Об’єкти Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО як елемент іміджевої складової України

Роль і значення українських та транскордонних номінацій матеріальної і нематеріальної культурної та природної спадщини. Вплив об'єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО як українських символів на підвищення позитивного іміджу України на міжнародній арені.

Рубрика Культура и искусство
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 11.07.2023
Размер файла 39,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Об'єкти Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО як елемент іміджевої складової України

Т. Марусик

В. Макар

Анотація

У статті проаналізовано роль і значення українських та транскордонних номінацій матеріальної культурної і природної спадщини та нематеріальної культурної спадщини, які відповідно до їх унікальності, включені до Списку об'єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, а також простежено їх вплив як своєрідних українських символів на підвищення позитивного іміджу України на міжнародній арені, методологія дослідження базується на принципах об'єктивності і історизму, що передбачає розгляд окремих процесів у контексті їх розвитку та зв'язку з відповідними вітчизняним та міжнародними інституціями. Загальнонаукові методи аналізу, синтезу та узагальнення дали змогу розкрити суть і значення знакових для української держави подій у контексті її культурного поступу. Висвітлено на основі джерел та особистої участі авторів як у підготовці номінаційного досьє, так і в проходженні усіх етапів номінування, складної процедури включення об'єктів до Списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО на прикладі унікального українського об'єкта Резиденції митрополитів Буковини і Далмації, в стінах якої вже понад сімдесят років розташований Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича.

Об'єкти Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО в Україні є однією з вагомих складових підвищення іміджу країни на міжнародній арені особливо в умовах сьогодення. Презентація найкращих зразків матеріальної і нематеріальної спадщини, які підкреслюють унікальність і неповторність українського надбання, національну самоідентичність нації, сприяють тісній співпраці з різноманітними міжнародними інституціями у сфері охорони і збереження культурної і природної спадщини.

Ключові слова: Список Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, Резиденція, Конвенція, імідж, університет.

Annotation

UNESCO World Heritage Sites as an Element of the Image Component of Ukraine

The article analyzes the role and significance of Ukrainian and cross-border nominations of material cultural and natural heritage and intangible cultural heritage which, in accordance with their uniqueness, are included in the List of UNESCO World Heritage Sites, and also traces their influence as a kind of Ukrainian characters to enhance the positive image of Ukraine in the international arena. The methodology of the study is based on the principles of objectivity and historicism, which involves the consideration of individual processes in the context of their development and connection with the relevant domestic and international institutions. The general scientific methods of analysis, synthesis and generalization allowed revealing the essence and significance of the events for the Ukrainian state in the context of its cultural progress. It is covered on the basis of sources and personal participation of the authors in the preparation of the nomination dossier, and the passage of all stages of nomination, the complex procedure for including objects in the UNESCO World Heritage List on the example of a unique Ukrainian object Residence of Metropolitans of Bukovyna and Dalmatia, in the walls of which for more than seventy years Yuriy Fedkovych Chernivtsi National University is located.

The UNESCO World Heritage Sites in Ukraine are one of the important components of improving the country's image in the international arena, especially in today's conditions. Presentation of the best examples of material and non-material heritage, which emphasize the uniqueness and uniqueness of the Ukrainian heritage, the national identity of the nation, contribute to close cooperation with various international institutions in the field of protection and preservation of cultural and natural heritage. A special place among the Ukrainian UNESCO sites belongs to the Residence of the Metropolitans of Bukovyna and Dalmatia. It is thanks to the symbiosis of the styles and cultures of the peoples who inhabited Bukovyna that the residence became a kind of visiting card of the “multicolored and multilingual” capital of the region Chernivtsi. This is the only facility in Ukraine, which simultaneously performs a dual function: on the one hand, the Yuriy Fedkovych Chernivtsi National University as a Centre for education, science and spirituality of the region, and on the other hand, the Residence of the Metropolitans of Bukovyna and Dalmatia as UNESCO World Heritage Site.

Keywords: UNESCO World Heritage List, Residence, Convention, image, University.

Постановка проблеми

В умовах активізації процесу інтеграції України до світового співтовариства вагому роль відіграє створення позитивного іміджу держави у міжнародному просторі. У сучасному світі застосовують різні технології формування міжнародного іміджу країни. Без сумніву, імідж країни це те враження, яке вона справляє на громадськість, людину, інституції. Його формуванню сприяє вдале поєднання економічної, політичної, дипломатичної, культурної, мас-медійної та соціальної складових за допомогою яких кожна країна створює власний імідж. Імідж будь-якої країни світу і України зокрема можна покращити за допомогою своєрідних символів, що сприяють її впізнаваності. Українськими символами можна вважати вишиванку і «Червону руту» Володимира Івасюка, писанку і борщ тощо. Належній присутності країни на міжнародній арені значною мірою сприяє збереження культурної самобутності та ідентичності.

Частиною унікальних та незамінних цінностей не лише окремої нації, а й людства в цілому є культурна і природна спадщина. Пам'ятки історії і культури можна розглядати як своєрідний літопис життя окремих народів, яскраве і переконливе свідчення їхнього самобутнього розвитку впродовж століть. Саме їм належить віддзеркалення неповторності і самобутності, що дає змогу класифікувати культурну і природну спадщину відповідно до значимості: пам'ятки місцевого, національного і всесвітнього значення. Визнання пам'ятки надбанням людства шляхом включення до Списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО значною мірою підвищує позитивний імідж та впізнаваність країни у світовому вимірі.

Аналіз останніх досліджень. В умовах сьогодення досить актуальним є дослідження питань іміджу держави. Вивченню сутності понять «образ», «імідж» та «репутація», а також розвитку культурної дипломатії, зокрема підвищенню іміджу України на міжнародному рівні, присвячені праці відомих вітчизняних та зарубіжних науковців, зокрема, С. АнхольтаAnholt, S. (2007). Competitive identity: The new brand management for nations, cities, and regions. London: Palgrave Macmillan, 147 p.; Anholt, S. (2013). Beyond the Nation Brand: The Role of Image and Identity in International Relations. Exchange: The Journal of Public Diplomacy. Vol. 2. Iss. 1. Art. 1, p. 6-12., М. КопійкиКопійка, М. (2017). Особливості формування іміджу України в міжнародному інформаційному просторі. Гілея: науковий вісник. Вип. 124, с. 266-269., І. ПантелейчукаПантелейчук, І. (2012). Механізми формування та реалізації державної іміджевої стратегії. Державне управління: удосконалення та розвиток. 2012. №9., О. СемченкаСемченко, О. (2015). Імідж держави й національний брендинг: взаємообумовленість понять. Політикус. Вип. 2, с. 74-78., О. ЧечеляЧечель, О. (2016). Формування іміджу держави на міжнародній арені. Інвестиції: практика та досвід. 2016. №10, с. 82-86., К. СавонСавон, К. (2019). Міжнародний імідж України: сучасний стан та перспективи розвитку. Актуальні проблеми політики. Вип. 64, с. 180-193. та ін.

