Орнамент як засіб формування креативної творчої особистості

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кременецька обласна гуманітарно-педагогічна академія імені Тараса Шевченка

Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка

Волинський національний університет імені Лесі Українки

Орнамент як засіб формування креативної творчої особистості

Балбус Тетяна Анатоліївна

Рублевська Наталія Володимирівна

Вольська Світлана Олексіївна

Мацишина Зоя Анатоліївна

Тарасюк Іван Іванович кандидат

Анотація

творчість креативність особистість самореалізація

У статті досліджується орнамент як засіб формування креативної творчості особистості. Зазначено, що в педагогічній науці проблема формування креативної творчої особистості має велике значення, адже особистісний і професійний розвиток майбутнього фахівця залежить від здібностей та талантів студента, його здатності вирішувати проблеми та гнучко адаптуватися до швидкозмінних умов сучасного інформаційного суспільства. Звернуто увагу на те, що творчість і креативність є головною рушійною силою, яка сприяє становленню та самореалізації творчої креативної особистості. Визначено, що творчість це процес створення суб'єктивно нового, що базується на здатності породжувати оригінальні ідеї та використовувати нестандартні способи діяльності. Обґрунтовано, що «творчість» та «креативність» є явищами, які взаємодоповнюють один одного. Якщо людина має здібності до творчої діяльності, розвиватиме свої творчі якості, то обов'язково в своїй діяльності вона буде проявляти креативність. Дано авторське визначення поняттю «креативна творча особистість»: креативна творча особистість - це людина, яка має художні та творчі якості, здатна створювати і знаходити нові оригінальні ідеї, творити шедеври, які відхиляються від прийнятих схем мислення та успішно вирішуватиме завдання нестандартним чином максимально проявляючи свою індивідуальність. Акцентовано увагу на тому, що за допомогою засобів орнаментального мистецтва студент має змогу ознайомитися з елементами та принципами світобудови. Цей процес відбувається також на теоретичному рівні, оскільки студент має можливість, створюючи види орнаменту, досліджувати структурні зв'язки світу, отримати перші поняття про естетику. Розроблено структуру формування креативної творчої особистості студента до якої віднесено наступні компоненти: когнітивний, операційний, емоційно-вольовий та індивідуальний. Окреслено, що формування креативної творчої особистості студента засобами орнаментального мистецтва буде ефективним за наступних психолого-педагогічних умов: цілісного процесу розвитку художньо-творчої діяльності студента та набуття ним базових знань, умінь і навичок у галузі орнаментики; створення можливостей для розвитку художньо-творчої діяльності студентів до найвищого рівня кожного з них та постійне ускладнення творчих завдань при виконанні орнаменту.

Ключові слова: образотворче мистецтво, художні якості, творчі якості, творча особистість, естетика, орнамент.

Balbus Tetyana Anatolyivna Associate Professor of the Department of Art Disciplines and their Teaching Methods, Honored Master of Folk Art of Ukraine, Kremenets Regional Humanitarian and Pedagogical Academy named after Taras Shevchenko

Rublevska Nataliya Volodymyrivna Candidate of Art Studies, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Fine Arts, Design and Methodology of Teaching, Ternopil Hnatiuk National Pedagogical University

Volska Svitlana Oleksiivna Candidate of Art Studies, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Fine Arts, Design and Methodology of Teaching, Ternopil Hnatiuk National Pedagogical University

Matsyshyna Zoia Anatoliivna Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Associate Professor of the department of Fine Arts, Design and Methodology of Teaching, Ternopil Hnatiuk National Pedagogical University

Tarasiuk Ivan Ivanovich Architecture PhD, Associate Professor, Associate Professor at Art Department, Volyn National University

Ornament as a means of forming a creative personality

Abstract

The article examines the ornament as a means of forming a creative personality. It is noted that in pedagogical science the problem of forming a creative personality is of great importance, because the personal and professional development of a future specialist depends on the abilities and talents of the student, his/her ability to solve problems and flexibly adapt to the rapidly changing conditions of the modern information society. It is emphasized that creativity and creativity are the main driving force that contributes to the formation and self-realization of a creative personality. It is determined that creativity is a process of creating something subjectively new, based on the ability to generate original ideas and use non-standard ways of activity. It is substantiated that “creativity” and “creativity” are complementary phenomena. If a person has the ability to be creative, develops his or her creative qualities, then he or she will definitely show creativity in his or her activities. The author's own definition of the concept of “creative personality” is given: a creative personality is a person who has artistic and creative qualities, is able to create and find new original ideas, create masterpieces that deviate from the accepted schemes of thinking and successfully solve problems in a non-standard way, showing his or her individuality to the maximum. It is emphasized that with the help of ornamental art, the student has the opportunity to get acquainted with the elements and principles of the universe. This process also occurs at the theoretical level, as the student has the opportunity to explore the structural relationships of the world, to get the first concepts of aesthetics by creating types of ornament. The structure of the formation of a student's creative personality is developed, which includes the following components: cognitive, operational, emotional and volitional, and individual. It is outlined that the formation of a student's creative personality by means of ornamental art will be effective under the following psychological and pedagogical conditions: a holistic process of development of the student's artistic and creative activity and the acquisition of basic knowledge, skills and abilities in the field of ornamentation; creation of opportunities for the development of students' artistic and creative activity to the highest level of each of them and the constant complication of creative tasks in the performance of ornamentation.

Keywords: fine arts, artistic qualities, creative qualities, creative personality, aesthetics, ornament.

Постановка проблеми

Прискорений науково-технічний прогрес, стрімкі зміни в усіх сферах людської діяльності та високий темп життя є характерними рисами сучасного соціокультурного простору. Загальні тенденції суспільного розвитку сприяють активізації людської діяльності в різних сферах та необхідності більш ефективного використання людських ресурсів, особливо творчого потенціалу особистості. Суспільство все більше потребує творчої активності людини в цілому і вимагає формування активної та інтелектуально багатої особистості, здатної творчо вирішувати багато актуальних проблем і конструктивно працювати в динамічних умовах життя. Проблема розвитку творчого потенціалу має історичний характер і залежить від способу життя, світогляду, що сформувався, та вимог суспільства до творчої особистості. В умовах сучасної цивілізації, у зв'язку з кризою духовності та розвитком технократичного мислення, дуже важливо займатися проблемами розвитку креативної творчої особистості. На перший план виходять соціокультурні умови, які гальмують або обумовлюють розвиток тих якостей особистості, які допомагають їй реалізувати свій творчий потенціал. У наш час екологічної нестабільності та нестабільних умов життя постає нова фундаментальна проблема: розвиток креативної творчої особистості. Саме творчість дає потужний поштовх до відкриття нових смислів у сучасному розвитку світу.

В педагогічній науці проблема формування креативної творчої особистості має велике значення, адже особистісний і професійний розвиток майбутнього фахівця залежить від здібностей та талантів студента, його здатності вирішувати проблеми та гнучко адаптуватися до швидкозмінних умов сучасного інформаційного суспільства. Саме тому вбачаємо за доцільне дослідити орнамент як засіб формування креативної творчої особистості.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Аналіз останніх досліджень і публікацій дозволив визначити, що Л. Виготський, Г. Костюк, В. Крутецький, С. Рубінштейн досліджували сутність творчості, творчого мислення, творчої особистості.

Творчість та розвиток творчої особистості з точки зору психології розглядали: Н. Вишнякова, О. Кульчицька, Н. Посталюк, В. Роменець.

Естетику та теорію художньої творчості аналізували: О. Гройсман, І. Зязюн, Л. Левчук.

Дослідження впливу мистецтва на розвиток особистості здійснювали: О. Михайличенко, О. Олексюк, Г. Падалка, О. Рудницька, Г. Шевченко.

Щодо креативності, то її як предмет дослідження у своїх працях відобразили: Дж. Гілфорд, А. Маслоу, П. Торренс.

Рефлексію креативності й творчу продуктивність у своїх доробках описував В. Пятруліс.

Метою статті є: - визначення та характеристика поняття «творча креативна особистість»;

розгляд орнаменту як засобу формування креативної творчості особистості;

визначення головних особливостей застосування техніки орнаменту для формування творчої особистості.

Виклад основного матеріалу

Дослідження та аналіз наукових надбань з проблематики творчої креативності особистості дозволив нам визначити, що більшість науковців розмежовують поняття «креативність та творчість». Одні дослідники вважають, що творчий процес ґрунтується на натхненні художника, його здібностях та традиціях якими він володіє. Інші стверджують, що креативність базується на прагматичності, тобто на розумінні того:

Навіщо потрібно щось створювати?

Для кого потрібно те, що створюється?

З допомогою яких засобів потрібно щось створювати?

І взагалі, що саме потрібно створювати? [1, с. 80].

Дж. Гілфорд під креативністю розумів здатність відмовлятися від стереотипних способів мислення. На його думку, креативність складається з двох типів мисленнєвих операцій: дивергенції та конвергенції. Саме дивергенція разом з операціями перетворення складає основу креативності.

Вчений зазначив, що креативність - це природний творчий потенціал людини який визначено генетично. До головних параметрів креативності він відніс наступні:

Оригінальність - спроможність продукувати віддалені асоціації, незвичайні відповіді, відповідати подразникам нестандартно.

Семантична гнучкість - здатність виявити основну особливість об'єкта і запропонувати новий спосіб його використання.

Образно-адаптивна гнучкість - спроможність змінити форму стимулу таким чином, щоб побачити в ньому нові ознаки і можливості для використання.

Семантично-спонтанна гнучкість - продукування різноманітних ідей у нерегламентованій діяльності.

Пізніше автор переглянув свою теорію розвитку креативності і виділив вже шість її параметрів:

Здатність до виявлення і постановки проблеми.

Здатність до генерування великої кількості ідей.

Гнучкість продукування різноманітних ідей.

Оригінальність - спроможність продукувати віддалені асоціації, незвичні відповіді, відповідати на подразники нестандартно.

Здатність удосконалити об'єкт, долаючи деталі.

Уміння вирішувати проблеми, тобто здатність до аналізу і синтезу [2, с. 123].

Якщо розглядати творчість, то вона трактується як процес створення суб'єктивно нового, що базується на здатності породжувати оригінальні ідеї та використовувати нестандартні способи діяльності.

Взагалі, на нашу думку, творчість і креативність є головною рушійною силою, яка сприяє становленню та самореалізації творчої креативної особистості.

Так, наприклад, Л. Єрмолаєва-Томіна вважає, що формування креативності повинно відбуватися під впливом мікросередовища, яке має відповідати наступним вимогам: поведінка повинна бути не регламентованою, постійно повинно відбуватися предметно-інформаційне збагачення та обов'язковою є наявність взірців креативної поведінки. Адже саме мікросередовище чинить вплив на такі сторони креативності: мотиваційну, когнітивну та поведінкову [3, с. 157].

Інший дослідник В. Моляко зазначає, що динаміка творчого потенціалу суб'єкту в організації та управлінні змістовою діяльністю свідомості відбувається за допомогою багаторівневої та розгалуженої диспозиційної системи, яка проєктується назовні через стратегії та пошуки діяльності мислення. На думку науковця поняття стратегіальної організації свідомості є концептуальним. Одним з актуальних питань творчості є проблема визначення шляхів активізації тих глибинних структур психічного світу людини, які відповідають за трансформацію стандартних, типових, всезагальних психічних структур у структури творчі, креативні, нестандартні, тобто такі, які відповідають за нестандартні, інноваційні «відповіді» психіки на «виклики» світу [4, с.35].

Проаналізувавши наукові підходи щодо дослідження понять «творчості» та «креативності» ми дійшли висновку, що ці два поняття є взаємодоповнюючими один одного. Якщо людина має здібності до творчої діяльності, розвиватиме свої творчі якості, то обов'язково в своїй діяльності вона буде проявляти креативність.

Таким чином, можемо з впевненістю зазначити, що креативна творча особистість - це людина, яка має художні та творчі якості, здатна створювати і знаходити нові оригінальні ідеї, творити шедеври, які відхиляються від прийнятих схем мислення та успішно вирішуватиме завдання нестандартним чином максимально проявляючи свою індивідуальність.

Вчені дотримуються двох думок щодо творчих здібностей у людини.

Перша думка - про те, що творчих здібностей немає. Інтелектуальна обдарованість виступає в якості необхідного, але є недостатньою умовою творчої активності особистості. Головну роль у детермінації творчої поведінки відіграють: мотивація, система цінностей та особистісні риси. До числа особистісних рис творчої особистості належать: когнітивна обдарованість, чутливість до проблем, незалежність у невизначених та складних ситуаціях [5, с. 11].

Друга думка свідчить про те, що творча здатність (креативність) є самостійним чинником, незалежним від інтелекту [6, с. 23].

Ми ж вважаємо, що формування та розвиток креативної творчої особистості можна здійснити за допомогою образотворчого мистецтва. Адже, прагнення до пошуку нестабільних і нетривіальних рішень, бажання прийти до раніше невідомого результату без сторонньої допомоги - дуже важлива здатність, яка пов'язана з усією структурою особистості. Але однієї цієї якості недостатньо, щоб стати творчою людиною. Вона повинна поєднуватися з низкою інших важливих якостей. До них відносяться винахідливість, критичне і самокритичне мислення, гнучкість мислення, розумова незалежність, сміливість і драйв. Наполегливість, завзятість, цілеспрямованість: без цих якостей немислимі творчі досягнення.

Розвиток творчої особистості сучасного студента - одне з головних завдань сучасної мистецької освіти. Особливістю роботи мистецьких факультетів є підготовка фахівців, здатних до самостійної художньої діяльності, в якій студент може повною мірою розкрити свої креативно-творчі якості. Від якості та високого рівня цієї освіти залежить розвиток просторового мислення студента, формування авторського стилю та творчої індивідуальності.

З цього приводу слушною є думка З. Шокірової, яка вважає, що вивчення орнаменту забезпечує студентів основними знаннями, уміннями й навичками з декоративно-прикладного мистецтва, знайомить студентів з прийомами та способами виконання різних видів декоративної творчості з урахуванням сучасного естетичного сприйняття. Залучення студентів до декоративно-прикладного мистецтва сприяє розвитку і формуванню художнього смаку, естетичного ідеалу і творчих здібностей особистості. Відчуття ритму, гармонії кольору, рівноваги форми і кольору, які отримують студенти в процесі вивчення орнаменту, дозволяють творчо реалізовувати себе в різних видах розписів, створенні декоративних композицій, підвищують рівень креативних творчих здібностей у цілому [7, с. 203].

Розглянемо більш детально, що собою представляє орнамент.

Орнамент (від латинського дієслова «orname» прикрашати, «ornamentum» - «прикрашання») - візерунок, що складається з ритмічно упорядкованих елементів і призначений для прикраси різноманітних предметів, архітектурних споруд, творів мистецтва [8].

Орнамент - це найдавніша форма художньої діяльності людини (якщо брати до уваги наскельні малюнки), яка, окрім безпосереднього зображення, має символічне значення. Він містить певні архаїчні уявлення про світобудову, взаємозв'язок світів та розуміння духовного сприйняття. Ці уявлення можуть бути втілені в певній формі та кольорі і мати різне значення. Тому вплив інформації, що міститься в орнаментальних символах, зачіпає естетичні відчуття, які можуть бути зрозумілі всім. Тим більше, що орнаменти, які пережили століття, залишилися в основному незмінними, хоча й дещо спрощеними, а іноді й спотвореними.

О. Семенова зазначає, що орнамент - це особливий вид образотворчого мистецтва. Він містить закодовану інформацію у формі різних символів, глибоке духовне начало, побутові сюжети, традиції різних епох і народів. Споглядаючи орнамент ми вивчаємо, аналізуємо та проникаємо в його зміст та побудову. Змістовна сторона якого тісно пов'язана із процесом змін історичного розвитку та культурою народу [9].

Орнамент поєднує в собі естетичні та утилітарні принципи. В одних випадках він є об'єктом творчості, в інших - засобом творчості. Для кожного орнаменту характерний нерозривний зв'язок з матеріалом і загальними тенденціями розвитку мистецтва в контексті певного періоду історичної еволюції суспільства. Таким чином, багатство орнаменту багато в чому визначає художній стиль даного періоду, тобто систему художніх засобів, що склалася історично і зумовлена єдністю поглядів та ідейно-моральних і естетичних цінностей суспільства. Орнамент, як стилістичний елемент, відображає особливості стилю певного періоду і передає загальне уявлення про історичний період, до якого він належить. Він передає інформацію, традиції та семантику знаків і образів, а також забезпечує повноцінне залучення учнів до художньої культури в цілому, оскільки відображає всі її елементи. Ознайомлення студентів з культурою орнаменту є доречним і необхідним елементом формування розвиненої креативної творчої особистості, найважливішою умовою професійного і художнього розвитку.

За допомогою засобів орнаментального мистецтва студент має змогу ознайомитися з елементами та принципами світобудови. Цей процес відбувається також на теоретичному рівні, оскільки студент має можливість, створюючи види орнаменту, досліджувати структурні зв'язки світу, отримати перші поняття про естетику. Водночас, орнамент був і залишатиметься самим регламентованим видом художньої практики, де ідеальний раціоналізм художньої форми органічно поєднується з орнаментальним набором методів створення творчої композиції [10].

Творчо-креативна активність студентів під час створення орнаментів складається з пошуку новизни, прояву самостійності у виборі ідеї та її конкретизації в наочних образах, ступеня творчої обдарованості до образів, оригінальності способів і результатів цієї діяльності. Це ідентифікація особистості з естетичними почуттями, смаками, знаннями, вміннями і навичками, характерними для створення орнаментів. Структура створення орнаментів повинна включати такі елементи: знання теорії, закономірностей і предмета створення орнаментів, які визначають підготовку студентів до майбутньої професійної діяльності, що вимагає володіння методами, прийомами і засобами виразності художньої мови; етапи творчого пошуку (процесу); творчі здібності - уява, творчість, пошук нового і оригінального рішення і вміння створювати орнаменти.

Формування креативної творчої особистості студента засобами орнаментального мистецтва буде, на нашу думку, ефективним за таких психолого-педагогічних умов: цілісного процесу розвитку художньо-творчої діяльності студента та набуття ним базових знань, умінь і навичок у галузі орнаментики; створення можливостей для розвитку художньо-творчої діяльності студентів до найвищого рівня кожного з них та постійне ускладнення творчих завдань при виконанні орнаменту.

Для того щоб формування креативної творчої особистості студента з допомогою орнаменту відбулося на високому рівні, то вважаємо за доцільне застосовувати актуальний в народному мистецтві принцип послідовності засвоєння майстерності (повторення, варіація, імпровізація). Саме в такому порядку має бути організоване навчання студентів.

Для формування творчої креативної особистості студентів розроблено відповідну структуру (рис. 1):

Рис. 1. Структура креативної творчої особистості студента

До структури креативної творчої особистості студента нами віднесено наступні компоненти:

Когнітивний компонент - це знання, вміння та навички, які потрібні для створення орнаменту. Також сюди віднесено всі когнітивні процеси, які залучаються під час процесу створення, а саме: мислення, увага, уява, сприйняття, пам'ять та інші. Стійкий інтерес до створення орнаменту та творча діяльність; усвідомлення особистісної значущості образотворчих умінь і навичок під час створення орнаменту; актуалізація і синтез художньо-естетичних знань у творчій діяльності.

Операційний компонент - це готовність студентів засвоювати знання та відточувати навички з виконання орнаменту, активний прояв своїх креативних та творчих здібностей.

Емоційно-вольовий компонент - передбачає прояв своєї емоційної сфери під час створення орнаменту, естетичне сприйняття орнаменту як результату своєї творчості, ціннісне ставлення до створеного власноруч шедевру, відчуття власної гідності за результатами творчої діяльності.

Індивідуальний компонент - це максимальний прояв своєї індивідуальності та креативності під час створення орнаменту.

Коли всі ці структурні компоненти будуть розвинені на високому рівні тоді ми сформуємо креативну творчу особистість студента.

Висновки

Таким чином підводячи підсумки, вважаємо за потрібне зазначити наступне:

Креативна творча особистість - це людина, яка здатна створювати і знаходити нові оригінальні ідеї, творити шедеври, які відхиляються від прийнятих схем мислення та успішно вирішуватиме завдання нестандартним чином максимально проявляючи свою індивідуальність.

Навчання студентів культурі орнаменту є доречним і необхідним елементом формування розвиненої креативної творчої особистості та найважливішою умовою професійного і художнього розвитку.

Формування креативної творчої особистості студента на високому рівні відбудеться за умови розвитку структурних компонентів креативної творчої особистості студента, а саме: когнітивного, операційного, емоційно-вольового та індивідуального компонентів.

Література

1. Боровець О.В., Яковишина Т.В. Умови формування креативності у здобувачів вищої освіти. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. 2021. № 376. Том 1. С. 79-83.

2. Павленко В.В. Креативність: сутнісна характеристика поняття. Креативна педагогіка. 2016. № 11. С. 120-130.

3. Луганська В. Проблема креативності в сучасній психології. Соціальна психологія. 2007. № 3. С. 154-156.

4. Занюк С.С. Формування досягнення успіху у підлітків в процесі психологічного тренінгу. Проблеми загальної та педагогічної психології. 1999. Том 1 Частина 1. С. 34-37.

5. Ящук С. Розвиток творчого потенціалу учнів у процесі проєктно-технологічної діяльності учнів. Рідна школа. 2004. № 1. С. 9-12.

6. Барко В.І., Панок В.Г. Креативність та її діагностика. Обдарована дитина. 2001. № 6. С. 21-24.

7. Шокірова З. Вивчення орнаменту у фаховій підготовці майбутніх учителів образотворчого мистецтва. Гуманітарний вісник. Серія: Педагогіка. 2015.№ 36. С. 202-209.

8. Гнатюк В. Нарис української міфології. Львів: Інститут народознавства НАН України, 2000. 265 с.

9. Семенова О.В. Використання орнаменту у художній практиці майбутніх вчителів образотворчого мистецтва. URL: https://dspace.udpu.edu.ua/bitstream/6789/10420/1/vikoristanna_ornamenty.pdf.

10. Дощечкіна І.В., Лукова О.М., Марущак О.В. Розвиток у майбутніх педагогів середньої і професійної освіти, фахівців образотворчого та декоративного мистецтва художньо-творчої активності засобами орнаментального мистецтва. 2020. URL: https://library.vspu.net/jspui/bitstream/123456789/7035/1/%D0%94%D0%BE%D1%89%D0%B5%D1%87%D0%BA%D1%96%D0%BD%D0%B0%2C%D0%9B%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0%2C%D0%9C%D0%B0%D1%80%D1%83%D1%89%D0%B0%D0%BA.pdf.

References

1. Borovets O.V., Yakovyshyna T.V. (2021). Umovy formuvannia kreatyvnosti u zdobuvachiv vyshchoi osvity [Conditions for the formation of creativity in higher education students]. Pedahohika formuvannia tvorchoi osobystosti u vyshchii i zahalnoosvitnii shkolakh - Pedagogy of forming a creative personality in higher and secondary schools, 376, Tom 1, 79-83.

2. Pavlenko V.V. (2016). Kreatyvnist: sutnisna kharakterystyka poniattia [Creativity: the essential characteristic of the concept]. Kreatyvnapedahohika - Creative pedagogy, 11, 120-130.

3. Luhanska V. (2007). Problema kreatyvnosti v suchasnii psykholohii [The problem of creativity in modern psychology]. Sotsialna psykholohiia - Social psychology, 3, 154-156.

4. Zaniuk S.S. (1999). Formuvannia dosiahnennia uspikhu u pidlitkiv v protsesi psykholohichnoho treninhu [Formation of success achievement in adolescents in the process of psychological training]. Problemy zahalnoi ta pedahohichnoi psykholohii - Problems of general and pedagogical psychology, Tom 1, Chastyna 1, 34-37.

5. Iashchuk S. (2004). Rozvytok tvorchoho potentsialu uchniv u protsesi proiektno-tekhnolohichnoi diialnosti uchniv [Development of students' creative potential in the process of project and technological activities]. Ridna shkola - Native school, 1, 9-12.

6. Barko V.I., Panok V.H. (2001). Kreatyvnist ta yii diahnostyka [Creativity and its diagnostics]. Obdarovana dytyna - The gifted child, , 6, 21-24.

7. Shokirova Z. (2015). Vyvchennia ornamentu u fakhovii pidhotovtsi maibutnikh uchyteliv obrazotvorchoho mystetstva [The Study of Ornament in the Professional Training of Future Teachers of Fine Arts]. Humanitarnyi visnyk. Seriia: Pedahohika - Humanitarian Herald. Series: Pedagogy, 36, 202-209.

8. Hnatiuk V. (2000). Narys ukrainskoi mifolohii [Essay on Ukrainian mythology]. Lviv: Instytut narodoznavstva NAN Ukrainy.

9. Semenova O.V. Vykorystannia ornamentu u khudozhnii praktytsi maibutnikh vchyteliv obrazotvorchoho mystetstva [The use of ornament in the artistic practice of future teachers of fine arts]. URL: https://dspace.udpu.edu.ua/bitstream/6789/10420/1/vikori stanna_ornamenty.pdf.

10. Doshchechkina I.V., Lukova O.M., Marushchak O.V. (2020). Rozvytok u maibutnikh pedahohiv serednoi i profesiinoi osvity, fakhivtsiv obrazotvorchoho ta dekoratyvnoho mystetstva khudozhno-tvorchoi aktyvnosti zasobamy ornamentalnoho mystetstva [Development of artistic and creative activity in future teachers of secondary and vocational education, specialists in fine and decorative arts by means of ornamental art]. URL: https://library.vspu.net/jspui/bitstream/123456789/7035/1/%D0%94%D0%BE%D1%89%D0%B5%D1%87%D0%BA%D1%96%D0%BD%D0%B0%2C%D0%9B%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0%2C%D0%9C%D0%B0%D1%80%D1%83%D1%89%D0%B0%D0%BA.pdf.

Размещено на Allbest.ru