Природний і культурний ландшафт Полісся Рівненщини

Размещено на http://www.allbest.ru/

Природний і культурний ландшафт Полісся Рівненщини

Герман Наталія Володимирівна кандидат педагогічних наук, доцент, професор кафедри екології, географії і туризму, Рівненський державний гуманітарний університет, м. Рівне,

Анотація

У статті здійснено комплексний аналіз основних складових природного феномену та етнокультурних ресурсів Полісся Рівненщини, що актуалізується нагальною потребою підвищення ефективності збереження та популяризації цього регіону. етнокультурний ресурс полісся рівненщини

З'ясовано, що його провідним природним ресурсом є ліс, а показник лісистості - один із найвищих в Україні. У лісах Полісся Рівненщини переважають хвойні лісові масиви, а сосна звичайна є домінантною породою дерев. Акцентовано, що внаслідок малодоступності для людини та її діяльності, частина лісів регіону зберегла свій первісний вигляд, а тому є винятковою. Свідченням цього є набуття ними у 2020 р. статусу пралісів, квазіпралісів і природних лісів. Наголошено, що надзвичайно вагоме значення мають місцеві болота. Вказано, що неповторними природними об'єктами Полісся Рівненщини є екосистеми заплав річки Прип'ять, що були сформовані впродовж тривалої еволюції: нині вони є домівкою для рідкісних і вразливих видів тварин, рослин, птахів і комах.

Виділено, що ландшафти Полісся Рівненщини містять видатні культурні пам'ятки, а також численні елементи нематеріальної культурної спадщини. Зазначено, що одним із виявів культурного різноманіття Полісся Рівненщини є обряд «Водіння Куста», що походить з дохристиянських часів. Окреслено набутки поліської автентичної гастрономічної культури, яку нині популяризує низка місцевих кулінарних фестивалів. Наголошено, що на теренах Полісся Рівненщини продовжують існувати й прадавні традиційні ремесла, зокрема бортництво, яке посідає одне з провідних місць у загальноєвропейській культурній спадщині.

Підсумовано, що саме тісна взаємодія природи та історії формують самобутність Полісся Рівненщини, а автентика природи і культури складає органічну єдність його неповторного ландшафту.

Ключові слова: Полісся Рівненщини, ландшафт, феноменальні об'єкти природи, праліс, нематеріальна культурна спадщина, обряд, автентична кухня, архаїчне ремесло.

Herman Natalia Volodymyrivna Candidate of pedagogical sciences, docent, professor of the department of ecology, geography and tourism, Rivne State University for the Humanities, Rivne

NATURAL AND CULTURAL LANDSCAPE OF POLISSIA OF THE RIVNE REGION

Постановка проблеми

Загроза глобальної екологічної кризи підштовхнула людство до усвідомлення вагомості пізнання та збереження антропогенних (культурних) ландшафтів, що відповідають високим екологічним стандартам. Зокрема, нині існує чимало загроз для Полісся, пов'язаних із негативними наслідками діяльності людини - масштабні вирубки, часті пожежі, зневоднення територій та осушення боліт, незбалансоване полювання, неекологічний збір ягід, недбале ставлення до довкілля та ін. Все це руйнує універсальну екосистему Полісся. Відтак саме в осягненні цінності, ідентичності Полісся Рівненщини, а також необхідності його збереження та популяризації полягає актуальність даної статті.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Низка ґрунтовних студій вітчизняних дослідників засвідчує посилений науковий інтерес до питання унікальності природного ландшафту та культурної спадщини Полісся Рівненщини. Так, з'ясуванню і окресленню значення лісових насаджень як одного з атрибутів природної винятковості Полісся Рівненщини присвячені статті В. Чабанчук і М. Мельнійчук [14], а також М. Максименкової і М. Богомаз [5]. Докладну інформацію про давні, а отже, знакові поліські дерева викладено в праці Є. Цимбалюк і О. Юркової [13]. Аналітичне дослідження біорізноманіття регіону як основи для перспектив туристичної галузі Полісся Рівненщини проведено К. Бриль [2] і В. Олійник [8]. Розгляд питання культурної цінності автентичної кухні Полісся Рівненщини та її потенціалу для регіонального туризму міститься в публікації І. Нестерчук [7]. Архаїчна традиція поліського бортництва - давнього ремесла, відомого ще з дохристиянських часів, фахово інтерпретована в публікаціях В. Литовченко [4] і Л. Ступчук [10].

