Діяльність публічних бібліотек в умовах трансформацій, викликаних повномасштабною російською військовою агресією

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, асистент кафедри бібліотекознавства і бібліографії Львівського національного університету імені Івана Франка

Діяльність публічних бібліотек в умовах трансформацій, викликаних повномасштабною російською військовою агресією

Пугач Любов Юріївна, аспірантка

Анотація

Мета статті дослідити та висвітлити діяльність публічних бібліотек, сучасних мультимедійних бібліотечних просторів в умовах цифровізації й адаптації суспільства до вимог сьогодення. Методологія дослідження базується на застосуванні загальнонаукових методів аналізу, синтезу, системного та соціокомунікативного підходу. Наукова новизна полягає в дослідженні діяльності публічних бібліотек щодо розширення їх функціоналу в наданні послуг в умовах трансформації та адаптації і реакції на нові виклики перед суспільством та державою загалом. Розкрито процес соціально-комунікаційної взаємодії бібліотек, сучасних мультимедійних просторів і користувачів в умовах сьогодення. Висновки. В умовах воєнного стану бібліотеки є органічно вплетені в інформаційне суспільство та його діяльність як соціальні інститути. Відповідно до процесу трансформацій, призначення, функцій і завдань, що формують новий суспільний імідж, бібліотеки стали провайдерами інформаційних та культурно-освітніх послуг з якісним контентом для всебічного розвитку суспільства на державному та світовому рівнях. Система бібліотечних установ України формує інтелігентне, інтелектуальне, творче, культурне суспільство, впроваджуючи у свою діяльність новітні послуги, використовуючи нові інформаційні ресурси, поширюючи об 'єктивну інформацію, протидіючи маніпуляціям та інформаційній війні. Бібліотеки - це потужні соціокультурні, науково-інформаційні центри, що стали фундаментом для інформаційної бази суспільства, важливим суспільним інструментом подальшого розвитку інформатизації і забезпеченням доступу всім категоріям користувачів до інформаційних ресурсів, технологій, освіти, культури для зростання та самовдосконалення. З погляду сучасних тенденцій, в умовах воєнного стану, переконуємося в потужних можливостях та ресурсах бібліотек для задоволення освітніх, інформаційних, комунікаційних, культурних та дозвіллєвих потреб користувачів.

Ключові слова: публічні бібліотеки, сучасні мультимедійні бібліотечні простори, інноваційні форми обслуговування користувачів, інноваційно-освітнє середовище, медіаграмотність, російсько - українська війна.

Abstract

Pugach Liubov,

Postgraduate Student, National Academy of Culture and Arts Management Assistant at the Department of Library Science and Bibliography Ivan Franko National University of Lviv

ACTIVITIES OF PUBLIC LIBRARIES IN THE CONDITIONS OF TRANSFORMATIONS CAUSED BY THE FULL-SCALE RUSSIAN MILITARY AGGRESSION

The purpose of the article is to investigate and highlight the activities of public libraries, modern multimedia library spaces in the conditions of digitisation and adaptation of society to today's requirements. The research methodology is based on the application of general scientific methods of analysis, synthesis, system and socio-communicative approach. Scientific novelty lies in the study of the activities of public libraries and expanding their functionality in providing services in conditions of transformation and adaptation, responding to new challenges facing society and the state as a whole. The process of social and communicative interaction between libraries, modern multimedia spaces, and users in the present-day conditions is revealed. Conclusions. In the conditions of martial law, libraries are organically woven into the information society and its activities as social institutions. In accordance with the process of transformations, purpose, functions, and tasks that form a new public image, libraries have become providers of information and cultural and educational services with quality content for comprehensive development of society at the state and world levels. The system of library institutions of Ukraine forms an intelligent, intellectual, creative, cultural society, introducing the latest services into its activities, using new information resources, disseminating objective information, counteracting manipulation and information warfare. Libraries are powerful socio-cultural, scientific and information centres that have become the foundation of society's information base, an important social tool for the further development of informatisation and ensuring access to all categories of users to information resources, technologies, education, and culture for growth and selfimprovement. From the point of view of modern trends, in the conditions of martial law, we are convinced of the powerful capabilities and resources of libraries to meet the educational, informational, communication, cultural and leisure needs of users.

Keywords: public libraries, modern multimedia library spaces, innovative forms of user service, innovative educational environment, media literacy, Russian-Ukrainian war.

Актуальність теми дослідження

Ситуативна складова трансформації публічних бібліотек воєнного часу зумовила появу відповідної реакції інформаційного суспільства та бібліотечної спільноти на нові тенденції і перспективи у своїй діяльності, зберігаючи традиційні й інноваційні послуги. Слід зауважити, що на сьогодні значні, подекуди кардинальні зміни відбулися в усіх сферах життя українців, безпосередньо торкнулися й культурної. Сучасна публічна бібліотека як соціокуль- турна установа, функції та завдання якої скеровані на новий вектор діяльності, що викликано повно- масштабним вторгненням Росії в Україну, має дещо розширені ділянки роботи. Нині викристалізувалося питання, наскільки громадяни України емоційно стійкі до реалій, відтак спроможні до вирішення життєво важливих потреб. Бібліотеки сьогодення продовжують функціонувати (де це можливо, попри нові, складні умови), надалі реагуючи на виклики громадян.

Актуальність статті полягає в дослідженні діяльності публічних бібліотек, розширенні її функціоналу в наданні послуг в умовах трансформації та адаптації і реакції на нові виклики перед суспільством та державою загалом. мультимедійний бібліотечний цифровізація

Аналіз досліджень і публікацій

Чимало українських науковців акцентують на діяльності бібліотечних інституцій як таких, що трансформуються відповідно до історичних, соціокультурних змін в умовах цифровізації інформаційного суспільства. Зокрема, цьому питанню присвячені наукові праці відомих українських науковців В. До- бровольської [5], Н. Кунанець [11], В. Загуменної [9; 10], В. Жукової [7], Н. Коржик [8], О. Кузьменко [9; 10], Ю. Сисової [16], Л. Чередник [6] та ін. Ґрунтовні наукові розвідки, які здійснили українські науковиці В. Добровольська й Л. Чередник, чітко окреслюють інноваційні форми діяльності бібліотеки, що спрямовані на задоволення інформаційних запитів користувачів. Зокрема, вчені дослідили понятійний апарат таких новітніх форм роботи, як-от: «буккросинг», «буктрейлер», «біб- ліофреш», «квест», «бібліотечний флешмоб», «інформаційний брифінг», «коворкінг», «коучинг» та ін. Зосередили увагу й на перспективах впровадження новітніх інформаційних технологій у роботу бібліотеки, аргументуючи доцільністю віртуальної бібліотеки та формуванням бібліотечної блогосфери, що стають актуальними для користувачів ресурсу [6].

Висвітленню питання ролі бібліотеки в забезпеченні інформаційної безпеки присвячена праця української науковиці Н. Кунанець, зокрема досліджено проблеми інформаційної безпеки, розробки методів виявлення фейкових новин та впровадження відповідних заходів для їх вирішення. Н. Кунанець зробила акцент на створенні проєктів для навчання медіаграмотності населення. Адже «бібліотеки сьогодні - це не просто сховища книг, а інформаційні центри розвитку суспільства, хаби цифрової освіти тощо. А проєкти, які реалізують за участі бібліотек, підтверджують їх важливість для життя сучасного суспільства» [11].

Мета публікації - дослідити й висвітлити діяльність публічних бібліотек, сучасних мультимедійних бібліотечних просторів в умовах цифрові- зації і адаптації суспільства до вимог сьогодення.

Виклад основного матеріалу

Очевидно, що найдокорінніші зміни за всю історію цивілізації здійснив у XX столітті інформаційний фактор, який, безперечно, вплинув на життя цивілізації, об'єднавши світ у єдину систему, що функціонує в режимі реального часу. Відтоді інформація перетворилася на глобальну цінність, яка посідає першість у компонентотворенні різноманітних життєвоважливих глобальних явищ та перетворень.

У результаті в інформаційному середовищі формуються нові вимоги, що визначають тенденції та перспективи розвитку бібліотечних закладів як відкритих соціальних інституцій, що зберігають, накопичують, створюють і транслюють до- кументо-інформаційні потоки.

