Організація педагогічного експерименту з формування готовності майбутніх художників декоративно-прикладного мистецтва до застосування етнодизайну кераміки у професійній діяльності

Роїк Юлія Віталіївна

Анотація

У статті уточнено сутність поняття «педагогічний експеримент» та описано особливості організації та проведення педагогічного дослідження з формування готовності майбутніх художників декоративноприкладного мистецтва до застосування етнодизайну кераміки у професійній діяльності. Дослідження передбачало проведення педагогічного експерименту з метою здійснення таких етапів: підготовчий етап (пошуково-аналітичний етап), констатувальний, пошуково-формувальний, узагальнюючий (контрольний) етап. Висвітлені результати підтвердили статистичну достовірність впливу розробленої авторської моделі на формування визначених автором етнодизайнерських компетентностей: етнокультурна, еколого-природнича, композиційна, особистісно-індивідуальна компетентність, цифрова, художньо-практична, інтеграційна, комунікативно-презентаційна.

Roik Yulia Vitaliyivna Graduate student of Mykhailo Boychuk Kyiv State Academy of Decorative and Applied Arts and Design, Kyiv

ORGANIZATION OF A PEDAGOGICAL EXPERIMENT ON FORMING THE READINESS OF FUTURE ARTISTS OF DECORATIVE AND APPLIED ARTS FOR THE APPLICATION OF ETHNODESIGN OF CERAMICS IN THEIR PROFESSIONAL ACTIVVITIES

The article clarifies the essence of the concept of "pedagogical experiment" and describes the peculiarities of the organization and conduct of a pedagogical study on the formation of the readiness of future artists of decorative and applied arts to use ethnodesign of ceramics in their professional activities. The study involved conducting a pedagogical experiment with the aim of carrying out the following stages: preparatory stage (search-analytical stage), ascertaining, searching-formative, summarizing (control) stage. The highlighted results confirmed the statistical reliability of the influence of the developed author's model on the formation of ethnodesigner competencies defined by the author: ethnocultural, ecological-natural, compositional, personal-individual competence, digital, artistic-practical, integration, communicative-presentational.

The article clarifies the developed set of component criteria for the readiness of future artists of decorative and applied arts to use ceramic ethnodesign in their professional activities (value-motivational, integrational, activity-presentational) with a system of specific diagnostic indicators and levels of readiness: low (critical), basic (reproductive) , sufficient (reproductive-creative), high (creative).

It is noted that various methods and research methods were used to solve the tasks at the specified stages of the experimental research (historical and comparative analysis, the method of terminological analysis, the method of systematization of literary sources, pedagogical observation, questionnaires, the method of conversation and survey, mathematical processing of the received information, etc. .), in particular mathematical statistics for quantitative and qualitative analysis and verification of the reliability of experimental research results (Student's t-test - to determine the presence or absence of a statistical difference between two averages, which are presented in absolute values).

Keywords: pedagogical experiment, stages of the experiment, ethnodesign of ceramics, professional training, future artists of decorative and applied art.

Постановка проблеми

педагогічний експеримент етнодизайн кераміка

Реформування освітньої галузі включає оновлення та осучаснення змісту вищої освіти загалом, та мистецької освіти зокрема. В Законі України «Про освіту», «Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні», Концепції «Нова українська школа», Державному стандарті вищої освіти зазначається, що головним у розвитку мистецької освіти України є модернізація та українізація її змісту, форм і методів. В умовах становлення національної системи освіти актуалізується інтерес до культурної спадщини, традицій, національних надбань, усвідомлюється значимість народного мистецтва, збільшується затребуваність у висококваліфікованих художниках, майстрах, що уміло поєднують народні традиції з сучасними можливостями. Тому, враховуючи зазначене, значного вдосконалення потребує і професійна підготовка майбутніх художників декоративно-прикладного мистецтва, зокрема художників-керамістів. Одним із пріоритетних шляхів покращення такої підготовки та виховання сучасних конкурентоспроможних фахівців є впровадження етнодизайну кераміки у навчальний процес. З огляду на це актуальним є питання формування готовності майбутніх художників декоративно-приклданого мистецтва до застосування етнодизайну кераміки у професійній діяльності, що сприятиме підвищенню їхньої конкурентоспроможності та творчої мобільності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Актуальними у контексті проблеми даної статті є наукові праці, що розкривають сутність поняття «етнодизайну» та «етнодизайнерські компетентності». Зокрема це праці В. Бутенка, А. Бровченка, М. Близнюка, В. Жлудько, Л. Корницької [1, C. 82-92], Л. Оршанського, А. Руденченко [2], В. Тименка [3, C. 75-84], Б. Тимкова, Ю. Легенького, А. Іоннікова, в яких викладено формулювання сутності поняття «етнодизайн» у контексті різних спеціальностей.

Виклад основного матеріалу

Етапи експериментального дослідження

Вважаємо за потрібне описати детально кожен з основних етапів проведення педагогічного експерименту:

1. Перший етап (2018-2019 рр.) - підготовчий етап (пошуково-аналітичний етап, який ми поділили на діагностичний, прогностичний та організаційний. На діагностичному етапі нами була виявлена проблема професійної підготовки майбутніх художників декоративно-прикладного мистецтва та обґрунтована її актуальність, проведений аналіз педагогічного процесу з досліджуваної теми, виявлено суперечності, що потребують вирішення за допомогою нових методик, технологій, педагогічних умов, форм та методів. Проблеми професійної підготовки майбутніх художників- керамістів на підготовчому етапі були виявлені завдяки опитуванню студентів та викладачів у ЗВМО та ЗОД. На прогностичному етапі автором визначені мета і завдання дослідження, створено авторську модель підготовки майбутніх художників декоративно-прикладного мистецтва до застосування етнодизайну кераміки у професійній діяльності. Організаційний етап передбачав складання програми експерименту, забезпечення умов для її реалізації та впровадження, підготовку матеріальної та методичної бази експерименту.

2. Другий етап (2019-2020рр.) - констатувальний етап - передбачав початковий контроль знань, умінь та навичок; автор здійснював вихідні діагностичні зрізи, що констатували стан досліджуваного явища, формував нові методики, умови, форми та ін.; було здійснено аналіз практичного стану проблеми підготовки майбутніх художників декоративноприкладного мистецтва до застосування етнодизайну кераміки у професійній діяльності та визначено теоретичні і методологічні основи дослідження. На розглянутому етапі дослідження визначено цілі наукового пошуку, розроблено програму і методику дослідження, а також план експериментальної роботи, підібрано методики для проведення дослідження. Нами було відстежено специфіку підготовки до застосування етнодизайну кераміки.

3. Третій етап (2020-2022 рр.) - пошуково-формувальний етап - пов'язаний з організацією і проведенням формувального етапу експериментальної роботи в природних умовах освітнього процесу ЗВМО та ЗОД з метою перевірки дієвості педагогічних умов та результативності структурно-функціональної моделі підготовки майбутніх художників декоративно-прикладного мистецтва до застосування етнодизайну кераміки у професійній діяльності, аналізом і обробкою матеріалів дослідження, впровадженням в практику результатів дослідження. Формувальний експеримент супроводжується застосуванням спеціально розробленої системи заходів, спрямованих на формування у майбутніх художників-керамістів певних професійних якостей, на покращення результатів їх підготовки до застосування етнодизайну кераміки у фаховій діяльності тощо.

4. Четвертий етап (2021-2022 рр.) - узагальнюючий (контрольний) етап. На цьому етапі організовувалось «контрольне» дослідження, залучивши основну та експериментальну (контрольну) групи студентів ОР «Бакалавр» та випускників продовжених курсів у ЗОД. Мета узагальнюючого етапу - фіксація показників із досліджуваного об'єкта після закінчення процедури формуючих впливів. Головним завданням контрольного експерименту є визначення рівня знань, умінь та навичок студентів за матеріалами формувального експерименту. На даному етапі відбувалося визначення ефективності організації освітнього процесу, обґрунтування необхідності внесення змін в існуючий процес професійної підготовки майбутніх художників декоративно-прикладного мистецтва до застосування етнодизайну кераміки, проведення систематизації результатів дослідження та їхня інтерпретація, формулювання основних висновків та рекомендацій, що знайшли втілення в оформленні дисертаційної роботи. Нами було оброблено отримані емпіричні дані, співвіднесено результати експерименту з поставленими цілями і завданнями, проаналізовано усі результати, скореговано авторську модель відповідно до кінцевих результатів.

Згідно першого завдання констатувального експерименту - розроблення критеріально-рівневої бази дослідження, - нами було визначено та науково обґрунтовано компоненти, критерії та показники їх сформованості. Нами виділені такі структурні компоненти професійного становлення сучасних художників-керамістів на основі етнодизайну кераміки: мотиваційно-особистісний, творчо-інноваційний, діяльнісно-рефлексивний. Мотиваційно-особистісний компонент припускає активізацію художньо- образної мови, усвідомлення, формування ціннісного ставлення до навчально- пізнавальної та фахової діяльності, формування позитивного ставлення до народних традицій та сучасних інновацій. На даному етапі формуються такі ключові компетентності кераміста-етнодизайнера: особистісно-індивідуальна, етнокультурна компетентність, еколого-природнича компетентність. Творчо-інноваційний компонент означає формування професійно значущих знань, умінь і навичок, що забезпечують розвиток основних етнодизайнерських компетентностей у процесі професійної підготовки, зокрема композиційну компетентність, цифрову та художньо- практичну компетентність. Наступним компонентом є діяльнісно- рефлексивний, який є завершальним та відповідає за формування інтеграційної, комунікативно-презентаційної компетентностей.