Незважаючи на низку докладних наукових розвідок, присвячених окремим аспектам винятковості природи і культури Полісся Рівненщини, відсутність комплексного дослідження їх органічної єдності спонукала авторку до більш докладного студіювання вказаної теми.

Мета статті - комплексний аналіз основних складових природного феномену та етнокультурних ресурсів Полісся Рівненщини, що актуалізується нагальною потребою підвищення ефективності збереження та популяризації цього регіону.

Виклад основного матеріалу

Полісся Рівненщини - унікальний природний регіон Європи, провідним ресурсом якого є ліс. За оцінкою фахівців, лісистість Полісся Рівненщини - одна з найвищих в Україні: вона складає 46,7%, що є в 3 рази більшим від середнього показника по країні. До найбільш заліснених належать Рокитнівський, Березнівський, Сарненський і Володимирецький райони Рівненської області [14, с. 148]. У лісових ландшафтах регіону переважають хвойні лісові масиви, а сосна звичайна (Pinus sylvestris L.), яка займає 69,7% вкритих лісовими насадженнями лісових ділянок Полісся Рівненщини, є домінантною породою дерев. Наголосимо, що це визначає їхню важливу рекреаційну, зокрема лікувально-оздоровчу функцію. Так, висока фітонцидність, тобто здатність вбивати чи пригнічувати ріст і розвиток бактерій, мікроскопічних грибів та інших форм мікроорганізмів, притаманна саме для соснових борів, де в 2 рази менше бактерій, ніж у мішаних зелених насадженнях. У контексті довготривалого рекреаційного використання лісів Полісся Рівненщини саме це є визначальним для створення місцевих санаторіїв,пансіонатів, готелів, будинків відпочинку та дитячих

таборів [14, с. 149].

Свідченням природної винятковості регіону є наявність на його території пралісів - найстаріших в Україні лісових насаджень, що ніколи не відчували на собі людського впливу й не мали жодного людського втручання. 2020 р. на Поліссі Рівненщини, а саме у Висоцькому, Володимирецькому, Дубровицькому, Зарічненському, Рафалівському, Рокитнівському та Остківському лісництвах фахівцям вдалося виявити 1 556 га унікальних лісів, що збереглися завдяки природним бар'єрам та важкій доступності. Вони росли без втручання людини, зберегли свою природну структуру і видовий склад. Отже, саме природний шлях розвитку цих лісових масивів забезпечив їхню стійкість. Ці ліси - еталонні з точки зору історичного фітоценогенезу (процесу формування та розвитку) заболочених лісів. Місце їхнього зростання є теренами, де концентруються червонокнижні тварини, рослини і гриби. Водночас вони як витривалі, сильні та стабільні екосистеми ефективно регулюють водний баланс та запобігають зсувам ґрунту [5]. Відтак, лісові масиви Полісся Рівненщини отримали статус пралісів, квазіпралісів та природних лісів, й перебувають нині під охороною дії Закону України № 2063 - VIII від 23 травня 2017 р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони пралісів згідно з рамковою конвенцією про охорону та сталий розвиток Карпат» [1].

Поряд зі старовіковими лісовими угрупованнями природний ландшафт Полісся Рівненщини характеризується й численними цінними екземплярами деревних рослин. Одним із них є найстаріше дерево Полісся - 1300-річний дуб (Quersus robur L.), що росте на Рокитнівщині; він знаходиться в місцевому урочищі «Юзефинська дача» і є дивовижною ботанічною пам'яткою природи. Згідно переказу, дерево уже зростало, коли київський князь Ігор збирав на Поліссі данину (945 р.), а тому цього дуба-старожила іноді ще називають «деревом князя Ігоря». В ХХ ст. науковці підтвердили цю легенду, визначивши за фітограмою вік Юзефинського дуба. Могутній стовбур найдавнішого дуба в Україні має понад 8 метрів; його ледве обхоплюють п'ятеро людей. У висоту це дерево сягає 20 метрів. Саме тому воно потрапило в Книгу рекордів

України [15]. Крім того, винятковим з точки зору тривалості зростання є 1000-літній дуб «дід-прадід» з села Вітковичі на Березнівщині, його висота - понад 20 м, а діаметр крони - близько 19 м [11].

