Інтонаційна атрибутика традиційного співу і декламації сучжоуської музичної драми

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інтонаційна атрибутика традиційного співу і декламації сучжоуської музичної драми

Чжан Сіцюй Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського, м. Харків, Україна

Чжан Сіцюй. Інтонаційна атрибутика традиційного співу і декламації сучжоуської музичної драми

Розглянуто мелодійні і декламаційні особливості сучжоуської музичної драми. Відзначено, що у сфері вокальної музики виявлення тра-диційних національних атрибутів співочого та декламаційного інтонування, основаного на од-ночасному і послідовному звучанні мовлення й музики, надзвичайно важливе і сприятиме оволо-дінню художньою технікою цієї галузі виконав-ства. Сучжоуська музична драма -- один з чоти-рьох основних видів аньхойської драми, раніше відома під назвою «лахуньцян» (кит. «наспіви, що беруть за душу») -- у 2006 р. додана до Державно-го списку об'єктів нематеріальної цивілізаційної спадщини китайського народу. Здійснена спроба розглянути особливості мелодії та декламаційно-го мовлення в сучжоуській музичній драмі.

Ключові слова: сучжоуська музична драма, ла-хуньцян, спів, декламаційне мовлення, дикція, ди-хання, техніка да-шетоу.

Zhang Sitsui. Intonation Attributes of Tradi-tional Singing And Recitations of Suzhou Musical Drama

The aim of this paper is to identify the intonation attributes of traditional singing and recitation in Suzhou musical drama, which is embodied in the melodic organization of melody, rhythmic pattern, signs of syncretism with speech and gestures of singers-actors, which add semantic certainty and artistic expression to images.

Research methodology. The study investigates this issue by examining the basic methods and principles of musicology.

Results. Suzhou drama is based on traditional folk songs of the northern regions of Jiangsu province, “labor cries”, such as urging bulls when ploughing, woman crying, jumping on horses etc. The melody of the Lahongqiang is characterized by the transitions of the female falsetto into high octaves, which are balanced by the inclusion of a recitative that affects the feelings of the listener.

The realization of works of Suzhou musical drama, in particular vocal-declamatory methods of performance, requires singers-actors to master the skills of improvisation in the process of creating a stage action. The intonation attributes of melody and declamatory speech, which are based on dialects of oral language, folk songs of the northern regions of Jiangsu province, due to the traditions of the population of this area. The fricative basis of singing is pentatonic, the structure of the “jumping” rhythm with frequent “turns” evokes in the listener a sense of novelty, energetic free movement. The properties of the declamatory pattern of “da-shetou” is one of the outstanding features of Suzhou musical drama.

Novelty: the concept of “Lahongqiang” can be used in a number of meanings: in a broad sense -- if we talk about the traditional nature of one of the types of songwriting; in the narrow sense -- to use as the name of the music genre and performing arts.

Practical significance. The properties of the declamatory pattern of “da-shetou” is one of the outstanding features of Suzhou musical drama. Importantly, it enriches the area of cognitive ability to understand the communicative “axis” of the East-West artistic relationship.

Keywords: Suzhou musical drama, Lahongqiang, singing, declamatory speech, diction, breathing, da-shetou technique.

Постановка проблеми

сучжоуська музична драма інтонаційна атрибутика

Серед засобів во-кальної виконавської виразності пісенність і декламаційність є базовими, тому розгляд атрибутів такого музично-словесного комп-лексу в контексті художніх традицій музич-ної культури Китаю є надзвичайно перспек-тивним. Одним з основних засобів музичної виразності співак вважає дикцію, чітке прого-лошення слова, яке, у тісному зв'язку з мелодією, підпорядковується завданню передання художнього змісту твору -- від композитора до слухача. Донести музичний задум композиції, створити певний емоційний настрій, втілити своє трактування поетичного образу немож-ливо без чіткого проголошення мовних зво-ротів, у яких міститься значущість іманентно-го художнього змісту. Кожен артист, зокрема й вокаліст, який використовує мовне слово, повинен розуміти його значення у створенні унікального художнього образу, усвідомлено використовувати дикцію як артикуляційний прийом розкриття змісту музичного тексту в поетичному контексті камерних, оперних або музично-драматичних жанрів.

Пісенність та декламаційність з-поміж за-собів виконавської вокальної виразності є базовими, і розгляд атрибутів такого музич-но-словесного феномену у світі художніх традицій музичної культури Китаю надзви-чайно перспективний. Спів і декламація, що реалізуються у формах вокалу, мови, мелоде-кламації, речитативу, мають свої інтонаційні властивості -- відповідно до матеріалу і струк-тури музичного твору, наприклад, якщо це ка-мерно-вокальні або оперно-сценічні жанри. Вивчення національних особливостей співу і декламаційного мовлення на матеріалі сучжоуської музичної драми додає когнітивних можливостей до розуміння комунікативної «осі» художнього взаємозв'язку «Схід -- Захід». Атрибутика китайської сучжоуської му-зично-сценічної драми визначається багатьма чинниками, серед яких -- структура мелодій, їхня ладова визначеність, ритмічна організа-ція, зв'язок з рухами тіла і жестикуляцією ге-роїв-образів та ін.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Теоретичною базою наукової розвідки стосов-но національних ладо-інтонаційних атрибу-тів мистецтва співу і декламації сучжоуської музично-сценічної драми є праці Чжан Юхе (2001), У Гань (1985). Серед досліджень мо-лодих учених привертає увагу дисертаційна праця та попередні статті Го Цяньпін, яка ви-являє суттєві особливості цього феномену у виконавському аспекті, що «сприяє портре-туванню людини з естетико-психологічних позицій» (2019, с. 3).

Природно, що вивчення цієї проблеми, за незаперечною логікою, базується на теоре-тичних позиціях В. Васіної-Гроссман (1972), (1962), М. Друскіна (1977), Fr. Neumann (1962), які репрезентували різні напрями до-слідження співу та речитативів європейської музики оперних жанрів.

Мета статті -- виявлення інтонаційної атрибутики традиційного співу і декламації в сучжоуській музичній драмі, що втілюється в ладовій організації мелодики, ритмічному рисунку, ознаках синкретизму із мовленням і жестами співаків-акторів, які додають семан-тичної визначеності та художньої виразності образам діючих персонажів.

Виклад основного матеріалу дослідження

В основі сучжоуської драми -- традиційні народні наспіви північних районів провінції Цзянсу, «трудові вигуки», наприклад, під-ганяння биків під час орання, жіночий плач, стрибки на конях та ін., які, зазвичай, поєдна-ні з театральними елементами хуагу («з кві-тами і барабанами»), такими формами народного мистецтва, як ціньшу (Чжан Юхэ, 2001). Для мелодії лахуньцян характерні переходи жіночого фальцету у високі октави, які врів-новажуються чоловічим речитативом, що за-чіпає почуття слухача, «бере» його «за душу» (саме це і відображено в китайській назві цієї мелодії). Лахуньцян -- особлива мелодія су-чжоуської драми. Мелодія пісні нарочито проста і напориста, ритм -- порівняно впоряд-кований та однорідний, наспів проникливий, має властивості північних театральних моти-вів. Однак при детальному розгляді способу виконання помітно, що в основі лахуньцян перебувають мелодії гаоцян (фальцет, інакше званий також цзяньін, цзяньцян, гаодяо, інь-цян) і рівний тон «піндяо» (поєднання в пев-них пропорціях фальцету і нормального го-лосу, так зване «луньінь») (Чжан Юхэ, 2001). Для формування лахуньцян характерні осо-блива колоратура і аранжування мелодії за образом народних наспівів, за умови впливу інших видів мелодій.

