79». Офсет кольор. 88х59,8 (№3888) [3, с. 432];

8) Ф. Енгельс, 1820-1980: 160 років від дня народження. Офсет кольор. 100 х 67 (№4386) [3, с. 488];

9) Карл Маркс, 1818-1983:Сто шістдесят п'ять років від дня народження. Офсет кольор. 100х67 (№5110) [3, с. 571];

10) Прапор нашої епохи. Офсет кольор. 99х67 (№5257) [3, с. 589];

11) Графіка: Н. Болдирева, Ю. Логвин, Н. Левчишина, О. Лисенко, Л. Треммері. Офсет кольор. 88х59 (№6162) [3, с. 696];

12) Матерям - щастя материнства! Дітям - радість дитинства! Офсет кольор. 89,5х57 (№6301) [3, с. 712];

13) Тебе клянемся в верности, Отчизна! Достойны будем знамени Победы мы защищать страну социализма готовы так, как прадеды и деды. Офсет кольор. 68х98 (№6487) [3, с. 733].

Далі оглянемо період 1986-1992 рр. (додано нумерацію видання [4]):

1) От того, как ты живешь, как ты работаешь, зависит будущее всего нашего общества. Офсет кольор. 90,5х58 (№173) [4, с. 37];

2) Борис Шац. Акварель, графіка: [виставка] Офсет кольор. 59,5х89. (№310) [4, с. 49];

3) Виставка народного художника УРСР Федора Захаровича Захарова. Офсет кольор. 89,5х68,5 (№339) [4, с. 53];

4) Людмила Жоголь, заслуженный художник Украинской ССР: выставка произведений. Офсет кольор. 89,5х60 (№522) [4, с. 70];

5) Республіканська художня виставка: Рисунок, акварель. Офсет кольор. 59х88 (№633) [4, с. 82];

6) Всадник лихой - итог роковой. Офсет кольор. 87х58,5 (№888) [4, с. 108];

7) Київ та кияни: художня виставка: Спілка художників України. Офсет кольор. 88х58,5 (№1045) [4, с. 124];

8) Только со взрослыми. Офсет кольор. 88х58,5 (№1290) [4, с. 149];

9) Цирк. Украинский цирк на сцене. Офсет кольор. 58,5х88 (№1348) [4, с. 154];

10) В. Ульянов (Ленін). Офсет кольор. 89х58 (№1453) [4, с. 164];

11) Карл Маркс. Офсет кольор. 88х58,5. (№1696) [4, с. 187];

12) Ф. Енгельс. Офсет кольор. 89,5х58 (№2050) [4, с. 221].

Перелік кіноплакатів В.П. Бистрякова на збереженні у НБУВ містить 2-і назви (додано нумерацію видання [5]):

1) Зникнення: худож. фільм. Кольор. Друк. 115,5x77 (№2110) [5, с. 286];

2) Пил під сонцем: худож. Фільм Кольор. Друк. 117,8 x 78,1 (№2136) [5, с. 290].

Отже, сумарний наклад тільки виданих офсетним друком плакатів художника Бистрякова становить 813280 (вісімсот тринадцять тисяч двісті вісімдесят) примірників [3, 4, 5], тож залишати без уваги такий великий кількісний обсяг творів неприпустимо як з точки зору розвитку суспільства, так і з мистецтвознавчого ракурсу. Ще залишаються найменування, видані шовкодруком у майстерні «Агітплакат», але останній каталог цього підрозділу Київського комбінату монументально-декоративного мистецтва художфонду УРСР було надруковано 1983 року і подальші системні дані відсутні. Однак, у архівах секції плаката і графічного дизайну КОНСХУ збереглися відбитки аркушів авторства Віктора Петровича і після цієї дати, проте вони ніде у науковому обігу не зафіксовані і дана стаття спробує виправити це положення із наведенням ілюстративних доказів.

Далі розглянемо перелік плакатів В.П. Бистрякова з каталогу «Агітплаката» [6] станом на 1983 рік. Всі 6 найменувань видано у техніці шовкодруку:

1) Вечір, присвячений творчості Рембранта Гарменса ван Рейна. Афіша. 1969, 110х70 см.;

2) Рафаель Санті. 1970, 110х70;

3) Альбрехт Дюрер. 1971. 81х57;

4) Афіша виставки творів художників Української РСР. 1972. 81х57;

5) Ейдеман Р. П. (Із серії «Герої Громадянської війни»), 1973, 81х57;

6) Слава ковалям Перемоги! (До ХХХ- річчя Перемоги), 1975, 81х57.

Як переважна більшість майстрів плакатного цеху Віктор Бистряков був змушений робити плакати із портретами вождів марксизму-ленінізму або героїв революції [2]. Але навіть у таких пропагандистських замовленнях митець шукав можливість для формального рішення. Попри ідеологічну ангажованість плакатного середовища 1970-1980-х рр. Віктору Петровичу вдавалося також робити твори на загальноцивілізаційні або мистецькі теми, як, наприклад, шовкотрафаретні та офсетні афіші і плакати «Вечір, присвячений творчості Рембранта Гарменса ван Рейна», 1969, 110х70 см; «Рафаель Санті», 1970, 110х70 см (рис. 1), «Альбрехт Дюрер», 1971, 81х57 см (рис. 2а,

2б); «Виставка творів художників Української РСР», 1972, 81х57 см; «Григорій Сковорода. 1722-1972»,1972 (рис. 3);«Микола Копернік», 1972; «Шандор Петефі», 1972; «Мікельанджело», 1972; «Першодрукар Іван Федоров: 400 років книгодрукування на Україні», 1974, 100х59 см (рис. 4).

Наявні дослідження і спогади сучасників загалом правильно діагностують творчий метод Віктора Бистрякова, однак ігноруючи при цьому його плакатний спадок, як першоджерело. Зрозуміло, що незручно згадувати плакати, які обслуговували пропагандистську парадигму, але відмовитися від їхнього існування неможливо, хоча б тому, що вони зберігаються у НБУВ і до того ж, як на авторів статті, ці твори позбавлені захоплення комуністичною ідеєю, тож можуть бути розглянути як суто формальні вправи.

Правильний вектор було завдано у статті А. Нікітіна [10], але у якості ілюстрації наведено лише один плакат (Луїс Корвалан) і ще чотири плакатні твори згадуються суто номінально, лише за назвами, наводячи перелік, схожий із Вікіпедією, яка згадує такі плакати: «Рафаель Санті» (1970); «Григорій Сковорода» (1972); «Відбудуємо Успенський собор» (1989);«Любіть Україну» (1989); «Хортиця» (1989);«26.04.86 р. Чорнобиль» (1989); «Знай і вивчай історію свого народу» (1990); «Іван Богун» (1991);«Бабин Яр» (1991).

Рис. 1. Рафаель Санті, В. Бистряков. Шовкодрук. 110х70 см. 1970 р.

а б

Рис. 2. Альбрехт Дюрер, В. Бистряков: а - плакат. Шовкодрук. 81х57 см, 1971 р.; б - підготовчий ескіз для плаката «Альбрехт Дюрер». Папір, гуаш. 80х75 см, 1971 р.

У статті А. Нікітіна [10] наводиться, як досягнення, плакат про діяча чілійської компартії Луїса Корвалана (створений 1972 року після закінчення КДХІ), однак позбавлено уваги три твори, зроблені ще під час навчання і виданих у поліграфічний спосіб, що є непоганим показником для студента, який вже починаючи з ІІІ-го курсу КДХІ друкувався у столичних типографіях (рис. 1, рис. 2а, рис. 2б).

Рис. 3. Григорій Сковорода. В. Бистряков. Офсетний відбиток. 81х51 см. 1972 р. Фото Будника А.В.

Рис. 4. Першодрукар Іван Федоров. В. Бистряков. Картон, гуаш. 75х50 см. 1972 р. Фото Будника А. В.

Отже, відсторонення автора від зображуваного ідеологічного об'єкту, зневіра у комуністичних гаслах і цінностях відчувається у замовних творах Віктора Бистрякова тих часів. Тож варто розглядати його плакатну діяльність з точки зору формотворчості, дистанціюючись від аспектів виконання пропагандистського замовлення. Не можна докоряти митцю створенням плакатів-портретів вождів марксизму-ленінізму, оскільки іншої парадигми для існування художника- плакатиста тоді не було. Таким чином, можна стверджувати, що Віктор Бистряков повторив шлях багатьох представників українського мистецтва періоду стагнації (застою), але із своєї особливою специфікою, що відбилося у формотворчих пошуках і рішеннях. До того ж, митець знайшов власну формулу існування у системі держзамовлення - створення видовищних і культурологічних плакатів, як ніша, де ідеологічні вимоги були не такі суворі, як у політичному плакаті. Без мистецтвознавчого аналізу корпусу «непропагандистських» плакатів Віктора Бистрякова важко збагнути динаміку розвитку його творчої манери, зрозуміти витоки художніх рішень часів незалежності.

Покоління митців і плакатистів, старші за Бистрякова, не змогли відсторонитися від стилістики своїх найкращих робіт радянського періоду і фактично репродукували їх тільки із новим, проукраїнським, змістовним і тематичним наповненням. Проте Віктору Бистрякову такий перехід вдався природно, без непотрібної напруги і неоковирності, оскільки формотворчість і пошук нових візуальних прийомів були закладені в його творах ще на початках у студентстві під час навчання у плакатній майстерні Т. Ляшука.

Відносно творчості В.П. Бистрякова можна застосувати таку формулу: живописний плакат - плакатний живопис, оскільки у плакаті він використовував елементи живописного моделювання форми, а у живописі користувався форсованими та насиченими (майже плакатними) кольорами. До того ж, у його мистецькій спадщині практично відсутній типографічний плакат, що вирівнює загальний візуальний ряд творчого доробку майстра. На відміну від сучасних плакатистів, він жодним чином не мігрував у графічний дизайн, як-то у книжкове оформлення чи логотипи або знаки, як це робив, наприклад, його сучасник і колега по секції Василь Трегубенко. Та й старше покоління плакатистів робило таке досить вільно - наприклад, плакатист Олександр Ворона міг вправно зробити і обкладинку для дитячого видання і монументальну мозаїчну роботу у підземному переході на Хрещатику.

Живописність плакатних аркушів Віктора Бистрякова можна пояснити впливом польського плаката, який потрапляв до мистецького середовища через каталоги, що їх привозили українські митці з поїздок в межах соціалістичного табору, або через передплатні мистецькі журнали східноєвропейських країн радянського блоку. Ця польська «мальовнича метафоричність» була певною мистецькою антитезою радянському офіціозу, яка завжди була притаманна художникам країн Варшавського договору. Якщо вони й робили твори пропагандистського спрямування, то ставилися до них, як до формальних вправ, експериментуючи із образами, композицією, кольорами, форматами, фактурами і неакадемічним трактуванням художньої форми. Таке ставлення до виконання плакатів радянської тематики характерне і для Віктора Бистрякова. Навіть мистецтвознавці, що обслуговували комуністичну ідею, такі як, наприклад, Л. Владич, визнавали формотворчість Бистрякова за його сильну сторону: «Роль виставочного плаката дуже важлива. Це - експериментальний полігон художника. Без виставочного плаката, скажімо, Віктор Бистряков не міг би здійснювати цікаві експерименти з різними фактурами...» [2, с. 177]. У тому ж виданні згадуються «міські краєвиди Бистрякова у стилі «ретро»» [2, с. 178], що може свідчити про бажання митця залишити собі лакуну для чистої творчості без пропагандистського окрасу.

Архіви секції плаката і графічного дизайну КОНСХУ дозволяють оглянути, описати і проаналізувати відбитки виставкових афіш. Вони, будучи одночасно безцінними свідченнями хроніки мистецького і культурного життя України, є ще й емпіричною базою для вивчення художніх прийомів київських плакатистів. Із суспільної точки зору ці твори цікаві як мистецька віддушина для художників у затхлому стагнаційному просторі агітаційного замовлення і, як не дивно, являють собою прецедент оплачуваного радянською державою полігону для формальної творчості. На захист цих творів можна навести той факт, що всі вони перед друком проходили виставкові комітети, погоджувальні ради і т.д., тож з цієї точки зору є як свідченнями вердиктів колективного розуму, який акцептував (приймав) подібні рішення або відхиляв їх, так і суто професійно виконаними графічними аркушами. Тож, у візуальних рішеннях низки афіш знайдемо тяжіння до модного у Європі опарту (рис. 5 - рис. 7). Також відзначимо, що з точки зору технічних прийомів і змістовного наповнення, автор завжди шукає метафору (нехай і нескладну). І відтворює її настільки, наскільки таке дозволяє доволі проста технологія шовкодруку.

Рис. 5. Афіша виставки «Український естамп». В. Бистряков. Шовкодрук. 84х62 см. 1979 р. Фото Будника А.В.

Рис. 6. Афіша «Республіканська виставка Естамп 79». В. Бистряков. Офсет. 88х59,8 см. 1979 р. Фото Будника А.В.

Рис. 7. Афіша «IV республіканська виставка акварелі». В. Бистряков. Шовкодрук. 84х62 см. 1977 р. Фото Будника А.В.

Технічні експерименти із фактурами, задіяні в межах візуальних метафор, знайдемо у видовищних афішах до київських мистецьких або культурних подій (рис. 8 - рис. 10). Прості та зрозумілі метафори - пейзаж-мольберт, прикраси-пам'ятник, каштан-палітра - покликані створити художній образ, який миттєво сприймається на ментальному рівні і впадає у око глядачеві із великої відстані завдяки зіткненню контрастних кольорів і використанню площинних заливок. Одночасно із інформативною функцією, ці твори виконували задачу посильної естетизації сірого, буденного і непривабливого простору радянського міста часів застою.

Рис. 8. Афіша виставки «Київ древній-молодий». В. Бистряков. Шовкодрук. 84х62 см. 1982 р. Фото Будника А.В.

Рис. 9. Афіша «Археологічні скарби України». В. Бистряков. Шовкодрук. 84х62 см. 1980-ті рр. Фото Будника А.В.

Рис. 10. Віктор Бистряков. Афіша «Київ та кияни». Офсет. 88х58,5 см. 1988 р. Фото Будника А.В.

мистецтвознавчий плакатний видовищний культурологічний бистряков

Справжньою насолодою для автора ставали замовні афіші для колег по мистецькому цеху. Попри утилітарну задачу, яка зазвичай виконувалася за композиційною схемою «художній твір + прізвище автора», Віктор Бистряков намагається у кожному випадку знайти влучну метафору, щоб розкрити художню образність творів учасника (чи-то учасників) анонсованої події. Так, для афіші виставки аквареліста Бориса Шаца використано метафору «палітра-пейзаж» (рис. 11). Відому «космічну» серію офортів Андрія Чебикіна представлено як умовну ракету (рис. 12), а для учасників групової виставки знайдено влучний образ мистецького інструментарію у вигляді різнобарвного букету або флористичної композиції (рис. 13). Такі видовищні плакати є творами поза межами ідеологічно-пропагандистської системи і цілком могли б виставлятися на вулицях європейських міст.

Із руйнуванням радянської системи художнього замовлення і переходом до ринкових механізмів існування мистецтва Віктору Бистрякову, як і багатьом іншим плакатистам, довелося перейти до створення рукотворних оригіналів без подальшого друкарського тиражування. Так народилися плакати (рис. 14, рис. 15), які є не менш цікавими як з мистецької, так і з історичної точки зору, про що свідчить їхнє перебування у музейних колекціях (рис. 15) або у фондах Дирекції виставок НСХУ (рис. 14).

Рис. 11. Афіша виставки акварелі і графіки Бориса Шаца. В. Бистряков. Офсет. 59,5х89 см. 1987 р. Фото Будника А.В.

Рис. 12. Афіша виставки графіки Андрія Чебикіна. В. Бистряков. Офсет. 90х60 см. 1986. Фото Будника А.В.

Рис. 13. Афіша групової виставки графіки. В. Бистряков. Шовкодрук. 84х62 см. Б. д., Фото Будника А. В.

Рис. 14. «…и больше дела». В. Бистряков. Оргаліт, гуаш. 100х70 см. 1987 р. Фото Будника А.В. з фондів Дирекції виставок НСХУ

Рис. 15. Плакат «Відвідайте Хортицький козацький меморіал». В. Бистряков. Оргаліт, гуаш. 70х100 см. 1990-і рр. Фото Будника А.В. з каталогу «1-а київська бієнале плаката»

Висновки

Попри різне тематичне наповнення у певних історичних періодах можна розглядати творчість Віктора Бистрякова у безперервній динаміці, оскільки суттєво сильною стороною митця було створення цікавих і потужних формальних рішень. Метафорично-плакатний вплив відчувається й у пізніших живописних та графічних роботах часів незалежності.

З'ясовано, що попри політичну ангажованість плакатних практик епохи пізнього соціалізму 1970-80 рр., існувала можливість мистецького ескапізму через роботу із жанрами видовищного або культурологічного плаката, як менш ідеологічно контрольованого середовища. Встановлено, що одним з представників такої «тихої» опозиції можна вважати відомого київського митця Віктора Петровича Бистрякова, який починаючи із навчання у КДХІ звертався до загальних цивілізаційних або суто мистецьких тем. Вперше охарактеризовано технічні можливості і художні закономірності такого розвитку та на конкретних прикладах проаналізовано метафорично-плакатні рішення. Також оцінено значення мистецької інформації, що надходила із західних суспільств та її вплив на перебіг мистецького життя на території України. Деякі із наведених творів вперше публікуються у науковому виданні. Співставлення комуністичного і незалежного періодів його спадщини наводить на думку про безглуздість огульної декомунізації, оскільки мова йде про україномовні твори українських митців.

Перспективою подальших досліджень є винайдення і опис плакатів-оригіналів, які з різних причин не потрапили до друку, але через це не втратили свою історичну і мистецьку цінність. Також варто дослідити міждисциплінарні зв'язки у творчості Віктора Бистрякова, скориставшися спогадами колег про викладацькій роботі: про прихильність Віктора Петровича до рисунку написав у своїх спогадах Євген Купрієнко, а на спорідненості його творчих пошуків у плакатній графіці із монументальним мистецтвом зупинився Іван Пилипенко.

Література

1. Бистряков Віктор: каталог. Голов. упр. культури КМДА. Вступ. ст.:М. Стороженко, Н. Шидловська. Київ: KNF, 1994. 24 с.

2. Владич Л. Майстри українського радянського плаката. К.: Мистецтво, 1989. 187 с.

3. Галькевич Т., Донець О. Український друкований плакат 1965-1985 років з фондів Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського: каталог. Вип. 2. Уклад.: Т. Галькевич, О. Донець; авт. вступ. ст. О. Донець; відп. ред. Г.М. Юхимець. Київ, 2016. 924 с.

4. Галькевич Т., Донець О. Український друкований плакат 1986-1992 років з фондів Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського: каталог. Вип. 3.Уклад.: Т. Галькевич, О. Донець; вступ. ст.: О. Донець; відп. ред. Г.М. Юхимець. Київ, 2018. 464 с.

5. Гутник Л.М. Український кіноплакат 19471994 років з фондів Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського: наук. кат. Авт. вступ. сл. С.В. Тримбач; авт. вступ. ст. Л.М. Гутник: відп. ред. Г.М. Юхимець; НАН України, Нац. б-ка України імені В.І. Вернадського. Київ: Академперіодика, 2018. 576 с.

6. 20 років Агітплакату Спілки художників УРСР. Каталог виставки. Київ, Спілка художників України, 1983. 56 с.

7. Кафедра рисунка та живопису. Київський національний університет технологій та дизайну. Каталог. Київ: КНУТД, 2004. 40 с.

8. Косів В. Українська ідентичність у графічному дизайні 1945-1989 років. Київ. Родовід, 2019. 480 с.

9. Мітякіна О. Бистряков Віктор: Каталог. Київ, 1997.

10. Нікітін А. Творчість та педагогічна діяльність професора В.П. Бистрякова. Збірник наукових праць «Українська академія мистецтва». 2018. Вип. 27. С. 159-167.

11. Один у полі - воїн! Віктор Бистряков (07.01.1943-25.11.2021). Образотворче мистецтво. 2022. №1-2. С. 140-141.

12. Тернавська Г.С. Бистряков Віктор Петрович. Енциклопедія Сучасної України: електронна версія. Гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України,2003.

13. Holodomor 1932-33: through the eyes of Ukrainian artists - collection of posters and paintings (дата звернення 06.01.2023).

References:

1. Bystrjakov Viktor: Katalogh [Viktor Bystryakov: catalog]. 1994. Introductory article M. Storozhenko, N. Shydlovsjka. Kyiv: KNF [in Ukrainian].

2. Vladych, L. (1989). Majstry plakata [Poster Masters]. Kyiv: Mystetstvo [in Ukrainian].

3. Hal'kevych, T. & Donets', O. (2016). Ukrains'kyj drukovanyj plakat 1965-1985 rokiv z fondiv Natsional'noi biblioteky Ukrainy imeni V.I. Vernads'koho: kataloh [Ukrainian printed poster of 1965-1985 from the funds of the National Library of Ukraine named after V.I. Vernadsky: catalog]. Eds.H. M. Yukhymets'. Vol.2. Kyiv: NBUV [in Ukrainian].

4. Hal'kevych, T. & Donets' O. (2018). Ukrains'kyj drukovanyj plakat 1986-1989 rokiv z fondiv Natsional'noi biblioteky Ukrainy imeni V.I. Vernads'koho: kataloh [Ukrainian printed poster of 1986-1989 from the funds of the National Library of Ukraine named after V.I. Vernadsky: catalog]. Eds. H.M. Yukhymets'. Vol.3. Kyiv:NBUV[in Ukrainian].

5. Hutnyk, L.M. (2018). Ukrainskyi kinoplakat 1947-1994 rokiv z fondiv Natsionalnoi biblioteky Ukrainy imeni V.I. Vernadskoho: naukovyi kataloh [Ukrainian Film Poster of 1947-1994 from the Funds of the Vernadsky National Library of Ukraine: Scientific Catalogue]. Akademperiodyka [in Ukrainian].

6. 20 rokiv Ahitplakatu Spilky khudozhnykiv URSR (1983). Kataloh vystavky [20 years of the Agitation poster of the Union of Artists of the Ukrainian SSR. Exhibition catalog]. Kyiv, Spilka khudozhnykiv Ukrainy [in Ukrainian].

7. Kafedra rysunka ta zhyvopysu. Kyivskyi natsionalnyi universytet tekhnolohii ta dyzainu. Kataloh (2004) [Department of drawing and painting. Kyiv National University of Technology and Design]. Kyiv: KNUTD. 40 p. [in Ukrainian].

8. Kosiv, V. (2019) Ukrainska identychnist u hrafichnomu dyzaini 1945-1989 rokiv [Ukrainian identity in graphic design of 1945-1989]. Kyiv. Rodovid. 480 p. [in Ukrainian].

9. Mitjakina, O. (1997). Bystrjakov Viktor: Katalogh [Viktor Bystryakov: Catalogue]. Kyiv [in Ukrainian].

10. Nikitin, A. (2018). Tvorchist ta pedahohichna diialnist profesora V.P. Bystriakova [Creativity and pedagogical activity of professor V. Bystriakov]. Zbirnyk naukovykh prats «Ukrainska akademiia mystetstva», 27: 159-167.

11. Odyn u poli voin! Viktor Bystriakov (07.01.1943-25.11.2021) (2022) [One in the field is a warrior! Viktor Bystryakov]. Obrazotvorche mystetstvo, 1-2: 140-141 [in Ukrainian].

12. Ternavska, H.S. (2003) Bystriakov Viktor Petrovych [Bystriakov Viktor Petrovych]. Entsyklopediia Suchasnoi Ukrainy: elektronna versiia.

13. Holodomor 1932-33: through the eyes of Ukrainian artists" - collection of posters and paintings. (Last accessed January 6 2023).

Размещено на allbest.ru