Вагому не лише природничу та екологічну, але й історичну і культурну цінність мають дерева, історія яких пов'язана з особливо важливими подіями чи відомими людьми. Для прикладу, таким є 550-річний дуб з Дублянського лісництва на Млинівщині - за легендою, під ним гетьман України Богдан Хмельницький, прямуючи на Берестецьке поле, проводив нараду з козацькими полковниками [13]. А в Рівному, як з'ясували дослідники, проростають 400-літній дуб князів Любомирських та 240-річний ясен видатного архітектора Речі Посполитої Яна Якуба Бургіньйона [12].

Водночас на території Рівненщини знаходяться й найбільш цінні масиви боліт, окремі з яких мають рідкісний для України хід розвитку. Так, у Рівненському природному заповіднику представлені болота всіх типів, що є на Українському Поліссі. Болотний масив «Переброди» має рідкісний для України хід розвитку - периферійно-оліготрофний, тобто, розвиток болота, наростання шару торфу і збіднення живлення тут відбуваються з периферії до центру. Поліські болота є надзвичайно важливими з точки зору підтримання водного балансу в регіоні, а також забезпечення життєдіяльності його флори і фауни. Крім того, неповторними природними об'єктами Полісся Рівненщини є екосистеми заплав річки Прип'ять, що були сформовані впродовж тривалої еволюції: нині вони є домівкою для рідкісних і вразливих видів тварин, рослин, птахів і комах. Вони складаються з боліт, луків, лісів та інших екосистем з широкомасштабними гідрологічними та екологічними процесами та характерною сезонною динамікою, і це є одним із феноменів регіону [3, с. 180].

Відтак, природний ландшафт Полісся Рівненщини, якому певною мірою притаманний первісний вигляд - це масштабні ліси, частина яких має статус пралісів, тобто найстаріших насаджень в Україні, цінні масиви боліт з рідкісним для України ходом розвитку, неповторні екосистеми заплав річки Прип'ять, а також унікальні екземпляри деревних рослин. З огляду на це, фахівці стверджують, що Полісся має величезний потенціал для розвитку стійкого природоохоронного туризму [9], оскільки його природно-рекреаційні умови є одним із головних чинників творення туристичних можливостей регіону [2, с. 202].

Ландшафти Полісся Рівненщини містять не лише феноменальні природні об'єкти, але й багаті видатними культурними пам'ятками, а також елементами нематеріальної культурної спадщини: давніми звичаями і обрядами, самобутнім діалектом і фольклором, автентичною кулінарною спадщиною, традиційними промислами і ремеслами.

Унікальним набутком Полісся Рівненщини є його автентична історико- культурна спадщина. Дослідниками підраховано, що на його теренах знаходиться близько 3000 пам'яток історії, культури та архітектури. Зокрема, для регіону характерна унікальна замкова культура, тут розміщено 8 замків - пам'яток архітектури національного значення (Дубенський та Острозький замки, Корецький замок, Губківський і Новомалинський замки, Межиріцький монастир-фортеця та ін.). Показово, що 13 населених пунктів Рівненщини, а саме Рівне, Дубно, Корець, Острог, Дубровиця, Радивилів, Березне, Володимирець, Гоща, Клевань, Мізоч, Млинів і Степань належать до історичних місць України, багатих пам'ятками минулого [8, с. 18-19].

Одним із виявів культурного різноманіття і творчості автохтонного населення Полісся Рівненщини є його звичаї і обряди. Наприклад, обряд «Водіння Куста», що походить з дохристиянських часів, й дотепер проводять на Зелені Свята на Рівненському Поліссі, а саме в селах Зарічненського та Дубровицького районів Рівненської області. Щоправда, обряд, максимально наближений до його первісної форми, відтворюється лише в одному місці - селі Сварицевичі Дубровицького району Рівненської області. Вже з назви цього обряду випливає, що головним учасником дійства є «Куст» - молода дівчина, пишно прикрашена зеленим кленовим, березовим, липовим гіллям, травою і квітами. Її голову прикрашає не менш пишний вінок з зеленого листя і квітів. Відтак, своїм зовнішнім виглядом вона нагадує справжній кущ. Її «водять» від хати до хати інші молоді дівчата та жінки, співаючи пісень. Вважається, що чим більше «Куста» «зайде» на подвір'я, тим кращий врожай буде у господарів. Наголосимо на тому, що нині цей обряд занесений до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України [6].

Одним із найконсервативніших елементів народної культури є їжа, тож саме відтворення технології приготування традиційних блюд є показовим прикладом збереження нематеріальної культурної спадщини. Заходами з їх популяризації є низка гастрономічних подій Полісся Рівненщини, а саме фольклорно-етнографічнийфестиваль «Журавлина» (с. Бродниця

Зарічненського району), гастрономічний фестиваль «День гарячого казана» (смт Соснове Корецького району), кулінарно-туристичний фестиваль-конкурс «Дубова ложка» (с. Лютинськ Дубровицького району), фестиваль-ярмарок «Золотіївські ряди - свято меду і трави» (м. Рівне), фестиваль Мацика і «Свято хліба» (м. Вараш), фестиваль традиційної національної культури «Український коровай - сузір'я» та «Смаковиця по-володимирськи» (м. Володимир- Волинський) та ін. На сучасному етапі фестивалі автентичної кухні Полісся Рівненщини володіють виразним ресурсним потенціалом для розвитку туристичної галузі регіону. На думку фахівців, рекреація та естетика природного ландшафту є «фокусом взаємодії людини та природи», а отже, гастрономічний туризм не лише передбачає ознайомлення з місцевими традиціями харчування на архаїчних землях, а й сприяє активному спогляданню їхніх пейзажів [7, с. 126].

Прикладом поліської автентичної гастрономічної культури є мацик - специфічна м'ясна страва, рецепт приготування якої налічує не одне століття.

Мацик - своєрідний спосіб зберігання м'яса у давнину, щоб воно не псувалося. Зазвичай його готують взимку, «на Коляди». Заздалегідь вичищений і вимочений свинячий шлунок щільно напихається дрібно порізаним й відповідно посоленим і приправленим м'ясом. Після цього він зашивається і вивішується на горищі, «бо там вітер ходить». Важливо, щоб «мацик... замерз, промерз і сам засушився». Споживають його влітку, через 6-8 місяців після виготовлення. Нині мацик - делікатес і найкращий гостинець з Рівненщини [6].

Наголосимо на тому, що на теренах Полісся Рівненщини продовжують існувати й прадавні традиційні ремесла. Так, у регіоні й до сьогодні практикується бортництво (від «борть» - дупло дерева), або лісове бджільництво, «вік» якого сягає близько 1500 років. У Київській Русі бортництво було вже цілком сформованим видом господарювання і однією зі статей зовнішньої торгівлі. Про нього згадується, зокрема, в таких важливих історичних джерелах, як «Руська правда» і «Повість минулих літ» [10].

Бортництво - старий спосіб провадження бджільництва, який прийшов на зміну давнього примітивного «видирання» меду диких бджіл із дупл дерев. Борть - це видовбана в стовбурі живого дерева камера, максимально подібна до природного дупла. Відтак, бортне ремесло - окрема й цільна пасічницька культура, що пройшла складний шлях розвитку від створення штучних дупел для диких бджіл у стовбурах дерев до виготовлення й розміщення на деревах переносних вуликів - колод [4]. Відомо, що нині на Рівненському і Житомирському Поліссі бортникує орієнтовно 100 сімей [10].

Унікальне поліське бортництво є вагомим чинником природного і культурного різноманіття Полісся Рівненщини; воно посідає одне з провідних місць у загальноєвропейській культурній спадщині. Водночас практикування архаїчного бджолярського ремесла й зростання давніх бортних дерев підвищує туристичну привабливість регіону та актуалізує питання збереження та захисту його виняткових ландшафтів.

Висновки

Основу природного ландшафту Полісся Рівненщини та його неповторності складають лісові масиви. Окремі з них, внаслідок малодоступності для людини, зберегли свій первісний вигляд, а тому є винятковими. Це підтверджується набуттям ними 2020 р. статусу пралісів, квазіпралісів і природних лісів. Однак природний ландшафт Полісся Рівненщини - це не лише недоторканні лісові насадження і краєвиди, але й різнотипні луки і болота. Цінним природним компонентом краю є старовікові дерева, які є як видатними об'єктами місцевої природи, так і унікальними пам'ятками історії та культури.

В культурному ландшафті Полісся Рівненщини закарбовані специфічні риси культурних практик його автохтонного населення, виявом яких є знакові історичні місця, видатні архітектурні об'єкти, а також місцеві етнокультурні ресурси - давні звичаї і обряди, яскравим прикладом яких є обряд «Водіння куста», відомий ще з язичницьких часів й практикований до сьогодні, автентична кулінарна спадщина, що популяризується шляхом проведення великої кількості місцевих гастрономічних фестивалів і конкурсів, архаїчні ремесла, для прикладу - поліське бортництво, що посідає одне з провідних місць у загальноєвропейській культурній спадщині.

Відтак, саме тісна взаємодія природи та історії формують самобутність Полісся Рівненщини, а автентика природи і культури складає органічну єдність його неповторного ландшафту.

Література:

1. Болото на вагу золота: чому важливо зберегти Прип'ятське Полісся. URL: https://manevychi.rayon.in.ua/topics/388225-hraniteli-polissia-iak-vprovadzhuiutsia-novi-vidnosini- mizh-liudinoiu-i-prirodoiu

2. Бриль К. Основні напрями розвитку туристичної галузі в Поліському регіоні. Сіверянський літопис. 2007. № 5. С. 201-205.

3. Герман Н.В. Природний феномен Полісся Рівненщини. Екологічні науки. 2021. № 6 (39). С. 178-181.

4. Литовченко В.В. Бортництво Полісся: архаїчна традиція у сучасному вимірі. Ukrainian Center for Cultural Research. URL: https://uccs.org.ua/novyny/bortnytstvo-polissia- arkhaichna-tradytsiia-u-suchasnomu-vymiri/

5. Максименкова М., Богомаз М. Недоторкані людиною та найстаріші в Україні. Що таке праліси і чому важливо їх зберегти - пояснює WWF. URL: https://nv.ua/ukr/ukraine/events/ pralisi- shcho-ce-take-chim-cinni-de-ye-v-ukrajini-i-yak-jih-zberegti-eksperti-50101942.html

6. Нематеріальна культурна спадщина Рівненщини як потужний ресурс для розвитку

туризму:виготовлення мацика та «водіння Куста». Riwne tourist region. URL:

https://rivne.travel/inspiration/macik-ta-vodinna-kusta

7. Нестерчук І. Туристична привабливість рельєфу Правобережного Полісся для розвитку гастрономічного туризму. Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. 2019. Вип. 1 (385). С. 122-131.

8. Олійник В.Д. Аналіз туристсько-рекреаційного потенціалу Рівненської області. Сучасні проблеми та перспективи розвитку туристичної галузі: збірник наукових праць. Одеса: КУПРІЄНКО СВ, 2017. С. 18-22.

9. Потенціал Полісся для екотуризму - величезний. URL: https://necu.org.ua/potenczial- polissya-dlya-ekoturyzmu-velycheznyj/

10. Ступчук Л. Земля лісового бджільництва.День.URL:

https://m.day.kyiv.ua/uk/article/naprykinci-dnya/zemlya-lisovogo-bdzhilnyctva

11. Унікальному дубу на Березнівщині понад тисячу років (відео). URL: https://sfera- tv.com.ua/archive/74826

12. У Рівному вперше провели екскурсію віковими деревами. URL: https://suspilne.media/139222-u-rivnomu-vperse-proveli-ekskursiu-vikovimi-derevami/

13. Цимбалюк Є., Юркова О. 550-літній дуб Богдана Хмельницького. URL: http://www.golos.com.ua/article/153761

14.Чабанчук В., Мельнійчук М. Використання поліських лісових ландшафтів Рівненщини у рекреації та туризмі. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Географія. 2015. № 2. С. 147-152.

15. Юзефінський дуб - найстаріше дерево Полісся. URL: http://museum.rv.gov.ua/ news/2020/04/22/yuzefinskij-dub-najstarishe-derevo-polissya-do-miz/

References:

1. Boloto na vahu zolota:chomu vazhlyvo zberehty Prypiatske Polissia [A swamp worth its weight in gold: why it is important to preserve Pripyat Polissia]. Retriewed from https://manevychi.rayon.in.ua/topics/388225-hraniteli-polissia-iak-vprovadzhuiutsia-novi- vidnosini-mizh-liudinoiu-i-prirodoiu [in Ukrainian].

2. Bryl, K. (2007). Osnovni napriamy rozvytku turystychnoi haluzi v Poliskomu rehioni [The main directions of the development of the tourist industry in the Polissia region]. Siverianskyi litopys [Severyan annals], 5, 201-205 [in Ukrainian].

3. Herman, N. (2021). Pryrodnyi fenomen Polissia Rivnenshchyny [The natural phenomen of Polissia of the Rivne region]. Ekolohichni nauky [Environmentalsciences], 6 (39), 178-181[in Ukrainian].

