Діяльність китайських симфонічних оркестрів у збагаченні сучасного соціокультурного простору КНР

Размещено на http://www.allbest.ru/

Діяльність китайських симфонічних оркестрів у збагаченні сучасного соціокультурного простору КНР

Ян Цзюнь

Національна музична академія України імені П. І. Чайковського, м. Київ, Україна

Окреслено специфічні особливості розвитку соціокультурного простору Китаю доби політи- ки реформ і відкритості. Стверджується, що важ- ливим фактором соціокультурної ідентичності постають мистецькі явища. Розвиток симфоніч- ної музики -- однієї з найскладніших жанрових сфер -- розглядається як умова успішного функ- ціонування й розвитку національної музичної культури в її музичному сегменті. Констатова- но, що симфонічні оркестри як атрибут сучасної музичної культури наразі працюють у більшості великих міст Китаю. Розглянуто чинники збага- чення соціокультурного простору країни завдяки діяльності симфонічних оркестрів на подієвому та змістовному рівнях. Акцентовано врахування глибинного наповнення національної традиції й особливості її актуального побутування. Про- стежено шляхи розвитку міжкультурних кому- нікацій, здійснених за безпосередньої участі ор- кестрів. Підкреслено дієвість політики впливу на молоде покоління громадян країни через мис- тецькі заходи.

Ключові слова: соціокультурний простір Китаю, китайські симфонічні оркестри, творчі проєкти, мистецькі акції, професіональна адаптація моло- дих музикантів. соціокультурний простір китаю

Yang Jun. Аctivity of Сhinese symphony orchestras in the enrichment of the modern socio- cultural space of the PRC

The purpose of the article is to identify the factors of influence of Chinese symphony orchestras on the enrichment of the socio-cultural space of the country. An important task is to characterize the activities, which provide artistic events and saturation of the cultural landscape with new layers of content.

The methodology is based on the application of systemic and socio-cultural approaches; the event analysis method and the descriptive method are applied too.

The results of the study. China's socio-cultural space has undergone significant changes in the last few decades, and its structure is complex and multidimensional. It can be stated that the function of the determining system-forming factor of its unity can be performed by culture.

One of the conditions for the successful functioning and development of national musical culture in its musical segment is the development of the most complex genre areas -- symphony and opera. Symphony orchestras, an attribute of modern music culture, currently work in the biggest cities of the country. During the policy of reforms and openness, radical changes took place in the activities of orchestras. Among other things, an important mission of the orchestras was to perform works by Chinese composers who are actively mastering the field of music, which is relatively new to the national culture.

According to the study's analysis of various aspects of symphony orchestras in modern China, these creative groups are actively involved not only in the musical and cultural process, but also in the socio-cultural process as a whole. Their contribution to the renewal and enrichment of China's cultural landscape is made both at the event level and at the substantive level.

The repertoire policy of orchestras, which is implemented in two directions -- involving listeners in masterpieces of world music and promoting the work of the most talented domestic composers -- ensures the diversity of the sound environment of the country and stimulates various forms of intercultural communication. In addition to their natural professional activities, which have a strong influence on society, Chinese orchestras often resort to effective artistic actions, delivering unique messages to society on issues relevant to it: environmental protection, historical memory, values of national traditions and more. Transferring the reaction to socially significant events into the plane of creative rethinking, which has become widespread in modern Chinese culture, strengthens the unity of various elements of socio- cultural space.

The scientific novelty is determined by the analysis of the activities of Chinese symphony orchestras in view of their integration into the socio- cultural environment of the country. A significant amount of new information has been introduced into scientific circulation.

The practical significance. The results of the study can be used in scientific work in the field of culturology, as well as taken into account in the further planning of creative projects and forms of activities of orchestras, both in China and in other countries.

Keywords: socio-cultural space of China, Chinese symphony orchestras, creative projects, art events, professional adaptation of young musicians.

Постановка проблеми. Культура сучасно- го Китаю вміщує в собі багато складових і є результатом синтезу різних за своєю генезою явищ. Одні з них стали природним продовжен- ням плідного функціонування тисячолітніх пи- томих традицій, інші ж сформувалися відносно нещодавно як результат адаптації на китайсько- му ґрунті запозичень з інших культур. До ос- танніх належить величезний пласт симфонічної музики, яка набула в Китаї ознак національної самобутності. У різних своїх вимірах (компо- зиторському, виконавському, інфраструктур- ному) китайська симфонічна музика стала важливим чинником збагачення соціокультур- ного простору країни. Особливу роль у цьому відіграє різностороння творча й організаційна діяльність симфонічних оркестрів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Функціонування й розвиток соціокультурного простору в теоретичній площині висвітлюються у численних розвідках. Сфокусуємо нашу увагу на дослідженнях соціокультурного простору су- часного Китаю. Важливі його характеристики знаходимо у фундаментальній праці, створеній під керівництвом голови Медіа-корпорації Ки- таю Шень Хайсюна, що присвячена аналізу різ- них сторін життя країни доби політики реформ і відкритості (Шэнь Хайсюн, 2021).

Лю Чженьюй у своїх працях висвітлює про- блеми принципової неоднорідності організації соціокультурного простору Китаю, що усклад- нює його дослідження (Лю Чженьюй, 2012). Аналізуючи чинники мінливості внутрішніх меж цього простору, вчений констатує наяв- ність багаторівневої структури соціокультур- ного простору країни загалом та зауважує, що наявність «внутрішніх регіонів» дозволяє

«більш чітко визначати і здійснювати стратегії збалансованого “гармонійного” соціокультур- ного розвитку, розміщення на території країни виробничого, наукового і культурного потен- ціалів» (Лю Чженьюй, 2011, с. 34). Своєю чер- гою, Тетяна Кучинська стверджує, що основою консолідації китайського суспільства в умовах глобалізації може виступати соціокультурна ідентичність (Кучинская, 2011, с. 149).

Важливим фактором соціокультурної іден- тичності постають мистецькі явища, окреме місце серед яких посідає симфонічна музика

Діяльність китайських симфонічних оркестрів висвітлювалася в наукових працях переважно в історичному ракурсі, з огляду на їх форму- вання, становлення і подальший розвиток у культурі: від аналізу історії китайського сим- фонізму загалом (Ло Шиі, 2003) та на окремих етапах (Чжао Сяолинь, 2020) до дослідження внеску окремих оркестрів (Янь Ян, 2019). Важ- ливі відомості й узагальнення щодо процесу розвитку китайського симфонізму й якісного наповнення кожного з його етапів містить стат- тя Лі Ісюаня (2019). Інформація про аматорські оркестри (зокрема симфонічні) в навчальних закладах країни подана в статті Чжао Сяоліня (Чжао Сяолинь, 2021).

Водночас важливі аспекти діяльності сим- фонічних оркестрів Китаю в контексті їх куль- туротворчої функції залишаються наразі неви- світленими.

Мета статті -- висвітлити чинники впливу китайських симфонічних оркестрів на збага- чення соціокультурного простору країни. Важ- ливим завданням при цьому постає характерис- тика специфічних сфер діяльності оркестрів, що забезпечує проведення мистецьких заходів і насичення культурного ландшафту новими змістовними пластами.

Виклад основного матеріалу досліджен- ня. Соціокультурний простір Китаю останніх кількох десятиліть зазнав значних перетворень, пов'язаних зі змінами політики країни. На межі 2018-2019 рр. у КНР було святково відзначено 40-річчя запровадження політики реформ та відкритості, що підтвердила свою ефективність у різних сферах життя суспільства, зокрема в культурі та мистецтві. Завдяки здійсненим ре- формам «країна успішно просувалася до центру світової арени, в повній мірі розкриваючи <...> переваги китайської культури» (Шэнь Хайсюн, 2021, с. 18).

Структура соціокультурного простору є складною й багатовимірною, окремі елементи його системи мають різні масштаби, що визна- чені місцем і значенням кожного з них у склад- ному переплетенні політичних, соціальних, мистецьких тощо проявів. У багатьох ситуаці- ях культура може виконувати функцію визна- чального системотворчого чинника єдності со- ціокультурного простору. До такого висновку щодо конкретної країни спрямовують, зокрема, міркування Го Ціюна, який пропонує розуміння Китаю як просторово-часової спільноти людей, які тою чи іншою мірою сприйняли китайську культуру або піддалися її впливу: «Сучасний спосіб життя цієї регіональної спільноти, її ціннісна свідомість, способи мислення та пси- хологічні структури пов'язані з багатоскладо- вою китайською культурою тисячею ниток» (Го Циюн, 2008, с. 127). Структура власне куль- турної складової соціокультурного простору містить в собі явища, породжені більш локаль- ними «внутрішніми» просторами -- літерату- рою, різними видами мистецтва тощо.

Однією з умов успішного функціонування й розвитку національної культури в її музичному сегменті є розвиток найскладніших жанрових сфер -- симфонічної та оперної. Симфонічні оркестри, що є атрибутом сучасної музичної культури, наразі працюють у більшості великих міст країни, їхня географія охоплює практично всі регіони материкового Китаю, а також його спеціальні адміністративні райони. Згадані мистецькі колективи функціонують завдяки послідовній підтримці держави, проте їм нада- на значна самостійність в організації власної діяльності. Це стосується і питань творчості, і різних форм адміністрування. Китайський до- слідник Лі Ісюань справедливо зазначає, що в діяльності оркестрів за доби реформ і розвит- ку відбулися докорінні зміни: «Симфонічний оркестр, що не мав раніше ніякого художньо- го управління та не встановлював систему ор- ганізації музичних сезонів, тепер самостійно формує програму, репертуар, репетиційну ді- яльність, співвідносячи функціонування колек- тиву із системою оплати праці музикантів» (Ли Исюань, 2019, с. 272).

Прояви інтеграції симфонічної музики до соціокультурного простору сучасного Китаю можна проілюструвати численними приклада- ми. Вони стосуються різних площин соціально- го й мистецького життя, виявляють себе в різ- них формах.

Регулярна творча діяльність підтримуваних державою оркестрів спрямована на успішне ви- конання їх місії з донесення композиторського висловлювання слухачеві. На творчі колекти- ви покладено величезну відповідальність щодо добору репертуару, адже звукове середовище країни має насичуватися лише високохудож- ньою музичною продукцією. Репертуар про- відних колективів поділяється на дві різні за обсягом групи: світова музична класика і доро- бок сучасних зарубіжних композиторів; твори китайських композиторів. Перша з названих груп охоплює різні за стильовими та жанрови- ми характеристиками шедеври, що репрезен- тують західні композиторські школи на різних етапах їх існування (у хронологічному поряд- ку -- музика В. Моцарта, Л. Бетховена, Г. Берліоза, Й. Брамса, П. Чайковського, С. Франка, Г. Малера, Д. Шостаковича та ін.).

Деякі колективи включають до свого репер- туару твори, що виходять за жанрово-стильові межі академічної музики: від опусів Леонарда Бернстайна й Джорджа Гершвіна (Симфоніч- ний оркестр Чанша) до поп-музики, латино- американської музики, кантрі, джазу, музики з кінофільмів (Китайський кіносимфонічний оркестр).

Важливою місією оркестрів стає виконання творів вітчизняних композиторів, які активно освоюють сферу відносно нової для національ- ної культури музичної сфери. Сучасні компо- зиторські технології дають великі можливості для втілення глибокого змісту. Лі Ісюань так характеризує змістовні параметри симфоніч- ної музики сучасних китайських композиторів:

«Драматургічний ракурс симфонічних творів -- ліричний або драматичний епос, що випромі- нює благородний дух і багатий внутрішній світ людини, в якому спресована історія і сучасність, філософський відсвіт конфуціанства і гострота сприйняття, притаманна дням сьогоднішнім» (Ли Исюань, 2019, с. 272). Відбиваючи гли- бинне наповнення національної традиції та її актуального побутування, донесені до слухача завдяки симфонічним оркестрам твори вітчиз- няних композиторів стають джерелом збагачен- ня мистецького простору країни (і соціокуль- турного простору загалом).

Програмні назви (або спеціально написані в якості програм літературні тексти) багатьох симфонічних творів, що входять до репертуару оркестрів, відображають укоріненість у самих основах китайської культури і водночас по- глиблюють і розвивають закладені в останній символічні сенси.

Наведемо характерні приклади. Концерт для фортепіано з оркестром «Хуанхе» («Жовта ріка»), який створив Інь Ченцзун (џuЏіЏ@) на основі музичного матеріалу однойменної кан- тати композитора Сянь Сінхая (1939). Чотири частини концерту («Пісня човнярів на Жовтій ріці», «Ода Жовтій ріці», «Жовта ріка у гніві», «Захист Жовтої ріки») відтворюють різні стани образу ріки, що немовби метафорично втілю- ють долю народу.

Подібна образність притаманна також сим- фонічній увертюрі «Плин великої ріки на схід» композитора Сюй Сяоміна (Џ™?©ъ). Партитурі передує анотація, що пояснює закладену в назві метафору: «Плин на схід великої ріки зображає китайський народ як бурхливу ріку, що прохо- дить крізь негаразди, вигини і повороти, туман і лід; наполегливу і непохитну, що прагне до світ- ла» (Сюй Сяомін, 2018). Велич одного з ключо- вих образів природи (ріки) і ототожнення з нею цілого народу допомагає створити художній об- раз, що органічно вписується до контексту ки- тайської культури та збагачує її.

Інтегрованість митців до суспільства, відчут- тя себе частиною великого цілого спонукає до створення соціально значущих опусів і проєк- тів по їх втіленню, що здійснюються за безпо- середньої участі симфонічних оркестрів. Саме такою була ситуація з ретельно підготовленим і бездоганно реалізованим виконанням першого китайського реквієму -- твору, який став відгу- ком на стихійне лихо національного масштабу. У травні 2008 р. в провінції Сичуань відбувся руйнівний землетрус, що забрав життя десят- ків тисяч людей і торкнувся доль сотень тисяч. Переживання з приводу жахливої катастрофи та її наслідків підштовхнуло композитора Ся Гуаня (‰Д?) до спроби філософського осмис- лення ситуації в мистецтві; він відчув необхід- ність створення опусу, грандіозні параметри якого відповідали б глибині національної траге- дії. Найбільш придатним для цього став вільно трактований жанр реквієму, що мав тривалу іс- торію розвитку в різних національних культу- рах, але доти ніколи не втілювався в китайській музиці. Виконання «Реквієму по Землі» (або

«Реквієму Землі») було доручено Китайському національному симфонічному оркестру (за уча- сті чотирьох солістів-вокалістів, великого хору та органу) під орудою французького диригента Мішеля Плассона, що вивело культурну подію на міжнародний, глобальний рівень.

Кожна з чотирьох частин твору має поетичну назву, близьку до образного строю китайської культури: «Споглядаючи зірки», «Небесний ві- тер і земний вогонь», «Безмежна любов», «Кри- ла янголів». Взаємодія Сходу і Заходу отрима- ла переконливе втілення в музичній площині. Зокрема, це ілюструє «діалог» двох інструмен- тів у заключній частині циклу: традиційний китайський інструмент, стародавня бамбукова флейта сяо немовби обмінюється репліками з далеким органом.

Прем'єра, що відбулася в Пекіні в травні 2011 р., як і подальші виконання, засвідчила ве- личезну силу емоційної дії твору, який підняв важливу загальнолюдську проблему. Збагачен- ня соціокультурного простору Китаю в цьо- му разі відбулося на кількох рівнях, зокрема, мистецькому (жанрово-стильовому), змістов- ному, комунікативному. Значущість події під- твердило здійснення у 2013 р. запису твору на CD однією з провідних європейських компаній «Virgin Classics».

Китайські симфонічні оркестри нерідко виступають організаторами або співорганіза- торами численних проєктів, що мають, окрім мистецької, велику суспільно-культурну (або суспільно політичну) вагу. Подібні акції спря- мовані на висвітлення питань, актуальних для країни або навіть для всього людства.

До числа таких актуальних питань належить стан довкілля. Проблеми, пов'язані з екологією, мають глобальний масштаб. Музиканти Китаю роблять свій внесок до того, аби за допомогою засобів мистецтва привернути увагу усіх країн та урядів до необхідності здійснення ефектив- них спроб її вирішення як прояву соціальної відповідальності. Таким вагомим внеском став концерт 2013 р., присвячений Всесвітньому дню охорони довкілля. Він відбувся 5 червня у Національному центрі виконавських мистецтв. Інтернаціональна спрямованість заходу зна- йшла відтворення у складі митців, причетних до його реалізації.

Національний центр виконавських мистецтв, головний організатор заходу, заздалегідь (за два роки) замовив для нього низку творів, ав- торами яких стали представники різних країн і континентів, митці, які переймалися станом довілля. Кожен з творів мав зосереджувати ува- гу слухача на конкретній екологічній проблемі: міському шумовому забрудненні, світловому забрудненні, розливам нафти, наявності видів тварин та рослин, що знаходяться під загрозою зникнення, а також тонучих островів.

Мексиканський композитор Енріко Чапела, відомий своєю схильністю до синтезу виражаль- них можливостей джазу, року та академічної му- зики, на той момент вже мав досвід виконання замовлень для різноманітних мистецьких акцій та колективів у різних країнах світу, як-от твори для серії «Зелена парасолька» Лос-Анджелесь- кої філармонії (США), Симфонічного оркестру штату Сан-Паулу (Бразилія), Музичного фес- тивалю у Вейлі (Колорадо, США), Стокгольм- ського квартету саксофонів та багатьох інших. Він написав для концерту твір під назвою «Чор- ний шум». Замовлення було зроблено також Рейчел Портман, композиторці з Великої Бри- танії, лауреатці премії «Оскар» (1996), відомій своєю роботою зі створення музики для числен- них кінофільмів (британська преса називала її «королевою кіномузики»). Вона написала твір під назвою «Ті, що зникають» («Під загрозою зникнення»), присвячений скороченню про- стору дикої природи -- середовища проживан- ня різних видів тварин.

Оркестр центру виступив під орудою Лю Цзя (?№Е), досвідченого китайського диригента, який протягом кількох років працював в Іта- лії як музичний керівник і головний диригент Театру Лірико імені Джузеппе Верді в Трієсті (1991-1996), згодом обіймав аналогічну поса- ду в Норрчепінгському симфонічному оркестрі (Швеція, 1999-2005), а також Оркестрі Макао (з 2008 р.). Специфіка останнього з названих колективів полягає в тому, що він працює в особливому адміністративному районі Китаю (Макао -- колишня колонія Португалії) і до його складу входять музиканти з різних країн і континентів. Таким чином, міжнародний дос- від Лю Цзя, який нині є головним диригентом оркестру Китайського національного центру виконавських мистецтв, не викликає жодних сумнівів.

Вплив на слухачів під час концерту було сут- тєво посилено завдяки застосуванню потужно- го відеоряду: сучасні мультимедійні технології дали можливість демонстрації відеоматеріалів, що унаочнювали тематику концерту, на розмі- щених на заднику сцени екранах.

Проведення концерту мало велике значення як для культури Китаю, так і для людства загалом; захід став чинником всесвітньої комунікації.

Досягнувши високого мистецького рівня, симфонічні оркестри Китаю виконують ще одну важливу функцію -- вони стають репре- зентантами китайського композиторського та виконавського мистецтва у світовому просто- рі. Приміром, Симфонічний оркестр Циндао неодноразово представляв КНР у політичних та культурних інтернаціональних контактах: у 2009 -- концертах у США на честь 30-річчя встановлення дипломатичних стосунків між двома країнами, у 2014 р. оркестр -- у заходах «Року китайсько-французької культури», у 2016 -- «Року китайсько-латиноамерикансько- го культурного обміну» (зокрема, концертах у Чилі та Аргентині). Крім того, співпраця може налагоджуватися на рівні окремих колективів або мистецьких установ, як-от між Симфоніч- ним оркестром Циндао та Державною філар- монією Узбекистану. У відповідній угоді було визначено наміри сторін «зміцнювати обміни й співробітництво в галузі мистецької освіти й спільного виробництва, а також продовжувати просувати видатні художні колективи чи твори двох країн на сцені іншої країни» (Симфониче- ский оркестр, 2019).

Залученість оркестрів до соціокультурних процесів виявляється також у їхній реакції на внутрішні загальнонаціональні проблеми, що визначають змістовне наповнення життя ки- тайського суспільства. Наведемо показовий приклад.

Симфонічний оркестр Чанша провів з 28 квітня по 1 травня 2021 р. цикл концертів на тему «Вивчаючи історію партії, згадуючи первісне серце та слідуючи за партією» у Шан- хаї -- місті, що має історичне значення для краї- ни. Це були перші гастролі оркестру за межами своєї провінції, що надало концертам додат- кової ваги. Відтворена у симфонічній музиці, історія руху Китаю до невпинного прогресу й процвітання мала надихаюче значення для слухачів. Перший з концертів відбувся в межах 37-го Шанхайського міжнародного весняного музичного фестивалю й мав назву «Схід сонця на червоному Сході -- класичні китайські пісні в симфонічному супроводі». Митці відвідали меморіальний зал -- місце проведення першо- го партійного з'їзду, що відбувся в Шанхаї сто років тому. Цей захід мав великий надихаючий вплив на всіх його учасників. Акція під гаслом

«Я роблю практичні справи для мас» мала, крім суспільних заходів, конкретне мистецьке втілення: концерт з творів вітчизняних компо- зиторів, що відображають славетні традиції й величні досягнення китайського народу. У кон- церті брав участь також дитячий хор, і це сим- волізувало зв'язок поколінь в історії сучасного Китаю.

Мистецький вплив на молоде покоління стає важливим інструментом формування майбут- ніх етапів функціонування соціокультурного середовища. У практиці того ж Симфонічного оркестру Чанша, крім постійно діючих циклів

«Виконавське мистецтво на благо народу»,

«Художні презентації в живописних місцях», концертів під відкритим небом «Ніч Чанша», також регулярно проводяться заходи, адресо- вані молоді. До програм щорічного фестивалю

«Сезон симфонічної музики Ya Yun Sanxiang» входять концерти на майданчиках навчальних закладів міста (цикл «Високе мистецтво в кам- пусі»).

Окрему групу молоді, що опинилася в зоні уваги та благотворного впливу старшого поко- ління митців, складають молоді професійні му- зиканти. Їхня успішна адаптація у професійно- му середовищі залежить не лише від високого рівня освіти та здобутих знань і навичок. Тому Центральна музична консерваторія у 2004 р. започаткувала першу в Азії аспірантську програму підготовки оркестрових виконавців (ор- кестрову академію). Програму очолив відомий диригент Ху Юньян (ЊУ™зЊѕ), котрий згодом став керувати оркестром при академії, артиста- ми якого стали випускники китайських кон- серваторій (повна назва оркестру -- «Репер- туарний оркестр EOS Китайської оркестрової академії при Центральній музичній консерва- торії в Пекіні»). Організація такого колективу дозволила зорієнтувати випускників музичних навчальних закладів, які нерідко робили у своїй підготовці акцент на майбутній сольній кар'єрі, на можливостях самореалізації в ансамблевому (оркестровому) музикуванні.

Ідею необхідності започаткування молодіж- них оркестрів як плацдарму для розвитку май- бутнього професійного шляху виконавців-по- чатківців було в подальшому реалізовано у створенні Симфонічного молодіжного оркестру Гуанчжоу (заснований у 2011 р.) та Національ- ного молодіжного оркестру Китаю (працює з 2015 р.). В останньому з названих колективів представлені молоді музиканти-професіонали з усіх регіонів Китаю, які після проходження складного конкурсу та двотижневого стажуван- ня отримують право брати участь у творчій ді- яльності оркестру. Так вони здобувають досвід колективного музикування, роботи оркестрово- го музиканта, необхідний для подальшої плід- ної діяльності в різних куточках країни.

Висновки

Як показав наведений у дослі- дженні аналіз різних сторін діяльності симфо- нічних оркестрів у сучасному Китаї, ці творчі колективи активно включені не лише до музич- но-культурного процесу, а й до соціокультур- ного процесу загалом. Їх внесок до оновлення й збагачення культурного ландшафту Китаю здійснюється як на подієвому, так на змістовно- му рівні.

Репертуарна політика оркестрів, що реалі- зується у двох напрямках -- долучення слуха- чів до шедеврів світової музики й просування творчості найбільш талановитих вітчизняних композиторів -- забезпечує багатогранність наповнення звукового середовища країни й стимулює різні форми міжкультурної комуні- кації. Окрім своєї природної професійної ді- яльності, що має потужний вплив на соціум, китайські оркестри нерідко вдаються до дієвих мистецьких акцій, виступаючи зі своєрідни- ми посланнями суспільству з актуальних для нього питань: збереження довкілля, історичної пам'яті, цінності національних традицій тощо. Переведення реакції на суспільно значущі події в площину творчого переосмислення, що набуло поширення в сучасній китайській культурі, скріплює єдність різних елементів соціокуль- турного простору.

Список посилань

1. Го Циюн (2008). Исследования современного конфу- цианства в КНР. (А. Калкаевой, Пер.). Проблемы Дальнего Востока, 1, 119-133.

2. Кучинская, Т. Н. (2011). Социокультурная иден- тичность Китая в эпоху глобализации. Вестник Бурятского государственного университета, 14, 149-153.

3. Ли Исюань (2019). Обоснование хронологии китай- ской симфонической музыки. Манускрипт. Том 12. Вып. 11, 269-273. Грамота.

4. Ло Шии (2003). Симфонические жанры в контексте китайской музыкальной культуры [Дисс. ...

5. канд. искусствоведения: 17.00.02. Рос. академия музыки имени Гнесиных].

6. Лю Чженьюй (2011). «Социокультурное простран- ство» в контексте изменения политической активности китайского государства. Вестник Читинского государственного университета: Философские науки, № 4 (71), 31-35.

7. Лю Чженьюй, Абрамов, В. А. (2012). Китайское

8. «социокультурное пространство» и его изме- няющиеся региональные границы. Вестник Читинского государственного университета: Философские науки, № 7 (86), 103-110.

9. Пивоваров, Л. А., Абрамова, Н. А. (2016). Китайское социокультурное пространство и его объектива- ция в научных категориях. Исторические, фи- лософские, политические и юридические науки, культурология и искусствоведение. Вопросы те- ории и практики. №5 (67), 158-161. Грамота.

10. Симфонический оркестр Циндао и Государствен- ная филармония Узбекистана подписали со- глашение о стратегическом сотрудничестве. 19 ноября 2019 г. Отримано Січня 21, 2021 з https://podrobno.uz/cat/uzbekistan-i-kitay-klyuchi- ot-budushchego/simfonicheskiy-orkestr-tsindao- i-gosudarstvennaya-filarmoniya-uzbekistana- podpisali-soglashenie-o-st/

11. Чжао Сяолинь (2020). Влияние Культурной револю- ции на деятельность национальных оркестров Китая. Манускрипт. Том 13. Вып. 10, 245-250. Грамота.

12. Чжао Сяолинь (2021). Университетские оркестры Китая и их функции в социокультурном про- странстве. Манускрипт. Том 14. Вып. 12, 2826-

13. 2831. Грамота.

14. Шэнь Хайсюн (2021). Си Цзиньпин и политика реформ и открытости. (К. Барабошкин, Пер.). Шанс.

15. Янь Ян (2019). Пути развития Шанхайского симфо- нического оркестра (к 140-летию со дня основа- ния). European Journal of Arts, 3, 55-62.

16. Љw“}ЋjЃA?Єм¤ЯЎBётРЮЁ«--?ЁFҐж???¦b¤W®ь?®iРЮҐv±РЁ|¬Ў? (Вивчаючи історію партії, згадуючи первісне серце та слідуючи за пар- тією -- Симфонічний оркестр Чанша запускає

17. просвітницькі заходи в Шанхаї з історії партії). Отримано Березня 15, 2022 з http://www.hunanso. cn/ltdt/ltxw/531.html.

18. Џ™?©ъҐж?§З¦±-‘еЌ]?¬y (Сюй Сяомін. (2018). Симфонічна увертюра «Плин великої ріки на схід»). Народне музичне видавництво.

19. References

20. Guo Qiyong (2008). Research on Modern Confucianism in the PRC. (A. Kalkaeva, Trans.). Problemyi Dalnego Vostoka, 1, 119-133. [Іn Russian].

21. Kuchinskaya, T. N. (2011). Sociocultural identity of China in the era of globalization. Vestnik Buryatskogo gosudarstvennogo universiteta, 14, 149-153. [In Russian].

22. Li Yixuan (2019). Rationale for the Chronology of Chinese Symphonic Music. Manuskript. Vol. 12. Issue 11, 269-273. Gramota. [In Russian].

23. Liu Zhenyu (2011). “Socio-cultural space” in the context of the changing political activity of the Chinese state. Vestnik Chitinskogo gosudarstvennogo universiteta: Filosofskie nauki, 4 (71), 31-35. [In Russian].

24. Liu Zhenyu, Abramov, V. A. (2012). Chinese “socio- cultural space” and it's changing regional boundaries. Vestnik Chitinskogo gosudarstvennogo universiteta: Filosofskie nauki, 7 (86), 103-110. [In Russian].

25. Lo Shii (2003). Symphonic Genres in the Context of Chinese Musical Culture [Diss. kand.

26. iskusstvovedeniya: 17.00.02. Ros. akademiya muzyiki imeni Gnesinyih]. [In Russian].

27. Pivovarov, L. A., Abramova, N. A. (2016). Chinese socio-cultural space and its objecti?cation in scienti?c categories. Istoricheskie, filosofskie, politicheskie i yuridicheskie nauki, kulturologiya i iskusstvovedenie. Voprosyi teorii i praktiki. No. 5(67), 158-161. Gramota. [In Russian].

28. Shen Haixiong (2021). Xi Jinping and the policy of reform and opening up. (K. Baraboshkin, Trans.). Shans. [In Russian].

29. The Qingdao Symphony Orchestra and the State Philharmonic of Uzbekistan signed an agreement on strategic cooperation. November 19, 2019.

30. Retrieved January 21, 2022, from https:// podrobno.uz/cat/uzbekistan-i-kitay-klyuchi-ot- budushchego/simfonicheskiy-orkestr-tsindao- i-gosudarstvennaya-filarmoniya-uzbekistana- podpisali-soglashenie-o-st/ [In Russian].

31. Yan Yang (2019). Ways of development of the Shanghai Symphony Orchestra (on the occasion of the 140th anniversary of its founding). European Journal of Arts, 3, 55-62. [In Russian].

32. Zhao Xiaolin (2020). The impact of the Cultural Revolution on the activities of China's national orchestras. Manuskript. Vol. 13. Issue 10, 245-250.

33. Gramota. [In Russian].

34. Zhao Xiaolin (2021). Chinese University Orchestras and Their Functions in the Socio-Cultural Space. Manuskript. Vol. 14. Issue 12, 2826-2831. Gramota. [In Russian].

35. Љw“}ЋjЃA?Єм¤ЯЎBётРЮЁ«--?ЁFҐж???¦b¤W®ь?®iРЮҐv±РЁ|¬Ў? (Learning the Party History, Recalling the Original Heart, and Following the Party -- Changsha Symphony Orchestra Launches Party History Education Activities in Shanghai). Retrieved March 15, 2022, from http://www. hunanso.cn/ltdt/ltxw/531.html. Chinese.

36. Џ™?©ъҐж?§З¦±-‘еЌ]?¬y (Xu Xiaoming). (2018). Symphony Overture -- The River Flows East). Narodne muzychne vydavnytstvo.

Размещено на Allbest.ru