Главная Коллекция "Revolution" Культура и искусство Поетика графічних образів Миколи Малишка

Поетика графічних образів Миколи Малишка

Робота присвячена графічній творчості Миколи Малишка одного з яскравих представників київської мистецької школи другої половини ХХ початку ХХІ століття. Виявлено основні джерела впливу на стилістику і художню мову його рисунків, екслібрисів і гравюр.

Рубрика Культура и искусство
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 26.11.2023
Размер файла 1,0 M
рефераты на заказ со скидкой

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://allbest.ru

ПОЕТИКА ГРАФІЧНИХ ОБРАЗІВ МИКОЛИ МАЛИШКА

Юрій Горпинич,

аспірант кафедри теорії та історії мистецтва Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури (Київ, Україна)

Стаття присвячена графічній творчості Миколи Малишка одного з яскравих представників київської мистецької школи другої половини ХХ початку ХХІ століття. Автором проаналізовано стилістичні особливості та різновиди графічного мистецтва М. Малишка, яке досі не стало предметом спеціального дослідження. Виявлені основні джерела впливу на стилістику і художню мову його рисунків, екслібрисів і гравюр. Знайомство з світовою графікою першої половини ХХ ст., відвідини Вільнюса і контакти з литовськими студентами-графіками сприяли першим спробам художника працювати в гравюрі і рисунку. З студентських років М. Малишко захоплювався творчістю таких майстрів графіки як Софія Налепинська-Бойчук, Олена Сахновська, Марія Котляревська та інших; уважно вивчав твори Лаврської майстерні книжкової гравюри XVII ст., передусім Іллі. Великий вплив на становлення графічної майстерності Миколи Малишка мали його педагог з рисунку Георгій Свердлов і друзі-художники Василь та Галина Перевальські. Не можна обійти увагою і дружину митця Ніну Денисову ілюстратора дитячої літератури.

Проаналізовані основні різновиди графічних творів М. Малишка. Встановлено, що на роки навчання у Київському художньому інституті (1961-1967), діяльності у клубі творчої молоді «Сучасник» припадають перші екслібриси, в яких прослідковується захоплення давнім і середньовічним мистецтвом України. На відміну від екслібрисів, які притаманні усім періодам творчості митця, гравюри за мотивами української сучасної літератури датовано 1970-1980-ми роками. У цей час література стала своєрідною зоною особистої свободи, втілення національних ідеалів і філософічності розкритих тем як для М. Малишка, так і багатьох інших митців. Для наступних десятиліть притаманні здебільшого абстрактні, дещо кубістичні ксилографії і дошки дереворізів, в лаконічних композиціях яких прослідковуються пейзажні мотиви рідного краю, обриси людських постатей, тощо. Цілісним і самостійним засобом образотворення для М. Малишка є рисунок графітним олівцем або тушшю і пером. Працюючи над ескізами живописних і скульптурних творів, М. Малишко використовує два основні способи. Перший це інтуїтивне рисування, напрацювання певного візуального, графічного матеріалу, що згодом переростає в концепцію подальшого твору в іншому виді мистецтва. Другий цілеспрямована робота над моделюванням скульптурних об'єктів у рисунку, їх конструктивно-просторового вирішення, розробка візуальної форми. Наголошено, що попри відмінність чотирьох основних напрямів графічної творчості М. Малишка їх зближує віртуозна техніка, специфіка графічної мови і відчутна у кожному творі особистість художника. Естетичний, смисловий і символічний бік образів він завжди ставить на чільне місце.

Ключові слова: українське образотворче мистецтво, синтез, образ, символ, графіка, екслібрис, Микола Малишко.

малишко графічна творчість київська мистецька школа

Yurii HORPYNYCH,

PhD student at the Department of Theory and History of Art National Academy of Fine Arts and Architecture (Kyiv, Ukraine)

POETICS OF GRAPHIC IMAGES BY MYKOLA MALYSHKO

The article is devoted to the graphic creation of Mykola Malyshko as one of the bright representatives of the Kyiv art school in the second half 20th beginning of the 21st centuries. The author analyzed both stylistic features and varieties of M. Malyshko's graphic art, which still never became a special study subject. Identified are the main sources that influenced his drawings', bookplates', and engravings' style and artistic language. Acquaintance with the 20th century first half world-wide graphics, visits to Vilnius and contacts with Lithuanian graphic faculty students essentially contributed to the artist's first attempts with engraving and drawing. Since his student years, M. Malyshko admired the work ofsuch graphic art masters as Sofia Nalepynska-Boychuk, Olena Sakhnovska, Maria Kotlyarevska and others; he paid much attention to carefully studying the Lavra book engraving workshop's 17th century inheritance, especially works by Ilya. His drawing art teacher Georgyi Sverdlov and artist friends Vasyl and Halyna Perevalsky had a great influence on Mykola Malyshko's graphic skills development. Also none should ignore the influence rendered by the artist's wife, Nina Denysova, an artist illustrator of books for children.

The main varieties of M. Malyshko's graphic works are analyzed. It has been established that the first bookplates in which admiration for the ancient and medieval Ukrainian art can be traced to the years of his study at the Kyiv Art Institute (1961-1967) and activities in the Club of Creative Youth «Suchasnyk». In contrast to bookplates, characteristic of all of the artist's work periods, engravings based on the modern Ukrainian literature motifs are dated to the 1970s and 1980s. That time both for M. Malyshko and many other artists the literature became a kind ofpersonal freedom zone, an embodiment of national ideals and the philosophic nature ofthe themes revealed. For the following decades, characteristic are mostly abstract, somewhat cubist woodcuts in which laconic compositions the native land landscape motifs, outlines of human figures, etc. are traced. For M. Malyshko, a complete and independent means of image creation became the drawing with a graphite pencil or ink pen. When working on paintings and sculptures sketches, M. Malyshko uses two main methods. The first is intuitive drawing, development of certain visual, graphic material, which later develops into the concept of a further creative work in another art form. The second methods relates on a purposeful work on the sculptural objects ' modeling with drawing, search for their structural and spatial solution, development of their visual form. It should be emphasized that despite the differences in the four main directions of M. Malyshko's graphic creation, they are brought together by their author's virtuoso technique, his graphic language specificity, and the artist's personality clearly felt in each artwork. This artist does always prioritize the aesthetic, meaningful and symbolic side of his images.

Key words: Ukrainian fine art, synthesis, image, symbol, graphic arts, ex libris, Mykola Malyshko.

Постановка проблеми. Ім'я Миколи Малишка належить до славної когорти українських шістдесятників. Будучи живописцем-монументалістом за фахом, він упродовж усього життя постійно експериментує з різними видами мистецтва станковим і монументальним живописом, скульптурою, графікою, всілякими матеріалами і техніками, перебуває у постійному пошуку образотворення, синтезу і символіки.

Захоплення графікою починається ще в юнацькі роки. Навчаючись у Київському державному художньому інституті, М. Малишко опановує нові техніки і види графічної діяльності. Ці обставини, особливо у ранньому періоді творчості, коли митця було позбавлено можливості експонування малярства і скульптури, давали змогу не тільки вільно звертатись до розмаїття жанрів і видів графічної діяльності, але й періодично приймати участь у конкурсах і виставках, працювати на замовлення.

Аналіз досліджень. Ще за часів радянського тоталітаризму графічна творчість М. Малишка вперше привернула увагу дослідників і поціновувачів його мистецтва за кордоном. Кілька найкращих екслібрисів митця було опубліковано у репрезентативному виданні «Книжковий знак шестидесятників» у далекому 1972 р. Ця книга вперше познайомила українську діаспору, передовсім США, з відродженим в Україні на початку 1960-х рр. мистецтвом екслібриса на прикладі найкращих оригінальних творів не тільки Миколи Малишка, але й його дружини Ніни Денисової, друзів і однодумців подружжя-графіків Василя і Ліди Перевальських, інших художників, зокрема, Опанаса Заливахи, Миколи Павлусенка, Галини Севрук, Богдана Сойки, Богдана Сороки, Олександра Фісуна, Миколи Шекери та інших (Книжковий, 1972). Однак з того часу не тільки екслібриси, але й інші графічні твори Миколи Малишка так і не стали предметом спеціального вивчення. Ім'я митця та його екслібриси найчастіше згадуються на сторінках наукових праць, присвячених різним аспектам вивчення книжкових знаків (Письменники, 1990; Каменецька, 2021: 34-35, 37, 39-40, 130). Подекуди аналізуються окремі твори (Нестеренко, 2015: 33), інколи з помилковою атрибуцією (Рунова, 2015: 206) або обмеженням графічних технік до обрізної гравюри (Каменецька, 2021: 130). Щодо інших граней графічної творчості М. Малишка рисунків і гравюр, то цей творчий спадок досі не опубліковано. Існує лише лаконічна згадка про участь М. Малишка 1986 р. у Четвертій республіканській виставці ілюстрацій та книжкового оформлення «Художник і книга» з ілюстраціями до роману О. Гончара «Твоя зоря» (Перевальський, 2018: 157).

Мета статті визначити стилістичні особливості та різновиди графічного мистецтва М. Малишка.

Виклад основного матеріалу. Творчість М. Малишка охоплює понад шістдесят років в історії українського мистецтва другої половини ХХ перших десятиліть ХХІ ст. На думку самого митця, він є скоріше маляром, хоча завжди працював у різних жанрах скульптури, особливо інтенсивно за років незалежності України, завдяки чому вважається одним із провідних сучасних художників у цій галузі. Проте, від самого початку його цікавить мистецтво графіки з усім розмаїттям форм і видів, художніх матеріалів і технік. Серед них одне з чільних місць упродовж усього життя посідає екслібрис.

Книжкові знаки нерозривно пов'язані з гравюрою, оскільки потребують тиражування. Перше практичне знайомство з друкованою графікою у прославленого в майбутньому майстра екслібриса і гравюри відбулось наприкінці 1950-х рр. у стінах Дніпропетровського державного художнього училища, де педагог з рисунку Г. Свердлов познайомив молодого М. Малишка з основами лінориту. Навчання у КДХІ сприяло поглибленню знань у галузі гравюри. Велике значення на шляху опанування різними техніками мали його друзі, так само студенти КДХІ, Василь і Галина Перевальські, які опановували фах художників-графіків, захоплювалися ксилографією. Упродовж студентських років (1961-1967) Микола Малишко також багато працював у графіці, оскільки дружина Ніна Денисова в той час почала ілюструвати дитячі видання.

При виконанні своїх графічних творів М. Малишко вивчав закордонний та вітчизняний досвід майстрів-графіків першої половини ХХ ст., таких як С. Налепинська-Бойчук, О. Сахновська, М. Котляревська. Уважно досліджував роботи Лаврської школи книжкової гравюри, передусім майстра XVII ст. Іллі. Дуже багато прийомів художник почерпнув від конструктивізму, абстракціонізму, кубізму, інших течій. Робота у різних видах і техніках графіки мала ще й суто практичне пояснення. Молодий художник прагнув до досконалості, повсякчасного опанування ремеслом. Бувало, що йому бракувало матеріалів для малярства, тоді він негайно брався різати гравюри або щось робити з доступного матеріалу, зокрема дерева (Бесіда, 2015-2016: 5-6). Джерела натхнення, пізнання, вивчення народного мистецтва, світових досягнень графічного мистецтва були знаковими у творчості М. Малишка на той час.