4. Lytovchenko, V. (2022). Bortnytstvo Polissia: arkhaichna tradytsiia u suchasnomu vymiri [Polissia boating: an archaic tradition in a modern dimension].Ukrainian Center for Cultural Research . Retriewed from https://uccs.org.ua/novyny/bortnytstvo-polissia-arkhaichna-tradytsiia-u- suchasnomu-vymiri/ [in Ukrainian].

5. Maksymenkova, M., Bohomaz ,M. (2021). Nedotorkani liudynoiu ta naistarishi v Ukraini. Shcho take pralisy i chomu vazhlyvo yikh zberehty - poiasniuie WWF [Untouched by man and oldest in Ukraine. WWF explains what primeval forests are and why it is important to preserve them]. Retriewed from https://nv.ua/ukr/ukraine/events/pralisi-shcho-ce-take-chim-cinni-de-ye-v- ukraj ini-i-yak-jih-zberegti-eksperti-50101942.html [in Ukrainian].

6. Nematerialna kulturna spadshchyna Rivnenshchyny yak potuzhnyi resurs dlia rozvytku turyzmu: vyhotovlennia matsyka ta «vodinnia Kusta» [The intangible cultural heritage of the Rivne region as a powerful resource for the development of tourism: making matsik and «Kusta driving»]. Riwne tourist region. Retriewed from https://rivne.travel/inspiration/macik-ta-vodinna- kusta [in Ukrainian].

7. Nesterchuk, I. (2019). Turystychna pryvablyvist reliefu Pravoberezhnoho Polissia dlia rozvytku hastronomichnoho turyzmu [The tourist attraction of the relief of the Right Bank Polissia for the development of gastronomic tourism]. Naukovyi visnyk Skhidnoievropeiskoho natsionalnoho universytetu imeni Lesi Ukrainky[Scientific Bulletin of Lesya Ukrainka East European National University], vol. 1 (385), 122-131 [in Ukrainian].

8. Oliinyk, V. (2017). Analiz turystsko-rekreatsiinoho potentsialu Rivnenskoi oblasti [Analysis of the tourist and recreational potential of the Rivne region]. Suchasniproblemy taperspektyvy rozvytku turystychnoi haluzi: zbirnyk naukovykh prats [Modern problems and prospects for the development of the tourist industry: a collection of scientific papers], 18-22 [in Ukrainian].

9. Potentsial Polissia dlia ekoturyzmu - velycheznyi [The potential of Polissia for ecotourism is huge]. Retriewed from https://necu.org.ua/potenczial-polissya-dlya-ekoturyzmu- velycheznyj/ [in Ukrainian].

10.Stupchuk, L. (2021). Zemlia lisovoho bdzhilnytstva [Land of forest beekeeping]. Den [Day]. Retriewed from https://rn.day.kyiv.ua/uk/article/naprykinci-dnya/zemlya-lisovogo-bdzhilnyctva [in Ukrainian].

11. Unikalnomu dubu na Bereznivshchyni ponad tysiachu rokiv (video) [A unique oak tree in Berezniv region is over a thousand years old (video)]. Retriewed from https://sfera- tv.com.ua/archive/74826 [in Ukrainian].

12. U Rivnomu vpershe provely ekskursiiu vikovymy derevamy [In Rivne, for the first time, a tour of ancient trees was held]. Retriewed from https://suspilne.media/139222-u-rivnomu- vperse-proveli-ekskursiu-vikovimi-derevami/ [in Ukrainian].

13. Tsymbaliuk, Y., Yurkova, O. (2009). 550-litnii dub Bohdana Khmelnytskoho [550-year-old oak of Bohdan Kmmelnitskyi].Retriewed from http://www.golos.com.ua/article/153761 [in Ukrainian].

14. Chabanchuk, V., Melniichuk, M. (2015). Vykorystannia poliskykh lisovykh landshaftiv Rivnenshchyny u rekreatsii ta turyzmi [Use of polissia forest landscapes of the Rivne region in recreation and tourism]. Naukovi zapysky Ternopilskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni Volodymyra Hnatiuka. Seriia: Heohrafiia [Scientific notes of Ternopil National Pedagogical University named after Volodymyr Hnatyuk. Series: Geography], 2, 147-152 [in Ukrainian].

15. Iuzefinskyi dub - naistarishe derevo Polissia [Josefin's oak is the oldest tree in Polissia].Retriewed from http://museum.rv.gov.ua/news/2020/04/22/yuzefinskij-dub-najstarishe- derevo-polissya-do-miz/ [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru