Використання відеостримінгу та відеохостингу університетськими бібліотеками США для підтримки освітньо-наукової діяльності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Використання відеостримінгу та відеохостингу університетськими бібліотеками США для підтримки освітньо-наукової діяльності

Куліш Юлія Олександрівна,

завідувачка сектору бібліометрії та наукометрії Наукової бібліотеки Київського національного університету культури і мистецтв

Мета роботи - розкрити особливості та виявити актуальні проблеми використання відеостримінгу й відеохостингу в межах роботи американських університетських бібліотек, спрямованої на підтримку освітньо-наукової діяльності викладачів і студентів на сучасному етапі. Методологія дослідження базується на застосуванні загальнонаукових та спеціальних методів пізнання, зокрема термінологічного, системного підходу, аналізу, синтезу та логічного методу. Також використано теорію активних систем і теоретичні підходи до формування та функціонування інформаційно-освітнього середовища університету. Наукова новизна статті полягає в розширенні уявлень про університетську бібліотеку як технологічну систему та її внесок у формування інформаційно - освітнього середовища закладу вищої освіти за допомогою таких вебінструментів як відеостримінг й відеохостинг. Висновки. У ХХІ столітті університетські бібліотеки постають каталізаторами інновацій, ключовими структурними підрозділами закладів вищої освіти та «активними системами», які підвищують ефективність освітньо-наукової діяльності викладачів і студентів, створюючи фізичні та віртуальні центри споживання і виробництва знань. На прикладі аналізу діяльності бібліотек американських університетів і коледжів на сучасному етапі з 'ясовано, що вони активно опановують відеостримінг і відеохостинг для підтримки наукових досліджень, викладання та обміну своїми відеоколекціями. Розглянутий американський досвід виявив чимало як прогресивних кроків у використанні відеостримінгу й відеохостингу університетськими бібліотеками, так й актуальних проблем, пов'язаних із захистом авторських прав, умовами та вартістю ліцензування, доступністю потокового формату, якістю зображення тощо. Відеостримінг і відеохостинг надалі відіграватимуть все вагомішу роль у розвитку відеоколекцій університетських бібліотек.

Ключові слова: США, університетська бібліотека, відеостримінг, відеохостинг, бібліотечні послуги, відеоконтент.

Kulish Yuliia,

Head of Bibliometric and Scientometric Sector, Scientific Library, Kyiv National University of Culture and Arts

USE OF VIDEO STREAMING AND VIDEO HOSTING BY US UNIVERSITY LIBRARIES TO SUPPORT EDUCATIONAL AND RESEARCH ACTIVITIES

The purpose of the article is to reveal the peculiarities and identify the current problems of using video streaming and video hosting within the framework of the American university libraries aimed to support the educational and scientific activities of students andfaculty at the modern stage. The research methodology is based on the application of general scientific and special methods of cognition, in particular, terminological, systematic approach, analysis, synthesis, and logical method. The theory of active systems and theoretical approaches to the formation andfunctioning of the information and educational environment of the university are also used. The scientific novelty of the article lies in expanding the concept of the university library as a technological system and its contribution to the formation of the information and educational environment of a higher educational institution through such web tools as video streaming and video hosting. Conclusions. In the twenty-first century, university libraries are becoming catalysts of innovation and key structural units of higher educational institutions and “active systems” that increase the efficiency of educational and research activities offaculty and students by creating physical and virtual centres for the consumption and production of knowledge. Based on the analysis of the activities of American universities and colleges at the present stage, it is found that they are actively mastering video streaming and video hosting to support research, teaching and sharing their video collections. The American experience has revealed many progressive steps in the use of video streaming and video hosting by university libraries, as well as current problems related to copyright protection, licensing terms and costs, availability of streaming formats, and image quality. Video streaming and video hosting will continue to play an increasingly important role in the development of video collections of university libraries.

Key words: the USA, university library, video streaming, video hosting, library services, video content.

Актуальність теми дослідження

відеостримінг відеохостинг університетська бібліотека

Висока динаміка технологічного розвитку сучасного сус-пільства в останні десятиліття вплинула на функціонування майже всіх напрямів бібліотечної ді-яльності. У Стратегічному плані Міжнародної федерації бібліотечних асоціацій (International Federation of Library Associations) на період 20162021 рр. зазначено, що бібліотеки відіграють про-відну роль у розбудові інформаційного суспільства як каталізатори інновацій у контексті доступу до інформації та сприяння створенню контенту в локальних спільнотах [8]. У цих умовах наукові бібліотеки перетворюються на ключові структурні підрозділи університетів і технологічно-інтелек-туальні інфраструктури, покликані не лише підтримувати, але й підвищувати ефективність освіт-ньо-наукової діяльності за рахунок формування для своїх користувачів нового інформаційного се-редовища, створюючи як фізичні, так і віртуальні центри споживання та виробництва знань [20].