Вагому роль у формуванні іміджу України відіграють пам'ятки національного значення, які завдяки унікальності і неповторності, після проходження відповідної процедури, поповнюють Список об'єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Під час дослідження автори статті спиралися на міжнародне та вітчизняне законодавство у сфері охорони і збереження об'єктів ЮНЕСКО, праці українських науковців В. ЛитовченкоЛитовченко, В. (2021). Всесвітня спадщина ЮНЕСКО в Україні. Київ: Саміт-книга, 180 с., Ю. БаланюкБаланюк, Ю. (2014). Реалізація політики збереження об'єктів культурної спадщини ЮНЕСКО в Україні. Науковий вісник Чернівецького університету. Історія. Політичні науки. Міжнародні відносини, (702703), с. 100-104; Balaniuk, J. (2014). European and Ukrainian experience in cultural heritage preservation. Rocznik Cheimski. Tom.18. Chelm, s. 183-188., спільного дослідження Т. Марусик та І. КоротунМарусик, Т., Коротун, І. (2019). Архітектурне диво Чернівців. Чернівці: Букрек, 324 с. та ін. Враховуючи той факт, що в Україні лише один об'єкт Резиденція митрополитів Буковини і Далмації у Чернівцях виконує подвійну функцію: університет та пам'ятка всесвітнього значення, основна увага авторів, які працюють в університеті, зосереджувалася на процедурі номінування об'єкта до Списку ЮНЕСКО та умінні презентувати визначну пам'ятку серед міжнародної спільноти. Чимало з точки зору дослідження документів, зокрема копії автентичних креслень Йозефа Главки, переданих університету з Празької Фундації Йозефа, Марії і Зденки Главкових, номінаційне досьє, листування з вітчизняними і міжнародними інституціями тощо зберігаються в архіві Центру управління об'єктом ЮНЕСКО, що функціонує в університеті і опікується питаннями охорони і збереження Резиденції як об'єкта ЮНЕСКО.

Мета та завдання статті полягають в аналізі ролі та значення пам'яток Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО у контексті підвищення іміджу України на міжнародній арені, акцентуючи увагу на репрезентативності одного з унікальних об'єктів Резиденції митрополитів Буковини і Далмації (нині Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича). Для реалізації поставленої мети визначені такі завдання: по-перше, прослідкувати еволюцію діяльності ЮНЕСКО стосовно охорони всесвітньої культурної та природної спадщини; по -друге, визначити ґенезу українського законодавства в контексті охорони культурної спадщини ЮНЕСКО; потретє, показати процес включення Резиденції митрополитів Буковини і Далмації до Списку об'єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО і його роль для підвищення іміджу України.

Виклад основного матеріалу

Усвідомлення необхідності інтеграційних процесів у сфері освіти, науки і культури зумовили створення 16 листопада 1945 р. спеціалізованої міжнародної організації ЮНЕСКО, що стала правонаступником міжнародного комітету Ліги Націй з питань інтелектуальної співпраці та її виконавчої установи Міжнародного інституту інтелектуальної співпраці. Завдяки членству в ООН, Україна (на той час УРСР) мала право приєднатися до будь-якої міжурядової інституції ООН, чим і скористалася. 12 травня 1954 р. Україна набула повноправного членства в ЮНЕСКО. Відповідно до нового статусу в Міністерстві Закордонних Справ України у 1956 р. був створений новий структурний підрозділ постійна Міжвідомча Комісія УРСР у справах ЮНЕСКО реорганізована у 1995 р. в Національну комісію України у справах ЮНЕСКО (Нацкомісія ЮНЕСКО). Координацію діяльності України і ЮНЕСКО здійснює Постійне представництво України при ЮНЕСКО, що діє при Посольстві України у Франції, функції голови якого виконує Посол України у Франції.

До компетенції ЮНЕСКО включені основні сфери діяльності: освіта, природничі та соціально-гуманітарні науки, культура, комунікація та інформація. Один із пріоритетних напрямів культури охорона і збереження культурної і природної спадщини. Формування міжнародного законодавства у сфері охорони культурної спадщини пов'язано із прийняттям Афінської хартії (1931) та Пакту Реріха (1935).

Наслідки Другої світової війни зокрема масові руйнації пам'яток історії і культури спричинили активізацію діяльності у сфері охорони і збереження культурної спадщини. Країни світу усвідомили нагальну потребу у підготовці міжнародно -нормативних актів з метою убезпечення їх пам'яток від руйнації. У 1954 р. ЮНЕСКО прийняло Конвенцію про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту, а Рада Європи Європейську культурну Конвенцію. Вагому роль відіграла й низка, прийнятих генеральними конференціями ЮНЕСКО різноманітних рекомендацій із зазначеної проблематики.

З метою законодавчого закріплення основ колективної охорони пам'яток універсального культурного і природного значення 16 жовтня 1972 р. був прийнятий основний документ

ЮНЕСКО Конвенція про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини. У 1976 р. відповідно до ст.8, п.1. зазначеної Конвенції при ЮНЕСКО засновано Комітет всесвітньої спадщини (КВС), до повноважень якого включена відповідальність за дотримання вимог міжнародного законодавства у сфері охорони культурної і природної спадщини. КВС отримав виняткове право як на включення об'єктів до Списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО (Список ЮНЕСКО), так і, у разі недотримання визначених вимог, виключення зі СпискуКонвенція про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини ЮНЕСКО..

З метою заохочення країн до ратифікації Конвенції 1972 р. при Секретаріаті ЮНЕСКО було створено спеціальний підрозділ Центр Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО (ЦВС ЮНЕСКО). Його мета вироблення комплексного трансдисциплінарного підходу до збереження культурної і природної спадщини людства, сприяння розширенню репрезентативності об'єктів, номінованих до Списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Центр й нині виступає координатором у реалізації основних положень Конвенції. Країна, яка прагне презентувати власну пам'ятку матеріальної чи нематеріальної культурної або природної спадщини національного значення до Списку ЮНЕСКО, повинна довести її як автентичність і унікальність, так і відсутність аналогів у світі.

Україна як повноправний член ЮНЕСКО усвідомлювала потребу у підвищенні власного іміджу крізь призму презентації культурної і природної спадщини національного значення на міжнародній арені. Ратифікація Україною у 1988 р. Конвенції 1972 р. дала можливість розпочати пошук пам'яток національного значення, які б відповідали критеріям, визначеним у Конвенції та Настановах з регулювання її виконання. Перший об'єкт, який дав можливість Україні репрезентувати себе у Списку ЮНЕСКО Собор Святої Софії з прилеглими монастирськими спорудами, Києво-Печерська лавра (включено як один об'єкт у 1990 р.). Здобуття Україною незалежності активізувало процеси презентації української культури і у 1998 р. до Списку ЮНЕСКО був номінований другий об'єкт Ансамбль історичного центру м. Львів.

Нагальна потреба в охороні і збереженні культурної ідентичності та національних особливостей під впливом глобалізації та активізації інтеграційних процесів на шляху просування України до світового і європейського співтовариства зумовила прийняття Закону України «Про охорону культурної спадщини» (2000 р.). У першому законодавчому документі зазначалося, що «...охорона об'єктів культурної спадщини одне із пріоритетних завдань органів державної влади та місцевого самоврядування». Проте, у законі йшлося лише про охорону і збереження пам'яток місцевого і національного значення, натомість два українських об'єкти ЮНЕСКО залишилися поза увагоюЗакон України «Про охорону культурної спадщини»..

Майже двадцять років українська влада зволікала і нарешті після тривалих дискусій і консультацій під тиском громадськості 19 червня 2018 р. Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до Закону України "Про охорону культурної спадщини" щодо збереження пам'яток культурної спадщини, включених до Списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО». Закон був доповнений окремим VI розділом «Особливості охорони об'єктів Всесвітньої спадщини». Вперше в українському законодавстві (хоча з часу включення до Списку ЮНЕСКО першої української номінації минуло понад чверть століття) Ст.37 (п.1 -5) не лише визначала державну політику у сфері охорони об'єктів всесвітньої спадщини, а й окреслювала їх правовий статус, діяльність та повноваження органу управління об'єктом. У Законі наголошувалося на необхідності створення наглядової ради об'єкта ЮНЕСКО, порядок формування якої мав визначити Кабінет Міністрів України (на жаль, й до сьогодні наглядові ради об'єктів відсутні). Один з пунктів Закону окреслював можливості включення об'єкту як до ЮНЕСКО, так і Списку об'єктів, що перебувають під загрозою.

Яскравим свідченням розширення впливу євроінтеграційних процесів на сферу культури та впізнаваності країни є включення до Списку ЮНЕСКО транскордонних номінацій культурної і природної спадщини. Перша транскордонна номінація культурної спадщини за участі України Геодезична дуга Струве (протяжність 2820 км), включена до Списку ЮНЕСКО у 2005 р. Це спільний проект дев'яти європейських країн: Норвегії, Фінляндії, Росії, Естонії, Латвії, Литви, Білорусі, Молдови, України. В Україні геодезичні точки розташовані в декількох регіонах: Хмельницька область (с. Катеринівка та Гвардійське), Одеська область (с. Стара Некрасівка), Рівненська область (с. Гірники) та Волинська область (с. Крупа та Гута -Камінська). Через два роки Список ЮНЕСКО поповнила перша транскордонна номінація природної спадщини букові праліси Карпат та давні букові ліси, яку представили Україна і Словаччина. На теренах України до її складу увійшов Карпатський біосферний заповідник та Ужанський національний природний парк (Закарпатська область). Зазначена номінація двічі була розширена за рахунок включення нових територій: у 2011 р. давні букові ліси Німеччини, у 2017 р. 63 ділянки давніх букових лісів Албанії, Австрії, Бельгії, Болгарії, Хорватії, Італії, Румунії, Словенії та Іспанії. Водночас українська номінація була розширена за рахунок українських національних природних парків «Синевир», та «Зачарований край» (Закарпатська область), природні заповідники «Горгани» (Івано-Франківська область) і «Розточчя» (Львівська область)Марусик, Т., Коротун, І. (2019). Архітектурне диво Чернівців. Чернівці: Букрек, с. 262..

Третій український об'єкт культурної спадщини Резиденція митрополитів Буковини і Далмації (нині Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича) був включений до Списку ЮНЕСКО 28 червня 2011 р. Через два роки Список ЮНЕСКО поповнили ще дві номінації: українська Античне місто-держава Херсонес Таврійський і його хора та транскордонна Дерев'яні церкви Карпатського регіону України і Польщі (по вісім церков в Україні та Польщі). Українські церкви розташовані на території Львівської, Івано -Франківської та Закарпатської областей.

У зв'язку із пандемією COVID-19, що охопила країни світу, остання 44 розширена сесія КВС ЮНЕСКО відбулася у липні 2021 р. в онлайн-форматі з м. Фучжоу (Китай) та м. Париж (Франція). Під час сесії Список ЮНЕСКО поповнився 34 новими номінаціями (29 культурної і 5 природної спадщини). Крім того, ухвалено рішення щодо розширення трьох транскордонних номінацій, серед яких «Букові праліси і давні ліси Карпат та інших регіонів Європи». До існуючої номінації, що охоплювала одинадцять країн, в тому числі Україну, додалися букові праліси Боснії і Герцеговини, Північної Македонії, Польщі, Словаччини, Франції, Чехії та Швейцарії. Наразі зазначена номінація простягається територією 18 країн світуПідсумки 44-ї сесії Комітету Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО..

Отже, станом на липень 2021 року Список ЮНЕСКО нараховує 1154 об'єкти (897 культурної, 218 природної і 39 змішаної спадщини) у 167 країнах-членах Конвенції. Серед них чільне місце посідають чотири українські об'єкти культурної спадщини та три транскордонні номінаціїТам само..

Вагому роль у представлені на міжнародній арені самобутності українських шедеврів відіграють пам'ятки, включені до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКОКонвенція про охорону нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО: 17.10.2003.. Наразі у зазначеному списку п'ять українських пам'яток народне малярство «Петриківський розпис» (с. Петриківка на Дніпропетровщині, 2013); Козацькі пісні Дніпропетровщини (2016); Традиція Косівської розписної кераміки (2019), Орнек (національний кримськотатарський орнамент, 2020) та Український борщ.

Враховуючи ситуацію, що склалася у зв'язку з агресією Російської Федерації в Україні досить гостро стоять питання охорони і збереження об'єктів культурної спадщини ЮНЕСКО, які постійно перебувають у полі зору вітчизняних і міжнародних інституцій. Зазіхання російської влади на античне місто-державу Херсонес Таврійський і його хору як об'єкт ЮНЕСКО та об'єкти-кандидати зокрема Бахчисарайський ханський палац, Комплекс пам'яток УІ-ХУІ ст. Судакської фортеці, Мангуп-Кале і Еске-Кермен та Чуфут-Кале є неправомірними, оскільки номінаційні досьє представлені від імені держави Україна, на території якої розташовані зазначені об'єкти та є її власністю.

Особливе місце серед українських пам'яток як з точки зору унікальності, самобутності та автентичності, так і внутрішнього наповнення займає Резиденція митрополитів Буковини і Далмації (Резиденція), в стінах якої розташований Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича. Резиденція єдиний об'єкт ЮНЕСКО в Україні та один із шести у світі, який виконує подвійну функцію: з одного боку, освітня і наукова інституція, а з іншого, об'єкт Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Виходячи з цього, слід більш детально проаналізувати значення зазначеного об'єкта номінації у контексті його іміджевої складової.

Резиденція віддзеркалює дух Буковини, симбіоз стилів і культур усіх народів, які мешкали у цьому краї впродовж віків. Ідейний натхненник та меценат будівництва Резиденції православний митрополит Євген Гакман, який 8 липня 1864 р., заклав «угольний» камінь у фундамент Домової церкви (капели) Іоанна Сучавського. Цей факт ознаменував початок спорудження Резиденції, будівництво якої тривало вісімнадцять років, у період, коли Буковина перебувала у складі Австро-Угорської імперії. Автор проекту майбутнього грандіозного комплексу, керівник будівництва та людина, яка здійснювала технічний нагляд за процесом проведення робіт Резиденції відомий австрійський архітектор чеського походження Йозеф Главка. Отже, окрім України, на території якої розташована Резиденція, до її будівництва мають безпосереднє відношення потужні європейські країни Австрія, Угорщина та Чехія. Без сумніву, цей факт позитивно вплинув на процедуру номінування Резиденції до Списку ЮНЕСКОМарусик, Т., Коротун, І. (2019). Вказ. праця, с. 137..

Згідно із вимогами міжнародно-правових актів процедура номінування передбачає проходження чотирьох основних етапів: І включення об'єкта до попереднього списку ЮНЕСКО (Tentative List); ІІ підготовка та схвалення номінаційного досьє та менеджмент-плану ЦВС ЮНЕСКО; ІІІ обстеження об'єкта експертом ІКОМОС безпосередньо на місці і ІV включення питання номінування об'єкта до порядку денного відповідної сесії КВС ЮНЕСКО та голосування її членівТам само, с. 273..

Резиденція до переліку об'єктів-кандидатів була включена влітку 2007 р. на засіданні 31 сесії КВС ЮНЕСКО, що проходила у м. Крайстчерч (Нова Зеландія). Швидке проходження першого етапу спонукало, створену в Університеті робочу групу з підготовки номінаційного досьє, без зволікань, перейти до наступного. Підготовка номінаційного досьє зумовила потребу звернутися за підтримкою до керівництва Фундації Йозефа, Марії і Зденки Главкових (створена Йозефом Главкою у 1905 р. у Празі), яке люб'язно зголосилося надати Університетові копії креслень як цілісного архітектурного комплексу Резиденції, так і окремих його елементів, виконаних власноруч видатним архітекторомАрхів Центру управління об'єктом ЮНЕСКО Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (Архів ЦУО ЮНЕСКО). Спр. 36-23 за 2007 р.. Наразі Фундація пишається тим, що долучилася до процесу номінування, адже Резиденція єдиний із майже 150 об'єктів, спроектованих Главкою, визнана надбанням людства. Позитивну роль у процесі номінування відіграли й слушні поради і рекомендації директорки Європейського сектору ЮНЕСКО Анни Сидоренко ДюломМарусик, Т., Коротун, І. (2019). Вказ. праця, с. 281.. український культурний матеріальний природний спадщина

Не можна оминути увагою сприяння Національної комісії України у справах ЮНЕСКО, співробітники якої робили усе можливе, іноді й навіть неможливе, цілком усвідомлюючи, що новий статус українського об'єкта культурної спадщини, сприятиме підвищенню позитивного іміджу країни на міжнародній арені, тим більше, що з часу включення до Списку ЮНЕСКО останнього українського об'єкта минуло десять років.

Другий етап процедури номінування, що тривав майже три роки, успішно завершився у квітні 2010 р. В отриманому за підписом директора ЦВС ЮНЕСКО Франческо Бандарини листі зазначалося, що «...після детального вивчення доопрацьованого номінаційного досьє Центр немає жодних зауважень щодо його відповідності настановам ЮНЕСКО»Архів ЦУО ЮНЕСКО. Спр. 36-23 за 2010 р..

У вересні того ж року з конфіденційною місією Резиденцію відвідав експерт ІКОМОС Йозеф Штульц, який впродовж тижня детально обстежив як об'єкт в цілому, площа якого 8 га, так і усі складові зокрема Митрополичий, Семінарський і Гостинний корпуси, Семінарську церкву, парк та паркові споруди. Не оминув увагою й окреслену та затверджену буферну зону навколо об'єкта номінації, що складає 244,8 га.

Отже, після завершення усіх процедурних моментів, залишалося лише очікувати результати 35 сесії КВС ЮНЕСКО, до порядку денного якої було включено питання номінування Резиденції. За тиждень до початку сесії на сайті ЮНЕСКО були оприлюднені проекти рішень щодо номінованих об'єктів, підготовлених на основі висновків експертів ІКОМОС. На жаль, Резиденція опинилася серед 19 об'єктів-номінантів, яким включення до Списку ЮНЕСКО було відтерміновано на два роки. Основні зауваженнями, що спричинили відтермінування включення Резиденції до Списку ЮНЕСКО відсутність туристичної інфраструктури на території об'єкта номінування та його недостатня захищеність від природних катаклізмів.

Водночас на запрошення директора ЦВС ЮНЕСКО Кішора Рао в Україні була сформована офіційна делегація на чолі з заступником Міністра культури і туризму Тимофієм Коханом, яка влітку 2011 р. взяла участь у засіданні 35 сесії КВС ЮНЕСКО у ПарижіАрхів ЦУО ЮНЕСКО. Спр. 36-23 за 2011 р.. Члени делегації спільно з представниками Посольства України у Франції, Постійного представництва України при ЮНЕСКО за вагомої дипломатичної підтримки ряду європейських країн зуміли переконати членів КВС ЮНЕСКО прийняти рішення щодо включення української Резиденції митрополитів Буковини і Далмації до Списку ЮНЕСКО без жодних відтермінувань. Приємно констатувати, що на розгляд сесії було представлено 42 об'єкти-номінанти із 40 країн світу, проте лише 25 з них отримали всесвітнє визнання. Серед них чільне місце посів єдиний східноєвропейський об'єкт українська Резиденція у Чернівцях. Символічно, що Україна отримала високий статус саме 28 червня 2011 р. в день, коли українство відзначало 15 -річчя Конституції України і рік двадцятиріччя незалежності УкраїниUNESCO World Heritage Centre. (2011). Residence of Bukovinian and Dalmatian Metropolitans..

Включення до Списку ЮНЕСКО унікальних українських об'єктів, які віддзеркалюють видатну універсальну цінність це вагомий крок для зміцнення позиції не лише регіону, де розташований об'єкт, а й усієї країни.

Викладачі та студенти Університету спільно з представниками інших українських об'єктів ЮНЕСКО активно впроваджують в життя основні засади ЮНЕСКО, сприяють популяризації кращих зразків культури з метою привернення уваги міжнародного співтовариства, зміцнюють статус та позитивний імідж країни за підтримки Нацкомісії та Постпредства ЮНЕСКО.

Без сумніву, вагомою складовою Резиденції як об'єкта ЮНЕСКО є майже 14 тис. студентів, які навчаються в Університеті. І, звісно, студентство та професорсько-викладацький склад Університету усвідомлюють відповідальність як за бережливе використання і збереження об'єкту ЮНЕСКО, так і започаткування в Університеті лабораторії нових ідей і програм на основі симбіозу між пам'яткою всесвітньої спадщини і студентською Alma-mater. Невипадково студенти Університету не лише називають свій Університет «Ukrainian Hogwarts», а й започаткували однойменну міжнародну наукову конференцію, куди з'їжджається молодь українських та закордонних університетів«Ukrainian Hogwarts»: органи студентського самоврядування і таємний закон. Тези міжнародної студентської конференції органів студентського самоврядування Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. 20-21 жовтня 2021 р. Чернівці, 2021. 52 с.. Не менш важливою є й активізація науково-дослідної роботи зокрема вивчення особливостей становлення і розвитку міжнародних організацій ЮНЕСКО, ІКОМОС, ІККОМ, ІКРОМ та ін., до компетенції яких входять питання охорони і збереження культурної і природної спадщини.

Сьогодні університет, використовуючи новий статус, значно розширив рамки міжуніверситетської співпраці й міжнародного співробітництва та зміцнив наявний потенціал з метою розробки науково-дослідних програм у сфері збереження всесвітньої спадщини на базі тематичних програм і ініціатив ЮНЕСКО. Цьому активно сприяє. єдина в Україні, кафедра архітектури і збереження об'єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО викладачі і студенти якої займаються розробкою та удосконаленням актуальних процесів управління, використання, охорони, збереження й реставрації об'єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКОЧернівецький національний університет імені Юрія Федьковича. Кафедра архітектури та збереження об'єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО..

В Університеті створений і успішно діє Центр управління об'єктом ЮНЕСКО, основними завданнями якого є тісна співпраця з іншими українськими об'єктами ЮНЕСКО з метою дотримання вимог міжнародного та вітчизняного законодавства у сфері охорони і збереження об'єктів ЮНЕСКО; підготовка та втілення у життя менеджмент-плану управління Резиденцією (оновлюється раз на п'ять років); обговорення актуальних питань потреби реставрації, реконструкції чи проведення ремонтних робіт окремих елементів Резиденції; надання кваліфікованих консультацій науковцями Університету представникам тих пам'яток, що включені до переліку національного реєстру, проте прагнуть підвищити свій статус.

Статус ЮНЕСКО значно пожвавив екскурсійно -туристичний напрям. Активізував діяльність історико-музейний архітектурний комплекс, екскурсоводи якого здійснюють екскурсійне обслуговування шістьма мовами (українська, англійська, німецька, румунська, польська, французька).

Вагому роль відіграє популяризація об'єктів ЮНЕСКО шляхом проведення різноманітних заходів зокрема міжнародних форумів і круглих столів, науково-практичних конференцій і вебінарів, виставок і презентацій, конкурсів і фестивалів, більшість з яких відбувається під патронатом Національної комісії у справах ЮНЕСКО: міжнародна науково -практична конференція «Збереження культурної спадщини як складова цивілізаційного розвитку країни»; міжнародний конкурс студентських наукових робіт «Збережемо і примножимо культурну спадщину»; Міжнародна виставка студентських творчих робіт «Культурна спадщина в руках молоді» та ін. Нещодавно у рамках ініціативи ЮНЕСКО «UNESCO HUL Call for Action», на жаль, у змішаному (оф-лайн та он-лайн режимі) відбулася потужна міжнародна конференція «Об'єкти всесвітньої спадщини: практики сталого розвитку міської спадщини», організатором якої виступили ЦВС ЮНЕСКО та Міністерство культури і інформаційної політики України. ЇЇ основна мета підвищення обізнаності та нарощення потенціалу серед керівників об'єктів всесвітньої спадщини в Європі відносно ролі культури та культурної спадщини у досягненні цілей сталого розвитку, а також розроблення робочих стратегій запровадження Стратегії сталого розвитку всесвітньої спадщини на місцевому рівні. Під час конференції з презентаціями виступили керівники об'єктів ЮНЕСКО Італії, Австралії, Польщі, Великобританії, Франції, Ізраїлю та України, які поділилися власним баченням проблем і перспектив охорони і збереження об'єктів ЮНЕСКО. Без сумніву, зазначені заходи сприяють тісній співпраці і взаємодії об'єктів ЮНЕСКО різних країн світу.

Великий резонанс отримала презентація науково-популярного двомовного видання «Архітектурне диво Чернівців», в якому у найглибших деталях розкрита історія створення, функціонування та всесвітнє визнання Резиденції. Авторки книги з метою популяризації особливого українського об'єкта ЮНЕСКО зуміли зібрати чимало визначних українських науковців, дипломатів, іноземних партнерів, які підтримували або брали безпосередню участь у втіленні в життя ідеї включення Резиденції до списку ЮНЕСКО: голова Національної комісії України у справах ЮНЕСКО Володимир Огризко; Посол України у Франції, Постійний представник України при ЮНЕСКО Олександр Купчишин; Президент Національної Академії Педагогічних Наук України Василь Кремень; Голова Буковинського земляцтва у Києві Валерій Цибух; відомий історик Станіслав Кульчицький, проректор Сучавського університету Штефан чел Маре (Румунія) Штефан Пурич, представник Фундації Йозефа, Марії і Зденки Главкових (Чехія) та ін.

Не можна оминути увагою й практичне наповнення досліджуваної проблеми зокрема участь у шведсько-українсько-польсько-молдовському проекті «New Wine in Old Bottles: Transformation East-Central European Cities». Впродовж п'яти років викладачі і студенти міст Лунд (Швеція), Львів і Чернівці (Україна), Вроцлав (Польща) та Кишинів (Молдова) досліджували об'єкти культурної спадщини національного та всесвітнього значення крізь призму поглядів студентства різних країн. Результат проекту видання потужної англомовної монографіїAt Home or Abroad? Chiinau, Cernivci, L'vіv аnd Wroclaw: Living with Historical Changes to Border sand National Identities. Ed. Bo Larsson. Riga: Dardedze, 2020. 543 р..

2021 рік проходив під гаслом «Резиденція/Університет і ЮНЕСКО: 10 років всесвітнього визнання». У рамках відзначення ювілею в Університеті відбулася презентація виставки «Чеська спадщина ЮНЕСКО». За словами Генерального консула Чеської Республіки у Львові Павела Пешека відкриття виставки невипадково розпочалося у стінах української Резиденції, адже це єдиний із майже 150 главківських шедеврів, визнаний надбанням людстваВідбулося відкриття виставки про чеські об'єкти ЮНЕСКО..

Позитивним починанням є створення на базі Університету добровільного студентського об'єднання «Волонтерський корпус ЮНЕСКО». Його мета пошук серед молоді лідерів та об'єднання їх задля координації дій у справі розвитку волонтерського руху у напрямі охорони та збереження культурної спадщини, підтримки проектів ЮНЕСКО «Освітня програма всесвітньої спадщини» (UNESCO World Heritage education programme) та «Ініціатива волонтерів всесвітньої спадщини» (World Heritage Volunteers (WHV) Initiative). Започатковані ініціативи дадуть змогу долучитися до діяльності міжнародних та вітчизняних громадських організацій у сфері охорони і збереження об'єктів як національного значення, так і всесвітньої спадщини ЮНЕСКОКруглий стіл «Охорона і збереження культурної спадщини в руках молоді» [Електронний ресурс]..

Підвищення позитивного іміджу України крізь призму презентації об'єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО можливе лише завдяки спільним зусиллям державних структур, органів влади і місцевого самоврядування, громадськості, усіх, кому небайдуже минуле, сьогодення і майбутнє країни. Включення Університету у Президентську програму «Велике будівництво» нарешті дало можливість щодо усунення основного зауваження, висловленого під час номінування Резиденції відсутність туристичної інфраструктури. Наразі тривають роботи з реконструкції господарського двору Резиденції та створення на його місці сучасної туристичної інфраструктури і студентського молодіжного просторуГосподарський двір..

Завершальним акордом 2021 року можна вважати участь та перемогу Університету у конкурсі AFCP-2021 Посольського фонду США зі збереження культурної спадщини. Як результат підписання між Тимчасово Повіреною у справах США в Україні Крістіною Квін та ректором Університету Романом Петришиним грантової угоди на суму $365 000 задля проведення реставраційних робіт Митрополичого корпусу Резиденції. Приємно констатувати, що у 2021 р. на реставрацію об'єктів культурної спадщини в Україні Посольський фонд США виділив усього $400 000Вручення грантової угоди від Посольства США в Україні..

Втілення у життя зазначених проектів сприятиме як забезпеченню дотримання міжнародних стандартів у сфері охорони і збереження об'єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, так і впізнаваності України на міжнародній арені.

Висновки

Одним із стовпів сталого розвитку суспільства поряд з економікою, соціальними питаннями, навколишнім середовищем визначено культурне різноманіття. Більше того, культурна спадщина у всій різноманітності, що включає матеріальну і нематеріальну спадщину та культурні ландшафти дає можливість не лише економічного зростання, а й виступає своєрідним засобом задля досягнення інтелектуального, емоційного, морального і духовного розвитку.

Об'єкти Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО в Україні завдяки унікальності і неповторності, що дало їм змогу отримати міжнародне визнання, є обличчям країни, визначають її імідж серед країн світового співтовариства. Їх належна охорона і збереження відповідно до вимог міжнародного законодавства є прерогативою державних інституцій у тісній співпраці з меценатами. Вагому роль відіграє й грантова підтримка.

Людина не є вічною, й нинішнє покоління змінить наступне. Проте кожне покоління може залишити безсмертний відбиток свого генія, втілений у творі мистецтва, в історичній пам'ятці, у культурному надбанні. Ми не повинні забувати про зв'язок між дріб'язковістю й тим, що надає людям та їхнім витворам відзнаку вічності.

Список джерел

1. Архів Центру управління об'єктом ЮНЕСКО Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (Архів ЦУО ЮНЕСКО).

2. Баланюк, Ю. (2014). Реалізація політики збереження об'єктів культурної спадщини ЮНЕСКО в Україні. Науковий вісник Чернівецького університету. Історія. Політичні науки. Міжнародні відносини, (702-703), с. 100-104.

3. Відбулося відкриття виставки про чеські об'єкти ЮНЕСКО.

4. Вручення грантової угоди від Посольства США в Україні.

5. Господарський двір.

6. Закон України «Про охорону культурної спадщини».

7. Конвенція про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини ЮНЕСКО.

8. Конвенція про охорону нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО: 17.10.2003.

9. Копійка, М. (2017). Особливості формування іміджу України в міжнародному інформаційному просторі. Гілея: науковий вісник. Вип. 124, с. 266-269.

10. Круглий стіл «Охорона і збереження культурної спадщини в руках молоді»

11. Литовченко, В. (2021). Всесвітня спадщина ЮНЕСКО в Україні. Київ: Саміт-книга, 180 с.

12. Марусик, Т., Коротун, І. (2019). Архітектурне диво Чернівців. Чернівці: Букрек, 324 с.

13. Пантелейчук, І. (2012). Механізми формування та реалізації державної іміджевої стратегії. Державне управління: удосконалення та розвиток. 2012. №9.

14. Підсумки 44-ї сесії Комітету Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

15. Савон, К. (2019). Міжнародний імідж України: сучасний стан та перспективи розвитку. Актуальні проблеми політики. Вип. 64, с. 180-193.

16. Семченко, О. (2015). Імідж держави й національний брендинг: взаємообумовленість понять. Політикус. Вип. 2, с. 74-78.

17. Філіпчук, Н. (2021). «Архітектурне диво Чернівців» - пам'ятка ЮНЕСКО. Вісник Національної академії педагогічних наук України, 3(1).

18. Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича. Кафедра архітектури та збереження об'єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

19. Чечель, О. (2016). Формування іміджу держави на міжнародній арені. Інвестиції: практика та досвід. №10, с. 82-86.

20. Anholt, S. (2007). Competitive identity: The new brand management for nations, cities, and regions. London: Palgrave Macmillan, 147 p.

21. Anholt, S. (2013). Beyond the Nation Brand: The Role of Image and Identity in International Relations. Exchange: The Journal of Public Diplomacy. Vol. 2. Iss. 1. Art. 1, p. 6-12.

22. At Home or Abroad? Chiinau, Cernivci, L'viv аnd Wroclaw: Living with Historical Changes to Border sand National Identities. Ed. Bo Larsson. Riga: Dardedze, 2020. 543 р.

23. Balaniuk, J. (2014). European and Ukrainian experience in cultural heritage preservation. Rocznik Chelmski. Tom.18. Chelm, s. 183-188.

24. «Ukrainian Hogwarts»: органи студентського самоврядування і таємний закон. Тези міжнародної студентської конференції органів студентського самоврядування Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. 20-21 жовтня 2021 р. Чернівці, 2021. 52 с.

25. UNESCO World Heritage Centre. (2011). Residence of Bukovinian and Dalmatian Metropolitans.

References

1. Archiv Tsentru upravlinnia obiektom UNESCO Chemivetskoho natsionalnoho universytetu imeni Yuriya Fedkovycha (Archiv TsUO UNESCO).

2. Balaniuk, J. (2014). Realizatsiya polityky zberezennia obiektiv kulturnoi spadshchyny UNESCO v Ukraini. Naukovyi visnyk Chernivetskoho universytetu. Istoriya. Politychni nauky. Miznarodni vidnosyny, (702-703), s. 100-104.

3. Vidbulosia vidkryttia vystavky pro cheski obiekty UNESCO.

4. Vruchennia grantovoi uhody vid Posolstva USA v Ukraini.

5. Hospodarskyi dvir.

6. Zakon Ukrainy „Pro ohoronu kultumoi spadshchyny”.

7. Konventsiia pro ohoronu vsesvitnoi kulturnoi i pryrodnoi spadshchyny UNESCO.

8. Konventsiia pro ohoronu nematerialnoi kulturnoi spadshchyny UNESCO: 17.10.2003.

9. Kopiyka, M. (2017). Osoblyvosti formuvannia imidzu Ukrainy v miznarodnomu informatsiynomu prostori. Hileya: naukovyi visnyk. Vyp. 124, s. 266-269.

10. Kruhlyi stil „Ohorona i zberezennia kulturnoi spadshchyny v rukah molodi.

11. Lytovchenko, V. (2021). Vsesvitnia spadshchyna Unesko v Ukraini. Kyiv: Samit-knyha, 180 s.

12. Marusyk, T., Korotun, I. (2019). Arhitekturne dyvo Chernivtsiv. Chernivtsi: Bukrek, 324 s.

13. Panteleichuk, I. (2012). Mehanizmy formuvannia ta realizatsii derzavnoi imidzevoi strategii. Derzavne upravlinna: udoskonalennia ta rozvytok. 2012. №9.

14. Pidsumky 44-i sesii Komitetu Vsesvitnoi spadshchyny UNESCO.

15. Savon, K. (2019). Miznarodnyi imidz Ukrainy: suchasnyi stan ta perspektyvy rozvytku. Aktualni problemy polityky. Vyp. 64. s. 180-193.

16. Semchenko, O. (2015). Imidz derzavy i natsionalnyi brendyng: vzaiemoobumovlenist poniat. Politykus. Vyp. 2. s. 74-78.

17. Filipchuk, N. (2021). „Arhitekturne dyvo Chernivtsiv” pamiatka UNESCO. Visnyk Natsionalnoi akade obiektiv Vsesvitnimii pedehohichnyh nauk Ukrainy, 3(1).

18. Chernivetskyi natsionalnyi universytet imeni Yuriia Fedkovycha. Kafedra arhitektury ta zberezennia obiektiv Vsesvitnioi spadshchyny UNESCO.

19. Chechel, O. (2016). Formuvannia imidzu derzavy na miznarodnii areni. Investytsi: praktyka ta dosvid. №10, s. 82-86.

20. Anholt, S. (2007). Competitive identity: The new brand management for nations, cities, and regions. London: Palgrave Macmillan, 147 p.

21. Anholt, S. (2013). Beyond the Nation Brand: The Role of Image and Identity in International Relations. Exchange: The Journal of Public Diplomacy. Vol. 2. Iss. 1. Art. 1, p. 6-12.

22. At Home or Abroad? Chienau, Cernivci, L'viv аnd Wroclaw: Living with Hi storical Changes to Border sand National Identities. Ed. Bo Larsson. Riga: Dardedze, 2020. 543 p.

23. Balaniuk, J. (2014). European and Ukrainian experience in cultural heritage preservation. Rocznik Chelmski. Tom.18. Chelm, s. 183-188.

24. «Ukrainian Hogwarts»: orhany studentskoho samovriaduvannia i taiemnyi zakon. Tezy miznarodnoi studentskoi konferentsii organiv studentskoho samovriaduvannia Chernivetskoho Natsionalnoho Universytetu imeni Yuriya Fedkovycha. 20-21 zovtnia 2021 roku. Chernivtsi, 2021. 52 s.

25. UNESCO World Heritage Centre. (2011). Residence of Bukovinian and Dalmatian Metropolitans.

Размещено на Allbest.Ru

...

Подобные документы

  • Класифікація історико-культурних пам’яток Києва, основні напрями державної політики у сфері їх охорони. Діяльність громадських об’єднань, її характер та напрямки реалізації. Охорона об’єктів всесвітньої спадщини ЮНЕСКО в Києві, стан справ у даній сфері.

    дипломная работа [131,6 K], добавлен 05.06.2014

  • Загальні відомості про Всесвітню спадщину ЮНЕСКО в Грузії. Короткий опис пам’яток: собор Светіцховелі, храм Джварі, храм Баграта, Гелатский монастир. Верхня Сванетія. Розташування пам’яток на карті регіону, його обґрунтування та значення для історії.

    контрольная работа [512,3 K], добавлен 20.03.2012

  • Держави-члени, асоційовані члени та постійні представництва при штаб-квартирі ЮНЕСКО. Ключові цілі та завдання ЮНЕСКО. Об’єкти Світової спадщини ЮНЕСКО в Україні. Перелік офіційних мов секретаріату, генеральної конференції та виконавчої ради ЮНЕСКО.

    презентация [2,0 M], добавлен 27.07.2017

  • Вплив культурної спадщини на процес формування національної ідентичності (НІ). Особливості НІ мешканців Канади. Приклади фольклорної спадщини народів Канади і аборигенного населення. Роль національних свят у процесі виховання рис національного характеру.

    статья [21,7 K], добавлен 27.08.2017

  • Визначення основних напрямів діяльності українських художників у популяризації книжкового знаку за межами України. Огляд провідних майстрів, що представляють мистецтво малих графічних форм на різних конкурса. Заходи, на яких себе презентувала Україна.

    статья [515,6 K], добавлен 07.11.2017

  • Ситуація навколо АР Крим та м. Севастополя та питання щодо долі об'єктів культурної спадщини та культурних цінностей загалом, що перебувають на їх території. Досвід радянської евакуації найцінніших експонатів музеїв України. Безпека культурних цінностей.

    статья [64,7 K], добавлен 07.08.2017

  • Определение и цели деятельности клубов ЮНЕСКО, принципы проведения разного рода мероприятий. История создания, участники и направления деятельности Клуба ЮНЕСКО Башкирского государственного университета, участие в кампаниях международной солидарности.

    презентация [239,1 K], добавлен 20.12.2013

  • Три основных структуры ЮНЕСКО - специализированного учреждения ООН по вопросам образования, науки и культуры, ее основная цель и функции. Хартия о сохранении цифрового наследия, манифест ЮНЕСКО о публичных библиотеках, их финансирование и управление.

    контрольная работа [34,6 K], добавлен 21.09.2010

  • Живопис, архітектура, скульптура, література, декоративно-ужиткове мистецтво, музика, театр, кіно як культурна спадщина. Роль бібліотек в збиранні, організації зберігання й громадського користування друкованими творами. Найвідоміші музеї та галереї.

    презентация [25,4 M], добавлен 04.04.2018

  • Розвиток культурної спадщини Прибузького краю. Дослідження популярності танцювального мистецтва на Півдні України. Показ національного характеру народу за допомогою танцю. Використання кубанської фантазії на теми південноукраїнських козацьких мелодій.

    статья [21,2 K], добавлен 24.11.2017

  • Вивчення найвідоміших комплексів архітектурних пам'яток Праги. Занесення історичного центру Праги до переліку об'єктів світової культурної спадщини. Втілення готичної архітектури у Кафедральному соборі св. Віта. Головні визначні споруди у Празі.

    презентация [7,3 M], добавлен 15.10.2019

  • Історія створення музею-садиби та мета його діяльності: збереження особливого культурного середовища, яке було за життя вченого. Комплекс М.І. Пирогова як взаємозв'язана система об'єктів культурної спадщини і пам'яток садово-паркового мистецтва.

    презентация [7,7 M], добавлен 18.12.2015

  • Аналіз феномена культурної дипломатії, що її втілює українська діаспора у Іспанії. Сприяння і промоція української мови, мистецтва та культурної спадщини через проведення культурних і мистецьких заходів, пропагандистській роботі культурних інституцій.

    статья [23,4 K], добавлен 27.08.2017

  • Природные или рукотворные объекты как всемирное наследие ЮНЕСКО, их особая культурная, историческая, экологическая значимость, сохранение и популяризация. Задачи Конвенции ЮНЕСКО об охране всемирного культурного и природного наследия; списки по странам.

    презентация [5,4 M], добавлен 01.02.2014

  • Роль і місце культурних заходів в структурі українських ярмарків як їх складової. Характеристика ярмарок в різних містах України. Особливості проведення ярмарків в Україні. Еволюція ярмаркової культури. Функціонування ярмарків на сучасному етапі.

    курсовая работа [74,4 K], добавлен 27.08.2013

  • Зростання ролі культурної політики як фактора економічної та соціальної інтеграції Європи. Діяльність Європейського Союзу з метою збереження культурної спадщини народів, розвитку мистецтва. Цілі створення та характеристики нової європейської ідентичності.

    статья [29,9 K], добавлен 20.08.2013

  • Запровадження християнства Володимиром Великим та його вплив на скульптуру та малярство Київської Русі. Орнаментальні мотиви та сюжетні шиферні рельєфи із сакральних споруд Києва. Значення давньоруської мистецької спадщини та проблема її збереження.

    контрольная работа [46,7 K], добавлен 09.03.2012

  • Умови формування та розвитку українського кіномистецтва. Найвизначніші діячі та їх внесок до культурної спадщини. Розмаїтість жанрів і тем, реалізованих в кінематографі 1900-1930 рр. Національні риси, мистецька та історична цінність створених кінокартин.

    курсовая работа [65,2 K], добавлен 11.03.2011

  • Мистецтвознавчий аналіз фотографії. Розвиток фотографії до справжнього мистецтва. Дослідженість фотографічної спадщини О. Родченка. Значення художника. Місце портретного жанру. Жанрова специфіка фотографічного портрета. Композиційне вирішення.

    курсовая работа [24,5 K], добавлен 13.11.2008

  • Історичний розвиток стародавнього художнього промислу Київської Русі (України) - килимарства. Вплив східної та південної культури на походження українських основних килимових орнаментів. Найвідоміші центри виробництва килимів на територій держави.

    презентация [777,4 K], добавлен 03.05.2014

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.