Значення літератури за темою війни в аспекті побудови репертуару та діяльності Чернігівського молодіжного театру режисера Геннадія Касьянова в сьогоднішньому часі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кафедра режисури та акторської майстерності

Значення літератури за темою війни в аспекті побудови репертуару та діяльності Чернігівського молодіжного театру режисера Геннадія Касьянова в сьогоднішньому часі

Биш Олексій Володимирович (Oleksiy Bysh),

(Svitlana Sadovenko), професор

Український театр нашого сьогодення, в умовах воєнного стану, в якому опинилась наша країна, попри всі проблеми й економічні негаразди, напружено працює і шукає шляхи свого розвитку й оновлення своїх славних традицій, намагаючись вижити в умовах загальної кризової ситуації, в якій опинилася сучасна художня культура України. А оскільки театр - мистецтво життєдайне й оптимістичне, тому майстри театру та його обдарована молодь сповнені надій і сподівань на таку жадану перемогу українського народу в війні Росії проти України, сподівань на краще, яке вони прагнуть наближати.

Неординарність, неоднорідність проблем, які постали в останні часи перед всією країною загалом, а також широкомасштабні процеси соціокультурної трансформації, що їх переживає українське суспільство сьогодні в умовах війни, справили значний вплив і на національне мистецтво.

Національна культура та мистецтво - в широкому розумінні як спосіб життя суспільства в усій його повноті за мирному часі, а особливо у час воєнний - є важливим чинником національної самоіндентифікації та відродження, саме тим необхідним явищем, на якому ґрунтуються як духовна спадщина, так і творіння майбутніх поколінь у післявоєнний час [2].

Драматургія впливає на театр, а театр впливає на драматургію, хоча ведуча роль залишається за драматургією. Саме вона озброює театр та його майбутню постановку ідейним та художнім змістом і є важливим засобом театральної виразності, набуваючи з художнім словом ідейно- художнього значення в театральному мистецтві. Тому що драма в театрі стає дією, втіленою в живих особах і безпосередньо зіштовхується з глядачем та впливає на нього, сама піддаючись законам театрального мистецтва. Звідси слід зауважити, що театр, драма та дія споріднені за своєю природою [3].

Чернігівський молодіжний театр, його засновник та багаторічний художній керівник Геннадій Касьянов, маючи бездоганний художній смак, завжди тягнувся до високої драматургії, а тема війни хвилювала митця з першої і до останньої вистави його театру. До 40-ї річниці Перемоги у Другій Світовій Війні Г. Касьянов написав інсценівку за двома творами Бориса Васильєва «А світанки тут тихі» та «У списках не значився», що дістала назву «11 сторінок воєнної прози» [4], жанр якої був визначений як «досвід прочитання прози на сцені», тобто вони були новаторськими й експериментаторськими. 1 травня 1985 року зіграли виставу перед курсантами Чернігівського вищого воєнного авіаційного училища льотчиків. Відтоді ця дата офіційно вважається Днем народження Чернігівського молодіжного театру [1].

Саме з цією виставою у жовтні 1985 року на 2-ому Республіканському конкурсі самостійних робіт молодих акторів, режисерів та сценографів в Одесі, чернігівський молодіжний театральний колектив, який мав тоді назву театр-студія «Молодіжна сцена», став Лауреатом і посів перше місце. Відтак, його учасники - режисер Геннадій Касьянов і його молоді актори Любов Веселова, Юлія Матросова, Тетяна Салдецька, Мирослава Витриховська, Тетяна Тушич, Володимир Банюк, Олександр Максяков, Олег Шпак, Алла Дадашьянц здобули першу важливу перемогу, яка не лише багато значила для них самих як творчих колег, а й для творчого зросту й становлення їх молодіжного театру. Колектив запросили зіграти в Києві та Москві.

Після великого успіху в публіки постановки «11 сторінок...» чернігівська театр-студія «Молодіжна сцена» поставила наступний спектакль «Завтра була війна» за Борисом Васильєвим. Після вистави «Завтра була війна» Геннадій Касьянов звернувся до твору Андрія Платонова «Ювенільне море» на тему Громадянської війни.

Геннадій Касьянов працював у традиціях психологічного театру. Здійснив постановки більше 80-ти вистав, серед яких: «Одинадцять сторінок військової прози» (1985) «Старший син» О. Вампілова (1988), «Лоліта» Е. Олбі за В. Набоковим (1992), «Трактирниця» К. Гольдоні (1992), «За двома зайцями» М. Старицького (1993), «Татуйована троянда» Т. Вільямса (1995), «Вишневий сад» (1997), «Іванов» (2001), «Чайка» (2010) та «Дядя Ваня» (2011) А. Чехова, «Смерть Тарєлкіна» О. Сухово- Кобиліна (1997), «Гамлет» В. Шекспіра (1998), «Ревізор» М. Гоголя, «Украдене щастя» І. Франка (обидві - 2000), «Дон Кіхот» М. Булгакова за М. де Сервантесом (2001), «Матінка Кураж та її діти» Б. Брехта (2014), «Воццек» Ю. Іздрика (2015), «Степовий вовк» Г. Гессе (2016), «Собаче серце» М. Булгакова (2017), «Бравий вояка Швейк» Я. Гашека (2018) та багато інших [5].

До теми війни, перемоги добра над злом режисер повертався неодноразово в своїй творчості. Наступна вистава театру «Завтра була війна» того ж Бориса Васильєва знову розповідала про жорстокість війни, так само як «Неопалима купина»,«Кар'єр», «Мій бідний Марате», «451 градус за Фаренгейтом», в яких театр Касьянова засуджував війну у всіх її проявах та оспівував силу людського духу та перемогу українського народу над фашистським нацизмом в Другій Світовій Війні. Окремо можна згадати постановку Г. Касьянова за листами воїнів - афганців, які зібрала і опрацювала в своїй повісті «Цинкові хлопчики» майбутня лауреатка Нобелівської премії письменниця Світлана Алексієвич.

В 2014 році російські війська розгорнули війну проти України. І вже тоді своєю виставою «Матінка Кураж та її діти» Геннадій Сергійович Касьянов одним із найперших митців в Україні говорив, як годиться сьогодні, про війну та мир, переживаючи і вірячи в перемогу України.

Не обминула тема війни і останню постановку майстра. Спостерігаючи за воєнними діями на Сході України, у 2018 році перед своїм відходом за обрій, закликаючи і щиро вірячи в Перемогу України у війні розгорнутої проти неї Росією, Г. Касьянов створив виставу «Бравий вояка Швейк» Я. Гашека. Тепер можна зауважити, що воєнна тема і пов'язані з нею вистави режисера Г. Касьянова, сподівання на мир та віра в Перемогу і силу людського духу, які супроводжували майстра всю його творчість, стали в якійсь мірі автобіографічними.

Талановитий режисер та керманич свого театру Г. С. Касьянов у своїх сподіваннях та вірі в рідну Україну, ніби скориставшись знаним режисерським прийомом, «закільцював» свій творчий шлях воєнною тематикою.

Вдумливий та своєрідний репертуар Чернігівського обласного молодіжного театру може стати прикладом та в нагоді багатьом театрам України і не тільки. Цьому слугували коректність та повага до класичної української та зарубіжної драматургії, виважений погляд на здобутки сучасних авторів, постійний пошук нової актуальної літератури.

Використані джерела

1. Антология. Собрание цветов: эссе о театре/ ред. и сост. Г. Касьянов; худож. А. Чумаченко. Чернигов, 2004. 174 с.

2. Веселовська Г. Новаторські мистецькі напрямки і течії в театральному процесі України першої третини ХХ століття / Г. І. Веселовська: Автореф. дис. д-ра мистецтвознав.: 17.00.02 / ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України. - К., 2007. 34 с.

3. Горбов А.С. Режисура видовищно -театралізованих заходів. Феодосія: «Поліфаст», 2004. 264 с.

4. Історія Молодіжного театру: Загальний курс / ред. А.Пушкіна. Чернігів: ДП ПІІ «Інтертехнологія», 2000. 34 с.

5. Харківський національний університет мистецтв ім. І. П. Котляревського. 1917 - 2017. До 110-річчя від дня заснування: мала енциклопедія / У 2 т. / Харків. нац. ун-т ім. І. П. Котляревського; ред.-упоряд. Л. В. Русакова. Харків: «Водний спектр Джі-Ем-Пі», 2017. Т. 2: Театральне мистецтво. Загальноуніверситетські кафедри і підрозділи. 428 с.

Размещено на Allbest.ru