Становлення Державного єврейського театру імені Шолом Алейхема в Чернівцях у 1945 році

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

Становлення державного єврейського театру імені Шолом Алейхема в Чернівцях у 1945 році

Безаров Олександр,

доктор історичних наук, доцент кафедри всесвітньої історії

м. Чернівці

Анотація

єврейський театр творчий

Мета дослідження - висвітлитипроцесистановленнятарозвит-ку Державного єврейського театру імені Шолом Алейхема (Київського ГОСЕТу) вЧернівцяху1945році. Методологіядослідженняспираєтьсянапринципиконкретно - історичного підходу або історизму, об`єктивності, всебічності і цілісності, систем-ності, а також на використання методів - аналізу та синтезу, історико-генетич-ного, історико-порівняльного, історико-типологічного, проблемно-хронологічного. Науковановизнаполягаєутому, щовпершевісторіографіїзапровадженовобігіпро - аналізовано неопубліковані архівні документи з історії Державного єврейського теа-тру імені Шолом Алейхема у 1945 р.; висвітлено проблеми становлення та розвит-кувідомоготеатральногоколективу, охарактеризованойоготворчудіяльністьу Чернівцях та ювілейні гастролі у Києві, визначено його провідних акторів і керів-ників. Зокрема, на чернівецькій сцені тогочасного Київського державного єврейсько-го театру грали М. Гольдблат, Л. Калманович, Д. Жаботинський, А. Нугер, А. Сонц, Д. Стрижевський, Д. Рувинський-Днепров, П. Померанц, В. Шайкевич, Ш. Фінгеровата багато інших. Серед відомих вистав, які були представлені творчим колективомтеатру, вартозазначити «Яживу» (М.Пінчевського), «Чаклунка» (А. Гольдфадена),

«Тев'є-молочар», «Зачарованийкравець» (ШоломАлейхема).ПроцесирозвиткуКиївсь-кого ГОСЕТу на Буковині відбувалися на ґрунті власного досвіду творчої діяльності, а також акумулювали давні традиції єврейського театрального мистецтва, що іс-нували в Чернівцях. Висновки. Становлення і розвиток Державного єврейського те-атруіменіШоломАлейхема, який9лютого1945 р.булореевакуйованоуЧернівці, вия-вилисязагаломуспішними.Відомомутеатральномуколективувдалосявідновитисвійдовоєннийтворчийпотенціал, збагатитирепертуарнуполітику.5жовтня1945 р. на честь двадцятирічного ювілею театру було присвоєно ім'я видатного єврейсько-гописьменникаШоломАлейхема.Відтодітеатрназавждизмінивнетількисвоюпро-писку, алейофіційнуназву.

Ключові слова: Київський ГОСЕТ, Державний єврейський театр імені ШоломАлейхема, Чернівці, 1945рік.

Abstract

Bezarov Oleksandr-DoctorofHistoricalSciences, AssociateProfessorof the Department of World History of Yuriy Fedkovich Chernivtsi NationalUniversity, Chernivtsi

Theestablishmentofthesholemaleichemjewishtheaterinchernivtsiin1945

The purpose of the study is to highlight the processes of the formation and devel-opmentoftheSholemAleichemJewishTheater(KyivGOSET) inChernivtsiin1945. There-searchmethodologyisbasedontheprinciplesofconcrete-historicalapproachorhistoricism, objectivity, comprehensiveness, integrity, systematicity, and the use of the methods - of analysisand synthesis, historical-genetic, historical-comparative, historical-typological, and problem-chronological. The scientific novelty lies in the fact that for the first time in historiography, un-published archival documents on the history of the Sholem Aleichem Jewish Theater were circu-latedandanalyzedin1945; theproblemsoftheformationanddevelopmentofthewell-knowntheatergrouparehighlighted, itscreativeactivityinChernivtsiandanniversarytourinKyivarecharacterized, itsleadingactorsandmanagersareidentified. Inparticular, M. Goldblat, L. Kalmanovych, D. Zhabotynsky, A. Nuger, A. Sonts, D. Stryzhevsky, D. Ruvynsky-Dneprov, P. Pomerants, V. Shaykevych, Sh. Fingerova and many others. Among the well-known playspresented by the creative team of the theater, it is worth noting «I Live» (M. Pinchevskyi), «TheMagician» (A. Goldfaden), «Tevye the Milkman», «The Enchanted Tailor» (Sholem Aleichem).TheprocessesofdevelopmentofKyivGOSETinBukovynatookplacebasedonpersonalexperi-enceofcreativeactivity. Also, theyaccumulatedancienttraditionsofJewishtheaterartthatexisted in Chernivtsi. Conclusions. The formation and development of the Sholem AleichemJewishTheater, whichwasre-evacuatedinChernivtsionFebruary9,1945, turnedouttobegenerally successful. The well-known theater group managed to restore its pre-war creative po-tentialandenrichitsrepertoirepolicy. OnOctober5,1945, inhonorofitstwentiethanniver-sary, the theater was named after the prominent Jewish writer Sholem Aleichem. Since then, thetheaterhasforeverchangednotonlyitsregistrationbutalsoitsofficialname.

Keywords: KyivGOSET, SholemAleichemJewishTheater, Chernivtsi, 1945.

Основна частина

Постановка проблеми. Діяльність єврейських театральних колективів у СРСР, зокрема в Радянській Україні, на наш погляд, не часто була предметом вивчення у сучасних дослідників. У попередній статті ми проаналі-зувалипричинитамотивизаякимибуловирішеноприпинити4лютого1950 р. діяльність останнього єврейського театру в СРСР - Державного єврейського театру УРСР імені Шолом Алейхема в Чернівцях, відомий у літературі як Київський державний єврейський театр або Київський «ГОСЕТ» (рос.-Киевский государственный еврейский театр, ГОСЕТ) (Безаров, 2018).ОднаквиявленінаминеопублікованіджерелависвітлюютьувесьперіодйогоперебуванняуЧернівцях, атому, на нашу думку, викликають певний дослідницький інтерес і можуть допомогти у відтворенні загального історичного розвитку цього славетного театру.

Аналіз джерел та останні дослідження. Джерелами для цього дослідження були неопубліковані документи з фондів Державного архіву Чернівецької області, матеріалитогочасноїперіодичноїпресиУкраїни, атакожопублікова-ніспогадивідомогодіячаДержавногоєврейськоготеатруім. Шолом Алейхема Д. Жаботинського (Жаботинский, 2019).З-поміж небагатьох сучасних дослідників історії Державного єврейського театру імені Шолом Алейхема варто згадатиІ. Мелешкіну, котра, зокрема, зазначила, щотеатрбулоствореновлітку1925 р.уХарковіякВсеукраїнськийдержавнийєврейськийтеатр («ГОСЕТ») до50-річно-гоювілеюпершоївісторіїєврейськоготеатрупрофесійноїтрупиА. Гольдфадена (Мелешкіна, 2018, с. 185).Українськадослідницяслушнозауважила, щовнаслі-док окупації Києва німецько-фашистськими військами у 1941-1943 рр., при-міщеннятеатрунаХрещатику29булозруйновано, атомуколективтеатрубувзмушенийповертатисязевакуаціїу1944 р.недодому, адоЧернівців. Проте, засловамиІ. Мелешкіної, «сподівалися, щотимчасово, авиявилося-назавжди» (Мелешкіна, 2016, с. 55).Можнапогодитисязавторкоюутому, щоключови-мифігурамиКиївськогоГОСЕТубулихудожнійкерівникМ. ГольдблатіакторЛ. Калманович. Авторка спробувала проаналізувати «чернівецький період» (1945-1950 рр.) урозвиткуКиївськогоГОСЕТуякзавершальнийетапвйогоісторії (Мелешкіна, 2019, с. 240-267).Однактвердженнядослідницізприводутого, що, мовляв, самепоняття «єврейськоготеатру» пішлоунебуття, а «матеріа-ли, щовисвітлюютьцеявище, булиприреченіназнищення» (Мелешкіна, 2018, с. 19), нанашпогляд, євельмидискусійним. Нащастя, вагомийкорпусдоку-ментівзісторіїКиївськогодержавногоєврейськоготеатрузберігаєтьсяуфон-дахДержавногоархівуЧернівецькоїобласті. Крімцього, І. Мелешкіна, мабуть, помилилася, колизазначала, щопрем'єра «Чаклунки» А. ГолдфаденавідбуласяуКиєвіу1946році (Мелешкіна, 2016, с. 58).Нанашудумку, виставувідомогоєв-рейськогодраматургаувиконанніакторівКиївськогоГОСЕТупершимипоба-чилиглядачічернівецькоїсцениу1945році.

Метастатті-висвітленняпроцесівстановленнятарозвиткуДержавногоєврейського театру імені Шолом Алейхема у Чернівцях у 1945 році. Відповіднооб'єктом дослідження є творча діяльність театру, а предметом - проблемиреорганізаціїтастратегіїрозвиткутеатруузазначенийперіод.

Виклад основного матеріалу. Відомо, що Чернівці були одним із центрівєврейськоготаукраїнськоготеатральногомистецтвавСРСР. НапочаткуХХст.уЧернівцяхбулиствореніунікальнітрадиціїдлярозвиткутеатральноїкульту-ринаідиш, ау1936 р.насценіміськогокінопалацу «Скала» вжеграливідомімайстриєврейськоготеатруСідіТальтаАдольфТефнер. Однакпосиленняан-тисемітизмувРумуніїнапередодніДругоїсвітовоївійнипризупинилопроцесистановленняЄврейськоготеатрувЧернівцях (Безаров, 2018, с. 72).

Післятого, якПівнічнаБуковинаувійшладоскладуРадянськоїУкраїни, у другій половині 1940 р. у Чернівцях створено Державний єврейський пе-ресувнийтеатр, якийзагаломскладавсязмісцевихакторів, середякихбули чимало визнаних майстрів єврейської сцени, зокрема, Б. Рінцлер і С. Лерер-Лореску. Згодом, дотеатральноїтрупизапрошеніакторизєврейськихтеатрівКиєва, БакуіБіробіджана. Занашимирозрахунками, утеатріслужили92осо-би, з яких 67 акторів і музикантів (Держархів Чернівецької області, ф. р. 16, оп. 1, спр. 13, арк. 2-4). Хоча, насправді, визначити точну кількість штатнихпрацівниківДержавногоєврейськогопересувноготеатрувЧернівцях, якийвархівних документах іноді згадувався як «Чернівецький єврейський держав-ний драматичний театр», виявилося непросто. За свідченнями членів місце-вогоосередкуКомпартіїУкраїни, утеатрібуло40працівниківзяких8приїха-лизісхіднихобластейУкраїни (ДержархівЧернівецькоїобласті, ф.п. 2, оп. 1, спр. 122у, арк. 3).Протевідомо, щодеякіартистисвогочасугралинасценахВідня, Бухареста, Ясс і Чернівців. Провідними акторами театру були М. Секлер, М.Ліхтеншетейн, С. Хромченко, Х. Островський, Л. Жолковер, М. Бернштейнтощо (ДержархівЧернівецькоїобласті, ф.р. 16, оп. 1, спр. 13, арк. 4).Надумкупартійнихфункціонерів, переважнабільшістьакторівспілкувалисянаідиштанімецькою, що, вочевидь, створювалопевнупроблемудлякерівництватеатру. Угрудні1940 р.директоромтеатрубулопризначеноЛ. Газінського (ДержархівЧернівецькоїобласті, ф.р. 16, оп. 1, спр. 13, арк. 4 зв.).ЗаступникомдиректорабувНіренберг(ініціаливиявитиневдалося), якого, щоправда, булозвільнено21лютого1941 р.заненалежневиконанняслужбовихобов'язків (ДержархівЧернівецькоїобласті, ф.р. 16, оп. 1, спр. 11, арк. 3).Художнімкерівникомте-атру став М. Ніколаєвський, головним художником С. Гольдберг, а дириген-том-Я. Винокур. Напочатку1941 р.театротримавофіційнийстатусстаціо-нарноготеатрувЧернівцях (Безаров, 2018, с. 72).

Ужовтні1940 р.колективомтеатрубулаанонсованапрем'єравистави за п'єсою Шолом Алейхема «200 000». На початку 1941 р. у репертуарітеатрувжебули «Тев'є-молочар», атакожнизкарадянськихп'єс (ДержархівЧернівецької області, ф. п. 2, оп. 1, спр. 122у, арк. 3). Однак за часів румунськоїокупації Буковини Державний єврейський театр в Чернівцях, очевидно, при-пинивсвоєіснування, аледеякізйогоколишніхдіячівопинилисяускладіре-евакуйованогоКиївськогоГОСЕТу. Зокрема, відомопроС.Вітес, К. Тефнер, Б. Рінцлер, С. Вольфензона та інших, які, щоправда, навесні 1945 р. звільни-лися та виїхали з Чернівців (Держархів Чернівецької області, ф. р. 133, оп. 1, спр. 15, арк. 46-47).

Отже, Чернівці мали давні традиції у розвитку єврейського театраль-ногомистецтва. Власнетому, нанашпогляд, столицяБуковинисталамісцеммайбутнього перебування Київського ГОСЕТу після його реевакуації. Крімцього, мабуть, неостаннюрольувиборіновогомістадлятеатрувідігралобу-ковинське походження його художнього керівника, котрий у 1917-1918 рр. навітьочолювавдраматичнігурткиуХотинііНовоселиці (ДержархівЧернівецькоїобласті, ф.р. 133, оп. 2, спр. 81, арк. 1).Хочапрямихсвідченьзприводу того, чому Київський державний єврейський театр опинився саме уЧернівцях, унас, насжаль, немає.

Формально, доскладуКиївськогоГОСЕТуналежаликолективиєврейських театрів Одеси та Харкова, які, незабаром, припинили своє існу-вання, а їх діячі стали акторами Київського державного єврейського театру, однакзновоюпропискоюуЧернівцях.26жовтня1944 р., зарішенняммісце-вої влади, було визначено приміщення для Київського державного єврейсь-коготеатру, якийповертавсязевакуації, повул. Ф. Шиллера11 (колишнійкі-нотеатр «Скала), якеналежалоЧернівецькомууніверситету.Післяузгоджен-ня усіх формальностей, пов'язаних зі звільненням підсобних і головних при-міщень, містонаприкінці1944 р.булоготовимприйматиреевакуйованийте-атральний колектив (Держархів Чернівецької області, ф. р. 3, оп 2, спр. 21, арк. 30).Уприміщеннітеатрубуло694глядацькихмісцяупартері, лоджіїтадвохбалконах.

За рішенням Чернівецького облвиконкому від 22 лютого 1945 р., Дер-жавний єврейський театр у Чернівцях було формально ліквідовано, а йогомайноіреквізитибуловирішенопередатимісцевиммистецькимколективам. СтвореназадорученняммісцевихорганіввладиЛіквідаційнакомісіяусправахколишньогоєврейськоготеатру, визначилазагальнузаборгованістьтеатрунасуму30225крб, зякої21560крб, мабуть, булосписано (ДержархівЧернівецькоїобласті, ф.р. 16, оп. 3, спр. 14, арк. 5).Щоправда, незовсімзрозумілопроякійтеатр йшлося, адже у звіті Ліквідаційної комісії зазначалося аж про три наз-витеатру: «Чернівецькийгосет», «Київськийєврейськийдержавнийтеатр» і

«Чернівецькийєврейськийдержавнийтеатр» (ДержархівЧернівецькоїоблас-ті, ф.р. 16, оп. 3, спр. 14,6 арк.).Проте, якнамвидається, справастосуваласясамеколишньогоДержавногоєврейськоготеатрууЧернівцях, аджейогоакто-риіпрацівникизапрошувалисянароботудоКиївськогоГОСЕТу (ДержархівЧернівецькоїобласті, ф.р. 3, оп. 2, спр. 45, арк. 30).

У такий спосіб, 9 лютого 1945 р. у Чернівцях розпочався останній пері-одурозвиткуВсеукраїнськогоєврейськоготеатру, тобтоКиївськогодержав-ногоєврейськоготеатру.

Склад колективу Київського ГОСЕТу з чернівецькою пропискою буввельмичисельний. З-поміж180йогопрацівниківвласнетеатральнутру-пу становили 54 актора, 17 музикантів і один композитор. Крім них, у теат-рі працювали 12 художників, 11 адміністраторів і 47 техніків. ДиректоромтеатрубувГ. Спекторов; художнімкерівником-М. Гольдблат; редакто-ром - М. Альтман; композитором і диригентом - Ш. Штейнберг; режисера-ми - А. Нугер, Д. Жаботинський, Д. Стрижевський, Д. Рувинський-Днепров; художниками-Ш. ФайленбогеніГ. Кеслер (ДержархівЧернівецькоїобласті, ф.р. 133, оп. 1, спр. 23, арк. 3).

Улютому1945 р.М. Гольдблатвінтерв'юкореспондентумісцевоїгазе-ти поділився планами Київського ГОСЕТу на чернівецький сцені, зауваживпройогооновленийрепертуар (Безавтора, 1945, с. 4).Середновихп'єсбули «КнязьРеубені» (Д. Бергельсона), «Лісовапісня» (Л. Українки), атакожп'єсиВ. ШекспіратаШолом-Алейхема. Усівиставигралисянаідиш. Крімцього, засловамихудожньогокерівникатеатру, готуваласямузичнавиставанабіб-лійнупатріотичнутему «ДонькаІпатія».Водночасколективтеатруплануваввзяти участь у громадсько-політичний роботі міста, а «кращі актори із задо-воленням прочитають лекції на тему «Радянське мистецтво» на підприємст-вах, вустановахішколах» (Безавтора, 1945, с. 4).

Очевидно, щоневсіп'єси, якібулианонсованіМ.І. Гольдблатомнапо-чатку1945 р., булипредставленінановійсценідокінцяроку. Мабуть, щой у наступних сезонах глядач їх не побачив. У першій рік свого перебуван-ня у Чернівцях Київський ГОСЕТ дебютував виставами за п'єсами М. Пін-чевського («Яживу»), А. Гольдфадена («Чаклунка»)іШолом-Алейхема («Зачарованийкравець», «Тев'є-молочар»).

Водночас тривали процеси реструктуризації театру, відновлення йогокадровогопотенціалу, налагодженнястосунківізмісцевимиорганамивлади. Так, навесні 1945 р. Г. Спекторов звернувся до Комітету у справах мистецтвРаднаркому УРСР із пропозицією про створення власної театральної студії, адже, засловамидиректора, театрвідчувавгострийдефіцитакторів-чоловіків, якихбуломобілізованодоЧервоноїармії. Спекторовупродовжусьогорокуна-магавсяполіпшитижитловіумовипрацівниківтеатру, забезпечититеатрнеоб-хіднимреквізитом, допомогтиакторам, якіповерталисязвійниабофашистсь-кихконцтаборів. Хоча, вочевидь, цебулонепросто. Наприклад, дирекціяте-атрувідмовилаупрацевлаштуванніколишнімакторамКиївськогоГОСЕТуіЧернівецькогоєврейськоготеатруМ.ЛіхтенштейнутаЛ. Жолковерувідповід-но (ДержархівЧернівецькоїобласті, ф.р. 133, оп. 1, спр. 11, арк. 11).Безвідпо-відізалишилосяпроханняКомітетуусправахмистецтвпрацевлаштуватико-лишнього режисера, драматурга та актора Чернівецького єврейського театруВ. Поллікера (ДержархівЧернівецькоїобласті, ф.р. 133, оп. 1, спр. 11, арк. 17).

Свою творчу діяльність у Чернівцях Київський ГОСЕТ розпочав 10 бе-резня 1945 р. прем'єрою вистави із символічною для повоєнного часу наз-вою «Я живу», яка, на думку відомого театрального критика О. Борщаговсь-кого, викликала неприховану зацікавленість у глядачів, які добре знали щотаке «гетто», адже п'єса М. Пінчевського повертала євреїв до «їх багатові-кової героїчної епохи визвольної боротьби проти Риму, до епохи Бар-Кохбитаіншихсміливців» (Борщаговський, 1945, с. 4).Майстернаграакторів (Л. Калманович, Я. Гольман, С. Бідер) в інтерпретації режисера М. Гольдблата (водночас виконавця головної ролі), з відповідним художнім та музичнимоформленням М. Аксельрода і С. Штейнберга, відтворили на сцені провіднуідею автора п'єси - героїчну боротьбу єврейських в'язнів на окупованій фа-шистамиУкраїні. «Переднами, - зазначавізцьогоприводурецензентвиста-ви, - ненатовплюдейбезродуіплемені, ачастиналюдства, якатисячамини-ток, найтонших капілярів, нервів, зв'язана з минулим, з історією, з волелюб-ниминародамисвіту…» (Борщаговський, 1945, с. 4).

Наідейномуконтрастізпопередньоювиставою7квітнявідбуласяпре-м'єра «Зачарованогокравця» Шолом-Алейхема-оповіданнявидатногоєврейського письменника, просякнутого життєвим оптимізмом і народним гу-мором. ВиконавецьголовноїроліМ. Гольдблатвиявивнеабиякийкомедійнийталант у змалюванні кравця, хоча подеколи йому бракувало потрібної в ційролі простоти (Райцин, 1945, с. 4). Режисер вистави М. Ойбельман викорис-тав мотиви інших творів Шолом-Алейхема, що дозволило йому перетвори-ти невелике оповідання на повноцінну виставу з трьох актів. Блискуче вико-наврользатурканого, недолугогонавчителяЛ. Хейфец(Гейфецман).Приємновражали навіть епізодичні ролі таких майстрів єврейської сцени як А. Сонц, П. Померанц, В. Шайкевич, Ш.Фінгероватаінших (Райцин, 1945, с. 4).

На «травневі свята» колективом театру підготовлені декілька концерт-них вистав на ідиш за мотивами творчості А. Гольдфадена, Шолом-Алей-хема та інших відомих єврейських драматургів. У концертах взяли участьпровіднієврейськіакторитаакторки (Д. Рувинський-Днепров, М. Карлос, Д. Жаботинський, І. Бекер, А. Нугер, Я. Гольман, Е. Шапіро та Р. Мостослав-ська). 12-13 травня 1945 р. відбувся Гала-концерт на ідиш, за участі І. Бекер, А. Миргородського, А. Нугера, П. Померанц, М. Теплицького, Є. Томської, В. ШайкевичтаІ. Жаботинського, котрийвиступивуроліконферансьє (ДержархівЧернівецькоїобласті, ф.р. 133, оп. 1, спр. 13,13 арк.).

Наприкінцітравнявідбуласяпрем'єрамелодрамизап'єсоюкласикаєв-рейськоготеатральногомистецтваА. Гольдфадена «Чаклунка», якубуловід-новлено у репертуарі театру ще 18 листопада 1943 г., тобто тоді, коли театрперебуваввевакуаціїуДжамбулі (ДержархівЧернівецькоїобласті, ф.р. 133, оп. 2, спр. 9, арк. 102). Режисером вистави і водночас виконавцем головноїролібувА. Нугер, котрий, надумкутеатральногокритикаГр. Лейченко, «во-лодів легкістю мистецтва перевтілення», що сприяло створенню ним обра-зу старої шахрайки, якою була вигадана чаклунка… (Лейченко, 1945, с. 4).Яскравими, за словами Гр. Лейченко, «насичені барвистими фарбами», вия-вилися інші персонажі цієї п'єси, образи яких блискуче втілили на сцені ві-доміакторитаакторкитеатру:Ш.Фінгерова («Бася»), Є. Томська («Міреле»), С.Бідер («нареченийМірелеМаркус»), Л. Хейфец («Авремце»), Я. Шехтман («Слокум») та Я. Гольман («Гоцмах»). Цікавими були музичне та художнєоформлення вистави, підготовлених С. Штейнбергом та М. Рубінгером від-повідно. «Веселопочинається «Чаклунка», веселовонаізакінчується», - зау-важиврецензентвистави (Лейченко, 1945, с. 4).Своєзадоволенняпрем'єрою «Чаклунки» висловив й Г. Спекторов, який відзначив увесь акторський ко-лектив «подякою» ізауважив, щоуспіх «Чаклунки» засвідчивпровідновлен-ня творчого потенціалу театру після важких випробувань війни (ДержархівЧернівецькоїобласті, ф.р. 133, оп. 2, спр. 15, арк. 76).

Усього за кілька перших місяців Київський ГОСЕТ перетворився напровідний мистецький колектив міста. Як пригадував ветеран театральноїсцени, заслужений артист УРСР Д. Жаботинський про свою творчу діяль-ність у Чернівцях, «місцеві євреї приймали нас із великою любов'ю і чем-ністю. Мивиступализвеликимуспіхомувельминепоганомуприміщенні.

Можна сказати, що за останні п'ять років свого існування театр знову відро-дивсяіпідіймавсяусевище…» (Жаботинский, 2019).Справді, запопулярніс-тюсередчернівчан, Єврейськийтеатр, мабуть, непоступавсяЧернівецькомуукраїнському музично-драматичному театру. Наприклад, коли останній ви-рушив на гастролі влітку 1945 р., єдиною афішою про театральне життя міс-та були анонси про вистави «Державного єврейського театру» (Юр'єв, 1945, с. 4). Проте, незабаром, і вони зникли, адже Єврейський театр також збирав-ся на гастролі до Києва. Однак перед тим, як поїхати до української столиці, театр встиг привітати чернівецьких глядачів черговою прем'єрою вистави замотивамивідомоготворуШолом-Алейхема «Тев'є-молочар».

ЯквлучнозауваживрецензентвиставиА. Рубінштейн, творчістьШолом-Алейхема - «енциклопедіяісторіїтажиттяєврейськогонародунаУкраїні», од-нак «Тев'є-молочар» виявився особливим романом видатного письменника, надякимвінпрацював20роківістворивгалереюяскравихіводночассклад-них образів, з-поміж яких ключовим персонажем поставав головний геройтвору-Тев'є (Рубінштейн, 1945, с. 4).РежисервиставиМ. Гольдблатблиску-чевиконаврольТев'є (щоправда, заархівнимидокументами, нацюрольбулозаявлено Л. Калмановича (Держархів Чернівецької області, ф. р. 133, оп. 2, спр. 15, арк. 71), особливоусценіпрощанняТев'єздочкоюГодл, юноїрево-люціонерки, образякоїстворилаакторкатеатруБ. Портная, котразасловамиА. Рубніштенйна, «чарує своєю привабливістю і м'якою лірикою» (Рубінштейн, 1945, с. 4).Середіншихвиконавців, якібулизадіяніупрем'єрі, рецензентзазна-чивпровдалийдебютмолодоїакторкиР. Пониманської («Бейлке»), М. Карлос («Хаве»), Е. Ротенберг («Цейтл»)іП. Померанц («Голда»).ГлибокевраженняуглядачівзалишиласценасмертідружиниТев'є-Голди, якауособлювалаобразтиповоїєврейськоїматері, котранавітьвостанніхвилинисвогожиттянамага-ласявідшукатисвоїхдітей.

Отже, восени, на честь 20-річного ювілею театру, його колектив запро-сили до Києва на гастролі. Згідно до постанови Комітету у справах мистецтвРаднаркому УРСР від 10 вересня 1945 р. «Про святкування 20-річного юві-лею Державного єврейського театру УРСР», було створено Ювілейну комі-сіюначолізнароднимартистомСРСРА. Бучмою.Відповідальнимзапрове-денняювілеютайогопідготовкубулопризначеноначальникаУправлінняте-атрівКомітетуусправахмистецтвС. Черновського (ДержархівЧернівецькоїобласті, ф. р. 133, оп. 1, спр. 12, арк. 76). Комітетом було ухвалено кошториссвяткуванняурозмірі75тис.крб., узгодженомісцеідатупроведеннясвятко-вихзаходів (ДержархівЧернівецькоїобласті, ф.р. 133, оп. 1, спр. 12, арк. 25,30). 27 вересня дирекція Київського ГОСЕТу офіційно запросила гостей насвій ювілей. Серед запрошених, зокрема, були відомі діячі єврейського те-атральногомистецтваСРСР, утомучислінароднийартистСРСРС. Михоелс, атакожписьменники, митці, представникизасобівмасовоїінформаціїтавла-ди (ДержархівЧернівецькоїобласті, ф.р. 133, оп. 1, спр. 12, арк. 4).ВодночаскерівникимісцевихорганіввладиЧернівецькоїобластізвернулисядоГолови Раднаркому УРСР М. Хрущова і секретаря ЦК КП(б) У Д. Коротченка з при-воду ювілею театру із проханням про присудження провідним діячам теа-тру почесних звань «народного артиста СРСР» (М. Гольдблату), «народно-гоартистаУРСР» (Л. Калмановичу), «заслуженогодіячамистецтвУРСР» (Г. Спекторову, С. Штейнбергу), «заслуженого артиста УРСР» (Я. Ліберту, Д. Жаботинському, А. Нугеру, Д. Рувинському-Днепрову, В. Шайкевичу, П. Померанц, Д. Стрижевському і Л. Гейфецману). 14 акторів та акторок, се-ред яких була заслужена артистка УРСР А. Сонц, пропонувалося вшануватипочеснимиграмотамиВерховноїРадиУРСР (ДержархівЧернівецькоїоблас-ті, ф.р. 133, оп. 1, спр. 12, арк. 8-11).

7 жовтня 1945 р. у приміщенні Київського театру музичної комедіївідбулися урочисті збори і святковий концерт з нагоди ювілею КиївськогоГОСЕТу. Десяткителеграмзпривітаннямивідрізнихтеатральнихімистець-ких колективів СРСР отримала дирекція театру на свою адресу (ДержархівЧернівецької області, ф. р. 133, оп. 1, спр. 12, додатки 82-149, 150-216).Одними з перших колектив театру привітали представники єврейської гро-мадськостіЧернівців, які, зокрема, наголосилинаважливостірепертуар-них традицій театру, в якому ставилися переважно п'єси Шолом-Алейхема (ДержархівЧернівецькоїобласті, ф.р. 133, оп. 1, спр. 12, арк. 3).

Атмосферасвяткуванняювілеютеатрубулапіднесеною, агастро-лівдалими. НасвятковомувечорісередіншихпочеснихгостейвиступивС. Міхоелс, котрий подарував своєму учневі та багаторічному дублерові намосковській єврейській сцені М. Гольдблату кришталеву вазу, вщерть запо-внену насінням квітів. Подарунок супроводжувався словами про те, що вінпривіз її, щоби посіяти символічне насіння у Бабиному Яру, де пролиласяневинна єврейська кров; і нехай квіти, що виростуть, нагадають людям прожертви найстрашнішого злочину нацистів, а ваза нехай наповнюється докраїв щирими сльозами глядачів, але тільки тоді, коли на сцені триватимевистава про трагедію Бабиного Яру (Мелешкіна, 2018, с. 19). У свою чергу, М. Гольдблат опублікував у «Радянській Україні» статтю, в якій він наголо-сивнатворчихздобуткахєврейськоготеатрувСРСР, революційнихзмінаху розвитку сценічного мистецтва єврейських театральних колективів, в якихнародилосясузір'ямолодих, алеталановитихєврейськихакторів (Гольдблат, 1945, с. 4).Проте, удокладномувисвітленніісторіїКиївськогоГОСЕТу, йогохудожній керівник жодним словом не згадав про тогочасне становище очо-люваного ним театру, про умови його перебування у Чернівцях і майже пів-річний період виступів очолюваного ним творчого колективу перед новоюпублікою. Очевидно, що він, мабуть, як власне і більшість акторів театру, невтрачав надії назавжди повернутися на рідну київську сцену. «Теплий при-йом, виявлений нам громадськістю столиці, - зазначав М. Гольдблат, - мирозглядаємояксхваленнянашоїтворчоїдіяльності» (Гольдблат, 1945, с. 4).

ГастроліуКиєвітривалипонадмісяць(з30серпняпо6жовтня)іста-линасправдівизначноюподієюумистецькомужиттіповоєнноїстолиці

України. За час гастролей Єврейський театр з Чернівців показав 42 вистави, підготувавнизкуконцертівдлячервоноармійців, якіповерталисязфрон-ту. Загалом, 50 тис. киян і гостей столиці змогли відвідати його вистави іконцерти (Держархів Чернівецької області, ф. р. 133, оп. 1, спр. 10, арк. 11).Зрештою, за постановою Раднаркому УРСР від 5 жовтня 1945 р. театру булоприсвоєно ім'я класика єврейської літератури Шолом-Алейхема. Надалі, за-значалося у рішенні уряду Радянської України, називати його «Державнийєврейський театр імені Шолом-Алейхема» (Держархів Чернівецької облас-ті, ф. р. 133, оп. 1, спр. 10, арк. 9). Здавалося, що нічого не могло зіпсуватисвятковий настрій акторів. Однак справедливі сподівання багатьох акторівна заслужені відзнаки їх творчості з боку держави виявилися марними. Засловами Д. Жаботинського, «це було велике свято» і «бідне весілля» водно-час, адже відомий театр із відомими майстрами сцени був відзначений лишетрьома званнями і двома грамотами. «Ми повернулися в Чернівці приниже-ними…» (Жаботинский, 2019).Крімцього, РаднаркомУкраїнизменшивбю-джет святкування ювілею на 50 тис. карбованців (Держархів Чернівецькоїобласті, ф. р. 133, оп. 1, спр. 10, арк. 13). Щоправда, Комітет у справах мис-тецтвза «великемистецькеігромадськезначенняперших, післязвільнен-ня столиці України, вистав Єврейського театру та їх значний успіх у гляда-ча, а також мистецьку завершеність цих вистав» оголосив подяку усьому ко-лективутеатру, зокремаМ. ГольдблатуіГ. Спекторову, котрий, крімподяки, отримавпреміюурозмірімісячноїзарплатиза «зразковуорганізаціютапро-веденнягастролей» (ДержархівЧернівецькоїобласті, ф.р. 133, оп. 1, спр. 10, арк. 11).УсерединіжовтнятеатрповернувсядоЧернівців.

Вартозазначити, щоювілейнігастроліДержавногоєврейськоготеатру ім. Шолом-Алейхема в українській столиці чернівецькі критики театрально-го життя залишили поза своєю увагою. Мабуть, тільки у грудні «РадянськаБуковина» згадала про відновлення театрального сезону в Чернівцях вель-ми ґрунтовним і позитивним відгуком Т. Фесенко на виставу «Чаклунка».Рецензентвистави, зокрема, зауваживпроновуаудиторіюЄврейськоготеатру - «радянськуінтелігенцію, представникиякоїповернулисязфрон-тів Вітчизняної війни», і саме тому, на його думку, «по-новому свіжо і теплозустрічають глядачі наших старих знайомих минулого сезону…» (Фесенко, 1945, с. 3). Водночас радянські функціонери театральної справи зобов'язалиМ. Гольдблата у майбутньому ставити по дві п'єси на рік (Держархів Чер-нівецькоїобласті, ф.р. 133, оп. 1, спр. 10, арк. 14).

Висновки. Такимчином, процесистановленнятарозвиткуДержавногоєврейськоготеатруУРСРіменіШоломАлейхема, який9лютого1945 р.змінивсвоюпропискунаЧернівці, булиуспішними.Відомомутеатральномуколективунетількивдалосявідновитисвійдовоєннийтворчийпотенціал, алейзбагати-тисвоюрепертуарнуполітику, якаґрунтуваласянатворчостіШоломАлейхема. Присвоєннятеатруіменівидатногоєврейськогописьменника5жовтня1945 р.булопошануваннямдвадцятирічноїісторіїКиївськогоГОСЕТу. Звісно, щоу керівництвастоличноготеатрувиникалочималопроблемзорганізацієюйогодіяльностіупровінційномумісті, якщоврахуватиекономічнускрутуповоєн-ногочасу. Убагатьохветеранівєврейськоїсценизалишивсягіркийприсмаквіднедооцінкиїхньоїтворчостізбокурадянськоївлади. Однакзірковийколективтеатрузчестювитримавусівипробування1945 р.іприкрасивсвоєютворчістюмистецькежиттяЧернівцівтаУкраїнизагалом.

Список використаних джерел і літератури

1. Без автора, (1945). Республіканський єврейський театр у Чернівцях (Розмова зхудожнім керівником театру, народним артистом Казахської РСР тов. Гольдблатом).РадянськаБуковина, 14 лютого, 4.

2. Безаров, О. (2018). До питання про причини закриття Єврейського театру іменіШолом-Алейхема в Чернівцях. Актуальні питання суспільних наук та історії меди-цини. Спільнийукраїнсько-румунськийнауковийжурнал, 4 (20), 72-78.

3. Борщаговський, О. (1945). «Яживу» (Прем'єравдержавномуєврейськомутеат-рі).РадянськаБуковина, 17 березня, 4.

4. Гольдблат, М. (1945).Єврейськомутеатрові-двадцятьроків. РадянськаУкраїна, 7 жовтня, 4. ДержавнийархівЧернівецькоїобласті.

5. Жаботинский, Д. (2019). Воспоминания, факты, образы. Страницы из жизни ев-рейского актёра. Еврейская старина, 1. URL: https://s.berkovich-zametki.com/y2019/nomer1/zhabotinsky/(датазвернення: 10.03.2023).

6. Лейченко, Гр. (1945). «Чаклунка» (Прем'єравдержавномуєврейськомутеатрі). РадянськаБуковина, 6 червня, 4.

7. Мелешкіна, І. (2018).ДраматичнастудіяКультур-ліги:створенняєврейсько-го театру нової доби. Євреї України: Революція й післяреволюційна модернізація. Політики. Культура. Суспільство, 173-185.

8. Мелешкіна, І. (2018).ЗбіркаюдаїкиуфондовійколекціїМузеютеатрального, му-зичноготакіномистецтваУкраїни (До95-річчявідднязаснуванняУкраїнськоготеат-ральногомузею). Театрознавчийжурнал «Просценіум», 52,15-21.

9. Мелешкіна, І. (2019).Мандрівнізорі. СторінкизісторіїЄврейськоготеатру. Київ:

10. «ДухиЛитера», 304 с.

11. Мелешкіна, І. (2016) ЧернівецькийперіодроботиВсеукраїнського «ГОСЕТу» (1944-1950).Запорожскиееврейскиечтения: сб. ст. иматер. (сс. 52-63).Дніпропетровськ. Райцин, Р. (1945). «Зачарованийкравець» (Державнийєврейськийтеатр).

12. РадянськаБуковина, 10квітня, 4.

13. Рубінштейн, А. (1945). «Тевьє-молочник». РадянськаБуковина, 28 липня, 4.

14. Фесенко, Т. (1945). «Чаклунка».Вдержавномуєврейськомутеатріім. Шолом-Алейхема. РадянськаБуковина, 16 грудня, 3.

15. Юр'єв, Я. (1945).Щонаафіші(Вобласнійфілармонії).РадянськаБуковина, 28 лип-ня, 4.

References

1. Bez avtora, (1945). Respublikanskyi yevreiskyi teatr u Chernivtsiakh (Rozmova zkhudozhnim kerivnykom teatru, narodnym artystom Kazakhskoi RSR tov. Holdblatom) [RepublicanJewishTheaterinChernivtsi (Conversationwiththeartisticdirectorofthetheater, People'sArtistoftheKazakhSSRComradeGoldblatt)].RadianskaBukovyna, 14liutoho, 4. [in Ukrainian]

2. Bezarov, O. (2018). Do pytannia pro prychyny zakryttia Yevreiskoho teatru imeniSholom-Aleikhema v Chernivtsiakh [To the issue of the reasons for closing the SholemAleichemJewishTheaterinChernivtsi].Aktualnipytanniasuspilnykhnauktaistoriimedyt-syny. Spilnyiukrainsko-rumunskyinaukovyizhurnal, 4 (20), 72-78. [inRussian].

3. Borshchahovskyi, O. (1945). «Iazhyvu» (Premieravderzhavnomuyevreiskomuteatri) [«Ilive» (PremiereattheStateJewishTheater)].RadianskaBukovyna, 17bereznia, 4. [inUkrainian].

4. Holdblat, M. (1945).Yevreiskomuteatrovi-dvadtsiatrokiv [TheJewishtheateristwen-tyyearsold].RadianskaUkraina, 7zhovtnia, 4. [inUkrainian].

5. DerzhavnyiarkhivChernivetskoioblasti[StatearchiveofChernivtsiregion].

6. Zhabotinskij, D. (2019). Vospominanija, fakty, obrazy. Stranicy iz zhizni evrejskogoaktjora [Memories, facts, images. PagesfromthelifeofaJewishactor].Evrejskajastarina, 1. Retrievedfromhttps://s.berkovich-zametki.com/y2019/nomer1/zhabotinsky/[inRussian].

7. Leichenko, Hr. (1945). «Chaklunka» (Premiera v derzhavnomu yevreiskomu teatri) [«The Witch» (Premiere at the State Jewish Theater)]. Radianska Bukovyna, 6 chervnia, 4. [inUkrainian].

8. Meleshkina, I. (2018). Dramatychna studiia Kultur-lihy: stvorennia yevreiskoho teatrunovoidoby [Culture-LeagueDramaStudio: CreationoftheJewishTheateroftheNewAge].Yevrei Ukrainy: Revoliutsiia y pisliarevoliutsiina modernizatsiia. Polityky. Kultura. Suspilstvo, 173-185. [inUkrainian].

9. Meleshkina, I. (2018). Zbirka yudaiky u fondovii kolektsii Muzeiu teatralnoho, muzych-noho ta kinomystetstva Ukrainy (Do 95-richchia vid dnia zasnuvannia Ukrainskoho teat-ralnoho muzeiu) [A collection of Judaica in the fund collection of the Museum of Theater, Music and Cinema of Ukraine (To the 95th anniversary of the founding of the UkrainianTheaterMuseum)].Teatroznavchyizhurnal «Prostsenium», 52,15-21. [inUkrainian].

10. Meleshkina, I. (2019).Mandrivnizori. StorinkyzistoriiYevreiskohoteatru [Travelingstars. PagesfromthehistoryoftheJewishTheater].Kyiv: «DukhyLytera», 304s. [inUkrainian].

11. Meleshkina, I. (2016) ChernivetskyiperiodrobotyVseukrainskoho «HOSETu» (1944-1950) [The Chernivtsi period of work of the All-Ukrainian «GOSET» (1944-1950)]. Zapo-rozhskieevrejskiechtenija:sb.st.imater. (ss.52-63).Dnipropetrovsk. [inUkrainian].

12. Raitsyn, R. (1945). «Zacharovanyikravets» (Derzhavnyiyevreiskyiteatr) [«EnchantedTailor» (StateJewishTheater).].RadianskaBukovyna, 10kvitnia, 4.

13. Rubinshtein, A. (1945). «Tevie-molochnyk» [«Tevyethemilkman»].RadianskaBuko-vyna, 28lypnia, 4. [inUkrainian].

14. Fesenko, T. (1945). «Chaklunka». V derzhavnomu yevreiskomu teatri im. Sholom-Aleikhema [«Witch».IntheStateJewishTheaternamedafterSholomAleichem].RadianskaBukovyna, 16hrudnia, 3. [inUkrainian].

15. Yuriev, Ya. (1945). Shcho na afishi (V oblasnii filarmonii) [What's on the bill (At theRegionalPhilharmonic)].RadianskaBukovyna, 28lypnia, 4

Размещено на Allbest.ru