Стилістичний потенціал українських краєвидів Мане-Каца як основа формування сучасних концепцій дизайн-проектування

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського

Стилістичний потенціал українських краєвидів мане-каца як основа формування сучасних концепцій дизайн-проєктування

Лариса Бутко, кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри гуманітарних наук, культури і мистецтва

Дар'я Василенко, старший викладач кафедри гуманітарних наук, культури і мистецтва

Віктор Осадчий, доктор філософії з образотворчого мистецтва, доцент кафедри гуманітарних наук, культури і мистецтва

Кременчук, Полтавська область, Україна

Анотація

Сьогодення висуває багато питань до дизайну як художньо-проєктної діяльності, що зумовила трансформацію простору в категорію вищого рівня, який поєднує функціонал, корисність з духовністю, естетикою. Дизайн є органічною складовою мистецтва, провідником його функції в усіх сферах життєдіяльності людини, а майстерність дизайнера має бути співзвучною мистецтву. дизайн художній проектний композиційний

Сучасна людина вже не задовольняється просто комфортом, зручністю та практичністю: часто в затребуваних на сьогодні дизайн-проєктах саме естетика висувається на перші позиції. Це зумовлює необхідність для сучасного дизайнера володіти не лише сучасними технічними засобами та програмами, потрібних для проєкту- ваня, але й бути естетично обдарованим, обізнаним у сфері образотворчого мистецтва, що, у свою чергу, забезпечується естетичним смаком, сформованим кращими зразками зображального мистецтва світового рівня. Спостерігаючи за композицією, кольоровим рішенням тощо видатних художників, дизайнер зможе якнайкраще зрозуміти, наскільки його об'єкт буде гармонійно виглядати в навколишньому середовищі, а це дозволяєвідточу- вати майстерність та набувати безцінного практичного досвіду.

У статті пропонується здійснення формування естетичних смаків дизайнерів, їхньої композиційної вправності, відчуття кольору саме на основі найкращих зразків світового мистецтва на прикладі українських краєвидів Мане-Каца, адже творчість цього художника є не лише помітним явищем світового імпресіоністичного художнього напряму, але й має потужний соціокультурний потенціал в аспекті популяризації української культури.

Метою статті є з'ясування стилістичного потенціалу українських краєвидів Мане-Каца в аспекті формування сучасних концепцій дизайн-проєктування.

Усі картини із зображенням українських сільських краєвидів медитативні, ніби застиглі і, на думку дослідників творчості Мане-Каца, трохи примітивістські, чого не можна сказати про картини, написані в ці ж роки, але далекі від спогадів. У цих пейзажах сум, елегійність, поривчастість, що свідчить про тугу за батьківщиною. Проте є й полотна з діаметрально протилежним настроєм: сповнені яскравих соковитих фарб, життя, надії.

Мальовничі поверхні із зображенням українських краєвидів у Мане-Каца кружляють вихором яскравих фарб, у тому числі виразним є й поєднання національних українських кольорів - блакитного та жовтого.

Ключові слова: Мане-Кац, дизайн-проєктування, стилістика, кольорове рішення, естетика.

Abstract

Larysa BUTKO,

Associate Professor, PhD, Associate Professor at the Department of Humanities, Culture and Art Kremenchuk Mykhailo Ostrohradskyi National University (Kremenchuk, Poltava region, Ukraine)

Daria VASYLENKO,

Senior Lecturer at the Department of Humanities, Culture and Art Kremenchuk Mykhailo Ostrohradskyi National University (Kremenchuk, Poltava region, Ukraine)

Viktor OSADCHIY,

Doctor of Philosophy in Fine Arts, Associate Professor at the Department of Humanities, Culture and Art Kremenchuk Mykhailo Ostrohradskyi National University (Kremenchuk, Poltava region, Ukraine

THE STYLISTIC POTENTIAL OF MANE-KATZ'S UKRAINIAN LANDSCAPES AS THE BASIS FOR THE FORMATION OF MODERN DESIGN CONCEPTS

Present day shows many questions to design as an artistic and project activity, which led to the transformation of space into a higher level category that combines functionality, utility with spirituality, aesthetics. Design is an organic component of art, the conductor of its function in all spheres of human activity, and the skill of the designer must be consonant with art.