Зібрані та проаналізовані дані дозволили нам визначити критерії та їх показники. Критерій, в першу чергу, відображає суттєві ознаки предмета, які дають змогу судити про його стан та рівень. У проведеному нами експериментальному дослідженні було обрано декілька критеріїв визначення стану сформованості етнодизайнерських компетентностей у фахівців з художньої кераміки: ціннісно-мотиваційний, інтеграційний, діяльнісно-презентаційний. Кожен з критеріїв представлений відповідною системою показників, адекватних виробленому розумінню сутності і змісту цього феномену. Ціннісно-мотиваційний критерій включає такі показники: вмотивованість майбутніх художників-керамістів щодо використання та інтерпретації народних традицій у власних творах керамічного мистецтва; розуміння потреб в удосконаленні знань про сучасні керамічні матеріали, техніки та цифрові технології; наявність розуміння етапності власного творчого становлення; сформованість бажання постійно вдосконалюватись та розвиватись в даній сфері. Інтеграційно-діяльнісний критерій проявляється у художників-керамістів знаннями регіональних особливостей ремесл, особливостей формоутворення та побудови етнічних композицій, орнаментів; вмінням інтегрувати керамічні вироби з металом, деревом та іншими матеріалами; умінням підбирати потрібні комп'ютерні програми для виконання пошукових ескізів та володінням 3Д технологіями. Діяльнісно- презентаційний критерій включає такі показники прояву як вміння відтворювати отримані знання на практиці; представлення власних художніх творів на виставках, симпозіумах та ін.; розробка власного стилю та бренду. Розроблений комплекс компонентних критеріїв готовності майбутніх художників декоративно-прикладного мистецтва до застосування етнодизайну кераміки у професійній діяльності із системою конкретних діагностичних показників уможливив подальшу диференціацію градацій їх розвиненості за різним ступенем і характером прояву та визначення рівнів готовності: низького (критичного), базового (репродуктивного), достатнього (репродуктивно-творчого), високого (креативний).

Респондентами дослідження виступили 182 студенти, які були порівну розподілені на контрольну й експериментальну групи та на початок експериментальної роботи знаходились у рівних умовах. До контрольної групи (КГ) увійшли - 91 студент, експериментальної (ЕГ) - 91 студент (аналогічний розподіл). На початку формувального етапу експериментального дослідження було здійснено виявлення початкового рівня готовності студентів до застосування етнодизайну кераміки у професійній діяльності у ЕГ та КГ. Визначення ефективності реалізації педагогічних умов підготовки майбутніх художників декоративно-прикладного мистецтва до застосування етнодизайну кераміки у професійній діяльності здійснювалося завдяки порівнянню результатів, одержаних контрольною (КГ) та експериментальною (КГ) групами на повторному зрізі із показниками діагностичного зрізу початкового рівня.

Основними параметрами оцінки виступила позитивна динаміка прояву компонентів (мотиваційно-особистісного, творчо-інноваційного, діяльнісно- рефлексивного) досліджуваного феномену, яку визначали на основі кількісного та якісного аналізу змін за вказаними параметрами в експериментальній і контрольній групах. Отримання статистично значущої різниці у змінах показників контрольної та експериментальної груп слугували індикатором ефективності реалізації педагогічних умов підготовки майбутніх художників декоративно-прикладного мистецтва до застосування етнодизайну кераміки у професійній діяльності.

Достовірність відмінностей між рівнями готовності студентів контрольної та експериментальної груп до та після формувального експерименту перевірено за допомогою /-критерію Стьюдента. Аналіз рівня готовності майбутніх художників-керамістів до застосування етнодизайну кераміки у КГ та ЕГ після здійснення формувального етапу експерименту представлений у Таблиці 2.

На основі сукупних результатів за структурними компонентами визначені загальні рівні окресленої готовності (у КГ та ЕГ), простежена їхня динаміка від початку формувального етапу експерименту до його завершення (табл. 3).

Таблиця 2

Результати рівня готовності майбутніх художників декоративноприкладного мистецтва до застосування етнодизайну кераміки у професійній діяльності (після експерименту)