Гібридність бібліотеки та її трансформація відповідно до соціокультурних змін і постійне еволюціонування інформаційного середовища спричинили зміну самої структури бібліотечного простору, інтер'єру приміщення та її дизайну. Користувачі бібліотеки стали більш вимогливими й хотіли б бачити не лише нові надходження: книги, періодичні видання, якісне технічне забезпечення, сучасне обладнання, але й комфортний, відкритий інформаційний простір, у якому зручно перебувати чи проводити дозвілля. Відповідно бібліотека є дієздатною за межами власного простору, вибудовуючи на своїх майданчиках та за їх межами багатоаспектний комунікативний простір, у якому користувач стає активним комунікантом культурного діалогу [3].

Публічні бібліотеки перебувають у постійній динаміці, шукають та впроваджують нові послуги й форми обслуговування широких верств населення, це: презентаційні матеріали, 3D-екскур- сії, віртуальні виставки, відеолекції, онлайн-семі- нари, онлайн-діалоги, дистанційні форми навчання, відеоуроки, відкритий доступ до цифрових колекцій та ін., що відкривають перед сучасною людиною дуже багато переваг і можливостей, формуючи так духовний та інтелектуальний потенціал. Бібліотека є в позиції активного учасника фільтрації, оцінки, інтерпретації, а також встановлення зв'язків між інформаційними масивами задля забезпечення доступу користувачам, зокрема й віддаленим, до широкого спектру джерельної бази інформації [4, 19].

Як зазначає український дослідник С. Гара- гуля, бібліотека надає доступ до інформаційних ресурсів, які належать іншим суб'єктам інформаційного простору, зокрема представлених у мережі «Інтернет». А иакож сама стає творцем електронних інформаційних ресурсів, зокрема вебсай- тів, баз даних, вебпорталів, колекцій оцифрованих документів, які перебувають за її фізичними межами [4].

Структурними компонентами, що утворюють медійне середовище, стають відділи розвитку інновацій, інтернет-центри з віддаленим доступом, електронні читальні зали, бази даних та ре- позитарії в цифровому середовищі [7].

Спираючись на сучасні наукові праці українських науковиць В. Добровольської та Л. Чередник, зауважимо, що «визначальним для бібліотек є інтеграція із життям місцевих громад, співпраця з ними на умовах партнерства» [6, 7], що знаходить віддзеркалення в активностях громади. Відтак органічним є сучасне бачення взаємозалежності суспільства, зокрема спільноти й бібліотеки, як життєздатного організму, що спрямований на ко- мунікування та комунікує з місцевими громадами на позиції «лідерів в цих спільнотах, що сприятиме створенню позитивного образу бібліотеки в суспільстві» [9], доводять сучасні українські науковці В. Загуменна та О. Кузьменко.

Аналіз певних сегментів бібліотечного обслуговування демонструє використання абсолютно нових можливостей доступу до інформації незалежно від місцезнаходження, просторових і часових обмежень як документа, так і користувача. Сильними сторонами бібліотеки є не лише доступність документованої інформації, що зберігається у фондах чи на її сервері, а «вихід» за межі своєї фізичної площини у віртуальний простір, і надалі виконуючи одну із найважливіших функцій - задоволення освітніх, інформаційних, комунікаційних, культурних та дозвіллєвих потреб користувачів. Слабкими сторонами бібліотеки в умовах воєнного стану є вкрай складна ситуація, що спричинена повним або частковим знищенням бібліотеки. На сайті публічної бібліотеки територіальної громади в блозі Національної бібліотеки України ім. Ярослава Мудрого розміщено інформацію результатів моніторингу бібліотекою стану публічних бібліотек регіонів: (сільських, селищних, міських, обласних). Відомо, що станом на 31 березня 2023 року, як зазначає головна бібліотекарка НМВ НБУ імені Ярослава Мудрого В. Зда- новська, повномасштабна війна негативно впливає на бібліотечну галузь, що спричинило значне скорочення мережі публічних бібліотек. Призупинено або «тимчасово призупинено» діяльність не менш ніж 2361 бібліотеки (без урахування даних із тимчасово окупованих, прифронтових територій та частини громад Донецької, Херсонської, Рівненської, Сумської, Черкаської областей). Надалі відбувається руйнування матеріально-технічної бази бібліотек і втрата бібліотечних фондів. Як відомо, «за попередніми підрахунками, загальні втрати бібліотечних фондів наразі становлять 187 052 примірники. Визначення розміру збитків, завданих публічним бібліотекам внаслідок російської збройної агресії, ще триває, але наразі можемо констатувати, що вони є не меншими, ніж 66,5 млн грн, зокрема 2,2 млн грн - бібліотечні фонди» [13].

Необхідно зауважити, що майже в усіх публічних бібліотеках добре організовано волонтерські осередки підтримки ЗСУ, роботу із плетіння маскувальних сіток, збір та допомогу ВПО, надання фахової психологічної допомоги та моральної підтримки у складних життєвих ситуаціях переселеним особам. Зокрема, у Рівненській обласній універсальній науковій бібліотеці відбуваються щотижневі зустрічі із психологами. О. Ста- вінська надає допомогу в ресурсності вимушено переселених жінок, проводить арттерапевтичні заходи, метою яких є формування впевненості у своїх силах, сприйняття світу та характер взаємин із соціумом [14].

Відповіді на питання як працюють новоство- рені бібліотечні простори в бібліотеках, які бібліотечні послуги надають користувачам та в чому полягає новий напрям роботи інформаційних працівників, знаходимо в наукових та методичних працях вітчизняних дослідників. Зокрема, українська дослідниця Ю. Сисова наголошує на активностях бібліотеки в напрямі залучення бібліотечного фандрайзингу під час війни в Україні, що є одним з інноваційних інструментів у бібліотечній діяльності. Бібліотеки значно розширили свої функції від цифрових хабів, завданнями яких є «поширення офіційних повідомлень органів української влади, забезпечення окремого місця для виконання дистанційної роботи ВПО, надання можливості проходити онлайн-навчання для здобувачів вищої освіти тощо» [16, 33], до бібліотечного простору, який через складні обставини в державі, воєнні дії, слугує надійним укриттям під час повітряної тривоги., Тож бачимо, що публічні бібліотеки пристосовують свою діяльність до вимог сьогодення і є відкритими для користувачів. Для прикладу, у підвальному приміщенні Львівської обласної бібліотеки для дітей у 2019 року відкрили простір Steam-лабораторію Pidzemka. У цьому інноваційно-освітньому середовищі відбувалися різноманітні заходи, як-от: майстер-класи, на яких дітей навчали моделюванню, програмуванню, конструюванню, робототехніці. У зв'язку з повномас- штабним вторгненням держави-агресора бібліотечний простір тепер слугує повноцінним укриттям, що надалі функціонує як комунікаційний майданчик для користувачів, де проводять різноманітні заходи під час повітряної тривоги. Наприклад, Львівська обласна бібліотека для дітей і надалі працює у звичному режимі й продовжує виконувати свої основні функції та суспільне призначення. Бібліотекарі Рівненської обласної бібліотеки проводять в укритті майстер-клас із виготовлення патріотичних браслетів [2]. Попри умови воєнного стану в Україні, бібліотека зосереджена на збереженні своїх основних функцій, волонтерській діяльності та обслуговуванні внутрішньо переміщених осіб з дітьми [14].

Як бачимо, у Доктрині інформаційної безпеки України (Указ Президента України № 47/2017 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України» від 29.12.2016) визначено, що національними інтересами України в інформаційній сфері виступають як життєво важливі інтереси особи, так і суспільства й держави загалом. Насамперед це захист українського суспільства від агресивного впливу деструктивної пропаганди, передусім з боку держави-агресора, а також захист від агресивного впливу російської федерації, спрямованого на пропаганду війни, розпалювання національної і релігійної ворожнечі й ін. У правовому документі наголошено й на розвитку ме- діакультури суспільства та соціально відповідального медіасередовища, що вкрай важливо [1]. Власне, зростання інформаційної загрози з боку Росії і виникнення потреби суспільства в достовірності інформаційного поля, поширення медіагра- мотності серед населення, розуміння та розпізнавання фейкової інформації та долучення до протидії інформаційно-психологічним операціям є в полі зору публічних бібліотек [8, 43].

Нині бібліотеки є активними репрезентантами інформаційного фронту в боротьбі з дезінформацією, ворожою пропагандою. Так, на сайтах публічних бібліотек розміщено відомості про комплексні групові та масові заходи. Зокрема, на сайті Хмельницької міської ЦБС розміщено он- лайн-курси: «Медіаграмотність для громадян», створений IREX у партнерстві з Академією української преси та StopFake; «Новинна грамотність» від «Детектор Медіа»; «Цифрова безпека та комунікація в онлайні»; «Верифікація в інтернеті»; курс для журналістів «Як розуміти соціальні мережі» та ін.

Наприклад, у жовтні 2021 року вперше відбувся Фестиваль інфомедійної грамотності в Хмельницькому, у межах якого заплановано та реалізовано тпкі заходи, присвячені медіаграмотності населення, як-от: інтерактивні події, медіазустрічі, навчальні курси в Школі медіаграмотності для дорослих, де навчання відбувалося в Бібліохабі - мультимедійному сучасному бібліотечному просторі в Центральній публічній бібліотеці Хмельницької міської тергромади. Також відбувся цикл тренінгів «Інформаційна та кібербезпека» (16 травня - 17 червня 2022 р.) за сприяння та організації ВГО «Українська бібліотечна асоціація» в бібліо- теках-партнерах Львова, Тернополя, Вінниці, Запоріжжя та ін. в межах проєкту «Цифрові, інклюзивні, доступні: підтримка цифровізації державних послуг в Україні» (проєкт підтримки «Дія»), що впроваджує UNDP Ukraine / ПРООН в Україні за підтримки уряду Швеції [15].

Наукова новизна статті полягає в дослідженні діяльності публічних бібліотек щодо розширенні їх функціоналу в наданні послуг в умовах трансформації та адаптації, реакції на нові виклики перед суспільством та державою загалом. Розкрито процес соціально-комунікаційної взаємодії бібліотек, сучасних мультимедійних просторів і користувачів в умовах сьогодення.

Висновки

В умовах воєнного стану бібліотеки є органічно вплетені в інформаційне суспільство та його діяльність як соціальні інститути. Відповідно до процесу трансформацій, призначення та завдань, що формують новий суспільний імідж, бібліотеки стали провайдерами інформаційних та культурно-освітніх послуг з якісним контентом для всебічного розвитку суспільства на державному та світовому рівнях. Система бібліотечних установ України формує інтелігентне, інтелектуальне, творче, культурне суспільство, впроваджуючи у свою діяльність новітні послуги, використовуючи нові інформаційні ресурси, поширюючи об'єктивну інформацію, протидіючи маніпуляціям та інформаційній війні. Бібліотеки - це потужні соціокультурні, науково-інформаційні центри, що стали фундаментом інформаційної бази суспільства, важливим суспільним інструментом для подальшого розвитку інформатизації і забезпеченням доступу всім категоріям користувачів до інформаційних ресурсів, технологій, освіти, культури для зростання та самовдосконалення. З погляду сучасних тенденцій, в умовах воєнного стану, переконуємося в потужних можливостях та ресурсах бібліотек для задоволення освітніх, інформаційних, комунікаційних, культурних та до- звіллєвих потреб користувачів.

Список використаних джерел

1. Указ Президента України №47/2017. Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 29.12.2016 «Про Доктрину інформаційної безпеки України».

2. Бібліотека як безпечне місце : методичні поради бібліотекарям зі створення безпечного простору в бібліотеках / уклад. Л. Лугова ; бібліогр. О. Сачинська ; Goethe -Institut Ukraine, ВГО Українська бібліотечна асоц. Київ : УБА, 2022. 42 с.

3. Вилегжаніна Т. І. Трансформація функцій публічних бібліотек у реаліях сьогодення. Бібліотечна планета. 2018. № 1. С. 4-5.

4. Гарагуля С. Бібліотеки в інформаційному суспільстві: орієнтація на користувача. Бібліотечний вісник. 2014. № 6. С. 17-23.

5. Добровольська В. Інформаційно-документаційне забезпечення розвитку соціокомунікацій- ного простору культури в Україні : монографія / М-во культури, молоді та спорту України, Нац. акад. керів. кадрів культури і мистецтв. Київ : НАКККіМ, 2020. 377 с.

6. Добровольська В. В., Чередник Л. А. Інноваційна діяльність бібліотек в умовах цифрового суспільства. Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. 2023. № 1. С. 5-11.

7. Жукова В. Трансформація бібліотеки в інфраструктурі глобального інформаційного суспільства. Бібліотечний вісник. 2014. № 3. С. 3-6.

8. Коржик Н. А. Бібліотеки України як центри національного спротиву. Вісник ХДАК. 2022. Вип. 62. С. 41-49.

9. Кузьменко О. І., Загуменна В. В. Бібліотека як соціокультурний публічний простір: трансформаційні зміни. Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. 2020. № 4. С. 24-31.

10. Кузьменко О. І., Загуменна В. В. Трансформація та розширення функцій бібліотек у сучасному цифровому просторі. Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. 2021. № 3. С. 38-44.

11. Кунанець Н. Е., Пристай М. Р. Роль бібліотек у забезпеченні інформаційної безпеки. Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. 2022. № 4. С. 5-10.

12. Медіаосвіта та медіаграмотність : підручник / ред.-упор. В. Ф. Іванов, О. В. Волошенюк ; за наук. ред. В. В. Різуна. Київ : Центр вільної преси, 2012. 352 с.

13. Сайт Публічної бібліотеки територіальної громади : блог Національної бібліотеки України ім. Ярослава Мудрого. URL: https://oth.nlu.org.ua (дата звернення: 18.07.2023).

14. Сайт Рівненської обласної бібліотеки для дітей.

15. Сайт Хмельницької міської ЦБС.

16. Сисова Ю. В. Бібліотечний фандрайзинг під час війни: актуальні проблеми та шляхи їх вирішення. Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. 2022. № 4. С. 30-34.

References

1. Decree of the President of Ukraine №«47/2017. On the Decision of the National Security and Defence Council of Ukraine dated 29 December, 2016 “On the Information Security Doctrine of Ukraine”.

2. Luhova, L., Sachynska, O. (2022). The library as a safe place: methodical advice to librarians on creating a safe space in libraries. Kyiv [in Ukrainian].

3. Vylehzhanina, T. I. (2018). Transformation of the functions of public libraries in today's realities. Bibliotechna planeta, 1, 4-5 [in Ukrainian].

4. Harahulia, S. (2014). Libraries in the information society: user orientation. Bibliotechnyi visnyk, 6, 17-23 [in Ukrainian].

5. Dobrovolska, V. (2020). Information and documentation support for the development of the sociocommunication space of culture in Ukraine. Kyiv: NAKKKiM [in Ukrainian].

6. Dobrovolska, V. V., Cherednyk, L. A. (2023). Innovative activities of libraries in the conditions of a digital society. Bibliotekoznavstvo. Dokumentoznavstvo. Informologhija, 1, 5 -11 [in Ukrainian].

7. Zhukova, V. (2014). Transformation of the library in the infrastructure of the global information society. Bibliotechnyi visnyk, 3, 3-6 [in Ukrainian].

8. Korzyk, N. A. (2022). Libraries of Ukraine as centres of national resistance. Visnyk KhDAK, 62, 41-49 [in Ukrainian].

9. Kuzmenko, O. I., Zagumenna, V. V. (2020). The library as a socio-cultural public space: transformational changes. Library science. Document science. Informology, 4, 24-31 [in Ukrainian].

10. Kuzmenko, O. I., Zahumenna, V. V. (2021). In transformation and expansion of functions of libraries in the modern digital space. Library science. Document science. Informology, 3, 38 -44 [in Ukrainian].

11. Kunanets, N. E. & Prystai, M. R. (2022). The role of libraries in ensuring information security. Library science. Document science. Informology, 4, 5-10 [in Ukrainian].

12. Ivanov, V. F., Volosheniuk, O. V., Rizun, V. V. (2012). Media education and media literacy. Kyiv: Tsentr vilnoii presy [in Ukrainian].

13. Website of the Public Library of the Territorial Community: Blog of the Yaroslav the Wise National Library of Ukraine. URL: https://oth.nlu.org.ua [in Ukrainian].

14. Website of the Rivne Regional Library for Children.

15. Website of the Khmelnytskyi City Central Bank.

16. Sysova, Yu. V. (2022). Library fundraising during the war: current problems and ways to solve them. Bibliotekoznavstvo. Dokumentoznavstvo. Informologhija, 4, 30-34 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru