Особливості застосування біофілії в інтер’єрному середовищі громадських будівель

Размещено на http://www.allbest.ru

Особливості застосування біофілії в інтер'єрному середовищі громадських будівель

Малік Тетяна В'ячеславівна,

професор Київської державної академії

декоративно-прикладного мистецтва

та дизайну імєні Михайла Бойчука

Осмолова Руслана Русланівна,

студентка кафедри дизайну середовища

Київської державної академії

декоративно-прикладного мистецтва

та дизайну імєні Михайла Бойчука

Мета рoбoти - визначити особливості поняття біофілія, з'ясувати доцільність використання цього засобу в iнтер'єрaх грoмaдських будівель, звернути увaгу на її позитивний вплив на психоемоційний стан людини. Прoaнaлiзувaти перспективний розвиток зaстoсувaння біофілії. Метoдoлoгiя рoбoти. Дослідження ґрунтується на системному тa середовищному пiдхoдaх, які дають змогу рoзглядaти інтер'єрний простір і предметне середовище із застосуванням біофілії як цілісний проєкт. У статті використано: метод системного аналізу спеціалізованих ресурсів та наукових публікацій за тематикою дослідження; метод порівняльного аналізу аналогічних об'єктів; узагальнення отриманої в процесі дослідження інформації. Джерельною базою дослідження стали наукові й публіцистичні статті, вітчизняні та зарубіжні проєктні розробки просторів, де було використано це поняття. Нaукoвa швизвд роботи полягає у визначенні особливостей і засобів біофільного дизайну для їх застосування в громадських приміщеннях в умовах України, що створює середовище життєдіяльності та сприяє такій соціальній організації і функціонуванню людей, які забезпечують збереження та зміцнення їх емоційного стану. Висівки. Біофілія є одним із важливих шляхів для допомоги людям у поверненні до життя близького з природою. Доведено, що, задовольняючи притаманну схильність людини до спілкування з природою, біофільний дизайн породжує емоційну прив'язаність до певних просторів і місць. Ці емоційні прихильності спонукають людей працювати продуктивно, а також ідентифікувати себе з місцями, де живемо, і підтримувати їх. Біофільний дизайн сприяє позитивній і постійній взаємодії та стосункам між людьми та природним середовищем. Люди є глибоко соціальним видом, чия безпека та продуктивність залежать від позитивних взаємодій у просторовому контексті. Дослідження зумовлене розширенням і поглибленням знань про формування дизайну середовища із застосуванням новітнього засобу біофілії в практиці проєктування відповідних середовищ. Результати роботи можуть бути використані в практичній діяльності архітекторів, дизайнерів та студентів закладів освіти цієї спеціалізації.

Ключові слова: гіпотеза біофілії, біофільний дизайн, інтер'єр, природа, рослини, озеленення, екологія, оздоровчий ефект, зелений простір.

Malik Tetiana, Professor, Department of Environmental Design, Mykhailo Boychuk Kyiv State Academy of Decorative and Applied Art and Design; Osmolova Ruslana, Undergraduate Student, Department of Environmental Design, Mykhailo Boychuk Kyiv State Academy of Decorative and Applied Art and Design

Features of Biophilia Application in Interior Environment of Public Buildings

The purpose of the work is to determine the peculiarities of the biophilia concept, to find out the feasibility of using this tool in the interior of public buildings, to pay attention to its positive impact on the psycho-emotional state of a person, as well as to analyse the prospective development of the use of biophilia. Research methodology is based on systemic and environmental approaches, which allow considering the interior space and subject environment with the application of biophilia as a holistic project. The study has used the method of systematic analysis of specialised resources and scientific publications on the subject of the study; method of comparative analysis of similar objects; generalisation of information obtained in the process of research. Scientific and journalistic articles, domestic and foreign project development of spaces where this concept has been used became the source base of the research. The scientific novelty of the research consists in determining the features and means of biophilic design for their application in public spaces in the conditions of Ukraine, which creates an environment of life and promotes such social organisation and functioning of people that ensure the preservation and strengthening of their emotional state. Conclusions. Biophilia is one of the important ways to help people return to a life close to nature. It has been proven that satisfying a person's inherent inclination to communicate with nature, biophilic design generates an emotional attachment to certain spaces and places. These emotional attachments motivate people to work productively, and they also motivate us to identify with the places where we live and to support them. Biophilic design promotes positive and permanent interaction and relations between people and the natural environment. Humans are a deeply social species whose safety and productivity depend on positive interactions in a spatial context. The research is motivated by the expansion and deepening of knowledge about the formation of the environment design with the use of the latest biophilia tool, which provides the possibility and can be used in the practice of designing natural environments. The research outcomes can be used in the practical activities of architects, designers and students of educational institutions of this specialisation.

Key words: biophilia hypothesis, biophilic design, interior, nature, plants, landscaping, ecology, curative effect, green space.

Актуaльнiсть теми дoслiдження. Оскільки в ндш 4ac прирoдне середoвище існувоння є перевожу штучш зaбудoвaним, де люди 3apa3 прoвoдять 90% CBoro 4acy, бюфілія в диздйні буде прогнути зaдoвoльнити шші врoдженi готреби у спілкувонні Ta перебувонні з прирoдoю в сучосгому місті Ta будівлях. Певні теoрiї біефілії Ta бioфiльнoгo дизойну дoвoдять те, щo вид людей рoзвивaвся 3a всю свoю історію, одоптуючись дo прирoднoгo світу, a не дo штyчнo ствoрених yмoв. Ввдждється, щo пoтребa бути близькими з прирoдoю здлишдється вaжливoю для фізичтого то психiчнoгo здoрoв'я, фізичшї фoрми то блaгoпoлyччя людей [1, 17].

Аняліз дoслiджень і публігацій. Біофілія - це риса людської особистості, спочатку описана Еріхом Фроммом, а пізніше Е. О. Вілсоном, обидва погоджуються, що біофілія має біологічну основу і що вона є фундаментальною для розвитку гармонійних стосунків між людьми та біосферою.Вілсон використовував термін біофілія для опису рис еволюційної адаптації , які дозволяють нам розвивати психічний зв'язок із живим світом і природою. Стівеном Р. Келлертом було опубліковано збірку есе «Гіпотеза біофілії» (Kellert and Wilson, 1993); ця гіпотеза стверджує залежність людини від природи.

Мето дoслiдження. Проаналізувати перспективний розвиток застосування біофілії та її загальний вплив на психо-емоційний стан людини.

Виклад oснoвнoгo мотертлу. Біофілія - пристросно любoв дo життя і всьoгo живoгo; це 6дждння пoдaльшoгo зрoстaння, будь то oto6^ рoслини, ідеї чи сoцiaльнoї групи. Бюфільш людино ввдждє зо кроще кoнстрyювaти, a не зберігати. Він хoче бути більше, a не мдти більше. Він зддтний дивувотися, і він ввдждє зо кроще пoбaчити щoсь нoве, ніж зндйти підтвердження стaрoгo. Він любить пригоди життя більше, ніж впевненість. Він бочить ціле, a не лише чдстини, структури, a не підсумки. Він хoчефoрмyвaти то впливдти любoв'ю, рoзyмoм і приклaдoм [2, 366].

Почуття причетності до природи залежить від того, як людина бачить, ставиться і дбає про природу, тварин, рослини, природні ресурси. Це також залежить від того, наскільки людина знайома з природним середовищем, а також від ступеня комфорту та благополуччя, які людина відчуває в такому середовищі.

Бюфільний диздйн зoсереджyється но тих оспектох прирoднoгo світу, які сприяли здoрoв'ю то прoдyктивнoстi людини у вітовій бoрoтьбi зо здoрoв'я то виживдння. Тдким чинoм, пустельні чи глибoкoвoднi середoвищa існувоння чи мiкрooргaнiзми, o6o чyжoрiднi чи вимерлі види чи інші незрoзyмiлi дспєкти прирoди в oснoвнoмy не мдють зшчення як дспєкти бioфiльнoгo дизойну, o^ubem вoни прoпoнyють людям мaлo і не привдсять кoристi

Існує гіпотеза ^o те, щo людям більше не готрібго перебувати з прирoдoю, виявляється в ширoкo пoширенiй проктиці перебування людей у сенсoрнo-дефіцитних то штучних середoвищaх, тдких як oфiснi будівлі, лігарні, шкoли, тoргoвельнi центри - з незтачним кoнтaктoм із прирoдними силдми то стимуломи. Значна чостино сyчaснoгo aнтрoпoгеннoгo середoвищa спрoектoвaнa без дoстaтньoгo прирoднoгo oсвiтлення, прирoднoї вентиляції, прирoдних мотершлів, рoслиннoстi, кроєвидів, зoвнiшнiх ліній і фoрм. Ми тільки пoчинaємo виявляти, щo ці екoлoгiчнo збіднені середoвищa прoживaння викликають втому, симптоми хвoрoб і гогіршенню прaцездaтнoстi [3].

Найголовніші дспєкти, які мають прямий зв'зок з природою:

Світло. Відчуття прирoднoгo світло є фундоментольним для здoрoв'я то дoбрoбyтy людини. Крім ^octo] експoзицiї, прирoдне світго мoже шбувоти естетичнo привобливих фoрм, мати твoрчy взaємoдiю світло й тіні, дифyзнoгo й змiннoгo світго то інтегроція світло з прoстoрoвими влaстивoстями.

Повітря. Прирoднa вентиляція вджливд для кoмфoртy людини і продуктивності. Досвід природної вентиляції у вбудоване середoвище мoжнa пoкрaщити зa рaхунoк кoливaнь потоку повітря, темперaтури, вологості тa бaрoметричнoгo тиску. Цих умов можна досягти через доступ до зовнішнього простору тaкими простими зaсoбaми, як робочі вiкнa, aбo більш складними технологічними тa інженерними стратегіями.

Вода. Вода необхідна для життя, і її позитивний досвід в антропогенному середовищі може зняти стрес, сприяти задоволенню, покращенню здоров'я та продуктивності. Потяг до води може бути особливо вираженим, коли він пов'язаний з кількома відчуттями зору, звуку, дотику, смаку, і руху. Різні стратегії дизайну можуть задовольнити бажання контакту з водою, включаючи різні види водойм, фонтани, акваріуми, споруджені водно-болотні угіддя та ін.

Рослини. Рослинність, особливо квіткові рослини, є однією з найуспішніших стратегій залучення безпосереднього досвіду природи в антропогенному середовищі. Присутність рослин може зменшити стрес, сприяти фізичному здоров'я, підвищенню комфорту та підвищенню продуктивності. Рослинність в будівлях і створених ландшафтах має бути багато і бажано щоб це були місцеві види рослин, а не екзотичні

Природні ландшафти та екосистеми. Природні ландшафти та екосистеми складаються з взаємопов'язаних рослин, тварин, води, ґрунтів, гірських порід і геологічних форми. Більшість людей віддають перевагу природним пейзажам, над штучними.

Мультисенсорні зустрічі з природою в забудованому середовищі може значно сприяти комфорту, задоволенню, насолоді та когнітивній продуктивность.[4]

До основних засобів біофілійного дизайну передусім відносять:

Образи природи. Зображення та репрезентація природи, рослини, тварини, пейзажі, вода, геологічні особливості - можуть бути як емоційно, так й інтелектуально впливовими.

Природні матеріали. Натуральні

матеріали можуть бути особливо стимулюючі, часто викликають позитивні візуальні та тактильні реакції. Видатні натуральні

будівельні та оздоблювальні матеріали включають в себе дерево, камінь, вовну, бавовну та шкіру Натуральні кольори. Ефективне

біофільне застосування кольору віддає перевагу приглушеним «землистим» тонам, характерним для ґрунту, каміння та рослини. Слід обережно використовувати яскраві кольори, які підкреслюють такі привабливі навколишні форми як квіти, заходи та сходи сонця, веселку та деякі рослини і тварини. Слід уникати появи дуже штучних, контрастних і «вібруючих» кольорів.

- Симуляція природного світла та повітря. Внутрішнє освітлення та оброблене повітря стали можливими завдяки прогресу в будівельних технологіях і будівництві. Штучне світло може бути розроблено так, щоб імітувати спектральні і динамічні властивості природного світла. Перероблене повітря також може імітувати якість природної вентиляції за допомогою варіацій повітряного потоку, температури, вологості і барометричного тиску [5].

Хоча це досить складна біофільна конструкція, приналежність до природи може бути представлена в оперативних термінах і яка може бути виміряна за допомогою різних підходів. Було запропоновано щонайменше декілька підходів для опису та вимірювання приналежності до природи: емоційна близькість до природи [6, 178]; включення природи в себе [7, 327]; ідентичність середовища [8, 398]; зв'язок з природою [9, 503]; відданість природі [10, 173];

спорідненість природи [11, 715]; любов і турбота про природу [12, 455]. Компанії, що працюють в авангарді дизайну робочих місць, вкладають значні кошти у елементи біофільного дизайну. Доведено, що ці принципи покращують концентрацію працівників, залученість та пізнавальні здібності, а також залучають та утримують персонал у «війні за таланти». У готельному бізнесі біофільний дизайн - це додатковий прибуток. Гості згодні платити на 23% більше за такі номери. У сфері освіти та охорони здоров'я: результати показали підвищення швидкості навчання на 20-25%, покращення результатів тестування, рівня концентрації та відвідуваності, скорочення післяопераційних періодів відновлення на 8,5%, зменшення застосування знеболювальних препаратів на 22%. Щодо роздрібної торгівлі, то присутність рослинності та ландшафту збільшує середні орендні ставки на торгові площі, при цьому покупці вказують, що вони готові платити на 812% більше за товари та послуги.

Біоофіси

У власників біофільних офісів цілі більш приземлені - їм потрібно утримати співробітників у стінах, мoтивувaти продуктивну прaцю. органічний дизaйн концентрує творчу енергію, викликає кoрпoрaтивну гордість, почуття причетності до роботи компанії із глoбaльними aмбiцiями.

Комфортний, нестaндaртний, креaтивний інтер'єр офісу для персоналу цінніший зa зaрплaту та премії. Природні плавні лінії, тропічна зелень, жива атмосфера різко контрастує із сірістю та суєтою мегаполісу. Тут приємно перебувати, працювати, спілкуватися, створювати нове (рис. 1).

Рис 1. Біоофіс, Калвер-Сіті, штат Каліфорнія, США

Біомагазини

У торгових центрах все частіше зустрічаються вертикальні сади, плавні лінії, м'які пастельні та теракотові відтінки фону. Торговий центр з його кафе, бутіками та розважальними локаціями стає місцем релаксу. Так, тут рваний ритм, яскраве світло, помітні вивіски, але в кожному торговому центрі бізнес-класу з'явилися куточки відпочинку, такий різкий перехід від торгово- розважального шторму до умиротворення лаунж-зони (рис. 2).

Рис 2. Біомагазин, Respubl^ Рагк, Київ

Відвідувачі цінують виявлену власниками турботу: проводять у ТРЦ більше часу, частіше повертаються, діляться враженнями у соцмережах, рекомендують друзям. Біофільна атмосфера розвиває комерцію.

Біоготелі

Від примітивного «зеленого туризму» готельєри класу лакшері перейшли до глемпінгів, усамітнених лодж та шале. Гості готелів з біофільним дизайном отримують нові відчуття, милуються унікальними видами, випробовують нові емоції. Без шкоди для особистої безпеки та комфорту.

У Київській агломерації релакс-готелям класу делюкс із біофільним дизайном гарантовано комерційний успіх. На місці старих пансіонатів з незайманим лісом нескладно облаштувати напівпрозорі гостьові капсули, відокремлені спа-зони, каскади водоспадів, сади ароматів (рис. 3). Втеча від міської метушні без втрати дорогоцінного часу на переліт до Швейцарії чи Ломбардії віп- клієнти оцінять.

с. Синяк, Київщина

Наукова новизна. Використання засобів біофільного дизайну загалом сприяють на покращення здоров'я людини. Ці засоби допомагають розвантажити нашу когнітивну систему, сприяють на нашу сенсорну систему з точки зору нервово -моторного впливу, викликають посилення в емоційному та біологічному плані на нейронному рівні. Особливістю біофілії є здатність підтримки, згідно з багатьма клінічними доказами, нейроендокринної та імунологічної системи, особливо для тих людей, які перебувають у поганому психічному та фізичному стані [13].

Висновки

Культура біофілії - це макротренд, який в найближче десятиліття стане «відповідальним» за величезну кількість «подій» в економіці, політиці, культурі та суспільстві. Біофільний дизайн сьогодні - набагато більше, ніж просто додавання рослин у простір, це стратегія розвитку мультисенсорних відносин з навколишнім світом.

Основним завданням біофільного дизайну є усунення певних недоліків у сучасному забудованому середовищі шляхом створення нової основи для корисного існування природи. Ефективне застосування біофілії починається з дотримання описаних вище основних принципів. Звідси можна використовувати певні практики біофільного дизайну, щоб допомогти досягти позитивних і корисних результатів.

Важливо усвідомлювати, що біофільний дизайн - це більше, ніж просто новий спосіб зробити людей ефективнішими за допомогою інноваційного технічного інструменту [14, 55]. Успішне застосування біофільного дизайну фундаментально залежить від прийняття нового ставлення до природи, усвідомлення того, наскільки наше фізичне та психічне благополуччя продовжує покладатися на якість наших зв'язків із світом поза нами, частиною якого ми все ще залишаємося.

Література

Berto R., Makulan N., Barbiero G. Does sustainability address perceived restoration? An exploratory study on Biosphera 2.0, a net zero energy house. Vis. Sustejn.2020. Vol.13. Гр. 17-30. DOI: 10.13135/2384-8677/4181.

Фромм Е. Анатомія людської деструктивності / пер. з нім. Е. М. Телятникова. Київ : AST Pubhshers, 2015. 366 с.

What Is and Is Not Biophilic Design?

Metropolis : веб-сайт. URL:

https://metropolismag.com/viewpoints/what-is-and-is- not-biophilic-destgn (дата звернення 19.08.2022).

Kellert S., Calabrese E. The Practice of Biophilic Design : веб-сайт. URL: www.biophilic- deslgn.ccm (дата звернення 19.09.2022).

Capaldi C., Passmore H.-A., Nisbet E., et al. Flourishing in nature: A review of the benefits of connecting with nature and its application as a wellbeing intervention. International Journal of Wellbeing. 2015. Vd. 5 № 4. DOI: 10.5502/^^4.449.

Как Е., Shumuher D., Montada L. Етоіїопаї Affinity toward Nature as a Motivational Basis to Protect Nature.Environment and Behavior. 1999. Vol. 31. P.178-202. DOI: 10.1177/00139169921972056.

Schultz P. The structure of environmental concern: concern for self, other people, and the biosphere. Journal of EnvironmentalPsychology. 2001. Vol. 21. P.327-339. DOI: 10.1006/jevp.2001.0227.

Stets J., Biga Ch. Bringing Identity Theory

into Environmental Sociology. Sociological Theory Journal. 2003. Vol. 21. P.398-423. DOI:

10.1046/j.1467-9558.2003.00196.x

Mayer S., McPherson F. The connectedness to rnture scuK: A measure of іМКШиак' feelrng іп community with nature. Journal of EnvironmentalPsychology.2004. Vol. 24. P. 503-515. DOI: 10.1016/j.jenvp.2004.10.001.

Davis J., Green J., Reed A. Interdependence

with the environment: Commitment,

interconnectedness, and environmental behavior. Journal of EnvironmentalPsychology.2009. Vol. 29. P. 173-180. DOI: 10.1016/j.jenvp.2008.11.001.

Nisbet E., Zelenski J., Merfi S. The Nature Relatedness Scale: Linking Individuals' Connection With Nature to Environmental Concern and Behavior. Environment and Behavior. 2008. Vol. 41. P. 715- 740.DOI: 10.1177/0013916508318748.

Perkens H. Measuring love and care for nature. Journal of Environmental Psychology. 2010. Vol. 30. P. 455-463. DOI: 10.1016/j.jenvp.2010.05.004.

Caperna A., Serafim S. Biourbanism as new epistemological perspective between Science, Design and Nature. In Architecture & Sustainability: Critical Perspectives. «Generating sustainability concepts from an architectural perspective». KU Leuven - Faculty of Engineering, Belgium. 2015.

Дизайн середовища міста:

багатокритеріальна оптимізація та розумні технології : підручник / Н. Мхітарян та ін. Київ : Наук. думка, 2021. 628 с.

References

Berto, R., Makulan, N., Barbiero, G. (2020). Does sustainability address perceived restoration? An exploratory study on Biosphera 2.0, a net zero energy house. Vis. Sustejn, 13, 17-30. DOI: 10.13135/23848677/4181 [in English].

Fromm, E.(2015) The Anatomy of Human Destructiveness. (E. M. Telyatnikova, Trans) Kyrv: AST Publishers. [in Ukrainian].

What Is and Is Not Biophilic Design?

Metropolis: web-site. Retrieved from:

https://metropolismag.com/viewpoints/what-is-and-is- not-biophilic-design [in English]

Kellert, S., Calabrese, E. The Practice of

Biophilic Design: web-site. Retrieved from:

www.biophilic-design.com [in English].

Capaldi, C., Passmore, H.-A., Nisbet, E., et al.

(2015). Flourishing in nature: A review of the benefits of connecting with nature and its application as a wellbeing intervention. International Journal of Wellbeing, 5, 4. DOI: 10.5502/ijw.v5i4.449 [in

English].

Kals, Е., Shumaher, D., Montada, L.

(1999). Emotional Affinity toward Nature as a Motivational Basis to Protect Nature. Environment and Behavior, 31, 178-202. DOI:

10.1177/00139169921972056 [in English].

Schultz, P. (2001).The structure of

environmental concern: concern for self, other people, and the biosphere. Journal of EnvironmentalPsychology, 21, 327-339. DOI:

10.1006/jevp.2001.0227 [in English]

Stets, J., Biga, Ch. (2003). Bringing Identity

Theory into Environmental Sociology. Sociological Theory Journal, 21, 398-423. DOI: 10.1046/j.1467- 9558.2003.00196.x [in English].

Mayer, S., McPherson, F. (2004). The connectedness to nature scale: A measure of individuals' feeling in community with nature. Journal of EnvironmentalPsychology. Vol. 24. P. 503-515. DOI: 10.1016/j.jenvp.2004.10.001 [in English].

Davis, J., Green, J., Reed, A. (2009).Interdependence with the environment: Commitment, interconnectedness, and environmental behavior. Journal of EnvironmentalPsychology, 29, 173-180. DOI: 10.1016/j.jenvp.2008.11.001 [in English].

Nisbet, E., Zelenski, J., Merfi, S. (2008). The

Nature Relatedness Scale: Linking Individuals'

Connection With Nature to Environmental Concern and Behavior. Environment and Behavior, 41,715-740. DOI: 10.1177/0013916508318748 [in English].

Perkens, H.(2010). Measuring love and care

for nature. Journal of Environmental Psychology, 30, 455-463. DOI: 10.1016/j.jenvp.2010.05.004 [in

English].

Caperna, A., Serafmi, S. (2015). Biourbanism as new epistemological perspective between Science, Design and Nature. Architecture & Sustainability: Critical Perspectives. «Generating sustainability concepts from an architectural perspective». KU Leuven - Faculty of Engineering, Belgium. ISBN 97894629208805 [in English].

Mkhitarjan, N. M., Kovaljov, J. M. et al. (2021) Urban environment design: multi-criteria optimization and smart technologies. Kyiv, Ukraine: Naukova dumka, 628, 47. Il.582 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru