Роль художньої культури у формуванні духовного потенціалу майбутніх учителів мистецьких спеціальностей в умовах сьогодення

Размещено на http://www.allbest.ru/

Роль художньої культури у формуванні духовного потенціалу майбутніх учителів мистецьких спеціальностей в умовах сьогодення

Умрихіна Оксана Станіславівна, кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри інструментального виконавства, Уманський державний педагогічний університеті імені Павла Тичини, м. Умань

Анотація

У статті розкривається важлива роль художньої культури у формуванні духовного потенціалу майбутніх учителів мистецьких спеціальностей, враховуючи дослідження із філософії, естетики, психології, педагогіки, соціології, мистецтвознавства. Показана проблема духовної кризи суспільства та можливості її вирішення через залучення майбутніх учителів мистецьких спеціальностей до творів художньої культури та мистецтва. Кризова ситуація у суспільстві обумовлена не лише економічною нестабільністю, а, передусім, умовами сьогодення, що спрямовує увагу майбутніх учителів мистецьких дисциплін на проблематику духовного відродження і пошуком гуманістично-зорієнтованих основ художнього розвитку українського суспільства. Саме в рамках моральної деструкції, як і культурно-соціальної дегуманізації, актуалізується тематика дослідження сутнісно-інваріантних характеристик системи духовних цінностей. У принципі людина є тією константою через призму котрої уможливлюється утворення точки опору для формування стійкої системи духовних цінностей. кожна молода людина, з одного боку, успадковує духовне багатство попередніх поколінь, їхні традиції, звичаї, мову, культуру; з іншого - проходить процес усвідомлення володіння цим духовним багатством та формування соціальної, етнічної або національної самоідентифікації. Останнє відбувається під впливом таких чинників, як соціальне середовище життєдіяльності молодої людини, культура, освіта, виховання та самовиховання.. художній культура учитель

Запропоновані навчально-виховні підходи й особистісно-ціннісні орієнтації для навчання і виховання молоді. Аналізується зміст і роль художньої культури у становленні ціннісних духовних орієнтирів особистості, розглянута дефініція "художня культура" та "духовний потенціал". Також у даній роботі наголошується, що саме художня культура впливає на духовний потенціал і може втілити єдність природи та культури, матеріальний та духовний аспект майбутнього учителя мистецьких дисциплін в умовах сьогодення. Займаючись художньою діяльністю, людина опановує мову "другої реальності", під час якої відбирає вчинки та інтерпретує їх у світлі свого естетичного ідеалу. Це дозволяє майбутнім спеціалістам досліджувати навколишній мистецький простір і розвивати свій духовний потенціал, значно збагачує їхній соціальний досвід і є синтезованою людською навичкою, що поєднує в собі здатність вчитися, творити, спілкуватися та орієнтуватися в цінностях.

Ключові слова: художня культура, духовність, духовний потенціал, особистість, навчання, виховання, ціннісні орієнтири.

Umrykhina Oksana Stanislavivna Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Associate Professor of Instrumental Performance Department, Uman State Pedagogical University named after Pavel Tychyna, Uman

THE ROLE OF ARTISTIC CULTURE IN THE FORMATION OF THE SPIRITUAL POTENTIAL OF FUTURE TEACHERS OF ART SPECIALTIES IN TODAY'S CONDITIONS

Abstract. The article reveals the important role of artistic culture in the formation of the spiritual potential of future teachers of art specialties, taking into account research in philosophy, aesthetics, psychology, pedagogy, sociology, art history. The problem of the spiritual crisis of society and the possibility of solving it through the involvement of future teachers of art specialties in works of artistic culture and art are shown. The crisis situation in society is caused not only by economic instability, but, above all, by the conditions of today, which directs the attention of future teachers of art disciplines to the problems of spiritual revival and the search for humanistically oriented foundations of the artistic development of Ukrainian society. It is within the framework of moral destruction, as well as cultural and social dehumanization, that the subject of the study of essentially invariant characteristics of the system of spiritual values is actualized. In principle, a person is that constant through the prism of which it is possible to form a point of resistance for the formation of a stable system of spiritual values. each young person, on the one hand, inherits the spiritual wealth of previous generations, their traditions, customs, language, culture; on the other hand, there is a process of realizing the possession of this spiritual wealth and the formation of social, ethnic or national selfidentification. The latter occurs under the influence of such factors as the social environment of a young person's life, culture, education, upbringing and selfeducation.

Proposed educational and educational approaches and personal and value orientations for training and education of young people. The content and role of artistic culture in the formation of valuable spiritual orientations of the individual is analyzed, the definition of "artistic culture" and "spiritual potential" is considered. This work also emphasizes that it is artistic culture that affects the spiritual potential and can embody the unity of nature and culture, the material and spiritual aspect of the future teacher of artistic disciplines in today's conditions. By engaging in artistic activity, a person masters the language of the "second reality", during which he selects actions and interprets them in the light of his aesthetic ideal. It allows future specialists to explore the surrounding artistic space and develop their spiritual potential, significantly enriches their social experience and is a synthesized human skill that combines the ability to learn, create, communicate and navigate values.

Keywords: artistic culture, spirituality, spiritual potential, personality, education, upbringing, value orientations.

Постановка проблеми. В останні роки в Україні все більш масштабними та інтенсивними стають перетворення, спрямовані на лібералізацію економіки та демократизацію суспільства та влади. Особливо сильно у цій ситуації проявляється ускладнення та прискорення історичних процесів. У таких умовах майбутнім учителям мистецьких спеціальностей необхідно безперервно працювати над удосконаленням тих якостей, які дозволять їй стати невід'ємним та значущим суб'єктом нового суспільства, а для держави особливо актуальними стають проблеми, пов'язані зі створенням та функціонуванням інститутів соціальної адаптації людини.

Сучасні економічні, політичні, соціальні відносини вимагають від майбутніх учителів мистецьких спеціальностей максимального проявлення духовного потенціалу: інтелекту, моральності, творчих можливостей, гуманного ставлення до навколишнього світу та людей, цінностей та інтересів, більшої сприйнятливості, реактивності, гнучкості, пластичності та мобільності психіки. Тому важливість проблеми підготовки майбутніх учителів мистецьких спеціальностей важко переоцінити. Істотно впливаючи на соціальну, економічну та політичну сфери життя суспільства, вони безпосередньо впливають на процес формування "людини культурної".

Художня культура як невід'ємна складова духовної культури суспільства є стійким елементом, безперервна цінність якого багато в чому визначається його здатністю грати роль духовної опори для людини. Беручи до уваги нестабільність ситуації у суспільстві, ця цінність стає особливо очевидною.

В умовах підвищення практичної значимості художньої культури у становленні нового нашого суспільства та процесі формування духовного потенціалу майбутніх учителів мистецьких спеціальностей, виникає ланцюг причинно-наслідкових відносин, що зумовлюють необхідність теоретичного обгрунтування впливу художньої культури на інші сфери життя суспільства. Роль художньої культури у суспільному житті і, зокрема, у формуванні духовного потенціалу майбутніх учителів мистецьких спеціальностей залишається не достатньо дослідженою.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Віддаючи належне існуючим працям вчених, слід зазначити, що мотиви, закономірності та механізми процесу духовного потенціалу майбутніх учителів мистецьких спеціальностей досі розкриті недостатньою мірою, і тому потребують подальшого виокремлення розвитку художньої культури. Художню культуру як важливу складову формування творчої особистості розглядають Н. Миропольська, О. Гайдамака, В. Рагозіна, Н. Зеленська, О. Афоніна, А. Лягущенко, О. Щолокова, С. Шип, О. Шевнюк, О. Семашко та інші,а поняття "духовний потенціал" висвітлюють у своїх роботах І. Дзюба, М. Савчин, Л. Хомич, Н. Шевченко, З. Шевчук.

Дослідження духовного потенціалу є ефективним за умов вироблення окремого теоретико-методологічного підходу на основі сучасних поглядів на художню культури в межах розвитку мистецької освіти.

Духовний розвиток особистості, як фундаментальна основа світобачення людини і її існування, завжди було предметом дослідження вітчизняних науковців. На сучасному етапі процес формування духовної культури особистості є предметом досліджень В. Андрущенка, І. Беха, В. Бутенка, М. Роганової, О. Савченко, О. Сухомлинської, С. Щербини, Ж. Юзвак, М. Ярмаченка та ін.

В Українському педагогічному словнику С. Гончаренко вказує, що духовність - "це індивідуальна вираженість у системі мотивів особистості двох фундаментальних потреб: ідеальної потреби пізнання і соціальної потреби жити, діяти для інших" [3, с. 106].

З огляду на це проблема формування духовного потенціалу майбутніх учителів мистецьких спеціальностей не виникла на порожньому місці, а навпаки, як засвідчують наукові дослідження українських вчених, набуває актуальності.

Мета статті. Визначити роль художньої культури у формуванні духовного потенціалу майбутніх учителів мистецьких спеціальностей, здійснити аналіз розвитку духовного потенціалу особистості в мистецькій освіті в умовах сьогодення.

Виклад основного матеріалу. Суттєвою рисою сучасної ситуації в науковому дослідженні ролі художньої культури є недостатня теоретична розробленість проблеми її значущості щодо розвитку духовного потенціалу майбутніх учителів мистецьких спеціальностей. Неминучим наслідком наявності такої прогалини є неповне використання потенційних можливостей художньої культури у мистецькій освіті, та зокрема, в освітніх та виховних заходах, спрямованих на формування духовного потенціалу культури особистості.

В останні роки відбулася девальвація моральних та культурних цінностей, що склалися в українців за попередній період, найчастіше забувається, що крім "класових орієнтирів", що відкидаються сьогодні, старий світогляд включав і загальнолюдські цінності, засновані на спадщині світової та вітчизняної культури. При відмові змісту старого світогляду, який завжди досить чітко визначається ставлення до інших його складових, які також автоматично відкидаються, утворився новий світогляд, заснований на якісно інших цінностях. У нинішній перехідній ситуації, коли старе вже зруйновано, а натомість ще мало що збудовано, ми зіштовхуємось з проблемою втрати культурної ідентичності, що є основною складовою духовного потенціалу майбутніх учителів мистецьких дисциплін. Духовність не просто інтегрує у собі вищі надбання особистості в інтелектуальній, моральній та естетичній сферах, але й виступає змістовою та функціональною складовою свідомості. Тому обмеженим є розуміння духовності як суто особистісної якості, яка знаходить прояв у особистості, але і виходить за її межі, оскільки особистість є соціалізованим індивідом, який керується соціально прийнятними нормами, стандартами, правилами та законами. Духовність також неприпустимо зводити до індивідуальних рис людини, адже вона має надіндивідуальні ознаки, об'єднуючи все живе в єдиному всесвіті [5,25].

На етапі реформ основою політики підйому країни має бути покладено принцип розвитку людських ресурсів, і не в останню чергу це має стосуватись духовновного потенціалу майбутніх учителів мистецьких спеціальностей. Духовний потенціал - універсальний людський ресурс, невіддільний від самої людини і суспільства, абсолютна цінність держави, національний капітал. Розмови про відродження духовного потенціалу в країні, які велися кілька років тому, залишилися розмовами, та час визнати, що на сьогоднішній день стан духовного потенціалу вимагає її невідкладного відтворення шляхом духовно-морального виховання дітей та молоді духовно розвиненим учителем. Як зазначали французькі просвітителі 18 століття, людина -продукт середовища проживання і виховання, і люди, що змінилися - це продукти іншого середовища та зміненого виховання. Причому вплив соціального середовища (мікро- та макро), як правило, пересилує вплив виховання. Тому стан духовного потенціалу залежить не тільки від освіти, а й від стану економіки, політики, культури суспільства в умовах сьогодення, і тому в цьому важливу роль має відіграти художня культура як засіб розвитку духовного потенціалу дітей та підлітків. Однак мистецька освіта сьогодні перебуває в досить стисненому положенні і не здатна в належному обсязі задовольнити природне прагнення дітей та молоді до повноцінного культурного життя. В умовах комерціалізації освіти мистецька освіта стає недоступним для більшості українських сімей, а засилля масової культури та активна участь коштів масової інформації у пропаганді низькопробної художньої продукції ще більше посилює становище, та не сприяє духовному розвитку школярів через скорочення навчального навантаження з допомогою предметів художньо-естетичного циклу.

Усвідомлення невідповідності традиційної мистецької освіти вимогам сучасної соціокультурної реальності вимагає розробки нової художньо- освітньої парадигми: перегляду тих принципів і тих цінностей, що лежать у його основі. У цьому потрібне звернення до сучасної філософії освіти, яка грає принципову роль визначенні світоглядних підстав, ціннісних орієнтирів і принципів формування нових освітніх парадигм. Формування нової якості мистецької освіти передбачає реалізацію наступних принципів: принцип духовного розвитку особистості; принцип поліфонічного світобачення; принцип внутрішньої та зовнішньої гармонії; принцип ціннісної домінанти; особистісної діалогічності; мультикультурності.

У той же час інноваційні процеси у ЗВО не повинні затуляти турботу про спадкоємність традицій національної мистецької освіти, вітчизняні культурні цінності мають виступати незмінним фактором розвитку духовного потенціалу, людської індивідуальності, включаючи соціально-культурну та творчі сторони майбутнього учителя мистецьких дисциплін. Практична реалізація цього понад завдання повинна спиратися на історично сформовану в Україні систему мистецької освіти націленої на формування духовного потенціалу майбутніх учителів мистецьких дисциплін саме через призму художньої культури.

Суперечливим станом духовної сфери сучасного українського суспільства і специфікою культурних процесів, що відбуваються в ньому в умовах перехідного періоду, духовний потенціал мистецької культури суттєво зростає. При цьому все частіше і наполегливіше порушується питання необхідності подолання культурної кризи. Процеси, пов'язані з переходом країни на "нові" соціальні рейки, неминуче спричиняють низку як позитивних, так і негативних наслідків, оскільки особливості соціального буття художньої культури неспроможні позначатися на формування духовного потенціалу майбутніх учителів мистецьких дисциплін.

Погоджуємося з думкою В. Кременя, який зазначає: "...для кожної освіченої людини є абсолютною істиною - без духовності суспільства не може бути. Альтернативи духовному розвиткові в будь-якому суспільстві, в тому числі українському, немає" [4, 13].

На даний час в освітніх закладах ведеться пошук шляхів духовно морального виховання молоді що навчається. Тобто є необхідність чіткої структури роботи (якоїсь моделі) розвитку духовно-моральної культури здобувачів вищої освіти.

У міру накопичення дослідницьких матеріалів та реалізація їх у практиці освітньо-виховного процесу ВНЗ в експериментальній розробці знаходиться модель формування духовно-моральної культури студентів, яка включає низку взаємопов'язаних компонентів:

- аксіологічний, утворений єдністю педагогічних та духовно- моральних цінностей;

- технологічний, що визначає стратегію та тактику використання форм, засобів, способів та прийомів діяльності викладачів ВНЗ;

- особистісно-діяльнісний, що розкриває механізми творчого присвоєння та використання особистістю виявлених духовно-моральних цінностей.

Мета нашої моделі (структури) є розвиток соціальної, духовної та культурної компетентності особистості майбутнього учителя мистецьких спеціальностей, її самовизначення у соціумі, формування громадянина - сім'янина - фахівця-професіонала. Перед нами стоять завдання підвищення соціального статусу майбутнього учителя мистецьких дисциплін у системі вищої освіти; діагностика морально-духовних цінностей сучасної молоді; розробка форм просвітницької роботи, створення спільних просвітницьких проєктів силами здобувачів вищої освіти та викладачів.

Отже, зупинимось на детальнішому розгляді понятті "художня культура" та ї ролі в даній проблемі. Поняття "художня культура" насамперед відображає якісну сутність існування мистецтва в суспільстві, її значення в системі естетичних координат, в системі культури та в системі суспільства, тобто його соціально-естетичну ефективність. Художня культура - це збірне поняття, що окреслює цілісну, специфічну сферу суспільного життя, в якій відбувається духовна, культурна діяльність, що має глобальний універсальний вплив на індивідуалізацію людини, формування її як гуманістично-творчої особистості. Рівень впливу художньої культури визначає соціально- естетичний потенціал творів мистецтва, багатозначність їхнього художнього змісту. При відродженні національно-культурної самосвідомості в системі художньої культури виявляється роль народної та релігійної культури. Принципово важливим є впровадження в систему художньої культури художньої потреби як орієнтира змістовного спрямування художньої діяльності. Художня потреба не тільки побуджує до діяльності всіх учасників художнього процесу, а й є основою, визначником соціально-художніх відносин [7,16].

Необхідність пошуку нових наукових підходів до оцінки соціальної ролі художньої культури з погляду сучасних методологічних підходів до проблеми в умовах сьогодення постає питання про соціальне буття художньої культури і, зокрема, про вплив художньої культури на політичну сферу життя суспільства, не належало до не розроблених суспільними науками. Неминучим наслідком такої постановки питання стала заміна наукових понять. Замість теми "соціальна роль художньої культури" активно розроблялася концепція "мистецтво - знаряддя в ідеологічній боротьбі", результатом цих розробок стала поява терміна "ідеологічна функція мистецтва", який домінував у науковій літературі.

Україна з її історичними, етнічними, мовними, культурними та релігійними особливостями потребує щодо цього питання конструктивного, безконфліктного поєднання українознавчих цінностей з полікультурною системою. Загострення глобальних проблем, які все більше загрожують знищенню людства, потребує суттєвих змін усієї стратегії діяльності суспільства, яке залежить від формування нового типу не тільки практичного світогляду, який буде визначати цю стратегію, а й від формування духовного життя та естетичних поглядів особистості [2,12].

Осмислення того, що відбувається в країні, спроба прогнозування можливих шляхів розвитку сучасного російського суспільства, ставлять до найбільш актуальних політико-культурні питання. Зміни статусу і функцій мистецтва висувають нові вимоги до підготовки майбутніх митців. Водночас досягнення сучасної науки відкривають шляхи вдосконалення практики мистецької освіти. Особливого значення набуває орієнтація на загальнолюдські цінності, знання історії, формування глобальної етики і глобальної відповідальності як принципових норм гуманізму.[1,120]

У порівнянні з тією увагою, яка приділяється розвитку культури в розвинених країнах, культурна політика нашої держави постає у світлі не тільки невирішених і не розв'язуваних, а й ускладнюючих проблем в умовах сьогодення.

Тим часом культура, зокрема художня, є найважливішим інструментом духовного розвитку та зростання духовного потенціалу майбутніх учителів мистецьких дисциплін. Тому теоретичні розробки, присвячені різнобічному науковому аналізу художньо-культурного розвитку нашої країни, стають дедалі важливішими. Такі дослідження допомагають виявити труднощі та протиріччя, що заважають ефективній реалізації культурних перетворень.

Роль держави в умовах вестернізації культури нам бачиться не у формуванні так званого "ідеологічного імунітету", не в звуженні та обмеженні інформаційних потоків, що обрушилися на молодь, не у запровадженні цензури у засобах масової інформації, а у створенні сприятливого мистецько-культурного середовища через художню культуру. Це середовище є результатом поглиблення та покращення якості культурної освіти майбутніх учителів мистецьких дисциплін, в ході якого виникає потреба у художньо- культурній діяльності та підвищується інтерес до духовного життя суспільства.

Внаслідок створення такого роду середовища виникають сприятливі умови для формування особистості, яка має якісно нову політичну культуру та духовний потенціал в умовах сьогодення. Теоретичні розробки цих проблем покликані привернути увагу держави до мистецької освіти тому роль художньої культури, є однією з історично розвинених форм впливу на розвиток та збагачення духовного потенціалу освітян. Художня культура спрямована на пізнання людини її внутрішнього світу, і це знання має особливе культурне значення і ціль, воно допомагає формуванню духовного потенціалу майбутнього учителя мистецьких дисциплін, розвитку індивідуальності більшою мірою, ніж будь-який інший механізм.

Висновки і пропозиції

Таким чином, слід відзначити, що формування духовного потенціалу особистості у культурно-освітньому просторі навчальних закладів є одним з головних завдань Української держави на сучасному етапі. Для його реалізації потрібно направити зусилля відповідних державних структур, неурядових організації, закладів освіти на основі добору відповідних форм та методів роботи з огляду на сучасні дидактичні тенденції - використання інтерактивних, комп'ютерних, проектних технологій тощо; організація продуктивної самостійної роботи, що дозволить актуалізувати процес розвитку духовної культури, їхніх моральних якостей та ідеалів, формування здатності до моральної рефлексії, потребу у самореалізації та самовдосконаленні в процесі власної діяльності.

Література

1. Безгін О. І., Бернадська А. Є., Кочарян І. С., Успенська О.Ю.. - Культурна політика та мистецька освіта: моделювання процесів / кол. авторів К.: Інститут культурології НАМ України, 2013. - 176 с.

2. Безгін О. І., Кузнєцова І. В., Успенська О.Ю. Художня культура і мистецька освіта України: сучасні прояви і смисли-- К.: Ін-т культурології НАМ України, 2019. - 208 с.

3. Гончаренко С.У. Український педагогічний словник-- К.: Либідь, 1997. - 376 с

4. Кремень В. Розвитку духовності немає альтернативи // Директор школи, ліцею, гімназії. - 2004. - № 1. - С. 15-32

5. Помиткін Е.О. Психологічна діагностика духовного потенціалу особистості : посібник-- Кіровоград: Імекс-ЛТД, 2013. - 144 с

6. Хомич Л. Роль мистецтва у про- фесійно-педагогічній підготовці вчителя // Мистецтво та освіта. --1998. - № 4. - С. 50-53

7. Щолокова О., Шип С., Шевнюк О.,Семашко О., Світова художня культура: Від первісного суспільства до початку середньовіччя: Навч. посіб. K.: Вища шк., 2004. - 175 с.:

8. References:

9. Bezgm, O. І., Bernads'ka, A. Є., Kocharjan, І. S., Uspens'ka, O. Ju. (2013). Kul'turna politika ta mistec'ka osvita: modeljuvannja procesiv [Cultural policy and art education: modeling processes]. K.: !nstitut kul'turologn NAM Ukraini [in Ukrainian].

10. Bezgm, O. І., Kuz^cova, І. V., Uspens'ka, O. Ju. (2019). Hudozhnja kul'tura і mistec'ka osvita Ukraini: suchasni projavi і smisli [Art culture and art education of Ukraine: modern manifestations and meanings], K.: In-t kul'turologn NAM Ukraini [in Ukrainian].

11. Goncharenko, S.U. (1997). Ukralns'kij pedagogichnij slovnik [Ukrainian pedagogical dictionary], K.: LibM' [in Ukrainian].

12. Kremen', V. (2004). Rozvitku duhovnosti nemaє al'ternativi [There is no alternative to the development of spirituality]. Direktor shkoli, liceju, gimnazil -Director of the school, lyceum, gymnasium, 1, 15-32 [in Ukrainian].

13. Pomitkm, E.O. (2013). Psihologichna diagnostika duhovnogo potencialu osobistosti [Psychological diagnostics of the spiritual potential of an individual]. Kіrovograd : Imeks-LTD [in Ukrainian].

14. Homich, L. (1998). Rol' mistectva u pro- fesіjno-pedagogіchnіj pMgotovd vchitelja [The role of art in the teacher's professional and pedagogical training]. Mistectvo ta osvita - Art and education, 4, 50-53 [in Ukrainian].

15. Shholokova, O., Ship, S., Shevnjuk, O.,Semashko, O. (2004). Svitova hudozhnja kul'tura: Vidpervisnogo suspil'stva do pochatku seredn'ovichchja [World artistic culture: From primitive society to the beginning of the Middle Ages]. K.: Vishha shk. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru