Педагогічне дослідження щодо виявлення стабільних вербальних помилок з якістю "колірної неістотності"

Размещено на http://allbest.ru

НАПН України

Педагогічне дослідження щодо виявлення стабільних вербальних помилок з якістю «колірної неістотності»

Ільницька Любов Віталіївна

кандидат філософських наук, докторант,

м. Київ

Анотація

Ініціативність дослідження поширеного культурного явища диверсифікації стабільних значень кольору полягає у збільшеній амплітуді українських публікацій довільного перейменування існуючого наукового міжнародного нормативу висловлювання з цього приводу. Слід розуміти, що навіть в літературний спосіб знання про колір не применшуються особливо при образній характеристиці предметного опису, а навпаки підкреслюються, аби необачно не сплюндрувати позначення очевидних речей. Як правило, легковживаність відносно колірності йде від спрощеного інтелектуального навантаження та швидкого мовленнєвого малюнку, але натомість такий автор потрапляє у зайві кордони суперечливого непорозуміння, бо в результаті відбувається заміна призначення колірного умовиводу на безпрецедентні відхилення.

Abstract

The initiative to study the widespread cultural phenomenon of the diversification of stable color values consists in increasing the amplitude of arbitrary renaming of Ukrainian publications of the existing scientific international standard of expression. It should be understood that even in the literary field, knowledge about color is not belittled, especially by figurative characteristics of the subject of description, but on the contrary, it is emphasized so as not to carelessly spoil the designation of obvious things. As a rule, the ease of use of color comes from a simplified intellectual load and a quick speech pattern, but instead, such an author falls into the extra boundaries of contradictory misunderstanding, because as a result, the purpose of color inference is replaced by unprecedented deviations.

The educational moment of pedagogical action, in this case, is determined to stop the manifestations of cultural weakness in intellectual irresponsibility for the fallacy of the chosen, so to speak, invariant of color duplication without clear descriptiveness. The organization of coloristic knowledge motivates to study the language of colors as a worldwide cultural identification of the surrounding diversity. It should be emphasized that the research does not discuss the professional mechanisms of studying the systematization of colors, on the contrary, it draws attention to the barbarism of neglecting not the combinational derivatives of the deep study of color, but simple guidelines of everyday knowledge. This leads to problems of difficult improvement in operating the necessary aspects of coloristics. Also, the harmony of the natural tectonics of color does not reveal the unique color components laid down by the artist in case of erroneous formulation. Consequently, the modern equivalents of design thinking become poorly understood and, accordingly, not explanatory, which means that the enriched classical forms of art under such conditions of attitude towards color also lose their educational influence on the audience. That is, the continuation in color science of rebuilding harmony is stopped by sudden mass publications of shaky judgments. Therefore, the research derives the motivation to reevaluate unsatisfactory color values published with poor quality for the sake of further perspective of correct speech presentation of visual information.

Keywords: color, color science, communicative meaning of color, color mismatch, color message, the principle of interplay of colors.

Вступ

Постановка проблеми. Завершеність зорових відображень потребує відповідних повідомлень доречного типу оперування кольорознавчим знанням. Недбале застосування видимих колірних особливостей демонструє низький рівень оволодіння мистецьким знанням і подальше пригальмовування при аналізі, навіть не символічних позицій колірних можливостей складного інформативного змісту, а однозначного бачення в прямому описі для зрозумілої комунікативної фіксації. Тобто, наочність кольору в розмитому пояснювальному сенсі починає передавати не аналог візуальних аспектів колірності, а авторське вірогідне псевдо бачення не існуючих колірних показників.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. В статті досліджуються публікації українських діячів та діячок, в яких цілеспрямовано застосовувалося виведення значень кольору за нормативні умови прийнятного слововживання [1, 3, 5, 6, 7, 8, 10, 11]. Оприлюднене дослідження може стати в подальшому виховною методикою для забезпечення правил утворення комунікативно вірного повідомлення з доречним культурним взірцем дотримання головних параметрів мови кольорів, що закладені в кольорознавстві. Саме тому належна фахова конкретизація «колірних неістотностей» спирається на наукові положення класичних визначень та даних [2, 4, 9].

Виклад основного матеріалу

Загально зрозумілим є призначення кольору постійно підкреслювати різноманітність об'єктів і необов'язково в найпрекрасніших мистецьких зразках, а й в щоденній динаміці здебільшого приємного зорового навантаження. Не секрет, що мова кольорів є більш складною, більш розвиненою ніж будь-яка вербальна мова. Характер вживання колірної термінології не простий - можна пересвідчитись при буквальному зануренні не у перелік кольорів, який є доречними для вікових досягнень дошкільного віку, а у спроби обмеженого розуміння колірного навантаження підлаштовувати вузьке направлення недосвідченої свідомості не у бік вивчення кольорознавства, а у віддаленість основної для обігу інформації з незрозумілою мовленнєвою еквілібристикою заскладного для візуальної передачі повідомлення при зіставленні з простим колірним сполученням.

При розгляді конкретних випадків недоречного налаштування мови кольорів, в першу чергу шкідливим є штучно утворений розумовий дисбаланс виховного переобтяжування не відомих значень кольору через вербальні умовиводи при несприятливому подальшому оприлюдненні викривленої візуальної інформації.

Насамперед доречно виявити найпоширенішу неістотність, що привернула до себе увагу одночасним перетином кольору та барви з продовженим сегментуванням цього ж перетину ще одним невідомим для науки про колір значенням. Мова йде про текст національного диктанту єдності за 2021-й рік. В центрі уваги парк. Дослівна цитата оприлюднює спогади дитинства шанованого Ю. Андруховича, але без наративів і рефлексій, проте через неузгодженість в подачі колірної інформації: «...вам у дитинстві не щастило з парком. Таким, як мій, що спершу заливав усього себе червоною й жовтою барвами в цілковитій невичерпності їхніх напівтонів» [1]. Отже, виникає гойдання кольору та тону, але ж додається ще й протиріччя з барвами. Текст диктанту розкриває одну проблемну зону професійної теми співставлення кольорів та барв. В термінологічному плані, з точки зору кольорознавства, по суті ця тема залишається без належного пояснення такого різнорідного співставлення, яке й наведене в диктанті за 2021-й рік. У зв'язку з тим, що наразі кольорознавство в більшій мірі пов'язано з технологічними вимірами цифрової систематизації кольорів, взаємодія кольорів і барв жваво не обговорюється, ніби саме життя відхилило цю тему з повсякденного вживання. Якщо логічно замислитися, то слово «барва», не вживається, як термін, тобто колір по відношенню до барвника має свої, навіть термінологічно спеціалізовані показники, які поглиблюються і поглиблюються. Якщо в народному сенсі барвники застосовувалися функціонально зрозуміло і цей дієвий прийом «перекрашування» закріпився із розвитком хімічної промисловості, то завдяки чому наведені в тексті диктанту барви утворювалися для забарвлення паркової ділянки? Отже, слід запам'ятати, що барвник - це штучне, рукотворне додавання до існуючих природних значень кольору. В мовленнєвих висловлюваннях - це викликає порушення константних значень колірних сенсів, які з дитинства розвиваються та накопичуються.

Що ж до другої частини вище наведеної цитати: «цілковитій невичерпності їхніх напівтонів», то чи дивує непростий сенс до вже попередньо зазначеного барвника? Припустімо, що мова йде про відношення до «барви» в значенні «колір», бо це і є первинне значення барви, що ж тоді таке «напівтон» по відношенню до кольору? Термінологічно в кольорознавстві прямого визначення «напівтону» не існує, тоді варто процитувати робоче визначення «кольорового тону», яке Таміла Печенюк виводить з належною констатацією співвідношення кольору і тону. Отже, кольоровий тон «це якісна характеристика, яка визначає безпосередньо сам колір (синій, зелений, червоний, жовтий, ін.)» [2]. Тому, якщо взаємозалежність тону і кольору органічно обумовлена неусувністю природних значень, то слід розуміти, що напів...кольорів по відношенню до «їхніх напівтонів» ще взагалі не виявлено? Тобто, закріплення не зрозумілих показників кольору в кожному конкретному вербальному випадку призводить до суттєвого відхилення від справжнього зорового повідомлення. Звісно, що у зв'язку з наочністю кольору легковажне застосування в описі колірних значень тону вважається загально очевидним поступом, до якого зручно завжди звертатися, проте, що саме закладає автор переінакшуючи справжню живу цілеспрямовано тональну сутність кольору, яку легко перевірити? вербальний мовленнєвий колірний малюнок

Якщо розглянути наступний випадок, за яким відкрито зіставлено цілу низку поширених «колірних неістотностей», то варто проаналізувати не тільки слововживання, але й сенс та порядок слів у назві: «Культ кольору піксель» [3]. Відтак, в публікації окрім назви взагалі не згадується колір без зайвих порівнянь, адже призначення кольору відображати зовнішнє оформлення, а не надавати приблизні назви. Безпосередньо в тексті «піксель» згадується поодиноко і без інформування, а у приблизних висловлюваннях, але термін «культ» виставляється автором не поруч і не одночасно, що важливо відразу нагадати, з умовним кольором «піксель». Поняття умовності застосовується до взагалі відсутності того, що мається на увазі у візуальному плані артикуляції існуючого кольору. Що ж таке умовний колір «піксель» при встановленні порушених колірних диспозицій? - для цього варто процитувати саме перші декілька речень вже цьогорічної публікації, де тільки в порівнянні з суцільним текстовим обсягом і виноситься на здогадку сенс назви: «Я пам'ятаю ще стару українську військову форму - так званий дубок. Якість того камуфляжу була так собі, він швидко зношувався, втрачав вигляд... Нинішня «пікселька» значно краща, а ставлення до військових у нашому суспільстві стало чимось нагадувати локальний культ» [3]. Оскільки це єдиний пояснювальний епізод в порівнянні з встановленою у назві атрибутивністю непорушного змісту в констатації поза потрібною за суттю предметності, то варто приділити увагу пошуку елементарної логіки виходу з тупикового колірного колапсу, який несвідомо запропонував автор. Проте, спершу слід звернути погляд на те, як дивовижно знівельовано звичайну модальність уніформи військового до приблизної обумовленості форми, адже вживання понятійного дискурсу «форми» без функціональних засад «уніформи» призводить до змістовних накладок в тому числі, які пов'язані з кольором, бо класична тема «кольору і форми» - це широке поняття, але при вказуванні в тексті поруч з формою «культу кольору» згадується однозначність зі шкільного курсу з історії мистецтва - саме той період, коли зароджується абстрактне розуміння форми, в якому і превалює значення «культу кольору». Чи варто зупинятися на цьому детальніше, якщо це загально відомий факт доречного вживання такої термінологічної складової, як «культ кольору»? Проте, новітні українські наукові дослідження встановлюють ще одні засадничі, але авторські підходи до послідовної, а не поспішної наукової активації поняття «культ кольору» [4]. Отже, маючи власний досвід застосування цього виду термінології, можу прокоментувати, як автор при ознайомленні з цим дослідженням, адже далі за текстом «Культ кольору піксель» виникає класичні художні поняття спектру та канону, які було вже запропоновано для контамінації культу кольору богів Стародавнього світу. Відтак, Д. Крапивенко переінакшуючи обіг застосування саме наукової термінології імпровізовано застосовує абсурдність підлаштування конкретного для архаїчного світу поступу «культ кольору» під військову тематику публікації. Отже, поєднання різнорідних культурно віддалених сполук для непродуманого виведення вигаданого кольору призводить до закономірного результату - «колірних неістотностей».

Все ж таки, якщо обговорювати порядок слів у назві [3] і наголошувати на тому, що «культ кольору» без авторської транскрипції потрапляє до поняття «культовий колір», яке більш поширене, досліджене і відповідає сучасній культурі. Разом з тим, якщо говорити про форму в сенсі уніформи, то атрибутивно колір оформлюється згідно із сучасними канонами у брендові квінтесенції систематизації. Відомо, що всі культові кольори є приналежністю брендових кольорів. Надалі потрібно з'ясувати, як «піксель» перетворився в цій публікації на колір, якщо це не колір взагалі, а «піксельний камуфляж». Вочевидь, мова йде про групу камуфляжних кольорів, бо автор вказує «якість камуфляжу була так собі», але ж по тексту була ще вище прокоментована форма, тому мова йде не про колір, а малюнок тканини, де комбінація кольорів створює своєрідний, що головне в умовах війни, захисний принт. Культовим в цих умовах був історичний оливковий колір військової амуніції.

Окрім того, пишаюсь, що Дмитро Крапивенко розпочав свідомо цікавитися науковими працями з мистецької практики, адже ще минулого року ним було офіційно відхилений друк в «Українській правді» публікації з присвятою великому внескові Олександра Ройтбурда в український живопис. На даний момент, «Культ кольору піксель» все видозмінює в скромному порівнянні з видатною творчістю Олександра Ройтбурда.

Третя ситуативна прикрість появи «колірної неістотності», яку слід обов'язковим чином проаналізувати стосується координації типового вживання основної та складної груп кольорів. Отже, до аналізу потрібно долучити видання з присвятою всесвітньо відомій художниці Соні Делоне зі сповіщенням у назві «гра кольорів» [5]. Слід розуміти, що така назва перенавантажує великий кольорознавчий обсяг інформації, адже мова йде про художній унікальний випадок симультанного застосування кольорів, в якому кольори взагалі не граються, а потужно розпрямляються згідно із винайденими комплементарними принципами рідкісної творчої взаємодії. Принцип взаємодії кольорів один з найголовніших в кольорознавстві, який не допускає порушення гармонійного колірного балансу, який є навпаки доречним при дитячому навчально-виховному принципі «гри в кольори». Отже, в змістовній частині видання, що виведена у назву вже допущена вербальна помилка з якістю «колірної неістотності». Звісно, що комплементарні кольори не граються і не перегукуються. Таким чином, сенс мистецького представлення конкретного нововведення С. Делоне залишився в тіні вербальної «гри кольорів». Тепер, якщо розглядати на базі яких кольорів відбувається дошкільний розвиток з використання гри кольорів, то це якраз і будуть саме ті кольори, через які вказується конкретна форма презентації видання: «ця історія запрошує вас у світ яскравих кольорів» [5, с. 2]. Слід нагадати, що найбільшою яскравістю володіють чисті кольори основного спектру, а не симультанні кольори історичної «мистецької екзистенції». При навчальній роботі з встановлення подібного розмежування це не означає, що слід спеціалізовано привчати себе крутити в пам'яті різноманітні моделі колірних кіл, але запам'ятати головний принцип, який стосується еквівалентного та стабільного застосування чіткого розподілу кольорів. Це ж не дивина, що більшість людей не володіють знаннями з кольорознавства і так би мовити операційна розумова система кожної людини сконцентрована на стабільній подачі інформації основних кольорів, що і демонструє Ю. Стахівська з перекручуванням кольорів від принципу симультанного кольоробачення на звичайний спектр кольорів. В цьому випадку, сучасним авторам, які мають можливість видавати кольорові високоякісні поліграфічні видання без володіння кольорознавчими азами, слід проводити логічну чітку лінію текстового розмежування на основні та інші кольори - програма людського мозку це моментально візуально відтворює. Відтак, якщо в книжці передається мотив гри кольорів в основних формах інформаційного розкриття дошкільного віку, то видовищність складних кольорів губиться. Звідси випливає наступний момент для аналізу додаткового абсурдування кольорів, яких ніхто не знайде, але ж, які були «самопроголошені» на основі вивченої автором елементарної колірної програми: «мама Хана, з роду Терків, більше любить південні кольори її рідної Одеси: морський лазур, небесний аквамарин, білизну стіни, зелень» [5, с. 5]. Що ж таке «південні кольори», коли напевно малась би на увазі температура кольору з локальним виміром ареалу розповсюдження. Все ж таки, мова заходить про гаму кольорів конкретної групи притаманних кольорів, бо, як бачимо далі проходить перелік включених колірних вигадок територіального півдня країни в комплексній подачі єдиного скупчення. Якщо повертатися до попереднього розгляду мовленнєвої граматичної, а не колірної конструкції вербального вживання назв кольорів, то слід виправити перелік на існуючі в систематизації прикметникові форми назв складних кольорів: лазуровий, аквамариновий.

Також, в педагогічному плані додатково потрібно уважно привчати до комплектування назви кольору з сонорним по змісту сенсом, адже «небесний» до аквамарину зовсім не відповідна констатація характеру утворення кольору за природною стихією. Проте, вище наведена «білизна стіни», навіть при гуморовості нашого рідного півдня не може бути назвою кольору, так само, як і продукт харчування «зелень». Додатково слід розуміти, що до основної групи кольорів в професійному розумінні білий колір не є включеним до цього супроводу. Звісно, що в своїй дивовижній для світового сприйняття симультанній творчості, Соня Делоне розуміла тільки лише на перший погляд невибагливу серйозність цього питання.

До наступного аналізу стабільно існуючих «колірних неістотностей» потрібно долучити видання, яке присвячується діяльності М. Драгоманова [6]. Насправді, яким же чином Михайло Драгоманов може бути пов'язаний з кольорами, якщо тільки автор не вигадує не суттєвий набір чарівних характеристик казково-символічного типу мислення. Назва видання відразу наголошує на єдино можливій фізичній енергії кольорів, якою М. Драгоманов звісно користувався, як будь хто на землі, але чи було це провідним завданням його життя? До видання додається опис замість затвердженої книжкової норми анотації, в якій вказано: «наскільки це можливо, показати життя Драгоманова не чорно-білим, а барвистим, таким, яким наше життя є насправді» [6, с. 2]. Звісно, вже навертається згадка про перше в цьому дослідженні виявлене неузгодження при застосуванні кольору і барви в тексті національного диктанту єдності за 2021-й рік. Відтак, різнокольорове життя і барвисте життя - це різні в Одесі, зокрема й не тільки для Соні Делоне, для вдумливого зіставлення речі, і насправді будь-яке життя барвистим бути не може виключно за фізичними можливостями барвників, що змінюють колір матеріальним чином. Проте, в цьому випадку органічно присутня ще одна можливість для серйозного аналізу: що ж таке вказана ознака «не чорно-біле, а барвисте» - в це висловлювання вірно покладений закономірний принцип розмежування ахроматичних і хроматичних кольорів, але ж який функціонує не на барвистій основі. Для нагадування варто підкреслити, що в будь-якому разі чарівна енергія - це мистецька енергія чистого кольору, яку в свій час бездоганно розкрили митці-абстракціоністи.

Наступний випадок аналізу колірних неістотностей стосується непорозуміння у зв'язку з локальним використанням значення кольору в приблизному вербальному висловлюванні: «одного дня в Жироні, де допомагала в соціальному центрі, вона зустріла трьох білих котів із чорними плямками на чолі; іншого разу, неподалік від річки Лемменйокі у фінляндському заповіднику побачила білу сову» [7]. Ось приклади конкретної зустрічі з кольорами притаманними певному місцезнаходженню. Отже, якщо мова заходить про однозначну фінську родзинку особливого кольору, то слід розуміти, що це не загальне колірне значення саме «білої сови», а не полярної сови, а це, в свою чергу, узгоджує, що це сова білого кольору з невипадковим акцентом на винятковій локальності. До ще однієї представленої в цитаті неістотності слід також поставитися досить уважно - рідкісний випадок опису розташування «кольору на кольорі», тобто один по відношенню до іншого в найбільшій мірі є локальнішим ніж інший, і таку ускладнену очевидну візуальну якість кольору потрібно вербально доробляти. Слід вказати, що в циклі публікації із загальною назвою «Захисні реакції» Софія Андрухович постійно, впродовж встановленого режиму військового стану, звертається не просто до текстового позначення доречного до ситуації кольору, а намагається приблизно застосовувати кольорознавчий вантаж наукового спрямування в дії - тим самим підкреслюючи ознайомлення із сучасними науковими розробками з кольорознавства. Так само, намагаючись надати психологічні ознаки однозначній площині кольору авторка вдається до загадкових форм тлумачення присвійних якостей типових координат кольору: «...здатна потерпати від скорботи через смерть невідомого чоловіка в чорноті ночі» [7]. Зрозуміло, що від очевидності темної ночі якість кольору і тим більше чорного не зміниться. До «типових координат кольору» відноситься традиційне дошкільне вивчення орієнтування дитини у світі - трава зелена, білий сніг, чорна ніч і так далі.

Не оминути й слушного моменту, щоб нагадати, коли на початку літа 2022-го року під час представлення художньої виставки з назвою «Виставка про наші відчуття» в офіційному прес-релізі здивувала багатьох, так би мовити художня цитата без наведення широко знаного польського мистецького продукту: «Натомість кольорові ярмаркові сюжети Юрія Коваленка якнайкраще передають настрої» [8].

Впізнаваний музичний бренд з влучним колірним присмаком одного із відомих культових хітів Марилі Родович «Кольорові ярмарки» (1977 р.) важко не впізнати, навіть при дивно безіменному застосуванні до живопису в девіантній трактовці арт-критичного повідомлення. Звісно, чи можна уявити безсмертні перші акорди «Червоної руту» Володимира Івасюка без конкретного колірного чарівного знаменника-сенсу в найменш переінакшеному маніпулюванні? В цьому, виставковому випадку, колірні координати брендового сенсу нівелюються безапеляційністю ситуативної колірної несуттєвості. В рамках стратегічного розуміння призначення культурної дипломатії такі прийоми колірного застосування не покращують дружні взаємовідносини між сусідніми країнами. До продовження вище викладеної минулорічної виставкової події організаторами додавалася і дитяча програма. Відтак, варто нагадати, що без влучного педагогічного методичного нагляду за проходженням школярами «кольорознавчої грамоти» директоратом музейного комплексу «Мистецький арсенал» була надана перевага з декількох рубрик, що пов'язані з кольоровою видовищністю. Історично першим кроком в цій програмі став «Колір проти суму» для дітей від 6 та 12 років, акція проходила 8 та 9 жовтня 2022-го року, також в анонсі до цього заходу зазначалася пропозиція: «Почути більше про кольори та їхній вплив на емоційний стан». Відразу надходить логічне запитання: - збільшення відбулося від якої навчальної норми, згідно із яким предметним навантаженням та і як пройшов відбір кольорознавчої інформації спеціалістами з приватного «Інституту інтегративної арт-терапії» для дитячої різновікової аудиторії?

Наступним етапом було проведення 30.07.2022-го та 13.08.2022-го року тим же найнятим колом спеціалістів «Інтерактивних занять «кольорові емоції» для дітей 7-10 років», де вказувалося, що на заході: «Будемо говорити про наші почуття та емоції, розгадувати таємниці кольорів та їхню символіку, мандрувати кольоровими настроями». Дивний набір для виховного обговорення в сполученні таємниць та символіки з почуттями та емоціями ще й через колір. Варто наголосити, що в даному разі сенс поняття «кольорових емоцій» із символікою не корегується по суті предметного змісту та із віковими можливостями сприйняття професійної кольорознавчої інформації учнями. Якщо вказувати, що саме в цей же час хронологічно вийшли друком декілька наукових авторських досліджень [4, 9], що розкривають виховні комунікативно-технологічні прийоми налаштування спеціалізованого напрямку підготовки майбутніх дизайнерів на додатковому опрацюванні символічних колірних ознак, як відповідних специфічних маркерів здебільшого донаукового періоду розвитку кольорознавства, то відкривається сум'яття з приводу організації таких заходів з поширення авторських методичних механізмів опанування мовою кольорів іншою цільовою аудиторією слухачів. Як продовження аналізу здійснених нововведень пов'язаних із несуттєвим використанням мови кольорів саме «Мистецьким арсеналом» у період військового стану, доречним також буде процитувати розуміння колірних величин очільницею цього закладу, яке надавалося з приводу офіційного представлення видатного українського досягнення - вручення найпочеснішої Нобелівської премії миру: «Що мені нагадує ця крихка фігура і які інші образи та враження нанизуються на цей образ? Про що вона сигналізує мені та всьому світові? Олександра Матвійчук вийшла на сцену в довгій сукні до п'ят шляхетного чорного кольору. Але це був не глухий чорний: смуток цього кольору врівноважувався мерехтінням шовку і кораловим намистом.

Традиційне намисто, котре, однак, має цілком сучасну форму і багатьма глядачами зчитується як просто гарний кольоровий акцент на чорному» [10]. Текст публікації О. Островської-Лютої декілька разів транслювався по радіо-НВ, а у новорічну ніч, при скороченому виведенні новорічної промови президента, також розпочалася повторна ретрансляція відповідно цього ж самого тексту і цієї ж цитати. Отже, першочергово на педагогічний аналіз заслуговує стислість фрази «інші образи нанизуються на образ». При зіставленні ракурсу думки зі змістом випливає глибина коментування в цитаті деталей зовнішнього вигляду, тобто подвійне значення «образу нанизаного на образ» розкриває намагання вказати на мовленнєвий обіг поширеного іншомовного запозичення з креативних індустрій «образу-луку». Все ж таки, можливо подібна не типовість огляду притаманна культовому розумінню базових культурних ознак елітарної мистецької фешн стилістики, хоча для виховного погляду надзвичайно важливо розуміти, що засобами кольорознавства не прийнятно обговорювати особливості зовнішнього вигляду будь-якої людини, аби не затиснути індивідуальні прояви самостійного вибору кольорів в уніфіковані кордони. В інший спосіб, таке розумове сфокусування на кольорах чужого зовнішнього вигляду може бути закулісною телефонною бесідою, яку не варто не тільки прослуховувати, але й виносити на загальний огляд. Надалі, при поясненні окремо взятого контексту «шляхетного чорного кольору» з вірним вказівником локальності, необхідно підкреслити культурну площину куртуазних домінант чорного кольору, що не стільки, як вказує авторка знаходиться за аспектами естетики, в умовному виборі суспільства, а поза філософічністю наведеної в тексті фундаментальності, зі сприятливим колірним відповідником до світських правил проведення публічних заходів різного рангу. Варто розуміти, що існує ціла гама шляхетних кольорів, але чорний відокремлений від цієї групи службовим призначенням стверджувати до прикладу доречний лук Black Tie. Отже, мова йде про дрес-код, в якому чорний колір займає центральне місце без зайвих коментарів стороннього зовнішнього вигляду.

Якщо далі рухатися по наведеній цитаті Л. Островської-Лютої варто переконатися, що колір, будь-який колір не може бути «глухим». Разом з тим, в наступному формулюванні: «смуток цього кольору врівноважувався мерехтінням» кодифікується сенс того, що не глухий колір врівноважується, тобто в такому прояві «колірної неістотності» розкривається значення можливої колірної рівноваги, яка особливо чітко була розглянута в дослідженні теж за 2022-й рік [4]. Мова йде про врівноваження в системі колірних тріад, як комунікативної квінтесенції колірного повідомлення. Якщо обговорювати вербальну конструкцію тієї ж самої цитати в частині «гарний кольоровий акцент», слід розуміти уважне ставлення до вживання різнорівневої термінології «колірний / кольоровий», де при зміненій конотації контексту одного локального кольору з повторюваною вербальністю, як в цьому випадку, утворюється навіть не стільки неістотність, як дисонанс вірного сприйняття наочної інформації читачами. Наостанок, слід наголосити на приголомшливій несуттєвості відтворення канонічного тріадного розуміння кольору в інший спосіб переосмислення підручникових норм з кольорознавства, як це виконано в цьому випадку [11] з додатковим поєднанням колірного сенсу з безбарвною неістотністю в одній складній конструкції штучного мовленнєвого утворення. Варто нагадати, що ця публікація, також спирається на самостійно розкриту науковим чином колірну темпоральність [9]. Дивним також залишається факт безболісного оприлюднення подібного анти-тріадного змісту з відкритим відкиданням української традиції за межі справжньої літератури та розуміння призначення кольору в культурі, адже факт використання творчості В. Зими в цій публікації подібний до оприлюдненої в свій час рецензії на його книгу «Кров жовто-блакитного кольору». Відтак, подібна творчість [9] відзначається PEN Ukraine, проте до чорно-білого поєднання кольорів долучається тільки червоний колір і місце для безбарвності в цій тріаді не передбачено не тільки логікою чи змістом, а й самою природою.

Звісно, що найбільшим недоліком подібних публікацій є оприлюднення абсолютної неузгодженості в апелюванні до простих наочних положень кольору, відкидання історичних культурних правил використання кольору в доречних ситуаціях, ігнорування виправлення вербальних розбіжностей по відношенню до очевидного зовнішнього оформлення візуальної інформації, у зв'язку з чим відбувається, ніби і не зумисно, але постійне зниження загального культурного рівня оволодіння вірним світовим досвідом усвідомленого застосування колірних комунікативних прийомів, як наприклад дрес-кодом, на практиці звичайного життя.

Висновки

Насамкінець слід наголосити на тому, що це не єдині можливі, в педагогічному плані аналізу, оприлюднені сучасні показники вигадливої трансформації значень кольору при зниженні уніфікації зорової візуальності до принизливих моментів «колірної неістотності». Проте, стабільність масового використання подібних до представлених в дослідженні мовленнєвих суперечностей розкриває не тільки вербальні, але й мисленнєві дисфункції загального ставлення до кольору, як всебічного маркеру культурного рівня освіченості.

Література

1. Барсукова О. (2021) Перевірте себе: з'явився текст диктанту національної єдності-2021. URL: https://life.pravda.com.ua/culture/2021/11/11/246456/

2. Печенюк Т. Кольорознавство / Т. Печенюк. - Київ: «Грані-Т», 2009. - 192 c.

3. Крапивенко Д. (2023) Культ кольору піксель. Український тиждень. URL: https://tyzhden.ua/kult-koloru-piksel/

4. Ільницька Л. Комунікативно-виховний поступ духовно-символічних кольорів. Перспективи та інновації науки. 2022. № 7. С. 148-157.

5. Стахівська Ю. Соня та гра кольорів / Ю. Стахівська. - К.: «Дух і Літера», 2022. - 44 с.

6. Ушкалов Л. Чарівність енергії: Михайло Драгоманов / Л. Ушкалов. - Київ: «Дух і Літера», 2022. - 600 с.

7. Андрухович С. (2022) Захисні реакції: трагедія, але не знак. Dwutygodnik. URL: https://www.dwutygodnik.com/artykul/10292-%D0%97%D0%90%D0%A5%D0%98%D0%A1 %D0%9D%D0%86-%D0%A0%D0%95%D0%90%D0%9A%D0%A6%D0%86%D0%87-%D0% A2%D1%80%D0%B0%D0%B3%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F-%D0%B0%D0%BB% D0%B5-%D0%BD%D0%B5-%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BA.html

8. Виставка про наші відчуття (10.06.22 р. - 21.08.22 р.) URL: https://artarsenal.in.ua/ vystavka/vystavka-pro-nashi-vidchuttya/

9. Ільницька Л. Комунікативно-виховне значення часово-символічного підходу до розкриття специфіки кольорознавства. Перспективи та інновації науки. 2022. № 4. С. 133-143.

10. Островська-Люта Л. (2022) Що ми побачили у виступі Олександри Матвійчук? URL: https://nv.ua/ukr/opinion/nobelivska-premiya-miru-2022-pro-shcho-govoriv-obraz-oleksandri- matviychuk-novini-ukrajini-50291061.html

11. Яковленко К. (2022) Білий, чорний та безбарвний. URL: https://life.pravda.com.ua/ soci ety/2022/09/22/250552/#comments

References

1. Barsukova O. (2021) Perevirte sebe: z'yavyvsya tekst dyktanty nazionalnoyi yednosti-2021. [Chek yourself, the dictation of national unity 2021 appeared]. URL: https://life.pravda.com.ua/ culture/2021/11/11/246456/ [in Ukrainian].

2. Pechenuk T. (2009) Koloroznavstvo. [The science of color]. Kyiv: Grani-T. [in Ukrainian].

3. Krapivenko D. (2023) Kult koloru piksel. [Pixel color cult]. URL: https://tyzhden.ua/ kult-koloru-piksel/ [in Ukrainian].

4. Ilnytska L. (2022) Komunikatyvno-vychovniy postup duchovno-sumvolichnuch koloriv [Communicative and educational sense of spiritual and symbolic colors], Perspectivu ta innovaciyi nauki, 7. [in Ukrainian].

5. Stahivska U. (2022) Sonya ta gra koloriv. [Sonya and the game of colors]. Kyiv: Duch i litera. [in Ukrainian].

6. Ushkalov L. (2022) Charivnist energiyi: Michaylo Dragomanov. [The magic energy: Mychailo Dragomanov]. Kyiv: Duch i litera. [in Ukrainian].

7. Andruhovich S. (2022) Zachisni reakziyi: tragediya ale ne znak. [Defensive reactions: tragedy but not a sign]. Dwutygodnik. URL: https://www.dwutygodnik.com/artykul/10292- %D0%97%D0%90%D0%A5%D0%98%D0%A1%D0%9D%D0%86-%D0%A0%D0%95%D0% 90%D0%9A%D0%A6%D0%86%D0%87-%D0%A2%D1%80%D0%B0%D0%B3%D0%B5% D0%B4%D1%96%D1%8F-%D0%B0%D0%BB%D0%B5-%D0%BD%D0%B5-%D0%B7% D0% BD%D0%B0%D0%BA.html [in Ukrainian].

8. Vustavka pro nashi vidchuttya. [An exhibition about our feelings], (10.06.22 p. - 21.08.22 p.) URL: https://artarsenal.in.ua/vystavka/vystavka-pro-nashi-vidchuttya/ [in Ukrainian].

9. Ilnytska L. (2022) Komunikatuvno-vuchovne znachennya chasovo-sumvolichnogo pidchodu do rozkruttya spezufici koloroznavstva. [Communicative and educational significance of the time-symbolic approach to the disclosure of the specificity of color science], 4. [in Ukrainian].

10. Ostrovska-Luta L. (2022) Scho my pobachili u vystupi Oleksandry matviychuk? [What we saw in OleksandraMatviychuk's speech?]. URL: https://nv.ua/ukr/opinion/ nobelivska-premiya-miru- 2022-pro-shcho-govoriv-obraz-oleksandri-matviychuk-novini-ukrajini-50291061.html [in Ukrainian].

11. Yakovlenko K. (2022) Bilyyi, chorniy ta bezbarvniy. [White, black and without pigment]. URL: https://life.pravda.com.ua/society/2022/09/22/250552/#comments [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru