Характеристика k-pop культури та її роль у сучасній всесвітній масовій культурі

кандидат фізико-математичних наук, старший викладач кафедри технічного захисту інформації Навчально-наукового інституту інформаційної безпеки Національної академії Служби безпеки України

(Київ, Україна)

Стаття присвячена розгляду понять k-pop культури та кліппінгу у сучасній масовій культурі, аналізуються тренди k-pop кліппінгу.

У ХХІ ст. популярним стає твір із використанням засобів масової інформації завдяки його «розкручуваності» та ротації, тобто кількості супутньої інформації та заходів (частіше «презентація-фуршет»). Мета статті проаналізувати особливості музичних відеокліпів k-pop індустрії, їхнє місце в сучасній культурі, а також їх психологічний вплив на глядачів. У цьому дослідженні на прикладі музичних відео k-pop кліпів здійснена спроба визначити сучасні прийоми, які використовуються для впливу на глядачів із появою нових технологій, а також з'ясувати причини такої феноменальної популярності k-pop в усьому світі.

Масова культура, розвиваючись і трансформуючись, набуває нових рис і форм прояву. Серед новітніх тенденцій у розвитку масової культури дослідники виділяють широку експансію візуальних форм і жанрів, що повсюдно витісняють книжкову культуру. Телебачення і комп'ютери не тільки знижують інтерес до книги, а й створюють новий режим сприйняття: візуальний образ. Любов масової аудиторії до музичної культури призвела до появи нової екранної форми музичного відеокліпу. Сьогодні k-pop формує європейську й американську культуру, зокрема кліппінг. З маловідомого регіонального жанру за кілька років k-pop став світовою істерією, захопленням із величезною армією фанатів. K-pop із самого початку базувався на західних звуках, зокрема поп-музики, але згодом перетворився на унікальну культуру. Йому притаманне сміливе поєднання ритмів і текстур, що визначає пісню, й усесторонній підхід до створення груп (зовнішній вигляд; роль у групі, багатофункціональність і типажі; поведінка; мелодії, здатні зачепити з перших нот; яскравий візуальний ряд, різноманітна спрямованість тематичного ряду кліпів, танцювальні рухи). Адаптація k-pop культури до західного стилю без втрати азіатського колориту дозволяє завойовувати дедалі більше фанатів у світі. Велика частина цієї аудиторії та найприбутковіша група споживачів підлітки.

Ключові слова: масова культура, кліп, кліппінг, k-pop.

Candidate of Philological Sciences, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Romano-Germanic Languages National Academy of the Security Service of Ukraine (Kyiv, Ukraine)

Olena KOBUS,

музичний відеокліп культура корейська психологічний вплив

Постановка проблеми. Сьогодні музичні відеокліпи є невід'ємною частиною сучасного комунікативного поля. Вони мають свої характерні особливості, функціональне різноманіття, внутрішню типологію. Такі відеокліпи впливають як на культуру загалом, так і на молодіжну зокрема.

Технічна революція XX ст. змінила життєві цінності, що не могло не відбитися на засобах масової культури. Загальне захоплення технічним прогресом (прискореність, відчуття швидкості плину часу, швидка генерація ідей, зміна кумирів) спричинило зміну моделі реального світу. XX ст. породило такі поняття, як «масове суспільство», «масова культура» (за дослідженнями масової свідомості із філософського погляду таких відомих вчених, як Н. Вінер, Г Лассуелл, Г Маркузе, М. Маклюен, А. Менегетті, Р. Мертон, А. Моль, Е. Фромм, З. Фрейд, Ю. Хабермас, К. Шеннон, К. Ясперс та ін. (Советкина, 2005)). Тому можна зазначити, що XX ст. характеризувалося зміною різних художньо-естетичних поглядів і знань, в основу якої було покладено принцип релятивності духовних цінностей. З'явилося підґрунтя для поділу культури на «елітарну» і «масову» (попкультуру). Експансія останньої стала наслідком зміни соціально-економічного становища суспільства, зростання мегаполісів, які об'єднали «маси», комерціалізацію і зміни масової свідомості. Це утворило нові форми впливу на «натовп» для кращого контролю над ним (Советкина, 2005).

Аналіз досліджень. Особливий внесок у розвиток теорії та психології мистецтва, що покладені в основу теорії засобів масової комунікації, належить таким дослідникам, як: М. Бахтін, В. Вернадський, Л. Виготський, Ю. Лотман, Н. Лоський, А. Лосєв, М. Мамардашвілі, Н. Флоренський.

Молодіжна культура, що виробила різні неокоди (одяг, захоплення тим чи іншим напрямом поп-арту, стилем життя і т. д.), стала однією із провідних у сучасному комунікативному полі. Улюблені молодіжною аудиторією музичні відеокліпи сьогодні є саме частиною поп-арту і негативно впливають на смаки, уявлення про життя та загальнолюдські цінності цілого покоління. «Популярна культура», використовуючи цифрові технології, стала із ще більшим завзяттям «навчати» людей, і це «навчання» найчастіше відбувається через засоби масової комунікації з їх багатомільйонною аудиторією (Советкина, 2005). Великий внесок у вивчення музики екрану внесли О. І. Дворниченко, І. Г Хангельдіева, H. H. Єфімова та ін. Автори розробляють теоретичні питання, пов'язані зі структурою кіно- і відеопродукції, визначають місце і роль музики як одного зі значущих засобів і виявляють її драматургічні функції (Советкина, 2005).

Мета статті. Кожне нове явище, яке виникає в мистецтві, вимагає свого осмислення, теоретичних досліджень його основних проблем, естетичних функцій та аналізу конструктивних особливостей побудови, а також психологічного впливу на реципієнта. Вважаємо за необхідне проаналізувати особливості музичних відеокліпів k-pop індустрії, їхнє місце в сучасній культурі, а також їх психологічний вплив на глядачів. У цьому дослідженні на прикладі музичних відео k-pop кліпів здійснена спроба визначити сучасні прийоми, що використовуються для впливу на глядачів із появою нових технологій, а також з'ясувати причини такої феноменальної популярності k-pop в усьому світі.

Виклад основного матеріалу. Бурхливий розвиток засобів масової комунікації у ХХ ст. призвів до зміни світосприйняття, трансформації, «дегуманізації» культури, формування нового віртуального світу спілкування. Адже в художньо-естетичній теорії ще з часів Аристотеля існує усталене поняття «класичної» естетики. Воно будується на певних естетичних категоріях: прекрасного, піднесеного, трагічного, комічного та ін. Розвиток мистецтва розглядається в рамках цілих напрямів: античності, Відродження, класицизму, академізму, реалізму і т. д. Але вже в середині XIX ст. починається процес відступу від жорстких канонів того чи іншого напряму. Масова культура це загалом все те, що продається і користується масовим попитом. Тут ідеться про величезну кількість творів різних жанрів, представлених у межах рекламно-естрадного варіанту. У ХХІ ст. популярним стає твір із використанням засобів масової інформації завдяки його «розкручуваності» та ротації, тобто кількості супутньої інформації та заходів (частіше «презентація-фуршет»). Питання про якість того, що продається, не ставиться.

Аналіз масової культури як особливого соціокультурного явища дозволив виділити такі її характеристики: орієнтацію на середньостатистичну людину з опорою на емоційне, ірраціональне, колективне несвідоме; ескейпізм; швидку доступність; прискорене забуття; традиційність і консерватизм; космополітизм, оперування середньою мовною семіотичною нормою; цікавість, гнучкість, здатність трансляції артефактів, створених іншими культурами, і перетворення їх у предмети масового споживання. У сучасній культурології зазвичай виділяють три основні рівні масової культури: кіч-культуру (низькопробну, у певному сенсі вульгарну), мід-культуру («середньої руки»), арт-культуру (масову культуру певного рівня художнього змісту й естетичного вираження) (Арефьев, 2015).

Масова культура, розвиваючись і трансформуючись, набуває нових рис і форм прояву. Серед новітніх тенденцій у розвитку масової культури дослідники виділяють широку експансію візуальних форм і жанрів, які повсюдно витісняють книжкову культуру. Телебачення і комп'ютери не тільки знижують інтерес до книги, а й створюють новий режим сприйняття: візуальний образ (Арефьев, 2015). Любов масової аудиторії до музичної культури призвела до появи нової екранної форми музичного відеокліпу. Прообразами таких кліпів можна вважати і 3-4-хвилинні «звукові картини» початку минулого століття німецького винахідника О. Месстера, голлівудські кіном'юзикли з розкішними видовищними шоу, трансляції музичних концертів, створених спеціально для телебачення. Однак без розвитку шоу-бізнесу, без просування музичного матеріалу в маси за допомогою візуальної упаковки, без активного поширення телевізійного мовлення становлення музичного відеокліпу як особливої форми екранної продукції було б важким (Советкина, 2012).

Заповнення екранів малими формами, подача цілісної інформації фрагментами, а також агресивне використання кліпів в образотворчому ряді все це надало життя такому феномену, як екранна кліпова культура. Утворилася екранна кліп-культура зі своїми особливостями, функціональною різноманітністю і певною залежністю від соціально-економічних чинників, де все має бути виваженим, аргументованим і збалансованим. У цьому разі кліпова подача матеріалу дає головне необхідну соціуму інформацію (Советкина, 2012).

Кліппінг це вид естетичної діяльності, який є масовим і демократичним, зверненим до багатомільйонної телевізійної аудиторії та який не тільки відображає, а й сам впливає на утворення ментальностей, етичних орієнтацій, що формує актуальні тенденції в сучасній популярній музиці, моді, танцях, манерах поведінки (Фуртай, 2009). Свою назву це явище в масовій культурі отримало від англійського слова «clip», яке має цілий ряд значень, серед яких «відрізати», «обривати», а також «прикріплювати». Цей термін точно визначив суть нового явища. Кліп це строкате зібрання «обрізків» сучасного світу, що довільно складається в певний образ, який підпорядковується лише волі автора і розгортається під музику, вносячи в неї додаткові та часто несподівані аспекти сприйняття. Завдяки генезису творчого методу кліп базується на живописі, зокрема в техніці колажу, яка з'явилася на рубежі XIX і XX ст.

За світоглядом і творчим методом кліп споріднений із колажем (Советкина, 2005: 48), але актуалізується він за допомогою дизайну. Дизайн (design) як форма естетизації товарів виник у середині XIX ст. На початку XXI ст. в умовах масової культури він став поліфункціональним явищем, що впливає не тільки на виробництво і побут, на форми соціальної поведінки, а й на художні форми. Дизайн у масовій культурі XXI ст. дедалі більш стає побутоутворюючим явищем, формуючи естетичні, ергономічні, утилітарні характеристики світу товарів і послуг. Показовим прикладом соціального дизайну (брендингу) є MTV, проте останніми роками Інтернет займає перші місця, зокрема такий канал, як YouTube.

Дизайн виконує функцію естетизації віртуального простору кліпу як за допомогою webдизайну, так і за допомогою дизайну одягу, аксесуарів, інтер'єру та ін. Однак зміст кліпу не вичерпується лише наявністю складової частини дизайну. У ньому наявні художні елементи: музика, акторська майстерність, режисура. Такі імена кліпмейкерів, як Michel Gondry, Spike Jonze and Chris Cunningham, Anton Corbijn не тільки широко відомі, але і сприймаються в контексті сучасних культурних досягнень (Stacey Jacky, 1998; Tagg Phillip, 1987).

Як об'єкт арт-дизайну, тобто те, що знаходиться на межі мистецтва і дизайну, кліп відрізняє художня енігматичність. Кліп зазвичай не логічний, а асоціативний і апелює до підсвідомості, примушуючи працювати архетипи, патерни і стереотипи особистості. Для кліпу характерний принцип додатковості. Кліп і музичний твір можуть мати абсолютно різний зміст, але разом із музикою складати іноді химерний і цікавий зі світоглядної та з художньої позицій арт-об'єкт, що поєднує елементи художнього образу, технологічні характеристики та маркетингові особливості (Фуртай, 2009).

Кліппінг це глобальне явище естетизації симулякрів, характерними рисами якого можна вважати дискретність наративу, енігматичність, асоціативність, гіперболізацію знака. Поле існування кліппінга це віртуальна гра зі знаками, що вказують на фрагменти дійсності та художніх реалій, під час якої суб'єкт є її пасивним спостерігачем. У такому контексті кліп виступатиме як одиничний об'єкт кліппінга, що поєднує основні його характеристики і поодинокі конкретні риси, властиві кліпу як продукту арт-дизайну.

Кліппінг виконує важливу соціокультурну функцію в сучасній масовій культурі функцію «старрінга», тобто вироблення типажу «культурного героя», адекватного гіперреальності. У контексті MTV це позиціонується як «ікона стилю». Хейді Пітерс проводить історико-культурну паралель між «зірками» мас-медіа й олімпійцями Стародавньої Греції, святими Середньовіччя у плані їх претензій на «божественність» і поклоніння (Heidi Peeters, 2004).

Пробитися на світову арену k-pop групи намагалися вже давно, але такого масштабу вони набули тільки зараз. Основна причина соціальні мережі. Корейська косметика, що «творить дива», пластичні операції корейських дівчат і хлопців, брак чогось нового та «свіжого». На сучасному етапі розвитку технічного та технологічного прогресу створення корейськими артистами своїх офіційних акаунтів на таких ресурсах, як Twitter, Insragram, Facebook та ін. дозволило ознайомити з k-pop більш широку аудиторію й активніше популяризувати цей жанр.

K-pop у масовій культурі також процвітає: поява синіх помад і гліттера в б'юті-корнерах, кольорове волосся на вулицях міст та ін. Субкультура швидко завойовує серця навіть тих, хто не має жодного поняття про нього: тепер перефарбувати волосся в рожевий абсолютно нормально навіть для заможної пані з трьома дітьми. Салатовий і жовтий колір в одязі, блискітки на очах, накладні вії, кольорове волосся, яскраві підводки, зухвалі прикраси все це вплив корейської субкультури (Феномен k-pop, 2019).

K-pop («корейський поп») звичний музичний жанр для своєї країни і щось зовсім незвичайне і надзвичайне навіть для звиклих до всього американців, а також європейців. Він зародився в 1980-х рр. у Південній Кореї. K-pop відрізняється майже безмежним діапазоном для натхнення, спираючись на такі популярні жанри, як: поп, рок, джаз, хіп-хоп, реп, реггі та багато інших. Основа k-pop музики це об'єднання двох або більше жанрів разом із яскравими візуальними ефектами, модними образами і танцювальними виступами (Скорытченко, 2019). Мелодії корейських артистів настільки запам'ятовуються, що не має значення те, що пісня корейською мовою і ви чуєте її вперше. Також важливу роль відіграє відбір найкрасивіших азіатських співаків, добре відрепетирувані танці та яскраві візуальні ефекти (Феномен k-pop, 2019).

Із маловідомого регіонального жанру за кілька років k-pop став світовою істерією, захопленням, яке нараховує величезну армію фанатів. Вона настільки велична, що через представників цієї музичної культури сходять із розуму по всьому світу, називаючи своїх кумирів «айдол» (від англійського idol). Зараз ми самі не помічаємо, як k-pop формує європейську й американську культуру і зобов'язує стати його шанувальником будь-кого, від темношкірого жителя Брукліна або столичної світської дами до сільського мешканця.

K-pop із самого початку базувався на західних звуках, зокрема поп-музики, але згодом він перетворився на унікальну культуру. Йому притаманне сміливе поєднання ритмів і текстур, що визначає пісню. Таким прикладом є пісня «Fake Love» BTS, яка має хаотичну енергію, а кліп нараховує 648 903 445 переглядів. Музичні гендерні уявлення також відрізняють багатьох k-pop «айдолів» від їхніх американських колег. У вересні у Стейплз-центрі BTS виступили на чотирьох концертах, де завдяки вишуканим костюмам і чуттєвим рухам групи поширили думки про маскулінність поп-зірок, зокрема порівняно з «домашніми» підлітковими кумирами (Mikael Wood, 2019). Продукти k-pop індустрії набагато жорсткіше контрольовані, ніж американський музичний бізнес.

З поширенням Інтернету та його ресурсів у k-pop з'явився ще один спосіб залучити західну аудиторію. Друга хвиля популярності почалася приблизно у 2005 р., майже повністю за рахунок групи TVXQ, яка випустила 12 альбомів за шість років. Тим часом співачка BoA стала першою корейською зіркою, котра проривається на японську сцену після тривалого культурного бар'єру, що існував із часів Другої світової війни (Скорытченко, 2019). Виконавець Psy став світовим феноменом у 2012 р. з його вірусним хітом на YouTube «Gangnam Style», який отримав 3 511 277 153 переглядів і допоміг відродити міжнародний інтерес до k-pop. Бойз-бенд BTS, сформований у 2013 р., завоював віддану фанатську базу в Японії, Європі, США, отримавши нагороди Billboard у 2017 р., а сьогодні вони завоювали прихильність в арабських країнах, тобто охопивши весь світ. BTS увійшли у світову музичну історію, ставши першими корейськими, тобто азіатськими артистами, котрі виступили на стадіоні у Нью-Йорку. Американські концерти BTS у 2018 р. стали найбільш продаваними у США. Останній альбом групи «Love Yourself: Tear» досяг вершини американських хіт-парадів. BTS є першими корейськими артистами, які потрапили на обкладинку всесвітнього журналу TIME як «Лідери нового покоління», а також у список журналу «25 найвпливовіших людей інтернету» (2018). Це гідне відображення стрімкого зростання популярності k-pop по всьому світу (Скорытченко, 2019).

Ще один із суттєвих чинників зростання популярності формування відданої бази фанатів. Популярні групи BTS, EXO, GOT7, SHINee мають потужні «фандоми», що дозволяє розпродавати квитки на їхні шоу за лічені години.

Поп-культура Південної Кореї сьогодні є одним із рушійних чинників молодіжної культури в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні з особливим акцентом на Китай, Гонконг, Японію, Тайвань і значну частину Південно-Східної Азії. Однак дедалі більше американських виконавців погоджуються працювати з корейськими, серед них такі відомі музиканти, як Міссі Еліот, Каньє Уест, Jonas Brothers, DJ Стів Аокі, Marshmello і Diplo, багато інших хіп-хоп виконавців. Крім цього, корейська поп-музика була позитивно оцінена такими відомими музичними продюсерами, як Квінсі Джонс, Тедді Райлі, а також продюсером Греммі Алішою Кіз. Найбільшу популярність на міжнародній арені k-pop принесли групи BIGBANG, EXO, BTS, сольні артисти PSY, G-Dragon (лідер BIGBANG) і CL (Высоцкая, 2018).

K-pop часто негативно оцінюють із погляду зайвої сексуалізації артистів заради залучення аудиторії. Це відбивається на зовнішності артистів, їхніх костюмах і хореографії. До того ж, нерідкі пластичні операції для створення ще більш «ідеальних» кумирів. Проте сьогодні з розвитком k-pop індустрії багато агентств надають перевагу «природному» вигляду артиста, прописуючи заборону на пластичну хірургію у контракті. Багато агентств і бендів або гуртів роблять акцент не стільки на сексуальності, скільки на «милій» (cute) поведінці. Основним моментом у критиці k-pop є одержимість деяких шанувальників, а також їх неприйнятна поведінка і схильність до вторгнення в особисте життя музикантів. Для іменування таких шанувальників у Кореї використовується термін «сасен», переважно до нього відносять молодих дівчат, фанатичних у ставленні до своїх кумирів.

Особливістю k-pop індустрії, окрім альбомів, туру є те, що вони перед запуском сінгла або альбома в ротацію випускають трейлери. Деякі гурти після виходу альбому створюють музичний фільм, вплітаючи у канву кліпи, та розповідаючи цілу історію або історії, наприклад, BTS (Ј&* Ј&) Full Story: HYYH (ВД^^ц WINGS, Love Yourself (^ `Her' + ^ `Wonder') та ін. Також, щоб зацікавити фанатів, багато груп у своїх кліпах використовують «пасхалки» або шифрують різні послання чи загадки, наприклад, BTS, TXT. Вони знімають фільми про своє повсякденне життя під час турів, чим ще більше привертають увагу фанатів. Тому зовнішній вигляд артистів повинен бути бездоганним: красиві, доглянуті дівчата і юнаки, з ідеальними зачісками, іноді з яскравим волоссям, бездоганними рисами обличчя і макіяжем, стрункі та спортивні. Сценічні образи завжди ультрамодні, яскраві, з великою кількістю аксесуарів. Це чіпляє, але ще більше привертає увагу витонченість хореографічних постановок. Танець це невід'ємна частина будь-якого кліпу і живого виступу. Багато уваги приділяється створенню типажів у групі: лідер, вокалісти, «віжуал», репери, танцівники. Окремо виділяють найдосвідченішого і старшого та молодшого макне, якому найчастіше дістаються визнання в любові. По суті, кожен із героїв сильний і самобутній в одній зі сфер, але це не означає, що він не зможе замінити іншого учасника, якщо буде потрібно (Феномен k-pop, 2019).

На сучасному етапі розвитку кліппінга можна виділити кілька напрямів, тобто трендів. В основу цієї диференціації покладені смислові, естетичні та дизайнерські характеристики (Фуртай, 2009).

Міфологічний тренд. Відеоряд кліпу будується на фрагментах сюжетів, узятих із різних міфів, різних релігійних систем. Стиль дизайну таких кліпів характеризує тенденція до реалізму і гіперреалізму. Цей напрям естетичний, його образність прагне насамперед до краси і декоративності, не допускаючи моралістичних резюме, етичних повчань. Завдання цього тренда надати композиції та самим музикантам епічності та вбудованості в метакультурний контекст. Прикладом є «Mirotic» бойз-бенду TVXQ, «Blood Sweat & Tears» бойз-бенду BTS, «The Real» бойзбенду N.Flying, «Voodoo Doll» бойз-бенду VIXX, «Mama» бойз-бенду EXO та ін.

Футуристичний тренд. Цей напрям кліппінга складається із двох фундаментальних рис цивілізації: машинного світу і космічної фантастики. Певна частка магічного сприйняття, казковості присутня й у футуристичному тренді, тому що машинам надаються людські риси та магічні властивості. Часто у виробництві таких кліпів використовуються експериментальні досягнення комп'ютерних технологій. Прикладом є «Error» бойз-бенду VIXX, «Witch» і «Bounce» бойз-бенду Boyfriend, «Magic Island» і «The Dream Chapter: MAGIC Concept» бойз-бенду TXT, Історико-культурний (культурологічний) тренд кліпів на пісні: «Black Swan» бойз-бенду BTS, «Dancing King» колаборації [STATION] і бойз-бенду EXO, «Just us 2» колаборації EXO-SC та Gaeko та ін.

Історико-культурний (культурологічний) тренд є багатошаровим за своєю структурою, і образ у таких кліпах будується на поєднанні артефактів різних епох і культур. Відеоряд кліпів цього напряму створюється з різних форм візуальних реальностей: наприклад, концертне життя виконавця, на основі якого знімається кліп, де мистецьке життя виконавця передається у вигляді його попередніх кліпів, фрагментів документального кіно, художньої історії у формі фрагментів зі старих кінофільмів часів німого та раннього звукового кіно. Окремо всередині історико-культурного тренду можна виділити етнічний тренд, у якому використовуються сцени життя й артефакти етнічної культури, що є для масової культури екзотичними. Прикладом є «Black Swan» бойз-бенду BTS, «Seoul» репера RM бойз-бенду BTS та ін.

Екзистенціальний тренд напрям кліппінга, що піднімає питання про цінності людського існування. Такі кліпи характерні для музичних колективів, чиї творчі прагнення мають виражену соціальну спрямованість. Кліпи цього тренда не тільки можуть включати кадри документальної хроніки, а й відтворювати «цитати» з відеоряду творів кіно, користуючись, таким чином, ними як семплами. Прикладом є «Fantastic Babу», «Haru Haru» бойз-бенду BIGBANG, «Now» дуету Trouble Maker, «Horololo» бойз-бенду EXO-CBX, «FACE» бойз-бенду NU'EST, «WAKE ME UP» бойз-бенду B.A.P та ін.

Анімаційний тренд це тренд, де використовується мультиплікаційна форма, причому персонажами можуть бути не тільки вигадані, а й реальні персони, наприклад, самі музиканти, на чию пісню створюється кліп. Прикладом є «Make It Right» бойз-бенду BTS, «Forever rain» репера RM бойз-бенду BTS, «Super Duper» бойз-бенду Super Junior та ін.

Танцювальний тренд це напрям, що став особливо популярним після 2000 р. Для нього характерна майже повна відсутність логіки сюжету, його зміст становить танцювальний супровід музичних записів. Зазвичай танцювальні кліпи у своїй образності дуже чуттєві й еротичні, іноді на межі загальноприйнятих етичних уявлень. Прикладом є «Fantasy» бойз-бенду VIXX, «Monster», «Call Me Baby» бойз-бенду EXO, «Black Swan» бойз-бенду BTS Art Film performed by MN Dance Company, «Hero» бойз-бенду Monsta X, «Warrior» бойз-бенду B.A.P та ін.

Аналізуючи останні тенденції в k-pop індустрії, на нашу думку, варто було б виділити ще анімалістичний тренд. Асоціації та використання образів тварин або порівняння з ними притаманні азіатській індустрії для зображення сили, сексуальності або чогось дуже милого. Прикладом є «Kill This Love» гьорлз-бенду Blackpink, виконавиці Hwa Sa на пісню «Twit», виконавця Taemin на пісню «Want», «Cat & Dog» бойз-бенду TXT, «Wolf» бойз-бенду EXO, «Blue Flame» бойз-бенду ASTRO, «Naughty boy» бойз-бенду Pentagon.

K-pop кліпи характеризуються танцювальним трендом, що є домінуючим складником, проте через те, що образно-художня складова частина кліпів не пов'язана з їх фабульною стороною, кліп, який належить до одного тренду, може бути виконаний у різних художніх манерах. Також групи випускають пісні з версією їхніх танцювальних практик чи тренувань. Однак танцювальний кліп може бути знятий у реалістичній манері, а може і включати елементи анімації; екзистенціальний тренд може бути поставлений у стилі артхаус або у гіперреалістичній манері, притаманній комп'ютерним іграм. Наприклад: TXT «Angel Or Devil» або «Crown» та ін.

Висновки. Сьогодні можна сказати, що ми живемо у «кліп-культурі». Появу інформаційного суспільства Е. Тоффлер вважав наслідком розвитку засобів масової інформації, насамперед електронних ЗМІ з їхньою багатомільйонною масовою аудиторією (Советкина, 2012).

Особливістю k-pop індустрії є те, що музична індустрія в Південній Кореї субсидується урядом. Міжнародна популярність k-pop тісно пов'язана із цілеспрямованими зусиллями уряду щодо збільшення світового експорту корейських товарів. Наприклад, багато k-pop груп записують корейські та японські (рідше англійські) версії однієї і тієї самої пісні, що свідчить про готовність адаптуватися до інших культур, щоб підвищити свою популярність. K-pop «айдоли» перевершують інших міжнародних артистів за кількістю гастролей і зустрічей із шанувальниками. Адаптація k-pop культури до західного стилю без втрати азіатського колориту дозволяє завойовувати дедалі більше фанатів у світі. Велика частина цієї аудиторії та найприбутковіша група споживачів підлітки. Не можна сказати, що старші вікові групи не слухають k-pop, але значна база молодих фанатів сприяла багатьом перемогам у музичних номінаціях і поширенню корейської музики по всьому світу. Підхід до створення груп усесторонній: враховуються зовнішній вигляд; роль у групі, багатофункціональність і типажі; поведінка; мелодії, що здатні зачепити з перших нот, тексти пісень; яскравий візуальний ряд, різноманітна спрямованість тематичного ряду кліпів, танцювальні рухи.

Комплексна робота із просування корейської поп-культури за допомогою телевізійних і музичних продуктів, підтримки урядом креативних індустрій, співпраці з відомими світовими брендами сприяла міжнародному розповсюдженню k-pop. Нині k-pop впливає на американську і європейську культуру.

музичний відеокліп культура корейська психологічний вплив

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Арефьев М.А., Давыденкова А.Г Массовая культура как доминантная культура глобализирующегося общества. Труды Санкт-петербургского государственного института культуры и искусства. Т 206 Социология культуры: опит и новые парадигмы. Ч. I. 2015. С. 190-196. URL: https://cyberleninka.ru/articleZn/massovaya-kulturakak-dominantnaya-kultura-globaliziruyuschegosya-obschestva.

2. Высоцкая В. К-pop: почему корейская поп-музыка покоряет западный мир. Лиза. 2018. URL: https://liza.ua/lifestyle/self-development/k-pop-pochemu-koreyskaya-pop-muzyika-pokoryaet-zapadnyiy-mir/.

3. Скорытченко К. Феномен k-pop: как корейская поп-культура покорила весь мир. 2019. URL: http://russian.korea.net/NewsFocus/ HonoraryReporters/view?articleId=174482.

4. Советкина Э.В. Экранная клип-культура: вигляд в историю. Вестник МГУКИ. 2012. № 3 (47). URL: https://cyberleninka.ru/article/n/ ekrannaya-klip-kultura-vzglyad-v-istoriyu.

5. Совєткіна Е. В. Естетика музичних відеокліпів. Москва : Тріада Лтд, 2005. С. 48.

6. Советкина Э.В. Эстетические особенности музыкальных видеоклипов : дис. ... канд. искусствоведения : 17.00.03 / Институт повышения квалификации работников телевидения и радиовещания на кафедре экранного искусства. Москва, 2005. URL: https://www.dissercat.com/ content/esteticheskie-osobennosti-muzykalnykh-videoklipov.

7. Феномен k-pop: безумные фанаты, миллионы просмотров и своя субкультура. Почему мир сходит с ума от корейских знаменитостей? 2019. URL: https://super.ru/a/k-pop.

8. Фуртай Ф. Явление клиппинга в современной массовой культуре: опыт культурологического анализа. 2009. URL: https://cyberleninka.ru/article/ n/yavlenie-klippinga-v-sovremennoy-massovoy-kulture-opyt-kulturologicheskogo-analiza.

9. Heidi Peeters. The Semiotics of Stars: It must Be Written within Music Videos. London, 2004.

10. Mikael Wood Where is K-pop going in 2019? Los Angeles Times. 2019. URL: https://www.latimes.com/entertainment/ music/la-et-ms-spring-arts-preview-k-pop-bts-blackpink-20190322-story.html.

11. Stacey Jacky. Stargazing: Hollywood Cinema and Female Spectatorship. London ; New York : Routledge, 1998.

12. Tagg Phillip. Musicology and the semiotics of popular music. Amsterdam ; Liverpool : Mouton de Gruyter, 1987.

Размещено на Allbest.ru