Привертають увагу, зокрема, «стрибкопо-дібне» декламаційне мовлення, пентатоніка як ладово-інтонаційна основа музики (вико-ристання п'яти, семи тонів), постійні синкопи (багатий ефект перескоків), що створюють враження вільної трансформації декламацій-ного мовлення між окремими елементами ме-лодії («буйство природної стихії»). Власне мелодія складається з «верхніх» і «нижніх» фраз. Їх буває чотири, вісім, дванадцять у ме-жах однієї смислової єдності; головним ін-струментом акомпанементу виступає люцинь («вербова цитра»), а в іншому виокремлюємо два напрями: в одному як інструмент застосо-вується маньбань («повільні кастаньєти»), в іншому -- ерсінбань («кастаньєти двох вико-нань»). Також використовуються практично самостійні варіації: «уцзицзінь» і «ляньбань-ці» як матеріал до інтерпретування кожним окремим виконавцем (Чжан Юхэ, 2001). Крім того, існує доволі багато різновидів, у яких спів виступає слідом за ударними, що попу-лярні серед населення завдяки швидкому ритму, однак не всіма сприймаються як вла-стивості китайської традиційної культури. Інтонаційна «мова» мелодії тісно взаємо-пов'язана з усною мовою населення місцевості, що і набуло втілення в структурі «стрибкового» ритму з частими поворотами виконання, які викликають у слухача відчут-тя новизни, стрибка, енергійного вільного руху. Таким чином, поняття «лахуньцян» можна використовувати в багатьох значен-нях: у широкому сенсі -- як один з видів пісенного мистецтва; у вузькому -- як назву одного з жанрів сценічного мистецтва.

Нагадаємо, у сфері вокального виконавства одним з основних засобів музичної виразності є дикція, оскільки рельєфне проголошення слова, у співі або під час вимовляння, детер-міновано змістом твору, конкретною детал-лю художнього образу чи сценічного дійства. Крім того, саме «слово» є найконструктивні-шим комунікатором у мережі між автором та його реципієнтом, важливим елементом сис-теми трансляції різноманітних смислів музичного твору.

Відома давньогрецька легенда, як Де-мосфен клав до рота гальку, щоб досягнути граничної рухливості мовних органів, ма-ючи намір під час декламації натренувати чітку дикцію. Слово «декламація» (від лат. «declamare» -- голосно говорити) означало мистецтво викладу піднесених думок і почут-тів у красномовній формі. Слід підкреслити, що декламаційне мовлення в сучжоуській му-зичній драмі значно насичене місцевим сіль-ськогосподарським колоритом. Виконуються п'єси завжди на місцевому діалекті, який, здається, найбільше підходить для «спонтанного» вираження почуттів народу. Артистами визнається також, що головною умовою «ви-пльовування» слів на сцені є чіткість вимови, щоб їх міг зрозуміти кожен слухач із натовпу, а також важливі «дзвінкість» сценічного сло-ва, приємність його для слуху. Під час висту-пу літературною китайською мовою необхід-но чітко вимовляти всі чотири тони (Zhang, 2018, c. 48), не плутати шиплячі, як слід ви-мовляти початок, середину і кінець кожного слова; оскільки діалекти у вимові різняться, то звуки також необхідно вимовляти по-різ-ному, для чого потрібно постійно тренувати органи мовлення, щоби довгі фрази завжди залишалися зрозумілими, не забувати про ре-зонанс порожнин, інакше слухачі просто нічого не почують. Слова, вимовлені неправильно, з відхиленнями від стандарту вимовляння, не будуть зрозумілі слухачами, не зроблять їх співучасниками дійства і не торкнуться їх по-чуттів. Якщо на виступі в актора немає резонансу голосових органів, то немає і сценічно-го персонажа (Zhang, 2018, c. 49). Володіння місцевим діалектом, дотримання його рит-мічних правил, безумовно, допомагає співа-кові-декламатору органічно «увійти в життя» населення обраної місцевості.

Властивості звукового рисунка «да-шетоу» (кит. «тріпати язиком») не зазначені в тео-ретичних або методичних матеріалах, проте, поза всяким сумнівом, ця техніка становить одну з головних особливостей сучжоуської музичної драми. У зв'язку з відсутністю пись-мових документів з цього питання, необхідно «занурюватися в народ», вивчати місцевий те-атр, збирати інформацію про локальну народ-ну культуру (У Гань, 1985). Можна навести імена артистів і списки творів, які виконува-лися на конкурсах або входили в репертуари театрів, однак це не надасть повного уявлення про особливості сучжоуської драми. Залишається лише формулювати висновки за результатами практичних спостережень, вивчення майстерності виконавців старшого покоління і театральних уподобань простого народу (Zhang, 2018, с. 50). Інформацію про техніку «да-шетоу» надав один з керівників відділу культури м. Сихун. За його словами, ця техні-ка полягає в тому, що після завершення фрази або між піснями вставляється гумористичний пасаж, тривалість якого визначається настро-єм співака-актора і обстановкою на сцені, і ак-тор не зупиняється, поки не отримає оплески (Zhang, 2018, с. 50). Дашетоу іноді (на розсуд виконавця) долучається до основного перебігу п'єси для того, щоб актор міг переналаштувати дихання. Глядачам ці гумористичні вставки подобаються найбільше, і кожен умі-лий виконавець обов'язково зриває овації.

Стосовно питань постановки голосу і ди-хання, вокалісти для себе розробили спосіб «ротового дихання»: перед початком співу слід перевести дух, потім втягнути живіт, щоби «зберегти повітря» («цуньці») в гру-дях, і безпосередньо перейти до співу, у процесі якого застосовуються різні техніки зміни дихання («Хуаньці»), зокрема «поспішна» (цзи-Хуаньці), «крадькома» (тоу-Хуаньці), «чуттєва» (цин-Хуаньці) та інші, обов'язко-во відповідно до ритміки слів і мелодії. Друге питання, якому виконавці драми приділяють багато уваги, це регулярні фізичні вправи для підтримки тілесного здоров'я, оскільки лише фізично здорова людина може стати хоро-шим співаком. Життя виконавців сучжоуської драми потребувало значної концентрації сил, зокрема для виїзду і виступу на місцях;

доводилося працювати від світанку до заходу та за будь-якої погоди, що, звичайно ж, по-требувало фізичного здоров'я і розвиненого співочого голосу. Виконавці старшого поко-ління чітко усвідомлювали, що, лише маючи треноване дихання співом, можна реалістично висловити радість, гнів, смуток, веселощі, любов, злість, бажання та інші почуття.

Смислові акценти в сучжоуській драмі можуть передаватися лише голосом, який не-достатньо лише натренувати -- потрібно ще пройти через «гіркоту» і «дурість»; остання полягає в тому, щоби прогресувати поступо-во, відповідно до правил, традицій, обов'язково навчившись на практиці, не сподіваючись на швидкий успіх. «Гіркоту» передбачає про-тистояння труднощам, загартування характеру в постійному їх подоланні. Виконавці драми у своїх вправах неухильно дотримують етичних і естетичних принципів: від малого до великого, від низького до високого, від легкого до важкого, намагаючись не допускати на початку тренувань надмірності у виражен-ні люті, швидкості, перевантаженості тощо (У Гань, 1985).

Висновки

сучжоуська музична драма інтонаційна атрибутика

Отже, реалізація творів сучжоуської музичної драми, зокрема вокально-декла-маційних способів виконавства, потребує від співаків-акторів володіння навичками імпрові-зації в процесі створення сценічного дійства.

Інтонаційна атрибутика мелодії та декламаційного мовлення, в основі яких перебу-вають діалекти усної мови, народні наспіви північних районів провінції Цзянсу, зумов-лена традиціями населення цієї місцевості. Ладовою основою співу є пентатоніка, структура «стрибкового» ритму з частими «пово-ротами» викликає в слухача відчуття нови-зни, енергійного вільного руху. Властивості декламаційного рисунка «да-шетоу» є однією з головних особливостей сучжоуської музичної драми.

Відзначимо, що поняття «лахуньцян» можна вживати в багатьох значеннях: у широкому сенсі -- у контексті розгляду традиційності одного з видів пісенної творчості; у вузько-му сенсі -- використовувати як назву жанру музично-сценічного мистецтва. Важливо, що воно збагачує сферу когнітивних можливо-стей розуміння комунікативної «осі» худож-нього взаємозв'язку «Схід -- Захід».

Перспективи подальших досліджень теми полягають у детальних пошуках різних спо-собів співу і декламаційного інтонування та виявленні специфічних прийомів -- типу декламаційного рисунка «да-шетоу» -- у сфері вокального виконавства.

Список посилань

Васина-Гроссман, В. (1972). Музыка и поэтическое слово. (С. 150). Москва: Музыка.

Го Цяньпін (2019). Вокальна декламація як музично-семантичний феномен в європейській оперній творчості ХІХ-ХХ століть (Дис. ... кандидата мистецтвознавства). Одеса: Одеська національ-на музична академія ім. А. М. Нежданової.

Доливо, А. (1962). Речитативы в вокальном искус-стве. Вопросы музыкально-исполнительского ис-кусства, 3. Москва: Музыка.

Друскин, М. (1977). Речитатив в русской классической опере. Исследования. Воспоминания. (С. 96-169). Ленинград; Москва: Советский композитор.

Neumann, Fr. (1962). Die Asthetik des Relitativs. (P. 132). StraBburg -- Baden -- Baden.

Zhang, Siqu. (2018). Специфика дыхания вокалиста в Сычжоуской музыкально-сценической дра-ме. Social and Economic Aspects of Education in Modern Society (Desember 20, 2018). (Vol. 1,

? p. 47-51). RS Global Sp. z O O., Poland: Warsaw. . (2001).05.72. (Чжан Юхэ. Цяньтань-сычжоуси: особенности музыки и пения. Новый аньхойский

?Џo”ЕЋР (1985) 4. (У Гань. Люцинь в сычжоуской музыкальной драме: сборник материалов науч-ной конференции. Хунаньское художественное издательство.)

References

Vasina-Grossman V. (1972). Music and poetic word. (P. 150). Moscow: Muzyka. [In Russian].

Go Qianping (2019). Vocal recitation as a musical-semantic phenomenon in the European opera of the XIX-XX centuries (Thesis of the Candidate of Art History). Odesa: Odesa National A. V. Nezhdanova Academy of Music. [In Ukrainian].

Dolivo A. (1962). Recitatives in vocal art. Voprosy muzykalno-ispolnitelskogo iskusstva, 3. Moscow: Muzyka. [In Russian].

Druskin M. (1977). Recitative in Russian classical opera. Issledovaniia. Vospominaniia.(P. 96-169). Leningrad; Moscow: Sovetskii kompozitor. [In Russian].

Neumann Fr. (1962). Die Asthetik des Relitativs. (S. 132). StraЯburg -- Baden -- Baden. [In Germany].

Zhang Siqu. (2018). The speci?city of the vocalist's breathing in the Suzhou musical stage drama. Social and Economic Aspects of Education in Modern Society (December 20, 2018). (Vol. 1, p. 47-51). RS

? Global Sp. z O O., Poland: Warsaw. [In Russian]. . (2001).05.72. (Zhan Yuhe. Qiantan-sizhousi: features of music and singing. New Anhui theatre.). [In Chinese].

Џo”ЕЋР (1985) 4. (Wu Gan. Liuqin in Sizhou musical drama: collection of scienti?c conference materials. Hunan Art Publishing House.) [In Chinese].

Размещено на Allbest.ru