Проводи в армію в українській традиції другої половини ХХ століття (за польовими матеріалами)

Утім, учасники обряду розглядали квітку саме як знак кохання, коли її робила не рідня і не випадкова сусідка. Більше того - це був шанс для дівчини символічно і без слів освідчитися в коханні (а в ті часи вважалося, що тільки хлопець може висловлювати свої почуття до особи протилежної статі, хоча в старій українській традиції практикувалося й сватання дівчини до парубка). Як згадують мешканці с. Рогозів на Київщині, «виникали навіть сварки при вішанні квіток, бо було й таке, що хлопець домовлявся з однією дівчиною про квітку, а інша шила її сама, а потім привселюдно вішала її призовнику, показуючи цим всім родичам, що саме вона є тою єдиною, яка буде чекати свого коханого з армії. Але у майбутнього солдата мала бути на грудях тільки одна квітка» Там само. С. 121..

Застілля під час проводів мало свою ритуа- лістику, і багато в чому воно повторювало весілля, що постійно відзначають всі інформанти. Навіть сама формула запросин на нього іноді, як у с. Вишеньки на Бориспільщині, була майже тотожна тій, яку виголошував молодий, коли зі старшим боярином запрошував на весілля, або проголошувала молода, коли ходила по селу зі старшою дружкою і запрошувала гостей: новобранець «брав з собою товариша, і вони йшли приглашать на проводи. <...> Заходили до хати, і рекрут говорив: “Просять батько й мати, і я прошу, приходьте завтра проводжати мене в армію”» Там само. С. 10.. Порівняймо з формулами запросин на весілля: «Просили тато і мама і я прошу, приходьте до нас на весілля», «Просили мама і тато і я просю - до соли, до короваю, приходьте до мене на свадьбу», «Здрастуйте, з суботою будьте здорові! Кликали тато і мама і я просю - до столу, до хліба, до короваю, приходьте на весілля!» Муравський шлях - 97.С. 99-100.. У с. Рогозів у цьому ж районі запросини ще більше нагадували передвесільний обряд: «...майбутній солдат з другом (називався старший дружок) запрошував родичів, друзів і сусідів. Якщо була можливість, то їздили запрошувати на конях з баяном чи гармошкою, з піснями, веселощами» Стрілько-Тютюн В. Виряджала мати сина. С. 120.. В українському селі Ілліч (кол. Кордон) на Кубані у 1960-ті роки на проводи в армію теж запрошував призовник із товаришем ЛАП. У сумському селі Сварково у цей же період своїх родичів, друзів, сусідів запрошували батьки, а їх син запрошував своїх друзів ЛОМ. Траплялося, що гостей запрошували двічі: окремо - батьки, окремо - хлопець. Наприклад, у с. Пильна на Харківщині у 1974 р. двох молодих вчительок батьки новобранця запрошували такими характерними словами: «Приходьте, приходьте, бо це у нас таке свято, таке свято!» ХНІ - Зап. М.М. Красиков 30.04.22 у м. Харкові від Ніни Іванівни Холод, 1951 р. нар., освіта вища, місцевої.. І сам призовник прийшов у школу й запросив так: «Приходьте, мене будуть брить!» ХНІ. Жіночок тоді вразили і сприйняття проводів в армію не як сумної чи тривожної події, а саме як СВЯТА, і ця старовинна термінологія парубка - від російського виразу «забрить в солдаты». А в смт Комишня на Миргородщині у 1968 р. гостей запрошували виключно батьки но- вобранця ММІ.

Святкування проводилося зазвичай на подвір'ї, на випадок негоди робили «шалаш» або «балаган» (як називали споруду з дошок, накриту брезентом, у с. Вороньків на Київщині). У 1970-х роках «його прикрашали майже так, як на весілля, вішали килими, чіпляли гілочки хвої, паперові квіти, різнокольорові кульки. Писали плакати з побажаннями щасливої служби та швидкого повернення додому. Це робили зазвичай дівчата - однокласниці або сусідки» Стрілько-Тютюн В. Виряджала мати сина. С. 35.. І «на столі під час святкування страви були такі, як і на весіллі» Там само. С. 82..

Інформанти, розповідаючи про проводи до армії, мимоволі повсякчас порівнюють їх із весіллям. Зокрема звертають увагу на те, що «хлопцю готували почесне місце за столом, посередині, як і молодому подружжю на весіллі» Там само. С. 120.. А часом, «як у хлопця була дівчина, її садили рядом біля нього» Там само. С. 52.. У с. Пильна на Харківщині у 1974 р., як згадує Ніна Холод, на проводах в армію «біля парня обов'язково саджали дівчину, яка його проводжає, це класика жанру. А потім їх відправляли вирішувати свої питання - давали ключі і дозволяли ночувати в якомусь домі. Для мене це був шок» ХНІ.

Як на весіллі у багатьох селах України було прийнято, щоб молоді сиділи за столом не на голій лаві, а обов'язково на кожусі, аби багаті були, так само під час застілля з нагоди виряджання на військову службу юнак сидів у центрі столу на кожусі - «вважали, що служба тоді буде щаслива» Там само. С. 38.. «Місце, де сидітиме рекрут, прикрашають особливо, прибивають ззаді ковьор, інколи підстилають на лавку кожух, щоб гарно служилось» Там само. С. 52.. «Застеляли кожухом, вовною доверху» Там само. С. 91., бо це був універсальний символ благополуччя. На кожух вовною догори садовили дитину, коли їй виповнювався рік і відбувався обряд пострижин; у вивернутому кожусі мати виходила обсипати молодих зерном, монетками, цукерками, шишечками хмелю, лісовими горішками; при будівництві хати, перш ніж підняти сволок, його обмотували кожухом (щоб вона була тепла) тощо.

Ритуал обдаровування призовника присут-німи був обов'язковою частиною застілля: на Київщині «відбувався обряд дарування. Дарували хто що міг грошима, говорили якісь побажання рекруту на службу да благополучне повернення з неї» Там само. С. 32.. І це теж надто нагадувало весільну об- рядодію: «За третім столом починалася "даровизна". Призовник брав тарілку, на неї ставили чотири чарки, в які його товариш наливав горілку, і так підходили до кожного з гостей. Запрошені брали чарку, а на тарілку клали гроші, бажаючи легкої служби, мирного неба і т.д. Дівчата і хлопці дарували зазвичай по одному карбованцю, а родичі значно більші суми» Там само. С. 50.. На тарілку чи тацю клали гроші під час солдатських проводів й на Полтавщині ММІ та на Харківщині. У 2000-ні роки на весіллі в смт Космач Косівського району Івано-Франківської області кожен гість, приходячи на свято, вітав молодих і опускав гроші у трилітрову банку, яка стояла недалеко на столику. Такий звичай побутує й сьогодні на весіллях у різних куточках України, зокрема на Слобожанщині. У 1970-х - 1980-х роках на солдатських проводах у деяких київських селах був схожий ритуал: «Новобранець обходив кожного гостя, подаючи наповнену товаришем чарку горілки. Йому бажали гарної служби, хорошої дороги. Дарування в більшості відбувалося за другим столом. Гроші збирали у трьохлітрову банку, яку ставили на стіл перед запрошеним. Випиваючий чарку, кожен клав гроші у банку» Стрілько-Тютюн В. Виряджала мати сина. С. 89.. Зауважимо, що в українській народній традиції є заборона передавати гроші з рук до рук (навіть при купівлі-продажу), щоб не передати разом із ними свою долю (щастя, удачу), тому їх треба на щось чи у щось покласти, а не давати у руки; можна, наприклад, сунути у кишеню «винуватцю» події. Утім, багато людей сьогодні нехтують цим табу. І у 1960-ті - 1970- ті роки в україномовних кубанських селах та на Харківщині на проводах в армію часто давали гроші просто в руки ЛАП.

У с. Гнідин на Бориспільщині «дарування» за столом відбувалося з усталеними примовками: «У стограмові гранчасті стакани наливали горілку, підносили кожному, припрошували: "Випийте до дна, щоб була думка одна". Гості говорили: "Дай, Боже, на службі тоже", "Щоб тобі служба легко пішла, як мені ця горілка", "За майбутню відпустку, щасливе повернення" та інші побажання. Після цього випивали чарку, клали гроші на тарілку. Помню, що дарували по троячці. Рекрут оставляв всі гроші батькам, не забірав їх на службу» Стрілько-Тютюн В. Виряджала мати сина. С. 53.. «Новобранцю дарували гроші, хто скільки міг (3, 5, 10 карбованців). Цей ритуал дарування відбувався за столом» Там само. С. 70.. Однак іноді гості дарували гроші ще до застілля: «Як правило, запрошені на виряджання люди старшого віку приходили з хлібом, який віддавали батькам, а новобранцю дарували гроші на дорогу. Даруючи гроші, бажали доброї та легкої служби, дослужитися до певних військових звань і т. ін.» Там само. С. 81.. Обдаровування взагалі могло відбуватися навіть не на подвір'ї призовника, а на сільській вулиці. Г.П. Столярова згадує: «У 1954 році я жила на околиці містечка Ровеньки на Луганщині, на вулиці Гремуча балка (вона йшла понад балкою), де стояло десь 20 будиночків. І пам'ятаю, з крайньої хатки вийшов Юра, якого призвали в армію (його ніхто не супроводжував), і пішов у центр, де його чекала машина, щоб їхати у військкомат. А біля кожного двору вийшли сусіди. Він підходив, вітався, кланявся, казав: "Побажайте мені щастя-долі!" Йому бажали і дарували більше гроші, а то й речі - носки, майку, цукерки, булочки (самі пекли), коржики кругленькі невеличкі, розсипчасті, хрустящі (буде лежать до року і навіть не засохне). І коли дійшов до кінця вулиці, там стояли родичі, і він пішов з ними» СГП - Зап. М.М. Красиков 25.04.22 у м. Харкові від Ганни Петрівни Столярової, 1937 р. нар., освіта вища, нар. і жила у м. Ровеньки Луганської обл., з вересня 1954 р. живе у Харкові.. Однак не в усіх селах було прийнято обдаровувати новобранця; наприклад, у с. Пильна на Харківщині у 1974 р. гості приходили на святкування без подарунків ХНІ.

Безумовно, запозиченим із весільного ритуалу був зафіксований у с. Іванків на Бориспільщині обряд сипання зерна перед призовником на другий день, коли він виходив з двору їхати на збірний пункт: «Попереду новобранця, із наближених, сипали зерно на щасливу службу і гарне здоров'я» Стрілько-Тютюн В. Виряджала мати сина. С. 82..

Наїдки та напої у 1950-ті - 1990-ті роки на проводах в армію і на весіллі взагалі майже нічим не відрізнялися, та й кількість витрачених грошей і заготовлених продуктів була однаковою. І до обох подій батьки готувалися заздалегідь. Відгодовували порося Там само. С. 35. або «кабана, курей та іншу живність, інколи індиків» Там само. С. 52., «багато самогонки виготовляли, десь близько 300 літрів» Там само.. У с. Пильна на Харківщині так лаконічно говорили у 1974-му році про виряджання сина на військову службу: «Зарізали порося і провели в армію» ХНІ. Часто зверталися до правління колгоспу чи радгоспу, писали заяву, і могли безкоштовно отримати м'ясо, овочі, молочні продукти - казали: «виписав колгосп» ХНІ. Сільська влада виділяла й машину, щоб відвезти хлопців на призовний пункт.

На столі зазвичай були «пиріжки з кашею, квасолею, капусняк, риба, м'ясні страви, запечена картопля, холодець, вінегрет, фруктовий кисіль і ін.» Стрілько-Тютюн В. Виряджала мати сина. С. 81.. Щодо киселя, він подається й досі на усіх застіллях у центральних та східних районах України, і його називають «виганяйло», бо гості знають: якщо подали кисіль, вже треба розходитись. У 1960-ті роки «варили й капусту, й холодець, робили голубці, катлєти, ковбасу, налисники, салати всякі» Там само. С. 91.. У 1970-ті - 80-ті роки на сільських проводах вже переважали магазинні продукти, хоча були й домашні страви: «ковбаса, сир, шпроти, тушкована картопля, голубці, оселедці, риба смажена, салати, холодець, млинці з фаршем, буженина і ін.» Там само. С. 10.. «На стіл накривали такі ж страви, як і на весілля. Найперше - це варена за особливим рецептом капуста. Варити її запрошували авторитетну в селі жінку-”куховарку”. Вона ж керувала і приготуванням інших страв. Крім неї, готували ще жінки. Їх могло бути і біля десяти, залежно від кількості гостей, які були запрошені» Там само. С. 38.. До речі, це була звичайна толока, безкоштовна сусідська взаємодопомога, і кухарок обдаровували лише символічно.

У 50-ті - 60-ті роки на сільських проводах пили майже виключно самогон, хоч бували й домашні вина та наливки, зрідка медовуха, а пізніше почали з'являтися на столах і магазинні спиртні напої як «більш престижні», а також улюблене дітьми та жінками «сітро». З випиванням теж були пов'язані певні повір'я, особливо в обряді «даровизни», коли гостю персонально наливали чарочку: «Присутні слідкували, щоб чарка була допита повністю, вбачаючи в цьому успішну, легку і без сліз службу» Там само. С. 89.. І сьогодні на будь-яких застіллях в Україні господарі можуть жартома чи напівжартома припрошувати гостя допити вино чи горілку: «Не залишай на сльози!» Або: «Ти що, мені на сльози залишаєш?» Вважається, за законом сімільної магії, що недопите спиртне «викликає» у недалекому майбутньому сльози господарям. Тому «правильні» гості, зокрема на проводах в армію чи на весіллі, проковтнувши горілку, коньяк чи вино, стряхують склянку (іноді тричі), трохи відводячи руку назад, - щоб не залишилося нічого «на сльози» гостинним господарям.

Музиканти на проводах в армію у 1950-ті - 60-ті були ті ж самі, що й на весіллі, і грали вони майже ту саму музику. На Київщині «танцювали під гармошку, бубон чи баян гопака, польку, краков'як та інші народні танці»¹²⁵. Без гармошки у ці роки не обходилися як проводи, так і весілля й у слобожанських селах.

Більшість із описаних традицій залишилася у минулому. «Зараз, як кого призвали, ніхто в селі і не знає»¹²⁶. Однак деякі прикмети, повір'я й обря- додії не пішли у небуття, бо є ще люди. які довіряють досвіду предків.

Подальше дослідження даної теми вбачається нам у пошуку паралелей проводів в армію у сусідніх народів, у першу чергу слов'янських (а такі факти нам відомі), причому моменти як схожості, так і розбіжності однаково цікаві і важливі для розуміння речей, які можна назвати архетипними, і того, що є одним із проявів ментальності нації. Зважаючи на обмежений обсяг статті, частина наших записів залишається не використаною, і маємо надію у майбутній публікації залучити і цей матеріал до аналізу.

На жаль, людство не навчилося жити без воєн. Тому і проводи в армію, і проводи на війну залишаються актуальними. Українцям же варто взяти до уваги власні традиції, в яких є і логіка, і сенс, і добра магія, і велике почуття любові до рідної людини - захисника Вітчизни.

References

1. Spy'sok informant™

2. BSP - Zap. M.M. Krasy'kov 10.07.22 um. XarkovividLidiyiPetrivny' Bolotnikovoyi, 1948 r. nar., osvitaser. specz., nar. izhy'lado 1965 r. us. ProsyanomuNovovodolaz'kogor-nuXarkivs'koyiobl., z 1965 r. zhy'veuXarkovi.

3. VYeM - Zap. M.M. Krasy'kov 21.07.12 us. Krasny'kVerxovy'ns'kogor-nulvano-Frankivs'koyiobl. vidYevdokiyiMy'ko- layivny' Vy'toshhuk, 1931 r. nar., bezosvity', miscevoyi.

4. DAYu - Zap. M.M. Krasy'kov 3.07.16 usmtVely'ky'jBy'chkivRaxivs'kogor-nuZakarpats'koyiobl. vidAnny' Yuriyivny' Dovgany'ch, 1949 r. nar., osvitavy'shha, nar. imeshkalado 1963 r. vs. ZolotarevoXusts'kogor-nuZakarpats'koyiobl., z 1974 r. zhy'vevsmtVely'ky'jBy'chkiv.

5. KUII - Zap. M.M. Krasy'kov 24.06.02 um. XarkovividInny' Ivanivny' Kodincevoyi-Udovenko, 1953 r. nar., osvitavy'shha, nar. izhy'laum. ShebekinoByelgorods'koyiobl. RF, z 1970 r. zhy've u Xarkovi.

6. LAV - Zap. M.M. Krasy'kov 2.07.16 u smtVely'ky'jBy'chkivRaxivs'kogo r-nuZakarpats'koyiobl. vidAnny' Vasy'livny' Lukachuk, 1941 r. nar., osvitaser. specz., miscevoyi.

7. LAP - Zap. M.M. Krasy'kov 27.04.22 u m. XarkovividAngeliny' Pavlivny' Ly'senko, 1954 r. nar., osvitavy'shha, nar. i zhy'la u s. IllichTemryuks'kogo r-nuKrasnodars'kogokrayu (RF), z 1971 r. zhy've u Xarkovi.

8. LOM -Zap. M.M. Krasy'kov 27.04.22 u m. XarkovividOleksandraMy'kolajovy'chaLy'senka, 1952 r. nar., osvitavy'shha, nar. i zhy'vdo 1969 r. u s. SvarkovoGluxivs'kogo r-nuSums'koyiobl., z 1971 r. zhy've u Xarkovi.

9. MDG - Zap. M.M. Krasy'kov 24.07.12 u s. Yabluny'cyaVerxovy'ns'kogo r-nuIvano-Frankivs'koyiobl. vidDmy'traGry- 'gorovy'chaMy'xal'chuka, 1922 r. nar., bezosvity', miscevogo.

10. MMI - Zap. M.M. Krasy'kov 27.04.22 u m. XarkovividMy'koly' Ivanovy'chaMoxa, 1948 r. nar., osvitavy'shha, nar. i zhy'vdo 1958 r. u s. BakumivkaKomy'shnyans'kogo (piznishe -- My'rgorods'kogo) r-nuPoltavs'koyiobl., z 1958 po 1968 r. zhy'v u smtKomy'shnyaMy'rgorods'kogo r-nu, z 1970 r. zhy've u Xarkovi.

11. PZhM -Zap. M.M. Krasy'kov 24.04.22 u m. XarkovividZhanny' My'kolayivny' Pavlovoyi, 1964 r. nar., osvitavy'shha, nar. u m. Novorosijs'ku, z 1965 r. zhy'la u m. My'kolayevi, z 1984 r. zhy've u Xarkovi.

12. PMI - Zap. M.M. Krasy'kov 28.07.12 u s. Berezhny'cyaVerxovy'ns'kogo r-nuIvano-Frankivs'koyiobl. vidMari- yiIvanivny' Pavlyuk, 1936 r. nar., miscevoyi.

13. RIV - Zap. M.M. Krasy'kov 29.07.12 u s. Kry'vorivnyaVerxovy'ns'kogo r-nuIvano-Frankivs'koyiobl. vidIvanaV- asy'l'ovy'chaRokishhuka, 1949 r. nar., miscevogo.

14. SVI - Zap. M.M. Krasy'kov 22.07.12 u s. KrasnoyillyaVerxovy'ns'kogo r-nuIvano-Frankivs'koyiobl. vidVolo- dy'my'raIvanovy'chaSavchuka, 1971 r. nar., miscevogo.

15. SGP - Zap. M.M. Krasy'kov 25.04.22 u m. XarkovividGanny' Petrivny' Stolyarovoyi, 1937 r. nar., osvitavy'shha, nar. i zhy'la u m. Roven'ky' Lugans'koyiobl., z veresnya 1954 r. zhy've u Xarkovi.

16. SOS - Zap. M.M. Krasy'kov 8.07.16 u smtVely'ky'jBy'chkivRaxivs'kogo r-nuZakarpats'koyiobl. vidOleny' Se- menivny' Slovak, 1944 r. nar., nar. i zhy'la v Blazhevs'komu r-niChexiyi, z 1948 r. zhy'la v s. Kosivs'kaPolyanaRax- ivs'kogo r-nu, z 1978 r. zhy've v smtVely'ky'jBy'chkiv.

17. XNI - Zap. M.M. Krasy'kov 30.04.22 u m. XarkovividNiny' Ivanivny' Xolod, 1951 r. nar., osvitavy'shha, miscevoyi.

18. Literatura

19. Burejchak T. "Spravzhnicholoviky'" v radyans'ky'j ta postradyans'ky'j period: transformaciyinormaty'vny'xuyav- len' pro maskulinnist'. Narodnakul'turaukrayinciv: zhy'ttyevy'jcy'kllyudy'ny' :istory'ko-etnologichnedoslidzhen- nya u 5 t. / zanauk. red. M. Gry'my'ch. T. 4: Zrilist'. Choloviky'. Cholovichasubkul'tura. Ky'yiv, 2013. S. 405--426.

20. Gennep A. van. Obryadyperexoda. Sy'stematy'cheskoey'zucheny'eobryadov / per. s francz. Yu. V. Y'vanovoj, L. V. Pokrovskoj. M.: Y'zdatel'skayafy'rma «Vostochnayaly'teratura» RAN, 1999. 198 s.

21. Gurt «Brany'chanka» - pisninaprovodax v armiyu. URL: https://www.youtube.com/watch?v=dCCS0uvIknY

22. Zhy'dak T. Yak vy'ryadzhaly' yunakiv do armiyinaKolomy'jshhy'ni: trady'ciyiizvy'chayi. URL: https://dzerkalo. media/news/yak-viryadjali-yunakiv-do-armii-na-kolomiyschini-traditsii-i-zvichai

23. Krasy'kov M.M. Doroga v trady'cijnijkul'turiukrayinciv. Beregy'nya: vseukr. narodoznavchy'jchasopy's. (Ky'yiv). 2009. #2. S. 34-42.

24. Krasy'kov M.M. Doroga yak filosofema u narodnijkul'turiukrayinciv: lekciya 4 z cy'klulekcij «Filosofiyabuttyaukray- ins'kogoselyany'na» u «NovomuAkropoli». Xarkiv, 2017. URL: https://www.youtube.com/watch?v=Qc_m_jJpyX4

25. Krasy'kov M.M. Zhinochitayemniznannya :kupivlyakorovy' ta doglyadzaneyu. Narodnakul'turaukrayinciv :zhy't- tyevy'jcy'kllyudy'ny' : istory'ko-etnologichnedoslidzhennya u 5 t. / zanauk. red. M. Gry'my'ch. T. 3: Zrilist'. Zhi- nocztvo. Zhinochasubkul'tura. Ky'yiv, 2012. S. 273-292.

26. Krasy'kovM.M. Zamok y' klyuch v trady'cy'onnoj y' sovremennojnarodnojkul'tureukray'ncev. Otkongressa k kon- gressu: matery'albiVtorogoVserossy'jskogokongressafol'klory'stov: sb. dokl. T. 2. M., 2011. S. 229-247.

27. Krasy'kovM.M. Imitaty'vnamagiya u zvy'chayevostiguczulivVerxovy'nshhy'ny'. Narodnatvorchist' taetnologiya. 2013. # 6. S. 17-36.

28. Krasy'kov M.M. Moty'vdorogy' v trady'cy'onnojnarodnojkul'tureukray'ncev. Kul'turnoeprostranstvoputeshest- vy'j :matery'albinauch. foruma, 8-10 apr. 2003 g. SPb., 2003. S. 68-70

29. Krasy'kov M.M. «Na rushny'chokstaty'» : (pro sy'mvolikudeyaky'x «obryadivperexodu»). Trady'ciyaikul'tura :ma- terialy' mizhnar. nauk. konf., 16-17 grud. 2005. Ky'yiv, 2005. Ch. 2. S. 20-21.

30. Krasy'kovM.M. Pry'ncy'pinicial'nosti u zvy'chayevostisuchasny'xzakarpatciv (zamaterialamy' ekspedy'ciyi 2017 r. naRaxivshhy'nu). Trady'cijnakul'tura v umovaxglobalizaciyi: zberezhennyaavtenty'chnosti ta rozvy'tok- kreaty'vny'xindustrij :materialy' nauk.-prakt. konf. 22-23 chervnya 2018 r. Xarkiv, 2018. S. 214-223. URL:https:// www.google.com/url?sa=t&rct=j&q=&esrc=s&source=web&cd=&ved=2ahUKEwie9p6UiJb3AhWMvIsKHR9TB5wQF- noECAIQAQ&url=https%3A%2F%2Fwww.cultura.kh.ua%2Fimages%2Fdocuments%2Ftraditc%25D1%2596ina_kultu- ra_2018.pdf&usg=AOvVaw2xjPhf9dYsxgkuUCZ2eDAT

31. Krasy'kov M. Ukrayins'kacholovichavy'shy'vanka yak oberig. Xarkiv, 2022. URL: https://www.cultura.kh.ua/uk/ news/7155-vrjatuj-voyina--podaruj-vishivanku

32. Muravs'ky'jshlyax - 97 :materialy' kompleks. fol'klor.-etnogr. ekspedy'ciyi: (poselaxBogoduxivs'kogo, Valkivs'k- ogo, Krasnokuts'kogo ta Novovodolaz'kogorajoniv [Xarkivs'koyi obl.]) / [avt.]-uporyad. : M.M. Krasy'kov, V.M. Osad- cha, M.O. Semenova, N.P. Olijny'k. Xarkiv.: XDIK, 1998. 360 s. URL: https://issuu.com/aguona/docs/mursliakh1997

33. Rekruts'ki ta soldats'kipisni / AN URSR, In-t my'stecztvoznav., fol'kloru ta etnografiyiim. M. T. Ry'l's'kogo ;up- oryad. A. L. Ioanidi, O. A. Pravdyuk ;golovaredkol. O. I. Dej. Ky'yiv :Naukovadumka, 1974. 623 s.: il., noty'. (Ukray- ins'kanarodnatvorchist'. T. 13)

34. Semerenko M. Yak zaporizhcivprovodzhaly' do armiyi 65 rokivtomu - foto. URL: http://iz.com.ua/zaporoje/ yak-zaporizhtsiv-provodzhali-do-armiyi-foto

35. Stril'ko-Tyutyun V. Vy'ryadzhalamaty' sy'na. Provody' v armiyunaBory'spil'shhy'ni v XX stolitti. Ky'yiv - Kam'ya- necz'-Podil's'ky'j, 2020. 248 s.

Размещено на Allbest.ru