"Динамічна аксіологія" сучасної популярної культури

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

«ДИНАМІЧНА АКСІОЛОГІЯ» СУЧАСНОЇ ПОПУЛЯРНОЇ КУЛЬТУРИ

Андрій Пількевич, кандидат історичних наук,

доцент кафедри історії стародавнього

світу та середніх віків

Анотація

цінність соціокультурний інформаційний динамічний

«Динамічна аксіологія» сучасної популярної культури репрезентує ключовий інструментарій для деконструкції глибоко структурованих процесів, які конституюють ціннісні парадигми сучасної соціокультурної матриці. Ця концепція демонструє механізми взаємодії, адаптації та трансформації ціннісних систем в контексті динамічних соціокультурних модифікацій. Адекватна інтерпретація згаданої залежності сприяє глибшому осмисленню багатовимірності та комплексності глобальної історії людства. Культурні ідентифікатори, трансльовані через глобальні комунікативні мережі, можуть доповнити свій первинний контекст, а при інтеграції у нові соціокультурні середовища часто демонструють трансформовані конотації. Водночас спостерігається не просто нелінійний культурний вплив, а динамічний обмін цінностями, що концептуально збагачує обидві сторони. Важливою проблемою аксіологічного аналізу є комодифікація цінностей. В умовах глобалізації та розвитку технологій, популярна культура стає головним механізмом трансляції стандартизованих цінностей. Це призводить до уніфікації культурних орієнтирів і зміцнення гедоністичних підходів. Популярна культура зіткнулася з проблемою ефемерності цінностей. Феномени, що швидко набувають популярності, також швидко втрачають її, створюючи культуру «одноразовості». Аксіологічна нестабільність призводить до того, що індивід втрачає орієнтири в світі, де домінують випадковість і непередбачуваність. Серед інших аксіологічних дисонансів варто відзначити конфлікт між автентичністю та симулякрністю. У світі, де образи та символи стають важливішими за реальність, виникає проблема розрізнення автентичного досвіду від його імітації. Інформаційно-технологічний аспект виступає критичним в дискурсі «динамічної аксіології», акцентуючи на прискоренні, комплексності та модифікації ціннісних інтеракцій, відкриваючи нові горизонти та проблематики для суб'єктів та колективних ідентичностей. Експлікація зазначених процесів є імперативом для інтелектуального аналізу аксіологічних динамік у сучасних реаліях. Економічна складова, зокрема рекламна індустрія, будучи потужним механізмом впливу на суспільну свідомість, відіграє важливу роль у формуванні аксіологічних основ сучасної популярної культури. Зрозуміло, що цей вплив не завжди є корисним або позитивним, враховуючи потенційно деструктивні наслідки для індивідуальних та колективних систем цінностей.

Ключові слова: історія культури, аксіологія, популярна культура, глобалізація, філософія історії, інформаційні технології, діджиталізація культури.

Annotation

Andrii Pilkevych, PhD, Associate professor, Department of Ancient and Medieval History, Taras Shevchenko National University of Kyiv.

«DYNAMIC AXIOLOGY» OF CONTEMPORARY POPULAR CULTURE

«Dynamic Axiology» of contemporary popular culture represents a pivotal apparatus for deconstructing deeply-embedded processes that underpin the value paradigms of the modern sociocultural matrix. This conceptual framework elucidates the mechanisms of value interaction, adaptation, and transformation within the milieu of dynamic sociocultural modifications. An astute interpretation of this logic facilitates a profound comprehension of the multidimensionality and intricacy of global human history. Cultural identifiers, propagated through global communicative networks, can augment their primordial context, yet when integrated into new sociocultural environments, often exhibit transformed connotations. Concurrently, what is observed is not merely a nonlinear cultural influence, but a dynamic value exchange that conceptually enriches both interacting facets. A significant concern in axiological analysis is the commodification of values. Amidst globalization and technological advancements, popular culture emerges as the primary conduit for transmitting standardized values, leading to the homogenization of cultural landmarks and the reinforcement of hedonistic tendencies. Popular culture confronts the quandary of value ephemerality Phenomena that rapidly gain traction also swiftly diminish, engendering a «disposable» culture. Axiological instability results in individuals losing bearings in a world dominated by randomness and unpredictability. Among other axiological dissonances, the conflict between authenticity and simulacrum stands out. In a realm where images and symbols eclipse reality, discerning authentic experiences from their imitations becomes challenging. The informatic-technological dimension is pivotal in the discourse of «dynamic axiology», highlighting the acceleration, intricacy, and modification of value interactions, revealing new horizons and issues for both individual subjects and collective identities. Explicating these processes is imperative for the intellectual scrutiny of axiological dynamics in contemporary contexts. The economic component, notably the advertising industry, as a formidable influence mechanism on public consciousness, plays a significant role in shaping the axiological foundations of contemporary popular culture. It is evident that this influence isn't always beneficial or positive, considering the potential deleterious ramifications for individual and collective value systems.

Keywords: cultural history, axiology, popular culture, globalization, philosophy of history, information technology, digitalization of culture.

Виклад основного матеріалу

В структурі сучасних історичних та культурологічних досліджень аксіологічний підхід, що базується на вивченні системи людських цінностей та їх ролі у формуванні соціокультурних процесів, стрімко актуалізується. В світлі швидкого оновлення та багатовекторності сучасної популярної культури, об'єктивно формується поняття «динамічна аксіологія», що передбачає не статичний аналіз, а дослідження «рухомих», мета-еволюціонуючих цінностей. «Динамічна аксіологія» базується на ключовій тезі, що цінності не є незмінними. Вони постійно адаптуються, трансформуються, а інколи і революціонізуються під впливом зовнішніх та внутрішніх чинників суспільства. Сучасна популярна культура, будучи під впливом глобалізації та технологічних інновацій, переживає циклічні процеси регенерації цінностей (Anderson 2012, p. 75). Це означає, що певні концепти можуть тимчасово відходити на другий план, але пізніше повертатися з новим контекстуальним змістом. «Динамічна аксіологія» сучасної популярної культури характеризується пластичністю, де цінності мають потенціал до переосмислення та адаптації відповідно до змінних соціокультурних вимог. Цінності взаємодіють між собою в комплексних мережах взаємозв'язків. Трансакційний аналіз дозволяє вивчати ці взаємодії, особливо в контексті конфліктів між цінностями, їхньої синергії чи протистояння. У контексті динамічної аксіології існує постійна діалектика між суб'єктивними та об'єктивними проявами цінностей. В той же час, коли індивідуальні суб'єкти формують і модифікують свої цінності, суспільство в цілому створює об'єктивні рамки, в межах яких ці модифікації відбуваються. Водночас у світлі глобалізації сучасна популярна культура демонструє явище гібридизації, де різні культурні та ціннісні системи переплітаються, створюючи нові, гібридні форми.

Глобалізація як ключовий процес сучасності революціонізує наш спосіб сприймання та взаємодії зі світом навколо нас. Вона спричиняє значні зрушення в аксіологічних структурах популярної культури, впливаючи на формування, переосмислення та трансформацію цінностей (Phillips & Milner 2017, p. 54). Глобалізація сприяє стандартизації культурних цінностей, але водночас відбувається і диверсифікація завдяки міксуванню культур та ідей. Така двостороння динаміка вимагає вироблення нових методологічних підходів до аналізу аксіологічної компоненти. Та все ж домінуючою є тенденція коли великі культурно-інформаційні центри намагаються монополізувати окремі напрямки в глобальному інформаційному просторі, сприяючи поширенню своїх наративів на шкоду локальних культур та їхніх ціннісних систем (Chun 2016, р. 56). Проблема примітивізації культурних надбань є однією з найбільш дискусійних та актуальних в контексті сучасної глобалізованої доби. Культурні особливості багатьох народів світу часто стають об'єктом комерціалізації, представляються у спрощеній, часто стереотипній формі, що не відображає їх справжньої глибини та багатогранності. Традиційні ритуали, мистецтво, музика та інші форми культурної самоідентифікації стають лише споживчим товаром. Унікальність різних культур використовується для створення екзотичних образів, що призводить до їх поверхневого сприйняття, часто фокус уваги зміщено на найбільш спрощені та комерційно привабливі аспекти для демонстрації.

Інтернет та цифрові технології надають можливість формування глобальних об'єднань з спільними цінностями, що перетинають національні та культурні кордони. Такого роду організаційні структури, в контексті глобалізації, набувають нових корпоративних форм та впливають на аксіологічну канву, приймаючи рішення на основі своєї корпоративної культури та цінностей (Couldry & Hepp 20І7, р. 62). Найбільш очевидним виразником подібних тенденцій є сфера економічних відносин, зокрема все більш зростаюча агресивність методів рекламного впливу. Помітним сегментом в структурі сучасної популярної культури є консюмерський вектор, що акцентує увагу на потребі постійного споживання, пропонуючи його як ключ до щасливого життя. Реклама може втручатися в особистісні цінності, сприяючи відчуженню від автентичних потреб і переорієнтації на поверхневі, матеріальні цінності. Особливо динамічним є представлення товарів не просто як засобів задоволення потреб, але як об'єктів з особливими, майже магічними властивостями. Рекламні кампанії часто використовують і посилюють культурні стереотипи, особливо щодо гендерних ролей, раси та соціального статусу. Нерідко використовуються маніпулятивні прийоми, ігноруючи етичні норми та принципи (Terranova 2004, p. 19). Діти є особливо вразливою категорією, оскільки їхня критична свідомість ще не сформована. Реклама може конструювати у дітей нереалістичні очікування та цінності.

Інформаційні технології активно впливають на процеси формування, розповсюдження та модифікації цінностей в сучасному світі. їх роль в системі «динамічної аксіології» популярної культури є ключовою, оскільки ці технології прискорюють, інтенсифікують та ускладнюють процеси аксіологічної динаміки. Соціальні мережі, штучний інтелект та віртуальна реальність, активно переформовують способи, якими люди сприймають, обговорюють та діляться цінностями (Striphas 2015, p. 396). Це спричиняє аксіологічну гібридизацію, де традиційні цінності переплітаються з новими, що формуються під впливом цифрових медіа. Швидкість та всеосяжність онлайн-комунікації веде до миттєвої реакції на аксіологічні зміни, створюючи ефект невідкладності реакції на нові виклики. У світі постійної онлайн-присутності грань між реальністю та віртуальністю стає все менш визначеною. Жан Бодріяр у своїй концепції гіперреальності описує, як медіа створюють «симулякри», які можуть бути сприйняті як більш реальні за реальність (Baudrillard 2010, p. 7). Це поставило під сумнів аутентичність та цінність реального досвіду, а також вплинуло на формування цінностей у сфері популярної культури. Інформаційні технології діють як медіатори між особистісними та соціальними цінностями. Вони дозволяють формувати, переосмислювати та перевіряти цінності на відповідність соціальним стандартам, створюючи динамічний «аксіологічний ландшафт». Інформаційні платформи та соціальні мережі сприяють децентралізації джерел інформації та авторитету, відкриваючи двері для широкого спектра цінностей та переконань, які раніше були обмежені інституційними рамками (Roberts et al. 2016, p. 57). Віртуальні спільноти та цифрові екосистеми ведуть до створення нових, віртуальних цінностей, які можуть існувати паралельно або навіть в опозиції до реальних цінностей. Таким чином «динамічна аксіологія» у контексті цифрової ери потребує постійної адаптації до умов, що швидко змінюються. Інформаційні технології можуть підсилювати, модифікувати або дискредитувати певні цінності в дуже короткі терміни. Алгоритми соціальних мереж і цифрових платформ впливають на аксіологічний вибір індивіда, спрямовуючи його увагу на певний спектр інформації, часто викривлюючи або обмежуючи аксіологічний горизонт (Rieder 2020, p. 72). І нарешті - збір, аналіз та використання персональних даних породжують нові аксіологічні питання з приводу конфіденційності, приватності та етики. Ці питання стають все більш актуальними в дискурсі сучасної аксіології, коли ми спостерігаємо еволюцію популярної культури в контексті технологічних інновацій.

Розглянемо детальніше соціальні мережі. Вони вже стали невід'ємною частиною сучасного життя, впливаючи на формування, розповсюдження та переосмислення цінностей у популярній культурі. «Аксіологічна динаміка» в контексті функціонального інструментарію соціальних мереж потребує глибокого аналізу через їх роль як медіаторів культурних взаємодій (Fuchs 2021, p. 84). Окреслимо умовну дошку існуючої проблематики. Перш за все, соціальні мережі стають інструментами масової мобілізації, дозволяючи групам людей об'єднуватися навколо конкретних аксіологічних питань та ініціювати зміни. Соціальні мережі відкривають доступ до глобальних дискусій, і водночас можуть сприяти локалізації на основі культурно-географічних принципів, можуть підсилити або навіть ініціювати рухи, які зосереджуються на засудженні осіб за їхні минулі дії або висловлювання. Така динаміка може створювати атмосферу самоцензури, що впливає на аксіологічну складову популярної культури. При цьому швидкість розповсюдження інформації може підсилити або навіть спотворити певні цінності, залежачи від того, які повідомлення отримують вірусне поширення, а які залишаються непоміченими (Gillespie 2018, p. 52). Водночас у зв'язку з постійним оновленням контенту досить типовим стає поняття «ефемерності цінності» так як більшість трендів стають популярними лише на короткий період часу, а потім швидко зникають з публічного дискурсу. Цей процес характеризується обрамленням масових взаємодій рамкою діджиталізованої форми, де важливість конкретної проблеми, її емоційна глибина можуть бути спрощені або модифіковані, як правило за допомогою меметики. Також не дивлячись на той факт, що соціальні платформи стають місцем формування та вираження ідентичності, аксіологічні аспекти, такі як норми та переконання, сильно залежать від онлайн-представленням особистості (Marwick 2013, p. 44). Цей ефект посилюється так званою «персоналізацією цінності», коли алгоритми, що лежать в основі соціальних мереж, адаптуються до особистих інтересів користувача, створюючи «еко-камери» або ізольовані спільноти. Така гіперперсоналізація може зміцнювати існуючі переконання, зменшуючи можливість розширення аксіологічних горизонтів. У цьому ключі, надзвичайно важливим для вивчення, постає питання взаємодії з штучним інтелектом, оскільки сучасні соціальні мережі активно використовують алгоритми для кураторства контенту, що уможливлює свідому чи несвідому практику керування аксіологічними переконаннями користувачів.

«Динамічна аксіологія» сучасної популярної культури є ключем до розуміння глибинних процесів, які формують ціннісні орієнтири сучасного суспільства. Вона виявляє, як цінності взаємодіють, адаптуються та трансформуються відповідно до динамічних соціокультурних умов. Розуміння цієї логіки дозволяє краще осмислити комплексність і багатогранність сучасної історії людства. Культурна ідентичність, яка транслюється через глобальні мережі, може втрачати свій первісний контекст, а після її впровадження до нових середовищ може набувати викривленого значення. Водночас замість однобокого культурного впливу відбувається взаємний обмін цінностями, який збагачує обидві сторони взаємодії. Інформаційні технології відіграють ключову роль у формуванні «динамічної аксіології» сучасної популярної культури. Вони прискорюють, ускладнюють і модифікують процеси інтеракції цінностей, створюючи нові можливості та виклики для індивідів та колективів. Вивчення цих процесів є життєво важливим для розуміння аксіологічних змін у сучасному світі. Традиційні інститути, такі як релігія, освіта або сім'я, мотивовані переглядати свої аксіологічні позиції відповідно до глобалізованого світу.

Список джерел та літератури References

1. ANDERSON, C., 2012, Makers: The New Industrial Revolution. New York: Crown Business.

2. BAUDRILLARD, J., 2010, Simulacra and Simulation. London: Routledge.

3. CHUN, W., 2016, Updating to Remain the Same: Habitual New Media. MIT Press.

4. COULDRY, N., & HEPP, A., 2017, The Mediated Construction of Reality. Wiley & Sons, Inc.

5. FUCHS, C., 2021, Social Media: A Critical Introduction. Sage Press.

6. GILLESPIE, T., 2018, Custodians of the Internet: Platforms, Content Moderation, and the Hidden Decisions That Shape Social Media. Yale University Press.

7. MARWICK, A., 2013, Status Update: Celebrity, Publicity, and Branding in the Social Media Age. Yale University Press.

8. PHILLIPS, W., & MILNER, R., 2017, The Ambivalent Internet: Mischief, Oddity, and Antagonism Online. Wiley & Sons, Inc.

9. RIEDER, B., 2020, Engines of Order: A Mechanology of Algorithmic Techniques. Amsterdam University Press. ROBERTS, S. et al., 2016, Digital Methods for Social Science: An Interdisciplinary Guide to Research Innovation. Springer.

10. STRIPHAS, T. 2015, Algorithmic Culture, European Journal of Cultural Studies, 18(4-), 395-412. TERRANOVA, T., 2004, Network Culture: Politics for the Information Age. London: Pluto Press.

Размещено на Allbest.ru