Кросовер у дискурсі сучасної музичної культурології

Размещено на http://www.allbest.ru

Національна музична академія

України імені П. І. Чайковського

Кросовер у дискурсі сучасної музичної культурології

Швець Наталія Олександрівна - кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри теорії та історії культури

CROSSOVER IN THE DISCOURSE OF MODERN MUSIC CULTUROLOGY

Shvets Natalia - candidate of art history. Associate Professor of Theory and History of Culture, National Academy of Music of Ukraine named after P. Tchaikovsky, Kyiv

The article examines the problem of defining the genre-stylistic features of the crossover and the formation of methodological approaches to its research in the context of the discourse of modem musical cultural studies.

The definition of the concept of «crossover» presented by foreign and domestic musicologists was analyzed and it was found that at the presen stage it remains quite blurred, in most cases meaning the free crossing of genre boundaries, as well as the synthesis of individual styles of popular music. It was found that the concept of crossover is characterized by a symbiotic namre and a free crossing of borders between academic and mass genres.

The peculiarities and innovation of crossover in the context of musical creativity with two or more styles or genres with the aim of their synthesis, erasing dividing lines and creating new music are characterized. It was established that the peculiarities of the development of crossover practice in the musical culture of the XXI st century. Open new dimensions of their theoretical research from the standpoint of musical cultural studies, as a science in which the tendency towards integration and mutual influence of modem methods of cognition has been reflected. The expediency of expanding the methodology and research tools (systematic approach, interdisciplinary approach, complex approach) through the use of technocultural and biographical approaches is substantiated. Prospective directions of crossover research from the standpoint of musical cultural studies are outlined.

Keywords: modem musical culture, crossover, genre, style, synthesis, musical culturology, research methodology.

CROSSOVER IN THE DISCOURSE OF MODERN MUSIC CULTUROLOGY

Shvets Nataliia -- candidate of art history, Associate Professor of Theory and History of Culture, National Academy of Music of Ukraine named after P. Tchaikovsky, Kyiv

The aim of this article. To reveal the genre-stylistic features of the crossover as a phenomenon of modern musical culture and to outline scientific approaches to its research from the standpoint of modem musical cultural studies. Research methodology. The method of system analysis, the method of terminological analysis, the historical- cultural method, the genre-stylistic method, etc. are applied. Novelty. The problems of defining the genre-stylistic features of the crossover and the formation of methodological approaches to its research in the context of the discourse of modem musical cultural studies are considered; the definitions of the concept of «crossover» presented by foreign and domestic musicologists are analyzed; features and innovations of crossover in the context of musical creativity with two or more styles or genres are characterized with the aim of their synthesis, erasing dividing lines and creating new music. Results. Musical culture of the first decades of the 21st century, develops in the conditions of the formation of new principles of dialogic thinking, innovations of the artistic process, non-standard thinking that is able to penetrate into the semiosphere of the creative process, a constant dialogue of cultures that continues in space and time, the practice of combining classics and modernity, one of the original forms of which is the crossover, which characterized by a symbiotic nature and a free crossing of boundaries between academic and popular genres. At the current stage, the musical crossover requires a complex thorough study as a phenomenon that leads to a deep understanding and generation of new forms of musical culture, its transmission and development. In mm, the process of analysis and critical understanding of crossover trends in modern musical culture requires the development of appropriate research tools. The methodology for the study of musical culture of the 21st century, formed within the framework of modern humanities, is based on a combination of a systematic, interdisciplinary and complex approach to the consideration of various phenomena and practices, in the context of the specificity of the crossover phenomenon, requires the use of technocultural and biographical approaches.The crossover opens up significant prospects for research in the field of musical cultural studies. One of the promising areas of research is crossover functions in the modern socio-cultural space, one of which is, in particular, the popularization of academic music.

Key words: modem musical culture, crossover, genre, style, synthesis, musical culturology, research methodology.