A modern person is no longer satisfied with just comfort, convenience and practicality: often in today's popular design projects aesthetics comes first. This makes it necessary for a modern designer to possess not only modern technical means and programs necessary for designing, but also to be aesthetically gifted, knowledgeable in the field of fine arts, which, in turn, is ensured by an aesthetic taste formed by the best examples of world-class visual arts. By observing the composition, color scheme, etc. of outstanding artists, the designer will be able to better understand how his object will look harmoniously in the environment, and this allows you to hone your skills and gain invaluable practical experience.

The article proposes the implementation of the formation of the aesthetic tastes of designers, their compositional skill, the sense of color precisely on the basis of the best examples of world art on the example of the Ukrainian landscapes of Mane-Katz, because the work of this artist is not only a notable phenomenon of the world impressionist artistic direction, but also has a powerful socio-cultural potential in the aspect of popularizing Ukrainian culture.

The purpose of the article is to clarify the stylistic potential of Mane-Katz's Ukrainian landscapes in terms of the formation of modern design concepts.

All paintings depicting Ukrainian rural landscapes are meditative, as if frozen and, according to researchers of Mane-Katz's work, a little primitivist, which cannot be said about the paintings painted in the same years, but far from memories. In these landscapes, there is sadness, elegiacism, impetuousness, which indicates a longing for the homeland. However, there are canvases with a diametrically opposite mood: full of bright juicy colors, life, hope.

Picturesque surfaces depicting Ukrainian landscapes in Mane-Katz swirl in a vortex of bright colors, including the combination of the national Ukrainian colors - blue and yellow.

Key words: Mane-Katz, design-projection, stylistics, color solution, aesthetics.

Постановка проблеми

Дизайн як засіб естетичного освоєння простору в сучасній палітрі людських потреб посідає одне з чільних місць, адже простір, у якому перебуває людина, повинен забезпечувати не лише її функціональні потреби, але й відповідати її естетичним вимогам та очікуванням. Саме дизайн як художньо-проєктна діяльність зумовив трансформацію простору в категорію вищого рівня, що поєднує функціонал, корисність з духовністю, естетикою. Дизайн є органічною складовою мистецтва, провідником його функції в усіх сферах життєдіяльності людини (Прусак, 2017: 73), а майстерність дизайнера має бути співзвучною мистецтву.

Сучасна людина вже не задовольняється просто комфортом, зручністю та практичністю: часто в затребуваних на сьогодні дизайн-проєктах саме естетика висувається на перші позиції. Це зумовлює необхідність для сучасного дизайнера володіти не лише сучасними технічними засобами та програмами, потрібних для проєктуваня, але й бути естетично обдарованим, обізнаним у сфері образотворчого мистецтва, що, у свою чергу, забезпечується естетичним смаком, сформованим кращими зразками зображального мистецтва світового рівня. Спостерігаючи за композицією, кольоровим рішенням тощо видатних художників, дизайнер зможе якнайкраще зрозуміти, наскільки його об'єкт буде гармонійно виглядати в навколишньому середовищі, а це дозволяє відточувати майстерність та набувати безцінного практичного досвіду.

Аналіз досліджень

Так історично склалося, що дизайн є одним з видів проєктно-мистецької діяльності, що репрезентує взаємодію науково- технічної та художньої культури і відображає інновації в техніці, інженерній та художній творчості. Інновації у сфері дизайну зумовлюють економічне зростання, є найважливішою складовою промислової конкурентоспроможності та найважливішою здатністю для особистого кар'єрного розвитку (Maren, Lajoie, 2020).

Вивчення того, що стримує чи стимулює креа- тивність дизайнера для розширення можливостей ринкових інновацій є невідкладним завданням сучасних наукових розвідок у сфері дизайну (Wu, Siu, Buhring, Villani, 2022).

У результаті не дивно, що дослідження творчої самоефективності збільшилися в дизайн-освіті та бізнесі. Останні наукові розвідки засвідчують неабиякий інтерес дослідників до формування творчого потенціалу дизайнерів. На думку дослідників, творча самоефективність, віра у свою здатність досягати творчих результатів, необхідна дизайнерам для створення інноваційних продуктів чи ідей (Neng-tang, Chang, and Chou, 2020; Newman, Herman, Schwarz, and Nielsen, 2018; Min, Hu, and Zhang, 2017).

Проте увага науковців зосереджується здебільшого на загальних аспектах розвитку творчого потенціалу дизайнерів, у той час як питання формування їхніх естетичних смаків саме на основі найкращих зразків світового мистецтва потребує узагальнень.

Одним з таких художників є Мане-Кац. Його творчість є не лише помітним явищем світового імпресіоністичного художнього напряму, але має потужний соціокультурний потенціал в аспекті популяризації української культури. Творчість митця досліджувалась як зарубіжними, так і вітчизняними мистецтвознавцями: В. Антоно- вим, А. Бенуа, І. Іване, Л. Латт, О. Ханком (Антонов, 1951; Бенуа, 1934; Іване, 1932; Латт, 1993; Ханко, 2022).

На особливу увагу заслуговує наукова розвідка В. Осадчого, у якому в аспекті аналізу художнього життя м. Кременчука кінця ХІХ-ХХ століття висвітлено вплив на художню палітру міста окресленого історичного періоду художників-уроджен- ців м. Кременчука, серед яких помітною постаттю є Мане-Кац (Осадчий, 2022).

Отже, для успішної реалізації дизайн-проєктів конче потрібні розроблені методики, розвинута база емпіричних досліджень з огляду на обмеженість теоретико-прикладного горизонту певних наукових розвідок, їх дискусійність. Саме це й зумовлює актуальність теми статті.

Метою статті є з'ясування стилістичного потенціалу українських краєвидів Мане-Каца в аспекті формування сучасних концепцій дизайн- проєктування.

Виклад основного матеріалу

Мане-Кац упродовж усього свого життя мав тісний зв'язок з Україною.

Ці зв'язки невипадкові і формальні. Через все життя Мане Каца проходить елегічна мелодія українського села. Це картини-спогади із гірким присмаком ностальгії. Срібно-білий сніг контрастує з криваво-червоним сонцем, що заходить, образ, присутній у багатьох українських пейзажах («Зимовий пейзаж», «Пейзаж України», 1957) (рис. 1).

Рис. 1. Картина «Зимовий пейзаж»

Усі картини із зображенням українських сільських краєвидів медитативні, ніби застиглі і, на думку дослідників творчості Мане-Каца, трохи примітивістські, чого не можна сказати про картини, написані в ці ж роки, але далекі від спогадів: вони відрізняються вируючою динамікою розжарених фарб, киплячою радістю життя. Такі, насамперед, його натюрморти з квітами («Квіти у вазі», 1950).

У цих пейзажах сум, елегійність, поривчастість, що свідчить про тугу за батьківщиною.

Проте є й полотна з діаметрально протилежним настроєм: сповнені яскравих соковитих фарб, життя, надії.

Мальовничі поверхні із зображенням українських краєвидів у Мане-Каца кружляють вихором яскравих фарб. Поєднання національних українських кольорів - блакитно-жовтого - зустрічається в нього дуже часто (рис. 2), як в Олександри Екстер, Соні Делоне, Малевича.

Рис. 2. Картина «Горбистий пейзаж»

Мане-Каца приваблює золотаво-жовтий колір, що є свого роду симфонічним танцем соняшників.

Соняшниково-жовте є основним тоном серед гармонійного різноманіття. Цей колір з усіма своїми відтінками немов квінтесенція не лише квітів з жовтими пелюстками, а й пшеничних полів, як і сонячного світла. Художник вміло застосовує цей прийом для репрезентації влади місяця, його сили, адже тільки його волею все довкола настільки змінилося. Завдяки віртуозному володінню кольором художник знайшов спосіб відобразити в картинах гру відблисків сонячного світла (рис. 3).

Жовтий колір є домінуючим і в картині «Краєвид зі снопами», проте це вже колір, продукований не сонцем, а повним місяцем, який трансформує в золотавий не лише снопи, але й доріжку, пагорби вдалині (рис. 4).

Рис. 3. Картина «Краєвид зі снопапи сіна» (1950)

Рис. 4. Картина «Краєвид зі снопапи»

Мане-Кац, як і всі імпресіоністи, в українських сільських пейзажах відмовився від зображення форм і кольору такими, якими ті мали бути, заради зображення їх такими, якими вони бачили їх під впливом освітлення. Таким чином, він відмовився від деяких традиційних принципів живопису, замінюючи й уточнюючи форму і дає уявлення про контурний малюнок дрібними роздільними та контрастними мазками.

Рис. 5. Картина «Український краєвид. Вид на Кременчук»

Рис. 6. Картина «Український краєвид»

Художник досяг небувалої звучності колориту, небаченого багатства відтінків. Його мазок став самостійним засобом виразності, наповнюючи поверхню картини живою мерехтливою вібрацією колірних частинок. Полотно уподібнюється дорогоцінним квітам, мозаїці. У його українських пейзажах фарби яскраво засяяли: зникли всі чорні, сірі, чисті білі та коричневі фарби, всі «землі»; залишилися майже виключно кольори веселки - блакитний, зелений, жовтий, помаранчевий, червоний, фіолетовий. Художник, як і всі імпресіоністи, не застосовує світлотінь передачі об'ємів, він відмовився від темних тіней, тіні у картинах також стали кольоровими. Імпресіоністи загалом широко застосовували додаткові тони (червоні та зелені, жовті та фіолетові), контраст яких підвищував інтенсивність звучання кольору, що й продемонстровано у картині «Український краєвид. Вид на Кременчук» (рис. 5).

Загалом для картин із зображенням українських краєвидів Мане-Каца характерні «неза- даність» кадру, децентралізація зображення (відсутність центральної системи образів і статичної, єдиної точки зору), незвичайність ракурсів, що обираються, зміщення композицій, осей, «довільні» зрізи частин композиції, предметів та фігур рамою картини.

Художник відмовляється від складних (змішаних) тонів, розкладання їх на чисті спектральні кольори, що накладаються на полотно окремими мазками, які мають оптично поєднуватися в очах у глядача. Колір у його пейзажних картинах набуває автономії, аж до відокремлення від предмета, і є носієм світлових зарядів, що пронизують все поле зображення. Пленер передбачає велику тонкість градацій світлотіні, колірних відносин та переходів, ретельну розробку системи вальорів (рис. 6).

Отже, творчість видатного імпресіоніста світового рівня Мане-Каца репрезентує мистецтво світового рівня, здатного формувати естетичні потенції сучасних дизайнерів, що зумовлює подальші наукові розвідки в цьому аспекті, у тому числі, з метою популяризації творчості видатних культурних діячів України.

Список використаних джерел

1. Антонов В. Русские художники в Париже. Русские новости. 1951

2. Бенуа А. Н. Выставка Мане-Каца. Последние новости. 1934, 3 нояб.

3. Іване І. Виставка образів Мане-Каца. Діло. 1932. №.108 (13056). С. 4.

4. Латт Л. Мане-Кац, художник из Кременчуга. Евреи в культуре русского зарубежья. Вып. 2. Иерусалим. 1993. С. 465-480.

5. Осадчий В. В. Художнє життя м. Кременчука кінця ХІХ-ХХ століття : автореферат дис. ... д.філософ : 023 / В. В. Осадчий ; Харківська державна академія дизайну і мистецтв. 2022.

6. Прусак В. Становлення та розвиток дизайн-освіти в Україні (кінець ХХ - початок ХХІ). Вісник Львівської національної академії мистецтв. 2017. Вип. 31. С. 71-82.

7. Ханко О. В. МАНЕ-КАЦ Мане Лазарович. Енциклопедія сучасної України.

8. Huang, Neng-tang, Yu-shan Chang, and Chia-hui Chou. Effects of creative thinking, psychomotor skills, and creative self-efficacy on engineering design creativity. Thinking Skills and Creativity. 2020. 37: 100695.

9. Maren, Gube, Susanne, Lajoie. Adaptive expertise and creative thinking: A synthetic review and implications for practice. Thinking Skills and Creativity. Volume 35, March 2020.

10. Newman, Alexander, H. M. Herman, Gary Schwarz, and Ingrid Nielsen. The effects of employees' creative selfefficacy on innovative behavior: The role of entrepreneurial leadership. Journal of Business Research. 2018. 89: 1-9.

11. Tang, Min, Weiping Hu, and Huan Zhang. Creative self-efficacy from the Chinese perspective: Review of studies in mainland China, Hong Kong, Taiwan, and Singapore. The Creative Self. 2017. 237-57.

12. Xiuxiu, Wu, Kin Wai Michael, Siu, Jorn, Buhring, Caterina, Villani. The Relationship between Creative Self-Efficacy, Achievement Motivation, and Job Burnout among Designers in China's e-Market. Soc. Sci. 2022. 11, 509.

References

1. Antonov V. Russkiye khudozhniki v Parizhe [Russian artists in Paris]. Russkiye novosti. 1951.

2. Benua A. N. Vystavka Mane-Katsa [Mane-Katz's exhibition]. Posledniye novosti. 1934, 3 noyab. [in Russian].

3. Ivane I. Vystavka obraziv Mane-Katsa [Exhibition of images of Mane-Katz]. Dilo. 1932. №.108 (13056). Р 4. [in Ukrainian].

4. Latt L. Mane-Kats, khudozhnik iz Kremenchuga [Mane-Katz, artist from Kremenchug]. Yevrei v kul'ture russkogo zarubezh'ya. Vyp. 2. Iyerusalim. 1993. Рр. 465-480. [in Russian].

5. Osadchyy V. V. Khudozhnye zhyttya m. Kremenchuka kintsya ХІХ-ХХ stolittya [Artistic life of Kremenchuk at the end of the XIX-XX centuries] : avtoreferat dys. ... d.filosof : 023 / V. V. Osadchyy ; Kharkivs'ka derzhavna akademiya dyzaynu i mystetstv. 2022.

6. Prusak V. Stanovlennya ta rozvytok dyzayn-osvity v Ukrayini (kinets' ХХ- pochatok XXI) [Formation and development of design education in Ukraine (late 20th - early 21st centuries)]. VisnykL'vivs'koyi natsional'noyi akademiyi mystetstv. 2017. V. 31. Рр. 71-82. [in Ukrainian].

7. Khanko O. V. MANE-KATS Mane Lazarovych [MANE-KATS Mane Lazarovych]. Entsyklopediya suchasnoyi Ukrayiny.

8. Huang, Neng-tang, Yu-shan Chang, and Chia-hui Chou. Effects of creative thinking, psychomotor skills, and creative self-efficacy on engineering design creativity. Thinking Skills and Creativity. 2020. 37: 100695.

9. Maren, Gube, Susanne, Lajoie. Adaptive expertise and creative thinking: A synthetic review and implications for practice. Thinking Skills and Creativity. Volume 35, March 2020.

10. Newman, Alexander, H. M. Herman, Gary Schwarz, and Ingrid Nielsen. The effects of employees' creative selfefficacy on innovative behavior: The role of entrepreneurial leadership. Journal of Business Research. 2018. 89: 1-9.

11. Tang, Min, Weiping Hu, and Huan Zhang. Creative self-efficacy from the Chinese perspective: Review of studies in mainland China, Hong Kong, Taiwan, and Singapore. The Creative Self. 2017. 237-57.

12. Xiuxiu, Wu, Kin Wai Michael, Siu, Jorn, Buhring, Caterina, Villani. The Relationship between Creative Self-Efficacy, Achievement Motivation, and Job Burnout among Designers in China's e-Market. Soc. Sci. 2022. 11, 509.

Размещено на Allbest.ru