Праця Д. Дана "Вівчарня у румунів з Буковини" - складовий елемент культурної спадщини Буковини
Збагачення української науки новою працею етнографічного характеру Д. Дана "Вівчарня у румунів з Буковини". Характеристика елементів традиційної культури українського та східнороманського населення Буковини. Розкриття процесу організації вівчарні.
| Рубрика | Культура и искусство |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 10.08.2023 |
| Размер файла | 100,0 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Якщо вівця або інша худоба захворіла на аріч (ariciu), їй дають їсти бруньки, освячені на Зелені свята cf. Marian, I, Р. II, 263..
Якщо вівці здихають або линяють, не маючи екземи, тоді вони захворіли на шопирлайце (soparlaita) (Rotlauf) - рожу. Проти цієї хвороби їм дають пити воду, в якій була настояна трава суховершки звичайної (soparlaita) (Brunella vulgaris = Gemeine Brunelle). Цю хворобу можна точно визначити, якщо, зарізавши вівцю, при відділенні ніг від тіла знайшли жовте м'ясо.
Від переохолодження вівці можуть захворіти вертячкою (colniceaza sau colnicesc) (Drehkrankheit). Тоді їм у вуха всувають волоски людини, також прив'язують їх до копит Записано від Іллі Антона Томяка та Елізавети, дружини Мігая Томяка зі Стражі.. Інші ватаги практикують таку методику лікування цієї хвороби: вибирають одну вівцю з тих, що хворі, ведуть її на міст, крутять тричі у зворотньому напрямку і потім відрізають їй голову; тоді решта овець одужують Записано від Іона Гаврила Журавле, колишнього чабана зі Стражі..
Пухлини на будь-якій частині голови вівці лікуються обкладанням пухиря мальвою (nalba) (althaea officinalis) з медом, допоки пухлина не трісне.
Кашель в овець проходить, якщо їм ранком перед їжею дають пити воду, в якій цілу добу настоювали коріння щавлю шпинатного (stege sau steghie) (rumex = Gartenampfer).
Ягнятам, які хворіють вертячкою (colnicesc), обмотують ноги деревиною туполкіни (tulopchina) (деревина, як з горіха, тверда, як, дріт із червоною квіткою) і волоссям з голови людини Записано від чабана Іоана Журавле зі Стражі..
Від застуди вівці “сходять з розуму” (se capchiaza), тобто мають черв'яки на голові. Ця хвороба не лікується. Щоб інші вівці не заразилися, хворій вівці відрізають голову, як це роблять при вертячці Idem..
Воду, якою мили відра при вівчарні, потрібно вилити у чистому місці, де ніхто не ходить, інакше вівці отримають келкеторь (calcatori) і різні нариви.
Вірять у те, що ніхто не спроможний відібрати молоко в овець.
Овечий лій є лікувальним. Якщо хтось потягнув руку і вона спухла, її змащують овечим лоєм, зігріваючи на вогні допоки жир вивітриться, тоді рука перестане боліти Записано від Іоани, дружини Григорія Котоса, зі Стражі..
Кошара овець має лікувальні властивості: коней, які не можуть мочитися, вводять до овечої кошари, запах овець полегшує їм виділення сечі. І копита непідкованих коней, витерті і дуже зменшені, невдовзі виростуть, якщо вони тривалий час простоять в овечій кошарі.
Якщо сопілка, трембіта або овеча волинка красиво звучать, то буде добра погода, навіть якщо дощить.
У передвечір'я нового року овець змащують часником, щоб їх захистити від злих духів і стрігоїв, які рискають, аби забрати
ману Cf. Marian, I, Р. 2..
Під час доїння овець вдома чи на вівчарні недобре грати на трембіті чи сопілці, бо від цих звуків вівці розбігаються. Коли хтось приходить до вівчарні під час доїння овець, з ним не вітаються та не відповідають на його привітання.
Загублених овець чи тих, які розбіглися, не треба шукати у долині, але завжди на невеличких пагорбах, бо вони тягнуться вверх, тоді як кози - до річок, каміння та ланів.
Якщо вівці лягають на пагорбах, далеко від колиби, то буде хороша погода, якщо ж поблизу до вівчарні, то - погана.
Коли вівці жваво стрибають, б'ються головами, коли вони неспокійні і від них йде важкий запах, тоді буде буря з громом Marian, I, Р. 118, 121..
Якщо наснилося багато м'яса або зерна, матимеш падіж овець.
Вірять, що вівця дуже “віруюча”, коли вона розгрібає землю перед тим, як лягати, хреститься і молиться Богу.
Якщо до колиби проникає жаба, вірять, що вона послана кимось для замовляння, а якщо з'являються великі мурахи з крилами, вважають, що вони прийшли відібрати молочні продукти чи ману в овець.
Румун, коли продає вівцю, ріже з її лоба або з хвоста пасмо волосся, потім висвердлює в стіні кошари дірку, суне в неї це волосся, щоб велось господарство. Якщо продавець вівці жалкує за нею, тоді покупець не має від неї користі (hazna), бо вівця або занепадає (se prilejeste), або здихає.
Велике нещастя, якщо ластівка пролетить попід вівцю. Тоді вівці дояться з кров'ю.
Коли блискає, чабан хреститься, щоб із блискавкою не прийшов диявол між вівці зашкодити їм.
На вівчарні чабани не повинні красти один в одного, інакше буде преказ (precaz) і шкода між вівцями. Також пастухам не дозволено битися об заклад. Чабани, поки живуть у вівчарні, використовують багато часнику і цибулі, аби нейтралізувати вплив будзу і жирного овечого молока, які викликають нудоту.
Вірять, що коли на день Сіміона Стовпника йде дощ, тоді не можна починати зимування овець, бо всі поздихають від жовтяниці. Якщо вівці гутують (huta), тобто помахують головами та луплять вухами, то буде дощова погода.
Недобре, якщо восени вівці їдять дзер, бо тоді навесні вони розжиріють і вовна відпаде до того, як наступить час стриження. Взимку, коли немає снігу, не треба пускати овець пастися на поля, бо вони отримають зоб, голова опухне, і поздихають.
Вівці, які під час білого тижня стають м'якими, тобто гублять рухливість і сплять з головою, простягнутою на землі, поздихають від жовтяниці.
Румуни, які бажають, аби їх вівці мали двоє ягнят, прив'язують позаду ріг та біля голови вівці подвійні сливи і ставлять в оселі (buhasel) польову траву, зариваючи її у землю, з хрестиком.
На зиму зазвичай залишають безрогих баранів, тобто без великих ріг, щоб вони не могли бити (рогами) овець при поїданні сіна. Господарі, які бажають мати від овець ягнят жіночого роду, залишають баранів з прямими рогами, або такими, що виросли убік; ті, хто бажає баранчиків, залишають для розплоду баранів з закрученими рогами.
Любов і зацікавленість румунів до вівчарства чітко проявляється в таких піснях:
|
“De-as ajunge zile multe, |
“Якщо ще проживу багато, |
||
|
Sa ma sui in sus la munte! |
Аби піднятися в гори! |
||
|
Sa vad fagii lnfrunzind, |
Побачити, як зеленіють буки, |
||
|
Cucul sa-l aud cantand! |
Послухати, як зозуля співає! |
||
|
Puica sa mi-o vad primbland!..” |
# |
Кохану побачити, прогулюючись! |
|
|
“Mai ciobane de la oi, |
“Гей, чабане від овець, |
||
|
Mai cioobane, mai! |
Гей, чабане, гей! |
||
|
Tu n-ai grija nici nevoi, |
Без турбот і бід, |
||
|
Mai ciobane, mai!” |
# |
Гей, чабане, гей! ” |
|
|
“Ciobanas din cela sat, |
“Пастушок з того села, |
||
|
Tu pe-auce ce-ai catat ? |
Що ти тут шукав? |
||
|
Si pe pod ce te-ai urcat? - |
І на міст чого піднявся? |
||
|
M-a chemat o copilita - |
Покликала мене дівчинонька |
||
|
S-o dezbumb la cea bondita, |
Розтягнути їй бундіцу, |
||
|
Ca nu se poate culca, |
Бо не може лягти спати, |
||
|
Ca pe mine ma visa! |
Бо я їй снюся! |
||
|
Si mi-s dragi oitele |
І я люблю овечок, |
||
|
Dara si fetitele, |
Але і дівчиноньок, |
||
|
Draga mi-i oita laie |
Люблю я овечку чорну, |
||
|
Ca copila cea balaie: |
Як дівчину білу: |
||
|
Draga mi-i oaia mitoasa, |
Люблю я вівцю космату, |
||
|
Ca copila cea frumoasa!” |
# |
Як гарну дівчинку! ” |
|
|
“Intebate-as, mandra draga, |
“Спитаю я тебе кохана, мила, |
||
|
Dulce-a foat gura-n dumbrava? |
Солодкий був поцілунок в гаю? |
||
|
Dulce-a fost badita zau, |
Солодкий був, справді, |
||
|
Dea un iubit al meu! |
Від одного мого любого! |
||
|
C-a fost tanar ciobanel, |
Бо був молодий пастушок, |
||
|
Tare mi-a placut de el!” |
# |
Який дуже сподобався мені!”68 |
|
|
Tot la deal, la deal baiete, |
“Все до гори, до гори, хлопчику, |
||
|
Nu la fete sub perete! |
А не у дівчат під стінами! |
||
|
Fetele te-or amagi, |
Дівчата обмануть, |
||
|
Oile ti-i prapadi! |
Овець загубиш! |
||
|
Astazi una, mane una, |
Сьогодні одну, завтра одну, |
||
|
Pan-la luna nice una, |
Через місяць - жодної, |
||
|
Pa-n la anul, nici ciobanul!” |
# |
Через рік і чабана не стане! ” |
|
|
“Sfantul Gheorghe sa ne vie, |
“Най прийде Святий Георгій, |
||
|
Sa ne-aduca bucurie, |
Нам радість принесе, |
||
|
Si sa-mi iau oile mele |
Візьму я свої вівці, |
||
|
Sa ma sui la munti cu ele! |
З ними в гори підіймусь! |
||
|
Oitele merg zbierand |
Вівці йдуть блеючи, |
||
|
Si ciobanii fluierand! |
А пастухи на сопілці граючи! |
||
|
Si mandra-n frunze zicand!” |
# |
А мила між зеленню співаючи! ” |
|
|
“Toata ziua sed in prag |
“Цілий день сиджу на порозі |
||
|
Si-mi privesc muntii cu drag.” |
Та на гори дивлюсь з любов'ю.” |
||
|
“Canta cucu-n doi fagani, |
# |
“Співає зозуля на двох буках, |
|
|
C-o tuns neamtul doi ciobani! |
Бо постриг німець двох чабанів! |
||
|
Si-au trimis carte-napoi |
І надіслали нам листа |
||
|
Sa punem cioban la oi! |
Знайти чабана для овець! |
||
|
Oile zbiara pe munti, |
Вівці блеють в горах, |
||
|
Ciobanii-s in Cernauti!” |
А чабани в Чернівцях!” |
|
“Oita mai sta, mai fuge |
# |
“Овечка то стоїть, то бігає |
|
|
Da fetita |
А дівчинонька |
||
|
Nici nu fuge, nici nu sta... |
І не бігає, і не стоїть... |
||
|
Numai cate-o gura-mi da...” |
# |
Тільки іноді цілує мене. ” |
|
|
“Cate hade, cate slute |
“Всі бридкі, всі некрасиві |
||
|
Toate stau m prund, pe punte |
Всі стоять у камінцях, на мості |
||
|
Vin ciobanii de la munte |
Йдуть чабани з гір |
||
|
Cu oitele carunte! |
З білими овечками! |
||
|
Slutele s-au sfatuit |
Некрасиві порадилися |
||
|
Si-nainte le-au iesit, |
Та вийшли зустрічати, |
||
|
Da ciobanii, ca ciobanii, |
А чабани, як чабани, |
||
|
Nu le-au mai vazut cu anii |
Не бачили їх роками |
||
|
Nevazand, mi le-au uitat, |
Не бачачи, забули їх, |
||
|
Nici la una n-au catat!...” |
# |
І до жодної не зазирнули!...” |
|
|
“Ciobanas la oi am fost |
“Пастушком в овець я був, |
||
|
Fetele nu ma cunosc! |
Дівчата мене не впізнають! |
||
|
Si mi-s dragi oitele, |
Та люблю я овечок, |
||
|
Ca si copilitele!” |
# |
Як і дівчиноньок!” |
|
|
“Oile zbiara pe strunga, |
“Вівці блеють біля струнги, |
||
|
Nu-s ciobanii sa le mulga! |
Нема чабанів доїти їх! |
||
|
Oile nu-s mvatate |
Вівці не привчені |
||
|
Cu ciobanii din alte sate! |
До чабанів з інших сіл! |
||
|
Le-au ramas galetile |
Залишилися відра |
||
|
Prin toate gruietele! |
По всіх кутах! |
||
|
Le-au ramas si strungile |
Залишились і струнги |
||
|
Prin toate preluncile!” |
# |
По всіх прилуках! ” |
|
|
“Frunza verde foi de mac, |
“Лист зелений, лист маковий, |
||
|
Au ciobanii cusma-n cap |
Носять чабани кучму на голові |
||
|
De 50 de piei de tap! |
З 50 козлиних шкір! |
||
|
Au ciobanii un cojocel |
Мають чабани кожушок |
||
|
De 50 de piei de miel! |
З 50 ягнячих шкір! |
||
|
Si-atata-s de lati m spete |
І такі широкоплечі, |
||
|
Ca poala de codru verde! |
Як поділ зеленого лісу! |
||
|
Si cu cheptari de miori |
І кептарі з ягнят, |
||
|
Cand ii vezi te mviori!” |
# |
Коли їх бачиш переляк бере!” |
|
|
“Mama mea cand m-o facut, |
“Коли мати народила, |
||
|
Doamne bine i-o parut! |
Боже, як вона раділа! |
||
|
Cand a fost la leganat, |
Коли було колисати, |
||
|
Doamne rau m-o blastamat, |
Боже, тяжко прокляла, |
||
|
Sa ma bata ploile, |
Щоби дощі мене побили, |
||
|
Prin paduri cu oile! |
По лісах з вівцями! |
||
|
Si bine-ar fi cu oile, |
Та добре було б з вівцями, |
||
|
Daca n-ar fi ploile!” |
# |
Якби не було дощів! ” |
|
|
“Ciobanas la oi am fost, |
“Пастушком овець я був, |
||
|
Fetele nu ma cunosc! |
Дівчата мене не впізнають! |
||
|
Ciobanas la oi oiu fi |
Пастушком овець я буду, |
||
|
Fetele nu m-or mai sti! ” |
# |
Дівчата знати мене не будуть.” |
|
|
“Mai badita, mai Ioane, |
“Мей вуйко, мей Іоане, |
||
|
Ce mai fac oile tale? - |
Що роблять вівці твої? |
||
|
Da mai pchier si mai raman, - |
Одні мруть, інші залишаються, |
||
|
Si samanta tot li-o tan!” |
Їх приплід я ще тримаю!”69 |
“Спитаю я тебе кохана, мила, Солодкий був поцілунок в гаю? Солодкий був, справді,
Від одного мого любого!
Бо був молодий пастушок, Який дуже сподобався мені!”
і мруть, інші залишаються, Їх приплід я ще тримаю!” Записано від Іллі Ісопеску, парубка з Верхнього Вікова.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Вплив культурної спадщини на процес формування національної ідентичності (НІ). Особливості НІ мешканців Канади. Приклади фольклорної спадщини народів Канади і аборигенного населення. Роль національних свят у процесі виховання рис національного характеру.
статья [21,7 K], добавлен 27.08.2017Аналіз феномена культурної дипломатії, що її втілює українська діаспора у Іспанії. Сприяння і промоція української мови, мистецтва та культурної спадщини через проведення культурних і мистецьких заходів, пропагандистській роботі культурних інституцій.
статья [23,4 K], добавлен 27.08.2017Культура українського народу. Національні особливості української культури. Здобуття Україною незалежності, розбудова самостійної держави, зростання самосвідомості нації. Проблема систематизації культури і розкриття її структури. Сучасна теорія культури.
реферат [22,6 K], добавлен 17.03.2009Роль мови та культури різних етносів, особливості їх менталітету. Аналіз змісту рядка із пісні сучасного автора і співака Тараса Чубая. Русифікація українського міста як феномен української культури. Характерні риси українського бароко, поняття щедрівки.
контрольная работа [32,4 K], добавлен 08.03.2013Розвиток культурної спадщини Прибузького краю. Дослідження популярності танцювального мистецтва на Півдні України. Показ національного характеру народу за допомогою танцю. Використання кубанської фантазії на теми південноукраїнських козацьких мелодій.
статья [21,2 K], добавлен 24.11.2017Опис сучасних розробок українських етнографів, присвячених дослідженню традиційної сорочки. Дослідження монографії таких етнографів, як З. Васіна, Т. Кара-Васильєва, О. Косміна, Т. Ніколаєва, Г. Стельмащук, в яких розглянуто історію українського вбрання.
статья [20,2 K], добавлен 06.09.2017Сутність культурної еволюції як процесу формування поведінки людини та її генезис. Елементарний засіб передавання досвіду, які мають тварини. Мистецтво як самосвідомість культури. Етапи культурної еволюції людства. Дослідження цивілізації Тойнбі.
реферат [17,8 K], добавлен 18.03.2009Поняття і сутність культури, напрямки та проблеми її дослідження. Передумови виникнення української культури, етапи її становлення та зміст. Особливості розвитку української культури періоду Київської Русі, пізнього Середньовіччя, Нової, Новітньої доби.
учебное пособие [2,1 M], добавлен 11.02.2014Теоретичні основи та суть поняття "культурна сфера", її територіальна організація. Загальна характеристика культурної діяльності в Україні та основні заклади комплексу культури. Перспективи розвитку високоефективної культурної сфери в Україні.
курсовая работа [510,0 K], добавлен 13.10.2012Сучасний погляд на проблему антропосоціогенезу. Сутність культурної еволюції та її відмінність від біологічної. Виникнення мистецтва як механізму культурної еволюції. Критерії виділення культурно-історичних епох. Поняття "цивілізація" в теорії культури.
реферат [34,8 K], добавлен 26.02.2015Умови формування та розвитку українського кіномистецтва. Найвизначніші діячі та їх внесок до культурної спадщини. Розмаїтість жанрів і тем, реалізованих в кінематографі 1900-1930 рр. Національні риси, мистецька та історична цінність створених кінокартин.
курсовая работа [65,2 K], добавлен 11.03.2011Аналіз сучасного стану дослідження поняття ментальності або питомих рис української нації та людини. Джерельна основа національного характеру. Витоки формування ментальності українського етносу. Специфіка філософської думки про формування ментальності.
курсовая работа [51,3 K], добавлен 14.08.2016Оцінка паралелі у просторі та часі в дитячій грі "хобра-хобра". Розглянуто джерелознавчий аспект цієї традиційної гри. Пошук історичних коренів ігрових явищ. Вивчення традиційної ігрової культури українців. Характеристика великої групи ігор "у схованки".
статья [19,8 K], добавлен 14.08.2017Еволюціоністська, функціональна та аксіологічна концепції культури. Різні погляди на співвідношення культур різних епох і народів. Сучасна світова науково-технічна культура, шляхи подолання кризи. Історичний розвиток української національної культури.
контрольная работа [46,1 K], добавлен 21.01.2011Труднощі історичного життя України. Широкі маси суспільства як справжні творці і носії культури. Самобутня система освіти. Автори "Української культури". Елементи національного самоусвідомлення. Спроба цілісного дослідження феномена української культури.
реферат [28,6 K], добавлен 23.04.2013Особливості культурного життя доби відновлення української державності (1917-1920 рр.). Радянський етап розвитку української культури. Відродження національної культури в добу розбудови незалежної України. Державна підтримка національної культури.
реферат [40,4 K], добавлен 03.10.2008Розвиток освіти та науки в Україні. Українське мистецтво XIX ст. Розвиток побутової української пісні у XIX ст. Особливості та етапи національно-культурного розвитку України у XX столітті. Основні тенденції розвитку сучасної української культури.
реферат [18,6 K], добавлен 09.05.2010Поняття "етнічна культура". Деякі проблеми і особливості етногенезу українського народу. Формування етнічної культури з формуванням народу (етногенез). Своєрідність регіонів, культурно-історичні зони України. Становлення української літературної мови.
реферат [13,1 K], добавлен 02.12.2010Зростання ролі культурної політики як фактора економічної та соціальної інтеграції Європи. Діяльність Європейського Союзу з метою збереження культурної спадщини народів, розвитку мистецтва. Цілі створення та характеристики нової європейської ідентичності.
статья [29,9 K], добавлен 20.08.2013Класифікація історико-культурних пам’яток Києва, основні напрями державної політики у сфері їх охорони. Діяльність громадських об’єднань, її характер та напрямки реалізації. Охорона об’єктів всесвітньої спадщини ЮНЕСКО в Києві, стан справ у даній сфері.
дипломная работа [131,6 K], добавлен 05.06.2014
