Історико–культурна спадщина Івано–Франківської області та її перспективи використання в туризмі

Поняття і суть культури. Історико–культурні рекреаційно–туристичні ресурси. Дослідження музеїв Івано-Франківської області. Проблеми туристичної галузі в регіоні та шляхи їх вирішення. Основні перспективи розвитку туризму в Івано–Франківській області.

Рубрика Культура и искусство
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 08.06.2023
Размер файла 34,9 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Відокремлений структурний підрозділ

«Івано-Франківський фаховий коледж фізичного виховання

Національного університету фізичного виховання і спорту України»

Циклова комісія зимових видів спорту та туризму

КУРСОВА РОБОТА

«Туристичне краєзнавство»

на тему: «Історико - культурна спадщина Івано - Франківської області та її перспективи використання в туризмі»

Здобувача освіти II курсу 21-Т групи

денної форми навчання

Кульчицького Ростислава

Керівник: викладач першої категорії

Тетяна ПРУСЕНКО

м. Івано-Франківськ, 2023 р

Зміст

Вступ

Розділ 1. Історико-культурна спадщина Івано-Франківської області

1.1 Поняття і суть культури. Культурна спадщина. Історико-культурні рекреаційнотуристичні ресурси

1.2 Загальна характеристика Івано-Франківської області

1.3 Особливості культурно-історичних пам'яток Івано-Франківщини

1.4 Культурно-історичні пам'ятки області

1.5 Музеї Івано-Франківської області

Розділ 2. Перспективи використання історико-культурної спадщини Івано-Франківщини в туризмі

2.1 Проблеми туристичної галузі в регіоні та шляхи їх вирішення

2.2 Перспективи розвитку туризму в Івано-Франківській області

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Актуальність теми - в сучасних реаліях розвиток туристичного бізнесу неможливий без наступних складових: капіталу, технології, трудових, природних та культурно-історичних ресурсів туризму. Саме історично-культурна спадщина є важливо для будь-якої країни.

У європейських країнах депресивні регіони розглядають культурну спадщину і культурний туризм як джерело розвитку. Інтеграція окремих пам'яток історико-культурної спадщини в туристичну сітку стимулює затвердження окремих програм реставрації або створення нових культурних об'єктів.

Актуальність даної теми є безперечною ще й тому, що актуалізація історико-культурної спадщини є важливим чинником не тільки для розвитку туризму, а також для історичного пізнання, формування національної свідомості та історичної пам'яті українців.

Мета дослідження: всебічне дослідження туристичних ресурсів Івано-Франківської області та оцінка перспектив розвитку туристичної діяльності.

Завдання:

визначити поняття та сутність культурної спадщини;

проаналізувати умови та чинники формування історико-культурного потенціалу Івано-Франківської області;

дати характеристику історико-культурних туристичних ресурсів Івано-Франківської області;

розглянути сучасні проблеми та перспективи розвитку туристичної діяльності Івано-Франківської області.

Об'єкт дослідження - історико-культурна спадщина Івано-Франківської області.

Предмет дослідження - особливості формування та характеристика історико-культурного потенціалу Івано-Франківської області.

Методи дослідження: аналіз літературних джерел та інтернет ресурсів; синтез; порівняння та узагальнення.

Розділ 1. Історико-культурна спадщина Івано-Франківської області

1.1 Поняття і суть культури. Культурна спадщина. Історико-культурні рекреаційнотуристичні ресурси

Культура -- спосіб буття людини як соціального індивіда, як матеріальний і духовний простір формування та звеличення людини. Культура у вузькомузначенні -- конкретна сфера життя суспільства, в якій зберігається і використовується культурно-історична спадщина, здійснюється художня освіта, творчість, виконавство та ін.

Культурна спадщина -- це матеріалізована історія країни, свідчення культурного багатства й глибини національної історичної пам'яті. У її пам'ятках закріплюються всі події, що відбулися в культурному житті людства. Для кожної епохи характерне своє ставлення до культурної спадщини. культурний рекреаційний туристичний ресурс

Культурна спадщина відіграє особливу роль серед багатьох факторів і умов життя людства протягом усієї його історії. Значимість спадщини для розвитку цивілізації не просто важлива, а визначальна в умовах екологізації та гуманізації сучасного суспільства.

Пам'ятки культури підтримують культурну різноманітність світу й роблять істотний внесок у збалансований розвиток країни й людської цивілізації в цілому, що й визначає відповідальність держави за збереження своєї спадщини й передачу її наступним поколінням.

Спадщина виконує в новітньому суспільстві безліч сучасних функцій, забезпечуючи тим самим його збалансований розвиток. Усі функції, які виконує культурна спадщина, можна розділити на три групи :

освітню;

політичну;

економічну;

cуспільну;

Освітня функція полягає в задоволенні психологічних потреб не тільки окремої особи, а й суспільства в цілому. Соціальна роль спадщини неоціненна, оскільки вона несе пізнавальне, виховне, наукове й естетичне навантаження. Без культурної спадщини немислиме сучасне життя й нашої країни. Наслідком неврахування освітньої функції є впровадження у свідомість громадян нігілістичного ставлення до історичної спадщини, що призводить до руйнування спадкоємності у зв'язках поколінь, породжує зневагу до природних і культурних цінностей нашої країни та всього світового співтовариства.

Друга група - політична, в рамках якої, за висловом Г.Дж. Ешворта, «події минулого, розказані стосовно до сьогодення, являють собою не тільки спосіб продовження норм суспільства, а й спосіб апеляції до безперервності минулого й сучасного, яким діючі впливові політичні ідеології й групи можуть виправдати своє домінування» .

Значущою є економічна функція культурної спадщини. Як підтвердження - на національному рівні більшістю країн усвідомлено, що своєчасне визначення, поцінування та дбайливе використання ресурсів історико-культурного значення має велику економічну користь. Ресурси культурної спадщини - це підґрунтя розвитку багатьох галузей економіки, основною з яких є туризм.

Доцільно виділити й четверту групу - суспільну. Вона значно ширша за своєю сутністю і логічно включає в себе функції попередніх груп, оскільки спадщина є ресурсом розвитку для всього суспільства в цілому. Враховуючи і віддаючи належне значним суспільним функціям спадщини, таким як підвищення якості життя населення, подолання бідності та багатьом іншим, не можна невраховувати того, що культурна спадщина піддається небезпеці і в умовах прискореного розвитку може бути зруйнована, якщо її не включити в процеси збалансованого розвитку.

Адже сьогодні історичне середовище більшості міст перебуває в кризовому стані, історично цінна забудова, включаючи пам'ятки архітектури, руйнується та безповоротно втрачається, умови життєдіяльності в історичних центрах поселень знаходяться на неприпустимо низькому рівні, соціально-демографічний склад населення погіршується. Спостерігається різке падіння обсягу реставраційних робіт та зменшення кількості історичних поселень, де проводилася б реставрація пам'яток.

Щоб уникнути будь-яких негативних наслідків використання культурних ресурсів, необхідно весь комплекс заходів з охорони та використання спадщини включити до сучасних суспільних процесів.

Зокрема, історико-культурну територію можна визначити як унікальне цілісне просторове утворення, що складається з території та пам'яток, які пов'язані між собою завдяки етнічним, економічним, історичним і географічним факторам. Це єдиний комплекс, що забезпечує збереженість найбільш значимих об'єктів і явищ людської історії й культури .

Виділяються такі основні типи історико-культурних територій :

- історичні міські та сільські поселення й території;

- монастирські, садибні, палацові комплекси;

- етноекологічні райони проживання нечисленних народів;

- місця бойових дій;

- історичні виробничі території;

- історичні шляхи й дороги;

- археологічні території .

Подорожуючи різними країнами, ми в першу чергу вивчаємо культуру певного народу, його духовні цінності, традиції та вірування, вивчаємо мову, намагаємося зрозуміти їх суть. І відповідь до такого розуміння криється в глибинах народної культури, що проявляється у матеріальній і нематеріальній культурній спадщині кожної нації.

Під «матеріальною культурною спадщиною» розуміються: пам'ятки, ансамблі, визначні місця, а також: вміст бібліотек, музеїв, архівів; архітектурні будівлі (церкви, монастирі, замки, палаци) та інші культурні та архітектурні пам'ятники.

В Конвенції ЮНЕСКО термін «нематеріальна культурна спадщина» означає ті звичаї, форми показу та вираження, знання та навички, а також пов'язані з ними інструменти, предмети, артефакти й культурні простори, які визнані спільнотами, групами й у деяких випадках окремим особами як частина їхньої культурної спадщини. Ця нематеріальна культурна спадщина, що передається від покоління до покоління і постійно відтворюється.

ЮНЕСКО -- заснована 1945 року спеціалізована установа Організації Об'єднаних Націй, місія якої -- зміцнювати мир та безпеку через співробітництво країн в освіті, науці, культурі. Програми ЮНЕСКО спрямовані на доступ до освіти, міжнародну наукову співпрацю, збереження і захист об'єктів матеріальної і нематеріальної культурної спадщини, вільне поширення інформації.

1.2 Загальна характеристика Івано-Франківської області

Обласний центр із населенням понад 240 тис. чоловік, історичне місто, споруджене як новітня фортеця (1654-1662 рр.) за єдиним генеральним планом. Сьогодні місто є своєрідною туристичною брамою до Карпат.

Івано-Франківська область -- досить потужний туристичний механізм, що має велику перспективу у майбутньому.

Найбільшою цінністю вважається квартальна забудова Ринкової площі і відновлений та організований архітектурний простір кількох площ, майданів з відносно старою забудовою, початку XIX ст. і автентичної XVII-XVIII ст. Численні зміни і нашарування все ж не зруйнували первинної планувальної структури.

Візитівкою міста є історична забудова кінця XIX поч. ХХ ст. Широке розмаїття форм, стилів, фасадної пластики, що сконцентрована навколо історичного центру, творить цілий каскад окремих завершених ансамблів.

Традиційний характер також зберігає малоповерхова забудова окремих районів міста: Німецька колонія, Бельведер, Майзлі, Княгинин, Софіївка та ін. Це не лише історичне надбання, але й те, що в європейській традиції називається livingheritage - живою (і житловою) спадщиною.

Івано-Франківщина здавна славиться мальовничістю і багатством природи, її доброю збереженістю, неповторною історією, культурою, високим рекреаційно-оздоровчим потенціалом. Всі ці критерії дозволили створити такий природно-заповідний фонд, який відповідає сучасним екологічним, природоохоронним, освітньо-виховним, естетичним вимогам .

Великим пріоритетом є її розташування на кордоні, що і дозволило її переймати європейський стиль життя та навички у введенні бізнесу та туризму. Цей стиль у наданні послуг приваблює як внутрішнього споживача, так і іноземного. Ряд факторів, що є більш прогресивними в порівнянні з іншими областями, дозволяє Івано-Франківській називати себе передовою областю в галузі туризму.

Отже, Івано-Франківська область має значні туристичні ресурси для задоволення потреб вітчизняних та іноземних туристів в оздоровленні, відпочинку й пізнанні історії та культури краю.

1.3 Особливості культурно-історичних пам'яток Івано-Франківщини

В Україні налічується понад 170 тис. пам'яток культури, історії, містобудування і архітектури, палацо-паркового мистецтва, археології, а також понад 300 музеїв; створено 7 національних історико-культурних заповідників .

Найпопулярнішими туристичними регіонами є Причорномор'я, Придністров'я, Поділля і Волинь, міста Київ, Одеса. Серед них особливо хотілося б виділити Івано-Франківську область, яка має надзвичайну популярність серед туристів завдяки численним пам'яткам історії, і величезним рекреаційним ресурсам.

До історико-культурних ресурсів відносять історичні, археологічні, архітектурні пам'ятки, твори монументального мистецтва, етнографічні особливості території, фольклор, центри прикладного мистецтва та ремесел, музеї, виставки, театри тощо.

Івано-Франківщина багата на культурну спадщину. За кількістю пам'яток архітектури і містобудування областьзаймає третє місце в Україні, хоч і одна з найменших за територією і населенням.

В даний час в області під охороною держави знаходиться 1360 пам'яток архітектури, в тому числі 87 пам'яток національного значення, переважна більшість яких - це пам'ятки дерев'яної і мурованої архітектури, та пам'ятки житлового і громадського будівництва, зосередженого, в основному, в історичних містах.

Загалом Івано-Франківська область багата на історико-культурні ресурси, а саме:

1) пам'ятки історії і культури - старовинні замки, давні церкви, житлові та громадські історико-культурні пам'ятки (Пнівський та Галицький замки);

2) чотири давньоруських міста (Галич, Тисмениця, Снятин, Тлумач) із комплексом пам'яток історії та культури;

3) місця народження та діяльності відомих в українській історії та культурі людей (зокрема, пам'ятник королю Данилу Галицькому, Івану-Франку)

5) центри традиційних українських промислів (писанкарства, ліжникарства, килимарства, вишивання, різьби по дереву, гончарства та інші) - Косів, Яремче.

Історико-культурні туристичні ресурси - це пам'ятки історії і культури, створені людиною, які мають суспільно-виховне значення, пізнавальний інтерес і можуть бути використані в туристичній діяльності. До складу історико-культурних ресурсів входять пам'ятки історії, архітектури, мистецтва, етнографічні пам'ятки і пам'ятки народної творчості.

1.4 Культурно-історичні пам'ятки області

Маючи таку давню історію, яка багата на визначні події, Івано-Франківщина не може бути бідною на різноманітні культурно-історичні пам'ятки.

Скит Манявський Урочище широко відоме як місце знаходження старовинного монастиря, заснованого в 1611 р. Сьогодні Манявський скит поєднує прикмети музею і монастиря. Щороку тисячі туристів відвідують це таємниче і святе місце.

Церква Різдва Пресвятої Богородиці 1615р. в с. Ворохта. Вхід на погост, де знаходиться церква, фланкований двома великими каменями. Такими каменями стародавні слов'яни позначали свої священні місця - жертовники. Будівля поставлена на невисоку кам'яну основу. Хрестова в плані, з квадратним середнім та прямокутними бічними зрубами, вона гордо височіє на одному з пагорбів селища. Лінії даху опасання впевнено піднімаються до стін зрубів, які своїми крутосхилими дахами підхоплюють їх прагнення вверх та передають вертикалям восьмерика, щоб зійтися в гранях шатра, і заспокоєно злитися в м'яких лініях маківки. Центричність композиції всієїспоруди проведена відверто і сміливо. Рух форм бані такий сильний, що він ніби притягує стіни, які нахилені в середину будівлі. Цей прийом застосовувався будівничими свідомо, щоб надати споруді більшої конструктивної міцності.

На території Івано-Франківської області збереглися руїни чотирьох замків: замку XVI ст. в с. Пнів Надвірнянського району, замків XVII ст. в селах Раковець та Чернелиця Городенківського району, та руїни Старостинського замку XIVXVIII ст. в м. Галичі.

В області під охороною держави знаходиться 28 костелів і 4 синагоги. Костели, в основному, борочного стилю відзначаються монументальністю і величністю. Найвизначнішими з них є костел кармелітів 1624 р. в смт Більшівцях Галицького району, костел 1760 р. в м. Городенці, костел бернардинів 1735 р. в смт Гвіздець Коломийського району, парафіальний костел 1703 р. та костел єзуїтів 1763 р. на майдані Шептицького в м. ІваноФранківську та ін.

Найціннішими пам'ятками в області звичайно ж є фундаменти Успенського собору 1157 р. в с. Крилос Галицького району та церква св. Пантелеймона 1200 р. в с. Шевченкове цього ж району.

За 3 км від сучасного Галича на Виноградній горі Залуківської височини, красується дивовижна перлина сакрального мистецтва, єдиний храм княжої доби, який зберігся до наших днів.Церква св. Пантелеймона - унікальна пам'ятка білокам'яного зодчества давнього Галича, науковий інтерес до якої не згасає до сьогодні.

Фундатором величавої споруди був Галицько-Волинський володар Роман Мстиславович, який на честь свого діда, Київського князя Ізяслава, християнське ім'я якого Пантелеймон, збудував цей храм у 1200 р..

У первісному вигляді це був чотиристовпний однокупольний храм,складений з великих тесаних брил світло-жовтого пісковику на вапняному розчині. Споруда була перекрита півциркульним склепінням з покрівлею по закомарах. Розбивка плану будівлі дуже точна, без врахування пілястр має розміри 15,26 х 15,26 м. Всі кути прямі, всі розміри однакові в схожих частинах і деталях.

Ця пам'ятка є майстерним поєднанням романського та візантійського архітектурних стилів і її прообраз можна побачити серед шедеврів сакрального мистецтва в Угорщині та Німеччині. Святиня розповідає нам про свою історію мовою християнських символів, геральдичних знаків, написів та малюнків на своїх стінах.

1.5 Музеї Івано-Франківської області

Велика кількість історико-культурної спадщини Івано-Франківщини складають музеї.Популярність історичних музеїв пов'язана з історією малих історичних міст Івано-Франківської області та наявністю історичних подій, що відбувались на цій території.

Івано-Франківський обласний краєзнавчий музей. Утворений у 1940 р. на базі давніх Покутського і Жаб'ївського краєзнавчих музеїв та приватних колекцій. 31959 р. музей знаходиться в історичній будівлі міської ратуші. Експозиція музею тематично розподілена на три відділи: природи, історії,народного мистецтва.

Відділ природи знайомить з біотичним різноманіттям Українських Карпат. Окрасою відділу історії є колекція археологічних пам'яток доби Київської Русі й Галицько-Волинської держави. Унікальними є знахідки з розкопок княжого стольного граду Галича (нині села Крилос) -- одного з найбагатших міст Європи в XI--XIII ст.

У відділі народного мистецтва експонуються речі народного побуту, народний одяг, витвори декоративно-прикладного мистецтва (художньої обробки дерева, шкіри, металу, ткацтва, кераміка, вишивка тощо), зібрані з Галицького Подністров'я, Покуття і Гуцульщини. Загальнонаціональну цінність мають ікони та ювелірні вироби XII--XIII ст., ікони XVI--XIX ст., церковна скульптура, стародруки, колекції зброї та нумізматики.

Також є в Івано-Франківську й Історико-меморіальний музей ОлексиДовбуша. Його архівні матеріали знайомлять відвідувачів з легендарною постаттю ватажка національно-визвольного руху карпатських опришків Олекси Довбуша. Крім того, у музеї розгорнуто експозиції: "Національновизвольне повстання українських селян під проводом Івана Мухи (XVI ст.)" та "Богдан Хмельницький і Галичина".

Діє в обласному центрі Музей визвольних змагань Прикарпатського краю. У ньому представлені речі та документи, що охоплюють період від XIдо XX ст. й висвітлюють події багатовікової визвольної боротьби українців Карпат і Прикарпаття за незалежність України від чужоземних поневолювачів. Левова частка експозиції музею представлена документами, що знайомлять з жахливими фактами розгулу сталінського терору й геноциду на Прикарпатті (меморіал "Дем'янів Лаз"), із славетними й драматичними сторінками боротьби Легіону українських Січових Стрільців, бійців УНР, ЗУНР, борців ОУН і УПА за незалежність держави у XX ст..

Найоригінальнішим музеєм Українивизнано Коломийський музей "Писанка". Він знаходиться в оригінальній будівлі у формі велетенської писанки (висота 13 м). Саме на Гуцульщині й Покутті українське писанкарство сягнуло найвищого мистецького рівня й глибини філософськогосвітовідображення. Тож експозиція музею "Писанка" знайомить з багатотисячолітньою історією писанкарства, з різноманітними техніками її розпису та розмаїттям орнаментальних мотивів української писанки.

Ще один музей Івано-Франківщини, що одразу після свого заснування переріс у відомий центр освітньо-краєзнавчого паломництва мешканців заходу України, -- це Історико-меморіальний музей Степана Бандери на його "малій батьківщині" в с. Старий Угринів Калуського району. Експозиція цього музею знайомить з життям і громадсько-політичною діяльністю найвідомішого провідника Організації Українських Націоналістів -- Степана Бандери, ім'я якого на багато десятиліть стало знаковим для всіх українських борців за незалежність рідної землі у XX ст .

Розділ 2. Перспективи використання історико-культурної спадщини Івано-Франківщини в туризмі

2.1 Проблеми туристичної галузі в регіоні та шляхи їх вирішення

Проаналізувавши історично-культурну спадщину Івано-франківської області, можна виділити основні проблеми:

Низька зацікавленість місцевого уряду у культурній політиці (в тому числі охороні культурної спадщини). Оскільки бюджетні витрати на заходи зі збереження культурної спадщини знизились орієнтовно на 52% за останні 5 років.

Безмірна апатія та байдужість громадян. Через відсутність повної і необхідної інформації про цінність історичних пам'яток, відсутність комунікації, ігнорування громади у розробленні програм збереження та функціональної адаптації пам'яток є причиною інертного ставлення населення до своєї матеріальної історії.

Відсутність ресурсів (коштів, кадрів, фахового знання), що створює загрозливу ситуацію для пам'яток.

Відсутність правил забудови та зонування території міста;

Система обліку об'єктів культурної спадщини є недосконалою, про що свідчить неприпустима повільність формування Державного реєстру нерухомих пам'яток України і недостатність інформації, яку він містить. Також очевидно, що без ефективної, сучасної системи обліку цих пам'яток не може бути мови про ефективність їх збереження. Недосконалість обліку об'єктів культурної спадщини перешкоджає їх презентації у міжнародних інформаційних базах і популяризації за кордоном, що сприяло б збільшенню туристичного потенціалу України.

Успіх системи збереження культурної спадщини у англосаксонському світі, зокрема, Сполучених Штатах, базується на продуктивній взаємодії приватного та громадського секторів. Зокрема, історія приватної ініціативи у збереженні національних надбань США старша за Національну Службу Парків (National Park Service - агенція Міністерства внутрішніх справ США, аналог центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику в галузі культурної спадщини в Україні). Нині існує більше 160 партнерських організацій, що допомагають НСП у збереженні національних парків. Значна кількість національних парків функціонують виключно завдяки приватно-громадському партнерству.

Дослідження та аналіз досвіду Сполучених Штатів у сталому збереженні культурної спадщини, модифікований з метою відображення українського контексту, може слугувати моделлю для дієвої програми ініціювання та підтримки залучення приватного сектору до справи збереження культурного надбання України.

Також варто враховувати всі можливості Івано-Франківської області: сприятливі природні умови регіону; наявність привабливих рекреаційних ресурсів території;значні поклади корисних копалин; досвід співпраці з програмами міжнародної технічної допомоги;

З недавнього часу архітектура міста стала, нарешті, предметом спостереження для художників і музикантів, створено відділ охорони культурної спадщини. Археологічні дослідження останніх років в місті нарешті привернули увагу будівельників і архітекторів до можливості творчого використання певних елементів старого будівництва при новому проектуванні. Присутність старої архітектури не лише детермінує забудовників, а й спонукає обережно ставитись до середовища. Міські зони, де збереглася стара архітектура, останнім часом стають привабливими для жителів. Відновлення комплексу споруд, що формували місто, відновлення і адаптація «Палацу Потоцьких» дасть можливість розпочати комплексне освоєння і адаптацію чергової містобудівної домінанти під міський багатоцільовий музейний центр і Центр Сучасного Мистецтва.

Такий комплекс задовольнить не лише виклики туристичної стратегії, але, впершу чергу, потребу міської громади. Подібний осередок вкрай необхідний місту, яке намагається сформувати привабливий імідж.

Отже, основні проблеми та їх рішення можна виділити в Таблиці 2.1.

Таблиця 2.1 - Проблеми збереження та використання історико-культурної спадщини

Проблеми

Рішення

1.Руйнація культурної спадщини з метою нового будівництва

Стратегічна пріоритетність збереження спадщини в усіх інвестиційно-проектних циклах. Перехід від ідеології охорони до ідеології збереження спадщини -- ощадливого, виваженого управління історичними ресурсами з їх застосуванням у динамічних процесах сучасного соціокультурного життя. Будь-яке будівництво на історичних територіях має бути підпорядковане завданням збереження спадщини.

2.Відсутність ефективного управління історико-культурними ресурсами

Створення єдиного органу зі збереження культурної спадщини з підпорядкованою йому системою місцевих органів, з відповідними повноваженнями, фінансуванням та закріпленням на законодавчому рівні.

3.Незахищеність об'єктів культурної спадщини через їх відсутність у Реєстрі

Створення єдиного публічного Державного реєстру об'єктів культурної спадщини як електронної системи розподіленої бази даних, який об'єднає всі наявні реєстри/переліки об'єктів спадщини й автоматично буде взаємодіяти з галузевими електронними реєстрами

4.Критичне зниження громадської обізнаності щодо культурної спадщини

Активна популяризація цінностей культурної та історичної пам'яті суспільства, підвищення громадської обізнаності стосовно збереження культурної спадщини.

5.Брак взаємодії із партнерами, які мають різні позиції, суперечливі інтереси

Формування ефективної моделі державно-приватного партнерства з використанням юридичних норм прямої дії. Упровадження Єдиного державного реєстру спеціалістів, установ та організацій, що виконують науково-дослідні, науково-проектні, експертні та виробничі роботи на об'єктах культурної спадщини.

6.Відсутність дієвого громадського контролю за збереженням нерухомої культурної спадщини

Публічність процедур розгляду та погодження документації щодо земельних робіт, містобудівних перетворень в історичних населених місцях.

2.2 Перспективи розвитку туризму в Івано-Франківській області

Історико-культурна спадщина ефективно охороняється лише в тому випадку, коли набуває цінності в очах суспільства.Пам'ятка повинна розкривати свою неповторність, викликати естетичні переживання. Залучення до сфери туризму значно покращує ці можливості пам'ятки. Об'єкт, який активно використовується в туризмі, популяризується та може отримати до 70% коштів на своє утримання в належному стані.

Для подальшого розвитку туризму та перетворення Івано-Франківська на значний туристичний регіон необхідно виконати ряд умов:

розвинути матеріальну базу через залучення бюджетних коштів передбачених державною і регіональною програмами розвитку туризму, розробка інвестиційних проектів з залученням українського та іноземного капіталу. Рівень сервісу одне з головних завдань у цьому напрямку.

проводити постійний моніторинг стану збереження та використання пам'яток культурної спадщини, зокрема пам'яток дерев'яної сакральної архітектури та середньовічних замків і палаців, у разі необхідності вживати заходи з недопущення їх руйнування (перебудови).

широке висвітлення туристичних особливостей регіону через рекламно-інформаційну діяльність; Розробка індивідуальних туристичних заходів;

запровадження дієвого громадського контролю у сфері збереження нерухомої культурної спадщини

розширення і покрашення транспортної мережі, яка б забезпечила надійний зв'язок з різними об'єктами області, розгалужена транспортна мережа сприятиме розширенню рекреаційно-туристичної сфери в регіоні.

Виконання цих завдань, економічна стабільність у державі сприятимуть успішному розвитку туризму в Івано-Франківській області.

Також варто запровадити заходи щодо формування культурної та історичної пам'яті суспільства:

введення проблематики культурної спадщини у зміст професійної освіти архітекторів, урбаністів, дизайнерів; ѓ

підготовка фахівців з питань публічного поширення інформації щодо цінності культурної спадщини, інтерпретації та презентації культурної спадщини; ѓ

розгортання просвітницьких заходів з метою підвищення рівня обізнаності громадян стосовно значення культурної спадщини у суспільному житті засобами соціального пропагування, шляхом запровадження системи просвітницьких програм на всіх рівнях: сім'ї, школи, громадських об'єднань, засобів масової інформації тощо; ѓ

налагодження співпраці між різними навчальними закладами та іншими інституціями України, у тому числі й на міжнародному рівні, щодо дієвих підходів до просвітництва та навчання (навчальні програми, спеціалізовані курси); ѓ

посилення просвітницького напряму покращенням туристичної привабливості, включенням об'єктів культурної спадщини України до національних та міжнародних туристичних маршрутів.

Світовий досвід свідчить, що для просування національного туристичного продукту на внутрішньому та зовнішньому ринках потрібна цілеспрямована організаційна та фінансова підтримка держави. Окрема організація чи підприємство не в змозі повноцінно та всеохоплююче рекламувати національний туристичний продукт чи його складові - регіональні та місцеві туристичні продукти. Менеджмент туризму повинен діяти на основних трьох рівнях: національному, регіональному та місцевому, будучи при цьому залученим в глобальну туристичну структуру.

Важливо зазначити, що при просуванні туристичного продукту потрібно зберігати історичний вигляд території. За цих умов втілення програми розвитку туризму на основі використання історико-культурного та природного потенціалу краю не лише збільшить фінансові надходження регіону, але й стане важливим культурно-пізнавальним чинником для приїжджого та місцевого населення

Висновок

Отже, культурна спадщина кожного народу є віддзеркаленням його історії, ментальності, морально-етичних засад. Поняттям «спадщина» охоплюються об'єкти та явища культури (матеріальні й нематеріальні), на яких ґрунтується спільність народу, що відтворюється у спадкоємності поколінь.Втрати культурної спадщини призводять до провалів в історичній пам'яті, руйнації ідентичності, небезпеки втрати культурного розмаїття й підґрунтя подальшого суспільного розвитку.

Досвід розвинених країн свідчить, що туризм може бути не лише важливим чинником економічного зростання регіонів, а й ефективним інструментом збереження їхньої культурної спадщини.

Використання історико-культурних пам'яток в туристичній галузі сприяє забезпеченню охорони та подоланню факторів, що негативно впливають на їхній стан: відсутність належного державного фінансування в передбачених бюджетом обсягах, низька фінансова спроможність користувачів пам'яток, відсутність відповідних правових умов для залучення приватних інвестицій до справи охорони культурної спадщини, недостатня суспільна усвідомленість пріоритетності справи збереження пам'яток .

На території Івано-Франківської області розташована велика кількість історико-культурних пам'яток, серед яких чисельні замки, культові споруди, історія яких датується ХІІ ст., численні музеї. До найбільш значимих пам'яток можна віднести - церкву Св. Пантелеймона, Костел кармелітів у Більшівцях, Успенський Собор, церкву Різдва Христового та інші архітектурні пам'ятки.

Варто відзначити, що останнім часом в Івано-Франківській області приділяється чимала увага покращенню стану і розвитку рекреаційних і туристичних ресурсів. Так, за останні роки була проведена робота з масштабної реконструкції найвизначніших пам'яток історії і культури даного регіону.

Отже, завдяки неймовірно вдалому поєднанню історико-культурних об'єктів на чудових ландшафтах, Івано-Франківська область має багато умов і перспектив для відвідування туристів, окрім історико-культурних пам'яток область багата на пам'ятки архітектури, музеї і має значний етнографічний потенціал, що сприяє розвитку туристичної індустрії і відвідуваню області туристами.

Список використаної літератури

1. Поливач К.А. Культурна спадщина та її вплив на розвиток регіонів України / Наук.ред. Руденко Л.Г. - К.: Інститут географії НАН України, 2012. - 208 с.

2. Історичні міста України: багатство спадщини і пріоритети розвитку.

3. Туристичні ресурси Західної України.

4. Гаврилів Б., Алмарів В.: Пам'ятки історії та культури Івано-Франківщини / Б. Гаврилів, М. В. Алмарів - Івано-Франківськ, 2001. - С. 21-22.

5. Івано-Франківська державна областна адміністрація: Проблеми збереження та використання пам'яток культурної спадщини - серед обласних приорітетів.

6. Попович С. І. Туристично-екскурсійні ресурси України: Вступ до проблеми // Туристичні ресурси України: Зб. наук. Статей. - К.: Типографія ФПУ, 1996. - С. 7-17.

7. UNESCO World Heritage Centre. Tentative Lists Поливач К. А. Культурна і природна спадщина у контексті цілей сталого розвитку України // Укр. геогр. журн. 2017. № 4. С. 62-70.

8. Вечерський В.В. Проблеми українських заповідників / В.В.

9. Горбань Г.П. Управління регіональним розвитком туристичної галузі: світовий досвід/ Горбань Г.П.// Економіка і управління - 2011 р. - С. 110-113.

10. Історико-культурна спадщина малих історичних міст іванофранківської області та її використання в галузі туризму.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Теоретичні основи та суть поняття "культурна сфера", її територіальна організація. Загальна характеристика культурної діяльності в Україні та основні заклади комплексу культури. Перспективи розвитку високоефективної культурної сфери в Україні.

    курсовая работа [510,0 K], добавлен 13.10.2012

  • Визначення інтересів місцевих жителів до закладів культури та видів мистецтва. Дослідження різноманітності фестивалів у Волинській області, унікальності ідеї карнавалу візуальної майстерності. Суть театрів, концертних організацій та музеїв на території.

    статья [22,1 K], добавлен 19.09.2017

  • Музичне мистецтво вокальної естради як культурологічний феномен. Історико-теоретичне дослідження взаємовідношення сімейств, видів і різновидів мистецтва. Пісенні жанри на естраді. Діяльність ансамблю "Смерічка". Сучасні українські естрадні ансамблі.

    курсовая работа [58,6 K], добавлен 03.01.2011

  • Класифікація історико-культурних пам’яток Києва, основні напрями державної політики у сфері їх охорони. Діяльність громадських об’єднань, її характер та напрямки реалізації. Охорона об’єктів всесвітньої спадщини ЮНЕСКО в Києві, стан справ у даній сфері.

    дипломная работа [131,6 K], добавлен 05.06.2014

  • Протяжність стелажного обладнання Державного архіву Харківської області. Документи з історії краю, фондів губернського правління. Відділ формування національного фонду та діловодства. Користування документами архіву та використання архівної інформації.

    реферат [31,5 K], добавлен 20.10.2011

  • Розвиток музичної науки в Україні та наукові дослідження в галузі архівознавства. Визначення стислого взаємозв’язку утворення нотних музичних колекцій у Львові з загальним історико-культурним процесом Галичини. Бібліотечні музичні колекції у Львові.

    автореферат [34,9 K], добавлен 10.04.2009

  • Ефективність розвитку пізнавально-творчої активності учнів у процесі проведення занять з художньої культури. Стимулювання в навчально-виховному процесі пізнавально-творчої активності учнів шляхом використання спеціально підібраних педагогічних засобів.

    курсовая работа [52,5 K], добавлен 08.03.2012

  • Найвизначніші історичні пам’ятники острова Хортиця. Особливості історичного спадку Запоріжжя. Ідея створення на Хортиці архітектурного ансамблю. Символіка святилища обсерваторії. Храм у балці Ганівка. Пам’ятник Генералка. 700-літній Запорізький дуб.

    курсовая работа [65,2 K], добавлен 20.11.2013

  • Історія зародження та розвитку субкультури хіп-хоп. Сильвія Робінсон як засновник хіп-хопу, його проникнення на комерційний ринок. Складові образу хіп-хопера, приклади елементів одягу. Експерименти хіп-хоп культури в області музики та хореографії.

    презентация [407,7 K], добавлен 10.10.2013

  • Історія становлення музеїв України. Особливості культурно-дозвіллєвої роботи в музеях під відкритим небом: Центру народознавства "Мамаєва Слобода" та Національного музею Народної архітектури і побуту Пирогово. Особливості їх та перспективи розвитку.

    курсовая работа [55,3 K], добавлен 06.11.2014

  • Поняття і сутність культури, напрямки та проблеми її дослідження. Передумови виникнення української культури, етапи її становлення та зміст. Особливості розвитку української культури періоду Київської Русі, пізнього Середньовіччя, Нової, Новітньої доби.

    учебное пособие [2,1 M], добавлен 11.02.2014

  • Дослідження проблеми взаємодії між музеями, з однієї сторони, та суспільством — з іншої. Поняття "музейна комунікація", її види. Перспективи впровадження та використання Інтернет-технологій у сфері музейної комунікації на прикладі музейних установ країни.

    статья [24,2 K], добавлен 17.08.2017

  • Пам'ятки історії, архітектури та культури. Державний історико-архітектурний заповідник. Принципи історизму та системного підходу до об'єктивного висвітлення явищ минулого. Висвітлення архітектурної спадщини міста. Історичні споруди XVII століття.

    творческая работа [30,1 K], добавлен 12.05.2011

  • Літературна діяльність Тараса Шевченка, його постать на тлі світової культури і літератури. Рання творчість та становлення митця. Шевченко - хранитель душі нації. Історичний портрет митця: невідомий Шевченко. Мистецька спадщина Шевченка-художника.

    реферат [21,5 K], добавлен 09.11.2013

  • Музеєзнавство як наукова дисципліна. Поняття і визначення музейної галузі законодавством. Сучасний стан розвитку музейної галузі в Україні. Використання комп'ютерної технології в музейній справі. Проблеми охорони та зберігання музейних цінностей.

    курсовая работа [40,2 K], добавлен 15.12.2010

  • Живопис, архітектура, скульптура, література, декоративно-ужиткове мистецтво, музика, театр, кіно як культурна спадщина. Роль бібліотек в збиранні, організації зберігання й громадського користування друкованими творами. Найвідоміші музеї та галереї.

    презентация [25,4 M], добавлен 04.04.2018

  • Характерні риси культури Стародавнього Сходу. Формування ранньокласових цивілізацій і перших держав Месопотамії та Єгипту. Мистецтво раннього Шумеру. Своєрідність культури Стародавнього Єгипту. Культурна спадщина Стародавньої Індії та Стародавнього Китаю.

    реферат [26,0 K], добавлен 06.05.2010

  • Загальні історичні відомості про місцевість Китаєве з давнини по наш час. Монастирський архітектурно-ландшафтний комплекс Китаївської пустині. Опис та характеристика могильнику, огляд печерного комплексу, ансамбль монастиря. Таємниця преподобного Досифія.

    контрольная работа [24,5 K], добавлен 25.11.2010

  • Хронологія створення та розвитку Адамівського куреня Українського козацтва, його сучасний стан та перспективи подальшого розвитку. Нормативна база діяльності козацьких угруповань. Структура та основні елементи Адамівського куреня, основний склад військ.

    книга [1,8 M], добавлен 29.10.2009

  • Роль і значення традиційних теоретико-методологічних підходів культурології у розв'язанні проблеми культуротворчості. Аналіз історичного, діалектичного, еволюційного, функціонального, етнопсихологічного, дослідження культуротворчої активності людини.

    статья [43,9 K], добавлен 24.11.2017

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.