Розглянуто проблематику визначення жанрово-стилістичних особливостей кросовера та формування методологічних підходів його дослідження в контексті дискурсу сучасної музичної культурології. Проаналізовано представлені закордонними і вітчизняними музикознавцями визначення поняття «кросовер» й виявлено, що на сучасному етапі воно с досить розмитим, у більшості випадків означуючи вільний перетин жанрових меж, а також синтез окремих стилів популярної музики. З'ясовано, що концепція кросовер характеризується симбіотичною природою та вільним перетином кордонів між академічними та масовими жанрами. Охарактеризовано особливості та новаторство кросовера в контексті мушиної творчості з двома або більше стилями чи жанрами з метою їх синтезу, стирання розмежувальних ліній та створення нової музики. Констатовано, що особливості розвитку практики кросовера в музичній культурі XXI ст. відкривають нові виміри їх теоретичного дослідження з позицій музичної культурології як науки, в якій відобразилася тенденція до інтеграції та взаємовпливу сучасних методів пізнання. Обгрунтовано доцільність розширення методології та дослідницького інструментарію (системний підхід, міждисциплінарний підхід, комплексний підхід) шляхом застосування технокультурного та біографічного підходів. Окреслено перспективні напрями дослідження кросовер із позицій музичної культурології.

Ключові слова: сучасна музична культура, кросовер, жанр, стиль, синтез, музична культурологія, методологія дослідження.

Постановка проблеми. Перші десятиліття XXI ст. позначені процесом формування сучасного постіндустріального суспільства, глобалізаційними процесами, активним розвитком інноваційних інформаційно-комунікаційних технологій, зумовили відповідні трансформації в музичній культурі.

Зростання пріоритету масової музичної культури, у свою чергу, сприяло формуванню та становленню однієї з провідних її тенденцій - синтезу елементів елітарного та масового, що отримало виявлення в популяризації явища кросовер. Проте, незважаючи на активний розвиток у практиці музичної культури, теоретична база дослідження кросовера у вітчизняному музикознавстві лише починає формуватися.

Актуальність статті зумовлена необхідністю виявлення специфічних характеристик кросовера з метою уточнення його жанрово-стильових особливостей та розширення підходів до його дослідження як явища музичної культури XXI ст. із позицій сучасної музичної культурології.

Останні дослідження та публікації. Аналіз наукових праць, присвячених кросоверу, засвідчує зростання інтересу до різноманітних аспектів цього явища в музичній культурі серед вітчизняних дослідників.

Розгляду генези та розвитку класичного кросовера в українському культурно-мистецькому просторі присвячено наукову статтю С. Муравіцької «Класичний кросовер у сучасному музичному просторі України» [5]; дослідженню особливостей інструментального кросовера присвячена стаття Т. Пістунової та Г. Постой «Стильовий синтез у сучасній естрадній інструментальній музиці» [6]; деякі аспекти стилю класичний кросовер аналізує Л. Ігнатова в публікації «Сучасна музична культура: тенденції розвитку» [3], Т. Самая в публікації «Вокальне мистецтво в мистецтвознавчій науці: перспективи дослідження» [7], Н. Борисенко та А. Лісневська в науковій розвідці «Синтезовані види мистецтва як складова сучасної масової музичної культури» [2] та ін. Проте з позицій сучасної музичної культурології кросовер лишається маловивченим, зокрема в контексті проблематики формування методологічних підходів та дослідницького інструментарію.

Мета статті -- виявити жанрово-стилістичні особливості кросовер як феномену сучасної музичної культури та окреслити наукові підходи його дослідження з позицій сучасної музичної культурології.

Викпад матеріалу дослідження. Трактування поняття кросовер у вітчизняному науковому дискурсі музичної культури характеризується відсутністю єдиного загальноприйнятого визначення. Більше того, дослідники не можуть дійти згоди навіть у питанні приналежності музики кросовер як такої, в якій відбувається змішання двох або більше стилів чи тем, до напряму, жанру чи стилю. Так, С. Муравіцька, досліджуючи класичний кросовер, визначає його як «самостійний напрям вокального мистецтва естради» [5; 180], Т. Самая - як «самостійний жанр естрадної музики» [7; 56] і, одночасно, як «напрям у музичному мистецтві» [7; 56], а В. Яромчук трактує як «напрям, який є певною універсальною системою, що заснована на принципі інтертекстуальності» [9; 164].

