Аналіз виховних можливостей формування істинного бачення образу Шолом-Алейхема у портретних проекціях Зіновія Толкачова

Встановлення співвідношення візуально закріпленого образу літературного генія Шолом-Алейхема з укладеною культовою емблематичністю. Художньо-графічне представлення образу автора в портретно-реалістичній традиції вітчизняного митця Зіновія Толкачова.

Рубрика Культура и искусство
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 12.12.2023
Размер файла 29,6 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

НАПН України

Аналіз виховних можливостей формування істинного бачення образу Шолом-Алейхема у портретних проекціях Зіновія Толкачова

Ільницька Л.В., к. філос. н., докторант

Анотація

Часові відстані безмежних здобутків унікальних проекцій вмотивовують поглиблювати ставлення до накопичених ресурсів істинного спрямування всезагального розвитку до взірців виняткових вершин. Таким спадковим поступом у винайденні виховних можливостей, який слугує меті забезпечувати тривку позицію моделювання прикладів спільних засад щодо формування свідомих еквівалентів базисного ментального сполучення сучасності з віковічними неусувними відкриттями, є ознайомчий візуальний ґатунок комунікативних еквівалентів просвітницького забезпечення якості втілення однозначної площини перспективного становлення підростаючого покоління. Закріплений образ літературного діяча, з історичним шляхом визнання закладених ним дієвих текстових принципів-наративів, - це спонукальна для педагогіки пошукова робота по оприлюдненню новаторських механізмів донесення завуальованих, з часом інтегрованих знамень колосальної виховної сили. Задля розуміння спадкової традиції письменницької п'єдестальності Шолом-Алейхема, слід розуміти рівнозначність художнього представлення образу автора потрібного шанобливого змісту, з наочним реалістичним підґрунтям історичної сонорності. Відповідно, такою рівнозначною квінтесенцією епохального визнання потужного значення літературного таланту в донесенні істинного бачення становить портретна творчість обраних митців. В даному дослідженні особливу увагу приділено вивченню портретної стилістики творчої майстерності цьогорічного ювіляра - Зіновія Толкачова (1903 - 1977 рр.) - відомого українського художника-графіка, ілюстратора багатьох книжкових видань, в тому числі письменницької спадщини Шолом-Алейхема.

Наразі, унікальними проекціями по встановленню знакових положень перетину візуального та вербального наповнення дослідження, з приводу встановлення виховних можливостей образної характеристики літературної відданості Шолом-Алейхема, є портретна складова графічного доробку Зіновія Толкачова.

Ключові слова: портретні проекції, виховні можливості, істинне бачення, графіка, реалізм, невидимий комунікативно-ресурсний діалог.

Abstract

Analysis of the educational possibilities of forming a true vision of the image of Sholom Aleichem in the portraits projections of Zinovy Tolkachev

Ilnytska L.V., PhD of Philis. Sci., Doctoral student, National academy of pedagogical sciences of Ukraine

The time distances of limitless achievements of unique projections motivate to deepen the attitude to the accumulated resources of the true direction of the universal development to the samples of exceptional peaks. Such a hereditary progress in the invention of educational opportunities, which serves the purpose of providing a permanent position of modeling examples of common principles regarding the formation of conscious equivalents of the basic mental connection of modernity with age-old indelible discoveries, is an introductory visual variety of communicative equivalents of educational assurance of the quality of the embodiment of an unambiguous plane of prospective formation of the younger generation.

The fixed image of a literary figure, with the historical path of recognition of the effective textual principles-narratives laid down by him, is a stimulating research work for pedagogy to publicize innovative mechanisms of conveying the veiled, over time integrated signs of colossal educational power. In order to understand the hereditary tradition of Sholom Aleichem's literary pedestal, one should understand the equivalence of the artistic representation of the image of the author with the necessary respectful content, with a visible realistic basis of historical sonority.

Accordingly, the portrait work of the selected artists is the equivalent quintessence of the epoch-making recognition of the powerful importance of literary talent in conveying the true vision. In this study, special attention is paid to the study of the portrait style of the creative skill of this year's jubilee - Zinoviy Tolkachov (1903 - 1977) - a famous Ukrainian graphic artist, illustrator of many book publications, including the literary legacy of Sholom Aleichem.

At present, the portrait component of the graphic work of Zinoviy Tolkachov is a unique projection for establishing the symbolic positions of the intersection of the visual and verbal content of the study, regarding the establishment of the educational possibilities of the figurative characteristics of Sholom Aleichem's literary devotion.

Keywords: portrait projections, educational possibilities, true vision, graphics, invisible communicative resource.

Постановка проблеми

Широкий арсенал засобів дослідження видатних представників літератури вкрай обмежено включає до варіативних способів метафоричного аналізу ще й образотворчий вимір оптичного споглядання. Проте, засади художньої аналітики включають до обмежених характеристик біографічного життя письменницької плеяди ще й намір вивчити портретну інформацію - оприлюднений реалістичний дороговказ глибини занурення художника у всесвіт діяльнісних прагнень особистісних сполучень, поза словесною вигадливістю описовості, майже справжніх метафор-видобувань нормативного типу анкетування. Хоча, портретний жанр, як допоміжний супровід до розуміння літературної праці, в цьому випадку реалізує ідею наочного представлення, ознайомлення учнівської аудиторії, умовно кажучи, з образними еквівалентами «творчої харизми» відомого автора як обраної постаті залишався у тіні мистецтвознавчих вивірених підходів до стилістично точного підсумку казуальних припущень, при порівняльному історичному аналізі художньої майстерності картинних берегів портретних творів. Тому невидимий ресурсний діалог двох митців, перетин двох сфер мистецтва у вигляді якостей вербального та візуального, залишається без уважного схоплення хоча би на рівні найближчих проекцій спільного ментального зацікавлення.

Дослідний поступ комунікативного бачення передбачає осягнути, що у межах створеної портретної проекції художник і письменник однодумці. В цьому разі, виховні можливості істинного усвідомлення спадковості не зважають на мистецьку функцію прикрашання інтер'єру, а досягають втраченого екскурсу до незрівнянної площини життєпису образотворчої несподіваності. Прикладом такого науково-педагогічного аналізу можна назвати запропоноване дослідження двох портретних творів Зіновія Толкачова, виконаних з належною присвятою Шолом-Алейхему.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. При виконанні дослідження базовою основою для встановлення змістовних ліній аналізу стали не тільки наукові, але й літературні та мистецькі джерела відповідного проблемно-тематичного призначення. Відтак, графічний здобуток Зіновія Толкачова, вправно представлений вже на історичній он-лайн виставці Центрального Державного архіву-музею літератури та мистецтв України [1], став опорною складовою щодо винайдення ключової образної ідентичності при формуванні виховних сполучників для маловивченого образотворчого спадку. Наразі, така методологічна складова є продовженням вже викладеного власного наукового шляху, пов'язаного з аналізом портретних проекцій викристалізації образу Шолом-Алейхема, який розпочався ще у 2021 році з оприлюдненої доповіді [2]. Науково-публіцистична розвідка Олександра Мацкіна [3] теж дозволяє підтверджувати контекстний лад розкриття проблематики за рахунок наративної комплексності літератури та образотворчості без опозиційної девіантності поверхневого бачення ілюзорної помилковості. Наступним книжковим ресурсом є збірка оповідань самого Шолом-Алейхема [4], з якої залучаються автобіографічні цитати-риси до підтвердження необхідного сенсу істинного бачення винайденої портретної художньої стилістики, як додаткової літературно-психологічної самопроекції внутрішнього каркасу надзвичайного письменницького світу.

Окремо слід обговорити використання «концептно-монографічного погляду на художню творчість Зіновія Толкачова» [5]. Насправді це мистецьке видання, в якому також обмежено представлено портрети Шолом-Алейхема, але у порівнянні з он-лайн виставкою [1], ця портретна низка дещо різноплановіше екстраполює фокус виховного призначення безцінного надбання. При сполученні візуальної інформації з оприлюдненим, згідно із поширеним мистецтвознавчим зразком нормативним описом портретних творів, у двох парних художніх джерелах встановлюється відсутність вказівника використаної митцем техніки. Цей складний момент проявляє потребу підкреслювати проблему фахового художнього нагляду за подальшим проведенням експертного аналізу, здебільшого, графічних творів Зіновія Толкачова.

Мета статті відповідає прагненню донести правдиву інформацію про співвідношення візуально закріпленого образу уславленого літературного генія Шолом-Алейхема з укладеною культовою емблематичністю в межах художньо-графічної портретно-реалістичної традиції, видатним представником якої був, є та залишається вітчизняний митець Зіновій Толкачов.

Виклад основного матеріалу

художній графічний культовий шолом алейхем портретний толкачов

Нагальність виховного усвідомлення, стосовно винайдення оптимальної комунікативної транскрипції мистецьких звершень, вимагає професійного огляду суттєвих образотворчих багатовиразних змістів оприлюдненого типу позначення конкретної суті реальнісного бачення. Поза тим, вихоплене загострене навіювання формалізованими конструкціями, що нині повсякчасно виринають і у експозиційних «формах присутності», і у навчальному плані, до прикладу, авангардної ретрансляції перетинів художньо-історичних змін, розкривають теперішню природу непрофесійного сполучення нехтування мистецтвозначими знаннями з диспропорціями інтуїтивного трактування неосяжного художнього плекання незабутніх мистецьких вершин. Таким чином, налаштування сутнісного виявлення потрібної виховної участі у заповненні порожнечі, при непродуманому розповсюдженні вже майже зниклих формалістичних уявлень в збереженні трансмісійних трансляцій, важко зрозумілих «нових форм» мистецтва в житті суспільства, слід покладатися на аналіз спадкових довершених винаходів, з відкритим не тільки для заплутаних рефлексійних варіацій прочитання мистецтва, як для підкреслення очевидних, гуманістичних духовних призначень творчого ставлення до втілення вищої місії людського буття - відчувати спільне плекання причетності до наболілих «вискрізних площин життя». Можливість такого винайдення проходить не через теоретичні узагальнення і прогнози формозначення, а завдяки художній стилістиці запропонованого комунікативного включення глядача до співучасті, можливої причетності до збільшеного авторського наголошення на головному внескові, що становить зрозумілий ціннісний приклад для кожного, хто долучається до ускладненого процесу споглядальної комунікативності - проникнення до образної змістовності людської природи збагачувати власне єство підкріпленими цікавими художніми сполученнями прямої, вмотивованої дії модального комплексу спільного направлення - вдало викликати на першопочатковому рівні огляду творів мистецтва відчуття любові та доброти до зображуваної антропосутності «вискрізних площин життя».

Зрештою, перманентно портретний жанр надає такої упевненості - відчувати мовчазну недосяжність близького контактного усвідомлення схоплення авторського мистецького бачення людської справжності в моральній цілісності довершеної глибини, впритул запортретованої унікальності. При такому налаштуванні думки, формалістична хаотична відстороненість в даному разі не образить закарбований вираз обличчя, але віддалено сфокусує мистецтвознавче підґрунтя притаманно обережного налаштування словотворення до одухотвореного перенесення технічних шарів точної мовленнєвої філігранності не стільки до формального - ймовірного, як до необхідного - істинного бачення образотворчого ґатунку.

Отже, характеристика малюнка «вискрізної площини життя» - це не формалістична описовість первинної стадії візуального ознайомлення. Це вже площинна міра поєднання творчої майстерності автора твору із самобутнім внеском персоніфікованої просвітленості, обраної для увічнення індивідуальності, тобто вихоплюється обопільне світовідчуття особистісного спільного ядра життєвого ракурсу не відірваності життя на певному часовому відрізку, а сполучення однорідного морально-змістовного цілого у незвіданій манері творчої акумуляції на портретних рисах обличчя, як на життєписних векторах доленосної енергії благочинного налаштування.

Прикладом такого започаткованого, авторського художньо-комунікативного проникнення у портретну стилістичність діалогічних наскрізних вимірів проекції участі митця у об'ємному виховному розкритті людської видатної вершинної модальності, завдяки зображеному образу оновленої невичерпності, є графічний доробок Зіновія Толкачова (1903 - 1977 рр.), частина з якого присвячується літературному надбанню Шолом-Алейхема.

Видатний український митець Зіновій Толкачов послідовно звертався до теми ілюстративного прочитання важливих письменницьких зразків, але до встановлення власного художнього діалогу з мудрістю Шолом-Алейхема повертався двічі - знаковими є графічні варіації на тему Бойберика та живописні інваріанти пошуку змістовної метафізичності при закарбуванні атмосферності викликаних відчуттів спадкової прадавності. Проте, окремо слід розглянути репрезентативність портретної графіки, яка хронологічно співставляється з першою ілюстративною серією З. Толкачова, в якій відлунюється присвята неймовірної шани саме народній осяйності творчості Шолом-Алейхема.

Тема образотворчого проникнення у джерела письменницького хисту крізь неперевершену художню влучність сприяє доповненому підсиленню налаштування сприйняття аудиторією не стандартизованих кліше біографічного направлення, а з дотриманням напрямку усвідомленого відношення до особливої могутньої багатозначності індивідуальних рис автора, що перенаповнюють тексти Шолом-Алейхема іронією, драматичністю, поблажливістю до побутової звичаєвості завдяки душевній мудрості великого обдарування.

Відтак, Зіновій Толкачов переадресовує на глядачів дивовижно самобутній зв'язок з ортодоксальністю культурного простору - першооснови відтворення, як з правічним сенсом незмінної кодифікації існування поза історичними трансформаціями буття. Завдяки цій ментальній спроможності відчувати особливу текстологічну тканину невмирущих знаків письменницької далекоглядності, художник без зайвої уяви, що огортає культовість неосяжності приблизними формалістичними елементами, оприлюднює спрощений магнетизм, зрозумілої для багатьох, вершини доленосності. Таким чином, багатоголосся різноманітних трактовок портретного вирішення Шолом-Алейхема, у роздумах З. Толкачова, зупиняються на виразних лініях класичного чорно-білого ґатунку. Разом з тим, віртуозна технічна подача вправного нанесення графічних матеріалів майстерно окреслила невловимий погляд літературно-загостреного бачення занепокоєного проникнення у колишній та майбутній стани витривалої скитальності. Варто наголосити на тому, що портретних малюнків такої стилістичної манери ілюстрування образного піднесення Шолом-Алейхема, у винаходах Зіновія Толкачова, існує тільки у декількох, розведених у роках, необумовлених інваріантах. Обидва епічні портрети висловлюють ставлення митця до ретельного сходження у реалістично-правдивому увічненні характерного комунікативного висловлювання, що алегорично здіймається експресивним нанесенням зонованої екстраполяції білого аркуша письменницької праці з трагічним серпанком темних днів страждання. Втім, активне графічне коливання білого і чорного демонструється загальним визначенням внутрішньої, ніби підписаної цілісності, без вчорнілої надмірності надриву тяжкості, яка присутня у тіньовому відсіканні багатошарової пафосної прямолінійності штриховки, але натомість простота життєпису постаті Шолом-Алейхема, підкреслена Зіновієм Толкачовим, через обережну лаконічну імпровізаційну резолюцію окремим супроводженням розповідного спалаху образності, завдяки погляду істинної джерельності налаштування через слово духовної амплітуди безкраїх роздумів.

Зрештою, портретні проекції Шолом-Алейхема, в реалістичній трактовці Зіновія Толкачова, підкреслюють той стиль життєвого налаштування, який не потребує трансформації. Це означає, що представлені на виставці ЦДАМЛМ портрет видатного класика, який датується 1963-м р. створення, і наступна, більш апокрифно-плакатна проекція 1964 го р. виконання [1], наслідують графічні сполучення вдумливого встановлення художньо-комунікативних величин, віддаючи шану письменницькій впізнаваній харизмі кмітливого служіння мудрості. Відповідно, така авторська мистецька своєрідність налаштовує глядацьку аудиторію до контактної єдності у визнанні непростого літературного шляху, допомагає у виховному плані долучатися до внутрішньої схильності перед безмежним талантом провидця і поводиря, який силою слова підкорював серця.

Все ж таки, мова йде, як узгоджений тип погляду обумовлює виникнення істинного бачення образного вирішення портретного твору. Тому спільний конгломерат видобутих імпровізаційних значень конкретного зображення випростовує істотну вирішальність у проявах незбагненного погляду з літературним кодом повчальної височини щодо моральних якостей особистісного підйому над замурованою величчю примарних побутових надбань. Отже, узгодженість на виховному рівні крокує поруч із уважністю до споглядання запропонованого бачення митцем інформаційно-образних площин антропологічного типу вивчення візуально-історичного контексту життя, більше ніж виписаного до деталей обличчя. Звідси випливає, що зорова амплітуда, яка весь час упирається у сучасну барвистість візуальної культури, навпаки, при розгляданні чорно-білого втілення історії Шолом-Алейхема, призвичаївшись до строкатого гротеску і колірної насолоди майже зовсім не відчуває завершеного піднесення художньої думки у чіткому графічному випрямленні основної життєписної конструкції, яка фокусується на первинній показовості морального вибору самобутності, без загравання художника із запортретованою людиною.

Відтак, Зіновій Толкачов ніби узгоджує портретні лінії і характерні жести Шолом-Алейхема для запрошення глядача не для спостереження, а для ствердності найвищого проміння, яке через видобуте слово простягається і досі у плинні часи творчого мислення. Ідея ретро-ностальгії для даних портретних проекцій не стає платформою для істинного бачення. Хоча на графічному портреті, 1963-го року створення, ілюстративно присутні контури сюжетних відбитків, як літературної декорації змальованої реальності, - відчутного текстового доповнення до цікавого зображення у профіль Шолом- Алейхема. Художник досягнув правдивої реалістичності за рахунок змінених пропорційних проекцій двох планів твору. В даному разі, дальність не стільки наближена, як підкреслено збільшена до масштабної величі генія. Антураж міського осередку випростовується не академічно, а згідно з авторським баченням спрямування погляду літературного діяча - наскрізь, поза фоновою темрявою книжкової присутності непрочитаної сторінки, ніби неповне знання заповнить порожнечу, відбілить історичну декларацію тодішніх темних часів життя обраного народу, зі страхом у передчуттях підкрадаючої непевності.

У комунікативному плані, композиційна будова малюнка відрізняється «образною зв'язністю», а значить і плавністю підґрунтя та майстерною реалізацією задуманої вказівної проекції. Втім, при вивченні творчого шляху Шолом-Алейхема, учні різного віку мають змогу, з відповідністю до поступово ускладнених вимог до мовленнєвого викладення художніх контекстів прочитаного та переглянутого зіставлення у спільному просторовому еквіваленті, творчо залучатися до, що важливо, спонтанного обговорення портретно видобутих наголосів без акцентування не на очевидних умовах нелегкого торування літературних шедеврів, а на специфіці вільного письменницького бачення істинного, без прикрас, соціального життя кожного читача, від якого не має права відриватися літератор. Тому, умовно шляхопровідні портрети Шолом-Алейхема, у авторському виконанні Зіновія Толкачова, не комунікують з частиною аудиторії, а завдяки істинній оптиці реконструювання душевності іпостасі провідної недаремності складання текстів, стосуються абсолютного кожного.

Все ж таки, на двох досліджуваних портретах Шолом-Алейхема, у діалогічних проекціях Зіновія Толкачова, вмотивовано графічно виведена уперед персоніфікована надзвичайність, особливий погляд, мовчазний розум індивідуального зразка. Хоча такі риси на портретних мистецьких взірцях можна віднайти і пройти повз серйозна прискіпливість виразів обличчя, як вельможних діячів, так і відомих літераторів у непомітності величі пишного зразка, але ж, що відрізняє схоплені комунікативні сенси портретної реалістичності З. Толкачова по відношенню до епохального значення Шолом- Алейхема? - Це простота природнього і, навіть типового, для просвітлених завдань визнання себе обраним, як частини єдиного культурного і неповторного комплексу. Портретна серія Зіновія Толкачова, яка присвячена Шолом-Алейхему, спирається на його кропіткі споглядання текстологічного співвіднесення із нероздільним проектним тяжінням літературного життя до реалістично правдивого оповіщення журливого погляду письменника-пророка у способі подолання бурхливих мінорів буття - про наближення скорботного часу злиденного митарства обраного народу, яке і не уявляли фольклорні нагадування, а покоління Зіновія Толкачова, вже є прикладом терплячого проходження крізь колосальні тортури свідомих знущань над випроміненими звитягами виживших праведних душ. Саме такий вихід художніх проекцій ускладнено увібрав у себе ще й могутні знання зміцнення, у тяжких муках Голокосту, й психологічну канву незвіданого погляду письменника-діяча, що нагадує не просто про формальне літературне бути, як прибути тінню звичайно намальованої присутності, ніби портретного фантому, а голосно висловлювати та проектувати у погляді все, що накопичилося у сторіччях, якщо і не тисячоліттях єврейського літочислення. Цікаво, що навіть людська слабкість маленьких духом і бажаннями занотованих Шолом-Алейхемом людей у порівнянні із власною проекцією щасливої величі, як видно за текстами, трішки подразнює істинний погляд відомого класика, але допомагає сміливо лише «наглядати», а не «карати» власних героїв. Тому і на портретах Зіновія Толкачова прослідковується щирість від знання про характери необачних людей, і доброта примирення із звичками нетямущих, дрібненьких зловтішників і зловтішниць; варто і додати: а кому в цьому житті не сідали на голову?

Таке знання набувається у віках і передається з особливим вихованням вивіреного розуміння не пошуку свого шляху, наприклад через вигадане лідерство, бо по канону шанування мудреця - це не відбір елітних зерен у соціальних нетрях конкурсних ланок, а віковічний алгоритм вищого ритму, з притаманним істинним курсом поведінки бачити серед своїх, без слів, прояви дороговказу істинного буття, як вершини незрівнянного, за архітектурою, храму Соломона, бо так було відведено пророками, і письменниками виміру Шолом-Алейхема - це повторювали у своїх творах, як, наперед не обговорювану, комунікативну проекцію істинного бачення. Цією ментальною енергією і пронизані портрети Зіновія Толкачова, бо вищий спадок таланту легко спускається до суєтності повсякденної містечковості, і що такого у банальності істини, якщо вона повчальна на віки. Шолом-Алейхем на вказаних портретних проекціях дивиться солідно, але без столичного шику, відсторонено люб'язно, з коректністю мудреця-письменника, з протяжністю заклику до усвідомлення ним написаного читачам та нагадування письменницькому осередку про відчуття призначення, а не писання заради даремного самоствердження. «Якщо гарненько обмізкувати, то не кожній людині потрібно братися за складання текстів. Кожна людина повинна займатися своєю справою. Якщо є на що жити, і живи собі, навіщо у інших хліб відбирати?» [4, с. 6]. Напевно, комунікативно невидима риса традиційного запитання, теж є проекцією усвідомленого сотворення художнього виразу життєпису Шолом-Алейхема, що охоплюється риторичною формою внутрішнього мотиву самопереконання у, наперед знаної, суті тримання усього на своїх природньо-базових вимірах. Природність для портретного жанру - це і є реалістичність споглядання притаманних якостей харизматичної обміркованості. Олександр Мацкін висловлюється з приводу театральних портретів непересічних особистостей, але тим не менш, найвища фіксація у втіленні запортретованого обличчя - це намагання досягнути «самої природності» через професійні схильності діяча. Спостереження за акторським життям дозволили О. Мацикіну сконцентрувати своє дослідження довкола театрально-видовищної взірцевості, коли нам дають зрозуміти, що «він був такий самий, як ми всі, його глядачі, тільки природа створила його незрівнянно досконалішим» [3, с. 5]. Ось ця прерогатива зазначеної «реалістичної незрівнянності» і вибудовує комунікативну тяглість огляду- осягнення високої професійної майстерності видатного зростання. Отже, природа особистої життєвої досконалості має бути самобутньо зафіксованою на портретних творах, щоб зійти для присудження стилістичної статусності «реалістичної незрівнянності» вербально-візуальним перетинам. Таким чином, мистецька основа традиційного опанування художнього рівня вищої школи не заперечується відтворенням природно-реалістичних нахилів людської натури, а підвищується неочікуваною формою неперевершеності зовнішніх показників особливої природи самовдосконалення власного «я» через розширення художнього потенціалу істинного бачення. Відтак, мовленнєве осягнення встановленої природи «реалістичної незрівнянності» Шолом-Алейхема завдяки портретним проекціям Зіновія Толкачова здобуває право на методичний вектор слушного обговорення зі шкільною аудиторією варіативних висловлювань щодо художнього оформлення літературних прагнень і здобутків епохальної пульсації творчого життя заради блага інших.

Слід зазначити, що творчість Шолом-Алейхема вивчається у школі, тому в цьому випадку так важливо ретельно вказувати регламентні образотворчі дані щодо індексації творів мистецтва. При порівнянні двох досліджуваних портретних зображень у зазначених опорних науково-художніх джерелах інформації [1; 5] можна побачити, що існує різниця у роках створення, символічних назвах, тобто утворюється потреба в уточненні та реєстрації чіткого інвентарного обігу, зокрема, портретних творів видатних діячів літератури і мистецтва. Цей момент підкреслює, як важливо не втратити координати з конкретним опорним матеріалом багатозначного виховного змісту, як дороговказом споконвічного шляху мудрого слова в портретному оформленні «комунікативного проектування» зразкових реалістичних розумінь особистісної природи незрівнянності.

Висновки

Представлене дослідження продовжує започаткований у 2021 році тематичний поступ аналізування портретних творів, на яких увічнений відомий та впізнаваний образ Шолом-Алейхема. Головна ідея пам'ятного вшанування видатного діяча-літератора культурного простору споконвічної мудрості полягає у донесенні важливого амплітудного, навіть не напрямку чи підходу, а «споглядального принципу» значимого впливу на формування цілеспрямованого об'єднання довкола літературної постаті, що крізь тексти досягнула невимовної осяйності, яку прагнули марно знівелювати протилежним ідеологічним принципом культурної стандартизації та заборони. Портретні твори Зіновія Толкачова дозволяють зрозуміти призабуті еквіваленти комунікативного нанизування складних реалістичних механізмів наближення спадкових висловлювань Шолома-Алейхема наступним поколінням. Таким чином, розкриття художньо-виховних характеристик унікальних здобутків неперевершеної особистості знаходить свій прояв крізь реалістичні можливості істинного бачення унікальної письменницької незбагненності.

Література

1. Документальна он-лайн виставка З. Толкачова до ювілею Шолом-Алейхема.

2. Ільницька Л. Художньо-виховні пріоритети портретного мистецтва: зображення Шолом-Алейхема Володимиром Слєпченком. Теоретичні та практичні аспекти розвитку сучасної педагогіки та психології: матер. міжн. наук.-практ. конф., м. Львів, 2021. - С. 46-48.

3. Мацкін О. Портрети і спостереження. - Київ: «Мистецтво», 1975. - 200 с.

4. Шолом-Алейхем Записки комівояжера. - Київ: Брайт Букс, 2021. - 302 с.

5. Вишеславський Г. Свідок Холокосту: художник Зіновій Толкачов. - Київ: Дух і Літера, 2022. - 240 с.

References

1. Documentalna on-lain vystavka Z. Tolkacova do uvileyu Sholom-Aleichema. [Documentary on-line exhibition by Z. Tolkachov for Sholom Aleichem's anniversary], (2009)

2. Ilnytska L. (2021) Chudozhnio-vychovniprioritety portretnogo mustetstva: zobrazhenya Sholom Aleichema Volodumurom Slepchenkom. [Artistic and aesthetic priorities of portrait art: depicture of Sholom Aleichem by Volodymyr Slepchenko]. Teoretychni ta praktychni aspekty rozvytku suchsnoyi pedagogiku ta psuchologiyi. [in Ukrainian].

3. Matskin O. (1975) Portretu ta spostrezhenia [Portraits and observations]. Kyiv: Mustestvo. [in Ukrainian].

4. Sholom Aleichem (2021) Zapusky komivoyazhera [Notes of a traveling salesman]. Kyiv: Bright Bux. [in Russian].

5. Vysheslavskyi G. (2022) Svidok Golokostu: chudozhnik Zinovy Tolkachov [Witness of the Holocaust: artist Zinovy Tolkachov]. Kyiv: Duch i Litera. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.Ru

...

Подобные документы

  • Прийоми трансформації художнього образу в образотворчому мистецтві. Орнамент як один з основних засобів художнього оформлення творів прикладного мистецтва. Особливості та традиції художнього ткацтва в Україні. Засоби стилізації художнього образу.

    курсовая работа [34,8 K], добавлен 18.04.2013

  • Проблема наукового аналізу створення і втілення сценічного образу в театральному мистецтві. Теоретична і методологічна база для вирішення цієї проблеми з використанням новітніх методів дослідження в рамках театральної ейдології (сценічної образності).

    автореферат [50,9 K], добавлен 11.04.2009

  • Ознайомлення із джерелом натхнення візажиста. Вибір косметики та моделі. Аналіз сучасних тенденцій в моді та макіяжі. Стилізоване графічне зображення джерела творчості та його конструктивний аналіз. Розгляд технологічної послідовності виконання макіяжу.

    курсовая работа [10,0 M], добавлен 29.04.2014

  • Історичний розвиток портретного жанру і передачі емоційного стану. Потреба художника у владі над власним світом думок і відчуттів, загальні відомості про малюнок і розвиток сприйняття художнього образу, творчий пошук та методика виконання портрету.

    дипломная работа [1,3 M], добавлен 06.06.2012

  • Географічний простір і формування геокультурного образу. Антитеза між духовним Сходом і матеріалістичним Заходом. Міжкультурна й міжцивілізаційна адаптація. Аналіз структури геокультурного простору Візантійської імперії. Парадокс образної геоглобалістики.

    реферат [18,5 K], добавлен 17.01.2010

  • Характеристика класичного періоду давньогрецької скульптури. Біографія та творчість видатних давньогрецьких скульпторів, аналіз характерних рис їх композицій. Огляд статуй, що існують і в наш час, художнє трактування образу у давньогрецькому стилі.

    реферат [28,9 K], добавлен 02.02.2011

  • Характеристика сценічних трансформацій у театральному видовищі ХХ століття. Аналіз театрального образу видовища, що презентується в контексті стилю модерн, авангарду, постмодернізму. Розляд специфіки образного узагальнення сценічних форм видовища.

    статья [24,9 K], добавлен 24.04.2018

  • Історія зародження та розвитку субкультури хіп-хоп. Сильвія Робінсон як засновник хіп-хопу, його проникнення на комерційний ринок. Складові образу хіп-хопера, приклади елементів одягу. Експерименти хіп-хоп культури в області музики та хореографії.

    презентация [407,7 K], добавлен 10.10.2013

  • Ознакомление с обращениями к образу Ильи Муромца в литературе и в изобразительном искусстве. Характеристика художественно-творческого наследия мастеров изобразительного искусства. Исследование понятия офорта - техники и технологии печатной графики.

    дипломная работа [20,1 M], добавлен 30.05.2022

  • Направление театра Вахтангова. Возникновение термина "фантастический реализм". Вера актера в свое превращение в персонажа. Вахтангов как сторонник подхода к образу со стороны формы. Различие "системы" Станиславского и "вахтанговского" реализма.

    реферат [32,7 K], добавлен 01.04.2011

  • Історія розвитку перукарського мистецтва. Напрямки моди на сучасному етапі. Розробка моделі зачіски стилю Бароко. Технологічна послідовність її виконання. Створення образу макіяжу. Інструменти, пристосування і косметичні засоби перукарських робіт.

    курсовая работа [37,2 K], добавлен 16.02.2013

  • Образ Іншого в культурі як одна із визначальних екзистенційних та методологічних засад культурної дійсності і теоретичної рефлексії. Анонімність та невимовність Ііншого. Метафізика Іншого, фізика конкретного Іншого. Орієнталізм Е. Саїда, окциденталізм.

    контрольная работа [45,5 K], добавлен 20.07.2011

  • Процес докорінних перетворень в сферах життя суспільства. Українське народне, професійне декоративно-прикладне мистецтво. Основні джерела створення орнаменту. Створення узагальненого декоративного образу. Синтез пластичної форми з орнаментальним образом.

    реферат [21,8 K], добавлен 15.11.2010

  • Исследование и сравнительная характеристика трактовки образа Венеры в картинах изучаемых художников, отличительные особенности и приемы написания. Анализ выдающихся картин Джорджо Барбарелли, Тициана Вечеллио и Диего Веласкеса, посвященных Афродите.

    контрольная работа [28,5 K], добавлен 07.12.2015

  • Возникновение керамики и ее связь с переходом человека к оседлому образу жизни. Ручная обработка: формирование, обжиг в печи и сортировка. Сырье для керамических масс. Тонкая (фарфор, полуфарфор, фаянс, майолика), гончарная и прозрачная керамика.

    презентация [2,2 M], добавлен 21.10.2013

  • Повышенный интерес советской молодежи конца 1940-х-начала 1960-х гг. к зарубежной музыке и свободному образу жизни, аполитичность взглядов - классический образ типичного стиляги. Притеснение властями инакомыслящих, возникновение битломанов и хиппи.

    реферат [563,9 K], добавлен 30.04.2011

  • Насущная необходимость преобразований. Духовный кризис общества. "Европеизация" культуры и быта в эпоху Петра Первого. симпатия Петра к западному образу жизни. Петровские преобразования в искусстве. Архитектура, скульптура. Живопись. Ювелирное искусство.

    курсовая работа [43,5 K], добавлен 26.09.2008

  • Екранізація як варіант інтерпретації художнього тексту і місце перетину різних комунікативних систем. Прийоми і принципи візуалізації художніх світів творів у різних типах кіноінтерпретацій. Кореляція сюжету в екранізаціях роману "Портрет Доріана Грея".

    курсовая работа [69,6 K], добавлен 15.05.2015

  • Культура і її візуальне поняття. Образи, їх роль у візуалізації культури. Візуальна репрезентація в культурі та її онтологічна модель. Формотворчі складові сучасного візуального образу в контексті еволюції образної системи культури. Культура глобалізації.

    курсовая работа [70,1 K], добавлен 17.01.2010

  • Визначення імпресіонізму як художньо–стильового напряму, його принципи, особливості методів і прийомів виразу. Риси імпресіонізму в живописі, музиці, літературі та його значення в світовій культурі. Аналіз вірша "Так тихо серце плаче" П. Верлена.

    контрольная работа [19,9 K], добавлен 26.04.2009

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.