В умовах модернізації вищої освіти університетська бібліотека стикається з необхідністю пошуку нових моделей роботи та взаємодії з користувачем, орієнтуючись не лише на виконання традиційних функцій, але насамперед на розвиток та освоєння цифрових компетенцій. З цією метою на перший план виходять перегляд й оновлення системи взаємодії відвідувачами, де університетська бібліотека займає все більш проактивну позицію. Тут активність трактується як можливість вибудовувати індивідуальну траєкторію читача, що полегшує доступ до бібліотечних ресурсів, залучає його до активної наукової роботи в бібліотеці за допомогою мережевого обладнання, мережевих операційних систем, засобів віртуалізації, програмних засобів автентифікації та авторизації доступу, інформаційних ресурсів і сховищ (баз даних, файлових сховищ, баз знань та ін.), інтерфейсів користувача (програмні засоби, що забезпечують вебінтерфейси до мережевих ресурсів, й інтерфейси до локальних ресурсів, інтерфейси електронної пошти, форумів, чатів тощо). У зв'язку із цим акцентуємо на відеостримінгу та відеохостингу, як-от YouTube, якими зараз активно послуговуються західні академічні бібліотеки для підтримки наукових досліджень та викладання, а також обміну своїми відеоколекціями.

Аналіз досліджень і публікацій

Зарубіжні й українські вчені активно обговорюють питання використання університетською бібліотекою ресурсів інтернету та можливостей технології Web 4.0 [1-2; 4; 6; 9; 25; 26]. На думку К. Г'юберта та Л. Чана, електронна бібліотека має стати основою розумного кампусу університету [13]. Дж. Літтл [17] зазначає, що в 2004 р. мав місце парадигмаль- ний зсув у бік взаємодії користувачів і творців онлайн-контенту через більш динамічний та де-централізований інтернет: з'явились хмарні технології, блоги, сайти обміну файлами, онлайн -сер-віси для спільної роботи з документами, соціальні мережі й потокове відео вебсайтів. Про окремі ініціативи в межах впровадження відеостримінгу в академічних бібліотеках пишуть Дж. Колендо, А. Квембе та Ш. Снеллінґ [16]. М. Дж. Джонс і М. Гарві наголошують на важливості соціальних мереж (приміром Twitter) для роботи академічних бібліотек, котрі підсилюють роль бібліотечних фахівців у сенсі прийняття рішень [14]. Цікаве дослідження Т. М. Гроув про відеосервіси академіч-ної бібліотеки в постковідну епоху [10]. В офіційному документі Танассе (2021) міститься ретель-ний огляд літератури про відеостримінг в академічних бібліотеках та результати опитування академічних бібліотекарів про проблеми та переваги потокової трансляції, зокрема про вплив COVID-19 [23].

Незважаючи на поступове збільшення інтересу до впливу відеосервісів на роботу універси-тетської бібліотеки в західному академічному дискурсі, тема інтеграції потенціалу відеостри- мінгу та відеохостингу в роботу університетської бібліотеки залишається майже не висвітленою в працях українських вчених, що зумовлює наш інтерес й актуалізує це дослідження.

Мета роботи - розкрити особливості та виявити актуальні проблеми використання відеост- римінгу й відеохостингу в межах роботи університетських бібліотек у США, спрямованої на під-тримку освітньо-наукової діяльності викладачів і студентів на сучасному етапі.

Виклад основного матеріалу

Підтримка стримінгового відео в академічних бібліотеках західних університетів неухильно зростала впродовж останніх двох десятиліть і досягла майже свого піку у 2021 р. Для студентів випускних курсів YouTube, потокова трансляція Netflix і перший iPhone існують стільки, скільки вони себе пам'ятають. Не дивно, зауважують Дж. Фергюсон і Е. Ердманн, що в студмістечку Весліанського університету Небраски в Лінкольні Netflix становить приблизно 70% мережевого трафіку після 17:00, а викладачі використовують модель flipped classroom, яка вимагає від студентів працювати з матеріалами, включно з відео, поза аудиторією, приходити на заняття та обговорювати їх [12].

Багато університетів пропонують більше онлайн-класів та онлайн-програм, з урахуванням усіх аспектів дотримання авторських прав, кодування та хостингу, пов'язаних з трансляцією ві- део. Технологічні відділи поступово припиняють підтримку таких застарілих форматів, як відеокасети та видаляють застарілі магнітофони з аудиторій. Потокове відео робить матеріали університетської бібліотеки доступними на будь -якому пристрої, у зручний час та в будь -якому місці. Для багатьох бібліотек сьогодні доступний широкий спектр потокового відео, платформ і варіантів лі-цензування.

Як й у випадку з електронними книгами, існує багато способів вибрати та оплатити потокову трансляцію відео. Університетські бібліотеки на сучасному етапі можуть обрати тематичні пакети, пакети виробників або вибрати конкретні фільми за запитом. Серед іншого можуть обирати й такі моделі, як придбання, кероване відвідувачами, тобто клієнтоорієнтоване (patron-driven acquisition), та придбання, орієнтоване на попит (demand - driven acquisition). При цьому не слід забувати, що художні фільми нечасто додають на стримінгові медіаплатформи і що, коли це має місце, то постає значно більше застережень, аніж у випадку з документальним та освітнім контентом. Менеджер із придбання медіафайлів бібліотеки Ліллі коледжу Вабаш у Кроуфордсвіллі, штат Індіана, С. Аль-брехт зазначає, що коли йдеться про художні фільми, то «викладацький склад має на увазі дуже конкретні фільми, які вони хочуть використовувати у своїх курсах. Їм не потрібен фільм на якусь тему, а саме цей конкретний фільм» [12].

Кожен з варіантів має плюси й мінуси. Ме- діабібліотекар Університету штату Арізона Д. Фа- рреллі наголошує, що «90% академічних бібліотек, котрі мають потокове відео, підписуються принаймні на одну колекцію» [24]. Моделі patron- driven acquisition і demand-driven acquisition, дійсно, залучають користувачів до процесу вибору, збільшуючи ймовірність того, що орендовані або придбані фільми будуть переглянуті. Вони дають змогу користувачам вирішувати, що бібліотека додає до своєї колекції, а demand-driven acquisition ще й потребує більших зобов'язань. Перш ніж приймати ці рішення, кожна бібліотека повинна розглянути свої стратегічні цілі щодо додавання стримінгового відео до колекцій медіа.

Дійсно, у ХХІ ст. відео стало невід'ємною частиною вищої освіти з огляду на різноманіття спеціальностей та освітніх програм. Вчені С. Спайсер і А. Горбал вважають, що викладачі використовують відео у своїх курсах, бо переконані, що аудіовізуальні носії допомагають краще ілюструвати базові поняття галузі чи навчальної дисципліни [22, 716]. Впродовж двох останніх де-сятиліть студенти та викладачі віддають перевагу відеостримінгу порівняно з DVD-дисками та ін-шими фізичними носіями, що, звісно ж, впливає на методи роботи бібліотек закладів вищої освіти.

Опитування, проведене на початку 2021 р. в США, показало, що 96,7% бібліотек цікавляться відеостримінгом та рекомендують його [23]. Інше опитування академічних бібліотекарів у США та Канаді перед пандемією, проведене Library Journal у 2017 р. виявило, що 95% бібліотек також віддають перевагу потоковому відео [7]. У 2013 р. опитування Academic Streaming Video виявило, що 70% університетських бібліотек надають перевагу відеостримінгу, що є різким збільшенням по-рівняно з 33%, репрезентованими в опитуванні 2010 р. [11]. Також популярна платформа ві- деостримінгу Kanopy провела опитування восени 2020 р., під час пандемії, та виявила, що бібліотекарі, які відповіли, надають перевагу потоковому відео над фізичними форматами. Це рішення було частково зумовлене переходом до дистанційного навчання під час пандемії, але відповіді бібліотекарів показали, що тут враховані інтереси студентів і популярність моделі flipped classroom, де викладачі просять студентів переглянути відео самостійно, а потім обговорити його на занятті [15]. Респонденти передбачили теж значне збільшення бюджетів університетів на відеостримінг порівняно з іншими електронними ресурсами. З-поміж іншого, опитування студентів, викладачів і бібліотекарів у Канаді, котре було проведене до пандемії, показало, що студенти вважають за краще дивитися фільми згідно з власним розкладом і мати можливість переглядати їх кілька разів для детального вивчення [21]. Дослідження показників з використання відео у великій університетській бібліотеці в Сполучених Штатах, також проведене до пандемії, виявило, що серед заголовків, доступних як у потоковому, так і в DVD-форматах, користувачі віддають перевагу стримінго- вому доступу [19].

Рекомендації Асоціації коледжів і наукових бібліотек [3] стосовно медіаресурсів в універси-тетських бібліотеках звертають увагу на важливість надання довідкових матеріалів, інструкцій та підтримки пошуку для колекцій потокового відео. Асоціація пропонує бібліотекам надавати окремі довідкові послуги з питань використання медіа та авторського права в межах навчальних програм, допомагати викладачам, які хочуть включити медіа до своїх курсів та робити їх доступними за допомогою систем, які використовують для інших бібліотечних матеріалів. Кожна бібліотека зберігає власну фізичну колекцію відео (переважно DVD), але всі заголовки можна знайти за допомогою єдиного онлайн-каталогу згідно із запитом користувача в будь -якому місці. Придбання потокового відео має відбуватись централізовано, але назви для ліцензування обирають фахівці бібліотечно-інформаційної справи. Зокрема, Музичний і медіацентр Бібліотеки університету штату Пенсильванія, розташований у кампусі University Park, підтримує бібліотечні локації щодо ідентифікації та розміщення потокового ві- деоконтенту для ліцензування, у доступі та вико-ристанні ліцензованого відеоконтенту. Бібліотека надає доступ до колекцій відео Academic Video Online і PBS Collection, наданих Alexander Street Press та Docuseek. Інші відео ліцензують індивідуально на різних платформах, таких як Kanopy, Swank і Films on Demand. Бібліотека також купує ліцензії на цифровий сайт і розміщує ці відео на Kanopy або Kaltura. Інші провайдери відеостримінгу пропонують розміщення бібліотечного контенту на своїх платформах, а деякі бібліотеки використовують послуги хостингу ІТ-компаній свого кампусу. Чимало малих дистриб'юторів, які ліцензують відео для наукових бібліотек, не мають власних послуг хостингу.

Як і багато інших академічних бібліотек у весняному семестрі 2020 р., Бібліотека університету штату Пенсильванія швидко запровадила надзвичайні заходи, щоб курси, які тривають, могли продовжуватись дистанційно. Ці заходи включали придбання онлайн -версій фізичних книг і відео в резерв курсу. Після повернення восени 2020 р. та навесні 2021 р. деяких студентів до кампусу все ж чимало курсів продовжували працювати у віддаленому чи гібридному форматах. Такі заходи, як обговорення фільмів, продовжували проходити онлайн, а попит на відеостримінг залишався високим. Бібліотечні послуги додатково адаптовані для задоволення цього постійно зростаючого попиту [10, 104].

Адаптація відеосервісів, за сприяння університетських бібліотек, для задоволення вимог дистанційного й асинхронного навчання стикається з низкою проблем: захист авторських прав; умови ліцензування; платформи, орієнтовані на споживача; доступність потокового формату; якість зображення, вартість ліцензування тощо. Стратегії, використані для вирішення цих проблем, включали навчання бібліотекарів громадських служб, розробку інструкцій для інструкторів та адаптацію робочих процесів для обробки запитів потокового відео. Управління записами каталогу для колекцій відеоконтенту, що постійно змінюються, та ліцензій з обмеженим терміном дії на ок-ремі заголовки постає ще одним завданням університетських бібліотек. Інклюдинг записів про відеоконтент до бібліотечного каталогу є ключовим компонентом можливості вияву, оскільки користувачі (а також бібліотекарі, які працюють зі студентами та викладачами) не можуть шукати відеоконтент у кількох базах даних. Вже згадана Бібліотека університету штату Пенсильванія до-дає та видаляє записи каталогу для відеоконтенту в базах даних підписки в пакетному оновленні та додає записи для індивідуально ліцензованих ві- део за заголовком. Жодних серйозних змін у ці робочі процеси не внесено у відповідь на збільшення попиту під час COVID-19. Водночас проблеми ві- деостримінгу для технічних служб виходять за межі цього дослідження, але заслуговують на подальше вивчення.

Умови використання платформ відеостри- мінгу додатково обмежують дозволене викорис-тання, забороняючи те, що дозволяв би закон про авторське право. Наприклад, викладачі, які звикли показувати потокове відео, ліцензоване бібліотекою, в очному класі можуть не усвідомлювати, що показ цього самого відео у віддаленому класі за допомогою технології відеоконференцій, як -от Zoom, може бути обмежений умовами використання стримінгової платформи. Крім того, деякі платформи не дозволяють транслювати відео під час очних занять. Багато стримінгових відео, придбаних університетською бібліотекою, ліцензовані на обмежений термін, приміром на один, три чи п'ять років. Для користувача ці обмеження можуть бути дезорганізаційним фактором, оскільки сьогодні певне відео може бути доступне, а завтра вже ні [10, 105].

Завдяки більшості типів носіїв університетські бібліотеки надають послуги і контент, доступний безпосередньо споживачам. Вони спроможні купувати та позичати DVD із докуме-нтальними та художніми фільмами. Однак більшість стримінгових платформ, орієнтованих на споживачів (зокрема Netflix, Amazon і Apple TV) пропонують ліцензії лише окремим особам, а не установам, як-от бібліотекам. Правда, Netflix пропонує освітні ліцензії на вибрані документальні фільми, але це одноразові ліцензії, доступні власникам облікових записів Netflix, які не можна ви-користовувати для інституційних цілей, що створює перешкоди та виклики для викладачів і студе-нтів у межах освітньо-наукової діяльності.

Важливо розуміти, що студенти й викладачі, які звикли до зручності відеостримінгу, неохоче користуються резервами DVD -курсів, особливо коли здебільшого не мають доступу до DVD - плеєрів за межами бібліотеки. Інші відео можуть бути доступні для трансляції лише в певних краї-нах. Якщо говорити про доступ до стримінгового відео, приміром у країнах поза Сполученими Штатами, то це може обмежити можливість викладача переглядати DVD у віддаленому доступі, коли студенти перебувають у різних країнах, оскільки подібне використання частково залежить від доступності відео на ринку. Як правило, DVD-диски мають високу якість зображення, але якість відтворюваного відео помітно різниться. Іноді те саме відео на споживчій платформі матиме набагато кращу якість зображення, ніж в академічній відеобазі даних. Це особливо проблематично для викладання таких дисциплін, як кіно, візуальні дослідження та сценічне мистецтво, де для студентів вкрай важливо бачити фільм із пов- ною якістю зображення та звуку, зі зрозумілим співвідношенням сторін.

Хоч деякі дистриб'ютори дозволяють університетським бібліотекам купувати ліцензію на цифровий сайт для безстрокового доступу або доступу «до кінця життя файлу», більшість ліцензій на відео діють на обмежений термін. Незважаючи на наявність ліцензії на «термін дії файлу», його вартість може бути непомірно високою. Ці ліцензії не повністю відображають модель придбання монографій (monographic acquisitions model) [5], найбільш знайому фахівцям бібліотечно-інформаційної справи, адже з появою нового цифрового стандарту для відеостримінгу потрібно буде повторно ліцензувати відео без можливості переформатування, як робили свого часу деякі бібліотеки закладів вищої освіти з 16 мм і форматами VHS [11].

Наукова новизна статті полягає в розширенні уявлень про університетську бібліотеку як технологічну систему та її внесок у формування інформаційно-освітнього середовища закладу ви-щої освіти на сучасному етапі за допомогою таких вебінструментів як відеостримінг й відеохостинг.

Висновки

Як переконує досвід США, університетська бібліотека ХХІ ст. відповідає моделі «активної бібліотеки» (М. Кристофферсен і Ф. Петерсен) та має велику кількість медіаресур- сів, що допомагають їй зводити індивідуальну траєкторію освітньо-наукової діяльності читачів, ставити їх у центр уваги та організовувати між ними комунікацію. Серед таких вебресурсів слід відзначити відеостримінг і відеохостинг, які поки що залишаються для фахівців бібліотечно -інформаційної справи тим ландшафтом, що потребує активного освоєння та адаптації до освітніх цілей університету. Розглянутий американський досвід виявив чимало як прогресивних кроків у використанні відеостримінгу й відеохостингу університетськими бібліотеками, так і викликів: захист авторських прав; умови та вартість ліцензування; платформи, орієнтовані на конкретного споживача, а не на масове споживання; доступність потокового формату; якість зображення тощо. Опановуючи ці вебресурси в межах завдань університетської бібліотеки, її працівники повинні сформувати необхідні компетенції, що дозволять їм виробити проактивний підхід у роботі з відеост- римінгом та відеохостингом, щоб допомогти викладачам й учням максимально продуктивно використати їх у власній освітньо-науковій роботі.

Список використаних джерел

1. Киричок І., Русанова О., Кустова К. Вікі-проєкти академічної бібліотеки: акцент на достовірність вікі-контенту. Бібліотеки і суспільство: рух у часі та просторі : матер. IV наук.-практ. конф. (Харків, 26-27 жовтня 2021 р.). Харків : НБ ХНМУ, 2021. URL: https://repo.knmu.edu.ua/bitstream/ 123456789/30181/1/%D0%9A%D0%B8%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BE%D0%BA_%D0%A0%D1 %83%D 1%81%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%9A%D 1%83%D 1%81 %D 1 %82% D0%BE%D0%B2%D0%B0_2021.pdf (дата звернення: 22.03.2023).

2. Немчук О. М., Яворська Т. М. Сучасні інформаційні сервіси бібліотек закладів вищої освіти: вікі-технології. Вісник студентського наукового товариства ДонНУ імені Василя Стуса. 2019. Вип. 11 (1). C. 139-143.

3. Association of College and Research Libraries. Guidelines for media resources in academic libraries (2018 Revision). American Library Association. URL: www.ala.org/acrl/standards/mediaresources (дата звернення: 22.03.2023).

4. Burhansab P. A., Batcha M. S., Muneer A. Impact of Web 2.0 Technologies on Academic Libraries: A Survey on Affiliated Colleges of Solapur University. Library Philosophy and Practice : e-journal. 2020. URL: https://arxiv.org/ftp/arxiv/papers/2102/2102.11413.pdf (дата звернення: 22.03.2023).

5. Chatterley T., Arthur M. A. Being Earnest With Collections - Rethinking Monograph Acquisitions in a Large Academic Library. Against the Grain. 2015. Vol. 27 (5). Pp. 72-74.

6. Chua A. Y. K., Goh D. H. A Study of Web 2.0 Applications in Library Websites. Library and Information Science Research. 2010. Vol. 32 (3). Pp. 203-211.

7. Dixon J. A. The academic mainstream: Streaming video. Library Journal. 2017. September 7. URL: https://core.ac.uk/download/pdf/289198317.pdf (дата звернення: 22.03.2023).

8. IFLA Strategic Plan 2016-2021. Endorsed by the IFLA Governing Board. Dec. 2015 (revised Jan. 2017). URL: https://www.ifla.org/wp-content/uploads/2019/05/assets/hq/gb/strategic-plan/2016-2021 .pdf (дата звернення: 22.03.2023).

9. Garoufallou E., Charitopoulou V. Web 2.0 in Library and Information Science Education: The Greek Case. New Library World. 2012. Vol. 113 (3/4). Pp. 202-217.

10. Grove M. T. Academic Library Video Services: Charting a Post-COVID Course. Pennsylvania Libraries: Research & Practice. 2021. № 9 (2). Pp. 101-110.

11. Farrelly D., Hutchison J. ATG special report: Academic library streaming video: Key findings from the National Survey. Against the Grain. 2014. Vol. 26 (5). Pp. 73-75.

12. Ferguson J., Erdmann A. Streaming Video in Academic Libraries. Finding the right solution. 2016. September 21. URL: https://americanlibrariesmagazine.org/2016/09/21/streaming-video-academic-libraries/ (дата звернення: 22.03.2023).

13. Hubert C. Y., Chan L. Smart library and smart campus. Journal of Service Science and Management. 2018. Vol. 11. Pp. 543-564.

14. Jones J. M., Harvey M. Library 2.0: The effectiveness of social media as a marketing tool for libraries in educational institutions. Journal of Librarianship and Information Science. 2019. Vol. 51 (1). Pp. 3-19.

15. Kanopy. Streaming video trends in academic libraries. Kanopy. 2021. URL: bit.ly/30hJSTe (дата звернення: 22.03.2023).

16. Kolendo J., Kwembe A., Snelling Ch. Piloting the Surge: Streaming Video and Academic Libraries. Proceedings of the Charleston Library Conference. 2019. Pp. 206-213. URL: https://docs.lib. purdue.edu/cgi/viewcontent.cgi?article=2155&context=charleston (дата звернення: 22.03.2023).

17. Little G. Managing technology: The Revolution Will be Streamed Online: Academic Libraries and Video. The Journal of Academic Librarianship. 2011. Vol. 37 (1). Pp. 70-72.

18. Mishra S. Social Networking Technologies (SiTS) in Digital Environment: Its Possible Implications on Libraries. 2009. URL: http://eprints.rclis.org/16844/1/Social%20networking%20in%20 Library.pdf (дата звернення: 22.03.2023).

19. Proctor J. Testing assumptions: Is streaming video really preferable to DVDs? Journal of Electronic Resources Librarianship . 2018. Vol. 30 (2). Pp. 84-90.

20. Usman I., Ajani F. O., Sulyman A. S. The use of social intelligence as a tool for improving the relevance of libraries in the society. Library Philosophy and Practice : е-journal. 2021. № 6572. URL: https://digitalcommons.unl.edu/libphilprac/6572 (дата звернення: 22.03.2023).

21. Rodgers W. Buy, borrow, or steal? Film access for film studies students. College & Research Libraries. 2018. Vol. 79(4). Pp. 568-591.

22. Spicer S., Horbal A. The future of video playback capability in college and university classrooms. College & Research Libraries . 2017. Vol. 78(5). Pp. 706-722.

23. Tanasse G. Implementing and managing streaming media services in academic libraries. ACRL/Choice. 2021. URL: choice360.org/research/implementing-and-managing-streaming-media-services- in-academic-libraries (дата звернення: 22.03.2023).

24. Wang J., Loftis E. The library has infinite streaming content, but are users infinitely content? The library catalog vs. vendor platform discovery. Journal of Electronic Resources Librarianship. 2020. Vol. 32 (2). Pp. 71-86.

25. Williams L. M. The adoption of Web 2.0 technologies in academic libraries: A comparative exploration. Journal of Librarianship and Information Science. 2018. № 52 (1). URL: https://journals. sagepub.com/doi/full/10.1177/0961000618788725 (дата звернення: 22.03.2023).

26. Zinyeredzi C., Zinn S. Use of web 2.0 technologies by library and information science students. Mousaion. 2016. Vol. 34 (4). Pp. 19-42.

References

1. Kyrychok, I., Rusanova, O., Kustova, K. (26-27.10.2021). Viki projects of the academic library: emphasis on the reliability of viki content. Libraries and society: movement in time and space. IV Scientific and Practical Conference. Kharkiv. Retrieved from: https://repo.knmu.edu.ua/bitstream/123456789/30181/1/% D0%9A%D0%B8%D 1 %80%D0%B8%D 1 %87%D0%BE%D0%BA_%D0%A0%D 1 %83%D 1 %81 %D0%B0% D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%9A%D 1 %83%D 1 %81 %D 1 %82%D0%BE%D0%B2%D0%B0_ 2021.pdf [in Ukrainian].

2. Nemchuk, O. M., Yavorska, T. M. (2019). Modern information services of libraries of higher education institutions: wiki technologies. Visnyk student- s'koho naukovoho tovarystva DonNU imeni Vasylya Stusa, 1 (11), 139-143 [in Ukrainian].

3. Association of College and Research Libraries. (2018). Guidelines for media resources in academic libraries (2018 Revision). American Library Association. Retrieved from: www.ala.org/acrl/standards/ mediaresources [in English].

4. Burhansab, P. A., Batcha, M. S., Muneer, A. (2020). Impact of Web 2.0 Technologies on Academic Libraries: A Survey on Affiliated Colleges of Solapur University. Library Philosophy and Practice: e-journal. Retrieved from: https://arxiv.org/ftp/arxiv/papers/2102/2102.11413.pdf [in English].

5. Chatterley, T., Arthur, M. A. (2015). Being Earnest With Collections - Rethinking Monograph Acquisitions in a Large Academic Library. Against the Grain, 27 (5), 72-74 [in English].

6. Chua, A. Y. K., Goh, D. H. (2010). A Study of Web 2.0 Applications in Library Websites. Library and Information Science Research, 32 (3), 203-211. Retrieved from: https://doi.org/10.1016/j.lisr.2010.01.002 [in English].

7. Dixon, J. A. (07.09.2017). The academic mainstream: Streaming video. Library Journal. Retrieved from: https://core.ac.uk/download/pdf/289198317.pdf [in English].

8. IFLA Strategic Plan 2016-2021. Endorsed by the IFLA Governing Board. Dec. 2015 (revised Jan. 2017). Retrieved from: https://www.ifla.org/wp-content/uploads/2019/05/assets/hq/gb/strategic-plan/2016- 2021.pdf [in English].

9. Garoufallou, E., Charitopoulou, V. (2012). Web 2.0 in Library and Information Science Education: The Greek Case. New Library World, 113 (3/4), 202-217 [in English].

10. Grove, M. T. (2021). Academic Library Video Services: Charting a Post-COVID Course. Pennsylvania Libraries: Research & Practice, 9(2), 101-110. DOI: https://doi.org/10.5195/palrap.2021.262 [in English].

11. Farrelly, D., Hutchison, J. (2014). ATG special report: Academic library streaming video: Key findings from the National Survey. Against the Grain, 26 (5), 73-75. DOI: https://doi.org/10.7771/2380- 176X.6852 [in English].

12. Ferguson, J., Erdmann, A. (21.09.2016). Streaming Video in Academic Libraries. Finding the right solution. Retrieved from: https://americanlibrariesmagazine.org/2016/09/21/streaming-video-academic-libraries/ [in English].

13. Hubert, C. Y., Chan, L. (2018). Smart library and smart campus. Journal of Service Science and Management, 11, 543-564. DOI: 10.4236/jssm.2018.116037 [in English].

14. Jones, J. M., Harvey, M. (2019). Library 2.0: The effectiveness of social media as a marketing tool for libraries in educational institutions. Journal of Librarianship and Information Science, 51 (1), 3-19. DOI: https://doi.org/10.1177/0961000616668959 [in English].

15. Kanopy. (2021). Streaming video trends in academic libraries. Kanopy. Retrieved from: https://lib.kanopy.com/white-paper-streaming-video-trends-in-academic-libraries-2021/ [in English].

16. Kolendo, J., Kwembe, A., Snelling, Ch. (2019). Piloting the Surge: Streaming Video and Academic Libraries. Proceedings of the Charleston Library Conference, 206-213. Retrieved from: https://docs.lib. purdue.edu/cgi/viewcontent.cgi?article=2155&context=charleston [in English].

17. Little, G. (2011). The Revolution Will be Streamed Online: Academic Libraries and Video. The Journal of Academic Librarianship, 37(1), 70-72. DOI: https://doi.org/10.1016/_j.acalib.2010.10.009 [in English].

18. Mishra, S. (2009). Social Networking Technologies (SiTS) in Digital Environment: Its Possible Implications on Libraries. Retrieved from: http://eprints.rclis.org/16844/1/Social%20networking%20in% 20Library.pdf [in English].

19. Proctor, J. (2018). Testing assumptions: Is streaming video really preferable to DVDs? Journal of Electronic Resources Librarianship, 30(2), 84-90. DOI: 10.1080/1941126X.2018.1465516 [in English].

20. Usman, I, Ajani, F. O., Sulyman, A. S. (2021). The use of social intelligence as a tool for improving the relevance of libraries in the society. Library Philosophy and Practice: е-journal: 6572. Retrieved from: https://digitalcommons.unl.edu/libphilprac/6572 [in English].

21. Rodgers, W. (2018). Buy, borrow, or steal? Film access for film studies students. College & Research Libraries, 79 (4), 568-591. Retrieved from: https://crl.acrl.org/index.php/crl/article/view/16730/18672 [in English].

22.Spicer, S., Horbal, A. (2017). The future of video playback capability in college and university classrooms. College & Research Libraries, 78 (5), 706-722. DOI: https://doi.org/10.5860/crl.78.5.706 [in English].

23. Tanasse, G. (2021). Implementing and managing streaming media services in academic libraries. ACRL/Choice. Retrieved from: choice360.org/research/implementing-and-managing-streaming-media-services-in- academic-libraries/ [in English].

24. Wang, J., Loftis, E. (2020). The library has infinite streaming content, but are users infinitely content? The library catalog vs. vendor platform discovery. Journal of Electronic Resources Librarianship, 32 (2), 71-86. DOI: https://doi.org/10.1080/1941126X.2020.1739818 [in English].

25. Williams, L. M. (2018). The adoption of Web 2.0 technologies in academic libraries: A comparative exploration. Journal of Librarianship and Information Science, 52 (1). Retrieved from: https://journals. sagepub.com/doi/full/10.1177/0961000618788725 [in English].

26. Zinyeredzi, C., Zinn, S. (2016). Use of web 2.0 technologies by library and information science students. Mousaion, 34 (4), 19-42 [in English].

Размещено на Allbest.ru