Зважаючи на те, що визначення цих категорій в системі класифікації музичної творчості досить чіткі (жанр характеризує класифікацію музичної творчості за родами і видами з огляду на їх походження, умови виконання, сприймання та інші ознаки (зміст, структура, засоби виразності, склад виконавців, стиль характеризує сукупність засобів та прийомів художньої виразності, що історично склалась і відображає естетичні погляди різних суспільних груп певної епохи або творчого напряму, а напрям уживається для класифікації музичної творчості за її стильовими або жанровими ознаками [8], на нашу думку невизначеність терміну «кросовер» пояснюється недостатньою розробкою понятійно- категоріального апарату суіасної музичної культури науковцями.

Водночас у вітчизняній словниковій літературі поняття «кросовер» (англ, cross-over -- перехрещення) визначається як «музичний жанр, що утворюється внаслідок поєднання ознак кількох музичних жанрів» [4].

Аналізуючи закордонні наукові праці -- публікації американських та європейських музикознавців, можемо констатувати, що поняття «кросовер» трактується ними як жанр або стиль.

«Кросовер» є досить проблематичним терміном частково тому, що процес катетеризації або класифікації музичного твору за чіткими жанровими категоріями виявляється складним завданням. У дискурсі масової музичної культури конструкт «кросовер» розуміється як вихід за межі або руйнування усталених і застарілих категорій.

Кросовер у найбільш широкому сенсі означає роботу між двома або більше жанрами або стилями з ефектом їх поєднання або стирання лінії, яка їх розділяє. Цей термін активно застосовувався після Другої світової війни в джазовому теоретико-практичному дискурсі та дискусіях, присвячених ранньому рок-н- ролу, в яких «пояснює піднесення рок-н-ролу в 1950-ті рр. з елементів поєднання ритм-енд-блюз, кантрі і вестерн та основних елементів поп-музики» [12; 113].

Е. Джонсон наголошує, що зазвичай поняття «кросовер» застосовується для означення переходу від чистої або аутентичної практики до гібридного або більш схильного до комерціалізації стилю. Дослідник акцентує на тому, що кросоверні маркетингові стратегії, які варіюються від раннього рок-н-ролу до «кантрі-кросовера» та від джаз-фьюжн до реп-року, домінували в комерційнії! історії західної масової музичної культури після Другої світової війни, відповідно до голлівудської переваги романтичного синтезу жанрів класичній ідеї жанрової чистоти [15; 6].

Дослідження феномену кросовера в музичній культурі передбачає уточнення поняття жанру, оскільки сама концепція кросовера передбачає існування кордонів жанрів, які є досить рухливими [11; 23]. Так, наприклад, Р. Вальзер стверджує, що «жанрові межі нечіткі та непрозорі; це концептуальні місця боротьби за значення і престиж соціальних знаків» [19; 4]. Тобто жанр у музиці не є статичним -- він скоріше адаптується до інновацій, а також виконавських рішень та інших соціальних факторів, які діють як каталізатори коливання жанрових меж (зокрема, рухомості жанрових меж сприяють композиційний задум твору, виконавська практика, умовність, яка визначається музичним суспільством та ін.).

На думку дослідників, усталений жанр передає певні культурні налаштування, які формують його і, в свою чергу, допомагають формувати» [13; 4]. За Дж. Самсон, жанр у найбільш вузькому розумінні -- «це клас, тип або категорія музики, санкціоновані конвенцією» [18]. Кодифікація жанру відбувається через повторення цих умовностей, що закріплюють минулі жанрові ярлики та сприяють їх повторенню в майбутньому.

На думку Е. Джонсона, соціальна, мнемонічна та ідентифікаційна природа музичних жанрів пов'язує їх, як і будь-яку класифікаційну систему, з поняття істинності, чистоти та трансгресії, тому, що така природа обов'язково передбачає розмежування між істинним і неістинним, або взірцевими та іконоборчими елементами заданої категорії [15; 10]. На думку Л. Янаконі, кросовер руйнує стилістичні уявлення про жанр [16; 57].

У процесі розгляду кросовера як музичного стилю та компонента сприйняття класичної музики та інших музичних жанрів важливо враховувати вищевказані фактори.

Медіа індустрія також використовує термін «кросовер» для означення «кросовера чартів», коли музиканти записують альбом для однієї ринкової категорії, а продюсер також рекламує його в інших ринкових категоріях, з метою збільшення продажу. Окрім того, в науковій літературі існує визначення кросовера, що ідентифікує його як стилістичний кросовер, що передбачає поєднання більших стилістичних елементів [14; 167] - ця концепція може застосовуватися як до кросовера між класичною музикою та іншими стилями, такими як популярна музика, джаз, кантрі та ін. У цьому типі кросовера на процес впливають самі музиканти: митець працює в одному стилі, удосконалюючи певні навички та риси, необхідні для цього, а потім розширює власний досвід, працюючи в інших галузях. На думку Л. Янаконі, термін «кросовер» доречно використовувати для означення музичного твору, який належить до більш ніж однієї галузі, наприклад, поп-рок, джаз-рок та ін. [16; 21].

Термін кросовер означує синтетичний вид музичного мистецтва, який перебуває під впливом певної музичної традиції. Наприклад, класичний кросовер - музичний стиль, що поєднує елементи класичної та поп/рок/електронної музики і виник завдяки новим можливостям популяризації академічної музики, що з'явилися завдяки розвитку нових засобів масової інформації. Класичний кросовер проявляється як в інструментальній, так і вокальній творчості у вигляді так званих реміксів (сучасних аранжувань класичних творів) та нових композицій, що поєднують в собі елементи академічної та популярної музики.

Класичний кросовер -- жанр, який виник у результаті компромісу між елітарним мистецтвом та сучасною масовою культурою; наділений достатньою гнучкістю розвитку, що дозволяє комбінувати академічну основу з найсучаснішими музичними тенденціями (це зумовлено синтетичною природою жанру); комерційний успіх жанру забезпечує органічне поєднання елементів академічного звучання з фактором видовищності як незмінного атрибута масової культури.

Діяльність представників сучасного музичного кросовера надають можливість глядачу переосмислити власний досвід - подивиться на класичну музику з іншої точки зору. Поєднуючи класичну музику з популярною, джазовою, рок-музикою, електронною музикою, оддтайм-кантрі та блюграсс, музиканти кидають виклик уявленням про недоступність, які зазвичай асоціюються з модерністським музичним вираженням та канонізованими елітними композиціями класичної музики, спираючись на власний музичний досвід з метою створення музичних творів, які б привертали увагу масової аудиторії, зберігаючи високу художню якість, традиційно пов'язану з класичною музикою.

Музичний кросовер значно пом'якшує сегрегацію між музикою та аудиторією, поєднуючи класичні та інші музичні жанри та галузі таким чином, щоб зробити музику доступною для широкої аудиторії [10; 7]. Він сприяє порушенню розмежування між жанрами, поєдную™ музичні домени та стираючи відмінності між ними.

Особливості розвитку практики кросовера в музичній культурі XXI ст. відкривають нові виміри їх теоретичного дослідження з позицій музичної культурології як науки, в якій відобразилася тенденція до інтеграції та взаємовпливу сучасних методів пізнання.

Методологія дослідження музичного кросовера ґрунтується на системному підході до розгляду феномену кросовер та його складових; міждисциплінарному підході (проблематика досліджується на межі різних наукових галузей - музикознавства, культурології, мистецтвознавства, історії, філософії, етнографії, психології та ін.); прагненні до комплексності дослідження феномену кросовер; поєднанні методів різних наук.

Водночас, на нашу думку, кросовер, як явище сучасної музичної культури, вимагає розширення методології та дослідницького інструментарію.

У контексті особливостей розвитку музичної культурології на сучасному етапі, одним із методологічних підходів до дослідження феномену кросовера є технокультурний підхід. Дослідження технології' як частини культури, тобто як технокультури, передбачає дослідження глибин, на яких різноманітні технології взаємодіють із суспільством та формуються ним. У цьому контексті мається на увазі технологія, що включає неелектронні засоби, зокрема акустичні інструменти, партитуру та фортепіано. Технології можуть включати в себе предмети та пристрої, які полегшують творчу діяльність. Окрім фізичного, технології також складають «культурно насичений компонент людської діяльності» [17; 7], відповідно, саме використання технологій формує їх визначення і пов'язані з ним значення. Технології музичних інструментів у кросовер, їх використання в процесі виконання та ролі в якості культурно значущих символів дозволяють музикантам і композиторам поєднувати музичні та соціальні сфери, синтезувати та ефективно переосмислювати уявлення про класичну музику.

Біографічний підхід передбачає дослідження творчої діяльності музикантів або композиторів- кросоверів та їх музики, оскільки музичний досвід виконавців і композиторів, а також різноманітні музичні стилі, які вони вивчали протягом життя, сформували їх власне сприйняття музики і дозволили поєднати більші музичні галузі для створення нових музичних стилів.

Музичний кросовер відкриває значні перспективи дослідницької діяльності в галузі музичної культурології, оскільки поєднує в собі такі складові, як музичні твори, музичні інструменти, глобальну або локальну картину світу, специфіку інтонування та ін. У свою чергу, дослідницька увага може бути спрямована на історію музики в ретроспективі та на сучасному етапі, в контексті сучасних культурних практик, до музичного кросовера в контексті музичної культури конкретних країн та в міжкультурному діалозі, в контексті тенденції' опанування музичного розмаїття світу.

Серед іїшіих, найбільш перспективними темами з позицій музичної культурології, на нашу думку, є: сучасний стан та перспективи розвитку музичного кросовера в світовому та вітчизняному соціокультурному (мова йде не лише про класичний кросовер); специфіка впливу кросовер на переосмислення джазу, кантрі, фольку, акустичних та електронних музичних стилів; доцільність викладання кросовера як окремої дисципліни в системі музичної освіти України; специфіка впливу на розвиток кросовера засобів масової інформації; вплив глядацького сприйняття на кодифікацію музичного кросовера як унікального жанру та ін.

Висновки

Музична культура перших десятиліть XXI ст. розвивається в умовах становлення нових принципів діалогічного мислення, інновацій художнього процесу, нестандартного мислення, здатного проникати в сешосферу творчого процесу, постійного діалогу культур, що триває в просторі й часі, практики поєднання класики та сучасності, однією з оригінальних форм якої є кросовер, що характеризується симбіотичною природою та вільним перетином кордонів між академічними та масовими жанрами.

На сучасному етапі музичний кросовер вимагає комплексного ґрунтовного дослідження як феномену, який зумовлює глибоке осмислення та породження нових форм музичної культури, її трансляції та розвитку. У свою чергу процес аналізу та критичного осмислення тенденцій кросовера в сучасніїі музичній культурі вимагає розробки відповідного дослідницького інструментарію.

Сформована в межах сучасної гуманітаристики методологія дослідження музичної культури XXI ст., що грунтується на поєднанні системного, міждисциплінарного та комплексного підходу до розгляду різноманітних явищ та практики в контексті специфіки феномену кросовер вимагає застосування технокультурного та біографічного підходів.

Кросовер відкриває значні перспективи дослідницької діяльності в галузі музичної культурології. Одним із перспективних напрямів дослідження є функції кросовер у сучасному соціокультурному просторі, однією з яких є зокрема популяризаціїї академічної музики.

Список використаної літератури

Бобул І. В. Класичний кросовер у просторі сучасного музичногомистецтва. Вісник Нац. акад. керівних кадрів культури і мистецтв : наук. журн. 2022. № 1. С. 123--129.

Борисенко Н. С., Лісневська А. В. Синтезовані види мистецтва як складова сучасної масової музичної культури. Синтезовані види мистецтва як складова сучасної масової музичної культури. Майстерність комунікації у мистецькій і професійній освіті: зб. наук, пр, 2020. С. 105-109.

Ігнатова Л. П. Сучасна музична культура: тенденції розвитку. Актуальні питання культурології. 2016. Вин. 16. С. 2.35-239.

Кросовер. Словник української мови у 20 томах. URL: https://slovnyk.me/dict/newsum/%D0%BA%D1 %80% D0%BE%D 1 %81 %DO%BE%DO%B2%DO%B5%D 1 %80 (дата звернення : 5.10.2022).

Муравіцька С. С. Класичний кросовер у сучасному музичному просторі Україні. Мистецтвознавчі зап.: зб. наук. пр. 2021. Вин. 39. С. 179-183.

ПістуноваТ. В. Стильовий синтез у сучасній естрадній інструментальній музиці. Молодий вчений. 2017. № 11.С. 618-621.

Самая Т. В. Вокальне мистецтво в мистецтвознавчій науці: перспективи дослідження. Культура України. 2016. Вин. 53. С. 50-59.

Юцевич Ю. Музика: словник-довідник. Тернопіль, 2003. 404 с.

Яромчук В. Перспективи побутування академічного вокалу на початку XXI століття. Наук. зап. Серія : Мистецтвознавство. 2016. № 2. С. 164--169.

Alper G. Making sense out of postmodern music? Popular Music and Society. 2000. Issue 24(4). P. 1-14.

Covach J. Jazz-Rock? Rock-Jazz? Stylistic crossover in late-1970 s American progressive rock. In W. Everett (Ed.), Expression in pop-rock music: A collection of critical and analytical essays (pp. 113-134). New York: Garland Publishing, Inc. 2000.

Brackett D. The politics and musical practice of «crossover». In W. Straw, S. Johnson, R. Sullivan, & P. Friedlander (Eds.), Popularmusic - styleandidentity: International Association for the Study of Popular Music seventh international conference on popular music studies (P. 23-31). Montreal: The Centre for Research on Canadian Cultural Industries and Institutions., 1995.

Dubrow H. Genre. London: Methuen&Co., 1982.

Jones S. «Crossover» andthepoliticsof «Race». In W. Straw, S. Johnson, R.Sullivan, & P. Friedlander (Eds.), Popular music - style and identity: International Association for the Study of Popular Music seventh international conference on popular music studies (P. 167-168). Montreal: The Centre for Research on Canadian Cultural Industries and Institutions, 1995.

Johnson E. Crossover narratives: intersections of race, genre and authenticity in unpopular popularmusic. University of Iowa, 2012. URL :https://doi.org/10.17077/etd.8v51a8gi (дата звернення : 5.10.2022).

Iannaccone L. M. Crossing Ovossing Over in the 21st Centur : New Perspectiv on Classical Music Through the Work of Mark O'Connor, Edgar Meyer and BelaFleck.A thesis presented for the Master of Music degree. The University of Tennessee, 2005. 163 p.

Lysloff R. T. A., Gay, L. C. Jr. Introduction: Ethnomusicology in the twentyfirst century. In L. C. Gay, Jr. & R. T. A. Lysloff (Eds.), Music and technoculture (P. 1-22). Middleton, CT: Wesleyan University Press, 2003.

Samson J.Grove Music Online. Oxford University Press, 2015.

Walser R. Running with the devil: Power, gender, and madness in heavy metalmusic. Hanover, NH: Wesleyan University Press, 1993.

References

Bobul І. V. (2022). Klasychnyi krosover u prostori suchasnoho muzyehnoho mystetstva. Visnyk Natsionalnoi akademii kerivnykh kadriv kultury і mysteistv : nauk. Zhumal, no. 1. P. 123-129 (in Ukraine).

Borysenko N. S., Lisnevska, A. V. (2020). Syntezovani vydy mystetstva yak skladova suchasnoi masovoi muzychnoi kultury. Syntezovani vydy mystetstva yak skladova suchasnoi masovoi muzychnoi kultury. Maistemist komunikatsii и mystetskii і profesiiniiosviti: zbirnyk naukovykh prats, I P. 105-109 (in Ukraine).

Ihnatova L. P. (2-16). Suchasna muzychna kultura : tendentsii rozvytku. Aklualnipytannia kulturolohii, Issue 16. P. 235-239 (in Ukraine).

Krosover Slovnyk ukrainskoi movy u 20 tomakh. URL: https://slovnyk.me/dict/newsum/

%D0%BA%D 1 %80%D0%BE%D 1 %81 %D0%BE%D0%B2%D0%B5%D 1 %80 (in Ukraine).

Muravitska S. S. (2021). Klasychnyi krosover u suchasnomu muzychnomu prostori Ukrainy. Mystetstvoznavchi zapysky': zb. nauk. prats., Issue 39. P. 179-183 (in Ukraine).

PistunovaT. V. (2017). Stylovyi syntez u suchasnii estradnii instrumentalnii muzytsi. Molodyi vchenyi, no. 11. P. 618-621 (in Ukraine).

Samaia T. V. (2016). Vokalne mystetstvo v mystetstvoznavchi і nautsi: perspektyvy doslidzhennia. Kultura Ukrainy, Issue 53. P. 50-59 (in Ukraine).

Yutsevych Yu. (2003). Muzyka: slovnyk-dovidnyk. Terrnopil (in Ukraine).

Yaromchuk V. (2016). Perspektyvy pobutuvannia akademichnoho vokalu na pochatku 21 stolittia. Naukovi zapysky. Seriia : Mystetstvoznavstvo, no. 2. P. 164-169 (in Ukraine).

Alper G. (2000). Making sense out of postmodern music? Popular Musicand Society, Issue 24 (4). P. 1-14 (in English).

Covach J. (2000). Jazz-Rock? Rock-Jazz? Stylistic crossover in late-1970s American progressive rock. In W. Everett (Ed.), Expression in pop-rock music: A collection of critical and analytical essays (P. 113-134). New York: Garland Publishing, Inc. (in English). кросовер музичний культурологія

Brackett D. (1995). The politics and musical practice of «crossover». In W. Straw, S. Johnson, R. Sullivan, & P. Friedlander (Eds.), Popularmusic -- styleandidentity : International Association for the Study of Popular Music seventh international conference on popular music smdies (P. 23-31). Montreal : The Centrefor Research on Canadian Cultural Industries and Institutions (in English).

Dubrow H. (1982). Genre. London : Methuen&Co.(in English).

Jones S. (1995). «Crossover» and the politics of «Race». In W. Straw, S. Johnson, R. Sullivan, & P. Friedlander (Eds.), Popularmusic - styleandidentity: International Association for the Study of Popular Music seventh international conference on popular music studies (P. 167-168). Montreal: The Centre for Research on Canadian Cultural Industries and Institutions (in English).

Johnson E. (2012). Crossover narratives: intersections of race, genre and authenticity in unpopular popularmusic. University of Iowa (in English).

Iannaccone L. M. Crossing Ovossing Over in the 21st Centurer in the 21st Century: New P y: New Perspectiv erspectives on Classical es on Classical Music Thr Music Through the W ough the Work of Mark O'Connor ork of Mark O'Connor, Edgar Me dgar Meyer, and Bela, and Bela Fleck (in English).

Lysloff R. T. A., Gay, L. C. Jr. (2003). Introduction: Ethnomusicology in the twentyfirst century. In L. C. Gay, Jr. & R. T. A. Lysloff (Eds.), Music and technoculture (P. 1-22). Middleton, CT: Wesleyan University Press (in English).

Samson J. (2015). Grove Music Online. Oxford University Press (in English).

Walser R. (1993). Running with the devil: Power, gender, and madness in heavymetalmusic. Hanover, NH : Wesleyan University Press (in English).

Размещено на Allbest.ru