Як відомо, основними виразними та образотворчими засобами книжкового знаку є лінія та пляма. Найчастіше екслібриси є монохромними білий папір і чорна фарба. Такі якості притаманні ранній творчості М. Малишка у цьому виді графічного мистецтва, яким він захопився у 1960-х рр., навчаючись у КДХІ. Восени 1961 р. студент-першокурсник вступає до Київського клубу творчої молоді, де знайомиться з багатьма визначними шістдесятниками, читає, вивчає історію давнього і сучасного мистецтва (Горпинич, 2021a; Горпинич, Русяєва, 2022а). Спілкування з молодими художниками, поетами, письменниками, критиками, філософами, істориками та археологами спричинили появу достатньо великої кількості книжкових знаків, в яких молодий митець прагнув втілити образну мову їх творчості, світ захоплень і прагнень (Горпинич, 2021b). Серед найцікавіших екслібриси для своїх друзів-однокурсників як за роками навчання у ДДХУ, так і в КДХІ. У цих мініатюрних композиціях М. Малишко звертається до мистецтва скульптури доби бронзи, змальовуючи кам'яну стелу давнього скотаря-номада з ґирлиґою («Ex libris А. Жежери») або уклінну дівчину серед поля, яка очікує на перший паросток, що тягнеться вгору в глибинах чорнозему. Її обличчя звернене до глядача, голівка в ореолі німбу («Із книг Петра Кота», 1967) (рис. 1). Драматичною дією насичено композицію екслібриса родини Кожекових, де красень-богатир з мечем звільняє царівну з полону хижого змія. Інший, добрий образ дракона змальовано в книжковому знаку, присвяченому коханій дружині Ніні Денисовій. Фантастична істота з закрученим у спіраль хвостом, гордовито стоїть руки в боки. Вона одягнена у вишиванку, на голові хустка, у пащі легковажна квіточка, а за головою сяє сонце (рис. 2). Мотив спіралі також покладено в основу орнаментики родинного екслібриса М. Малишка і Н. Денисової. Однак у цьому декорі митець звертається до зрізу дерева з численними річними кільцями і паростками листя як запоруки довгого і щасливого сімейного життя (рис. 3). Народження 1961 р. дочки Оксани спричинило звернення до дитячого екслібриса. У першій роботі художник за основу взяв малюнок дочки з веселою твариною, який став своєрідним предтечею значно пізніших дитячих екслібрисів О. Малишко сучасної знаної майстрині у галузі книжкового знаку. До цього жанру М. Малишко буде звертатися і пізніше (Поетика, 2014: №№ 392, 425).

Рис. 1. Малишко М. Екслібрис «Із книг Петра Кота». 1967.

Ксилографія

Рис. 2. Малишко М. Екслібрис для Ніни Денисової. 1960-ті. Ксилографія

Рис. 3. Малишко М. Екслібрис «Малишко Денисова. 1960-ті. Ксилографія

Своєрідним продовженням археологічної тематики є книжкові знаки з зображеннями антропоморфної трипільської пластики, в яких М. Малишко детально відтворює техніку ліплення цих давніх теракотових статуеток з численними орнаментами і прикрасами («Ex libris Брайчевського», «Ex libris Прядка», 1966) (рис. 4).

У цей час художник звертається також до мотивів ювелірних прикрас і сакральної архітектури часів Київської Русі (Ex libris Є. Зубарєва, 1960-ті). Критичне слово знаного шістдесятника Ю. Смирного, його сміливі дописи у газеті «Наша віра», часописі «Образотворче мистецтво», змальовано М. Малишком у подобі Святого Юрія Побідоносця воїна-вершника зі списом, що вбиває змія. Монохромія тогочасних екслібрисів тут чи не вперше порушена яскравим червоним кольором плаща, який майорить за його спиною, прикриває шию і плечі. Композиція цього екслібриса та іконографія святого є копією лівої частини шиферної плити з зображенням вершників Св. Георгія і Св. Феодора, знайденої під час розкопок на території Михайлівського Золотоверхого монастиря у Києві (рис. 5).

Книжкові знаки М. Малишко створює як для своїх друзів і колег (В. Перевальського, родини Григорових), так і видатних шістдесятників (Є. Гуцала, І. Дзюби, І. Калинця, А. Малишка та інших). Насичена глибокими сенсами і символікою мініатюрна композиція екслібриса Опанаса Заливахи живописця з Івано-Франківська, активного члена КТМ «Сучасник». Наприкінці 1964 р. його було заарештовано і засуджено на п'ять років таборів у Мордовії «за антирадянську агітацію та пропаганду» (1965-1970). Образ незламної душі митця М. Малишко змалював як гордовиту пташку, яка ширяє у повітрі, але не має змоги вирватися на волю. Простір навколо неї обмежено вузькою лінією своєрідним парканом навколо табору-в'язниці (рис. 6).

У доробку М. Малишка багато образів письменників і митців, різних мотивів, навіяних поєзією і прозою вітчизняних авторів. З нагоди 170-літнього ювілею Тараса Шевченка він зробив екслібрис для Валентина Задорожного, змалювавши у центральному полі маленького аркуша постать видатного українського поета і письменника в образі молодого художника, який стоїть, тримаючи в руках аркуш паперу і щось зарисовує з натури (рис. 7). Як зазначає М. Юр «у цей період шевченкіана значно збагатилася книжковими знаками екслібрисами, які стали динамічними, сповненими особливої художньої наснаги, самобутності» (Юр, 2014: 51).

175 річниця від дня народження Т. Шевченка спричинила створення своєрідної Шевченкіани у творчості багатьох українських екслібрисистів. Найчастіше художники використовували для мініатюрних книжкових знаків автопортрети Т. Шевченка, які відтворювали у різних техніках: цинкографія (І. Балан, О. Горбоконь, Е. Ледньов), інкорель (О. Криворучко), лінорит (М. Бондаренко, В. Куравський, І. Федоренко), гравюра на пластику (Б. Куновський) тощо. М. Малишка як завжди приваблюють експерименти. 1988 р. він працює як у традиційній для нього кольоровій ксилографії («Книга Леся Танюка») (Юр, 2014: 51), так і в дещо новій для нього техніці сухої голки («Ex libris Н. О. Саєнко. Т. Г. Шевченку 175 літ»; «Книга С. І. Білоконя. Т. Г. Шевченку 175 літ», Ex libris Оксани Павленко. Т. Г. Шевченку 175 років») (Нестеренко, 2019: 265, №№ 88-90). Останні три мініатюри значною мірою відрізняються від попередніх творів. Художник свідомо наділяє ці книжкові знаки певною ескізністю, недосказаністю, перебуваючи під впливом рисунків і гравюр Т. Шевченка. Так, у книжковому знаку С. Білоконя, М. Малишко по центру розташовує невеличку сільську хату, вид на яку відкривається крізь зарості кущів калини з важкими кетягами ягід. Все композиційне поле зайнято пейзажним мотивом в обрамленні тоненької рами. Пейзаж обрано і для екслібриса Н. Саєнко. Аркуш розділено навпіл лінією горизонту з зображенням прудкого коня, що пасеться на березі річки. Його струнка постать віддзеркалюється у водоймі разом із розлогою кроною дерева, на тлі якого він стоїть. Техніка цих екслібрисів потребувала від М. Малишка витонченого штриха, яким він віртуозно володіє.

Рис. 4. Малишко М. Ex libris Прядка. 1966. Ксилографія

Рис. 5. 1 Малишко М. Ex libris Ю. Смирного. 1960-ті. Ксилографія;

2 Фрагмент шиферної плити з зображенням Св. Георгія. Михайлівський Золотоверхий монастир у Києві. Друга половина ХІ початок ХІІ ст. Національний заповідник «Софія Київська»

Рис. 6. Малишко М. Ex libris О. Заливахи. 1960-ті. Ксилографія

Рис. 7. Малишко М.

Екслібрис «Ця книга Валентина Задорожного. 18141984». 1984-1989. Ксилографія

У жовтні 1989 р. М. Малишко разом з дружиною Н. Денисовою і молодшим братом П. Малишком взяв участь у республіканській виставці «Письменники і герої літературних творів в екслібрисі», яка експонувалась у київському Будинку літераторів. У переважній більшості книжкові знаки присвячено портретам українських письменників і поетів, ілюстраціям до їхніх творів (Письменники, 1990; Каменецька, 2021, с. 34-35). Пластична мова його екслібрисів це не тільки класичне поєднання білого простору і чорних ліній, але й насичені символікою образи. Одні з них автор створює за допомогою дрібних штрихів, інші, змальовані за допомогою безперервних або переривистих, ніби хаотичних ліній.

Саме ці засоби образотворчої виразності М. Малишко буде використовувати і в інших книжкових мініатюрах кінця 1980-1990-х рр., які створено у тому числі для участі у міжнародних конкурсах екслібрисів. 1989 р. датовано книжковий знак для Міської публічної бібліотеки ім. А. Дигасінського у Стараховіцах (Польща). Книжкові знаки для бібліотек не є новою темою у його творчості. Достатньо згадати ранні роботи початку 1960-х рр. для бібліотеки alma mater Київського художнього інституту і для бібліотеки рідного села Знаменівка на Дніпропетровщині. В останньому митець звернувся одночасно до пейзажу, сьогодення та історії малої Батьківщини. Художник намалював маленькі сільські хати серед струнких високих тополь, над яким майоріє радянський прапор, а далі і вище здіймаються вгору численні трикутні козацькі знамена, у тому числі з конем, що скаче галопом. Ці високі флагштоки нагадують своєрідний ліс з козацьких списів.

Повертаючись до книжкового знаку для міської публічної бібліотеки в Стараховіцах, зазначимо, що вибір образу Адольфа Дигасінського відомого польського журналіста, письменника і педагога, портрет якого змалював М. Малишко, був невипадковим. У нижньому полі книжкового знаку розкрита книга з «всевидячим оком», яке може бути як метафорою до творчості А. Дигасінського, проза якого описувала побут глухих сільських місцевостей, так і своєрідним символом знань, запорукою яких є читання (рис. 8).

Книжкові знаки М. Малишка отримали диплом і подяку на Міжнародній виставці екслібрисів «Стараховіце 1990» у Польщі. Серед цих творів книжковий знак бібліотеки президента міста Стараховіце (Pasaulio, 2019). У техніці сухої голки художник виконав поліхромну однофігурну композицію фігуру дівчини з розкішним довгим чорнявим волоссям, що утворює за її спиною «плащ». В одній руці вона тримає розгорнуту книгу, яку читає, в іншій велику золотисту гілку. Дівчина одягнена у довгий до п'ят хітон з канелюроподібними драпіюваннями і білий гіматій з червоними квітами на золотих стеблах. На щоках червоний рум'янець (рис. 9). Пізніше визнання майстерності досвідченого митця сприяло експонуванню цих творів на Всеукраїнській виставці «Екслібриси-переможці», ініційованої П. Нестеренком 1993 р. у приміщенні Державного музею книги і друкарства України в Києві (Каменецька, 2021, с. 37, 39-40).

Навчаючись у КДХІ, М. Малишко знайомиться з групою литовських студентів-графіків, з якими згодом буде тривалий час товаришувати (Бесіда, 2015-2016: 6). Це стане початком майже щорічних подорожей до Вільнюса, вивчення литовського мистецтва, занурення в історію та культуру цих земель. Інтерес до давньої і сучасної історії Литви став основою створення кількох екслібрисів, частина з яких згодом потрапила до колекції Йонаса Некрашюса (Pasaulio, 2019). Саме спілкування з литовськими графіками сприяло опануванню нових технік, у тому числі в екслібрисі. Витончена техніка сухої голки була обрана для мініатюри 1988 р., присвяченій Йонасу Мачюлісу (1862-1932) діячу литовського національного відродження, теологу, драматургу, поету, публіцисту, критику, педагогу, більше відомому під псевдонімом Майроніс. Його творчість була близькою М. Малишку, адже основними ідеями творів Майроніса були національно-визвольна боротьба, любов до рідної мови і природи. Литовському історику літератури, текстологу і видавцю Вітаутасу Ванагасу (1930-2017) присвячено екслібрис 1989 р. в техніці офорту, в якому переплетено середньовічну і сучасну текстологію: першу згадку Вільно як столиці великого князя Литовського Гедиміна 1323 р., зображення мапи Вільнюської митрополії в Литві.

Рис. 8. Малишко М. Екслібрис Міської публічної бібліотеки ім. А. Дигасінського у Стараховіцах. 1989. Ксилографія

Рис. 9. Малишко М. Екслібрис Бібліотеки президента міста Стараховіце. 1989. Суха голка

Рис. 10. Малишко М. Екслібрис Жальгір 580. Стасіс Шалкаускіс (1886-1941). 1990. Ксилографія

Техніка ксилографії якомога краще передає драматичні події далекого 1410 р., коли Королівство Польське і Велике князівство Литовське здобули перемогу над Тевтонським орденом у Грюнвальдській битві. Художник зобразив поле з полеглими лицарями, над якими кружляють два чорні птахи. Від того часу виникла назва Жальгір, якій 1990 виповнилося 580 років. Екслібрис присвячено литовському філософу, професору, доктору філософії Стасісу Шалкаускісу (1886-1941), який був останнім ректором каунаського Університету Вітовта Великого до захоплення Литви СРСР влітку 1940 р. (рис. 10). У цій композиції є й інший глибинний підтекст, адже у ніч проти 11 березня 1990 р. Литва першою із союзних республік оголосила незалежність і відновила дію литовської конституції 1938 р. Одночасно кривава сцена Грюнвальдської битви це наче передбачення Січневих подій наступного 1991 р.

На початку 2000-х рр. М. Малишко продовжує працювати у галузі екслібриса. Найчастіше книжкові знаки він робить для своїх друзів, колег по мистецтву. Зокрема, 2008 р. він разом з дочкою Оксаною, молодшим братом Петром і племінником Тарасом Малишками прийняв участь у міжнародному конкурсі на екслібрис і малу графічну форму «Ґданські леви» (Ex Libris Gdansk, 2008). Однак, на відміну від названих і дуже знаних екслібрисистів, які в основу композицій поклали зображення лева, М. Малишко обрав лаконічний сюжет, присвячений Андрію Ментуху (нар. 1929). Ще юнаком наприкінці Другої світової війни він втік до Польщі з Львівщини. 1959 р. закінчив Ґданський інститут мистецтв (нині Академія красних мистецтв), де згодом тривалий час викладав на кафедрі живопису. На прямокутному маленькому аркуші М. Малишко змалював півфігуру А. Ментуха, що стоїть на тлі однієї з своїх картин із циклу «Образи» (1973-1997), присвяченого протистоянню викликам ХХ ст. «людейгвинтиків». Задля підсилення символічного звучання використано червоний колір з однаковими рядами овалів людських облич, які окреслено чорною контурною лінією. Нижнє поле композиції займають чіткі графічні написи. Ліворуч: EX L. АНДРІЙ MENTYX, праворуч: ҐДАНСЬК в оточені фігур двох левів, нижче Ex libris Gdanskich Lwow (рис. 11). Образ А. Ментуха, який значною мірою вплинув на багатьох польських митців, якомога краще підходить для самої ідеї цього міжнародного конкурсу давньої традиції створення екслібрисів про Ґданськ і популяризації Ґданська як у Польщі, так і за кордоном. Отже, екслібриси притаманні усім періодам творчості митця, давнього члена Українського екслібрис клубу.

Рис. 11. Малишко М. Екслібрис Міської публічної бібліотеки ім. А. Дигасінського у Стараховіцах. 1989. Ксилографія

1970-1991-й рр. це період активної праці художника у галузі графічних мистецтв. Окрім екслібрисів М. Малишко звертається до створення ілюстрацій за мотивами літературних творів українських прозаїків і поетів. Особисте знайомство з багатьма із них почалося ще за часів КТМ «Сучасник». У ці роки література перетворюється на простір свободи, безмежних філософських, моральних та естетичних розмислів, у тому числі для художників, творчість яких була під забороною або не відповідала вимогам соцреалізму. Ще у Дніпропетровську 1969 р. М. Малишко знайомиться з художницею-бойчукісткою М. Котляревською, багаторічне спілкування з якою, а також її графічні станкові й книжкові твори значною мірою вплинули на еволюцію його стилістики. Від 1970-го р. М. Малишко періодично приймає участь у всеукраїнських і зарубіжних виставках. Зокрема, 1986 р. на Четвертій республіканській виставці ілюстрацій та книжкового оформлення «Художник і книга» представив кілька ксилографій («Заратустра», «Мати з дитям», «Рідна земля», «Твоя зоря», 1983) за мотивами роману О. Гончара «Твоя зоря» (Перевальський, 2018: 157).

Упродовж 1972-1974 рр., живучи у Фастові, М. Малишко велику увагу приділяє ксилографії, таким посіченим аркушам з текстурою і фактурою вібруючого чорного і білого кольорів. У Фастові він зробив свої перші абстрактні гравюри на дереві, «завдаючи собі неймовірної душевної напруги». А вже у Василькові на початку 1975 р. освоїв техніку ситодруку (шовкографії) та техніку китайського письма калографію, багато працював над удосконаленням техніки ксилографії (Бесіда, 2015-2016: 6). Проте активна творчість цього періоду, за винятком кількох вдалих замовлень на твори декоративно-монументального мистецтва у Києві та Хмельницькому (Горпинич, Русяєва, 2023: 99-101, рис. 3-4), була пов'язана з творчими проєктами «в стіл», оскільки абстрактні графічні аркуші не потрапляли на виставки (Біографія, 2018, 207).

Значну частину в графічному доробку М. Малишка займає ксилографія. До цієї техніки він звертався досить часто і робить це й дотепер. Всебічна обдарованість майстра дає змогу сказати про виразність і довершеність гравюр на дереві у його виконанні. Варті уваги його абстрактні гравюри й дошки дереворізів, у яких простежується вплив абстрактного живопису першої половини ХХ ст., графіки бойчукістів, зокрема М. Котляревської.

Неймовірна лаконічність композицій, простота і витонченість притаманні дошкам дереворізів середини 1990-х, які самі по собі виступають в ролі скульптурних рельєфів, а відбитки з них гравюр. Любов до рідної природи, споглядання навколишнього світу та його уважне відтворення лягло в основу цих творів. На думку М. Малишка, найбільшою і найкращою майстернею є відкритий простір безмежних степів, дивовижних дерев, повноводних річок, сіл, міст. Абстрактні композиції дереворізів це широкі лани, квітучі луки Дніпропетровщини.

Найбільшою мірою його приваблює літня природа пора розквіту, буяння, час збору врожаю. Саме ці образи можна бачити і в серії ксилографій «Без назви» 2014 р. Ці графічні аркуші мінімалістичні. Чорні плями, лінії і штрихи дають можливість уявити розлогі крони дерев, безмежне засіяне житом поле, копиці снопів пшениці (рис. 12). Окремі елементи композицій викликають асоціації з архаїчними мотивами розписів на трипільському посуді.

Ще одним важливим засобом образотворення у творчості М. Малишка є рисунок графітним олівцем або тушшю і пером. За словами художника, під час рисування несподівано виникають нові ідеї, які згодом стануть основою скульптури, живописного полотна або стінопису, гравюри. Це достатньо тривалий процес, який пов'язано як з суто творчим пошуком, так і з аналітикою об'єкту, який поступово викристалізовується на папері. Виконуючи ескізи майбутніх графічних, живописних і скульптурних творів, М. Малишко звертається до двох улюблених способів.

Перший це вільне, чуттєве, некероване, інтуїтивне рисування, яке ні до чого не зобов'язує. Унаслідок накопичується багато рисунків, з яких, уже свідомо аналізуючи, митець обирає найвиразніші, варті на увагу і подальшу розробку. Зокрема, так сталося з парковою скульптурою «Зіниця» для Національного форуму гончарства Опішне-2000(Полтавська обл.), де М. Малишко вперше працював з новим для нього скульптурним матеріалом глиною. «Спочатку я намалював кулю на вершині штучного земляного пагорбу, а вже на симпозіумі втілив її у кераміці», згадує автор цей проект (Бесіда, 2015-2016: 1-2).

Рис. 12. Малишко М. Без назви. 2014. Ксилографія. Кожна 30 х 30

Напрацювання певного візуального, графічного матеріалу, що згодом переростає в концепцію подальшого твору в іншому виді мистецтва також проілюструємо робочими ескізами, які майже через десять років стануть основою скульптурного проекту «Десять постатей» (Я Галерея, Київ, листопад 2014). На початку 2000-х М. Малишко виконав безліч графічних ескізів олівцем на папері, в яких розробляв найрізноманітніші варіанти конструкцій всіляких дерев'яних скульптур (рис. 13). Штрихування площин у графічних роботах прямо кореспондується з скульптурними об'єктами майстра, наштовхує на роздуми про те, що риски-штрихи є ніщо інше як удари сокири по дереву. Втіленню цих ескізів у повноцінний проєкт сприяли соціально-політичні трансформації в українському суспільстві внаслідок Революції Гідності (Біографія, 2018: 223).

Другий спосіб, який часто використовує митець, це цілеспрямована праця над моделюванням скульптурних об'єктів у рисунку, їх конструктивно-просторового вирішення, розробкою візуальної форми як цілого, так і деталей (Бесіда, 2015-2016: 1-2). Яскравими прикладами цих графічних штудій є численні рисунки (рис. 14).

Зрозуміло, що за багато десятиліть у доробку художника накопичилось безліч рисунків, значна частина яких має цілком самостійний, станковий характер. Серед них заслуговують на увагу великі аркуші 2012 р., в яких М. Малишко створює, на перший погляд, цілком абстрактні композиції. Вертикальні білі аркуші паперу сповнені динамічних, пульсуючих ліній, штрихів і плям. Рисунок «У конструкціях» (рис. 15) наче увібрав у себе синтез багатьох напрямів світового графічного мистецтва, що їх комбінує на папері художник. Лінія і штрих для нього є не тільки засобом формотворення, але й основою побудови площин. Вплив абстракціонізму та кубізму на творчість М. Малишка чітко простежується і в сюжеті цього рисунка, з чіткою відмовою від зображення об'єктів близьких до дійсності.

Рис. 13. Малишко М. Ескіз. 2005. Папір, олівець

У «Грі миттєвостей» вертикальне прямокутне поле композиції чітко розділено на окремі ледь намічені квадрати, поміж яких у довільному, інтуїтивному порядку, динамічно й експресивно нарисовано прямі, вигнуті, хвилясті тоненькі і товсті лінії (рис. 16). Цей аркуш своєрідний результат переосмислення досвіду митців початку ХХ ст. Манера його виконання пов'язана з інтуїтивним, спонтанним методом. До такого прийому у графіці М. Малишко звертався і раніше наприкінці 1960-х початку 1970-х рр., під час роботи у тодішньому Дніпропетровську, після закінчення КДХІ. Згадуючи ті далекі часи, М. Малишко наголошує, що він не припинив працювати у гравюрі, одночасно створював рисунки «спонтанного характеру, щось на кшталт плину життя, віддаючи всього себе в руки інтуїції, якомога вільного виявлення настрою, думок. Туш, перо, папір, уява та вміння все це намалювати були метою моєї праці» (Бесіда, 2015-2016: 6).

Композиція рисунку сконцентрована на показі миттєвостей і явищ у житті кожної людини, що виходять за певні обмеження (квадрати). Вони, зазвичай, переплітаються між собою, творячи життєвий шлях. Миттєвості виникають спонтанно, неочікувано, часто руйнуючи будь-які традиції та норми. У цьому і полягає краса життя, гра миттєвостей. Хоча автор нічого не згадує про вплив далекосхідного мистецтва на його творчість, але він, безумовно, спирається або використовує традиції каліграфії Китаю та Японії, що знаходять вияв у перетинах і вигинах експресивних та емоційних ліній-миттєвостей як у цьому, так і в інших рисунках (наприклад, «Торс 2», «Торс у русі», 2012 та інші).

Рис. 14. Малишко М. Ескізи. Без назви. 2000-2010. Папір, олівець, кулькова ручка, туш

Рис. 15. Малишко М.

У конструкціях. 2012. Папір, туш, перо. 65 х 51

Рис. 16. Малишко М. Гра миттєвостей. 2012. Папір, туш.

86 х 60

Поруч з суто абстрактними композиціями художник доволі часто звертається до пейзажних мотивів, щоразу шукаючи у них нове вирішення у побудові простору і форми. Максимально спрощуючи засоби художньої виразності, обираючи з них мінімальну кількість, М. Малишко змальовує прості, знайомі з дитинства кожному українцю краєвиди, де серед пагорбів розкинулися села, у затінку дерев стоять хати, оточені тинами. Як і в живопису його приваблюють проблеми освітлення, особливо передвечірнього, коли землю огортають сутінки (зокрема рисунки «Місяць», «Шлях до місяця», 2012 та інші) (рис. 17). Можливо, саме тому у художника часто можна бачити сюжети, де одним з головних персонажів є сонце та/або місяць. Однак, на відміну від рідкісних у його творчому доробку живописних пейзажів з швидкоплинними імпресіоністичними враженнями від сонячного світла, в яких провідне місце посідає колорит (Горпинич, Русяєва, 2022b), в рисункових пейзажах митець зосереджується на тональних співвідношеннях різного за інтенсивністю штрихування. Свідомо відкидаючи реалістичні засади, М. Малишко у своїх філософських і творчих розмислах та пошуках прагне до ритмічності і врівноваженості образів, споконвічних знань про матеріальний світ і світ Бога.

Рис. 17. Малишко М. Шлях до місяця. 2012. Папір, туш, перо. 75 х 53,5 і 65 х 56,5

Висновки. У графіці М. Малишка прослідковуються спільні тенденції з його живописом і скульптурою, які поєднує захоплення європейським і українським мистецтвом першої третини ХХ ст., що сприяло розробкам власних концептуальних форм і змістів. Добре знання творчості майстра Іллі видатного графіка Лаврської майстерні книжкової гравюри XVII ст., дружба з родиною Перевальських, спілкування з М. Котляревською, тісні контакти з литовськими художниками, родинне коло, діяльність у КТМ «Сучасник» стали запорукою швидкого професійного зростання митця. Серед основних різновидів графічних творів виділено такі: екслібриси, книжкові ілюстрації, станкові гравюри, підготовчі ескізи та станкові рисунки. Працюючи у галузі друкованої графіки, М. Малишко надавав перевагу ксилографії, однак ще у ранньому періоді творчості опанував такі техніки гравюри як: лінорит, суха голка, офорт, ситодрук (шовкографію). В ескізах і станкових рисунках надає перевагу олівцю і туші. У царині екслібриса його книжкові знаки сповнені глибокої символіки. Сюжети та образи часто пов'язано з давнім і середньовічним мистецтвом, історією і культурою, визначними археологічними пам'ятками, діячами, які прославилися на ниві науки і культури, національної визвольної боротьби. За винятком екслібриса, М. Малишко надає перевагу композиціям, максимально наближеним до конструктивізму, абстракціонізму, кубізму та їх синтезу. Архаїчні засоби художньої виразності, властиві мистецтву трипільської культури і добі бронзи, подекуди є основою образотворення абстракцій з вкрапленнями пейзажних або протоантропоморфних мотивів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Бесіда Ю. Горпинича з художником М. Малишко та його дружиною Н. Денисовою [Рукопис]. с. Малютянка, Київської обл., 2015-2016 рр. Записав Ю. Горпинич. 17 с.

2. Біографія. В: Микола Малишко. Лінія. Київ: Артбук, 2018. С. 198-225.

3. Горпинич Ю. С. Специфіка становлення та розвитку художньої манери Миколи Малишка (1961-1967 рр.). Культура і сучасність: альманах. 2021a. № 1. С. 187-193.

4. Горпинич Ю. Екслібрис у творчості Миколи Малишка 1960-х років. Дев'яті Платонівські читання. Тези доповідей Міжнародної наукової конференції (Київ, 20 листопада 2021 року). Київ: ФОП О. Лопатіна, 2021b. C. 75-76.

5. Горпинич Ю., Русяєва М. Витоки пейзажного колоризму Миколи Малишка (літні практики: 1962, 1964). Актуальні питання гуманітарних наук: міжвузівський збірник наукових праць молодих вчених Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. 2022a. Вип. 57, Т. 1. C. 94-103. DOI https://doi. org/10.24919/2308-4863/57-1-12

6. Горпинич Ю., Русяєва М. Між імпресіонізмом та абстракцією: пейзаж у творчості Миколи Малишка 2014. Образ України у пейзажному малярстві: зб. тез доповідей всеукраїнської наук.-практ. конф. присв. 150-річчю від дня народження Г. Світлицького, Київ, 18 жовтня 2022 р. Київ: НАМУ, 2022b. С. 8-10.

7. Горпинич Ю., Русяєва М. Монументально-декоративне мистецтво у творчості Миколи Малишка кінця 1960-х-1980-х років. Актуальні питання гуманітарних наук: міжвузівський збірник наукових праць молодих вчених Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. 2023. Вип. 62, Т. 1. C. 94-105. DOI: https://doi.org/10.24919/2308-4863/62-1-13

8. Каменецька Ю. В. Український екслібрис кінця 1980-х 2010-х: традиції, трансформація, новітні здобутки: кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 023 Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація. Київ, Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури, 2021. 261 с. URL: https://drive.google.eom/file/d/19lan7mbgBd0cgDwXIf0TILdKY zOsFp3J/preview

9. Книжковий знак шестидесятників / М. Вірук. Сант Баунд Брук : Св. Софія, 1972. 308 с.

10. Нестеренко П. «Шістдесятники» в мистецтві екслібриса. Слово і Час. 2015. № 9. С. 29-39. URL: http://dspa.ee. nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/151886/06-Nesterenko.pdf?sequence=1

11. Нестеренко П. Шевченкіана в екслібрисі 1917-2017. Київ: Криниця, 2019. 304 с.

12. Перевальський В. Слово і зображення (Олесь Гончар і образотворче мистецтво). Рідний край. 2018. № 1 (38). С. 151-160. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Almpolt_2018_1_37.

13. Письменники і герої літературних творів в екслібрисі [Writers and heroes of literary works in ex libris] / упор. П. Нестеренка. Київ: Добровільне товариство любителів книги Української РСР, 1990. 63 с.

14. Поетика дитячого екслібриса /упорядкув. та передм. П. В. Нестеренка. Тернопіль: Богдан. 2014. 168 с.

15. Пряма мова. Микола Малишко й Ніна Денисова в розмовах із Юрієм Горпиничем, Катериною Носко та Оленою Єгорушкіною. Київська область, село Малютянка, 2013-2018. В: Микола Малишко. Лінія. Київ: Артбук, 2018. С. 53-87.

16. Рунова С. Фольклорно-міфологічний образ змія в українській книжковій графіці другої половини ХХ початку ХХІ ст. Українська академія мистецтва: дослідницькі та науково-методичні праці. 2015. Вип. 24. С. 202-211. URL: http://nbuv.gov. ua/UJRN/Uam_2015_24_24.

17. Свобода, як виявляється, це воля для сваволі...: Бесіда О. Єгорушкіної та П. Гудімова з художником М. Малишко та його дружиною Н. Денисовою [Рукопис]. с. Малютянка, Київської обл., 2012-2013 рр. Записав Ю. Горпинич. 24 c.

18. Юр М. Шевченкіана як художня інтенція у сучасному візуальному мистецтві України. Актуальні проблеми мистецької практики і мистецтвознавчої науки. 2014. Вип. 6. С. 50-54. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ apmpmn_2014_6_11.

19. ExLibris. Gdansk. URL: https://www.exlibrisgdansk.pl/index.php?s=idea

20. Pasaulio dailininty ekslibrisai. Jono Nekrasiaus kolekcija / Jonas Nekrasius. Siauliq apskrities Povilo Visinskio viesoji biblioteka, 2019. 272 p. URL: https://issuu.com/savbbiblioteka/docs/jono_katalogas_kolekcija_150dpi_

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены