Шляхи розвитку харківської композиторської школи. Творчість Ігоря Гайденка та питання спадкоємності поколінь
Харківська композиторська школа була заснована у 1917 р. і більше ніж за сто років свого існування лишила слід в історії як вітчизняної музики, так і світової музичної культури. Творча династія харківських композиторів Анатолія та Ігоря Гайденків.
| Рубрика | Культура и искусство |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 16.04.2023 |
| Размер файла | 25,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Шляхи розвитку харківської композиторської школи. Творчість Ігоря Гайденка та питання спадкоємності поколінь
Оксана Кравченко,
аспірантка кафедри образотворчого мистецтва, музикознавства та культурології, викладач кафедри музично-інструментального виконавства Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка (Суми, Україна)
Андрій Єрьоменко,
кандидат мистецтвознавства, старший викладач кафедри музично-інструментального виконавства Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка (Суми, Україна)
Анотація
Харківська композиторська школа була заснована у 1917 р. і більше ніж за сто років свого існування лишила слід в історії як вітчизняної музики, так і світової музичної культури. Її розвиток тісно пов'язаний із діяльністю Харківської консерваторії (нині Харківського національного університету мистецтв імені І. П. Котляревського) та Харківського відділення спілки композиторів України. Незважаючи на різні творчі уподобання, прихильність до тих чи інших стилів, напрямів, течій, композитори мали спільні витоки. Важливим фактором формування композиторської школи є спадкоємність поколінь, зв'язок минулого та сьогодення. Засновником харківської композиторської школи став талановитий викладач, композитор С.С. Богатирьов. Він виховав цілу плеяду послідовників, які творчу роботу поєднували з педагогічною діяльністю і передавали знання наступним поколінням. Саме в 20-30-ті рр. ХХ ст. були створені всі умови для подальшого формування та розвитку композиторської школи.
За період свого існування харківська композиторська школа пройшла досить складний шлях, сповнений так званих "злетів" і "падінь". На це були об'єктивні причини, пов'язані з політичною, економічною та соціокультурною ситуацією у країні, але в усі часи її вирізняв високий професіоналізм, глибока змістовність, жанрове розмаїття, творча мобільність і тісний зв'язок із традиціями.
Щодо питання спадкоємності поколінь, то яскравим прикладом є творча династія харківських композиторів Анатолія та Ігоря Гайденків. Вона виявляється не лише у виборі професії. Спільні художні цінності, естетичні критерії, світовідчуття поєднують композиторів різних поколінь. Глибоко засвоївши кращі традиції національної та світової класики, Ігор Гайденко пропонує власне бачення світу, сповнене сміливих творчих експериментів, нетрадиційних рішень.
Незважаючи на те, що твори композиторів харківської школи звучать не лише в Україні, а й далеко з її межами, у музикознавчій літературі вони не були широко висвітлені. Особливо це стосується творчості композиторів, які розпочали творчий шлях у 80-90-ті рр. ХХ ст. і пізніше. Окремі твори зазвичай розглядаються лише в контексті загальних тенденцій розвитку харківської композиторської школи другої половини ХХ - початку ХХІ ст., а питання біографічного характеру, авторського стилю висвітлюються епізодично. Тому вивчення цих питань нині актуальне.
Ключові слова: харківська композиторська школа, Харківська обласна організація Національної спілки композиторів України, твори харківських композиторів, спадкоємність поколінь, творчість І. Гайденка.
Oksana KRAVCHENKO,
Postgraduate Student at the Department of Fine Arts, Musicology and Culturology Science, Lecturer at the Musical and Instrumental Performance Department Sumy State Pedagogical University named after A. S. Makarenko (Sumy, Ukraine)
Andrii YEROMENKO.
Candidate of Art History, Senior Lecturer at the Musical and Instrumental Performance Department Sumy State Pedagogical University named after A. S. Makarenko (Sumy, Ukraine)
WAYS OF DEVELOPMENT OF KHARKIV COMPOSING SCHOOL. CREATIONS OF IHOR HAYDENKO AND ISSUES OF INHERITANCE OF GENERATIONS
Kharkiv Composers' School was founded in 1917 and after over hundred years of its existence has left a significant mark in the history of national music and world's music culture. Its development is closely connected with the activities of Kharkiv Conservatory (which is nowadays called Kharkiv National University of Arts named after I. P. Kotlyarevsky) and Kharkiv branch of the Union of Ukrainian Composers. Despite different creative preferences, commitment to certain styles, trends and currents, composers had common origins. The connection between generations, past and present is another important factor in the formation of composition school. The founder of Kharkiv Composer's school was a talented teacher and composer S. S. Bogatyrev. He raised a whole pleiad of his followers who combined creative work with teaching and passed on knowledge to future generations. 20s and 30s created all necessary conditions for further formation and development of the school.
During the period of its existence, Kharkiv Composer's School had a difficult way of so-called "ups and downs". There were objective reasons for this due to the political, economical and socio-cultural situation in the country. But this school was always noted for its high professionalism, deep content, genre diversity, creative mobility and, at the same time, close connection to traditions.
The bright example of succession of generations is the creative dynasty of Kharkiv composers Anatoly and Igor Gaydenko. And it is not only about the choice of job, but more of common artistic values, aesthetic criteria, worldview unite of composers of different generations. Having deeply mastered the best traditions of national and world classics, Igor Gaydenko offers his own vision of the world, full of bold creative experiments and unconventional solutions.
Despite the fact that works of composers of Kharkiv Composers' school are heard not only in Ukraine, but also far beyond its borders, they are not widely covered in musicological literature. This statement is especially true of the works of composers who began their careers in the 80-90s and later. Typically, individual works are considered only in the context of general trends in the development of Kharkiv school of composition in the second half of the twentieth and early twenty-first centuries, and issues of biographical nature and authorial style are covered sporadically. Therefore, the study of these issues remains to be currently relevant.
Key words: Kharkiv School of Composers, Kharkiv Regional Organization of the National Union of Ukrainian Composers, works of Kharkiv composers, succession of generations, creations of I. Haidenko.
Постановка проблеми. Сьогодні харківська композиторська школа є невід'ємною складовою частиною сучасної української музичної культури. Більше ніж за сто років свого існування вона пройшла тривалий період розвитку і представлена творчістю яскравих творчих особистостей. За цей час відбулася кристалізація певних ознак, характерних саме для цього творчого осередку. У загальному процесі еволюції актуальним є питання спадкоємності поколінь, зв'язку минулого і сьогодення, традиції та новаторства.
Ігор Гайденко - представник середнього покоління харківської композиторської школи, котрий розпочав свій творчий шлях на зламі 80-90-х рр. ХХ ст. Його творчість викликає інтерес, з одного боку, в контексті спадкоємності поколінь - він є представником творчої династії харківських композиторів, а з іншого - оригінальністю творчих рішень, стильовою багатогранністю, прагненням встановлення контакту зі слухацькою аудиторією.
Дослідження творчості композиторів у контексті загального розвитку композиторської школи, а ширше - національної культурної традиції є актуальним і зумовлено активним пошуком принципово нових засад відродження національної музичної культури.
Аналіз досліджень. Питання формування та розвитку харківської композиторської школи неодноразово були висвітлені в музикознавчій літературі (Драч, Кияновська, Мізітова, 2005). Дослідники І. Драч і Л. Кияновська зупинялися на її місці в загальному процесі розвитку української музичної культури. Акцент зроблено на періоді від часу утворення і до початку 90-х рр. ХХ ст. На думку І. Драч, представники харківської композиторської школи із часу її виникнення орієнтувалися на європейську культуру. У роботах фрагментарно пропонується історичний огляд. У статті "Харківська композиторська школа: доля і позиція в культурі" (Драч) автор пропонує порівняльну характеристику розвитку харківської та київської композиторських шкіл, розглядаючи їх в антагоністичному плані.
А. Мізітова у статті "Звуковые пути нового поколения харьковских композиторов" (Мізітова, 2005: 39-59) звертається до творчості композиторів, які розпочали свій шлях на межі 80-90-х рр. ХХ ст,- О.С. Ґрінберґа, О.А. Гугеля, І.А. Гайденка. Автор подає стислі біографічні дані, загальну характеристику творчості та пропонує аналіз окремих музичних творів.
Ці роботи мають велике значення, оскільки дають можливість усвідомити процеси, що відбувалися в період формування та розвитку як творчого осередку загалом, так і окремих постатей. На жаль, творчість молодих композиторів не висвітлена в музикознавчій літературі.
Останнім часом у музикознавстві склалася суперечлива ситуація. Активному розвитку інформаційних технологій протистоїть своєрідний інформаційний вакуум. Твори сучасних композиторів досить рідко звучать із концертної естради, нотний матеріал переважно є надбанням власних архівів композиторів. Лише в останні роки дещо активізувалася дослідницька діяльність - музикознавці почали вивчати твори композиторів другої половини ХХ - початку ХХІ ст. І це дуже важливо, оскільки без вивчення й узагальнення минулого не можливий рух вперед. Природною потребою митців є творче спілкування, обмін досвідом, діалог зі слухацькою аудиторією.
Мета статті - розглянути основні етапи формування та розвитку харківської композиторської школи. Торкнутися питання спадкоємності поколінь на прикладі творчість Ігоря Гайденка.
Виклад основного матеріалу. Харківська композиторська школа сформувалася на початку ХХ ст. Більше ніж за сторічний період існування вона, з одного боку, постала як яскраве самостійне художнє явище, а з іншого - стала невід'ємною часткою загального культурно-мистецького процесу розвитку України. Як відзначає доктор мистецтвознавства І. С. Драч: "Сьогодні українську музику репрезентують принаймні чотири композиторські школи: київська, львівська, одеська та харківська. Кожну з них вважають "своєю" музиканти різних естетичних поглядів, творчих напрямів, стильових орієнтацій. Здається, що крім зовнішньо-технічного оснащення (яке, до речі, змінюється з часом), їхніх виконавців майже нічого не поєднує. Проте спільність все ж таки існує. І виявляється вона у тому "базовому прошарку", що виникає у свідомості особистості внаслідок її адаптації до загальних норм, які складаються із сукупності попередніх індивідуальних пошуків..." (Драч).
Біля витоків харківської композиторської школи стояв С.С. Богатирьов - талановитий викладач, композитор, котрий підготував цілу плеяду митців світового рівня: В.Т Борисова, Д.Л. Клебанова, Ю.С. Мейтуса, В.М. Нахабіна, А.Я. Штогаренка, Б.Л. Яровинського. Слід відзначити високий професіоналізм, дотримання кращих традицій світової класики й одночасно прагнення осучаснити музичну мову новітніми техніками композиції. С.С. Богатирьов був одним із перших харківських композиторів, хто вивчав і застосовував на практиці додекафонну техніку композиції й активно пропагував серед своїх учнів творчість композиторів нової віденської школи, чим значно випередив свої сучасників. І. С. Драч зазначала: "Один із його учнів пригадував, що Богатирьов чи не найпершим почав вивчати доде- кафонну систему А. Шенберга, знайомив своїх вихованців із музикою нововіденців. Його учні на практиці застосовували - як одну з можливих - додекафонну та серійну техніку" (Драч). Активне звернення українських композиторів до авангардних технік припадає лише на 60-ті рр. ХХ ст.
Твори харківських композиторів 20-30-х рр. відрізняє раціональність мислення, використання поліфонічних форм і прийомів викладення та розвитку музичного матеріалу, рельєфність тематизму, яскрава мелодичність.
Коли ми говоримо про формування композиторської школи, важливим фактором є спадкоємність поколінь. Більшість учнів С.С. Богатирьова творчу роботу поєднували з педагогічною діяльністю і передавали знання наступним поколінням. Коли цей процес охоплює декілька поколінь молодих музикантів, це стає запорукою створення композиторської школи. Слід відзначити вагомий внесок Д.Л. Клебанова, М.Д. Тіца, В.Т. Борисова, В.М. Нахабіна у підготовку до самостійного творчого життя не одного покоління молоді.
Важливою подією стало утворення у 1932 р. Харківської організації Спілки композиторів України, хоча до 1939 р. вона існувала у статусі Оргкомітету. Прагнення митців до гуртування та спільного вирішення загальних мистецьких проблем є природним покликом душі. Значно розширилися можливості творчого спілкування, з'являються нові виконавські колективи, їхній репертуар збагачується творами саме харківських композиторів.
Складні часи переживала творча спільнота Харкова в період із другої половини 30-х і до початку 60-х рр. Із перенесенням столиці України до Києва Харків стає дещо провінційним містом. Кращі виконавці їдуть до столиці, політичні репресії заважають митцям вільно висловлювати свою думку. Під жорстокі переслідування потрапляє Д.Л. Клебанов за симфонію "Бабин Яр" та учні його класу.
Новий якісний етап розвитку харківської композиторської школи - початок 60-х рр. Її представляють молоді, енергійні, талановиті композитори: В.С. Губаренко, І.К. Ковач, В.М. Золотухін, Б.М. Буєвський, В.С. Бібік. Всі вони були учнями Д.Л. Клебанова. Їх поєднувало бажання вільного висловлювання власної думки, постійний творчий пошук. Період відлиги, скасування "залізної завіси", вихід зі штучної ізоляції, активне засвоєння нової, раніше забороненої інформації стали характерними ознаками цього періоду. З одного боку, погляди митців були спрямовані на раніше заборонене мистецтво країн Заходу, а з іншого - починається нове усвідомлення національного, аутентичного. Для цього періоду характерна строкатість стилів (важливе місце займають неостилі, полісти- лістика), напрямів, нетрадиційні погляди на жанри. Композитори прагнуть до синтезу мистецтв, що призводить, з одного боку, до активного розвитку програмної музики, а з іншого - до нівеляції будь- яких жанрових позначень.
На межі 80-90-х рр. відбувається черговий сплеск розвитку харківської композиторської школи. Це був період, насичений контрастами та суперечностями. Досить нестійкій соціально- політичній ситуації у країні протистояв активний творчий пошук цілої плеяди молодих композиторів, котрі щойно закінчили навчання в консерваторії, були творчо мобільні та відкриті до вивчення й опанування всього нового. Нове покоління композиторів, випускники Харківського інституту (зараз університету) мистецтв О.С. Ґрінберґ, О.А. Гугель, О.С. Щетинський, І. А. Гайденко яскраво заявили про себе. Успадкувавши досвід своїх викладачів, вони привернули до себе увагу індивідуальністю творчого стилю, бурхливою енергією, постійними пошуками та відкритістю до спілкування з публікою.
У другій половині ХХ ст. в Україні склалася досить складна соціокультурна ситуація, яка значно гальмує духовний і культурний розвиток нації, не дає можливості повною мірою реалізувати творчий потенціал, втілити в життя задуми митців. Молоді автори, як і корифеї української музики, не завжди мають змогу почути свої твори у живому виконанні. Більшість нотних видань лишаються у приватних нотних архівах. Ігор Гайденко глибоко переконаний, що композитор має почуватися затребуваним (Мізітова, 2005: 53), але затребуваність жодним чином не повинна принижувати художньої цінності твору. Існує безліч прикладів, коли затребуваність не ототожнюється з художньою цінністю, а її естетичні критерії, які сформувалися протягом багатьох століть, втрачаються.
У цей час особливо важлива роль діяльності Харківської обласної організації Національної спілки композиторів України. 90-ті рр. - час активізації її роботи. Молоді композитори мали можливість представляти свої твори, отримати поради досвідчених музикантів, обговорити нагальні проблеми мистецької галузі. І.С. Драч і Л.О. Кияновська згадують: "У Харківському відділенні спілки композиторів України постійно відбувалися засідання, т. зв. "п'ятниці", на яких обговорювалися нові твори місцевих митців" (Драч, Кияновська).
А.А. Мізітова відзначала: "Зыбкости социально-политической ситуации того времени противостояла музыкальная жизнь: обсуждения новых сочинений в союзе композиторов, участие в фестивалях, общение с именитыми мастерами стимулировали их творческую мобильность, но и воспитывали в них готовность "представить себя" в сложившихся обстоятельствах" (Мізітова, 2005: 40).
Ознайомившись із творчістю О.С. Ґрінберґа, О.А. Гугеля, О.С. Щетинського, І.А. Гайденка, слід відзначити насамперед спадкоємність поколінь, здійснення зв'язку минулого та сьогодення. Будучи яскравими творчими особистостями, ці композитори не поривають зв'язок із традиціями, які були закладені С.С. Богатирьовим ще на початку ХХ ст. Високий професіоналізм, вільне володіння всім технічним арсеналом, глибока змістовність, широка палітра жанрів, які найчастіше відходять від традиційної класифікації, притаманні творчості цих авторів.
Торкаючись питання спадкоємності поколінь, хотілося би зробити акцент на творчості Ігоря Гайденка. Він народився і виріс у творчій родині - його батько, Анатолій Гайденко, професійний композитор. Отримав фундаментальну музичну освіту, закінчивши фортепіанний (у класі професора Н.О. Єщенко) та композиторський факультети (у класі професора В.М. Золотухіна) Харківського університету мистецтв. Асистентуру-стажування проходив у Ленінградській консерваторії у класі професора С.М. Слонімського. Одночасно пройшов стажування у відомого польського композитора К. Пендерецького, в Американській консерваторії Фонтенбло у Франції, вивчав можливості електронної музики в паризькому Інституті по дослідженню та координації музично- акустичних проблем. Ігор Гайденко репрезентує себе як студійний композитор, котрий професійно підходить до написання технічної музики, на яку зараз є попит, оскільки для митця дуже важливо чути свої твори в живому виконанні, постійно бути в активному діалозі зі слухачем, але він усвідомлює всі недоліки й обмеження цього методу написання музики. З іншого боку, його приваблює музика, пов'язана зі словом, жестом, рухом, тож музика до театральних постановок посідає вагоме місце у творчому доробку. Не лишаються осторонь і жанри інструментальної, вокально-хорової музики - від творів великої форми до численних мініатюр. Композитор відкритий до будь-яких жанрових систем, прагне спробувати себе в різних стилях - від джазу до неофольклоризму, від строгих барокових форм мислення до роботи в серійній техніці. Незважаючи на різні творчі уподобання, різні погляди на мистецькі процеси, що відбуваються в суспільстві, спадкоємність митців проявляється у спільних витоках, однакових естетичних цінностях. Головним є бажання служити своїм мистецтвом людям, відтворення життєвих вражень, думок, почуттів і емоційне донесення їх до слухача. Наявність діалогу між автором і слухацькою аудиторією є пріоритетним завданням композиторів. Комунікативні та змістові особливості твору завжди на першому місці. Композитори не пов'язують свою творчість із певним напрямом чи стилем. Окрім данини традиції, головним є відчуття творчої свободи, оригінальність і неповторність задуму.
Початок ХХІ ст. для харківської композиторської школи - це наступний етап розвитку. Композитори різних поколінь - М.Г. Стецюн, В.М. Птушкін, А.П. Гайденко, І.А. Гайденко, Л.Ф. Шукайло, Л.І. Донник, В.В. Пацера, Ю.М. Грицун - беруть активну участь у фестивалях і конкурсах різного рівня. Це і міжнародний музичний фестиваль "Київ Музік Фест", міжнародний фестиваль "Музичні прем'єри сезону" (м. Київ), міжнародний фестиваль "Музика - наш спільний дім" (м. Харків), Міжнародний конкурс "Інтеракосвітязь" (м. Луцьк).
Висновки
Таким чином, слід зазначити, що харківська композиторська школа є активною творчою одиницею, яка пройшла тривалий шлях розвитку. Були періоди активних трансформацій, були складні часи, пов'язані з подіями, що відбувалися в суспільстві, але, безперечно, вона завжди відігравала важливу у загальному культурно-мистецькому розвитку держави. Запорукою формування творчої школи є спадкоємність поколінь. Традиції, закладені фундатором творчого осередку
С.С. Богатирьовим, продовжують існувати і примножуватися. У цьому вагомий внесок Харківської обласної організації Національної спілки композиторів України та кожної творчої особистості, котра в досить складні часи не зраджує мистецтву.
Список використаних джерел
1. Драч І. Харківська композиторська школа: доля і позиція в культурі. URL: http://jgreenlamp.narod.ru/charc.htm (дата звернення: 11.01.2021).
2. Драч І., Кияновська Л. Харківська композиторська школа XX століття. URL: http://classicalmusic.uol.ua/ukr/ text/9019140/ (дата звернення: 09.01.2021).
3. Ігор Гайденко: композитор проти волі. URL: https://readmeua.wordpress.com/2019/02/10/igor_gaidenko/ (дата звернення: 24.01.2021).
4. Мизитова А. Звуковые пути нового поколения харьковских композиторов. Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв. 2005. Вип. 10. С. 39-59.
5. Щетинський О.С. Слово композитора. Аспекти історичного музикознавства. 2018. Вип. 13. С. 5-13.
References
1. Drach, I. Kharkivs'ka kompozytors'ka shkola: dolya i pozytsiya v kul'turi. [Kharkiv school of composers: fate and position in culture]. URL: http://jgreenlamp. narod.ru/charc.htm [Accessed 11 Jan. 2021]. [in Ukrainian].
2. Drach, I. Kyianovska, L. Kharkivs'ka kompozytors'ka shkola XX stolittya. [Kharkiv school of composition of the XX century]. URL: http://classicalmusic.uol.ua/ukr/text/9019140/ [Accessed 09 Jan. 2021]. [in Ukrainian].
3. Igor Haidenko: kompozytor proty voli [Ihor Haidenko: composer against the will]. URL: https://readmeua.wordpress. com/2019/02/10/igor_gaidenko/ [Accessed 24 Jan. 2021]. [in Ukrainian].
4. Mizitova, A. (2005). Zvukoyye puti novogo pokoleniya khar'kovskikh kompozitorov [Sound paths of a new generation of Kharkov composers]. Visnyk Kharkivs'koyi derzhavnoyi akademiyi dyzaynu i mystetstv [Bulletin of the Kharkiv State Academy of Design and Arts], (10), pp. 39-59 [in Russian].
5. Shchetynskyi, O. (2018). Slovo kompozitora [The composer's word]. Aspekti Istorichnogo muzikoznavstva [Aspects of the historical musicology], (13), pp. 5-13 [in Russian].
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Визначення понять цивілізація, поліс, гуманізм. Народи, які жили на території сучасної України. Принцип, покладений Організацією Об'єднаних націй в типологію світової культури. Особливості, що визначили неповторний характер культури античної Греції.
контрольная работа [40,1 K], добавлен 01.02.2009Віденська культура в різні епохи існування. Віденська класична школа музики: К. Глюк, Й. Гайдн, В. Моцарт, Л. Бетховен. Ера оперетки. Династія Штраусів. Захоплення вальсом у "Золоту епоху". Розвиток Віденського живопису, архітектури та літератури.
курсовая работа [73,2 K], добавлен 17.01.2010Загальні риси розвитку культури. XIX століття увійшло в історію світової культури як доба піднесення і розквіту літератури, образотворчого мистецтва, музики, духовності. У XIX ст. завершується процес формування наукового світогляду європейської людини.
реферат [37,2 K], добавлен 10.02.2009Шляхи розвитку російської культури XX століття, її демократизм і змістовність та зв'язок з мистецтвом передвижників. Нові течії в скульптурі, архітектурі, живописі, літературі та музиці. Кіноавангард 1920-х років, вдосконалення науки і просвітництва.
реферат [37,0 K], добавлен 26.11.2010Культурософське обґрунтування та визначення категорії "українські етноси". Колонізація як форма існування етносу та її вплив на діалог культур українських етносів. Інтеграція та адаптація як форма існування етносу в межах соціальної групи (козаччина).
реферат [25,0 K], добавлен 20.09.2010Сучасне українське образотворче мистецтво як втілення менталітету українців. Специфічні риси постмодернізму. Напрямки і особливості розвитку музичної культури. Український театр в системі національної культури. Здобутки та проблеми розвитку кіномистецтва.
реферат [36,9 K], добавлен 20.09.2010Характеристика нерухомих пам'яток історії та культури, пам'яток археології, архітектури та містобудування, монументального мистецтва України. Труднощі пам'ятко-охоронної діяльності, які зумовлені специфікою сучасного етапу розвитку ринкової економіки.
контрольная работа [25,5 K], добавлен 24.09.2010Революційна роль епохи Відродження в історії світової культури. На зміну церковному світогляду приходить новий погляд на світ, в центрі якого стоїть людина, гуманізм. Історичний феномен ренесансного мистецтва, яке дало людству найвеличніші твори.
реферат [49,3 K], добавлен 10.05.2009Еволюціоністська, функціональна та аксіологічна концепції культури. Різні погляди на співвідношення культур різних епох і народів. Сучасна світова науково-технічна культура, шляхи подолання кризи. Історичний розвиток української національної культури.
контрольная работа [46,1 K], добавлен 21.01.2011Загальна характеристика стану і найбільш яскравих представників музичної культури ХІХ століття. Характеристика української музичної культури як складової культури України ХІХ століття. Українська музика і українська тема в зарубіжній музиці ХІХ століття.
контрольная работа [28,4 K], добавлен 03.02.2011Історичний огляд становлення іспанської культури. Стародавні пам'ятники культури. Музеї сучасного мистецтва в Мадриді. Вплив арабської культури на іспанське мистецтво. Пам'ятки архітектури в мавританському стилі. Розквіт іспанської музичної культури.
реферат [21,1 K], добавлен 08.01.2010Основні характерні риси музичної мови джазу. Імпровізація, поліритмія, заснована на синкопованих ритмах. Передумови й джерела виникнення джазу. Новоорлеанський період розвитку джазу. Роль звукозапису у становленні та революції джазового мистецтва.
реферат [36,6 K], добавлен 17.01.2016Дослідження проблематики єдності етнокультурних і масових реалій музичної культури в просторі сучасного культуротворення. Ааналіз артефактів популярної культури, естради і етнокультурної реальності музичного мистецтва. Діалог поп-культури і етнокультури.
статья [22,1 K], добавлен 24.04.2018Особливості розвитку та специфічні риси первісної, античної та середньовічної культур. Розвиток Культури стародавнього Сходу, його зв'язок з багатьма сторонами соціальних процесів Сходу. Розквіт культури Відродження. Етапи історії культури ХХ ст.
реферат [28,2 K], добавлен 13.12.2009Особливості культурного життя доби відновлення української державності (1917-1920 рр.). Радянський етап розвитку української культури. Відродження національної культури в добу розбудови незалежної України. Державна підтримка національної культури.
реферат [40,4 K], добавлен 03.10.2008Масова культура і її роль у сучасному світі. Відродження загальнолюдських цінностей і гуманізація культури. Становлення світової культури. Франкфуртська школа соціології. Художні течії: від романтизму до реалізму. Перехід від капіталізму до імперіалізму.
реферат [65,2 K], добавлен 24.07.2012Компаративні дослідження у культурології та мистецтвознавстві. Проблема статусу рок-культури у сучасному поліхудожньому просторі. Міфологічний простір романтизму та рок-культури. Пісня – основний жанр творчості композиторів-романтиків та рок-музикантів.
диссертация [452,5 K], добавлен 19.04.2023Історичні долі угорського народу. Розквіт національної культури до середини XIX століття. Розвиток народної музики - селянської, куруцької, міської. Характерні риси стилю вербункош. Життєвий і творчий шлях Ф. Еркеля. Творчість видатного класика Ф. Листа.
курсовая работа [46,7 K], добавлен 21.06.2014Джазове мистецтво як частина музичної культури України. "Джаз-коло" (серія джазових концертів) - проект, створений для підтримки української імпровізаційної музики. Аналіз українського джазу, ролі та значимості проекту в культурному просторі України.
статья [22,3 K], добавлен 07.02.2018Принципи утворення національної культури. Археологічна періодизація первісної культури. Знання про світ у первісної людини. Ранні форми релігії давніх людей. Твори первісного образотворчого мистецтва. Шляхи розвитку культури людства у давні часи.
реферат [20,1 K], добавлен 06.05.2010
